Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (21) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Самохін І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18 |
|||
| 1. | 
Овчаренко Л. С. Використання методу ділової гри в післядипломній медичній освіті лікарів-педіатрів [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, І. В. Самохін, А. О. Вертега, Т. Г. Андрієнко, Н. В. Жихарева // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2013. - № 3. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2013_3_12 | ||
| 2. | 
Овчаренко Л. С. Місцева терапія атопічного дерматиту у дітей [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, І. В. Самохін, А. О. Вертегел, Т. Г. Андрієнко, Н. В. Жихарева, О. В. Кряжев // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 2. - С. 105-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_2_33 Приведен опыт применения увлажняющих средств на примере Топикрема в комплексной терапии детей, больных атопическим дерматитом. Показана эффективность и безопасность средства для купирования основных симптомов атопического дерматита, особенно при его легком и среднетяжелом течении. | ||
| 3. | 
Кряжев О. В. Значення анамнестичних даних у діагностиці порушень кальцій-фосфорного забезпечення у дітей раннього віку з проявами харчової алергії [Електронний ресурс] / О. В. Кряжев, Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, І. В. Самохін, Т. Г. Андрієнко, Н. В. Жихарева // Современная педиатрия. - 2014. - № 3. - С. 78-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_3_18 Мета роботи - раннє виявлення порушень кальцій-фосфорного забезпечення у дітей з проявами харчової алергії (ХА) шляхом аналізу особливостей анамнестичних даних, їх значення та ролі у діагностичному процесі з встановленням найбільш інформативних параметрів. Обстежено 150 дітей з ХА і сенсибілізацією до білків коров'ячого молока віком 1 - 3-х років. I групу спостереження склали діти з проявами ХА і гіпокальціємією (n = 56), II групу - діти з проявами ХА без гіпокальціємії (n = 94). Досліджено рівень загального кальцію і неорганічного фосфору у сироватці крові. Проаналізовано дані генеалогічного, алергологічного анамнезу, пери-, нео- і постнеонатального періодів життя дітей. У дітей з ХА та сенсибілізацією до білків коров'ячого молока і гіпокальціємією (I група) підтверджена суттєва роль спадкової схильності у розвитку атопії: у родичів I лінії (47 батьків (84,6 %)) виявлено різні алергічні захворювання (алергічний дерматит, кропив'янка, бронхіальна астма, сезонний алергічний риніт, поліноз). Поряд з генетичними, стан дітей І групи обтяжувався зовнішніми чинниками (шкідливі звички батьків, переважно матерів) та несприятливим перебігом неонатального і постнатального періодів життя (внутрішньоутробна гіпотрофія I ступеня, неонатальна жовтяниця, локальні форми гнійно-запальних захворювань та перинатальні ураження ЦНС). Висновки: анамнестичні дані у дітей раннього віку з харчовою алергією є інформативними і діагностично значущими ознаками порушень кальцій-фосфорного забезпечення кісткової системи і повинні використовуватися в програмі діагностики розладів остеогенезу. | ||
| 4. | 
Кряжев О. В. Алгоритм корекції дефіциту кальцію в дітей раннього віку з проявами харчової алергії [Електронний ресурс] / О. В. Кряжев, Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, І. В. Самохін, Т. Г. Андрієнко, Н. В. Жихарева // Здоровье ребенка. - 2014. - № 6. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_6_5 Мета - розробка алгоритму корекції дефіциту кальцію в дітей раннього віку з проявами харчової алергії (ХА). Обстежено 150 дітей віком від 1-го до 3-х років із ХА та сенсибілізацією до білків коров'ячого молока у 2-х групах спостереження: I група - діти з проявами ХА та лабораторними ознаками дефіциту кальцію (n = 56); II група - діти з проявами ХА без лабораторних ознак дефіциту кальцію (n = 94). Досліджено рівень загального кальцію, неорганічного фосфору та вітаміну 25(OH)D3 в сироватці крові. В результаті обстеження 150-ти дітей із ХА зниження концентрації кальцію в сироватці крові було виявлено в 56-ти дітей (37,3 %) (коливання між показниками від 2,08 до 2,24 ммоль/л). Аналогічна ситуація відмічалась стосовно рівня неорганічного фосфору в сироватці крові в дітей I групи (коливання між показниками від 1,42 до 1,54 ммоль/л). Під час аналізу вмісту вітаміну D3 в сироватці крові було виявлено, що в дітей груп спостереження даний показник був у межах вікової норми (коливання між показниками від 24,21 до 26,81 нг/мл). Розроблено алгоритм диференційованих лікувально-профілактичних заходів, що включає локалізацію, фіксацію та елімінацію причинно-значущих алергенів (гіпоалергенна дієта, сорбенти), протизапальну терапію (антигістамінні препарати, інгібітор дегрануляції тучних клітин, місцева терапія), коригуючу терапію порушень процесів остеогенезу. Після проведеної корекції відмічалась нормалізація показників загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові в дітей I групи спостереження. Висновок: розроблений алгоритм диференційованих лікувально-профілактичних заходів надає змогу знизити активність алергічного запального процесу та нормалізувати показники, що характеризують процеси формування кісткової тканини в дітей раннього віку з харчовою алергією. | ||
| 5. |
Кряжев О. В. Клінічні прояви харчової алергії та кальцій)фосфорне забезпечення у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / О. В. Кряжев, Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, І. В. Самохін, Т. Г. Андрієнко, Н. В. Жихарева // Современная педиатрия. - 2015. - № 8. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_8_20 Проведено визначення рівнів загального кальцію, неорганічного фосфору, лужної фосфатази, остеокальцину, паратгормона та вітаміну 25(OH)D3 у сироватці крові 150 дітей із ХА віком від 1-го до 3-х років. У 37 % дітей на тлі ХА виявлено відхилення показників, які характеризують процес остеогенезу (зниження концентрації загального кальцію на 15,7 %, неорганічного фосфору - на 17,8 %; підвищення активності лужної фосфатази - на 89,8 %, концентрації остеокальцину - у 4,4 разу). Наявність та активність хронічного алергічного запального процесу у дітей з ХА є однією з причин розвитку порушень процесів остеогенезу, що підтверджується прямими та зворотними кореляційними зв'язками між чинниками алергічного запалення. Зроблено висновки, що дітям із виразними клінічними проявами ХА є необхідним визначення маркерів остеогенезу. Виявлені відхилення у показниках кальцій-фосфорного забезпечення потребують їх корекції на тлі базисної терапії атопічного дерматиту. | ||
| 6. |
Овчаренко Л. С. Ступінь порушень кальцій-фосфорного забезпечення в дітей із проявами харчової алергії залежно від активності алергічного запалення [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, Н. В. Жихарєва, О. В. Кряжев // Здоровье ребенка. - 2015. - № 7. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_7_10 У 37 % дітей віком від 1 до 3 років на тлі харчової алергії виявляються відхилення в показниках, що характеризують процес остеогенезу (зниження концентрації загального кальцію на 15,7 %, неорганічного фосфору - на 17,8 %, підвищення активності лужної фосфатази на 89,8 %, концентрації остеокальцину - в 4,4 раза в сироватці крові (P << 0,05)). Наявність і активність хронічного алергічного запального процесу, що зберігається, у дітей із харчовою алергією є однією з причин розвитку порушень процесів остеогенезу, що підтверджується прямими та оберненими кореляційними зв'язками між чинниками алергічного запалення (поширеність, сухість шкіри, свербіння, лущення) і маркерами остеогенезу (загальний кальцій, неорганічний фосфор, лужна фосфатаза, паратгормон, остеокальцин) (r = -0,884; -0,765; +0,884; -0,651; +0,803 відповідно). Провідним чинником, що сприяє розвитку порушень процесів остеогенезу в дітей із харчовою алергією, є поширеність (kS >> 40) алергічного процесу на шкірі, який прямо корелює з глибиною змін показників метаболізму кісткової тканини (r = +0,820). | ||
| 7. |
Вертегел А. О. Динаміка сироваткового вмісту маркерів метаболізму кісткової тканини у дітей, хворих на бронхіальну астму, на фоні вживання вітаміну D3 та солей кальцію [Електронний ресурс] / А. О. Вертегел, Л. С. Овчаренко, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, О. В. Кряжев // Здоровье ребенка. - 2016. - № 2. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_2_11 Мета дослідження - оптимізація діагностики порушень стану кальцій-фосфорного обміну та контролю ефективності лікувально-профілактичного застосування вітаміну D та кальцію у дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Обстежено 120 дітей у 2 групах, по 60 осіб у кожній: 1-ша - діти, хворі на БА; 2-га - умовно здорові діти (контрольна група). Проведено 2 курси терапії розчином вітаміну D3 і карбонату/цитрату кальцію: 4 тижні - 2000 МО та 1000 мг на добу відповідно; 8 тижнів - 1000 МО та 500 мг на добу відповідно. Серед дітей з БА зареєстроване зменшення кількості осіб з нормальним сироватковим вмістом загального кальцію (P << 0,05), остеокальцину (P << 0,05), паратгормону (P << 0,05), С-телопептидів колагену 1-го типу (P << 0,05), 25(ОН)D (P << 0,05), активності лужної фосфатази (P << 0,05). Через 1 місяць терапії збільшилася кількість дітей з нормальними показниками активності лужної фосфатази (P << 0,05), остеокальцину (P << 0,05), С-телопептидів колагену 1-го типу (P << 0,05); через 3 місяці - загального кальцію (P << 0,05), 25(ОН)D (P << 0,05). Висновки: використання розчину вітаміну D3 та кальцію нормалізує показники метаболізму кісткової тканини у дітей з БА. Оптимальний термін контролю ефективності медикаментозного відновлення кісткового метаболізму у дітей з БА дорівнює 3 місяцям. | ||
| 8. |
Овчаренко Л. С. Вплив гіперплазії аденоїдів та аденотомії на імунітет і стан здоров’я дітей [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, В. Ю. Ткаченко, А. О. Вертегел, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, О. В. Кряжев, Д. М. Шелудько // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 4. - С. 514-520. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_4_16 Надані дані щодо впливу гіперплазії аденоїдів та аденотомії на імунітет і стан здоров'я дітей. Показано, що наявність у дитини гіперплазії аденоїдів створює умови для більш частої захворюваності на респіраторну патологію з тяжким перебігом за рахунок тривалої колонізації патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами на тлі морфофункціональної перебудови структур мукозального імунітету з його транзиторною недостатністю. Аденотомія справляє позитивний ефект лише як засіб усунення механічних перешкод носовому диханню, не впливаючи на інші компоненти патологічного процесу в носоглотці дітей із гіперплазією аденоїдів.Надані дані щодо впливу гіперплазії аденоїдів та аденотомії на імунітет і стан здоров'я дітей. Показано, що наявність у дитини гіперплазії аденоїдів створює умови для більш частої захворюваності на респіраторну патологію з тяжким перебігом за рахунок тривалої колонізації патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами на тлі морфофункціональної перебудови структур мукозального імунітету з його транзиторною недостатністю. Аденотомія справляє позитивний ефект лише як засіб усунення механічних перешкод носовому диханню, не впливаючи на інші компоненти патологічного процесу в носоглотці дітей із гіперплазією аденоїдів. | ||
| 9. |
Овчаренко Л. С. Особливості терапії секреторно-евакуаторних порушень при гострих бронхітах у дітей з порушенням функції зовнішнього дихання [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, О. В. Кряжев, Д. М. Шелудько // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 5. - С. 52-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_5_11 Мета роботи - підвищення ефективності та безпеки терапії секреторно-евакуаторних порушень (СЕП) бронхів при гострих бронхітах (ГБ) із порушенням функції зовнішнього дихання у дітей шляхом використання медикаментозного засобу з мінімальним впливом на серцево-судинну систему. Під спостереженням перебувало 60 дітей віком від 6 до 11 років. Сформовано 2 групи спостереження (по 30 дітей у кожній): 1-а - діти, що отримують бронхипрет протягом 10 днів при ГБ із порушенням функції зовнішнього дихання; 2-а - діти, які не одержують бронхипрет при ГБ із порушенням функції зовнішнього дихання. У групі пацієнтів, що приймали бронхипрет, на додаток до більш швидкої клінічної динаміки, за даними спірографії, мало місце поліпшення параметрів функції зовнішнього дихання, що характеризують обструктивний компонент перешкоди повітряному потоку. Після терапії бронхипретом відзначалася нормалізація показників функціонування автономної нервової системи та переважання ейтонії на тлі зниження числа реєстрації парасимпатикотонії. Встановлено, що хороша переносимість і безпечність бронхипрету протягом 7-денного застосування в пацієнтів віком 6 - 11 років надає можливість рекомендувати цей препарат як високоефективний засіб терапії СЕП бронхів при ГБ у дітей. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної у роботі установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 10. | 
Овчаренко Л. С. Особливості остеогенезу у дітей, хворих на рекурентні бронхіти [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, Н. В. Жихарева, О. В. Кряжев // Сучасні медичні технології. - 2016. - № 3. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2016_3_15 | ||
| 11. |
Овчаренко Л. С. Особливості фагоцитарної функції лейкоцитів у дітей дошкільного віку залежно від частоти захворюваності на гострі респіраторні захворювання [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, О. В. Тимошина, А. О. Вертегел, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, О. В. Кряжев // Здоров'я дитини. - 2021. - Т. 16, № 5. - С. 325-330. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2021_16_5_3 Останнім часом, в умовах появи нових різновидів патогенних вірусів, увагу привертає стан функціонування компонентів вродженого імунітету, що здатні знешкоджувати незнайомі мікроорганізми на ранніх етапах зараження. Тому дослідження порушень фагоцитозу у дітей із частими повторними інфекційними захворюваннями респіраторного тракту (ІЗРТ) доповнить наукові дані щодо процесів вікового становлення протимікробного захисту. Мета дослідження - вдосконалення діагностики порушень вродженого імунітету у дітей дошкільного віку з повторними інфекційними захворюваннями РТ на підставі встановлення нових даних щодо параметрів фагоцитозу. Під спостереженням знаходилося 60 дітей віком від 2 до 5 років, які були розподілені на 2 групи: 1-ша - діти, які хворіють на гострі ІЗРТ понад 6 разів на рік (n = 30); 2-га - діти, які хворіють на гострі ІЗРТ 6 разів і менше на рік (n = 30). Серед дітей, які хворіють на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) понад 6 разів на рік, статистично значимо збільшується частота реєстрації низьких показників фагоцитарного числа (на 60 %, p << 0,05), фагоцитарного індексу (на 56 %, p << 0,05), індексу завершеності фагоцитозу (на 70 %, p << 0,05), стимульованого стафілококом НСТ-тесту (на 50 %, p << 0,05) і високих показників спонтанного НСТ-тесту (на 43,3 %, p << 0,05), збільшеного вмісту у сироватці крові інтерлейкіну-1beta (на 46,7 %, p << 0,05), інтерлейкіну-6 (на 43,3 %, p << 0,05), інтерлейкіну-10 (на 30 %, p << 0,05), фактора некрозу пухлини (на 46,7 %, p << 0,05). Встановлено, що у дітей 2 - 5 років, які хворіли на ГРЗ понад 6 разів на рік, має місце фагоцитарна дисфункція. Вона проявляється у зниженні поглинальних характеристик фагоцитозу та стимульованої метаболічної активності на тлі збільшення сироваткового вмісту про- та протизапальних цитокінів, тобто цитокіновим дисбалансом. | ||
| 12. |
Овчаренко Л. С. Стан системних про- та антиоксидантних процесів у дітей дошкільного віку, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, О. В. Тимошина, А. О. Вертегел, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, О. В. Кряжев, О. М. Чакмазова // Здоров'я дитини. - 2021. - Т. 16, № 7. - С. 461-466. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2021_16_7_4 Дисбаланс ранніх механізмів вродженого захисту дитини від патогенів - перекисного окиснення та антиоксидантної системи - здатний призводити до зниження ефективності функціонування всієї ланки імунітету. Дослідження стану перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) у дітей із частими гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ) доповнить наукові дані щодо процесів формування протимікробного імунітету. Мета дослідження - підвищення інформативності своєчасного виявлення порушень про- та антиоксидантних процесів у дітей із частими ГРЗ шляхом дослідження первинних, вторинних, третинних та четвертинних сполук ПОЛ та АОЗ у крові. Під спостереженням перебували 60 дітей віком від 2 до 5 років, із яких було сформовано 2 групи: діти, які хворіють на гострі інфекційні захворювання респіраторного тракту більш ніж 6 разів на рік (n = 30); діти, які хворіють на гострі інфекційні захворювання респіраторного тракту 6 та менше разів на рік (n = 30). Серед дітей, які хворіють на ГРЗ більше 6 разів на рік, збільшується частота реєстрації високих показників сироваткового вмісту гідроперекисів ліпідів (на 80,0 %, p << 0,05), дієнових кон'югат (на 80,0 %, p << 0,05), малонового діальдегіду (на 76,7 %, p << 0,05), дієнових кетонів (на 76,7 %, p << 0,05), шифових основ (на 76,7 %, p << 0,05), церулоплазміну (на 80,0 %, p << 0,05), супероксиддисмутази (на 80,0 %, p << 0,05), глутатіонпероксидази (на 86,7 %, p << 0,05), активності каталази (на 86,7 %, p << 0,05). Показники вмісту ретинолу, токоферолу, аскорбінової кислоти у дітей груп спостереження статистично значуще не відрізнялись. Висновки: у дітей віком 2 - 5 років, які хворіли на ГРЗ більше 6 разів на рік, має місце дисбаланс системи "ПОЛ - АОЗ". Він характеризувався одночасним збільшенням сироваткового вмісту первинних, вторинних і кінцевих метаболітів пероксидації ліпідів, ферментів антиперекисного й антикисневого захисту на фоні відсутності адаптивного підвищення вмісту сполук антирадикальної спрямованості. | ||
| 13. |
Овчаренко Л. С. Поглинальні та метаболічні особливості фагоцитозу у дітей, залежно від частоти захворюваності на гострі респіраторні інфекції [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, О. В. Тимошина, А. О. Вертегел, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, О. В. Кряжев, О. М. Чакмазова // Сучасні медичні технології. - 2021. - № 4. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2021_4_8 | ||
| 14. |
Овчаренко Л. С. Досвід організації навчання лікарів у системі безперервного професійного роз-витку в сучасних умовах функціонування системи охорони здоров'я [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, І. В. Самохін, Т. Г. Андрієнко, О. В. Кряжев // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2021. - № 3-4. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2021_3-4_3 | ||
| 15. |
Овчаренко Л. С. Сироваткові рівні деяких цитокінів, у дітей віком 6-10 років, які часто хворіють на ГРЗ [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, І. І. Редько, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, О. В. Кряжев, О. М. Чакмазова // Сучасні медичні технології. - 2022. - № 2. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2022_2_5 | ||
| 16. |
Тимошина О. В. Вікові особливості поглинальної та цитокініндукуючої функції фагоцитозу у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні інфекції [Електронний ресурс] / О. В. Тимошина, Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, О. В. Кряжев // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 4. - С. 178-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2022_17_4_4 Дослідження поглинальної та цитокініндукуючої функції фагоцитозу є обов'язковим початком в оцінюванні стану протиінфекційного захисту дітей, які хворіють на часті респіраторні інфекції. Важливо розуміти та порівняти особливості функціонування фагоцитозу у цих дітей залежно від віку пацієнта. Мета дослідження - удосконалення діагностики імунних порушень у дітей віком 2 - 5 років та 6 - 10 років, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання, шляхом порівняльного аналізу даних, отриманих на підставі дослідження параметрів фагоцитозу та сироваткових рівнів деяких цитокінів. Під спостереженням знаходилося 60 дітей віком від 2 до 10 років, які часто хворіють на гострі інфекційні захворювання респіраторного тракту, з яких було сформовано 2 групи: 1 - діти віком 2 - 5 років (n = 30); 2 - діти віком 6 - 10 років (n = 30). Серед дітей 1-ї групи порівняно з дітьми 2-ї групи реєструється збільшення частоти низьких показників фагоцитарного числа (на 36,7 %, р << 0,05), фагоцитарного індексу (на 46,7 %, р << 0,05), індексу завершеності фагоцитозу (на 66,6 %, р << 0,05) і стимульованого стафілококом НСТ-тесту (на 46,4 %, р << 0,05), збільшення частоти реєстрації високих показників вмісту у сироватці крові інтерлейкіну-1<$E beta> (на 33,3 %, р << 0,05), інтерлейкіну-10 (на 27,7 %, р << 0,05), зменшення частоти реєстрації високих показників інтерлейкіну-6 (на 16,7 %, р << 0,05). У дітей 2-ї групи порівняно з 1-ю частіше реєструвалися високі показники індексу завершеності фагоцитозу (на 70,0 %, р << 0,05), збільшення співвідношення інтерлейкін-6/інтерлейкін-10 в 2 та більше рази. Висновки: у дітей віком 6 - 10 років в основі реалізації більш частої захворюваності лежить цитокіновий дисбаланс, що відобразилося у збільшенні співвідношення інтерлейкін-6/інтерлейкін-10 в 2 та більше рази, що є негативним фактором, який вказує на посилення прозапальних процесів у цих дітей та більш тривале пошкодження клітин імунного мікрооточення. | ||
| 17. |
Тимошина О. В. Комплексна оцінка деяких параметрів фагоцитозу у дітей віком 2–5 років залежно від частоти захворюваності на гострі респіраторні інфекції [Електронний ресурс] / О. В. Тимошина, Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, І. В. Самохін, О. В. Кряжев // Здоров'я дитини. - 2023. - Т. 18, № 1. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2023_18_1_10 Після зараження респіраторними вірусами спостерігається підвищена продукція прозапальних цитокінів, включно з фактором некрозу пухлини <$E alpha> (ФНП-<$E alpha>), інтерлейкіном (IL) 6, IL-1<$E beta>, які призводять до перехресної активації нейроендокринної імунної системи, що здатно погіршувати фагоцитоз з підвищенням захворюваності на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), формуючи порочне коло. Мета дослідження - підвищення ефективності діагностики імунних порушень при частих ГРЗ у дітей віком 2 - 5 років шляхом порівняльного аналізу даних, отриманих на підставі дослідження деяких параметрів фагоцитозу, сироваткових рівнів прозапальних цитокінів та продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). Під спостереженням перебували 60 дітей віком від 2 до 5 років, з яких було сформовано 2 групи: діти, які часто хворіють на гострі інфекційні захворювання респіраторного тракту (n = 30); діти, які хворіють на гострі інфекційні захворювання респіраторного тракту менше ніж 6 разів на рік (n = 30). Висновки: діти віком 2 - 5 років, які часто хворіють на ГРЗ, мають особливості поглинальної, цитокініндукуючої й метаболічної функцій фагоцитозу, що проявилося у збільшенні сироваткової концентрації прозапальних цитокінів та продуктів усіх стадій перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран. | ||
| 18. | 
Овчаренко Л. С. Клініко-епідеміологічні особливості коронавірусної хвороби (COVID-19) у дітей різних вікових груп [Електронний ресурс] / Л. С. Овчаренко, А. О. Вертегел, І. І. Редько, Т. Г. Андрієнко, І. В. Самохін, О. В. Кряжев, О. М. Чакмазова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 2. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2022_12_2_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |