Зазначено, що для інтеграції інформаційного простору України у світову бібліотечно-інформаційну систему необхідно вирішити масу інтеграційних проблем: гармонізацію програмних і технологічних засобів, пошукових систем, створення зведених каталогів, упровадження корпоративної каталогізації, електронного документообміну. Акцентовано увагу на створенні нових інформаційних продуктів з урахуванням інформаційних потреб суспільства і сучасних тенденцій розвитку наукового знання.

Отмечено, что для интеграции информационного пространства Украины в мировую библиотечно-информационную систему, необходимо решить массу интеграционных проблем: гармонизацию программных и технологических средств, поисковых систем, создание сводных каталогов, внедрение корпоративной каталогизации, электронного документообмена. Акцентовано внимание на создании новых информационных продуктов с учётом информационных потребностей общества и современных тенденций развития научного знания.

Розглянуто комплекс проблем, пов'язаний з необхідністю підвищення ефективності інформаційно-аналітичних продуктів бібліотек, використанням інноваційних технологій у забезпеченні наукового супроводу суспільних перетворень, особливостями комплектування фондів бібліотек в умовах глобалізації.

Рассмотрен комплекс проблем, связанный с необходимостью повышения эффективности информационно-аналитических продуктов библиотек, использованием инновационных технологий в обеспечении научного сопровождения общественных преобразований, особенностями комплектования фондов библиотек в условиях глобализации.

Зазначено, що відбувся обмін досвідом між представниками провідних наукових бібліотек України та Росії з питань правового врегулювання бібліотечно-інформаційної діяльності. Обговорено актуальні проблеми юридичного та організаційного забезпечення тендерної діяльності бібліотек, питання цінової політики на зарубіжні науково-технічні видання.

Отмечено, что состоялся обмен опытом между представителями ведущих научных библиотек Украины и Росии по вопросам правового урегулирования библиотечно-информационной деятельности. Обсуждены актуальные проблемы юридического и организационного обеспечения тендерной деятельности библиотек, вопрос ценовой политики на иностранные научно-технические издания.

Розглянуто дискутовані від ХІХ ст. в історіографії питання щодо співвідношення поширення на території Гетьманщини кириличних і польськомовних видань/списків Третього Литовського статуту та видання Статуту. На підставі даних документів, використаних Кодифікаційною комісією у 1728 - 1743 рр., висвітлено основні положення відомої української пам'ятки "Права, за якими судиться малоросійський народ" (1743 р.).

Рассмотрены дискутируемые с ХІХ ст. в историографии вопросы о соотношении распространения на территории Гетманщины кирилличных и польскоязычных изданий/списков Третьего Литовского Устава и издания Устава. На основании данных документов, использованных Кодификационной комиссией в 1728 - 1743 гг., освещены основные положения известной украинской памятки "Права, по каким судится малороссийский народ" (1743 г.).

Проаналізовано основні законодавчі та нормативні акти з питань бібліотечно-інформаційних ресурсів України, зокрема, Закони України "Про інформацію", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про Національну програму інформатизації", "Про концепцію Національної програми інформатизації", "Про охорону праці", "Про науково-технічну інформацію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про охорону культурної спадщини". Розкрито зміст поняття доступу до інформації в суб'єктивному й об'єктивному аспектах. Запропоновано способи забезпечення доступу до відкритої інформації, розглянуто права користувачів бібліотек. Викладено питання правової регламентації доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів країни з використанням новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Проанализированы законодательные и нормативные акты, касающиеся вопросов библиотечно-информационных ресурсов Украины, в частности, Законы Украины "Об информации", "О государственной тайне", "О телекоммуникациях", "О Национальной программе информатизации", "О концепции Национальной программы информатизации", "Об охране труда", "О научно-технической информации", "О телевидении и радиовещании", "О библиотеках и библиотечном деле", "Об охране культурного наследия". Раскрыто содержание понятия доступа к информации в субъективном и объективном аспектах. Предложены способы обеспечения доступа к открытой информации, рассмотрены права пользователей библиотек. Изложены вопросы правовой регламентации доступа к библиотечно-информационным ресурсам страны с применением новейших информационно-телекоммуникационных технологий.

Зазначено, що сучасна польська бібліотечна справа має багаті правові засоби і значні традиції в галузі бібліотечного права. Підкреслено, що нове законодавство є дуже важливим для фахових потреб польських бібліотекарів.

Отмечено, что современное польское библиотечное дело имеет богатые правовые возможности и значительные традиции в области библиотечного права. Подчеркнуто, что новое законодательство необходимо для профессиональных потребностей польских библиотекарей.

Розкрито зміст поняття "інформаційний суверенітет" (ІС). Показано значення ІС для теоретичного обгрунтування перспектив розвитку сучасної бібліотечної діяльності. Проаналізовано законодавчі акти, закони для забезпечення ІС, зокрема, "Про інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку України", "Про телебачення і радіомовлення", "Про авторське право та суміжні права". Увагу приділено інформаційним методикам, розробленим на підставі використання змісту поняття ІС, які сприятимуть чіткій структуризації вітчизняних інформаційних масивів, організації їх ефективного використання з урахуванням специфічних запитів соціальних структур сучасного суспільства, а у бібліотечній діяльності - реалізації заходів щодо організації безпеки бібліотечних фондів, їх постійного поповнення за рахунок вітчизняного творення інформації та відбору необхідної українському суспільству інформації з ресурсів глобального інформаційного простору.