Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено можливість використання дискретно-дотичного способу для безупинного обрізування книжково-журнальних блоків. Визначено оптимальні технологічні режими даного процесу за умов використання ножа, що здійснює плоско-паралельний обертовий рух. Розроблено метод визначення технологічних зусиль різання, на основі якого проводиться оптимізація параметрів привода різального інструмента.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що новими функціями, які має виконувати освіта в інформаційному суспільстві, є створення умов для неперервної самоосвіти, забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів, розвиток навичок творчої інформаційної діяльності. Обгрунтовано основні концептуальні положення щодо підготовки педагогічних кадрів на теперішньому етапі бурхливого розвитку інформаційного суспільства, що стосуються готовності вчителя до самостійної інформаційної діяльності, неперервної освіти, комп'ютеризації навчального процесу та впровадження інноваційних педагогічних технологій. Досліджено особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого навчального закладу (необхідність інтеграції знань, врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп'ютерно-ігровою культурою та підвищення рівня культури розумової праці). Доведено, що сформованість інформаційної культури (ІК) має бути головною метою професійної підготовки вчителя під час вивчення всіх навчальних дисциплін. З використанням синергичного підходу розкрито суть інформаційної культури як відкритої системи й інформаційної діяльності як системотвірного чинника зазначеної культури. Розроблено теоретичну модель її формування у майбутнього вчителя початкових класів. Розглянуто структуру ІК, що є підсистемою професійної, компонентами якої визначено культуру розумової праці, комунікативну культуру, комп'ютерну грамотність й інформаційну компетентність. Запропоновоно технологію й етапи формування ІК студентів. Розроблено систему критеріїв, показників і рівнів її сформованості. Показано динаміку розвитку ІК особистості, експериментально перевірено науково-методичну систему її формування у майбутнього вчителя початкових класів. Доведено ефективність експериментальної методики даного формування.

  Скачати повний текст

Визначено понятійний апарат проблеми мотивації, досліджено проблему формування мотивації студентів до навчання засобами історіографії. Розроблено методику застосування засобів історіографії з метою формування позитивних мотивів до навчання, визначено й експериментально перевірено педагогічні умови застосування даної методики. Експериментально доведено, що впровадження розробленої методики застосування засобів історіографії в навчальному процесі безпосередньо впливає на формування позитивних мотивів навчання та зміну мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

  Скачати повний текст

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади фундаменталізації математичної підготовки майбутніх бакалаврів галузі знань «Електроніка та телекомунікації», уточнено термінологічний апарат фундаменталізації математичної підготовки, розроблено концепти та структурно-функціональну модель реалізації педагогічної системи фундаменталізації математичної підготовки майбутніх бакалаврів галузі знань «Електроніка та телекомунікації». Сутність фундаменталізації знань у суспільно-історичному контексті визначено як виокремлення з усієї накопиченої наукової інформації основних базових інваріантів, які забезпечують перехід науки на новий рівень. Явище фундаменталізації схарактеризовано як проходження наукових знань через «гносеологічний», «синергетичний»,«синтетичний», «діалектичний» рівні та вихід на новий рівень розвитку – новий виток фундаменталізації.Побудовано концепцію фундаменталізації математичної підготовки майбутніх бакалаврів галузі знань «Електроніка та телекомунікації», що охоплює теоретичний, методологічний і технологічний концепти, які передбачають вибір та обґрунтування загальнонаукових (системний, синергетичний) і конкретно наукових (знаннєво- діяльнісний, інтегративний, компетентнісний, особистісно-орієнтовний; професійно- орієнтовний, навчально-дослідницький, фрактальний) підходів, дотримання загальнодидактичних (науковості, системності, неперервності освіти, наочності, зв’язку теорії і практики) та специфічних (фундаментальності, професійної спрямованості, структурування навчального матеріалу, результативності, цілісності) підходів.Фундаменталізацію математичної підготовки майбутніх бакалаврів галузі знань «Електроніка та телекомунікації» визначено як концепцію підвищення якості математичної підготовки, що передбачає побудову та впровадження в освітній процес педагогічної системи, в основі якої – виокремлення фундаментальних математичних знань і вмінь для професійного спрямування; зміна змісту математичних дисциплін унаслідок строгого добору матеріалу, визначення інваріантів математичного апарату, що забезпечує потенціал професійної адаптивності та реалізації власної освітньої траєкторії майбутніх бакалаврів галузі знань «Електроніка та телекомунікації».З огляду на те, що фундаменталізація математичної підготовки є основою її професійної спрямованості, обґрунтовано формування професійно спрямованої математичної компетентності шляхом реалізації педагогічної системи фундаменталізації математичної підготовки майбутніх бакалаврів галузі знань«Електроніка та телекомунікації», побудовано матрицю професійно спрямованої математичної компетентності, елементи якої утворюють компоненти професійно спрямованої математичної компетентності (мотиваційну, когнітивну, конструкторсько-алгоритмічну, операційно-діяльнісну). Обґрунтовано педагогічні умови фундаменталізації математичної підготовки майбутніх бакалаврів галузі знань«Електроніка та телекомунікації», серед яких: виокремлення фундаментальних розділів і тем вищої математики – базових для майбутніх бакалаврів галузі знань«Електроніка та телекомунікації»; вплив на формування мотивації студентів до вивчення математичних дисциплін, мотиву набуття знань; посилення науково- дослідної та самостійної роботи студентів; регулярна систематизація та класифікація здобутих знань, урахування структуризації навчального матеріалу; упровадження в освітній процес навчально-методичного комплексу фундаменталізації математичної підготовки майбутніх бакалаврів галузі знань«Електроніка та телекомунікації»; застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі фундаменталізації математичної підготовки майбутніх бакалаврів галузі знань «Електроніка та телекомунікації».Уточнено критерії (мотиваційно-ціннісний теоретико-логічний, абстрактно- конструкторський, процесуальний), показники та рівні сформованості компонент професійно спрямованої математичної компетентності: мотиваційної, когнітивної, операційно-діяльнісної, конструкторсько-алгоритмічної. Упровадження педагогічної системи фундаменталізації математичної підготовки в освітній процес зумовило позитивну динаміку зміни рівнів сформованості компонент професійно спрямованої математичної компетентності. За результатами проведеного дослідження встановлено ефективність педагогічної системи фундаменталізації математичної підготовки, констатовано про дієвість структурно-функціональної моделі педагогічної системи фундаменталізації математичної підготовки.^UThe dissertation substantiates the theoretical and methodological principles of the fundamentalization of mathematical training of future bachelors in the field of knowledge «Electronics and Telecommunications», the terminological apparatus of fundamentalization of mathematical training is specified, the concepts and structural-functional model of implementation of the fundamentalization of mathematical training of future bachelors in the field of knowledge «Electronics and Telecommunications» are developed. The essence of the fundamentalization of knowledge in the socio-historical context is defined as the separation from all the accumulated scientific information of the main basic invariants that ensure the transition of science to a new level. The phenomenon of fundamentalization is characterized as the passage of scientific knowledge through «epistemological», «synergistic», «synthetic», «dialectical» stages and their exit to a new level of development - a new round of fundamentalization. The concept of fundamentalization of mathematical training of future bachelors in the field of knowledge «Electronics and Telecommunications» has been built, covering theoretical, methodological and technological concepts, which provide for the selection and justification of general scientific and specifically scientific approaches, observance of general didactic and specific of approaches.The fundamentalization of mathematical training of future bachelors in the field of knowledge «Electronics and Telecommunications» is defined as the concept of improving the quality of mathematical training, which involves the construction and implementation of a pedagogical system in the educational process, based on the identification of fundamental mathematical knowledge and skills for professional direction; changing the content of mathematical disciplines as a result of a strict selection of material, determining the invariants of the mathematical apparatus, which ensures the potential of professional adaptability and realization of the own educational trajectory of future bachelors in the field of knowledge «Electronics and Telecommunications».Given the fact that the fundamentalization of mathematical training is the basis of its professional focus, the formation of professionally oriented mathematical competence is substantiated through the implementation of a pedagogical system for the fundamentalization of mathematical training of future bachelors in the field of knowledge «Electronics and Telecommunications», a matrix of professionally oriented mathematical competence is built, the elements of which form the components of professionally oriented mathematical competence competence (motivational, cognitive, design- algorithmic, operational-activity). The pedagogical conditions for the fundamentalization of mathematical training of future bachelors in the field of knowledge «Electronics and Telecommunications» are substantiated, including: the selection of fundamental sections and topics of higher mathematics - basic for future specialists, systematic influence on the formation of motivation to study mathematical disciplines, formation of the motive for acquiring knowledge; strengthening of research and independent work; regular systematization and classification of acquired knowledge, taking into account the structuring of educational material; introduction into the educational process of the educational and methodological complex of the fundamentalization of mathematical training of future bachelors in the field of knowledge «Electronics and Telecommunications»; application of information and communication technologies in the process of fundamentalization of mathematical training of future bachelors in the field of knowledge «Electronics and Telecommunications».The criteria, indicators and levels of formation of the components of professionally oriented mathematical competence have been clarified. The result of the implementation of the pedagogical system of fundamentalization of mathematical training in the educational process is the improvement of mathematical training, in particular, the positive dynamics of changes in the levels of formation of the components of professionally oriented mathematical competence.According to the results of the conducted research, the effectiveness of the pedagogical system of fundamentalization of mathematical training was established, and the effectiveness of the structural and functional model of the pedagogical system of fundamentalization of mathematical training was ascertained.