Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Підведення підсум-ків наукових спостережень щодо збір-ки церковно-співацьких творів, яказберігається в Інституті рукопису На-ціональної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і походить з ко-лишньої бібліотеки Києво-Михайлів-ського Золотоверхого монастиря. Ме-тодологія. У процесі дослідженнярукописної збірки було застосованоісторико-стильовий, аналітичний такомпаративний методи, унаслідок чо-го вдалося уточнити датування па-м`ятки, виявити твори більш ранньогопоходження, що складають самостій-ний розділ, а також визначити струк-туру збірки як комплекту сумісно-го складу. Наукова новизна. Вияв-лено, що збірка була неправильно да-тована і що хибне датування вказа-не в документах рукописного фонду. Це стало перешкодою для правиль-ного визначення її змісту і структури.Було з`ясовано, що збірка містить нелише духовні твори доби класицизму,як уважали протягом тривалого часу,а є унікальною антологією співу се-редини й другої половини ХVІІІ сто-ліття. В ній наявні церковно-співацькітвори доби українського бароко, якіутворюють самостійний розділ, а врозділ з духовними концертами добикласицизму вміщено твори всіх відо-мих українських композиторів вка-заного періоду – А. Рачинського,М. Березовського, Д. Бортнянсько-го, А. Веделя, С. Дехтярева. Виснов-ки. Комплект Михайлівського Золо-товерхого монастиря є унікальнимрукописним джерелом, в якому відо-бражено стан української церковно-співацької культури середини і другої половини ХVІІІ століття, позначеноїпроцесами стильових перетворень.Як збірка сумісного складу, він наслі-дує основні принципи комплектаціїпартесних рукописів, що були сфор-мовані протягом ХVII – першої поло-вини ХVIII століть, та зазнає впливунових тенденцій, пов’язаних з пере-ходом до нового стилю церковної му-зики у другій половині ХVІІІ століт-тя. Дати, вказані в документах руко-писного фонду, стосуються лише од-ного з розділів комплекту і їх не слідпоширювати на всю збірку, яка є уні-кальною антологією української ду-ховної музики середини і другої поло-вини ХVІІІ століття. The purpose of the studies. Summarizing the results of scientific observations on the collection of church and singing works, which is stored in the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and comes from the former library of the St. Michael`s Golden-Domed Monastery. Methodology. In the process of researching the manuscript collection, historical-stylistic, analytical and comparative methods were used, as a result of which it was possible to clarify the dating of the monument, identify works of earlier origin that make up a separate section, and determine the structure of the collection as a set of compatible compositions. Scientific novelty. It was found that the collection was incorrectly dated, and that the erroneous dating is indicated in the manuscript documents. This became an obstacle to the correct definition of its content and structure. It turned out that the collection contains not only the sacred works of the Classicist era, as was believed for a long time, but is a unique anthology of singing in the middle and second halfof the 18th century. It contains church-singing works of the Ukrainian Baroque period, which form an independent section, and the section with sacred concerts of the Classicist period contains works of all famous Ukrainian composers of this period – A. Rachynskyi, M. Berezovskyi, D. Bortnianskyi, A. Vedel, S. Dekhtiariov. Conclusions. The set of St. Michael’s Golden-Domed Monastery is a unique manuscript source, which reflects the state of Ukrainian church and singing culture of the middleand second half of the 18th century, marked by processes of stylistic transformations. As a collection of joint works, it follows the basic principles of the collection of party manuscripts, which were formed during the 17th – first half of the18th century, and influenced by new trends in the transition to a new style of churchmusic in the second half of the 18th century. The dates mentioned in the manuscript documents refer to only one of the sections of the set and should not be extended to the entire collection, which is a unique anthology of Ukrainian sacred music of the middle and second half of the 18th century.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є дослідження на основі документів з Архіву Президії Національної академії наук України науково-популяризаторської діяльності АН УРСР періоду 1961–1965 рр. Вивчення історіографії з теми засвідчило, що дана проблема не знайшла достатнього висвітлення в науковій літературі. Методологія дослідження. У процесі роботи над статтею були застосовані історико-хронологічний та історико-описовий методи. За допомогою цих методів удалося висвітлити у хронологічній послідовності стан науково-популяризаторської діяльності АН УРСР у 1961–1965 рр., охарактеризувати її форми, напрями та досягнення. Наукова новизна дослідження полягає у залученні до наукового обігу значного обсягу документів з Архіву Президії НАН України, в яких відображена інформація про науково-популяризаторську діяльність АН УРСР у вказаний хронологічний період. Висновки. У 1961–1965 рр. Академія була одним із найбільших осередків науки в Україні, де, окрім пріоритетних напрямів досліджень, здійснювалася і науково-популяризаторська робота. Це було пов’язано з багаторічним досвідом і напрацюваннями її співробітників. В Академії у зазначений хронологічний проміжок удосконалилася структура служб, які здійснювали популяризацію науки, зріс професійний рівень їхніх керівників, розширилася співпраця з іншими науковими та відомчими організаціями, зміцнилися зв’язки з широкими колами громадськості тощо. Найбільш розповсюдженими видами науково-популяризаторської роботи АН УРСР були, зокрема: читання лекцій, виголошення доповідей, організація виставок наукових здобутків, проведення екскурсій в академічних установах, виступи у засобах масової інформації (на радіо, телебаченні, інтерв’ю в науково-популярних періодичних виданнях), надання фахових консультацій різним науковим, освітнім, культурним та виробничим організаціям. The aim of the research is to explore the science-popularizing activity of the Academy of Sciences in the UkrSSR in 1961–1965 according to the documents from the Archives of the Presidium of the NAS of Ukraine. Studies of historiography signify that the given issue has not been properly covered within scientific literature yet. The methodology. Historical-descriptive and historical-chronological methods have been used. It became possible to expose the state of science-popularizing activities of the Academy of Sciences in the UkrSSR during 1961–1965 period with the help of these methods and to characterise its forms, directions, and achievements. The scientific novelty of the research presupposes implementation of a considerable volume of documents from the Archives of the Presidium of the NAS of Ukraine into scientific circulation. These documents provide information on the science-popularizing activities of the Academy of Sciences of the UkrSSR during the mentioned time frame. Conclusions. In 1961–1965 the Academy was one of the largest scientific centres in Ukraine, in which science-popularizing work was being fulfilled alonge with other priority areas. Such a tendency was due to the long-standing experience and groundwork of its scientists. Within this time frame, the Academy saw the improvement of the structure involving services, which carried out the popularization of science. Other tendencies include the growth of the professional level among supervisors, an increase of cooperation with other scientific and departmental organizations as well as the strengthening of connections with the wide circles of various communities. The most widespread types of science-popularizing work in the Academy of Sciences of the UkrSSR were, among others: lectures and reports, organization of exhibitions dedicated to scientific achievements, excursions within academic establishments, participation in the mass media (radio shows, television, and interviews in popular science periodicals), professional consultations to various scientific, educational, cultural, and industrial institutions. Цель работы состоит в исследовании на основе документов из Архива Президиума НАН Украины научно-популяризаторской деятельности АН УССР периода 1961–1965 гг. Изучение историографии по теме свидетельствует о том, что данная проблема не получила достаточного освещения в научной литературе. Методология исследования. В процессе работы над статьей были применены историко-описательный и историко-хронологический методы. С помощью этих методов удалось осветить в хронологической последовательности состояние научно-популяризаторской деятельности АН УССР в 1961–1965 гг., охарактеризовать ее формы, направления и достижения. Научная новизна исследования предусматривает внедрение в научное обращение значительного объема документов из Архива Президиума Национальной академии наук Украины, в которых отражена информация о научно-популяризаторской деятельности АН УССР в указанный хронологический период. Выводы. В 1961–1965 гг. Академия была одним из крупнейших центров науки в Украине, где кроме приоритетных направлений исследований осуществлялась и научно-популяризаторская работа. Это было связано с многолетним опытом и наработками ее ученых. В Академии в указанный хронологический промежуток усовершенствовалась структура служб, которые осуществляли популяризацию науки, вырос профессиональный уровень их руководителей, расширялось сотрудничество с другими научными и ведомственными организациями, укреплялись связи с широкими кругами общественности и тому подобное. Наиболее распространенными видами научно-популяризаторской работы АН УССР были, в частности: чтение лекций и докладов, организация выставок научных достижений, проведение экскурсий в академических учреждениях, выступления в средствах массовой информации (радио, телевидение, интервью в научно-популярных периодических изданиях), предоставление профессиональных консультаций различным научным, образовательным, культурным и производственным организациям.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто та проаналізовано види джерел, що дозволяють системно реконструювати основні віхи життя і діяльності наукових співробітників Національної академії наук України періоду 1950–1960-х років, а також розкрито шляхи здійснення такої реконструкції. The paper discusses and analyzes the types of sources that can systematically reconstruct the scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine life and work milestones during the 1950s–1960s as well as the ways of implementation of this reconstruction. Рассмотрены и проанализированы виды источников, позволяющих системно реконструировать основные вехи жизни и деятельности научных сотрудников Национальной академии наук Украины периода 1950-1960-х годов, а также раскрыты пути осуществления такой реконструкции.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглядаються основні віхи життєвого шляху та наукової діяльності М.М. Бережкова (1850–1932) – професора російської історії Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Дослідження присвячене становленню М.М. Бережкова як особистості та науковця, формуванню його наукових інтересів у сфері середньовічної історії Росії упродовж першого періоду його життя та діяльності (1850–1878). The main stages of life and scientific biography of M. M. Berezhkov, professor of Russian history at the Nizhyn Institute of History and Philology of prince Bezborodko, are outlined. The paper deals with the formation of M. M. Berezhkov as a personality and researcher, the cocncentration of his scientific interests in the sphere of the medieval history of Russia during the first period of his life and activities.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження: в руслі української історіографічної традиції відновити в пам’яті нащадків ім’я історика, археолога, нумізмата, музеєзнавця Василя Данилевича, 150-річчя від дня народження якого минає у 2022 р. Він позиціонується з київською історичною школою Володимира Антоновича. У зв’язку з цим завдання полягає у відтворенні життєвого та науково-педагогічного шляху українського вченого, який жив і працював у складний період вітчизняної історії, що змушувало виробляти власний ідеологічний вектор у ставленні до тогочасних суспільних подій. Методологія. В основу дослідження покладено загальнофілософські методологічні принципи та методи: об’єктивність у доборі, аналізі й інтерпретації залучених фактів, комплексний підхід до висвітлення проблеми, включаючи біографічні дані, врахування суспільно-політичної атмосфери та загального стану науки, у т. ч. методології історії, логічність викладу матеріалу. Наукова новизна. На основі історіографічних досліджень, опублікованих праць та рукописів В. Данилевича, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, показані його відданість науковим засадам київської історичної школи В. Антоновича, основні основні наукові результати, методика викладання історії, історичної географії та археології, проведення археологічних досліджень, участь у науково організаційних заходах Всеукраїнської академії наук. Висновки. Формування майбутнього вченого відбувалося в Імператорському університеті св. Володимира в Києві під керівництвом професора Володимира Антоновича, який спрямовував вихованців на дослідження крайової (регіональної) історії та археології України. Після завершення навчання життєві перипетії, пошуки відповідної роботи гальмували підготовку та захист магістерської дисертації. Революційні події початку ХХ ст. в Росії сприяли формуванню соціал-демократичних поглядів В. Данилевича. Після встановлення радянської влади в Україні плідно працював у справі розбудови науки й освіти в УСРР. The goal of the research: in line with the Ukrainian historiographical tradition to restore the name of historian, archaeologist, numismatist, museologist Vasyl Danylevych, whose 150th birthday is celebrated in 2022. He is positioned with the Kyiv Historical School of Volodymyr Antonovych. In this regard, the task is to recreate the life, scientific and pedagogical path of the Ukrainian scientist, who lived and worked in a difficult period of national history, which forced to develop his own ideological vector in relation to contemporary social events. Methodology. Theresearch is based on general philosophical methodological principles and methods: objectivity in the selection, analysis and interpretation of facts, a comprehensive approach to the problem, including biographical data, taking into account the socio-political atmosphere and the general state of science, including methodology of history, the logic of the presentation of the material. Scientific novelty. On the basis of historiographical research, published works and manuscripts of V. Danylevych, storedin the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, his devotion to the scientific principles of Kyiv historical school of Antonovych,main scientific results, methods of teaching history, historical geography and archeology, archaeological research, participation in scientific organizational processes of the All-Ukrainian Academy of Sciences are shown. Conclusions. The formation of the future scientist took place at the Kyiv University of St. Volodymyr under the guidance of Professor Volodymyr Antonovych, who directed the pupils to study the regional history and archeology of Ukraine. After graduating, life’s vicissitudes, the search for a suitable job hampered the preparation and obtain of master’s degree. Revolutionary events of the early 20th century in Russia contributed to the formation of social-democratic views of V. Danylevych. After the establishment of Sovietpower in Ukraine, he worked fruitfully in the development of science and educationin the Ukrainian Soviet Socialist Republic.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в систематизації аспектів розгляду та осмисленні результатів праць, в яких розглянуто дві невменні (знáменні) азбуки з українських церковно-півчих збірників (1540–1560-х та 1590-х рр.). Методологія. З-поміж застосованих загальнонаукових й емпіричних методів основними є аналітичний розгляд змісту досліджень (із застосуванням критичного підходу); систематизація аспектів опису пам’яток; порівняння результатів студій з оригіналами азбук. Наукова новизна. Уперше проаналізовано праці, в яких українські азбуки-переліки ХVІ ст. було обрано предметом розгляду. Порівняння результатів студій зі змістом азбук дозволило виявити як достовірні, так і помилкові твердження. На сьогодні міра вивчення азбук є недостатньою для аргументації їх територіально-часової локації як українських пам’яток середини – кінця ХVІ ст. Висновки. Протягом останнього тридцятиліття азбуку 1590-х років з ірмолою західноукраїнського Лаврівського (ймовірно) монастиря вивчали Д. Шабалін, Д. Савіцкі, М. Качмар. До опису знáмен автори залучили додаткові дані: назви візантійських невм (попередників руських), нотні дешифровки, словесні роз’яснення розспівів, духовно символічного сенсу знаків тощо. Попри введення додаткової інформації, основний зміст азбук схарактеризовано неповно. У накресленнях, атрибуції деяких невм є неточності. Незвичні риси списків переважно не вказано. Запис "імен" знаків азбуки Поліського ірмолоя 1540–1560-х років спотворює її термінолексику. Позаяк не всі риси азбук розкрито, вони виглядають як типові пам’ятки. Загальний опис призвів до висновків щодо схожості їх з російськими списками ХV–ХVІ ст. Ця теза не викликає заперечень, адже всі вони мають багато спільного, разом з тим двох однакових списків пам’яток усталеного змісту, в т. ч. азбук, не існує. Відміни між азбуками Лавр і Поліс мають бути простежені в компаративній площині на рівні деталей, що, ймовірно, дозволить установити їх індивідуальні риси та географічно-часову локацію. The goal of the research is to systematize aspects of analysis and to comprehend the results of some scientific researches where two neumatic (znamenny) ABCs from the Ukrainian ecclesial chant collections (1540s–1560s and 1590s) have been discussed. Methodology. Among the used general scientific and empirical methods, the major ones are: analytical review of researches content (using critical approach), systematization of diverse aspects of ABCs’ descriptions, and comparison of the scholars’ results with the originals. Scientific novelty. The analysis of researches dedicated to the Ukrainian 16th century’s ABC-lists was performed for the first time. The comparison of scholars’ results with originals has found both correct and incorrect statements. As of today, the extent of our knowledge is insufficient and does not allow us to prove that ABCs origin is indeed in Ukraine in mid-to late 16th century. Conclusions. During the last thirty years, the ABC dated back to 1590s (Lavr) from the Heirmologion, that allegedly originated from the West Ukrainian Lavrov Convent, has been studied by Dmitry Shabalin, Daniel Sawicki and Maria Kachmar. The authors have added supplementary data to their neume registers: “names” of Byzantine neumes (the predecessors of Ruthenian ones), note descriptions, verbal comments of how neumes were chanted, spiritual and symbolic meaning of signs etc. However, the main content of the ABCs lacks exhaustive characteristic. Graphic shapes and definitions of some signs are not correct. Unusual ABCs’ features are mostly not marked. Transliteration of ABC “names” of the Polissia Heirmologion includes misrepresented lexemes. Since particularities of ABCs are not precisely defined, they are perceived as typical monuments. The general description leads to scholars’ conclusion that Ruthenian ABCs are similar to 15th – 16th centuries’ Russian ABC-versions. This statement is partly correct as the ABCs do indeed have a lot in common, however, no identical monuments of traditional content exist. Thus, the differences between ABCs Lavr and Polissia are to be discovered by comparison of their detailed specifications, that should allow to recognize their uniqueness as well as geographical and time-origin.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі аналізу листів видатного українського та російського філолога, дослідника давньої української літератури В. М. Перетца до українського літературознавця, мистецтвознавця, історика Церкви та української науки М. І. Петрова, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, висвітлено багаторічну наукову співпрацю та творчі стосунки між ученими. Відображено діяльність В. М. Перетца і М. І. Петрова з дослідження рукописних пам’яток, які зберігалися в Церковно-археологічному музеї Київської духовної академії, бібліотеці Києво-Софійського собору, з вивчення документів про історію Києво-Могилянської академії в архіві Святійшого Синоду в Санкт-Петербурзі. Висвітлено співпрацю вчених із дослідження історії української літератури та українського театру як членів Петербурзької академії наук. Акцентовано увагу на малодосліджених фактах біографій науковців. In the article based on the analysis of letters of prominent Ukrainian and Russian philologist, historian of Ukrainian literature, the academician of the St. Petersburg and All-Ukrainian Academies of Sciences V. M. Peretts’s to the Ukrainian literary critic, art critic, historian of church and Ukrainian science, the corresponding member of the St. Petersburg Academy of Sciences, the academician of the All-Ukrainian Academy of Sciences M. I. Petrov, many years of scientifi c cooperation and creative connections between the scientists are shown. The source of the study is the correspondence of V. M. Peretts, which is deposited in the funds of the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine and has never been a subject of special scientific research. The article refl ects activities of V. M. Peretts and M. I. Petrov in the study of ancient books and manuscripts, which are deposited in the Church Archaeological Museum of the Kyiv Theological Academy, the library of the Saint Sophia Cathedral in Kyiv, and also in the study of documents on the Kyiv-Mohyla Academy in the archives of the Holy Synod in St. Petersburg. The paper highlights the scientifi c cooperation of V. M. Peretts and M. I. Petrov on the study of the history of Ukrainian literature and the Ukrainian theater, publication of scientifi c works in academic editions as members of the St. Petersburg Academy of Sciences. Special attention is paid to the little investigated facts of biographies of the scientists. In the article conclusions about considerable infl uence of M. I. Petrov’s on V. N. Peretts’s formation as a scientist are made, and the author claims that the scientists’ professional and personal relations based on such feelings as mutual respect, aspiration to creative research and desire to be useful to the Ukrainian science. Further studies of epistolary heritage of V. M. Peretts in archival and library funds of Ukraine will give the chance to open a role and a contribution of the Ukrainian philologists to the development of Ukrainian research and creation of the Ukrainian scientific life. В статье на основе анализа писем выдающегося украинского и русского филолога, исследователя древней украинской литературы, академика Петербургской и Всеукраинской академий наук В. Н. Перетца к украинскому литературоведу, искусствоведу, историку Церкви и украинской науки, члену-корреспонденту Петербургской академии наук, академику Всеукраинской академии наук Н. И. Петрову освещены многолетнее научное сотрудничество и творческие связи между учеными. Источником исследования стала корреспонденция В. Н. Перетца, которая хранится в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского и ранее не была предметом специального научного изучения. В статье отображена деятельность В. Н. Перетца и Н. И. Петрова, направленная на исследование рукописей, хранящихся в Церковноархеологическом музее Киевской духовной академии, библиотеке Киево-Софийского собора, а также на изучение документов о Киево-Могилянской академии в архиве Святейшего Синода в Санкт-Петербурге. Раскрыто сотрудничество В. Н. Перетца и Н. И. Петрова в исследованиях истории украинской литературы и украинского театра, при публикации научных трудов в академических изданиях как членов Петербургской академии наук. Особое внимание обращено на недостаточно исследованные факты биографий ученых. Сделаны выводы о значительном влиянии Н. И. Петрова на формирование В. Н. Перетца как ученого, утверждается, что основой профессиональных и личных отношений ученых были такие чувства, как взаимоуважение, стремление к творческому поиску и желание быть полезным украинской науке. Дальнейшее изучение эпистолярного наследия В. Н. Перетца в архивных и библиотечных фондах Украины даст возможность раскрыть роль и вклад украинских филологов в развитие украиноведческих исследований и построение украинской научной жизни.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

На основі аналізу епістолярної спадщини видатного українського філолога, літературознавця, фольклориста, члена-кореспондента НАН України В. П. Адріанової-Перетц, що зберігається у фондах Інституту архівознавства та Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, відображено участь ученої в українському науковому житті, її внесок у розвиток української на- уки та співпрацю з українськими вченими. In the article through the analysis of the epistolary heritage of prominent Ukrainian and Russian philologist, literary critic, folklorist, corresponding member of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR and the Academy of Sciences of the USSR V. P. Adrianova-Peretts the partaking of the scientist in the Ukrainian scientific life, the contribution to the development of Ukrainian science and the cooperation with Ukrainian scientists is reflected. The source of the study was the correspondence of V. P. Adrianova-Peretts with Ukrainian scientists O. I. Biletskyi, V. V. Danylov, I. F. Yerofeiev, A. M. Loboda, A. R. Mazurkevych, V. I. Maslov, S. I. Maslov, L. Ye. Makhnovets, O. A. Nazarevskyi, P. M. Popov, Ye. I. Chepur, M. V. Sharleman, S. O. Shchehlova, and the correspondence of V. M. Peretts with S. O. Yefremov and A. Yu. Krymskyi, which is deposited in the fonds of the Institute of Archival Science and the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, and the Central State Archive of Literature and Arts of Ukraine. В статье на основе анализа эпистолярного наследия выдающегося украинского и российского филолога, литературоведа, фольклориста, члена-корреспондента АН УССР и АН СССР В. П. Адриановой-Перетц отражено участие ученой в украинской научной жизни, ее вклад в развитие украинской науки и сотрудничество с украинскими учеными. Источником исследования стала переписка В. П. Адриановой-Перетц с украинскими учеными А. И. Белецким, В. В. Даниловым, И. Ф. Ерофеевым, А. М. Лободой, А. Р. Мазуркевичем, В. И. Масловым, С. И. Масловым, Л. Е. Махновцем, А. А. Назаревским, П. Н. Поповым, Е. И. Чепур, Н. В. Шарлеманем, С. А. Щегловой и переписка В. Н. Перетца с С. А. Ефремовым и А. Е. Крымским, которая хранится в фондах Института архивоведения и Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, а также Центрального государственного архива-музея литературы и искусства Украины.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглянуто структуру та документальний склад особового архівного фонду С. Я. Парамонова, що є джерельною базою для дослідження біографії вченого-зоолога. У публікації подано документи з особового фонду С. Я. Парамонова, які висвітлюють малодосліджені сторінки його життя та діяльності. In the article we have considered the formation history, structure and documentary composition of a personal archival fonds of a worldwide known Ukrainian scientist S. Y. Paramonov, which is the source base of his scientific biography research. In a publication we have presented documents from the personal S. Y. Paramonov’s fonds, which interprete the underinvestigated sides of his life and scientific activity, we have also listed in the publication Paramonov’s documents which are deposited in other fonds of the Institute of Archival Studies of V. Vernadsky National Library of Ukraine, more specifically in the fonds of the NAS of Ukraine corresponding member A. S. Lazarenko and of the Schmalhausen Institute of Zoology of the NAS of Ukraine. The special attention is paid to the unpublished scientific research of S. Y. Paramonov «Chemogenesis – a new theory of evolution». В статье рассмотрены история формирования, структура и документальный состав личного архивного фонда всемирно известного украинского учёного-зоолога С. Я. Парамонова, который является источниковой базой исследования его научной биографии. В публикации представлены документы из личного фонда С. Я. Парамонова, которые освещают малоисследованные стороны его жизни и научной деятельности, перечислены документы С. Я. Парамонова, которые хранятся в других фондах Института архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, а именно в фондах члена-корреспондента АН УCСР А. С. Лазаренка и Института зоологии имени И. И. Шмальгаузена АН УCСР. Особое внимание обращено на неопубликованное научное исследование С. Я. Парамонова «Хемогенез – новая теория эволюции».

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Статья посвящена трём греческим автографам, хранящимся в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Два из них (ИР НБУВ, ф. 72, 62) принадлежат известному историческому лицу полковнику Аристиду Хрисовери (1809 - 1889), уроженцу Месиврии, проживавшему в юности в Одессе, участнику борьбы греческого народа за независимость (1821 - 1829), а позднее, в 1853 г., вступившему в число греческих волонтёров для участия в кампании 1853 - 1856 гг. Один из его автографов озаглавлен "Падение Севастополя. Орывки из сочинения "Прибытие А. Хрисовери в Россию"" и представляет собой краткую эпитафию городу, оставленному его защитниками 28 августа 1856 г. Другой автограф представляет собой восемь четверостиший, сочинённых в память спасения жизни императора Александра ІІ после известного покушения 4 апреля 1866 г. Все три автографа могли поступить в Киев в составе собрания рукописей Одесского общества истории и древностей в 1945 г. Three Greek autographs from the depositories of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine are investigated in the article. Two of them (IM VNLU, col. 72, 62) were written by Colonel Aristid Khrysovergis (1809 – 1889), born in Mesivria and grown in Odessa, participant of the Greek Independence War (1821 – 1829) and later, in 1853, a Greek volunteer in the war campaign of 1853 – 1856. The first document bears the title of “The Fall of Sebastopol. Extracts from the story “The Arrival of A. Khrysovergis in Russia” and is a kind of epitaph to the city abandoned by its defenders on 8 August 1856. The second one is an eight quatrains poem commemorating the salvation of the divine life of Emperor Alexander II from the assassinate attempt on 4 April 1866. All the three autographs have supposedly come to Kyiv as a part of the manuscript collection of the Odessa History and Antiquities Society in 1945.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – укладання біогра-фії та огляд наукової спадщини Рим-ми Семенівни Харабадот, дослідни-ці румейської мови, краєзнавиці і зби-рачки фольклору греків українсько-го Надазов’я. Методологія. У робо-ті використані спеціальні методи ар-хівознавства, біографістики, система-тизації, датування та опису докумен-тів. Наукова новизна. Уперше пред-ставлені життєпис Римми Харабадот,аналітичний огляд її наукових праць,характеристика краєзнавчої діяльнос-ті, склад особового архіву в контек-сті елліністичних та антропологічнихстудій, зокрема стосовно стану ново-грецьких румейських діалектів і збе-реження національної ідентичнос-ті. Висновки. Римма Харабадот на-родилася 8 червня 1927 р. в румей-ському селі Велика Каракуба. Роди-на постраждала від першої хвилі ре-пресій і опинилася спочатку в Тбілі-сі, де Римма закінчила середню шко-лу, а потім у Львові, де вона продо-вжила навчання. Вищу освіту отрима-ла в 1955 р. у Львівському університе-ті імені Івана Франка за спеціальніс-тю «класична філологія». Переваж-ну частину трудової діяльності при-святила бібліотечній справі, багатороків працювала у Львівській науко-вій бібліотеці імені Василя Стефани-ка. Авторка-укладачка описів грець-ких і латинських стародруків, низкистатей з історії греків у Львові. Бралаучасть у діалектологічних експедиці-ях до румейських сіл Надазов’я, де зі-брала значні матеріали румейської на-родної творчості. Головну мету життя вбачала в укладанні словників ру-мейської мови. Підготувала й видаласловник каракубського діалекту ру-мейської мови. Співучасниця спіль-ного проекту з підготовки румейсько-російського і російсько-румейськогословника. Усіляко сприяла поширен-ню грецької культури в Україні, збере-женню румейської національної іден-тичності. Померла 20 листопада 2017 р.у Львові. The purpose of the work is to conclude the biography and research of the scientific heritage of Rymma Semenivna Kharabadot, a researcher of the Rumeiku language,a local historian and a collector of folklore of the Greeks of the Ukrainian Azov Sea region. Scientific novelty. For the first time, the biography of Rymma Harabadot, an analytical review of her scientific works, characteristics of local lore, the composition of the personal archive in the context of Hellenistic and Anthropological Studies, in particular in terms of depicting the state of Modern Greek Rumeikudialects and preserving national identity, are presented. Methodology. The work uses special methods of archival studies, biography, systematization, datingand description of documents. Conclusions. Rymma Harabadot was born on June 8, 1927 in the Rumeiku village of Velyka Karakuba. The family suffered from the first wave of repressions and was settled first in Tbilisi, where Rymma graduated from high school and then in Lviv, where she continued her studies. She graduated from Lviv Ivan Franko University, with a degree in classical philology, in 1955. Shedevoted most of her activity to the library sciences, worked for many years at the Vasyl Stefanyk Lviv Scientific Library. She was an author-compiler of descriptions of Greek and Latin old prints, a number of articles on the history of the Greeks in Lviv. She participated in dialectological expeditions to the Rumeiku villages of Azov Sea region, where she collected significant materials of Rumeiku folk narratives.The main purpose of her life was in the compilation of the dictionaries of Rumeku language. She prepared and published a dictionary of the Karakuba dialect of Rumeiku language. She participated in a joint project for the preparation of Rumeiku-Russian and Russian-Rumeiku dictionary. In every way she contributed to the spreadof Greek culture in Ukraine, the preservation of Rumeiku national identity. She diedon November 20, 2017 in Lviv.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглядаються форма й зміст грецьких записів та епіграм на двох іконах Теодора Пулакіса – «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша» і «Друге Пришестя». Частина записів є за своєю функцією номінативно-індикативною, інші слугують вербальними додатками до зображень осіб або подій. Серед останніх – прямі цитати зі Святого Письма, перифрази з літургічних текстів і творів св. Отців, а також вислови невідомого походження. The form and contents of Greek inscriptions and epigrams on two complex, judging from their composition, icons “From above the Prophets” and “The Second Coming” have been thoroughly analyzed. Part of them are of nominative-indicating nature and name characters, their general characteristics or places of events. The other inscriptions served as certain verbal additions to depicted persons or events. The inscriptions are written and depicted on special charts or rolls usually held by persons. Among the written texts we distinguish direct citations from the Scripture, word combinations from liturgical or patristic texts, some expressions of unknown origin and epigrams. Both icons preserve the original signatures of the painter. Special attention is given to the protective epigram on the roll held by the Archangel from the icon “From above the Prophets”, which can be compared to several other similar inscriptions on the pictures or frescoes of various artists. Рассматриваются форма и содержание греческих записей и эпиграмм на двух сложных в композиционном отношении иконах «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша» и «Второе Пришествие». Часть записей имеет номинативно-индикативный характер и называет поименно действующих персонажей, их обобщенные характеристики или же место события. Другие записи представляют собой некие вербальные дополнения к изображениям лиц или событий, описанных на хартиях или свитках в руках действующих лиц. Среди этих записей находятся прямые цитаты из Священного Писания, перифразы из литургических текстов и творений св. Отцов, высказывания неизвестного происхождения и эпиграммы. На обеих картинах сохранились подписи самого мастера. Особое внимание уделено рассмотрению эпиграммы-оберега на свитке в руках Архангела на картине «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша», имеющей ряд аналогий на картинах и фресках других художников.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Присвячено історії бібліотек чотирьох осередків Товариства Ісуса, які функціонували на теренах Луцької діецезії: Луцького, Берестейського, Острозького та Кременецького єзуїтських колегіумів. На документальній основі висвітлено головні моменти та особливості історичної долі названих книгозбірень, подано історико-книгознавчу та джерелознавчу характеристику їхніх бібліотечних фондів. The article covers the historical and bibliological aspects pertaining to the libraries of four Jesuit Colleges which existed on the territory of the Lutsk centuries – Lutsk Jesuit College (1608–1773), Ostroh Jesuit College (1624–1773), Berestia Jesuit College (1633–1773) and Kremenets Jesuit College (1702–1773). The Libraries’ stocks encompassed books on church history and law, collections of the sermons and panegyrics, Marian editions, books on the history, activities and rules of the Society of Jesus, literature on medicine, geography and astronomy, grammar books of Latin, Greek, French and Polish languages, works of ancient writers and philosophers. Editions from the printing houses of Austria, Belgium, France, Germany, Italy, Netherlands, Switzerland were represented in the Libraries’ stocks. A group of marginal notes from the libraries’ copies, which play a distinctive role for the research into the history of libraries, are elucidated in the publication. В статье представлена историко-книговедческая характеристика библиотек четырёх иезуитских коллегиумов, которые действовали на территории Луцкой диецезии в 17–18 вв. – Луцкого коллегиума (1608–1773), Острожского коллегиума (1624–1773), Брестского коллегиума (1633–1773) и Кременецкого коллегиума (1702–1773). Фонды этих библиотек включали книги по церковной истории и праву, собрания проповедей и панегириков, издания, связанные с культом Девы Марии, книги по истории Ордена иезуитов, публикации, по которым регламентировалась деятельность Ордена, литературу по медицине, географии, астрономии, учебники латинского, греческого, французского, польского языков, произведения античных писателей и философов. В фондах библиотек были представлены издания типографий Австрии, Бельгии, Франции, Германии, Италии, Голландии, Швейцарии. В публикации дан источниковедческий анализ маргинальных записей библиотечных экземпляров, которые играют важную роль при реконструкции истории библиотек и библиотечных собраний.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Уперше до наукового обігу залучається невідома рецензія видатного українського радянського історика Олени Компан, виявлена в особовому архівному фонді вченої (ф. 297), що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У рецензії розглядаються дві науково-популярні праці археолога Ярослава Боровського – «Походження Києва: історіографічний нарис» (Київ, 1981) та «Мифологический мир древних киевлян» (рос.) (Киев, 1982). Рецензійна стаття О. Компан розкриває талант неординарної дослідниці: здатність широко та системно мислити, виокремити оригінальні аспекти праці, що аналізується, побудувавши навколо неї власний самостійний твір. І врешті – демонструє неабиякий письменницький хист ученої. A review of the Ukrainian Soviet historian, doctor of historical sciences Olena Kompan (1916–1986), found in the personal archival fund of the scientist (F. 297) in the Institute of the Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine has been brought to the scientific circulation for the first time. The review deals with two popular scientific works by Kyiv archaeologist Yaroslav Borovskyi: “The Origin of Kyiv: Historiographical Essay” (Kyiv, 1981) and “Mythological World of Ancient Kievans” (Kyiv, 1982). The review article shows one of the many facets of the talent of Olena Kompan: the ability to think broadly and conceptually, to highlight the original aspects of the analyzed scientific work, creating around it a separate, independent work. And finally, it shows a great writer’s talent of an extraordinary researcher. The review, written in the last period of O. Kompan’s life, expands the source base not only for the reconstruction of historical views of the scholar. It is of interest to researchers of the creative heritage of the Soviet scholars who were forced to exist within the framework of the severely regulated Soviet meta-narrative. In the foreword to the publication, the scientific interests of Olena Kompan are briefly analyzed, with an emphasis on those scientific views that distinguished her from the masses of the Soviet historians of the 30s and 70s. Впервые в научный оборот вводится рецензия украинского советского историка, доктора исторических наук Елены Компан (1916–1986), выявленная в личном архивном фонде ученой (ф. 297) в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. В рецензии рассматриваются две научно-популярные работы киевского археолога Ярослава Боровского «Походження Києва: історіографічний нарис» (Київ, 1981) и «Мифологический мир древних киевлян» (Киев, 1982). Статья-рецензия освещает одну из многочисленных граней таланта Елены Компан: способность широко и концептуально мыслить, выделить оригинальные аспекты анализируемой научной работы, создав вокруг нее собственное самостоятельное произведение. И, наконец, демонстрирует большой писательский талант неординарного исследователя. Рецензия, написанная в последний период жизни Е. Компан, расширяет источниковую базу не только для реконструкции исторических взглядов ученой. Она представляет интерес для исследователей творческого наследия советских ученых, которые вынуждены были существовать в рамках жестко регламентированного советского метанарратива. В предисловии к публикации кратко анализируются научные интересы Елены Компан с акцентом на те научные взгляды, которые выделяли ее из массы советских историков 30–70-х годов ХХ в.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджується діяльність Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР в галузі підготовки та видання бібліографічних посібників у 1965–1991 рр. The activities of the Vernadsky National Library of Ukraine in the field of preparation and publication of bibliographic tools in 1965–1991 are studied.

Попередній перегляд: