Визначено поняття "організована злочинність", сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів України, норми яких встановлюють організаційно-правові основи протидії організованій злочинності. Вдосконалено визначення елементів адміністративно-правового забезпечення протидії організованій злочинності. Охарактеризовано систему суб'єктів протидії організованій злочинності на національному рівні, здійснено аналіз діяльності таких суб'єктів на міжнародному рівні, вирішено проблемні питання співпраці з суб'єктами національного рівня. Проаналізовано причини й умови організованої злочинності в Україні, внесено пропозиції щодо вдосконалення норм законодавства, які регламентують діяльність суб'єктів протидії організованій злочинності.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні, практичні та прикладні проблеми наукового вивчення, законодавчого регулювання, правозастосування правоохоронними та судовими органами кримінального законодавства щодо відповідальності за організацію озброєної банди, участь у ній та здійснюваному нападі (бандитизм), а також питання підвищення ефективності попередження та протидії бандитизму. Здійснено детальний аналіз кримінально-правового поняття бандитизму, елементів його складу, кримінологічного змісту понять "злочинна організація", "банда", "участь у банді", "озброєність банди". Проаналізовано сучасний кримінологічний стан злочинності в Україні, пов'язаної з бандитизмом.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему запобігання групової злочинності. Визначено основні аспекти її підвищеної суспільної небезпеки. Проаналізовано поняття групового злочину. Особливу увагу приділено проблемі співвідношення групової й організованої злочинності, які базуються на спільних соціально-психологічних закономірностях і є окремими специфічними видами у загальній структурі злочинності. Підтверджено існування певних видів злочинів, які вчинюються за групової форми частіше, ніж інші (корисливої, насильницької групової злочинності). На базі соціально-психологічного підходу виявлено велике коло аспектів кримінологічного дослідження групової злочинності. Розроблено необхідні для розуміння групової злочинної поведінки визначення певних понять, а саме: групова динаміка злочинної групи, групові санкції, групові норми, груповий тиск, групові конфлікти, групова згуртованість, конфомізм, лідерство, психологічний вплив. Висвітлено аспекти, які необхідно враховувати під час розробки запобіжних заходів групової злчинності, а саме: вікові особливості; зміст, характер злочинної діяльності; типологію злочинних груп. Досліджено питання типології злочинних груп. На підставі аналізу групової злочинності розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід стосовно визначення правової природи інституту добровільної відмови, який розглянуто як обставина, що звільняє від кримінальної відповідальності. Вперше на підставі детального аналізу визначено межі інституту добровільної відмови. Детально проаналізовано основні особливості добровільної відмови за умов співучасті, якими є суворо індивідуальний характер (у разі відмови одного співучасника інші не звільняються від кримінальної відповідальності) та залежність добровільної відмови співучасника від поведінки виконавця. Трактовано поняття добровільної відмови у разі співучасті як своєчасне усунення особою за своєю волею особистої участі у злочині внаслідок прийнятого нею остаточного рішення у випадку усвідомлення можливості доведення даного злочину іншими співучасниками до кінця. Проведено системний аналіз норм про добровільну відмову співучасників, у результаті якого встановлено, що загальною ознакою такої відмови є запобігання початому злочину. Аргументовано висновок, що своєчасність повідомлення відповідних органів державної влади про злочин, який готується або вчиняється, як різновид добровільної відмови співучасника, не усуває необхідності запобігання розпочатому злочину. Охарактеризовано випадки добровільної відмови співвиконавця, який виконує також функції іншого співучасника. Встановлено, що форма такого співвиконавця прямо залежить від додаткової ролі. Визначено форми зазначеної відмови учасника організованої групи: запобігання всім злочинам, які учасники організованої групи збирались скоїти, а також припинення самого існування організованої групи. Наведено нові докази на користь того, що добровільна відмова у злочинній організації неможлива. Сформульовано пропозиції стосовно подальшого вдосконалення норм про добровільну відмову співучасників.

  Скачати повний текст

Визначено групи осіб як суб'єктів злочину. Обгрунтовано висновок, що утворенню злочинної групи сприяють спільні дії не двох, а трьох суб'єктів злочину, що будь-яка група, яка діє спільно і узгоджено, є організованою, що неорганізованої групи немає і не може бути. Уперше проаналізовано злочинну діяльність двох суб'єктів, які вчинили передбачене кримінальним законом діяння, суспільні та юридичні особливості такої діяльності та його кримінально-правову кваліфікацію. На підставі цього аналізу наведено пропозиції щодо вдосконалення норм ч.1 ст. 28 КК Укрїани, в яких законодавчо передбачено визначення поняття "вчинення злочину двома особами". Такий новий вид співучасті у вчиненні злочину потребує нових підходів до покарання учасників цієї співучасті. Обгрунтовано висновок, що певний злочин, вчинений двома особами, заслуговує більш суворої кари, ніж такий же злочин, вчинений наодинці, але більш м'якої кари, ніж такий же злочин, вчинений групою осіб, тобто трьома і більше суб'єктами злочину.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто кримінально-правові проблеми підбурювання до злочину. Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки даного виду діянь. Висвітлено питання, пов'язані з відмежуванням підбурювання від діяльності інших співучасників. Проаналізовано проблеми кримінальної відповідальності підбурювача до злочину. Наведено класифікацію його дій і встановлено підстави звільнення від кримінальної відповідальності та врахування індивідуальних чинників під час визначення способу покарання. Встановлено склади злочинів, передбачених в Особливій частині КК, схожих за змістом і формою з діяльністю підбурювача та сформульовано пропозиції щодо їх класифікації. Запропоновано нове визначення поняття "підбурювач" й обгрунтовано положення щодо удосконалення кримінально-правових норм інституту співучасті та практики їх застосування.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні етапи розвитку вітчизняного законодавства про відповідальність за причетність до злочину. Проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочину "сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності". Сформульовано правила кваліфікації сприяння учасникам злочинних організацій і приховування злочину, вчиненого злочинною організацією, а також правила їх відмежування від суміжних складів злочинів. Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення норм про відповідальність за вказані суспільно небезпечні діяння.

  Скачати повний текст

У кримінально-правовому аспекті досліджено актуальну проблему встановлення відповідальності за створення злочинної організації. Проведено порівняльний аналіз законодавства окремих країн далекого та близького зарубіжжя щодо встановлення відповідальності за даний вид злочину. Визначено соціальні передумови введення до кримінального законодавства України поняття "злочинна організація" як найбільш небезпечної форми співучасті та встановлення відповідальності за її створення. Із використанням системного підходу сформульовано визначення поняття "злочинна організація". Проаналізовано склад злочину, передбачений ст. 255 КК України, встановлено критерії його відмежування від суміжних. Розроблено рекомендації щодо кваліфікації досліджуваного злочинного діяння за сукупністю злочинів. Наведено характеристику засобів покарання, висвітлено особливості заохочувальної норми, передбаченої ч. 2 ст. 255 КК України. Розглянуто основні ознаки злочинної організації (стійкість, згуртованість, ієрархічність, виконання тяжких та особливо тяжких злочинів). Розроблено пропозиції щодо удосконалення редакції ч. 4 ст. 28 та ст. 255 КК України.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове визначення понять "причетність до злочину", "потурання злочину". Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки службового потурання злочину, його види, підстави та межі відповідальності. Наведено визначення службового потурання. Проаналізовано обставини, що виключають суспільну злочинність і протиправність невиконання обов'язку припинення злочину. Розглянуто ознаки виправданого потурання.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію виникнення, розвиток та сучасний стан організованої злочинності на території України. Встановлено механізм діяльності організованих злочинних угруповнь, виявлено фактори, що сприяють існуванню, поширенню та відтворенню організованої злочинності. Запропоновано уніфіковану класифікацію злочинних угруповань. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства у сфері протидії організованій злочинності.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розслідування злочинів, вчинених організованими групами, та адекватність їх відображення у криміналістичній методиці. Проаналізовано історичний аспект формування концепції організованої злочинності та методики боротьби з нею. З'ясовано ступінь впливу ознак вчинення злочину організованою групою осіб на механізм його реалізації та предмет доказування у кримінальних справах. Розкрито зміст елементів предмету доказування, обумовлених фактом вчинення злочину організованою групою осіб, досліджено їх вплив на визначення відповідних завдань розслідування. Виявлено особливості встановлення ознак вчинення злочину організованою групою осіб у стадії порушення кримінальної справи, висвітлено роль у даному процесі оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ. Розроблено пропозиції щодо використання результатів оперативно-розшукової діяльності у доказуванні обставин вчинення злочину організованою групою осіб. На підставі аналізу нормативно-правових актів і слідчо-оперативної практики визначено форми взаємодії слідчого та працівників оперативно-розшукових підрозділів під час розслідування злочинів, вчинених організованими групами. Розглянуто особливості виявлення та розслідування даного виду злочинної діяльності. Проаналізовано типові тактичні операції, характерні для розслідування організованих злочинів. Вперше сформульовано положення про виділення двох напрямків досліджень у криміналістичній методиці щодо особливостей розслідування злочинів, вчинених організованими групами.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні питання розслідування нападів з метою заволодіння чужим майном, вчинених організованими групами, проведено їх криміналістичний аналіз. Розкрито сутність поняття проблемних слідчих ситуацій і розглянуто особливості їх формування у процесі розслідування даної категорії кримінальних справ. Розглянуто проблемні слідчі ситуації початкового та подальшого етапів розслідування та засоби їх розв'язання. Визначено перспективні форми взаємодії слідчого й оперативних працівників у процесі розслідування злочинів. Розкрито особливості організації та тактики проведення окремих слідчих дій, охарактеризовано засоби оперативно-пізнавальної діяльності слідчого та їх комплекси, необхідні для розв'язання проблемних слідчих ситуацій на початковому та подальшому етапах розслідування.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено актуальні криміналістичні та процесуальні проблеми провадження у справах про злочини, що скоєні організованими групами, на досудових стадіях кримінального процесу. Визначено шляхи розв'язання даних проблем. Обгрунтовано необхідність розширення процесуальних засобів перевірки заяв та повідомлень про злочини призначенням експертиз та проведенням освідування до порушення кримінальної справи. Розроблено наукові засади методичних рекомендацій щодо провадження окремих слідчих дій на початковому етапі досудового розслідування. Внесено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства з даних питань.

  Скачати повний текст

Проведено кримінально-правове дослідження провокації злочину. Розглянуто історико-правовий аспект розвитку правових норм, що регулюють відповідальність за провокацію злочину. Проаналізовано міжнародно-правові норми та законодавство зарубіжних країн у сфері протидії провокаційній діяльності. Проведено дослідження провокації злочину у межах інституту співучасті, здійснено її співставлення з окремими видами співучасті. Визначено об'єктивні й суб'єктивні ознаки провокації злочину. Встановлено особливості кримінально-правової оцінки провокації злочинів, здійснених службовими особами правоохоронних органів. Досліджено обставини, що виключають відповідальність та пом'якшують покарання за провокацію злочину. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері регулювання відповідальності за провокацію злочину.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено класифікацію співучасників злочину за видами. Проаналізовано основні поняття співучасті, її основні ознаки, що є базою для системного аналізу форм співучасті. Особливу увагу приділено проблемам визначення форм і видів співучасті. Розглянуто основні критерії їх розмежування, що є суттєвим під час визначення кваліфікації злочинів, скоєних у співучасті. Розкрито загальні та специфічні ознаки кожного виду співучасників, подано критерії їх диференціації. Обгрунтовано положення щодо суміщення ролей під час скоєння злочину. Наведено нові теоретичні положення, розкрито зміст окремих понять і термінів, що мають значення для науки, практики та вдосконалення законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено історичні витоки організованої злочинності (ОЗ), роль лідерів у її становленні. Подано криміналістичну характеристику ОЗ та організаторів злочинних угруповань (ОЗУ). Розкрито процес викриття ОЗУ на стадії порушення кримінальної справи, початкового та наступного етапу розслідування. Особливу увагу приділено тактиці проведення слідчого огляду, обшуку, затримання, зняття інформації з каналів зв'язку, допиту, очній ставці, пред'явленню для впізнання, відтворенню обставин та обставин події, призначенню судових експертиз. Наведено криміналістичні рекомендації, спрямовані на забезпечення викриття ОЗУ, доведення його вини у протиправній діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено основні принципи реалізації тактики усунення протидії розслідуванню злочинів, здійснених організованими злочинними групами (ОЗГ). Проведено аналіз існуючих форм протидії розслідуванню (корупції, приховування злочинів, використання засобів масової інформації, фальсифікації доказів, повідомлення неправдивих показань, застосування погроз і фізичного насильства). Визначено особливості їх використання у процесі злочинної діяльності ОЗГ. Розроблено пріоритетні напрямки тактики усунення протидії розслідуванню, зокрема дотримання слідчої таємниці, запобігання здійсненню імовірних помилок, викриття неправдивих свідчень. Акцентовано увагу на залежності ефективності розслідування від тактичних недоліків. Наведено рекомендації щодо забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства.

  Скачати повний текст