Для спиртової галузі Україні актуальним завданням є зниження собівартості етилового спирту за рахунок більш економічного використання імпортних концентрованих ферментних препаратів, які широко застосовуються в Україні. Важливою стадією виробництва етилового спирту з крохмалевмісної сировини є біоконверсія крохмалю зернової сировини у спирт за рахунок використання концентрованих ферментних препаратів. Основним видом зернової сировини, що переробляється в етиловий спирт, є жито, переробляння якого за низькотемпературними режимами ускладнено особливостями будови та складових цієї культури, що призводить до збільшення витрат ферментних препаратів амілолітичної дії на 15 - 25 %. Проаналізовано наукові розробки з проблем ферментативного гідролізу крохмалю різних культур під час виробництва етилового спирту, що відображені в працях С. Т. Олійнічука, П. Л. Шияна, В. О. Маринченка, В. В. Сосницького, Р. Г. Кириленка. Напрацювання цих науковців було реалізовано в технології низькотемпературного гідроферментативного оброблення таких видів крохмалевмісної сировини, як пшениця і кукурудза. Нині проблема ефективного переробляння жита на спиртових заводах залишається невирішеною, особливо під час розварювання житніх замісів підвищеної концентрації. Мета роботи - активація амілолітичних ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації сухих речовин за рахунок внесення фосфатів, які сприяють збереженню активності ферментів. Наведено результати досліджень впливу фосфатів на активність ферментів під час низькотемпературного розварювання житніх замісів підвищеної концентрації в умовах виробництва спирту етилового. Висновки: встановлено, що використання фосфатів із розрахунку 0,05 г/дм<^>3 сусла на стадії приготування житнього замісу є раціональною кількістю, за якої ферментативний гідроліз проходить більш повно за рахунок активації амілолітичних ферментів. Показано, що при внесенні фосфатів в'язкість сусла знижується в 2,4 рази, що сприяє кращому формуванню ферментно-субтрактного комплексу та дії амілолітичних ферментів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Процан Наталія Вікторівна (технічні науки)
• Ткаченко Людмила Миколаївна (медичні науки)
• Ткаченко Лідія Григорівна (економічні науки)
• Ткаченко Лідія Миколаївна (педагогічні науки)
• Ткаченко Людмила Миколаївна (філологічні науки)
• Ткаченко Лідія Іванівна (педагогічні науки)
• Ткаченко Людмила Володимирівна (фізико-математичні науки)
• Ткаченко Любов Юріївна (сільськогосподарські науки)
• Ткаченко Людмила Іванівна (педагогічні науки)
• Ткаченко Лариса Василівна (філологічні науки)
• Ткаченко Любов Володимирівна (технічні науки)
• Ткаченко Лідія Петрівна (педагогічні науки)
• Ткаченко Лілія Геннадіївна (філософські науки)
• Ткаченко Лариса Іванівна (медичні науки)
• Ткаченко Леся Петрівна (філософські науки)
• Ткаченко Людмила Анатоліївна (економічні науки)
• Ткаченко Лідія Афанасіївна (медичні науки)
• Ткаченко Людмила Леонідівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"