Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  Скачати повний текст

Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку організаційно-правового забезпечення фіскальної політики Російської імперії на території Південної України в останній третині XVIII ст., з'ясовано її зміст, сутність та загальне спрямування. Здійснено систематизований та послідовний аналіз особливостей правового регулювання доходів та видатків Російської імперії на території Південної України у зазначений період. Висвітлено організаційно-правові засади діяльності російських владних інститутів та установ, що здійснювали фіскальні функції в адміністративно-територіальних одиницях Новоросійського краю в останній третині XVIII ст.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретико-методологічні засади формування державної політики в сфері природокористування, відмінність яких у порівнянні з чинними полягає в тому, що вони грунтуються на більш повному визначенні взаємозв'язків та збалансованості економічних, соціальних і екологічних чинників у процесі суспільного розвитку з урахуванням основних напрямків подолання негативної екологічної ситуації на державному та на регіональному рівнях. Поглиблено економічну суть понять "природокористування" та "природоохоронна діяльність" в системі "людина" (господарство) - "природа" стосовно умов економічної трансформації. Розвинуто зміст поняття економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності як об'єкта еколого-економічних досліджень через імплементацію елементів ринкового регулювання в систему управління природоохоронною діяльністю. Розроблено методичні підходи до оцінки системи природокористування, які на відміну від існуючих, враховують закономірності відтворення природних ресурсів, економічність та доцільність їх використання. Визначено основні недоліки сучасного економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, сформульовано принципи його формування за умов ринкових перетворень (платності, цільового використання коштів), що сприятиме підвищенню ефективності використання, охорони та відновлення природних ресурсів. Обгрунтовано пропозиції щодо комплексного підходу до удосконалення економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності шляхом запровадження ринкових механізмів екологічного регулювання та стимулювання, екологічного менеджменту, аудиту тощо. Розроблено рекомендації щодо удосконалення екологічного оподаткування системи фінансування, екологічного аудиту, екологічного страхування природоохоронної діяльності, як основи підвищення наукового рівня управління в сфері збереження навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

  Скачати повний текст