На прикладі Донбасу досліджено досвід боротьби держави з такими соціальними явищами, як дитяча безпритульність, бездоглядність і злочинність після звільнення регіону від нацистської окупації та закінчення Великої Вітчизняної війни (1943 - 1953 рр.). Встановлено основні причини виникнення досліджуваних негативних соціальних явищ, визначено масштаби даної проблеми. Проаналізовано законодавчу та розпорядчу базу роботи органів радянської влади, спрямованої на боротьбу з безпритульністю, бездоглядністю та злочинністю, розглянуто основні методи ліквідації цих явищ. Наведено загальну характеристику владних структур, основним завданням діяльності яких було усунення їх негативних проявів і стабілізації ситуації у регіоні щодо рівня дитячої безпритульності та правопорушень. Досліджено діяльність спеціальних дитячих виховних установ для категорії дітей із статусом діти-сироти та бездоглядні, а також призначених для утримання неповнолітніх правопорушників і злочинців. Визначено роль громадськості у справі допомоги дітям вулиці. Проаналізовано стан матеріального забезпечення знедолених дітей, охарактеризовано соціально-побутові умови їх життя. Розкрито особливості організації навчально-виховного процесу у спеціальних дитячих установах, показано специфіку дозвільного життя вихованців.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості функціонування системи загальної середньої освіти в регіональному розрізі та сучасний стан забезпечення її життєдіяльності. Обгрунтовано необхідність оновлення кадрової політики в освіті на базі використання надбань міжнародного досвіду та з урахуванням сучасних вимог щодо педагогічного персоналу. Запропоновано систему управління інтеграційними процесами як фактором розвитку загальної середньої освіти регіону. Розроблено механізм управління впровадженням профільної освіти та визначено специфіку його рівнів з урахуванням готовності загальноосвітніх закладів щодо профільного навчання. Систематизовано вимоги до формування управлінської компетентності керівників освіти як основи підвищення управлінської культури.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему здійснення контролю на різних рівнях державного управління та місцевого самоврядування за діяльністю ЗНЗ. Обгрунтовано теоретичні засади, форми, методи, механізми здійснення контрольних заходів. Розкрито особливості застосування різних форм і методів контролю на районному рівні управління. Розглянуто механізм взаємовідносин ЗНЗ, районних управлінь освіти й інших державних органів, який полягає у забезпеченні підготовки та здобуття випускниками шкіл компетентностей для одержання майбутньої професії. Запропоновано комплекс методик: для оцінювання якості підготовки випускників і доцільності вибору спеціалізації ЗНЗ, оптимізації мережі спеціалізованих ЗНЗ на рівні району, підготовки спеціалістів районними управліннями освіти та районного науково-методичного центру до інспектування та атестації освітніх закладів.

  Скачати повний текст

Визначено особливості діяльності районного управління освітою (РУО). На базі антропосоціального, синергетичного, кваліметричного наукових підходів та концепції демократизації даного державного управління визначено суть, специфіку функцій і структури, основні характеристики державно-громадського управління районними управліннями освітою та загальноосвітніми навчальними закладами району. Теоретично обгрунтовано та розроблено базову модель державно-громадського управління загальною середньою освітою у районі. Доведено, що практичне використання елементів цього управління освітою району сприяє забезпеченню його демократичної основи, саморозвитку й самореалізації його учасників. Розкрито технологію реалізації запропонованої моделі на основі базового стандарту діяльності районного управління освітою на державно-громадських засадах. Наведено рекомендації для державних органів управління освітою та закладів загальної середньої освіти щодо впровадження до практики даної моделі з метою забезпечення державно-громадської основи управління й задоволення освітніх потреб громадян, що мешкають на території району.

  Скачати повний текст

Удосконалено організацію навчального процесу за умов виховної колонії залежно від вікових закономірностей розвитку й умов утримання неповнолітніх засуджених. Розроблено дидактичну модель навчальної діяльності таких учнів. Визначено науково-методичні й організаційні чинники зростання мотивації навчальної діяльності учнів у виховній колонії. Експериментально перевірено дієвість запропонованої дидактичної моделі. Показано оптимальні для віку й умов навчання зміст, форми та методи пізнавальної діяльності неповнолітніх засуджених. Доведено, що найбільшого впливу на показники навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи у виховній колонії має мотивація цієї діяльності.

  Скачати повний текст

Уточнено сутність поняття "державно-громадське управління", його мету, основні функції та структуру. Обгрунтовано періоди становлення державно-громадського управління освітою в другій половині XIX - на початку XX ст. в Україні, кожний з яких характеризується відповідними тенденціями й ознаками. Виявлено особливості нормативно-правового регулювання державно-громадського управління загальною середньою освітою в другій половині XIX - на початку XX ст. відповідно до даних періодів. Досліджено основні форми залучення громадськості до управлінської діяльності, встановлено провідні суб'єкти їх реалізації. Визначено провідні принципи державно-громадського управління середньою освітою в другій половині XIX - на початку XX ст., які зумовлені суспільно-політичними, економічними та громадськими детермінантами. Висвітлено перспективи використання історичного досвіду для вдосконалення сучасного управління освітою та розроблено концепцію розвитку державно-громадського управління загальною середньою освітою в Україні, що передбачає основні напрями розвитку демократичного управління освітою.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми реабілітаційно-педагогічної роботи з "важкими у виховному розумінні" дітьми в Україні у XIX - на початку XX ст. Здійснено класифікацію термінологічніх понять дослідженої проблеми. Визначено витоки та висвітлено еволюцію ідеї педагогічної реабілітації "важких у виховному розумінні" дітей, починаючи від філантропізму, на підставі практики авторських і експериментальних педагогічних закладів у контексті діяльності виправно-виховних закладів. Охарактеризовано внесок зурубіжних і вітчизняних педагогів, юристів, лікарів, громадських діячів, діячів освіти до розробки теоретичних засад реабілітаційної діяльності вітчизняних виправно-виховних закладів XIX - початку XX ст. Визначено й науково обгрунтовано опікунський, лікувально-педагогічний і соціально-педагогчний етапи становлення та розвитку реабілітаційної діяльності цих закладів в Україні у даний період. Узагальнено досвід педагогічної реабілітації різних категорій "важких у виховному розумінні" дітей у XIX - на початку XX ст. Охарактеризовано напрями розвитку ідеї педагогічної реабілітації "важких" дітей за сучасних умов реформування освіти в Україні.

  Скачати повний текст