Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є дослідження іконографії портретних зображень маршалів Франції доби Наполеона у гравюрах з видання Gavard Ch. Galerie des marechaux de France. Paris, 1839 із зібрання Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на застосуванні іконографічного та іконологічного методів, а також порівняльного мистецтвознавчого (формального) аналізу зображень, створених за життя конкретної портретованої особи і пізніше в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва, а також у документах, творах літератури, насамперед мемуарах сучасників. Наукова новизна. Портретні зображення визначних історичних осіб завжди були й залишаються актуальними для науки, незалежно від її галузі. Проте спеціальне дослідження методом іконографічного аналізу гравірованих портретів маршалів Наполеона з видання Gavard Ch. Galerie des marechaux de France. Paris, 1839 відсутнє. Отож уперше на матеріалах різних видів образотворчого мистецтва (скульптурні монументи, живописні батальні композиції, жанрові сцени, парадні та інтимні портрети, мініатюри, гравіровані портрети і навіть твори дрібної пластики та декоративного мистецтва) та мемуарах сучасників прослідковано іконографію маршалів Наполеона. Висновки. Практичним результатом дослідження є уточнення окремих позицій у каталожному описі та в електронній базі даних НБУВ «Європейський гравірований портрет XVI–XIX ст. із зібрання НБУВ». На основі іконографічного вивчення окремих гравірованих портретів маршалів Франції з видання Gavard Ch. Galerie des marechaux de France. Paris, 1839 можемо зробити висновок, що всі автори «Галереї» активно зверталися до наявних зображень портретованих і, дотримуючись заданої замовником єдиної композиційної схеми, створили цілісну графічну портретну галерею Героїв нації, яка набула у сприйнятті нащадків меморіального значення. The aim of the research is to study the iconography of engraved portraits of the Marshals of France of the Napoleonic era presented in the Gavard Ch. Galerie de mare-shaux de France, Paris, 1839 edition from the collection of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The methodology of the study is based on employing iconographic and iconological methods, as well as comparative art-study (formal) analysis of the images created in the lifetime of the concrete portrayed person and at a later time – in various forms and genres of figurative arts, as well as documents, literature, primarily, the memoirs of their contemporaries. Scientific novelty. The iconography of Napoleon's marshals has been traced relying on the examination of various forms of fine art (monumental sculptures, battlefield paintings, genre scenes, full-dress and intimate portraits, miniatures, engraved portraits and even the works of small plastic art, and those of decorative art), as well as memoirs of contemporaries. Conclusions. The practical results of the study is the specification of certain entries in the catalogue description and V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine electronic database "European engraved portrait of the 16th–19th centuries in the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine collection". The iconographic study of some engraved portraits of the marshals of France from the Gavard Ch. Galerie de marechaux de France, Paris, 1839 edition suggests that all the authors of the "Gallery" repeatedly turned to the available images of the portrayed marshals, and following the general composition scheme set by their customers, they created a wholesome graphic portrait gallery of national heroes that won a memorial status in the eyes of succeeding generations.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Підведення підсум-ків наукових спостережень щодо збір-ки церковно-співацьких творів, яказберігається в Інституті рукопису На-ціональної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і походить з ко-лишньої бібліотеки Києво-Михайлів-ського Золотоверхого монастиря. Ме-тодологія. У процесі дослідженнярукописної збірки було застосованоісторико-стильовий, аналітичний такомпаративний методи, унаслідок чо-го вдалося уточнити датування па-м`ятки, виявити твори більш ранньогопоходження, що складають самостій-ний розділ, а також визначити струк-туру збірки як комплекту сумісно-го складу. Наукова новизна. Вияв-лено, що збірка була неправильно да-тована і що хибне датування вказа-не в документах рукописного фонду. Це стало перешкодою для правиль-ного визначення її змісту і структури.Було з`ясовано, що збірка містить нелише духовні твори доби класицизму,як уважали протягом тривалого часу,а є унікальною антологією співу се-редини й другої половини ХVІІІ сто-ліття. В ній наявні церковно-співацькітвори доби українського бароко, якіутворюють самостійний розділ, а врозділ з духовними концертами добикласицизму вміщено твори всіх відо-мих українських композиторів вка-заного періоду – А. Рачинського,М. Березовського, Д. Бортнянсько-го, А. Веделя, С. Дехтярева. Виснов-ки. Комплект Михайлівського Золо-товерхого монастиря є унікальнимрукописним джерелом, в якому відо-бражено стан української церковно-співацької культури середини і другої половини ХVІІІ століття, позначеноїпроцесами стильових перетворень.Як збірка сумісного складу, він наслі-дує основні принципи комплектаціїпартесних рукописів, що були сфор-мовані протягом ХVII – першої поло-вини ХVIII століть, та зазнає впливунових тенденцій, пов’язаних з пере-ходом до нового стилю церковної му-зики у другій половині ХVІІІ століт-тя. Дати, вказані в документах руко-писного фонду, стосуються лише од-ного з розділів комплекту і їх не слідпоширювати на всю збірку, яка є уні-кальною антологією української ду-ховної музики середини і другої поло-вини ХVІІІ століття. The purpose of the studies. Summarizing the results of scientific observations on the collection of church and singing works, which is stored in the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and comes from the former library of the St. Michael`s Golden-Domed Monastery. Methodology. In the process of researching the manuscript collection, historical-stylistic, analytical and comparative methods were used, as a result of which it was possible to clarify the dating of the monument, identify works of earlier origin that make up a separate section, and determine the structure of the collection as a set of compatible compositions. Scientific novelty. It was found that the collection was incorrectly dated, and that the erroneous dating is indicated in the manuscript documents. This became an obstacle to the correct definition of its content and structure. It turned out that the collection contains not only the sacred works of the Classicist era, as was believed for a long time, but is a unique anthology of singing in the middle and second halfof the 18th century. It contains church-singing works of the Ukrainian Baroque period, which form an independent section, and the section with sacred concerts of the Classicist period contains works of all famous Ukrainian composers of this period – A. Rachynskyi, M. Berezovskyi, D. Bortnianskyi, A. Vedel, S. Dekhtiariov. Conclusions. The set of St. Michael’s Golden-Domed Monastery is a unique manuscript source, which reflects the state of Ukrainian church and singing culture of the middleand second half of the 18th century, marked by processes of stylistic transformations. As a collection of joint works, it follows the basic principles of the collection of party manuscripts, which were formed during the 17th – first half of the18th century, and influenced by new trends in the transition to a new style of churchmusic in the second half of the 18th century. The dates mentioned in the manuscript documents refer to only one of the sections of the set and should not be extended to the entire collection, which is a unique anthology of Ukrainian sacred music of the middle and second half of the 18th century.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є дослідження на основі документів з Архіву Президії Національної академії наук України науково-популяризаторської діяльності АН УРСР періоду 1961–1965 рр. Вивчення історіографії з теми засвідчило, що дана проблема не знайшла достатнього висвітлення в науковій літературі. Методологія дослідження. У процесі роботи над статтею були застосовані історико-хронологічний та історико-описовий методи. За допомогою цих методів удалося висвітлити у хронологічній послідовності стан науково-популяризаторської діяльності АН УРСР у 1961–1965 рр., охарактеризувати її форми, напрями та досягнення. Наукова новизна дослідження полягає у залученні до наукового обігу значного обсягу документів з Архіву Президії НАН України, в яких відображена інформація про науково-популяризаторську діяльність АН УРСР у вказаний хронологічний період. Висновки. У 1961–1965 рр. Академія була одним із найбільших осередків науки в Україні, де, окрім пріоритетних напрямів досліджень, здійснювалася і науково-популяризаторська робота. Це було пов’язано з багаторічним досвідом і напрацюваннями її співробітників. В Академії у зазначений хронологічний проміжок удосконалилася структура служб, які здійснювали популяризацію науки, зріс професійний рівень їхніх керівників, розширилася співпраця з іншими науковими та відомчими організаціями, зміцнилися зв’язки з широкими колами громадськості тощо. Найбільш розповсюдженими видами науково-популяризаторської роботи АН УРСР були, зокрема: читання лекцій, виголошення доповідей, організація виставок наукових здобутків, проведення екскурсій в академічних установах, виступи у засобах масової інформації (на радіо, телебаченні, інтерв’ю в науково-популярних періодичних виданнях), надання фахових консультацій різним науковим, освітнім, культурним та виробничим організаціям. The aim of the research is to explore the science-popularizing activity of the Academy of Sciences in the UkrSSR in 1961–1965 according to the documents from the Archives of the Presidium of the NAS of Ukraine. Studies of historiography signify that the given issue has not been properly covered within scientific literature yet. The methodology. Historical-descriptive and historical-chronological methods have been used. It became possible to expose the state of science-popularizing activities of the Academy of Sciences in the UkrSSR during 1961–1965 period with the help of these methods and to characterise its forms, directions, and achievements. The scientific novelty of the research presupposes implementation of a considerable volume of documents from the Archives of the Presidium of the NAS of Ukraine into scientific circulation. These documents provide information on the science-popularizing activities of the Academy of Sciences of the UkrSSR during the mentioned time frame. Conclusions. In 1961–1965 the Academy was one of the largest scientific centres in Ukraine, in which science-popularizing work was being fulfilled alonge with other priority areas. Such a tendency was due to the long-standing experience and groundwork of its scientists. Within this time frame, the Academy saw the improvement of the structure involving services, which carried out the popularization of science. Other tendencies include the growth of the professional level among supervisors, an increase of cooperation with other scientific and departmental organizations as well as the strengthening of connections with the wide circles of various communities. The most widespread types of science-popularizing work in the Academy of Sciences of the UkrSSR were, among others: lectures and reports, organization of exhibitions dedicated to scientific achievements, excursions within academic establishments, participation in the mass media (radio shows, television, and interviews in popular science periodicals), professional consultations to various scientific, educational, cultural, and industrial institutions. Цель работы состоит в исследовании на основе документов из Архива Президиума НАН Украины научно-популяризаторской деятельности АН УССР периода 1961–1965 гг. Изучение историографии по теме свидетельствует о том, что данная проблема не получила достаточного освещения в научной литературе. Методология исследования. В процессе работы над статьей были применены историко-описательный и историко-хронологический методы. С помощью этих методов удалось осветить в хронологической последовательности состояние научно-популяризаторской деятельности АН УССР в 1961–1965 гг., охарактеризовать ее формы, направления и достижения. Научная новизна исследования предусматривает внедрение в научное обращение значительного объема документов из Архива Президиума Национальной академии наук Украины, в которых отражена информация о научно-популяризаторской деятельности АН УССР в указанный хронологический период. Выводы. В 1961–1965 гг. Академия была одним из крупнейших центров науки в Украине, где кроме приоритетных направлений исследований осуществлялась и научно-популяризаторская работа. Это было связано с многолетним опытом и наработками ее ученых. В Академии в указанный хронологический промежуток усовершенствовалась структура служб, которые осуществляли популяризацию науки, вырос профессиональный уровень их руководителей, расширялось сотрудничество с другими научными и ведомственными организациями, укреплялись связи с широкими кругами общественности и тому подобное. Наиболее распространенными видами научно-популяризаторской работы АН УССР были, в частности: чтение лекций и докладов, организация выставок научных достижений, проведение экскурсий в академических учреждениях, выступления в средствах массовой информации (радио, телевидение, интервью в научно-популярных периодических изданиях), предоставление профессиональных консультаций различным научным, образовательным, культурным и производственным организациям.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто та проаналізовано види джерел, що дозволяють системно реконструювати основні віхи життя і діяльності наукових співробітників Національної академії наук України періоду 1950–1960-х років, а також розкрито шляхи здійснення такої реконструкції. The paper discusses and analyzes the types of sources that can systematically reconstruct the scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine life and work milestones during the 1950s–1960s as well as the ways of implementation of this reconstruction. Рассмотрены и проанализированы виды источников, позволяющих системно реконструировать основные вехи жизни и деятельности научных сотрудников Национальной академии наук Украины периода 1950-1960-х годов, а также раскрыты пути осуществления такой реконструкции.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглядаються основні віхи життєвого шляху та наукової діяльності М.М. Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Дослідження присвячене становленню М.М. Бережкова як особистості та науковця, формуванню його наукових інтересів у сфері середньовічної історії Росії упродовж першого періоду його життя та діяльності (1850–1878). The main stages of life and scientific biography of M. M. Berezhkov, professor of Russian history at the Nizhyn Institute of History and Philology of prince Bezborodko, are outlined. The paper deals with the formation of M. M. Berezhkov as a personality and researcher, the cocncentration of his scientific interests in the sphere of the medieval history of Russia during the first period of his life and activities.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Здійснено публікацію спогадів М. М. Бережкова (1850 - 1932) - професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька, присвячених його наставнику, відомому російському історику, професору Санкт-Петербурзького університету К. М. Бестужеву-Рюміну (1826 - 1897), які уточнюють сторінки біографії обох учених, розкривають окремі сторони їхнього наукового світогляду. The researcher undertakes publication of the memoires of M. M. Berezhkoff (1850 – 1932), professor of Russian history of the Prince Bezborodko Nizhyn history and philology institute. The memoires are dedicated to his teacher, a famous Russian historian, professor of the University of Sankt-Petersburg K. M. Bestuzheff-Riumin (1826 - 1897); they specify some biography details of the both scholars and give a certain notion of their scientific views.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Продовжено поетапну публікацію комплекту листів К. М. Бестужева-Рюміна до М. М. Бережкова. Представлено джерелознавчий огляд та археографічне опрацювання дев’яти копій листів (вересень 1882 р. – липень 1883 р.), які зберігаються в архівному фонді М. М. Бережкова в Інституті рукопису НБУВ. Документи вперше публікуються як додатки. This article contains the following publication of the correspondence of a famous professor of St. Petersburg University, academician of Petersburg Academy of Sciences K. M. Bestuzhev-Riumin (1826–1897) to M. M. Berezhkov (1850–1935), a professor of Russian history in Nizhyn Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko. This publication presents nine handwritten copies of the letters of K. M. Bestuzhev-Riumin to M. M. Berezhkov for the period from September 1882 to July 1883. The letters are analyzed and published for the first time. The researched epistolary documents are stored in a personal archival fond of M. M. Berezhkov at the Institute of Manuscript of VNLU. The scientific value of the publication is justified by the letters’ information potential, which contributes to the detailed study of the scientists’ biographies, as well as to the illustration of the specifics of their scientific interests during the stated chronological period. It is further enhanced by the absence of an in-depth source study both in Ukrainian and Russian historiographies and also by the established fact of the absence of a packagekit of response letters of M. M. Berezhkov to K. M. Bestuzhev-Riumin. Представлено продолжение поэтапной публикации писем профессора Санкт-Петербургского университета, академика Петербургской академии наук К. Н. Бестужева-Рюмина (1826–1897) к профессору российской истории Нежинского историко-филологического института князя Безбородко М. Н. Бережкову (1850–1935). Впервые публикуются и анализируются девять копий писем за сентябрь 1882 г. – июль 1883 г. Исследуемый массив эпистолярного наследия хранится в фонде М. Н. Бережкова в Институте рукописи НБУВ. Научная ценность публикации обусловлена информационным потенциалом писем, способствующим уточнению биографий учёных, а также раскрытию отдельных сторон их научных интересов в указанный хронологический период, и усиливается отсутствием их углублённого источниковедческого изучения как в украинской, так и российской историографии, а также установлением факта отсутствия соответствующего комплекта ответных писем М. Н. Бережкова к К. Н. Бестужеву-Рюмину

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено життя і діяльність видатного фахівця в галузі гідробіології члена-кореспондента НАН України Тамари Сергіївни Петіпи. Проаналізовано структуру та документальний склад фонду особового походження Т.С. Петіпи, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Доведено цінність документів даного фонду як важливого джерела для сучасних науковців у галузі планктонології та морської екології. In the article the author defines the structure and describes the documentary contents of the T.S. Petipa personal archives, the last providing the source basis for research into the life and activities of the scientist.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано структуру та склад документів архівного фонду члена-кореспондента АН УРСР М. Г. Крейна, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Доведено цінність матеріалів даного фонду як важливого джерела для сучасних науковців у галузі математики, а також у дослідженні проблеми моментів, теорії інтегральних рівнянь, математичної теорії коливань та різних проблем функціонального аналізу. The article analyses the structure and composition of the archival fund documents of M. G. Krein, the corresponding member of the Academy of Sciences of USSR, stored in the Institute of Archival Science of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The author proves the value of this fund materials as an important source for contemporary scholars in the field of mathematics as well as the study of the problem of moments, the theory of integral equations, mathematical theory of vibrations and different problems of functional analysis. Проанализирована структура и состав документов архивного фонда члена-корреспондента АН УССР М. Г. Крейна, хранящегося в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Доказано ценность материалов данного фонда как важного источника для современных учёных в области математики, а также в исследовании проблемы моментов, теории интегральных уравнений, математической теории колебаний и различных проблем функционального анализа.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження: в руслі української історіографічної традиції відновити в пам’яті нащадків ім’я історика, археолога, нумізмата, музеєзнавця Василя Данилевича, 150-річчя від дня народження якого минає у 2022 р. Він позиціонується з київською історичною школою Володимира Антоновича. У зв’язку з цим завдання полягає у відтворенні життєвого та науково-педагогічного шляху українського вченого, який жив і працював у складний період вітчизняної історії, що змушувало виробляти власний ідеологічний вектор у ставленні до тогочасних суспільних подій. Методологія. В основу дослідження покладено загальнофілософські методологічні принципи та методи: об’єктивність у доборі, аналізі й інтерпретації залучених фактів, комплексний підхід до висвітлення проблеми, включаючи біографічні дані, врахування суспільно-політичної атмосфери та загального стану науки, у т. ч. методології історії, логічність викладу матеріалу. Наукова новизна. На основі історіографічних досліджень, опублікованих праць та рукописів В. Данилевича, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, показані його відданість науковим засадам київської історичної школи В. Антоновича, основні основні наукові результати, методика викладання історії, історичної географії та археології, проведення археологічних досліджень, участь у науково організаційних заходах Всеукраїнської академії наук. Висновки. Формування майбутнього вченого відбувалося в Імператорському університеті св. Володимира в Києві під керівництвом професора Володимира Антоновича, який спрямовував вихованців на дослідження крайової (регіональної) історії та археології України. Після завершення навчання життєві перипетії, пошуки відповідної роботи гальмували підготовку та захист магістерської дисертації. Революційні події початку ХХ ст. в Росії сприяли формуванню соціал-демократичних поглядів В. Данилевича. Після встановлення радянської влади в Україні плідно працював у справі розбудови науки й освіти в УСРР. The goal of the research: in line with the Ukrainian historiographical tradition to restore the name of historian, archaeologist, numismatist, museologist Vasyl Danylevych, whose 150th birthday is celebrated in 2022. He is positioned with the Kyiv Historical School of Volodymyr Antonovych. In this regard, the task is to recreate the life, scientific and pedagogical path of the Ukrainian scientist, who lived and worked in a difficult period of national history, which forced to develop his own ideological vector in relation to contemporary social events. Methodology. Theresearch is based on general philosophical methodological principles and methods: objectivity in the selection, analysis and interpretation of facts, a comprehensive approach to the problem, including biographical data, taking into account the socio-political atmosphere and the general state of science, including methodology of history, the logic of the presentation of the material. Scientific novelty. On the basis of historiographical research, published works and manuscripts of V. Danylevych, storedin the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, his devotion to the scientific principles of Kyiv historical school of Antonovych,main scientific results, methods of teaching history, historical geography and archeology, archaeological research, participation in scientific organizational processes of the All-Ukrainian Academy of Sciences are shown. Conclusions. The formation of the future scientist took place at the Kyiv University of St. Volodymyr under the guidance of Professor Volodymyr Antonovych, who directed the pupils to study the regional history and archeology of Ukraine. After graduating, life’s vicissitudes, the search for a suitable job hampered the preparation and obtain of master’s degree. Revolutionary events of the early 20th century in Russia contributed to the formation of social-democratic views of V. Danylevych. After the establishment of Sovietpower in Ukraine, he worked fruitfully in the development of science and educationin the Ukrainian Soviet Socialist Republic.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто рукописні статті, нотатки, рецензії вчених і викладачів ХІХ – початку ХХ ст., в яких порушувалися питання історичного минулого слов’янського суперетносу, висвітлювалися стосунки з Російською імперією слов’янських народів, які не мали власної державності: українського, білоруського, польського, сербського, хорватського, чеського. Проаналізовано зміст цих документів і деяких публікацій зі слов’янської проблематики. Констатується, що з причини обмеженості інформаційної бази, наявності об’єктивних і суб’єктивних факторів окремі судження в названих документах з плином часу застаріли, пізнішими дослідниками доповнені або спростовані. In the paper investigated are handwritten articles, notes and reviews of the scientists and lecturers of the 19th – early 20th centuries concerning the issues of the historical past of the Slavic superethnos, covering the relations of the Slavic nations having no state status with the Russian Empire. These are Ukrainian, Belorussian, Polish, Serbian, Croatian and Check nations. Analyzed are the nature and contents of the manuscripts and some publications dealing with the Slavic issues. These include the scientists’ own research, excerpts from the compositions of different authors, lecture notes, reports. They contain the most important aspects concerning the ethnoses’ origin, interethnic relations, cover the issues of religion, language, the essence of Slavophilism, Pan-Slavism, Panrusism, Polonophilism, Ukrainophilism. The author states that some judgements in the indicated documents have been outdated with the course of time, and the others have been complemented by the latest researchers or confuted. It is caused by the deficiency of information and scientific research methodology, as well as by the existence of several objective and subjective factors. Anyway, the documents still have been a meaningful source for the study of the evolution of the socio-political and historical thought in the matter of Slavistics. Рассматриваются рукописные статьи, заметки, рецензии ученых и преподавателей ХІХ – начала ХХ вв., в которых затрагивались проблемы исторического прошлого славянского суперэтноса, освещались взаимоотношения с Российской империей славянских народов, не имевших своей государственности: украинского, белорусского, польского, сербского, хорватского, чешского. Анализируется 293 характер и содержание рукописных документов и некоторых публикаций по славянской проблематике: собственные исследования, выписки из сочинений разных авторов, конспекты лекций, заметки, доклады. В них зафиксированы наиболее важные аспекты, связанные с происхождением этносов, развитием межэтнических отношений, отражены вопросы религии, языка, сущности славянофильства, панславизма, панрусизма, полонофильства, украинофильства. Констатируется, что по причине ограниченности информационной базы и методологического обеспечения научных исследований, наличия объективных и субъективных факторов отдельные суждения в названных документах с течением времени устарели, иные дополнены позднейшими исследователями или опровергнуты. Вместе с тем, они остаются важным источником для изучения эволюции общественно-политической и исторической мысли в области славистики

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в систематизації аспектів розгляду та осмисленні результатів праць, в яких розглянуто дві невменні (знáменні) азбуки з українських церковно-півчих збірників (1540–1560-х та 1590-х рр.). Методологія. З-поміж застосованих загальнонаукових й емпіричних методів основними є аналітичний розгляд змісту досліджень (із застосуванням критичного підходу); систематизація аспектів опису пам’яток; порівняння результатів студій з оригіналами азбук. Наукова новизна. Уперше проаналізовано праці, в яких українські азбуки-переліки ХVІ ст. було обрано предметом розгляду. Порівняння результатів студій зі змістом азбук дозволило виявити як достовірні, так і помилкові твердження. На сьогодні міра вивчення азбук є недостатньою для аргументації їх територіально-часової локації як українських пам’яток середини – кінця ХVІ ст. Висновки. Протягом останнього тридцятиліття азбуку 1590-х років з ірмолою західноукраїнського Лаврівського (ймовірно) монастиря вивчали Д. Шабалін, Д. Савіцкі, М. Качмар. До опису знáмен автори залучили додаткові дані: назви візантійських невм (попередників руських), нотні дешифровки, словесні роз’яснення розспівів, духовно символічного сенсу знаків тощо. Попри введення додаткової інформації, основний зміст азбук схарактеризовано неповно. У накресленнях, атрибуції деяких невм є неточності. Незвичні риси списків переважно не вказано. Запис "імен" знаків азбуки Поліського ірмолоя 1540–1560-х років спотворює її термінолексику. Позаяк не всі риси азбук розкрито, вони виглядають як типові пам’ятки. Загальний опис призвів до висновків щодо схожості їх з російськими списками ХV–ХVІ ст. Ця теза не викликає заперечень, адже всі вони мають багато спільного, разом з тим двох однакових списків пам’яток усталеного змісту, в т. ч. азбук, не існує. Відміни між азбуками Лавр і Поліс мають бути простежені в компаративній площині на рівні деталей, що, ймовірно, дозволить установити їх індивідуальні риси та географічно-часову локацію. The goal of the research is to systematize aspects of analysis and to comprehend the results of some scientific researches where two neumatic (znamenny) ABCs from the Ukrainian ecclesial chant collections (1540s–1560s and 1590s) have been discussed. Methodology. Among the used general scientific and empirical methods, the major ones are: analytical review of researches content (using critical approach), systematization of diverse aspects of ABCs’ descriptions, and comparison of the scholars’ results with the originals. Scientific novelty. The analysis of researches dedicated to the Ukrainian 16th century’s ABC-lists was performed for the first time. The comparison of scholars’ results with originals has found both correct and incorrect statements. As of today, the extent of our knowledge is insufficient and does not allow us to prove that ABCs origin is indeed in Ukraine in mid-to late 16th century. Conclusions. During the last thirty years, the ABC dated back to 1590s (Lavr) from the Heirmologion, that allegedly originated from the West Ukrainian Lavrov Convent, has been studied by Dmitry Shabalin, Daniel Sawicki and Maria Kachmar. The authors have added supplementary data to their neume registers: “names” of Byzantine neumes (the predecessors of Ruthenian ones), note descriptions, verbal comments of how neumes were chanted, spiritual and symbolic meaning of signs etc. However, the main content of the ABCs lacks exhaustive characteristic. Graphic shapes and definitions of some signs are not correct. Unusual ABCs’ features are mostly not marked. Transliteration of ABC “names” of the Polissia Heirmologion includes misrepresented lexemes. Since particularities of ABCs are not precisely defined, they are perceived as typical monuments. The general description leads to scholars’ conclusion that Ruthenian ABCs are similar to 15th – 16th centuries’ Russian ABC-versions. This statement is partly correct as the ABCs do indeed have a lot in common, however, no identical monuments of traditional content exist. Thus, the differences between ABCs Lavr and Polissia are to be discovered by comparison of their detailed specifications, that should allow to recognize their uniqueness as well as geographical and time-origin.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Розкрити структуру та документальний склад особового архівного фонду видатного фізика-теоретика та математика, дійсного члена Академії наук України М. М. Боголюбова, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, а також окреслити коло документів ученого та про нього, що відклалися в інших архівних фондах Інституту архівознавства та Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-типологічного, історико-системного та історико-хронологічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє визначити видовий склад документів М. М. Боголюбова в архівних фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та їхній інформаційний потенціал для відображення наукової біографії вченого. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу архівних документів, що доповнюють відомості про життя, діяльність і творчість дійсного члена Академії наук України М. М. Боголюбова, а також про родину вченого. Висновки. В архівних фондах Інституту архівознавства та Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського зберігається значний комплекс документів М. М. Боголюбова, про нього та його родину. Вони відклались як в особових архівних фондах М. М. Боголюбова й інших учених, так і в комплексному архівному фонді «Всеукраїнська академія наук» та архівному фонді Інституту математики НАН України. Представлені в архівних фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського документи, зокрема наукові праці, документи біографічного характеру, статті й спогади про вченого, джерела про його діяльність, листи, фотодокументи, дають можливість розширити знання про життєвий і творчий шлях М. М. Боголюбова. The aim of the research is to reveal the structure and documentary contents of the personal archive of the prolific physicist-theorist and mathematician, full member of the Academy of Sciences of Ukraine M. M. Boholiubov, which is preserved at the Institute of Archival Studies at the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine as well as to determine the scope of the scientist’s documents, which ended up being in other archival fonds of the Institute of Archival Studies and the Institute of Manuscript within the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The methodology of the research includes the application of historical-typological, historical-systematic, and historical-chronological methods. The afore mentioned methodological approach allows to determine the types of M. M. Boholiubov’s documents located within the archival fonds of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine as well as their informative potential to provide additional coverage of scientist’s biography. The scientific novelty of the research can be found in the inclusion of the archival documents into the scientific circulation. The documents themselves enhance already known information on M. M. Boholiubov’s life, activities, work as well as the scientist’s family. Conclusions. A considerable collection of M. M. Boholiubov’s documents concerning him and his family is preserved at the archival fonds within the Institutes of Archival Studies and Manuscript at V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The documents ended up in the personal archive of M. M. Boholiubov and other scientists as well as the complex archival fond «All-Ukrainian Academy of Sciences» and the archival fonds of the Institute of Mathematics of the NAS of Ukraine. The documents, scientific works, documents of biographical nature, articles and recollections about the scientists, documents illustrating his activities, letters, and photographic documents, which are preserved at the archival fonds of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine allows to broaden the knowledge of M. M. Boholiubov’s life and works. Цель работы. Раскрыть структуру и документальный состав личного архивного фонда выдающегося физика-теоретика и математика, действительного члена Академии наук Украины Н. Н. Боголюбова, который хранится в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, а также определить круг документов учёного, отложившихся в других архивных фондах Института архивоведения и Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Методология исследования заключается в применении историко-типологического, историко-системного и историко-хронологического методов. Указанный методологический подход позволяет определить видовой состав документов Н. Н. Боголюбова в архивных фондах Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского и их информационный потенциал для освещения научной биографии ученого. Научная новизна исследования заключается во введении в научный оборот архивных документов, которые дополняют сведения о жизни, деятельности и творчестве действительного члена Академии наук Украины Н. Н. Боголюбова, а также о родных учёного. Выводы. В архивных фондах Института архивоведения и Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского хранится значительный комплекс документов Н. Н. Боголюбова, о нём и его родных. Документы отложились как в личных архивных фондах Н. Н. Боголюбова и других ученых, так и в комплексном архивном фонде «Всеукраинская академия наук», а также в архивном фонде Института математики НАН Украины. Представленные в архивных фондах Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского документы, в частности научные труды, документы биографического характера, статьи и воспоминания об учёном, документы о его деятельности, письма, фотодокументы, дают возможность расширить знания о жизненном и творческом пути Н. Н. Боголюбова.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі аналізу листів видатного українського та російського філолога, дослідника давньої української літератури В. М. Перетца до українського літературознавця, мистецтвознавця, історика Церкви та української науки М. І. Петрова, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, висвітлено багаторічну наукову співпрацю та творчі стосунки між ученими. Відображено діяльність В. М. Перетца і М. І. Петрова з дослідження рукописних пам’яток, які зберігалися в Церковно-археологічному музеї Київської духовної академії, бібліотеці Києво-Софійського собору, з вивчення документів про історію Києво-Могилянської академії в архіві Святійшого Синоду в Санкт-Петербурзі. Висвітлено співпрацю вчених із дослідження історії української літератури та українського театру як членів Петербурзької академії наук. Акцентовано увагу на малодосліджених фактах біографій науковців. In the article based on the analysis of letters of prominent Ukrainian and Russian philologist, historian of Ukrainian literature, the academician of the St. Petersburg and All-Ukrainian Academies of Sciences V. M. Peretts’s to the Ukrainian literary critic, art critic, historian of church and Ukrainian science, the corresponding member of the St. Petersburg Academy of Sciences, the academician of the All-Ukrainian Academy of Sciences M. I. Petrov, many years of scientifi c cooperation and creative connections between the scientists are shown. The source of the study is the correspondence of V. M. Peretts, which is deposited in the funds of the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine and has never been a subject of special scientific research. The article refl ects activities of V. M. Peretts and M. I. Petrov in the study of ancient books and manuscripts, which are deposited in the Church Archaeological Museum of the Kyiv Theological Academy, the library of the Saint Sophia Cathedral in Kyiv, and also in the study of documents on the Kyiv-Mohyla Academy in the archives of the Holy Synod in St. Petersburg. The paper highlights the scientifi c cooperation of V. M. Peretts and M. I. Petrov on the study of the history of Ukrainian literature and the Ukrainian theater, publication of scientifi c works in academic editions as members of the St. Petersburg Academy of Sciences. Special attention is paid to the little investigated facts of biographies of the scientists. In the article conclusions about considerable infl uence of M. I. Petrov’s on V. N. Peretts’s formation as a scientist are made, and the author claims that the scientists’ professional and personal relations based on such feelings as mutual respect, aspiration to creative research and desire to be useful to the Ukrainian science. Further studies of epistolary heritage of V. M. Peretts in archival and library funds of Ukraine will give the chance to open a role and a contribution of the Ukrainian philologists to the development of Ukrainian research and creation of the Ukrainian scientific life. В статье на основе анализа писем выдающегося украинского и русского филолога, исследователя древней украинской литературы, академика Петербургской и Всеукраинской академий наук В. Н. Перетца к украинскому литературоведу, искусствоведу, историку Церкви и украинской науки, члену-корреспонденту Петербургской академии наук, академику Всеукраинской академии наук Н. И. Петрову освещены многолетнее научное сотрудничество и творческие связи между учеными. Источником исследования стала корреспонденция В. Н. Перетца, которая хранится в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского и ранее не была предметом специального научного изучения. В статье отображена деятельность В. Н. Перетца и Н. И. Петрова, направленная на исследование рукописей, хранящихся в Церковноархеологическом музее Киевской духовной академии, библиотеке Киево-Софийского собора, а также на изучение документов о Киево-Могилянской академии в архиве Святейшего Синода в Санкт-Петербурге. Раскрыто сотрудничество В. Н. Перетца и Н. И. Петрова в исследованиях истории украинской литературы и украинского театра, при публикации научных трудов в академических изданиях как членов Петербургской академии наук. Особое внимание обращено на недостаточно исследованные факты биографий ученых. Сделаны выводы о значительном влиянии Н. И. Петрова на формирование В. Н. Перетца как ученого, утверждается, что основой профессиональных и личных отношений ученых были такие чувства, как взаимоуважение, стремление к творческому поиску и желание быть полезным украинской науке. Дальнейшее изучение эпистолярного наследия В. Н. Перетца в архивных и библиотечных фондах Украины даст возможность раскрыть роль и вклад украинских филологов в развитие украиноведческих исследований и построение украинской научной жизни.

Попередній перегляд: