Публікації випуска

Мета роботи. На підставі аналізу змісту публікацій регіональної преси Чернігівщини початку 1930-х років розкрити репресивну суть режиму «чорних дощок» та роль преси у процесі його нав’язування як методу психологічного тиску. Довести цінність матеріалів періодичної преси як джерела для дослідження Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-типологічного, історико-системного та історико-генетичного методів. Зазначений підхід дозволяє визначити видовий склад публікацій про «чорні дошки», проаналізувати їхній інформаційний потенціал для з’ясування механізму застосування репресії, довести багатовекторність використання «чорної дошки» для вчинення геноциду українців. Наукова новизна дослідження полягає в уведенні до наукового обігу нового комплексу архівних та опублікованих джерел, що доповнює і значно розширює наявну джерельну базу досліджень щодо причин, перебігу і наслідків Голодомору для населення Чернігівської області. Висновки. Публікації в регіональній пресі Чернігівщини 1932–1933 рр. засвідчують активне використання режиму «чорних дощок» комуністичною владою для вчинення злочину Голодомору-геноциду в УСРР. Його застосування на Чернігівщині, яка не була основним зерновим районом України, але потерпала від запровадження за-значеного режиму не менше за інші регіони, доводить, що «чорна дошка» використовувалась як важільпримусу не тільки при виконанні хлібозаготівель, а для будь-якого виду сільськогосподарської діяльності. Це підтверджує свідоме скоєння злочину геноциду вищим партійним і державним керівництвом СРСР стосовно українців. The aimof the work is to reveal the repressive essence of the “black board” regime and the role of press in the process of imposing the “black boards” as a method of psy-chological pressure on the basis of the analysis of the content of publications of the regional press of Chernihiv region in the early 1930s. The author also proved the impor-tance of periodicals as a source for the study of the 1932–1933 Holodomor.The research methodologyincludes historical-typological, historical-systemic and historical-genetic methods. This approach allows to determine the types of publications about the “black boards”, analyze their informational potential for clarifying the repressiom mechanism, and prove the multi-vector use of the “black boards” for committing genocide of Ukrainian nation.The scientific novelty of the study is the introduction of a new set of archival and published sources into scientific use. This complements and significantly expands the existing research source base on the causes, course and effects of the Holodomor for the population of Chernihiv region. Conclusions. Publications in the regional press of Chernihiv region in 1932–1933 confirm that the communist authorities actively used the “black board” regime to commit the crime of the Holodomor genocide in the Ukrainian Soviet Socialist Republic. The use of the “black boards” in Chernihiv region, which was not the main grain region of Ukraine, but suffered from their introduction no less than other regions, proves that they were used as a mean of influence not only during grain procurements, but also during any agricultural activity. This confirms committing of the deliberate crime of genocide of Ukrainians by the top party and state authorities of the Union of Soviet Socialist Republics.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Дослідження підготовлене з нагоди 100-літнього ювілею Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в рамках якого було вивчено як історію становлення Бібліотеки в цілому, так і окремих її підрозділів та фондів. Метою запропонованої статті є вивчення історії створення колекції автографів Інституту рукопису НБУВ, визначення принципів її формування, описування та створення наукових каталогів. Методологія дослідження базується на принципах історизму, наукової об’єктивності, а також на загальноісторичних методах – хронологічному, ретроспективному, проблемно-тематичному та статистично-аналітичному. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше комплексно, на основі архівних джерел, розглянуто історію створення колекції автографів в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Досліджено та проаналізовано джерела і шляхи комплектування фонду автографів протягом столітнього періоду. Висвітлено діяльність співробітників відділу рукописів (нині – Інститут рукопису) з формування, опрацювання та дослідження автографів українських письменників та визначних історичних особистостей. Окреслено сучасний склад фонду автографів та запропоновано методику наукового описування автографічних друків з фонду ІР. Висновки. Розроблені у 20-х роках ХХ ст. основні принципи формування рукописного фонду Бібліотеки зумовили необхідність виділення колекції автографів визначних особистостей української і світової історії, культури, науки в окремий фонд. Сформований протягом сторіччя унікальний комплекс авторизованих друків цікавий не лише автографами, дарчими записами визначних діячів. Окрему історичну цінність становлять саме друковані видання, які зазвичай представлені прижиттєвими виданнями творчого спадку письменників, поетів, науковців. Значна частина цих видань відноситься до книжкових пам’яток України і нерідко становить бібліографічні раритети. Колекція автографів, що охоплює період від 1826 р. до сьогодення, є складовою частиною рукописної спадщини України та цінним історично-біографічним джерелом, яке активно використовується науковцями в дослідницькій роботі. The aim of the work. The research has been prepared on the occasion of centenary jubilee of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and includes the study of foundation history of the Library in general, as well as its separate departments and collections. The objectives of the current paper are studying the history of autograph collection formation at the Institute of Manuscript of VNLU, determining the principles of its establishing, registering and creation of scientific cataloguing. The methodology of the research is based on historicism and scientific objectivity principles, as well as on general historical methods, such as chronological, retrospective, problem and topical, statistic and analytical. The scientific novelty of the work is in research of history of autograph collection formation in the Institute of Manuscript of V. I. National Library of Ukraine on the basis of archival sources. The sources and ways of the autograph collection during one hundred year period are researched and analysed. The paper demonstrates the activity of officers of the Department (now – Institute) of Manuscript, that is work in establishing, processing and researching autographs of prominent historical figures. The current contents of the autograph collection is sketched, and a method of scientific cataloguing of autograph prints from the Institute of Manuscript is proposed. Conclusions. The main principles of creation manuscript collections in the Library, shaped in 1920s, caused a necessity to extract the autographs of prominent personalities of Ukrainian and world history, culture, science into a separate collection. The autograph collection, which includes the period from 1826 up to the present, is a constituent part of the manuscript heritage of Ukraine and a valuable historical and biographical source that is actively used by scholars in the research work. Цель работы. Исследование подготовлено в честь 100-летнего юбилея Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, в рамках которого были исследованы как история становления библиотеки в целом, так и отдельных ее отделов, подразделений, фондов. Цель предлагаемого исследования – изучение истории создания коллекции автографов Института рукописи НБУВ, определения принципов ее формирования, описания и научной обработки. Методология исследования базируется на принципах историзма, научной объективности, а также общеисторических методах – хронологическом, ретроспективном, проблемно-тематическом и статистически-аналитическом. Научная новизна работы заключается в том, что впервые комплексно, на основе архивных источников рассмотрена история создания коллекции автографов в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Исследовано и проанализировано научно-методическую документацию, источники, пути комплектования фонда автографов в течение столетнего периода. Отражена деятельность сотрудников отдела рукописей по формированию, обработке и исследованию автографов украинских писателей и выдающихся исторических личностей. Определены современный состав фонда автографов и предложена методика научного описания автографических изданий из фонда ИР. Выводы. Разработанные в 20-х годах ХХ ст. основные принципы формирования рукописного фонда Библиотеки определили необходимость выделения коллекции автографов выдающихся личностей украинской и мировой истории, культуры, науки в отдельный фонд. Сформированный на протяжение столетия уникальный комплекс авторизованных изданий интересен не только автографами, дарственными записями выдающихся деятелей. Отдельную ценность представляют именно печатные издания, которые, как правило, представлены прижизненными изданиями творческого наследия писателей, поэтов, ученых. Значительная часть этих изданий относится к книжным памятникам Украины и нередко составляет библиографические раритеты. Коллекция автографов, охватывающая период с 1826 г. до сегодняшнего дня является составной частью рукописного наследия Украины и ценным историко-биографическим источником, который используется учеными в исследовательской работе.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано папір п’яти примірників краківського видання "Гербарія" Мартіна Сєнніка 1568 р. зі збірки НБУВ. Встановлено кількісне та відсоткове співвідношення філіграней, частотність їх представлення та динаміку зміни впродовж видання, місцеве походження паперу, виявлено однорідність паперу в усіх примірниках, зафіксовано факти додруку окремих аркушів наприкінці ХVІ ст. та в ХІХ ст. The article addresses the filigrees on the paper of Krakow edition of Martin Siennik’s "Herbarium" of 1568 printed in the typography of N. Scharfenberg, five exemplars of which were found in the collection of VNLU. We have determined the filigrees quantity and percentage ratios, frequency of their detection, dynamics of paper change in a book and paper similarity in all the exemplars. Paper analysis of "Herbarium" exemplars proved that they were printed only on Krakow paper with the filigrees of local mills. It has also allowed us to ascertain the time of additional printing of two exemplars pages. Extra pages for one exemplar were printed in the late 16th century, for the other – in the 19th century. The first additional printing was conducted in the typography of N. Scharfenberg, the other, probably, was initiated by the book owner, a scientist and a bibliophile, the Duke Montresor. The filigrees study of Martin Siennik’s “Herbarium” demonstrated that they were printed on the paper similar to that of the Cyrillic edition of the Evangel of 1569 printed in Zabludow by Ivan Fedorov and Pavlo Mstyslavets. Therefore, most of the paper of the second edition was of Krakow origin. В статье рассматриваются филиграни бумаги краковского издания "Гербария" Мартина Сенника 1568 г. типографии Н. Шарфенберга, выявленного в пяти экземплярах в собрании НБУВ. Установлено количественное и процентное соотношение филиграней, частотность их выявления и динамику смены бумаги на протяжении книги, однородность бумаги во всех экземплярах. Анализ бумаги экземпляров "Гербария" 1568 г. засвидетельствовал использование для его печатания сугубо краковской бумаги с филигранями местных мельниц, позволил установить время допечатки отдельных листов одного из экземпляров в конце ХVІ в., второго – в ХІХ в. Первая из допечаток конца ХVІ в. была осуществлена, вероятно, в типографии Н. Шарфенберга, вторая, ХІХ в., судя по всему, по инициативе владельца книжки – учёного и библиофила графа В. Монтрезора. Исследование филиграней экземпляров "Гербария" Мартина Сенника 1568 г. продемонстрировало близость бумаги, на которой они напечатаны, с бумагой кириллического издания заблудовского Евангелия 1569 г. печати И. Федорова и П. Мстиславца, и, таким образом, краковское происхождение большей части использованной для второго издания бумаги

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є оцінка передумов і аналіз особливостей створенняі функціонування друкованих видань української діаспори в різних країнах пострадянського простору. У роботі використано методи ретроспективного, порівняльного і системного аналізу для визначення ключових характеристик, конкретно-історичних передумов створення й опису друкованих видань української діаспори. Застосування методу комплексного підходу дозволило поєднати різні засоби наукового дослідження, не порушуючи принципів об’єктивного пізнання. Наукова новизна полягає у спробі заповнення прогалини в дослідженнях видавничої справи української діаспори пострадянських країн, що існує, незважаючи на доволі тривалу історію вивчення діаспорної преси і накопичений значний масив різнопланових праць. Висновки. Видання україномовних газет складало важливу частину діяльності української діаспори пострадянських країн, а створений масив друкованої продукції є цінним історико-культурним надбаннямі невід’ємним елементом загальноукраїнської етнічної ідентичності. Переважна більшість видань спрямовувала свою діяльність на задоволення інформаційно-культурних потреб діаспори, а деякі видання намагалися взяти на себе роль координуючого і консолідуючого органу. З огляду на хронічний брак фінансування, видання українських газет діаспори у кращому випадку тривало від одного до декількох років. Суттєвий вплив на україномовну пресу здійснює і політика країни проживання, яка в окремих випадках набуває характеру прямих утисків. Основною причиною поступового згортання українського друку в діаспорі є розвиток новинних і пошукових сервісів Інтернет, а також соціальних мереж, що виявили надпотужний консолідуючий потенціал. Українські товариства діаспори пострадянських країн з початку 2000-х років активно створюють Інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах і, таким чином, істотно розширюють власні інформаційно-культурні та комунікаційні можливості. For decades history of Ukraine, first of all its tragic pages, was silenced and falsified. Before the Second World War, testimonies about the famine of 1932–1933 in Ukraine seldom penetrated through the through Soviet border despite informational blockade to the countries of Western Europe and Northern America. These testimonies were published in press, mostly in diasporic one. From summer of 1941, when after the German invasion Ukrainian lands were occupied, first during the years after the tragedy, sudden possibilities to openly tell the truth about the famine by survivors were opened. Main ground for revealing the facts of Stalin regime crimes was Ukrainian local legal occupation press. The goal of the research: to make revealing, comprehensive analysis and classification of oral history sources about the Holodomor on pages of legal Ukrainian press from the period of Nazi occupation. Methodology is based on usage of totality of general scientific (historical, structural-functional, comparative, analytical), as well as special methods of research (historical-bibliological, bibliographical). Scientific novelty consists in the declared task. Publications about oral history sources of the famine of 1932–1933 on pages of occupational press in Ukraine during the Second World War are absent. 184 testimonies from 184 newspaper issues are analyzed. The author, researching corresponding publications, separates five groups of oral history sources about the famine of 1932–1933. Conclusions. Survivors’ testimonies fit well into anti-Bolshevik ideological narrative of new regime. One has to take unto accout that survivors were allowed to talk loudly about physchological trauma and to tell horrible details about extermination of them with famine for the first time, almost 10 years after the famine. And occupational regime used this as full as it could. Topic of the famine is intertwined in various contexts, first of all – in repressed past on level of a village and a state, including collectivization, Ukrainization, dekulakization etc. On pages of occupational press the topic of the famine was presented in several types of publications – memoirs, articles, letters, art and folklore. With some corrections on style of material presentation, “occupational” narrative quite correlates with massive of the first testimonies of prewar period in terms of content.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Запропоновано археографічне та палеографічне дослідження й опис давнього кириличного нотованого уривка з фондів Інституту рукопису НБУВ (ф. 235, № 10), який є складовою кодексу Стихирара мінейного нотованого ХІІ ст. (ДІМ, Син. 279; РДБ, Григ. 47). Рукопис репрезентує найдавніший вид безлінійного знаменного нотопису, що використовувався в богослужбових кириличних співочих рукописах періоду Київської Русі. In the article an archaeographical and palaeographical research and description of an old cyrillic notated manuscript fragment of Institute of Manuscript of VNLU (f. 235, № 10) is offered. The fragment is a valuable part of the notated code of Stychyrar minejny that dates from ХІІ century (SHM, Sin. 279; RSL, Grig. 47). The manuscript under investigation represents the oldest type of non-staff notation that was used in liturgical cyrillic singing books of the period of Kyivan Rus.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. У дослідженні здійснено джерелознавчий аналіз маловідомих та раніше недосліджених архівних документів, на підставі яких проведено історичну реконструкцію українсько-польської міжакадемічної співпраці в галузі соціогуманітаристики хронологічного періоду 1961–1965 рр. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-архівознавчого, джерелознавчого, хронологічного методів, а також методів аналітико-синтетичної обробки матеріалів і наукової експертизи. Зазначений методологічний підхід дозволяє виявити ступінь інформативної цінності архівних документів та здійснити історичну реконструкцію українсько-польських наукових зв’язків у галузі соціогуманітаристики впродовж 1961–1965 рр. Наукова новизна роботи полягає в систематизації розлогого комплексу архівних джерел з історії українсько-польських міжакадемічних зв’язків, введенні до наукового обігу маловідомих і почасти недосліджених документів та, на їхній підставі, – здійсненні комплексної реконструкції напрямів співробітництва академічних установ України та Польщі соціогуманітарного профілю. Висновки. Аналіз архівних документів, що відклалися в Архіві Президії НАН України та Інституті архівознавства НБУВ, дозволяє зробити висновки, що українські науково-дослідні установи соціогуманітарного профілю зробили вагомий внесок у становлення та розвиток наукової співпраці з польськими науковими інституціями. Форми співробітництва розширювалися і полягали у спільному розробленні наукових проблем, в яких були зацікавлені обидві академії наук, ознайомленні з науковою проблематикою академічних установ України та Польщі, публікації результатів наукових розробок, взаємному рецензуванні наукових праць, проходженні стажувань, книгообміні. Українські та польські дослідники на практиці застосовували набутий досвід та найбільш вдалі форми науково-дослідної роботи, що практикувалися на той час академіями наук України та Польщі. Aim of the research. The research conducted source study analysis of little known archival documents, on the basis of which it was possible to reconstruct Ukrainian-Polish academic cooperation in the field of social sciences and humanities within 1961–1965 time frame. The methodology of the research presupposes the usage of historical, archival, source study, and chronological methods, methods of analytical-synthetic processing of materials and also the method of scientific examination. This methodological approach allows to determine the degree of informative value of archival documents and to propose historical reconstruction of Ukrainian-Polish scientific relations in the field of social humanities sciences in 1961–1965. The scientific novelty of the research can be found in the systematisation of the spacious collection of archival sources concerning the history of Ukrainian-Polish academic relations as well as inclusion of little known and partially non-researched documents into scientific circulation, and on their basis to complete full reconstructions of various collaboration spheres between academic institutions in Ukraine and Poland within socio-humanitarian profile. Conclusions. The analysis of archival documents, which have been preserved at the archives of the Presidium of the NAS of Ukraine Archive and the Institute of Archival Studies at V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine allows to make conclusions that Ukrainian research facilities of socio-humanitarian profile made an important contribution to the establishment and development of scientific cooperation with Polish scientific institutions. Forms of this cooperation expanded and constituted common analysis of the scientific problems, in which both Academies of Sciences were interested as well as familiarisation with the scientific issues of academic institutions in Ukraine and Poland, publications of scientific researches and their results, mutual peer review of scientific works, organization of internships, exchange of book resources. Ukrainian and Polish researchers used practically the gained experience as well as the most successful forms of scientific and research work, which was practiced at the time by the Academies of Sciences in Ukraine and Poland. Цель работы. В исследовании осуществлен источниковедческий анализ малоизвестных и ранее не изученных архивных документов, на основании которыхпроведена историческая реконструкция украинско-польского межакадемического сотрудничества в области социогуманитаристики хронологического периода 1961–1965 гг. Методология исследования заключается в применении историко-архивоведческого, источниковедческого, хронологического методов, а также методов аналитико-синтетической обработки материалов и научной экспертизы. Указанный методологический подход позволил выявить степень информативной ценности архивных документов и осуществить историческую реконструкцию украинско-польских научных связей в области социогуманитаристики в течение 1961–1965 гг. Научная новизна работы заключается в систематизации обширного комплекса архивных источников по истории украинско-польских межакадемических связей, введении в научный оборот малоизвестных и отчасти еще не исследованных документов, и на их основании проведении комплексной реконструкции направлений сотрудничества академических учреждений Украины и Польши социогуманитарного профиля. Выводы. Анализ архивных документов, хранящихся в Архиве Президиума НАН Украины и Институте архивоведения НБУВ, позволяет сделать выводы, что украинские научно-исследовательские учреждения социогуманитарного профиля сделали весомый вклад в становление и развитие научного сотрудничества с польскими научными институтами. Формы сотрудничества расширялись и заключались в совместной разработке научных проблем, в которых были заинтересованы обе академии наук, ознакомлении с научной проблематикой академических учреждений Украины и Польши, публикации результатов научных разработок, взаимном рецензировании научных работ, прохождении стажировок, книгообмене. Украинские и польские исследователи применяли на практике результаты научных командировок и удачные формы научно-исследовательской работы, практиковавшиеся в то время академиями наук Украины и Польши.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: залучити до наукового обігу перекладний медичний збірник з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На основі застосування історичного, текстологічного та мовного аналізу здійснити історико-кодикологічний опис пам’ятки та надати характеристики її мови. Методологія. У процесі дослідження застосовано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні й відмінні характеристики текстів оригіналів та перекладів творів, що входять до складу кодексу. Також для вивчення мови пам’ятки обрано індуктивний метод як шлях від аналізу мовних властивостей рукописної книги до висновків про характер перекладу в цілому. Наукова новизна. Вперше залучено до наукового обігу рукопис, що містить український переклад творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", або "Книга фізіогноміки", проведено порівняльний аналіз рукописного перекладу та оригіналу латинських видань XVII ст. з наданням структурних, текстологічних та мовних особливостей. Висновки. Рукопис є перекладом широко розповсюджених творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", які видавались у складі одного збірника латиною (Pseudo-Albertus Magnus "De secretismulierum", Michael Scotus "De secretisnaturae"/"Liber phisiognomiae") протягом кількох століть і набули неабиякої популярності в XVII ст. Автор перекладу здійснив також переробку тексту, розміщуючи деякі його складові частини згідно зі своїм розумінням, що спричинило суттєві відмінності отриманого тексту від інших відомих перекладів того часу. Аналіз мовних особливостей тексту дозволяє припустити, що переклад міг бути виконаний з польського перекладу латинського друкованого видання XVII ст. Рукопис є унікальним джерелом для вивчення історії української літератури, перекладацької діяльності українських книжників, історії української мови взагалі та розвитку термінології, зокрема. The goal of the research. The article aims to introduce to the scientific circulation the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine that is the Ukrainian translation of the Latin book. Using the historical, textological and linguistic analysis, to make the historical and codicological description of the manuscript. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows separating common and distinctive features of the texts of the original book and its translation. Also, the method of deduction is used as a way from linguistic features to the conclusions about the nature of translation in general. Scientific novelty. First the article introduces the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine to the scientific circulation. It is the Ukrainian translation of the Latin book by two authors: Pseudo-Albertus Magnus “De secretis mulierum” and Michael Scotus “De secretis naturae”/”Liber phisiognomiae” which were published as two parts of single book during several centuries that were very popular. The translator also carried out the creative text processing, placing its constituent parts according his understanding. This translation significantly different from the other known translations of the time. Analysis of the linguistic features of the text leads to two equal assumption: the book is translation at first from Latin into Polish and then into Ukraine or from Latin into Ukraine directly. A more definite conclusion requires detailed linguistic research.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано поняття "дипломатичний архів", вказано на специфіку організації українського дипломатичного архіву, надано характеристику його складу і змісту з точки зору джерельного значення для вивчення історії дипломатичної та консульської служби. В інституційній складовій українського дипломатичного архіву виокремлено три категорії: галузевий державний архів Міністерства закордонних справ України; історичний дипломатичний архів, що зберігається в неспеціалізованих архівах; дипломатичний архів української еміграції, що міститься в зарубіжних архівах. In the article the author analyzes a concept of a "diplomatic archive", surveys the specifics of the Ukrainian diplomatic archive organization, characterizes its composition and contents with a view to its significance as a source for the research of the history of diplomatic and consular service. Reviewed is the specifics of the institutional aspect of the Ukrainian diplomatic archive, specified are three constituents of the archive: industrial state archive of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine; historical diplomatic archive deposited at unspecialized archives; diplomatic archive of Ukrainian emigration deposited at foreign archives. Analyzed are the details of the documental complexes compiled during the conduct of the activities of the foreign service and its organs in 1917–1923. These documental complexes, deposited at the fonds of the Central State Archive of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, State Archive of Kyiv Oblast, State Archive of Kyiv and other archival institutions, constitute a source for the study of the history of Ukrainian diplomacy. В статье проанализировано понятие "дипломатический архив", исследована специфика организации украинского дипломатического архива, охарактеризован его состав и содержание с точки зрения значения как источника для изучения истории дипломатической и консульской службы. Рассмотрены особенности институционального аспекта украинского дипломатического архива, выделены три его составляющие: отраслевой государственный архив Министерства иностранных дел Украины; исторический дипломатический архив, хранящийся в неспециализированных архивах; дипломатический архив украинской эмиграции, хранящийся в зарубежных архивах. Детально проанализированы документальные комплексы, сформированные в деятельности внешнеполитического ведомства и его органов в 1917–1923 гг., хранящиеся в фондах Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины, Государственного архива Киевской области, Государственного архива г. Киева и других архивных учреждений как источник по истории украинской дипломатии

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Присвячено історії бібліотек чотирьох осередків Товариства Ісуса, які функціонували на теренах Луцької діецезії: Луцького, Берестейського, Острозького та Кременецького єзуїтських колегіумів. На документальній основі висвітлено головні моменти та особливості історичної долі названих книгозбірень, подано історико-книгознавчу та джерелознавчу характеристику їхніх бібліотечних фондів. The article covers the historical and bibliological aspects pertaining to the libraries of four Jesuit Colleges which existed on the territory of the Lutsk centuries – Lutsk Jesuit College (1608–1773), Ostroh Jesuit College (1624–1773), Berestia Jesuit College (1633–1773) and Kremenets Jesuit College (1702–1773). The Libraries’ stocks encompassed books on church history and law, collections of the sermons and panegyrics, Marian editions, books on the history, activities and rules of the Society of Jesus, literature on medicine, geography and astronomy, grammar books of Latin, Greek, French and Polish languages, works of ancient writers and philosophers. Editions from the printing houses of Austria, Belgium, France, Germany, Italy, Netherlands, Switzerland were represented in the Libraries’ stocks. A group of marginal notes from the libraries’ copies, which play a distinctive role for the research into the history of libraries, are elucidated in the publication. В статье представлена историко-книговедческая характеристика библиотек четырёх иезуитских коллегиумов, которые действовали на территории Луцкой диецезии в 17–18 вв. – Луцкого коллегиума (1608–1773), Острожского коллегиума (1624–1773), Брестского коллегиума (1633–1773) и Кременецкого коллегиума (1702–1773). Фонды этих библиотек включали книги по церковной истории и праву, собрания проповедей и панегириков, издания, связанные с культом Девы Марии, книги по истории Ордена иезуитов, публикации, по которым регламентировалась деятельность Ордена, литературу по медицине, географии, астрономии, учебники латинского, греческого, французского, польского языков, произведения античных писателей и философов. В фондах библиотек были представлены издания типографий Австрии, Бельгии, Франции, Германии, Италии, Голландии, Швейцарии. В публикации дан источниковедческий анализ маргинальных записей библиотечных экземпляров, которые играют важную роль при реконструкции истории библиотек и библиотечных собраний.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського. The goal of the research. The article aims to highlight the most important characteristics of the Serbian codes of the 17th century in Church-Archeological Mu seum of the Kyiv Theological Academy collection of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine establishing relationships with the historical realities. Also, to make the historical and codicological description of the manuscript identifying historical personalities and places associated with their life. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows sepa rating common and distinctive features of Serbian manuscripts of the 17th century. Scientific novelty. The article summarizes the results of the Codicological Research of Serbian manuscripts of the 17th century in the Church-Archaeological Museum collection as a separate group with their interrelationship and paleographic charac teristics. The research uncovers the daily life and conditions of preservation of the manuscripts. The article shows reprints of the new embossing tools. This contributes to more accurate dating of the Serbian leather bindings. Conclusions. Serbian manu scripts of the 17th century were written mainly in the monasteries of both Serbia and Athos. The manuscripts are written in the Serbian Half Ustav, Resava orthography on Venetian or Turkish paper. They have a high level of decoration using various styles: Balkan braid, teratological and plant. The records testify to the participation in their life of historical persons, such as the scribe of St. Paul's Athos Monastery Euthymius, Archbishop (Patriarch of Serbia) Paisius (1614–1646), Metropolitan Simeon of Herzegovina (1615–1630), and others. Also, historical events, such as the crop failure and increased prices for rye in 1715, the famine of 1622 and 1783, the construction of the church in the Ubožac monastery in 1622. Except for one, the bindings of Serbian manuscripts of the 17th century are original. This made it possible to establish regularities of their design features and decoration and determine the styles of the design of the bindings of the specified period and the tools used for this. The Serbian manuscripts of the 17th century were sent to the Kyiv Theological Academy by famous scientists and collectors: Archimandrite Antonina Kapustin and Archpriest Mykhailo Raevskyi.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглядаються дисертаційні дослідження періоду незалежності України за хронологічним, предметно-географічним, предметно-тематичним принципами та науковими галузями, показана специфіка дисертацій як виду наукової продукції та одного з джерел бібліографічної інформації. . The author of the paper investigates the thesis works submitted in the period of Ukrainian independence according to chronological, geographical and subject principles and with regard to branches of sciences. Specific features of theses as a kind of scientific outcome and one of the sources of bibliographical information are singled out.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд: