Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтовані й розробленні педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки (формування у студентів позитивної мотивації до вивчення та застосування фундаментальних концепцій з теорії алгоритмів у майбутній професійній діяльності; формування наскрізної змістово-діяльнісної лінії вивчення фундаментальних концепцій і практичних аспектів теорії алгоритмів у межах циклу дисциплін професійної підготовки; застосування доцільних форм, методів та засобів формування алгоритмічної компетентності; використання в освітньому процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання студентів фундаментальним концепціям з теорії алгоритмів). Розроблено авторську структурно-функціональну модель формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки, яка складається з чотирьох блоків: цільового (містить мету та завдання), методологічного (описано наукові підходи, компоненти алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів, педагогічні принципи), змістово-діяльнісного (визначено зміст, форми, методи й засоби формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки), результативного (критерії, рівні й показники сформованості алгоритмічної компетентності, засоби оцінювання й діагностичні методики, очікуваний результат досліджуваного процесу). Між блоками моделі визначено функціональні зв'язки, які забезпечують її єдність як системи, відображують наявні залежності й впливи, уможливлюють коригування окремих компонентів з урахуванням отриманого результату.Визначено поняття алгоритмічної компетентності, як інтегральну власність особистості, яка характеризується достатнім рівнем розвитку алгоритмічного мислення, знаннями з фундаментальних алгоритмів, вміннями розробляти і доопрацьовувати ефективні алгоритми, з використанням сучасних технологій, та застосовувати різноманітні форми алгоритмізації в професійній діяльності.З метою перевірки ефективності розроблених педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти протягом 2018-2020 рр. на базі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) було організовано і проведено дослідно-експериментальну роботу, яка передбачала два етапи: констатувальний та формувальний. Для проведення експериментальної роботи було залучено 154 здобувача вищої освіти ступеня бакалавра галузі знань 12 Інформаційні технології. До складу контрольної групи увійшло 75 здобувачів вищої освіти, до експериментальної - 79. Отримані емпіричні дані опрацьовано з використанням методів математичної статистики і представлено у відповідних таблицях та діаграмах.Аналіз показників на констатувальному етапі експерименту в контрольних та експериментальних групах показав недостатній рівень сформованості алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів у процесі професійної підготовки. Впровадження в навчальний процес педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності, реалізоване в експериментальних групах на формувальному етапі експерименту, призвело до суттєвого підвищення рівня знань здобувачів вищої освіти. Для перевірки достовірності отриманих результатів, було використано критерій Пірсона. Це дає підстави стверджувати про ефективність впровадження педагогічних умов формування алгоритмічної компетентності майбутніх інженерів-програмістів в процесі професійної підготовки.^UThe dissertation research is devoted to the actual problem of formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training.The scientific novelty of the obtained results lies in substantiation and development of pedagogical conditions of formation of algorithmic competence of future engineers-programmers in the process of professional training (formation of positive motivation in students to study and application of fundamental concepts in algorithm theory in future professional activity; formation of fundamental content-activity line). concepts and practical aspects of the theory of algorithms within the cycle of disciplines; application of appropriate forms, methods and means of forming algorithmic competence; use in the educational process of modern information and communication technologies in teaching students basic concepts in the theory of algorithms).The author's structural-functional model of formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training is developed, which consists of four blocks: target (contains the purpose and tasks), methodological (scientific approaches, components of algorithmic competence of future software engineers, pedagogical principles are described). content-activity (defined the content, forms, methods and means of forming algorithmic competence of future software engineers in the process of training), productive (criteria, levels and indicators of algorithmic competence, assessment tools and diagnostic techniques, the expected result of the process). Functional connections are defined between the blocks of the model, which ensure its unity as a system, reflect the existing dependencies and influences, allow the adjustment of individual components based on the obtained result.The concept of algorithmic competence is defined as an integral property of the individual, which is characterized by a sufficient level of algorithmic thinking, knowledge of fundamental algorithms, ability to develop and refine effective algorithms using modern technologies, and apply various forms of algorithmization in professional activities.In order to test the effectiveness of the developed pedagogical conditions for the formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training in higher education institutions during 2018-2020 on the basis of Melitopol State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytsky and Classical Private University (Zaporozhye) was organized and conducted research and experimental work, which included two stages: ascertaining and formative. 154 graduates of the Bachelor of Knowledge degree and 12 Information Technologies were involved in the experimental work. The control group included 75 applicants for higher education, the experimental - 79.The obtained empirical data were processed using the methods of mathematical statistics and presented in the relevant tables and diagrams.The analysis of indicators at the ascertaining stage of the experiment in the control and experimental groups showed an insufficient level of formation of algorithmic competence of future software engineers in the process of professional training. The introduction of pedagogical conditions for the formation of algorithmic competence in the educational process, implemented in experimental groups at the formative stage of the experiment, has led to a significant increase in the level of knowledge of higher education students. To verify the reliability of the results, Pearson's criterion was used.This gives grounds to assert the effectiveness of the introduction of pedagogical conditions for the formation of algorithmic competence of future software engineers in the training process.

У дослідженні доводиться, що вивчення явища скрипкового каверу як важливої складової сучасної музичної культури, який ми намагались вивчати у його діалогічних відносинах з академічним скрипковим мистецтвом, є надзвичайно важливим та актуальним напрямом сучасного музикознавства.Даний ракурс розгляду явища каверу визначається, по-перше, недостатньою розробленістю проблеми новітніх аспектів виконавства у процесі трансформації жанрово-стильової системи музичного мистецтва, по-друге, необхідністю визначення актуальних підходів до вивчення стилю та форми скрипкового каверу як важливої складової сучасного музичного мистецтва у цілому, та скрипкового виконавства зокрема, оскільки кавер-версії відомих музичних творів є постійною частиною репертуару сучасних скрипалів.Наявність міждисциплінарних зв'язків, на основі яких ми можемо визначити та оцінити феномен кавер-культури, дають нам підґрунтя до вивчення характерних рис цього явища, а також надають можливість пояснити більшість самобутніх, відмінних рис феномена з позицій об'єктивного буття у складі сучасної світової масової культури. Діалогічна природа музичної структури каверу як стилю та як жанру окреслюють новітні магістральні шляхи теоретичного осмислення даного феномена.^UThe research proves that the study of the phenomenon of violin cover as an important component of modern music culture, which we tried to study in its dialogical relationship with academic violin art, is an extremely important and relevant area of modern musicology. This perspective of the cover phenomenon is determined, first of all, by the lack of elaboration of the latest aspects of performance in the process of transforming the genre and style system of musical art; and secondly, the need to identify relevant approaches to studying the style and form of violin cover as an important component of modern musical art in general, and violin performance in particular, as cover versions of famous musical compositions are a constant part of the repertoire of modern violinists.The presence of interdisciplinary links, on the basis of which we can identify and evaluate the phenomenon of cover culture, gives us a basis for studying the characteristics of this phenomenon, as well as provide an opportunity to explain most of the original, distinctive features of the phenomenon from the standpoint of objective being as a component of mass culture. The dialogical nature of the musical structure of the cover as a style and as a genre outlines the newest main ways of theoretical understanding of this phenomenon.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в наступному: вперше обґрунтовано й розроблено організаційно-педагогічні умови формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах (формування у здобувачів стійкої позитивної внутрішньої мотивації до отримання вищої освіти, професійної діяльності за фахом, підвищення кваліфікації; систематичний перегляд та оновлення змісту освітніх програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти професійної підготовки скороченого циклу майбутніх інженерів-програмістів з урахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі інформаційних технологій та системи вищої освіти; надання майбутнім інженерам-програмістам можливостей для формування індивідуальних освітніх траєкторій в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах; застосування доцільних форм, методів і засобів формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах). Розроблено структурно-функціональну модель формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах. Визначено зміст понять «скорочений цикл професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів в університетах», «освітня програма першого (бакалаврського) рівня вищої освіти професійної підготовки скороченого циклу майбутніх інженерів-програмістів», «формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах», «організаційно-педагогічні умови формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах», «індивідуальна освітня траєкторія майбутнього інженера-програміста в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах». Уточнено сутність понять «фахові компетентності майбутніх інженерів-програмістів», «формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів», «компетентнісно-орієнтоване завдання» з урахуванням специфіки скороченого циклу професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів в університетах; структуру фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів (мотиваційний, когнітивний, операційний, комунікативний, рефлексивний компоненти), критерії (сформованість внутрішньої мотивації до професійної діяльності за фахом інженера-програміста, продовження освіти та підвищення кваліфікації; повнота засвоєння знань і розумінь з дисциплін циклу професійної підготовки, сформованість здатності до формулювання суджень на основі наявної інформації та когнітивних умінь; сформованість здатності до практичного застосування знань і умінь у процесі професійної діяльності, а також до ефективної організації цієї діяльності; сформованість здатностей до ефективної усної та письмової комунікації у групах з різним складом учасників та цілями спільної діяльності; сформованість здатностей до рефлексії освітньої і виробничої діяльності), рівні (низький, критичний, середній, достатній, високий) та показники сформованості фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів. Удосконалено зміст, форми, методи та засоби формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах. Набули подальшого розвитку теоретичні та практичні аспекти формування фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів в умовах скороченого циклу професійної підготовки в університетах.^UThe dissertation research deals with the urgent problem of the formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities. The scientific novelty of the research results is as follows: for the first time the organizational and pedagogical conditions for the formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities (formation of stable positive internal motivation to higher education, professional activity, advanced training; systematic review and updating of educational programs for shortened cycle training of future software engineers at the bachelor's level, taking into account current trends in the field of information technology and higher education; providing future software engineers opportunities for individual educational trajectories under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities; application of expedient forms, methods and means of formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities) are substantiated and developed. A structural and functional model of formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities has been developed. The contents of "shortened cycle of professional training of future software engineers at universities", "educational program for shortened cycle training of future software engineers at the bachelor's level", "formation of professional competencies of future software engineers under conditions of the shortened cycle of professional training at universities", "organizational and pedagogical conditions for formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of training at universities", "individual educational trajectory of the future software engineer in the conditions of the shortened cycle of professional training in universities" concepts have been determined. The essence of "professional competencies of future software engineers", "formation of professional competencies of future software engineers", "competence-oriented task" concepts has been clarified taking into account the specifics of the shortened cycle of professional training of future software engineers at universities; the structure of professional competences of future software engineers (motivational, cognitive, operational, communicative, reflective components), criteria (formation of internal motivation for a professional activity as software engineers, continuing education and advanced training; complete acquisition of knowledge and understanding the disciplines of the training cycle, formation of the ability to formulate judgments based on available information and cognitive skills; formation of an ability apply knowledge and skills in the course of professional activity in practice, and also to organize this activity efficiently; formation of abilities for effective oral and written communication in groups with different composition of participants and goals of joint activities; formation of abilities for reflection of educational and production activities), levels (low, critical, medium, sufficient, high) and indicators of formation of professional competences of future software engineers have been specified. The contents, forms, methods and means of the formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities have been improved. The theoretical and practical aspects of the formation of professional competences of future software engineers under the conditions of the shortened cycle of professional training at universities have been further developed.

Дисертація є комплексним дослідженням проблеми формування художньо-мовленнєвих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі диригентсько-хорової підготовки. Розглянуто феноменологію художньо-мовленнєвих умінь у проєкції міждисциплінарного дискурсу. Визначено сутність і структуру художньо-мовленнєвих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва. Обґрунтовано методологічні засади та розроблено методику формування художньо-мовленнєвих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі диригентсько-хорової підготовки. Визначено критерії, показники та рівні сформованості художньо-мовленнєвих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва. Експериментально перевірено ефективність методики формування художньо-мовленнєвих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі диригентсько-хорової підготовки.Ключові слова: мовлення, формування художньо-мовленнєвих умінь, майбутні вчителі музичного мистецтва, диригентсько-хорова підготовка, вокально-хорова робота, педагогічна інтерпретація, педагогічна стратегія, сформованість художньо-мовленнєвих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва.^UThe thesis is a comprehensive study on the issue of artistic-speech skills formation of a future musical art teacher in the course of conducting-choral training. The phenomenology of artistic-speech skills in the projection of interdisciplinary discourse is considered.In the thesis the essence and structure of artistic-speech skills of a future musical art teacher are defined, which consist of a number of components, such as: communicative-reflexive (desire to understand motivation and worldviews of the subjects of musical-educational process in order to determine effective pedagogical and communicative strategies; ability of a future musical art teacher to construct pedagogical-communicative strategies on the basis of ensuring dialogicity of subject-subject interaction in the musical-educational process); artistic-narrative (ability to create verbal support of pedagogical interpretation of a musical work; skills of designing artistic-speech pedagogical content of musical-educational process); creative-presentation (ability to purposefully apply the skills of artistic-speech explication of the performance-interpretive concept of a musical work in the pedagogical-performative process; ability to effectively organize musical-educational process by means of artistic speech). The essence of the concepts of “music-pedagogical communicative strategy” and “artistic-speech pedagogical content of the musical-educational process” is revealed. The methodological foundations are substantiated and the methodology of formation of artistic-speech skills of a future musical art teacher in the course of conducting-choral training is developed. It is based on the following pedagogical conditions: stimulation of personal-communicative reflection of future musical art teachers in the process of conducting-choral training; creation of a polyartistic-speech interactive space for conducting-choral training; stimulation of creative search activities for the realization of artistic-speech skills. In the course of implementing step-by-step methodology the following methods were used: artistic-speech self-analysis, reflective analysis in communicative-narrative forms, conceptual-interpretative analysis in meta-artistic forms of speech, heuristic dialogue in artistic-pedagogical communication, spontaneous creation of artistic-communicative situation, collective artistic facilitation. The criteria and indicators for assessing the level of formation of artistic-speech skills of a future musical art teacher are determined. The effectiveness of the methodology of artistic-speech skills formation of a future musical art teacher in the process of conducting-choral training in a higher education institution has been experimentally tested.Key words: speech, formation of artistic-speech skills, future musical art teacher, conducting-choral training, vocal-choral work, pedagogical interpretation, pedagogical strategy, formation of artistic-speech skills of a future musical art teacher.

Виявлено, що структура професійної компетентності майбутніх вчителів інформатики складається з предметної, інформаційно-комунікаційної, комунікативної, особистісно-інтелектуальної, креативної, педагогічної, методичної, соціальної, науково-дослідницької компетенцій. Охарактеризовано зміст фахових дисциплін у контексті компетентнісного підходу. З'ясовано основні компетенції, якими повинні володіти студенти після закінчення вивчення навчальної дисципліни. Визначено етапи проектування даної педагогічної технології. Досліджено форми, методи та засоби реалізації педагогічної технології формування професійної компетентності майбутніх вчителів інформатики. Обгрунтовано критерії сформованості професійної компетентності. Доведено результативність даної педагогічної технології.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що комунікація є визначальним чинником формування специфіки людської колективності. Соціальність виникає тоді, коли індивід стикається з іншим, розмикається йому назустріч, усвідомлює свою окремішність та одночасно залученість, причетність до одного роду, до спільності людської долі. Встановлено, що соціальний світ базується на зрозумілих символах, знаках. Досліджено, що створюваний людською колективністю світ від початку базується на символічних, мовно позначуваних засадах. Доведено, що комунікація є тим інтегрувальним чинником, на якому базується взаємопорозуміння, а отже соціальної інтегрованості всіх членів спільноти.

  Скачати повний текст

Розроблено методологію та на прикладі поверхневих вод України проведено комплексне дослідження гумусових речовин (ГР), що розкриває сутність основних закономірностей їх надходження, просторово-часового розподілу та фізико-хімічних процесів внутрішньоводоймової трансформації. Вивчено основні властивості ГР поверхневих вод - полідисперсність, розчинність, вплив на формування кольоровості води. Показано, що серед процесів самоочистки вод від гумусу основну роль відіграє сорбція зависями, серед яких максимальну ємність виявляють оксиди та гідроксиди Fe, Al, Mn. Розраховано баланс ГР каскаду дніпровських водосховищ і показано, що води р. Прип'ять формують близько 50 % стоку розчинених ГР. Встановлено, що у водоймах з уповільненим водообміном для фульвокислот властива не лише транспортувальна, а й акумулятивна функція. Проведено термодинамічне моделювання співіснуючих форм ГР у воді та показано наявність вільних фульват-іонів, що визначає комплексоутвірну здатність як важливу характеристику буферної ємності поверхневих вод щодо важких металів. Проведено математичне моделювання виносу ГР з поверхні водозбору.

  Скачати повний текст

Визначено чинники розвитку промислового потенціалу України. Управлінський потенціал промисловості виділено в окремий напрям дослідження та класифіковано кваліфікаційні вимоги до управлінського персоналу промислових підприємств з метою подальшої його оцінки. Виявлено проблеми формування та використання управлінського потенціалу промисловості, функціонування механізму його розвитку. На основі аналізу існуючих показників і методів оцінки управлінського персоналу промисловості обгрунтовано застосування двох комплексних показників оцінки якісного рівня управлінського персоналу з метою його підвищення відповідно до вимог ринку та визначено показники оцінки організації та оплати праці з метою підвищення ефективності управлінської праці. Для поліпшення діяльності промислових підприємств за рахунок існуючих резервів розвитку управлінського потенціалу запропоновано систему його раціонального використання. Розкрито особливості, цілі та задачі системи, наведено схему розвитку управлінського потенціалу, підсумком застосування якої є управлінське рішення щодо удосконалення організації управління виробничою діяльністю, якісних характеристик управлінського персоналу відповідно до вимог ринку. Запропоновано здійснювати інтеграцію кадрової політики та політики зайнятості, програм соціально-економічного розвитку регіонів, планування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах у єдиній програмі "Розвиток управлінського потенціалу промисловості", що сприятиме удосконаленню координації та контролю формування, використання та поліпшення діяльності управлінського потенціалу на державному рівні.

  Скачати повний текст

Вивчено ушкодження еритроцитів у гострому періоді опікової хвороби як однієї з головних причин розвитку анемії в дітей з тяжкими та вкрай тяжкими опіками. Найбільш виражене зниження вмісту еритроцитів і гемоглобіну спостерігається на 7 - 8 добу з моменту травми, в стадії опікової токсемії. Дані зміни корелюють зі значним підвищенням вмісту лейкоцитів і лімфоцитів. Встановлено, що ушкодження еритроцитів у дітей з тяжкими та вкрай тяжкими опіками зумовлено двома механізмами залежно від стадії опікової хвороби: у ранньому післяшоковому періоді, яка зумовлена дією токсинів середніх і низьких розмірів, що знаходяться в незв'язаному з білками стані; в стадії токсемії та септикотоксемії ушкодження еритроцитів зумовлено антитілозалежною кілерною активністю лімфоцитів стосовно аутологічних еритроцитів. Розроблено систему діагностики анемії, пов'язаної з аутоімунним ушкодженням еритроцитів.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен хатнього іконопису як етнокультурного, філософсько-естетичного, релігійного та художнього явища, вартісного не тільки у вітчизняному, але й у загальносвітовому культурному контексті. Уточнено відомості про витоки і розвиток типологічних груп українських хатніх ікон як невід'ємного чинника сакралізації селянського побуту. З'ясовано причини трансформаційних процесів і поступового згасання явища хатньої ікони. Поглиблено знання про технологічні, стилістичні, композиційні, колористичні та семантичні особливості творів окремих регіонів України. Розкрито феномен хатньої ікони, з'ясовано сутність її духовного впливу, енергетичної та емоційної сили. Доведено, що вона є цінною складовою розвитку мистецької традиції, вартісним пластом української художньої культури, якій притаманні іконографічна та художня своєрідність.

  Скачати повний текст

Досліджено соціокультурну природу, жанрово-стильову побудову та музичні аспекти православної заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Значну увагу приділено аспекту розуміння явища смерті у православному вченні та особливої ролі колективної молитви у православному богослужінні, у контексті провідних тенденцій якого визначено явище "музики богослужіння". Запроваджено поняття пам'яті як універсалії культури та провідної цінності поминального богослужіння. Визначено головні аспекти культури, що стосуються пам'яті, у взаємозв'язку з репродуктивною та креативною сторонами заупокійно-поминальної традиції. На підставі вивчення поминальних циклів доведено провідне значення ужиткового, ужитково-авторського та авторського як домінуючих музично-стильових тенденцій поминальної чинопослідовності. Досліджено суспільно-педагогічну та музично-творчу діяльність О.Кастальського у контексті російської культури початку XX ст. Визначено особливості розвитку заупокійно-поминальної традиції на початку XXI ст., її вплив на композиторську творчість та духовну культуру у цілому.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення методики й організації обліку та контролю діяльності суб'єктів господарювання, що надають послуги з тимчасового розміщення (мешкання) у сільській місцевості. Досліджено питання щодо господарювання суб'єктами за приватних форм власності у Південному регіоні України та АР Крим у галузі сільського туризму. Вивчено теоретичні, методологічні та практичні аспекти, спрямовані на реалізацію туристичних послуг у сільській місцевості. Обгрунтовано та запропоновано підходи до організації та ведення бухгалтерського обліку приватними підприємцями, що здійснюють діяльність у сфері сільського туризму. Наведено пропозиції стосовно розробки критеріїв обрання форми бухгалтерського обліку; удосконалення існуючих облікових реєстрів та впровадження нових, застосування яких забезпечує складання фінансової звітності; оптимізації оподаткування та реалізації диференційованого підходу до оподаткування сільських садиб; визначення напрямів, параметрів і організаційних регламентів державного контролю за розвитком сільського туризму в Україні; з'ясування об'єктів і особливостей методики проведення інвентаризації.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості професійної підготовки викладачів фізичного виховання в університетах США. У порівняльному аспекті проаналізовано вимоги до якості професійної підготовки даних викладачів у вищих навчальних закладах України та США, а також стандарти професії. Розглянуто проблему відбору майбутніх фахівців. Надано загальну характеристику 3-х рівнів підготовки викладачів - бакалавра, магістра, доктора. Висвітлено питання щодо форм і методів навчання, блоків навчальних дисциплін, системи академічного оцінювання студентів. Значну увагу приділено ролі педагогічної практики у професійній підготовці майбутніх викладачів. Досліджено певні змістові аспекти дисциплін професійно-педагогічної сфери: теоретико-методологічні засади фізичного виховання у США, принципи й умови створення ефективної шкільної програми фізичного виховання, проблеми розробки індивідуалізованої системи тестування й оцінювання учнів у фізичному вихованні, а також засоби розвитку професійних умінь і навиків викладача.

  Скачати повний текст

Досліджено питання поетики теоретичного жанру "его-белетристика", що сформувався на початку XX ст. як жанровий інваріант роману та поєднав властивості автобіографічної, сповідальної та психологічної прози. На матеріалі японської літератури та критики першої половини XX ст. проаналізовано умови формування естетичних і світоглядних засад его-белетристів під впливом європейської культури та літератури. Виокремлено коло центральних тем і мотивів, творчих методів і прийомів. За принципом побудови авторського дискурсу описано есеїстичний (ero-белетристичний) і властивий класичному реалістичному роману романічний типи письма, а також наративні стратегії автора в кожному з них. На матеріалі японської й української прози XX ст. розглянуто основні жанрові ознаки его-белетристики - "я"-доцентрованість нарації, стилістичну не-амбівалентність і монологічність авторського мовлення. Проаналізовано архітектоніку літературних сповідей та художні прийоми, які застосовують письменники для досягнення їх цілей.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання обліку та контролю нерухомості. Визначено місце нерухомості серед об'єктів бухгалтерського обліку. Описано процес документування операцій з нерухомістю та порядок організації і проведення облікової оцінки об'єктів нерухомості як обов'язкового елемента облікової політики підприємства. Обгрунтовано напрями удосконалення обліку нерухомості та відображення інформації про неї у звітності з метою задоволення потреб усіх користувачів економічної інформації з урахуванням інтересів кожного з них. Розроблено методичні та технологічні процедури аудиту нерухомості як форми незалежного контролю.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності.Проаналізовано основні дефініції дослідження. Визначено сутність та зміст тьюторської діяльності вчителя з дітьми різного шкільного віку; методологію дослідження професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності; етапи формування тьюторства в Україні; головні напрями використання зарубіжного досвіду підготовки тьюторів, що мають адаптаційний потенціал в Україні.Обґрунтовано структуру тьюторської компетентності вчителя;концепцію та модель професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності в інформаційно-освітньому середовищі закладу вищої освіти.Педагогічну доцільність розроблених та обґрунтованих організаційно-методичних засад професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності перевірено експериментально. Основні результати дослідження впроваджено в освітній процес закладів вищої освіти України^UIn the research tutoring is considered as a phenomenon of modern pedagogical practice, the nature and the content of tutoring activities of teachers with children of different school ages (elementary, secondary, high school) and stages of formation and development of tutoring in Ukraine are determined. The urgency of solving the problem of efficient training of future teachers for tutoring is confirmed.Training of tutors in such countries as the USA, the UK, EU countries (France, Germany, Poland), developed countries of Asia (Korea, China, Taiwan, Israel, UAE) and Russia is analyzed. The main ways of forming tutor competence abroad (training at higher educational institutions according to the relevant specialization, passing certification courses) and the main directions of using the foreign experience of training tutors with the adaptive potential in Ukraine are identified.The structure of the tutoring competence of future teachers in the composition of suggestive, psychological, pedagogical, organizational, informational and technological, methodological, communicative, perceptive and research components is determined. The criteria, indicators and levels of formation of the tutoring competence that determine the effectiveness of organizational and methodological fundamentals of vocational training of future teachers for tutoring are specified. The concept of vocational training of future teachers for tutoring in the informational and educational environment of higher education institutions is substantiated. In it vocational training of future teachers for tutoring activities is presented as a step-by-step formation of the tutoring competence of future teachers through the study of the appropriate content, the use of a complex of forms, methods, tools and technologies of teaching, the solution of appropriately selected tasks that correspond to the components of tutoring activities in the informational and educational environment. The process of vocational training of future teachers for tutoring is modeled, which has allowed to determine the tutor qualification characteristics, the descriptors of five levels of the National Qualifications Framework of Ukraine for tutors, the tutor job functions based on the requirements for the work content and conditions and to develop a model of vocational training of future teachers for tutoring in the informational and educational environment of higher education institutions.

Визначено, що комунікація є визначальним чинником формування специфіки людської колективності. Соціальність виникає тоді, коли індивід стикається з іншим, розмикається йому на зустріч, усвідомлює свою окремішність й одночасно залученість, причетність до одного роду, до спільності людської долі. Встановлено, що соціальний світ базується на зрозумілих символах, знаках. Досліджено, що створюваний людською колективністю світ від початку базується на символічних, мовно позначуваних засадах. Доведено, що комунікація є тим інтегрувальним чинником, на якому базується взаємопорозуміння, а отже соціальної інтегрованості всіх членів спільноти.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено дидактично-методичну систему стимулювання творчої активності молодших школярів засобами поетичного слова. Визначено дидактичні вимоги до поетичного слова та особливостей його використання як засобу стимулювання. Узагальнено досвід роботи творчих учителів та обгрунтовано нові підходи до вирішення проблеми стимулювання творчої активності молодших школярів у процесі навчання. Конкретизовано систему існуючих критеріїв творчої активності молодших школярів, надано визначення поняття "творча активність". Наведено методичні рекомендації для забезпечення ефективності стимулювання творчої активності молодших школярів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено морфологічні дослідження на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях динаміки постішемічних змін нейронів зони CA1 гіпокампа після 4-судинної оклюзії сонних і вертебральних артерій у щурів та 2-судинної оклюзії сонних артерій у монгольських піщанок. Вперше визначено залежність ступеня пошкодження нейронів гіпокампа від тривалості ішемії мозку та постішемічного періоду. Вперше проведено ультраструктурні дослідження пластичності нейронів і синаптичного апарату в зоні CA1 гіпокампа в ранньому постішемічному періоді. Вперше виявлено нейропротекторний вплив ароматичної амінокислоти L-фенілаланіну на нейрони зони CA1 гіпокампа після короткотривалої ішемії мозку. Вперше показано на моделі двосудинної оклюзії сонних артерій у піщанок, що водорозчинний кверцетин має виражені нейропротекторні властивості, зокрема, виявлено збільшення кількості пірамідних нейронів, які вижили на сьому добу після ішемії-реперфузії.

  Скачати повний текст