Євангеліє створено імовірно у Полоцьку. Це одна з найдавніших пам’яток кириличної писемності слов’янських народів і водночас один з найдавніших щедро ілюстрованих білоруських рукописів: євангеліє містить дві багатокольорові із позолотою мініатюри в аркуш із зображеннями євангелістів Луки (арк. 42 зв.) і Матвія (арк. 123 зв.). Мініатюри відображають розвиток візантійського ранньопалеологівського стилю в старобілоруському мистецтві, їхні образи відрізняються життєвістю рис і мажорним колоритом. Дві заставки і 310 ініціалів виконано в рслинно-геометричному та тератологічному стилях, близьких до стилю декору білоруських рукописів (Полоцьке Євангеліє ХІІІ ст. та ін.). Це одна з найдавніших пам’яток кириличної писемності слов’янських народів. Від оправи збереглася дубова дошка, розколота навпіл вздовж, з трьома мідними жуковинами. Рукопис містить читання на весь рік, без початку (втрачено перші 25 арк.), починається з читань в суботу 7-го тижня після Великодня. Після основної частини вміщено місяцеслов і недільні ранкові євангелія. Рукопис було знайдено серед речей, викинутих з монастирів м. Орші (сучасна Білорусь) наполеонівськими військами в 1812 р. У музей Київської духовної академії він поступив від поміщика І. С. Меленевського у 1874 р.
|