Досліджено питання щодо покращання результатів лікування хворих похилого та старечого віку з через- та міжвертлюговими переломами стегнової кістки (СК) з урахуванням диференційованого підходу до вибору способу оперативного лікування й удосконалення методики ендопротезування кульшового суглоба (КС). Вивчено міцність фіксації за нестабільних переломів вертлюгової ділянки (ВД) СК кутовою пластиною, фіксатором DHS, цементним ендопротезом КС. Проведено біомеханічне обгрунтування вибору методу фіксації нестабільного перелому ВД СК у пацієнтів даного віку на базі стендових натурних вибробувань. Багатофакторний кореляційний аналіз лікування показав переваги застосування тотального цементного ендопротезування у хворих похилого та старечого віку з через- та міжвертлюговими переломами СК за складних багатовідлапкових переломів, з ознаками остеоартрозу й остеопорозу.

  Скачати повний текст

Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника в системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника у її видозмінах протягом XIX - початку XX ст., відображено характер його взаємовідносин із центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування, законодавчі ініціативи градоначальників, особливості функціонування градоначальництва в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському, Ялтинському градоначальствах.

  Скачати повний текст

Вивчено властивості парастрофної рівносильності, а саме: знайдено ряд інваріантів, надано повну класифікацію квадратичних функційних рівнянь від n (n = 2, 3, 4) предметних змінних, виділено представників кожного з класів, знайдено множини розв'язків кожного з цих рівнянь. Це доводить існування двох класів за n = 2, чотирьох класів за n = 3 і 17-ти класів у разі n = 4. Доведено, що кожне квадратичне парастрофно нескоротне функційне рівняння від п'яти предметних змінних парастрофно рівносильне принаймні одному з чотирьох наведених функційних рівнянь, які не попадають в один клас за парастрофною рівносильністю. Показано існування функційних рівнянь, які не є квадратичними, але серед компонентів розв'язку обов'язково мають ізотопи груп, знайдено всі розв'язки вказаного рівняння. Установлено критерій існування нетривіальних квазігрупових рівнянь на множині квазігрупових операцій. Знайдено повну класифікацію загальних не обов'язково квадратичних функційних рівнянь малої довжини на квазігрупових операціях.

  Скачати повний текст

Наведено визначення стратегічного планування як процесу формування загальних цілей організації та відповідних йому функціональних стратегічних цілей, розроблених з урахуванням ресурсних можливостей підприємства та спрямованих на ефективну реалізацію загальних цілей. Встановлено, що стратегічними цілями підприємств харчової промисловості за умов невизначеності зовнішнього середовища є концентрування на привабливих ринках, збільшення ринкового сегмента й утримання існуючих ринкових позицій. Обгрунтовано, що фінансові цілі є основними функціональними стратегічними цілями, досягнення яких можна забезпечити шляхом дотримання необхідних параметрів фінансового стану підприємства, який визначається групою фінансових показників. На підставі поєднання концепції часових горизонтів з методикою фінансового планування під час розробки стратегій розвитку визначено стратегічні цілі, які б забезпечили стабільні тенденції розвитку підприємства в поточному, середньо- та довгостроковому періодах. За результатами одержаних значень фінансових показників у межах різних часових періодів фінансовий стан підприємства охарактеризовано як стійкий, постійний або кризовий. Розроблено заходи щодо покращання існуючого стану підприємства, які доцільно здійснювати за допомогою концентрації горизонтів росту. З урахуванням запропонованих розробок стратегічне планування розглянуто як п'ятирівневу процедуру, яка базується на виконанні наступних етапів: аналізу існуючого стану підприємства, визначення його потенціалу, обгрунтування можливих напрямів стратегічного розвитку, планування реалізації стратегії, її впровадження.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес становлення і розвитку чеського та словацького національних рухів, діяльність груп та партій, що представляють національні меншини. Розкрито основні тенденції розвитку Чехо-Словаччини у зазначений період, а також висвітлено процес становлення незалежних держав Чехії та Словаччини. Значну увагу приділено національній політиці урядів даних країн та становищу національних меншин у них.

  Скачати повний текст

Проаналізовано західні та вітчизняні концепції політичної соціалізації. Розглянуто роль політичної соціалізації у процесі становлення незалежної української держави, формування політичної системи. Визначено статус молоді у політичному просторі українського суспільства, її роль як об'єкта та суб'єкта політичного впливу. Висвітлено пріоритетні напрямки діяльності молоді у громадських об'єднаннях та політичних партіях. Удосконалено компаративістський метод кращого розуміння національної специфіки процесу соціалізації. На підставі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду молодіжної політики розглянуто шляхи розвитку молодіжної політики в Україні.

  Скачати повний текст

Висвітлено актуальну проблему збагачення мовлення учнів діловою лексикою. Викладено науково обгрунтовану й експериментально перевірену систему роботи над усним та писемним діловим мовленням на уроках української мови у 5 - 7 класах. Запропоновано програму експериментально-дослідного навчання ділового мовлення не тільки на уроках зв'язного мовлення, а й на уроках вивчення лексики, морфології, синтаксису. Упорядковано словник-мінімум ділової людини.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено правовий мультикультуралізм, його поняття, типологію, принципи та функції у контекстіфілософсько-правових поглядів. Обґрунтовано основні ознаки правового мультикультуралізму, головні тенденції розвитку правових культур.Удосконалено наукові дослідження з питань філософсько-правового бачення мультикультуралізму та його аксіологічного виміру. Розвинуто положеннящодо основоположних ідеї правового мультикультуралізму у контексті науки філософії права.Відзначено існування різноманітних підходів до трактування мультикультуралізму, розмежовано співвідношення понять мульти-, полі- та багатокультурності, констатовано, що активізація розвитку теорії мультикультуралізму припадає на основні соціо-політичні і економічні етапи прогресу суспільства. На підставі проведеної концептуальної характеристики правового мультикультуралізму наведено авторське визначення поняття як теорії, яка спрямована на визнання існування в межах певного відкритого суспільного прошарку культурно відмінних груп, дії яких спрямовані на збереження та розвиток своєї самобутності та, водночас, дотримання у міжкультурних відносинах принципів рівності, толерантності, взаємоповаги і людиноцентризму.Проаналізовано роль права та суспільної моралі у контексті правового мультикультуралізму. Доведено, що на розвиток правового мультикультуралізму великий вплив мали ідейно-світоглядні принципи римського права в поєднанні з набутками античності: так, принцип космополітизму на перший план висуває інтереси і цінності людини, а не держави; право скомпонувало у собі справедливістю з моральними установками, які разом визначили людину як частину нової культури та самостійного індивіда з невід'ємними правами та здатністю до контролю й регуляції поведінки; індивідуалізм посприяв наділенню особи можливості до здійснення контролю власного становища у соціумі та відстоювання стратифікаційних позицій; мультикультурність продемонструвала можливість об'єднання процесів впливу та проникнення правових феноменів з однієї культури в іншу, при цьому зберігаючи їх унікальність.Розглядаючи види правових культур, проаналізовано їх сучасне втілення та зазначено, що сьогодні можна виокремити чотири основних фактори їхрозвитку та подальшої практичної реалізації, зокрема: 1) визнання важливості постійного внутрішнього оновлення традицій правової думки; 2) заохоченняісторичної пам'яті стосовно правових традицій та правових культур; 3) схвалення внутрішніх розбіжностей та розуміння важливості проникненняправових культур; 4) актуалізація ціннісних орієнтирів правових культур.У контексті правового мультикультуралізму з'ясовано, що проблема людини та її духовності є спричинені осмисленням екзистенційності впродовжрізних епох, тому для кращого втілення філософсько-правової теорії мультикультуралізму важливим є максимальне втілення людиноцентричнихсвітоглядних поглядів на основі самобутньої, стійкої правової нації.Дисертація має науково-практичне значення для філософії права, проблем філософії та інших філософсько- і теоретико-правових наук.^UIn the thesis for the first time in the national legal science legal multiculturalism, its concept, typology, principles and functions in the context of philosophical and legal views were investigated. The main features of legal multiculturalism, main tendencies of development of legal cultures were explained.Scientific research on philosophical and legal vision of multiculturalism and its axiological dimension has been improved. The position on the fundamental ideas oflegal multiculturalism in the context of science of the philosophy of law is developed.The existence of diverse approaches to the interpretation of multiculturalism is noted, the ratio of the concepts of multi-, poly- and multiculturalism is differentiated.It was stated that the activation of the development of the theory of multiculturalism accounts for the main socio-political and economic stages of the progress of society.On the basis of the conceptual characterization of legal multiculturalism, there is definition of the concept as a theory, which aims at recognizing the existencewithin the limits of a certain open social stratum of culturally distinct groups, whose actions are aimed at the preservation and development of their identity and, at the same time, observance of the principles of equality, tolerance in intercultural relations, mutual respect and human-centeredness.The role of law and social morality in the context of legal multiculturalism is analyzed. It was proved that the development of legal multiculturalism was stronglyinfluenced by the ideological and ideological principles of Roman law in conjunction with the achievements of antiquity: the principle of cosmopolitanism highlights the interests and values ​​of man, not the state; law comprised a fairness with moral attitudes that together identified a person as a part of a new culture and anindependent individual with inalienable rights and the ability to control and regulate behavior; individualism contributed to empowering a person to exercise control over her own position in society and advocating for stratification positions; multiculturalism has demonstrated the ability to combine the processes of influence and penetration of legal phenomena from one culture to another, while preserving their uniqueness Considering the types of legal cultures, their current implementation isanalyzed and it is noted that today it is possible to distinguish four main factors of their development and further practical realization, in particular: 1) recognition of the importance of constant internal renewal of the traditions of legal thought; 2) the promotion of historical memory in relation to legal traditions and legal cultures; 3) approval of internal differences and understanding of the importance of penetration of legal cultures; 4) actualization of values of landmarks of legal culturesIn the context of legal multiculturalism, it has been found that the problem of man and his spirituality is caused by the conception of existentialism in differentepochs, therefore, for the best implementation of the philosophical and legal theory of multiculturalism, the maximal realization of human-centric ideological views isessential on the basis of a distinct, stable legal nation. Dissertation has a practical value for philosophy of right, problems of philosophy and other philosophical, theoretical and legal sciences.

У дисертації визначено, що фортепіанна творчість закарпатських композиторів (Зигмунд Лендєл, Дезидерій Задор, Емілій Кобулей, Іштван Мартон, Микола Попенко, Володимир Волонтир, Віктор Теличко, Наталія Марченкова, Анатолій Затін, Роман Меденці, Василь Цанько) є унікальним зразком історично визначеної логіки стильового проєктування «змішаного» типу. Підставою тому було історично запізніле в рамках європейського та загальноукраїнського контекстів опанування стильовими інваріантами, що були характерними для композиторської творчості усього ХХ століття (постромантизм, модерн / сецесія, модернізм з його неостильовими формантами та епіцентром у вигляді авангардних технологій творення музичної матерії), що далося взнаки також у фазі постмодерну (початку ХХІ ст.). Встановлено, що історично складена на Закарпатті стилеутворююча ситуація мала характер «похапливого надолужування» (подібно до «стретного» характеру стилеутворювального процесу в Галичині у першій третині ХХ ст.), що відбувалося також в режимі «руху на випередження». Стверджено, отже, що виявлені у зразках фортепіанної творчості закарпатських композиторів стильові виміри свідчать про високу міру здобутків закарпатської композиторської традиції, які згідно із логікою мікро- та макроіндивідуаційних процесів виводяться як умова входження до історичної системи «тотожності різних» (світова художня культура).^UThe purpose of the dissertation is to reveal the character of the stylistic trends of the Transcarpathian music composition based on works of Transcarpathian composers. It is emphasized that in such a multiethnic region of modern Ukraine as Transcarpathia (with Ukrainian, Hungarian, Slovak, Czech, Romanian and German inhabiting or having inhabited the region) the professional tradition of music composition began to form quite late, in the 1940s; since the Transcarpathian region alternately was a part of the neighboring countries which leveled the "ethno-national form of identity" of the Transcarpathian culture. However, powerful "awakening" and "enlightenment" movements incessantly revived the forms of the ethnic identity and caused its transformation into a form of a national identity as a guarantee of entering the club of an "identity of the different", as a part of the world artistic culture. It has been established that the professionalization of the musical composition in Transcarpathia took place primarily in the sphere of compositions for piano: it provided an opportunity for an active approbation of stylistic invariants of the classical and modern musical traditions and their synthesis with the folklore fund of Transcarpathia in the spirit of Post-Romanticism and Modern / Secession. Moreover, the greatest effort was made in the sphere of the primary musical education: among its first founders was Sigmund Lendyel, who himself wrote piano compositions for his music school in order to stylize the ethnically characteristic abundance of the folk traditions of the region and introduce the academic norms of musical thinking. Noteworthy are the educational efforts of the next generations of Transcarpathian composers (Desiderius Zador, Emil Kobulei), who received professional education in prestigious institutions of music education (Budapest, Prague), and enriched the didactic potential of the piano material with examples of assimilation of the academic music with the folklore heritage of the Transcarpathian region. Soon these same founders of the Transcarpathian professional compositional tradition acquired their followers; for example, Istvan Marton.The experience of studying the piano works of Transcarpathian composers has also been studied: it has been established that priority was given to the biographical and morphological approaches; that is, without taking into account the latest analytical algorithms and conceptual semantic values of the fundamental categories of modern systematic musicology. In this regard, the study of specific musical works of Transcarpathian composers took into account the aspects of intonation modeling, structural principles, dramatic relationships of concept segments and worldview specifics of the stylistic "image" of the author. Accordingly, conclusions have been made regarding the actualization of a certain stylistic invariant and its implementation. It is emphasized that the general "image" of the piano works of Transcarpathian composers has inherent communicative receptive (generative) aspects of Ukrainian musical modernism in the role of regionally characteristic artistic and stylistic model with its own cultural parameters – in order to comprehend the ethno-national identity. In such circumstances the spirit of assimilation is quite natural – a conscious assimilation with historically known but mentally different image systems. A special emphasis is placed on the process of macroindividuation as the basis for such a style-shaping model, when the systemic organization of musical resources outgrows the ethnic borders, which is ckarly seen in the didactic works of the mid-20th century. After "post-romantic" and "modern" visions, intentions of a purely modernist character became important (István Márton, Mykola Popenko, Volodymyr Volontyr, Viktor Telychko, Natalia Marchenkova, Anatoliy Zatin, Roman Medentsi, Vasyl Tsanko). The leading role was played by the idea of "global cultural synthesis" and reinterpretation of the cultural memory: these are conscious stylizations of the history based on the so-called "allusive" development with a certain "pole of stylistic attraction". In its turn, the post-modern intentions in the version of the so-called "eidetic" style have acquired a special stylistic significance – based on a certain original semantic image, on the basis of which a certain reality is perceived.The conclusion is that for the stylistic trends of piano music by Transcarpathian composers characteristic is adaptation of the European academic experience, not only by the "hasty catch-up", but also by "movement in advance", when in addition to the increasingly obvious academization of style there was also a mixed build-up of stylistic initiatives.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі вивчення сутності й місця антикорупційного контролю в процесі легітимації публічної влади в Україні в умовах глобалізації. Отримання Україною членства в Європейському Союзі та у складі НАТО багато в чому залежить від правильних дій та рішень вітчизняної публічної влади на виконання умов вступу, серед яких протидія корупції набуває першочергового значення. Дотримання визначеного змінами до Конституції України в 2019 році євроінтеграційного курсу неможливе без легітимності української влади як з боку власного народу, так і міжнародної спільноти.З початком активної фази російсько-української війни постала гостра потреба в колективних діях, необхідних для захисту державного суверенітету. Розрізненість і відсутність взаємодовіри в цей час, породженої корупційними зловживаннями в органах влади, зумовлює послаблення обороноздатності України та ставить під загрозу не лише євроінтеграційні перспективи, але й існування України як держави. Саме на вирішення цих проблем і спрямовано дисертаційну роботу, опрацювання теми якої має високу наукову актуальність та велику практичну значущість для подальшого розвитку системи антикорупційного контролю в Україні. Враховуючи це, об’єктом наукового аналізу стало формування та реалізація політики протидії корупції в Україні в контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів.Предметом дисертаційного дослідження виступили легітимаційні аспекти антикорупційного контролю як механізму протидії корупції в Україні в контексті розгортання глобалізаційних і євроінтеграційних процесів.Метою дисертації стало здійснення комплексного дослідження легітимаційного потенціалу механізму антикорупційного контролю в умовах глобалізації. Для її досягнення було вирішено низку конкретних завдань, а саме: визначено теоретико-методологічні засади дослідження антикорупційного контролю в легітимаційних процесах у контексті глобалізації; виокремлено правові й політичні основи антикорупційного контролю як механізму легітимації публічної влади в Україні в умовах європейської інтеграції; проаналізовано особливості антикорупційного контролю як чинники делегітимації влади в Україні; проаналізовано роль антикорупційного контролю у формуванні довіри громадян до інститутів влади; досліджено легітимаційний потенціал інститутів громадянського суспільства в механізмі антикорупційного контролю в Україні. Дисертація складається з анотації, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У вступі обґрунтовано актуальність та своєчасність виконаного дослідження, сформульовано його мету й завдання, подано об’єкт й предмет, методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, описано їх апробацію.^UThe dissertation is devoted to the topical issue of studying the essence and place of anti-corruption control in the process of legitimizing public power in Ukraine in the context of globalization. Ukraine’s membership in the European Union and NATO largely depends on the correct actions and decisions of the national public authorities to fulfill the conditions of accession, among which the fight against corruption is of primary importance. Adherence to the European integration course determined by the changes to the Constitution of Ukraine in 2019 is impossible without the legitimacy of the Ukrainian government, both from the side of its own people and the international community.With the beginning of the active phase of the Russian-Ukrainian war, there was an urgent need for the collective actions necessary to protect state sovereignty. Differences and lack of mutual trust at this time, caused by corruption abuses in the government bodies, result in the weakening of Ukraine’s defense capabilities and endanger not only European integration prospects, but also the existence of Ukraine as a state. The thesis is aimed at solving these problems and its study is of high scientific relevance and great practical significance for the further development of anti-corruption control in Ukraine.Taking this into account, the object of scientific analysis is the formation and implementation of anti-corruption policy in Ukraine in the context of globalization and European integration processes.The subject of the dissertation study is the legitimizing aspects of anti-corruption control as a mechanism for combating corruption in Ukraine against the background of the globalization processes deploying.The objective of the thesis was to carry out a comprehensive study of the legitimation potential of the anti-corruption control mechanism in the context of globalization.In order to achieve it, a number of specific tasks were solved, namely: the theoretical and methodological principles of the study of anti-corruption control in legitimation processes in the context of globalization were determined; the legal and political foundations of anti-corruption control as a mechanism of legitimation of public power in Ukraine in the context of European integration are highlighted; the peculiarities of anti-corruption control are analyzed as factors of delegitimization of power in Ukraine; the role of anti-corruption control in the formation of citizens’ trust in government institutions is analyzed; the legitimation potential of civil society institutions in the mechanism of anti-corruption control in Ukraine is investigated.The dissertation consists of an abstract, an introduction, four sections, conclusions, a list of references and appendices. The introduction substantiates the relevance and timeliness of the performed study, formulates its objective and tasks, presents the object and subject, research methods, formulates the scientific novelty and practical significance of the obtained results, and describes their approbation.