Вперше досліджено вплив анемії вагітних жінок на еритропоез їх немовлят на базі вивчення показників червоної крові, вмісту еритропоетину та забезпеченості мікроелементами. Зіставлено вміст еритропоетину у крові вагітних з анемією різного ступеня та їх дітей протягом першого місяця життя. Встановлено, що анемія вагітних негативно впливає на еритропоез новонароджених і призводить до розвитку анемії немовлят вже у другій половині неонатального періоду. Визначено нормативні показники вмісту еритропоетину у здорових дітей, народжених від жінок з фізіологічним перебігом вагітності протягом неонатального періоду. Досліджено забезпеченість мікроелементами Fe, Cu, Zn, Mn здорових новонароджених і дітей від матерів, що хворіли на анемію. Вивчено за показниками феритину та церулоплазміну стан депо заліза та міді в неонатальному періоді у дітей від матерів із зазначеною хворобою. Висвітлено характерні риси патогенезу анемії у новонароджених. Обгрунтовано доцільність введення до лікувального комплексу новонароджених від матерів з анемією вагітних вітамінів A, C та E.

  Скачати повний текст

Вивчено етіопатогенез ранньої анемії недоношених і висвітлено шляхи вдосконалення її діагностики, профілактики, лікування. Встановлено, що рання анемія недоношених розвивається наприкінці першого місяця життя та кваліфікується як макроцитарна, гіперхромна та норморегенаторна. У випадку прогресування вона набуває нормоцитарного, нормохромного та гіпорегенераторного характеру. Дослідження стану забезпеченості еритропоетином недоношених новонароджених перших місяців життя виявило, що провідне місце в патогенезі ранньої анемії у них належить дефіциту еритропоетину. З'ясовано, що дефіцит заліза в патогенезі хвороби ролі не відіграє, депо міді виснажується лише у глибоконедоношених немовлят наприкінці другого місяця життя. Обгрунтовано терміни та раціональність використання препаратів людського рекомбінантного еритропоетину, заліза та міді у недоношених новонароджених з ранньою анемією.

  Скачати повний текст

Встановлено терміни розвитку ранньої анемії недоношених (РАН), її клініко-гематологічні особливості та обгрунтовано призначення високих доз рекомбінантного людського еритропоетину (рлЕП). Зазначено, що РАН є результатом особливостей адаптації періоду новонародженості недоношеної дитини. Доведено, що вона виникає у 73,9 % дітей на протязі першого місяця життя, а у 26,1 % - після першого місяця. Виявлено, що особливістю даної анемії є наявність "фізіологічного анізоцитозу" та великих об'ємних еритроцитів з високим вмістом гемоглобіну. Показано, що клінічно характерні порушення периферичної гемодинаміки у вигляді блідості шкірних покривів, долонь, прозорості мочок вух, зниження рухової активності. Зазначено, що для лікування РАН обгрунтованим є застосування рлЕП у дозах 400 ОД/кг 3 рази на тиждень, тобто 1 2000 од/кг. Встановлено, що побічних явищ у процесі застосування рлЕП не виявлено, можна лише говорити про деяке продовження термінів відновлення фізіологічної втрати маси тіла дитини.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності лікування та профілактики залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків. Визначено дійсний рівень залізодефіцитних станів серед дівчаток-підлітків Луганської області, визначено особливості їх фізичного та статевого розвитку у разі залізодефіцитних станів на різних стадіях. Проведено дослідження, які відігравали тригерну роль або виявились фоном, що ускладнював перебіг захворювання. Вивчено гемопоез та ферокінетику у разі залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків, встановлено вплив феротерапії на рівень міді. Вперше за допомогою аналітичного співставлення результатів обстеження дівчаток встановлено фактори, що несприятливо впливали на організм дівчинки-підлітка та сприяли виникненню залізодефіцитної анемії. Обгрунтовано прогностичні критерії розвитку залізодефіцитної анемії у дівчаток-підлітків з урахуванням анамнестичних і клінічних даних. Доведено, що зміни у системі кровотворення дівчаток-підлітків залежать не лише від дефіциту заліза, а й від збільшення потреби у міді у даний період. Встановлено ефективність різних схем феротерапії залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків. Розроблено методику "ступінчатої" феротерапії з призначенням препаратів двохвалентного заліза на I етапі (нормалізації гемопоезу) та наступним переходом на підтримуюче лікування препаратами гідроксид-полімальтозного комплексу трьохвалентного заліза у половинній дозі на II етапі лікування (насичення тканинних депо). Для первинної та вторинної профілактики залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків розроблено методику "переривчастої" феротерапії. Показано вплив феротерапії на зниження рівня міді у дівчаток-підлітків, що обумовлює необхідність визначення її рівня та у разі виникнення потреби додаткової корекції вітамінно-мікроелементними комплексами, збагаченими міддю.

  Скачати повний текст

Обстежено 149 дітей віком від 1 до 12 років: 119 дітей з нервово-артритичною аномалією конституції - з рецидивуючою недіабетичною кетонемією та з дисметаболітною нефропатією в некритичний період, а також 30 умовно здорових дітей, які склали контрольну групу. Застосовано специфічні методи обстеження: дослідження ліпідного складу крові (загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди високої щільності та коефіцієнт атерогенності), кінцевих продуктів азотистого обміну (сечовина, сечова кислота, креатинін), а також дослідження стану системи оксиду азоту (індуцибельна та конститутивна синтази оксиду азоту, нітрит- та нітрат- аніони) та рівнів вільних амінокислот. Проведено лікування метаболічним препаратом тіотриазолін у порівнянні з базисною терапією, яке супроводжувалось позитивною клінічною динамікою, суттєвим коригувальним впливом на метаболічні процеси зі зниженням кетогенезу, гіперурикемії, рецидивів недіабетичної кетонемії.

  Скачати повний текст

Встановлено, що виникненню залізодефіцитної анемії (ЗДА) сприяють обтяжений прееклампсією перебіг вагітності у матері, негативний вплив соціального фактора, невідповідність харчування функціональним потребам дитячого організму у вигляді раннього штучного вигодовування, часті ГРВІ. Вперше доведено, що за ЗДА легкого ступеня у дітей раннього віку спостерігається порушення психоемоційного та фізичного розвитку. Доведено наявність корелятивних зв'язків між виявленими змінами в обміні речовин, в гормональному й імунному статусах з дефіцитом заліза та розвитком залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку. Обгрунтовано та доведено ефективність комбінованої терапії ЗДА у дітей раннього віку препаратами тривалентного заліза в поєднанні з фіточаєм вітамінним. Показано можливість профілактичного застосування фіточаю фруктового вітамінного.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання методів медичного догляду за недоношеними дітьми на підставі вивчення патогенезу, клінічного перебігу ранньої анемії недоношених. Розроблено терапевтичний комплекс її попередження та лікування. Визначено новий напрямок у вивченні механізмів розвитку та лікування ранньої анемії недоношених. Вивчено функціональний стан еритроцитів і гемоглобіну, вміст дериватів гемоглобіну, спектр молекулярних продуктів перекисного окиснення ліпідів, вміст ендогенного еритропоетину в динаміці постнатального періоду в недоношених дітей. Запропоновано клінічну класифікацію, гіпотетичну модель патогенезу і нове терапевтичне рішення ранньої анемії у недоношених немовлят. Відзначено високу клінічну ефективність рекомбінантного еритропоетину в комплексі з вітамінами Е, А, С, фолієвою кислотою та залізом з метою запобігання та лікування ранньої анемії у недоношених немовлят гестаційного віку 26 - 32 тижнів. Даний комплекс стимулює еритропоез, запобігає розвитку тяжкої анемії та значно зменшує потребу в застосуванні трансфузій алогенних еритроцитів під час медичного догляду за недоношеними дітьми.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню особливостей клінічних проявів, показників периферичної червоної крові, заліза сироватки, загальної залізозв'язуючої здатності крові, коефіцієнта насичення трансферину, імунітету, перикисного окислення ліпідів, ендогенної інтоксикації у дітей 3-14 років, хворих на ЗДА, у залежності від віку, ступеня важкості, тривалості захворювання, супутньої патології. На основі клініко-лабораторного обстеження патогенетично обгрунтовано розвиток синдрому ендогенної інтоксикації при ЗДА середнього та тяжкого ступенів і показано його вплив на динаміку захворювання. Виявлено виражений ефект від поєднаного застосування магнітолазеротерапії і вітаміну Е в комплексному лікуванні дітей, хворих на ЗДА.

  Скачати повний текст

Вивчено ушкодження еритроцитів у гострому періоді опікової хвороби як однієї з головних причин розвитку анемії в дітей з тяжкими та вкрай тяжкими опіками. Найбільш виражене зниження вмісту еритроцитів і гемоглобіну спостерігається на 7 - 8 добу з моменту травми, в стадії опікової токсемії. Дані зміни корелюють зі значним підвищенням вмісту лейкоцитів і лімфоцитів. Встановлено, що ушкодження еритроцитів у дітей з тяжкими та вкрай тяжкими опіками зумовлено двома механізмами залежно від стадії опікової хвороби: у ранньому післяшоковому періоді, яка зумовлена дією токсинів середніх і низьких розмірів, що знаходяться в незв'язаному з білками стані; в стадії токсемії та септикотоксемії ушкодження еритроцитів зумовлено антитілозалежною кілерною активністю лімфоцитів стосовно аутологічних еритроцитів. Розроблено систему діагностики анемії, пов'язаної з аутоімунним ушкодженням еритроцитів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблеми дослідження варіантів адаптації та їх порушень у новонароджених від матерів з залізодефіцитною анемією (ЗДА) різного ступеня тяжкості на базі вивчення факторів високого перинатального ризику та ендокринних взаємодій. Встановлено варіанти адаптації у новонароджених, внутрішньоутробний розвиток яких відбувався за умов ЗДА різного ступеня тяжкості. Визначено гормональні зміни гіпофізарно-тиреоїдної, естрогенної, глюкокортикоїдної систем у новонароджених залежно від ступеня тяжкості захворювання у матері. Досліджено стан адаптації ендокринного гомеостазу дітей, народжених в асфіксії різного ступеня тяжкості. Здійснено порівняльний аналіз впливу поєднання асфіксії та ЗДА матері на стан новонароджених та їх адаптацію. Встановлено вплив зменшення рівня кортизолу на максимальну напругу гормональної адаптації для забезпечення пристосувальних реакцій у перший тиждень післянатального життя, що призводить до несвоєчасної активації нейроендокринної регуляції адаптаційних процесів.

  Скачати повний текст

У динаміці залізодефіцитної анемії (ЗДА) у 150-ти дітей вивчено клінічну картину, показники гемограми, залізовмісний фонд і взаємовідношення у системі перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантний захист (АОЗ), у цих дітей виявлено порушення метаболізму, які зберігалися тривалий час на фоні традиційної феротерапії. З метою усунення зазначених порушень розроблено схему етапної метаболічної корекції з включенням на стартовому етапі антиоксидантного препарату "Янтарин" та фітокомплексу "Спіруліна" на підтримувальному етапі. Проведена терапія у порівнянні з традиційною сприяла нормалізації показників гемограми, залізовмісного фонду, метаболічних процесів у системі ПОЛ - АОЗ та зниженню кількості рецидивів ЗДА. Розроблено етапну метаболічну корекцію ЗДА, яка складається зі стартового та підтримувального етапів, покращує прогноз захворювання та підвищує якість життя дітей з залізодефіцитною анемією.

  Скачати повний текст

Робота присвячена розробленню комплексної системи профілактики ранньої анемії недоношених на підставі вивчення особливостей її перебігу, визначення вмісту мікроелементів у крові та дослідження ультраструктури еритроцитів. Встановлено, що організм недоношеної дитини недостатньо забезпечений залізом, міддю та кобальтом, проявом чого є стійкі гіпоферемія, гіпокупремія та гіпокобальтемія у немовлят з ранньою анемією. Показано роль ендогенної недостатності мікроелементів та змін ультраструктури еритроцитів у недоношених дітей в генезі ранньої анемії. На підставі отриманих данних розроблено метод профілактики ранньої анемії недоношених дітей, який сприяє зменшенню частоти ранньої анемії та більш легкому її перебігу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему сучасної педіатрії - оптимізації профілактики та лікування ранньої анемії у недоношених немовлят. Досліджено особливості динаміки рівня гемоглобіну та кількості еритроцитів, еритропоетинсинтезувальної функції, стану депо заліза та міді, мікроелементного забезпечення у разі профілактики та лікування ранньої анемії у недоношених немовлят з застосуванням препарату людського рекомбінантного еритропоетину за дози 150 Од/кг підшкірно двічі на тиждень, препарату тривалентного заліза та комплексу вітамінів A, C, E. Одержано нові відомості стосовно патогенезу ранньої анемії у недоношених немовлят. Обгрунтовано доцільність і ефективність використання препаратів людського рекомбінантного еритропоетину для лікування та профілактики ранньої анемії недоношених.

  Скачати повний текст

Уперше обгрунтовано негативну роль тривалої дії нітратів у генезі розвитку та перебігу залізодефіцитних анемій (ЗДА) у дітей раннього віку. Розкрито певні патогенетичні аспекти розвитку даної патології. Установлено закономірності порушень метаболічних процесів, зокрема, обміну заліза, стану оксидантно-прооксидантної системи та рівня інтоксикації у разі надходження до організму підвищеної кількості нітратів. Показано, що у дітей раннього віку, які постійно проживають на нітратно забруднених територіях, відмічається достовірне зростання рівня нітратів у крові, збільшення вмісту метагемоглобуліну, що призводить до розвитку пероксидного стресу з виснаженням функціональної активності антиоксидантної системи на фоні нітратної інтоксикації організму. Доведено, що нітратне навантаження на організм дитини даного віку поглиблює дефіцит заліза в організмі, виснажує його запаси, негативно впливає на баланс залізотранспортних білків, що є одним з патогенетичних ланцюгів розвитку ЗДА. Розроблено новий патогенетично обгрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямований на захист організму дітей від дії підвищених доз нітратів та лікування ЗДА з застосуванням залізовмісного препарату "Актиферин" та антиоксидантного препарату "Кверцетин".

  Скачати повний текст

Визначено предиктори розвитку анемії у дітей з целіакіею як ранній вік хворих, важкий клінічний перебіг целіакії, гіпопротеїнемія, глибокі морфологічні порушення слизової оболонки тонкого кишечника. Встановлено, що основою розвитку анемії у дітей з целіакією є порушення усіх показників ферокінетики, що свідчить про залізодефіцитний характер анемії у них.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження установлено, що дефіцит заліза у матері впрожовж вагітності є одним з факторів, що спричинює формування у дитини залізодефіцитних станів, виникнення залізодефіцитної анемії та порушень фізичного та психомоторного розвитку, зміни імунітету, збільшення ризику інфекційних захворювань. Вивчено взаємозв'язки між антропометричними показниками, показниками нервово-психічного розвитку та соціальними, матеріально-побутовими чинниками. Розглянуто питання визначення ризику виникнення порушень розвитку за цими показниками. Досліджено стан еритроцитарної системи крові та імунної системи у дітей раннього віку, що народились у матерів з залізодефіцитною анемією впродовж вагітності. Проаналізовано роль захворюваності на залізодефіцитну анемію стосовно змін імунологічного захисту організму дітей. Розроблено скринінгову систему оцінки порушень розвитку дітей раннього віку, що народилися в матерів з залізодефіцитною анемією впродовж вагітності, та методи їх корекції. Вивчено можливість застосування залізовмісного препарату "Глобірон"-сиропу та високоадаптованої суміші "NAN-новий" з метою комплексного лікування та профілактики залізодефіцитних станів у дітей грудного та раннього віку.

  Скачати повний текст

Вперше визначено, що перебіг пологів, стан здоров'я новонароджених найбільш оптимальні, якщо перші пологи тривають не більше 9 годин, повторні - 6 годин, а тривалість безводного періоду - 3 години. Зроблено висновок, що анемія вагітних зумовлює захворюваність новонароджених, особливо перинатальні ускладнення нервової системи. Встановлено, що частота ускладнень вагітності, пологів, неонатального періоду перебуває в пропорційній залежності від ступеня тяжкості анемії вагітних. Доведено роль активації симпато-адреналової системи, мембранних та імунних змін, які полягають у підвищенні активності перекисного окиснення ліпідів, пригніченні АОС, порушенні проникності та сорбційної спроможності мембран еритроцитів, зменшенні інсуліндепонуючої функції еритроцитів, дисфункції імунної системи в розвитку патогенетичних порушень у разі анемії вагітних. Засобами профілактики ускладнень за даної патології є оптимізоване ведення пологів і підвищення адаптаційно-пристосувальних реакцій організму, а також застосування вітамінів з мікроелементами та мембраностабілізаторів (есенціале, тіотриазолін).

  Скачати повний текст

Розглянуто питання вдосконалення діагностики залізодефіцитних станів, вітамінної та мікроелементної недостатності у дітей раннього віку та патогенетично обгрунтовано заходи щодо оптимізації фармакотерапії латентного дефіциту заліза і залізодефіцитної анемії. Встановлено, що латентний дефіцит заліза супроводжується порушенням ферокінетики, підвищенням рівня протопорфірину, зниженням забезпеченості дітей ретинолом, токоферолом, аскорбіновою кислотою, тіаміном, рибофлавіном, селеном. За наявності залізодефіцитної анемії дані зміни поглиблюються і до них приєднуються порушення гемопоезу, явища гіпоксії (зростання вмісту 2,3-дифосфогліцерату та лактату), недостатність пірідоксину, ніацину, міді та цинку. Дані порушення гомеостазу значною мірою проявляються у дітей з супутньою патологією (особливо з гострими бронхолегеневими захворюваннями та кишковим дисбактеріозом) та у дітей віком до 1 року. Препарат "Мультитабс" повністю коригує вітамінну та мікроелементну недостатність у дітей з латентним дефіцитом заліза, а його призначення разом з препаратом ''Фероплект'' усуває мікронутрієнтну недостатність і гематологічні прояви анемії у більшості дітей. Застосування препарату "Силард" підвищує ефективність лікування дітей з залізодефіцитною анемією, резистентною до вищезазначеного лікування.

  Скачати повний текст