Досліджено клінічну структуру, соціальні характеристики й особливості скоєння протиправних дій особами з психічними розладами непсихотичного рівня, визнаних судово-психіатричними експертними комісіями обмежено осудними. На підставі комплексного дослідження зазначеного контингенту визначено інформаційно значущі клініко-діагностичні ознаки, що впливають на характер експертного рішення. За результатами аналізу даних щодо оцінки судово-психіатричними комісіями станів обмеженої осудності виявлено недоліки, які стосуються практики винесення експертних рішень, зокрема, відсутність чітких уявлень щодо алгоритму встановлення обмеженої осудності, оцінки об'єктів експертного дослідження, формування й обгрунтування експертних висновків та їх спрямованість на доказовість. Розроблено експертологічну мета-модель судово-психіатричної оцінки визнання особи обмежено осудною, яка дозволяє здійснювати упорядкування, систематизацію, інформативність і доказовість експертних висновків.

  Скачати повний текст

Проаналізовано природу і зміст інституту покарання, його еволюцію у процесі гуманізації та демократизації каральної політики за умов розбудови української незалежної демократичної соціально-правової держави. Обговорено принципи та порядок призначення покарання у контексті розбудови нового кримінального законодавства України, висловлено пропозиції щодо його подальшого удосконалення. Охарактеризовано основні види кримінальних покарань та їх ефективність у протидії злочинності, визначено місце та роль інституту покарання у протидії організованій злочинності. Внесено пропозицію щодо розгляду смертної кари як відносно допустимої міри покарання, використання якої може бути необхідним каральним засобом протидії злочинності за наявності для цього певних соціальних передумов, і недоцільним - за інших умов. Обгрунтовано, що для підвищення ефективності покарання у протидії злочинності доцільно доповнити Загальну частину КК України визначенням принципів кримінального права, зокрема справедливості та гуманізму.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розшуку та забезпечення конфіскації майна в механізмі співробітництва держав у боротьбі зі злочинами. Охарактеризовано правову допомогу у кримінальних справах як один із напрямів співробітництва держав у боротьбі зі злочинами й її основні види. Визначено принципи розшуку та забезпечення конфіскації майна на території іншої держави. Дослідлжено окремі процесуальні та процедурні питання запиту та надання органами досудового слідства України правової допомоги у вигляді розшуку та забезпечення конфіскації майна. Наведено пропозиції щодо внесення змін до ст. 126 КПК України, статей 637 і 641 КПК України.

  Скачати повний текст

Виявлено, що основною особливістю поетапного становлення філософсько-правового розуміння мети покарання є наявність духовного гуманістичного стрижня. Попри те, що у різні історичні періоди й у різних філософсько-правових і кримінально-правових наукових школах розуміння мети покарання характеризувалося специфічними проявами, в онтологічному, антропологічному й аксіологічному вимірах домінував гуманістичний концепт. Хоча в історичній вертикалі філософсько-правове розуміння мети покарання не завжди адекватно об'єктивувалось у законодавчій і правозастосувальній сферах, у теоретичній площині превалював гіманістичний вектор. Обгрунтовано, що за сучасних умов демократизації та посилення гуманістичних тенденцій складові мети покарання необхідно розглядати не лише як такі, що узгоджуються у системному вимірі як внутрішньосистемні елементи мети покарання, а й як такі, що співвідносяться зі стандартами демократичного розвитку. Доведено, що поняття кари узгоджуватиметься з європейськими гуманістичними цінностями, якщо осмислюватиметься й об'єктивуватиметься на засадах демократичності, справедливості, рівності громадян перед законом.

  Скачати повний текст