Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено основні характеристики історико-публіцистичної повісті XVI ст. «Казанський літописець», надано детальний кодикологічний опис рукопису списку повісті 60-х років XVIII ст., придбаного Інститутом рукопису НБУВ, із наведенням його постатейного змісту. The article is focuses on a new manuscript acquired by the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine – a copy of the historical story of the XVI century “Kazan Chronicle”. The author reveals the main features of the story and provided a detailed codicological description of the manuscript giving the titles of each its chapter.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено основні характеристики книги «Служебник і Требник архієрейський» із зібрання Софійського собору, рукописного списку 1632 р. друкованого видання 1629 р. книги, створеної Петром Могилою, здійснено кодикологічний опис рукопису. The article is focuses on a manuscript 1632 р. “Sluzhebnik I Trebnik” (the book of the Orthodox service and ritual) from the collection of St Sophia Cathedral with the codicological description of the manuscript.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено історичний контекст запису писця кириличного рукопису XVI ст., що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. The article covers the historical background of the scriber’s record of the XVIth century Cyrillic manuscript, which is kept in the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. Исследовано исторический контекст записи писца кириллической рукописи XVI в., хранящейся в Институте рукописей Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Здійснено огляд українських періодичних видань діаспори Канади, що виходили в 1918–1939 роках, як історичного джерела. Розкрито їхній інформаційний потенціал та проаналізовано значення як виразника думки громадськості. The survey of Ukrainian periodical editions of the diaspora in Canada, published in 1918–1939s, as a historical source for studying social and political situation in the diaspora has been carried out. Their information potential has been revealed, the classification of newspapers and magazines has been given and their significance as an exponent of public opinion, its ideological orientation has been analyzed. The difference of opinions expressed by Ukrainian periodicals, discussions and conflicts between them possible in the diaspora, but impermissible in the Soviet Ukraine are researched in the article. The influence of press on social processes among Ukrainians in emigration is shown. Their activities in the prevention of Ukrainians of diaspora assimilation by the local population is noted. Произведён обзор украинских периодических изданий диаспоры Канады, которые издавались в 1918 – 1939 годах, как исторического источника для изучения общественно-политической ситуации в диаспоре. Раскрыт их информационный потенциал, осуществлена классификация газет и журналов и проанализировано их значение в роли выразителя мнения общественности, его идеологических ориентаций. В статье исследовано различие взглядов, выражаемых украинскими периодическими изданиями, дискуссии и конфликты между ними, которые были возможными в диаспоре, но исключались в Советской Украине. Показано влияние прессы на общественные процессы среди украинцев в эмиграции. Отмечена их деятельность в предохранении украинцев диаспоры от ассимиляции местным населением.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті систематизовано та охарактеризовано мініатюрні видання ХХ–ХХІ ст., що складають окрему колекцію відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Проанонсовано опис фонду, з класифікацією змісту мініатюрних книг, їхніх розмірів, місця видання та художнього оформлення. In the article the miniature books of the 20th–21st centuries are systematized and characterized as a kind of bibliophilic editions, which make up a separate collection of the Department of Old Printed Books and Rare Editions of V. Vernadsky National Library of Ukraine. The conducted research provides the fond description with the classification of miniature books contents, sizes, forms, places, dates, editions languages and art design. The subjects’ specifics of the miniature books, associated with the time of their publication, are indicated. Selected are bright examples of book art in miniature editions distinguishing them from the other printed editions. Along with the books’ general characteristics, their informative and artistic significance, both for professional bibliographers, cultural experts and for bibliophiles and wide range of readers are shown. В статье систематизированы и охарактеризованы как вид библиофильского издания миниатюрные книги ХХ–ХХІ вв., составляющие отдельную коллекцию отдела старопечатных книг и редких изданий Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. В проведённом исследовании представлено описание фонда, с классификацией содержания миниатюрных книг, их размеров, формы, места, датировки и языка издания, художественного оформления. Указаны особенности тематики миниатюрных книг, связанные со временем их выхода в свет. Выбраны яркие примеры книжного искусства в миниатюрных изданиях, которые отличают их от других печатных изданий. Наряду с общей характеристикой книг, показано их информативную и художественную значимость как для специалистов-книговедов, культурологов, так и для библиофилов и широких читательских кругов

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У статті систематизовано основний масив вітчизняної історіографії, виділено загальні та спеціальні дослідження з теми. Проаналізовано науковий доробок українських учених, створений як у добу Радянської держави, так і в часи незалежності України, що стосується еміграції українців до Канади, суспільно-політичного життя діаспори в міжвоєнний період і впливу на нього імміграційної політики країни. In the article the bulk of domestic historiography is systematized, general and special studies on the topic are distinguished. The scientific achievements of Ukrainian scientists, created both at the age of the Soviet state and at the time of the independence of Ukraine concerning the emigration of the Ukrainian immigrants to Canada, social and political life of the Diaspora in the interwar period and the impact on it of the immigration policy of the country are analyzed. The changes in the methods and methodology of the Soviet and contemporary historiography are reflected, the causes of these differences with taking into consideration the periodization of the national historical thought development are analyzed. It has been noted, the source base of the national Diaspora studies is substantially extending due to the transfer of previously inaccessible Canadian archives to Ukraine. The author states, that the Ukrainian ethnic group in Canada has mostly been researched by the Diaspora scientists. It is ascertained how deeply certain questions were enlightened, and what problems require further research. В статье систематизирован основной массив отечественной историографии, выделены общие и специальные исследования по теме. Проанализированы научные наработки украинских ученых, созданные как в эпоху Советского государства, так и во времена независимости Украины, касающиеся эмиграции украинских переселенцев в Канаду, общественно-политической жизни диаспоры в межвоенный период и влияния на него иммиграционной политики страны. С учетом периодизации развития отечественной исторической мысли отображены изменения в методике и методологии советской и современной историографии, проанализированы причины таких различий. Отмечено, что источниковая база отечественного диаспороведения существенно расширяется в связи с передачей недоступных ранее канадских архивов в Украину. Констатируется, что в большей степени украинская этническая группа в Канаде исследована диаспорными учеными. Выяснена степень глубины разработки тех или иных вопросов и то, какие именно проблемы требуют дальнейших наработок.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою дослідження є характеристика видань діаспорних та іноземних істориків, що у своїх працях торкалися питання громадської діяльності українців Канади міжвоєнного періоду. В роботі використано методи джерелознавчої евристики та критики, інтерпретації, верифікації, систематизації для пошуку, відбору, описування, оцінки та класифікації історіографічних джерел. Наукова новизна. До цього часу історіографію історії українських громадських організацій Канади міжвоєнного періоду досліджено не було. Якщо й виходили друком поодинокі історіографічні дослідження, то вони зазвичай охоплювали певний хронологічний період в історичній науці Канади, а не певну тематику. З іншого боку, окремі тематичні дослідження стосувалися питань загальної імміграції, а не власне української. Якщо ж і йшлося про українців у діаспорі, то ці студії не обмежувалися суто міжвоєнним періодом та їхньою суспільнополітичною діяльністю. Висновки. Основний масив історіографії з теми складають публікації діаспорних учених і, до меншої міри, – іноземних. Це певним чином пов’язано з обов’язковою умовою використання в дослідженнях україномовних джерел, що стосуються суспільно-політичної діяльності українців. Тому дану проблематику вивчали переважно носії мови. Половині досліджень притаманні описовість і ненауковий стиль викладу, оскільки їхніми авторами були не професійні історики, а громадські активісти. З появою в діаспорі Канади вищих навчальних та наукових закладів та третьою хвилею імміграції зі значним відсотком української інтелігенції якісно змінюється і стиль написання робіт. Більшість видань складають монографії та статті, присвячені діяльності певних громадських організацій, у тому числі й міжвоєнного періоду. Наразі бракує комплексних досліджень про громадські об’єднання Канади, а тому осмислення механізмів їхньої роботи має продовжуватися. The aim of this study is to characterize the publications of Diaspora and foreign historians, who in their works touched on the issue of public activity of the Ukrainians of Canada in the interwar period. Methods of source-study heuristics and criticism, interpretation, verification, systematization for the search, selection, description, evaluation and classification of historiographical sources are used in the work. Scientific novelty. Until now, the historiography of the history of Ukrainian public organizations in Canada during the interwar period has not been explored. If few historiographical studies were published, they usually covered a certain chronological period in Canadian historical science, rather than a certain topic. On the other hand, some thematic studies focused on general immigration, not specifically Ukrainian. If they also covered the Ukrainians in the Diaspora, they were not limited to the interwar period and their social and political activities. Conclusions. The main body of the mentioned historiography comprise publications by Diaspora scientists and, to a lesser extent, foreign ones. This is in some way linked to the obligatory condition of the use of Ukrainian-language sources related to the social and political activity of the Ukrainians of Diaspora. Therefore, these problems were mainly studied by native speakers. Half of researches is characterized by descriptive and non-scientific style of presentation, since their authors were not professional historians, but public activists. With the appearance of higher educational and research institutions in the Diaspora of Canada and the third wave of immigration with a significant percentage of the Ukrainian intelligentsia, the style of writing works varies qualitatively. Most editions comprise monographs and articles devoted to the activity of certain public organizations, including the interwar period. At present, there is a lack of complex researches about Canadian public associations and therefore the comprehension of the mechanism of their activities should continue. Целью этого исследования является характеристика изданий диаспорных и иностранных историков, которые в своих работах затрагивали вопрос общественной деятельности украинцев Канады межвоенного периода. В работе использованы методы источниковедческой эвристики и критики, интерпретации, верификации, систематизации для поиска, отбора, описания, оценки и классификации историографических источников. К этому моменту историография истории украинских общественных организаций Канады межвоенного периода исследована не была. Если и издавались отдельные историографические исследования, то они обычно охватывали определенный хронологический период в исторической науке Канады, а не определенную тематику. С другой стороны, отдельные тематические исследования касались вопросов общей иммиграции, а не специфически украинской. Если же и шла речь об украинцах в диаспоре, то не ограничивались межвоенным периодом и их общественно-политической деятельностью. В этом заключается научная новизна статьи. Выводы. Основной массив историографии по теме составляют публикации ученых диаспоры и, в меньшей степени, иностранных. Это определенным образом связано с обязательным условием использования в исследованиях украиноязычных источников, касающихся общественно-политической деятельности украинцев. Поэтому данную проблематику изучали преимущественно носители языка. Половина исследований характеризуется описательностью и ненаучным стилем изложения, поскольку их авторами были не профессиональные историки, а общественные активисты. С появлением в диаспоре Канады высших учебных и научных учреждений и третьей волной иммиграции со значительным процентом украинской интеллигенции качественно меняется и стиль написания работ. Большинство изданий составляют монографии и статьи, посвященные деятельности определенных общественных организаций, в том числе и межвоенного периода. Сейчас не хватает комплексных исследований об общественных объединениях Канады, поэтому осмысление механизмов их работы должно продолжаться.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – характеристика особового фонду Віктора Степановича Косенка, композитора, піаніста, педагога (1896–1938), що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу, елементів музикознавчого аналізу тощо. Наукова новизна роботи полягає в комплексній систематизації матеріалів фонду з наведенням тематичних розділів, жанрово-видової характеристики творчої спадщини композитора. Розглянуто основні етапи життєвого й творчого шляху митця в контексті історичної епохи, його виконавчу, педагогічну та організаційну діяльність із залученням численних архівних документів та ще не опублікованих матеріалів епістолярної спадщини В. С. Косенка. Уточнено атрибуцію листів композитора. Висновки. Архівна спадщина, насамперед, мемуарна, розкриває складний життєвий шлях композитора, висвітлює його творчі напрацювання на тлі історичних подій епохи. Творчі періоди життя В. С. Косенка – петроградський, житомирський і київський – характеризуються певними рисами стилю музичних творів та тими чи іншими жанровими вподобаннями. Музична спадщина композитора складається з понад 250-ти творів різних жанрів, які увійшли до золотого фонду української культури. У процесі наукового опрацювання здійснено систематизацію документів і матеріалів архіву композитора, перевірку та уточнення датування деяких матеріалів, ідентифікацію почерку для встановлення авторства окремих листів, уточнення імен кореспондентів1, складання електронного опису, іменного покажчика, укладання каталогу. Величезну кількість нотних матеріалів Косенка згруповано в першому розділі його особового фонду. Здебільшого, це – нотні рукописи композитора, що систематизовані за основним принципом – «від великих форм до музичних мініатюр», а також незначна кількість ненотних творчих матеріалів. Наступні розділи складають біографічні, службові, господарсько-побутові матеріали, його листування, матеріали дружини, дочки композитора, інших осіб та установ, так чи інакше пов’язаних із композитором. The aim of the research is to characterise the personal fond of a prominent composer, pianist and pedagogue Viktor Stepanovych Kosenko (1896-1938), stored at the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The methodology of the study is based on application of historical and comparative methods of research as well as source analysis and certain aspects of musicological analysis. The complex systematisation of the fond data, topical distribution of its materials and provision of genre typology of the composer’s music heritage constitute scientific novelty of the research. The main stages of biography and musical career of the outstanding composer are considered from the historical angle; the paper investigates the reflection of V. S. Kosenko’s executive, pedagogical and administrative work in numerous archivedocuments and unknown pieces of correspondence. The attribution of his letters is specified. Conclusions. The archive data (especially memoirs) provide an insight into the complicated biography of the composer and highlights his creative achievements within the framework of historical epoch. The Petrograd, Zhytomyr and Kyiv periods of V. S. Kosenko are characterised by certain specific features in style and genre of musicalcompositions. The musical legacy of the composer consists of 250 pieces of various genres that constitute a prominent contribution to the national cultural heritage of Ukraine. The research process entailed systematisation of documents and artefacts of the personal archive of V. S. Kosenko, verification and specification of dates, handwriting expertise for authorship affiliation of certain letters, identification of correspondents, formationof digital inventory of documents, index of names and a catalogue. The vast majority of V. Kosenko’s sheet music documents is assembled in the first part of his personal archive. It predominantly includes handwritten music works, organized in order from the large-scale ones to musical miniatures, and a relatively small part of non-music artefacts. The next parts of the archive include biographic, supplementary, common householddocuments, personal correspondence, and materials concerning the composer’s wife and daughter and other people related. Цель работы – характеристика личного архивного фонда Виктора Степановича Косенко, композитора, пианиста, педагога (1896–1938), хранящегося в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Методология исследования базируется на использовании исторического и сравнительного методов, источниковедческого анализа, а также элементов музыковедческого анализа. Научная новизна работы состоит в комплексной систематизации материалов фонда с приведением тематических разделов, жанрово-видовой характеристики творческого наследия композитора. Рассмотрены основные этапы жизненного и творческого пути композитора в контексте исторической эпохи, а также исполнительская, педагогическая и организаторская деятельность В. С. Косенко с привлечением многочисленных архивных документов и еще не опубликованных материалов эпистолярного наследия деятеля. Уточнена атрибуция писем композитора. Выводы. Архивное наследие, прежде всего мемуарное, раскрывает сложный жизненный путь композитора, даёт представление о его творческих достижениях в контексте исторических событий эпохи. Творческие периоды жизни Косенко – петроградский, житомирский и киевский – характеризуются определенными чертами его творческого стиля и теми или иными жанровыми предпочтениями. Во время научной обработки были проведены систематизация документов и материалов архива композитора, проверка и уточнение датировки некоторых материалов, идентификация почерка для установления авторства некоторых писем, уточнениеимён корреспондентов, составление электронной описи, каталога и именного указателя. Большое количество нотных материалов Косенко составляют первый раздел фонда. Это, главным образом, нотные рукописи композитора, сгруппированные по основному принципу – «от больших форм к музыкальным миниатюрам», а также незначительное количество ненотных творческих материалов. Следующие разделы составляют биографические, служебные, хозяйственно-бытовые материалы и документы, переписка композитора, материалы жены, дочери и других лиц, а также учреждений, связанных с именем композитора.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою дослідження є характеристика видань діаспорних та іноземних учених, які у своїх працях висвітлювали історію української імміграції до Канади в 1918–1939 рр. У роботі використано методи джерелознавчої евристики та критики, інтерпретації, верифікації, систематизації для пошуку, відбору, опису, оцінки та класифікації історіографічних джерел. Питання переселенських рухів хвилювало зарубіжних дослідників, оскільки Канада є країною іммігрантів. Однак тема історіографії саме української імміграції лише подеколи виокремлювалась у дослідженнях у Канаді. Причини малодослідженості цього питання пояснити складно. Поодинокі роботи вітчизняних та діаспорних учених наразі є застарілими, оскільки не враховують напрацювань останніх десятиліть. Аналітика радянських істориків як продукт роботи в тоталітарній державі є заангажованою та містить ідеологічні кліше. Усе це підтверджує наукову новизну статті. Висновки. Науковцями було зібрано й опрацьовано значний масив фактів з історії імміграції. Основну частину досліджень про українську імміграцію міжвоєнних років становлять публікації діаспорних учених і, меншою мірою, іноземних. Вони проливають світло на процес інтеграції українців у поліетнічне суспільство Канади та їх соціальний статус у ньому. Значне місце посідають роботи, що стосуються процесу імміграції українців, зокрема висвітлюють причини, характер і склад другої хвилі переселення. Однак деякі питання з історії імміграції, що були побіжно висвітлені на сторінках узагальнюючих праць, ще не дістали ґрунтовного опрацювання у спеціальних дослідженнях. Іноземні науковці присвячували українській імміграції окремі статті, а не комплексні дослідження. Особливістю діаспорних студій про українців у Канаді є їхня відірваність від історії власне Канади. Канадські ж історики, хоч і розглядають імміграційні процеси в контексті загальнодержавної історії, проте не приділяють належної уваги проблемі формування української діаспори. The aim of this study is to characterize the publications of diaspora and foreign scientists who studied the history of Ukrainian immigration to Canada in 1918–1939. Methods of source-study heuristics and criticism, interpretation, verification, systematization for the research, selection, description, evaluation and classification of historiographical sources are used in the work. The issue of resettlement movements has worried foreign researchers, as Canada is a country of immigrants. However, the topic of historiography of Ukrainian immigration has rarely been singled out in studies in Canada. The reasons for the lack of research on this issue are difficult to explain. Isolated works of domestic and diaspora scholars are now obsolete because they do not take into account the achievements of recent decades. The analysis of Soviet historians, as a product of work in a totalitarian state, is biased and contains ideological clichés. All these confirm the scientific novelty of the article. Conclusions. Scientists have collected and processed a large array of facts from the history of immigration. The main part of researches on Ukrainian immigration in the interwar years is the publications of diaspora scientists and to a lesser extent foreign ones. They shed light on the process of integrating Ukrainians into Canada's polyethnic society and their social status. A significant place is occupied by works related to the process of immigration of Ukrainians, in particular, they cover the reasons, nature and composition of the second wave of resettlement. However, some issues on the history of immigration, which were briefly covered in the pages of generalizations, have not yet been thoroughly addressed in special studies. Foreign scientists have devoted separate articles on Ukrainian immigration, rather than comprehensive researches. A feature of diaspora studies about Ukrainians in Canada is their detachment from the history of Canada itself. Canadian historians, although considering immigration processes in the context of national history, do not pay due attention to the problem of forming of the Ukrainian diaspora.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою статті є дослідження структури франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical contenant vingt et une classes de plantes usuelles dont on faitle plus frequemment usage dans la pratique de la Medecine Rangées selon les vertusqui leur sont les plus generallement reconnues. 1759», розгляд його основних логікосмислових компонентів з виявленням онтологічних і функціональних ознак та опи-сання структурнокомпозиційної моделі. Методологія дослідження. Застосовано комплексне використання таких методів: описового (при інвентаризації та систематизації особливостей пам'ятки); структурного з елементами компонентного тадистрибутивного аналізу (протягом вивчення внутрішньої організації манускрипту); кількісного (для уточнення співвідношення між частинами з різним абзацнимчленуванням). Наукова новизна. Визначено, що титульна сторінка «Herbier Medical.1759» є заголовним комплексом, який передає текстовий тематичний ланцюжок; цілісно оформлена сторінка, що «відкриває» текст, є експозиційною; інтродукцію ста-новить детальне описання видів лікарських трав'яних засобів на наступних чотирьох сторінках; сконцентрований зміст манускрипту представлено на двох сторінках у вигляді докладної класифікації лікарських рослин. Внаслідок аналізу аб-зацного членування частин, що характеризують 21 розділ лікарських рослин, ви-ділено перманентні та волатильні компоненти, що призвело до створення шестикомпонентної композиційної моделі (з чотирма константами та двома змінними). Висновки. Статтею залучено до наукового обігу та описано, з урахуванням йогологікосмислової когнітивної організації, поки що не опублікований франкомов-ний науковий текст 1759 року; зрештою, це сприяє вивченню історії природничонаукових і лінгвістичних знань XVIII століття. Перспективними вважаємо подальші дослідження щодо лінгвокультурологічного аналізу фітонімів «Herbier Medical.1759», системного опису його каліграфії тощо. The aim of the article is to study the structure of the 18th century French scientific text “Herbier Medical.1759” and, having considered its main logical and semantic components, ontological and functional features,to describe its structural and compositional model. Research methodology. The study revealed the integrateduse of the following methods: descriptive (when inventorying and systematizing the features of the monument);structural with elements of component and distributive analysis (when studying the internal organization of theanalyzed text); quantitative method (specifying the relationship between chapters with different paragraphs).Scientific novelty. It was determined that the title page “Herbier Medical. 1759” is a headline complex that conveysa textual thematic chain; the page is expositional; the introduction is a detailed description of herbal medicines’types on the next four pages; the concentrated content of the manuscript is presented on two pages in theform of a detailed classification of medicinal plants. Having studied the paragraph division of the chaptersdescribing 21 sections of medicinal plants, the authors have identified permanent and volatile components, which ultimately led to the creation of a six-component composite model. Conclusions. In this article, a previouslyunpublished French scientific text of 1759 is introduced into scientific circulation and described, taking into accountits logical-semantic organization on the basis of cognitive and communicative analysis, and ultimately contributesto the study of the history of 18th century natural science and linguistic knowledge. We consider such studies aspromising and necessary that will represent the linguoculturological analysis of phytonyms in “Herbier Medical.1759”, a systematic description of its calligraphy, etc.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: залучити до наукового обігу перекладний медичний збірник з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. На основі застосування історичного, текстологічного та мовного аналізу здійснити історико-кодикологічний опис пам’ятки та надати характеристики її мови. Методологія. У процесі дослідження застосовано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні й відмінні характеристики текстів оригіналів та перекладів творів, що входять до складу кодексу. Також для вивчення мови пам’ятки обрано індуктивний метод як шлях від аналізу мовних властивостей рукописної книги до висновків про характер перекладу в цілому. Наукова новизна. Вперше залучено до наукового обігу рукопис, що містить український переклад творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", або "Книга фізіогноміки", проведено порівняльний аналіз рукописного перекладу та оригіналу латинських видань XVII ст. з наданням структурних, текстологічних та мовних особливостей. Висновки. Рукопис є перекладом широко розповсюджених творів Псевдо-Альберта Великого "Про таємниці жінок" та Михаїла Скота "Про таємниці природні", які видавались у складі одного збірника латиною (Pseudo-Albertus Magnus "De secretismulierum", Michael Scotus "De secretisnaturae"/"Liber phisiognomiae") протягом кількох століть і набули неабиякої популярності в XVII ст. Автор перекладу здійснив також переробку тексту, розміщуючи деякі його складові частини згідно зі своїм розумінням, що спричинило суттєві відмінності отриманого тексту від інших відомих перекладів того часу. Аналіз мовних особливостей тексту дозволяє припустити, що переклад міг бути виконаний з польського перекладу латинського друкованого видання XVII ст. Рукопис є унікальним джерелом для вивчення історії української літератури, перекладацької діяльності українських книжників, історії української мови взагалі та розвитку термінології, зокрема. The goal of the research. The article aims to introduce to the scientific circulation the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine that is the Ukrainian translation of the Latin book. Using the historical, textological and linguistic analysis, to make the historical and codicological description of the manuscript. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows separating common and distinctive features of the texts of the original book and its translation. Also, the method of deduction is used as a way from linguistic features to the conclusions about the nature of translation in general. Scientific novelty. First the article introduces the medical manuscript from the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine to the scientific circulation. It is the Ukrainian translation of the Latin book by two authors: Pseudo-Albertus Magnus “De secretis mulierum” and Michael Scotus “De secretis naturae”/”Liber phisiognomiae” which were published as two parts of single book during several centuries that were very popular. The translator also carried out the creative text processing, placing its constituent parts according his understanding. This translation significantly different from the other known translations of the time. Analysis of the linguistic features of the text leads to two equal assumption: the book is translation at first from Latin into Polish and then into Ukraine or from Latin into Ukraine directly. A more definite conclusion requires detailed linguistic research.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського. The goal of the research. The article aims to highlight the most important characteristics of the Serbian codes of the 17th century in Church-Archeological Mu seum of the Kyiv Theological Academy collection of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine establishing relationships with the historical realities. Also, to make the historical and codicological description of the manuscript identifying historical personalities and places associated with their life. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows sepa rating common and distinctive features of Serbian manuscripts of the 17th century. Scientific novelty. The article summarizes the results of the Codicological Research of Serbian manuscripts of the 17th century in the Church-Archaeological Museum collection as a separate group with their interrelationship and paleographic charac teristics. The research uncovers the daily life and conditions of preservation of the manuscripts. The article shows reprints of the new embossing tools. This contributes to more accurate dating of the Serbian leather bindings. Conclusions. Serbian manu scripts of the 17th century were written mainly in the monasteries of both Serbia and Athos. The manuscripts are written in the Serbian Half Ustav, Resava orthography on Venetian or Turkish paper. They have a high level of decoration using various styles: Balkan braid, teratological and plant. The records testify to the participation in their life of historical persons, such as the scribe of St. Paul's Athos Monastery Euthymius, Archbishop (Patriarch of Serbia) Paisius (1614–1646), Metropolitan Simeon of Herzegovina (1615–1630), and others. Also, historical events, such as the crop failure and increased prices for rye in 1715, the famine of 1622 and 1783, the construction of the church in the Ubožac monastery in 1622. Except for one, the bindings of Serbian manuscripts of the 17th century are original. This made it possible to establish regularities of their design features and decoration and determine the styles of the design of the bindings of the specified period and the tools used for this. The Serbian manuscripts of the 17th century were sent to the Kyiv Theological Academy by famous scientists and collectors: Archimandrite Antonina Kapustin and Archpriest Mykhailo Raevskyi.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Визначення інформативного потенціалу тестаментів любецького міщанства козацької доби, а також особливостей укладання даного виду документів. Методологія передбачає застосування історико-логічного, порівняльного та емпіричного методів дослідження, а також прийомів палеографічного аналізу. Наукова новизна статті обумовлюється тим фактом, що тривалий час тестаменти жителів міст української гетьманської держави, зокрема й Любеча, залишалися малодослідженими. Йдеться як про з’ясування можливостей їх джерельно-інформаційного потенціалу, так і про розгляд процесу уніфікації формулярів і структури тексту документів. Тому виконаний автором джерелознавчий аналіз допоможе тим науковцям, які займаються вивченням історії міст Гетьманщини в цілому й Чернігово-Сіверщини, зокрема. Висновки. Охарактеризовані документи є важливим історичним джерелом, що дає змогу відтворити різні сторони суспільного й буденного життя мешканців міста Любеча у другій половині XVII – першій половині XVIII ст. Джерельно-інформаційний потенціал тестаментів можна з успіхом залучати при вивченні соціально-економічної історії Любеча, норм тогочасного спадкового права, культурно-побутових умов, генеалогії окремих міщанських родів, регіональної топоніміки і навіть для окреслення менталітету укладачів. Формуляр заповітів любецьких міщан містить усі основні клаузули, що були притаманні для відповідних ділових паперів ранньомодерної доби, за винятком аренги. Наявність деяких типових кліше, що на середину ХVII ст. уже втратили свою чинність, свідчить про консервативний характер регіонального діловодства. The goal of the work. Determining the informative potential of the testaments of the Liubech burgesses of the Cossack era, as well as the peculiarities of concluding this type of documents. The methodology involves the use of historical-logical, comparative and empirical research methods, as well as techniques of paleographic analysis. The scientific novelty of the article is due to the fact that for a long time the testaments of the inhabitants of the cities of the Ukrainian hetman state, including Liubech, remained unexplored. It is a question of finding out the possibility of their source and information potential, as well as considering the process of unification of forms and text structure of documents. Therefore, the source analysis performed by the author will help those scholars who study the history of the cities of the Het manshchyna in general and Chernihiv-Sivershchyna in particular. Conclusions. The described documents are an important historical source, which makes it possible to recreate various aspects of the social and everyday life of the inhabitants of the town of Liubech in the second half of the 17th– the first half of the 18th century. The source and information potential of testaments can be successfully used to study the socio-economic history of Liubech, norms of contemporary inheritance law, cultural and living conditions, genealogy of individual town-dweller families, regional to ponymy and even to outline the mentality of the compilers. The testamentary form of the Liubech burgesses contains all the main clauses that were inherent in the relevant business papers of the early modern period, with the exception of the arenga. The presence of some typical clichés that in the middle of the 17th century have already lost their validity, indicates the conservative nature of regional office work.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: на тлі висвітлення узагальнюючої картини провідних тенденцій розвитку загальноєвропейського революційного процесу 1848—1849 років розкрити важливі прояви його віддзеркалення в архівних документах Київського, Подільського й Волинського генерал-губернаторства. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму, системному й цивілізаційному підходах, історико-генетичному й порівняльно-історичному методах, що відкриває можливість застосовувати методику критичного аналізу й інтерпретації джерел в історико-культурному контексті. Наукова новизна. У статті на основі документів, зокрема і вперше запроваджених до наукового обігу, Центрального державного історичного архіву України (м. Київ) та Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського висвітлено важливі прояви суспільних настроїв і реакції на події "Весни народів" в Європі на теренах Київського, Подільського й Волинського генерал-губернаторства в ширшому контексті концептуального осмислення значення революційного процесу 1848—1849 років для формування європейської політичної і правової культури. Висновки. Попри поразку "Весни народів" 1848—1849 років, пов’язаний з нею комплекс культурно-ідеологічних концепцій, суспільно-політичних процесів, національно визвольних рухів, міжнародних відносин значною мірою визначив шляхи подальшого розвитку європейської цивілізації. Подіями цієї історичної епохи було закладено підвалини майбутніх масштабних модернізаційних процесів, перетворень і реформ, що справили глибокий вплив на формування сучасної політичної культури Європи з її базовими поняттями громадянського суспільства і правової держави. Національно-культурне піднесення охопило й українські землі, що входили до складу Габсбурзької монархії, водночас на теренах Наддніпрянської України царським урядом вживалися заходи щодо протидії поширенню інформації про революційні події в Європі. Аналіз документів канцелярії київського, подільського й волинського генерал-губернатора, канцелярії попечителя Київського навчального округу, а також джерел особового походження дозволяє відтворити важливі аспекти настроїв місцевої громадськості через призму наглядової і репресивної діяльності органів державної влади Російської імперії, що, зокрема, фіксували факти поширення відомостей про революції в Європі, про покращення становища селян у Галичині, виявляли заборонену літературу, твори антиурядового змісту, в яких засуджувалася загарбницька зовнішня політика царизму. The purpose of the study is to reveal important manifestations of the pan-European revolutionary process of 1848-1849 in the archival documents of the Kyiv, Podillia, and Volyn Governorates against the background of a generalised picture of the leading trends in its development. The research methodology is based on the principle of historicism, systemic and civilisational approaches, historical-genetic and comparative-historical methods, which makes it possible to apply the method of critical analysis and interpretation of sources in the historical and cultural context. Scientific novelty. The article, based on documents, including those first introduced into scientific circulation, of the Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv and the Institute of Manuscript of the V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine, high lights important manifestations of public sentiment and reaction to the events of the "Spring time of the Peoples" in Europe in the territories of the Kyiv, Podillia and Volyn Governorates in the broader context of conceptual understanding of the significance of the revolutionary process of 1848-1849 for the formation of European political and legal culture. Conclusions. Despite the defeat of the "Springtime of the Peoples" of 1848-1849, the complex of cultural and ideological concepts, socio-political processes, national liberation movements, and international relations associated with it largely determined the ways of further development of European civilisation. The events of this historical era laid the foundations for future large-scale modernisation processes, transformations and reforms that had a profound impact on the formation of Europe’s modern political culture with its basic concepts of civil society and the rule of law. The national and cultural upsurge also encompassed the Ukrainian lands that were part of the Habsburg monarchy, while in the territory of the Naddniprianska Ukraine the tsarist government took measures to counteract the spread of information about revolutionary events in Europe. The analysis of documents from the office of the governor general of Kyiv, Podillia, and Volyn, the office of the trustee of the Kyiv educational district, and personal sources allows us to reconstruct important aspects of the mood of the local public through the prism of the supervisory and repressive activities of the state authorities of the Russian Empire. In particular, they recorded the facts of the dissemination of information about revolutions in Europe, the improvement of the situation of peasants in Galicia, and found banned literature and anti-government works that condemned the tsarist foreign policy.

Попередній перегляд: