Висвітлено питання створення схем активних фільтрів високого порядку для підвищення ефективності САК, точності обробки сигналів від датчиків із формування сигналів керування, а також виключення впливу на дані сигнали дестабілізуючих чинників (перешкод). Особливу увагу приділено задачі одержання найкращого варіанта даної структури ARC-ланцюга високого порядку зі зворотними зв'язками за умов зберігання її топології та схемної функції, зручності виготовлення її в інтегральному виконанні, розрахунку та настроювання таких схем за умов виробництва. Підготовлено математичний і алгоритмічний базис для комбінованого параметричного синтезу ARC-ланцюгів високого порядку. Розроблено програми для етапів топологічної та компонентної реалізації активних RC-ланцюгів високого порядку. Результати запропонованих рішень підтверджено математичним і схемотехнічним моделюванням за допомогою САПР PSPICE.

  Скачати повний текст

Досліджено організаційно-правовий механізм державного фінансового контролю діяльності органів місцевого самоврядування в Україні. З'ясовано поняття державного фінансового контролю діяльності органів місцевого самоврядування, охарактеризовано його види, форми, методи та засоби. Узагальнено досвід організації системи державного фінансового контролю діяльності органів місцевого самоврядування в Україні та закордоном та виділено п'ять його моделей. Проаналізовно правовий статус державних органів, що здійснюють фінансовий контроль стосовно органів місцевого самоврядування. Висвітлено основні суперечності функціонування існуючої системи даного контролю. Визначено напрями вдосконалення організаційно-правового механізму державного управління сферою фінансового контролю діяльності органів місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-правові корені формування субінституту договору морського перевезення вантажу. Визначено його специфіку, яка полягає у переважаючому міжнародно-правовому регулюванні, що суттєво впливає на національне законодавство. Це обумовлює його специфіку серед інших субінститутів договірного права у логічному зв'язку: правочин - договір - договір про надання послуг - договір перевезення - договір морського перевезення - договір морського перевезення вантажу. Проаналізовано характеристику та правове становище суб'єктів, види, порядок укладення, форму. Значну увагу приділено проблемі каузальності та абстрактності коносамента. Досліджено правовий механізм виконання договору морського перевезення вантажу та відповідальності сторін за його невиконання чи неналежне виконання, підстави та порядок звільнення від неї. Розглянуто порядок врегулювання розбіжностей сторін за договором морського перевезення вантажу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість зниження частоти дисплазії шийки матки у жінок, інфікованих вірусом папіломи людини (ВПЛ), які регулярно застосовують гормональну контрацепцію, шляхом раціонального вибору контрацептивних засобів на підставі вивчення їх впливу на гормональний та імунологічний гомеостаз жінок, а також канцерогенез епітелія шийки матки. Проведено проспективний аналіз соматичного та гінекологічного статусу у 120-ти пацієнток з ВПЛ-інфекцією, які застосовують комбіновані оральні контрацептиви (КОК), та 120-ти практично здорових жінок, яким також застосовують КОК. Вперше визначено вплив різних видів оральних контрацептивів на імунну систему та стан рецепторного апарату у ВПЛ-інфікованих жінок з патологією шийки матки. Вперше розроблено принципи вибору гормональної контрацепції та засоби профілактики розвитку дисплазії шийки матки у жінок з високоонкогенною ВПЛ-інфекцією. Одержано нові дані, на підставі яких уточнено механізми впливу гормональних контрацептивів на перебіг ВПЛ-інфекції та захворювань шийки матки у жінок репродуктивного віку. Встановлено особливості імунологічного статусу, рецепторного апарата та морфологічні зміни цервікального епітелія залежно від типу комбінованих оральних контацептивів, що застосовуються. Вперше розроблено й апробовано методику диференційованої кореції вибору гормональної оральної контрацепції у ВПЛ-інфікованих жінок.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему соціальної адаптації студентів творчих спеціальностей до умов відкритого культурно-освітнього середовища у процесі професійної підготовки. Обгрунтовано особливості процесу соціальної адаптації студентів творчих спеціальностей до цих умов. Розроблено соціально-педагогічну модель процесу соціальної адаптації даних студентів, яка відбувається за умов культурно-освітнього середовища регіону. Визначено критерії зазначеної адаптації, обгрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні умови забезпечення ефективності дослідженого процесу, а саме: включення студентів в активну соціальну діяльність на підставі соціально-педагогічної технології "соціальних проб", соціально-педагогічний супровід процесу соціальної адаптації студентів. Запропоновано соціально-педагогічну технологію "соціальних проб", відповідні форми та методи роботи (дискусії, метод творчих соціальних проектів, спеціальні тренінги, ділові імітаційні ігри, соціальні практики, ситуації соціальних проб). Експериментально доведено ефективність визначених соціально-педагогічних умов у відкритому культурно-освітньому середовищі.

  Скачати повний текст

Досліджуються об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. З нової точки зору автором стверджується необхідність на законодавчому рівні закріпити положення про потерпілих від посягання на життя представника іноземної держави мають особливий, специфічний статус, визначений їх спеціальними владно-розпорядчими повноваженнями з сфері міждержавних та міжнародних відносин, що забезпечується системою особливих привілей та імунітетів щодо особистої недоторканості та гарантій їх виконання, і це вимагає спеціального міжнародного захисту прав і свобод таких осіб. Уточнюється і по новому формулюється зміст поняття осіб, які мають спеціальний міжнародний захист у статтях 443, 444 КК України, такими особами визнаються глава іноземної держави, уряду, глави дипломатичних представництв, консульських установ та інші офіційні представники іноземної держави, а також керівники та офіційні представники міжнародних та міждержавних організацій, які наділені міжнародно визнаними привілеями та імунітетами під час виконання ними своїх службових обов'язків у міжнародно-правових відносинах. Автором по новому сформульовано зміст поняття провокації війни (як мети посягання на життя представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист) як бажання винного ініціювати збройний конфлікт, військові дії (юридично або фактично розпочаті) між державами (групами держав) як суб'єктами міжнародного права. Така провокація є найнебезпечнішою формою провокації міжнародних ускладнень. Автором стверджується, що суб'єкт злочину, передбаченого статтею 443 КК України іноді керується не тільки власними мотивами, а виконує доручення певної організації, співробітником якої він є або ж діє за її спеціальним завданням. В даному випадку можна говорити про співучасть інших учасників такої організації, що полягає у діях, спрямованих на готування та реалізацію суспільно небезпечного діяння, передбаченого статтею 443 КК України. Аналізуються проблемні питання співвідношення посягання на життя представника іноземної держави з суміжними злочинами КК України. Пропонується внесення змін до КК України з метою його удосконалення. Зокрема, запропоновано нову редакцію статті про посягання на життя представника іноземної держави у КК України.^UThe dissertation is devoted to the study of the problems of the criminal-legal characterization of the attack on the life of a representative of a foreign state.Protecting the theoretical provisions concerning criminal liability for encroachment on the life of a representative of a foreign state. The objective and subjective features of this crime are investigated. From a new point of view, the author argues that the need to establish at the legislative level the provisions on victims of an encroachment on the life of a representative of a foreign state have a special, specific status, defined by their special power and regulatory powers in the field of interstate and international relations, which is secured by a system of special privileges and immunities regarding personal immunity and guarantees of their implementation, and this requires special international protection of the rights and freedoms of such persons. It clarifies and formulates the content of the concept of persons with special international protection in Articles 443, 444 of the Criminal Code of Ukraine, such persons are recognized by the head of a foreign state, the government, heads of diplomatic missions, consular offices and other official representatives of a foreign state, as well as heads and official representatives international and interstate organizations that are endowed with internationally recognized privileges and immunities in the performance of their official duties in international legal relations. The author formulates in a new way the meaning of the concept of provocation of the war (as the object of encroachment upon the life of a representative of a foreign state or another person having international protection) as the will of the perpetrator to initiate an armed conflict, military action (legally or actually initiated) between states (groups of states) the subjects of international law. Such provocation is the most dangerous form of provocation of international complications. The author claims that the subject of a crime envisaged by Article 443 of the Criminal Code of Ukraine is sometimes guided not only by his own motives, but also fulfilling an order of a certain organization whose employee he is or acts according to his special task. In this case, we can speak about the complicity of other participants in such an organization, which consists in actions aimed at preparing and implementing a socially dangerous act envisaged by Article 443 of the Criminal Code of Ukraine. Problematic issues of the ratio of encroachment on the life of a representative of a foreign state with related offenses of the Criminal Code of Ukraine are analyzed. It is proposed to amend the Criminal Code of Ukraine in order to improve it. In particular, a new version of the article on encroachment on the life of a representative of a foreign state in the Criminal Code of Ukraine was proposed.

Стрельцов В.О. Геологія покладів рибекітизованих магнетитових кварцитів Криворізького басейну – на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин.– Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України», Київ, 2020.Залізорудні рибекітові метасоматити – найбільш поширений різновид натрієвих метасоматитів Первомайського, Ганнівського, Жовторіченського, Артемівського, Петрівського та інших родовищ Кривбасу. Вони складають 91% від загальної кількості метасоматично змінених бідних магнетитових руд; відповідний показник егіринових метасоматитів – 8%, альбітових – 1%. Продуктивна товща Первомайського родовища на 40% складена рибекітовими метасоматитами. Для їх тіл характерна зональність, яка формувалась внаслідок різної інтенсивності рибекітизації магнетитових кварцитів. У розрізах метасоматичних тіл фіксуються закономірні зміни мінерального, хімічного складу, структури, текстури та інших властивостей бідних магнетитових руд. Загальною тенденцією було суттєве спрощення їх мінерального складу зі зростанням інтенсивності метасоматичних змін через заміщення рибекітом квар-цу, гематиту, другорядних мінералів; магнетит також частково заміщувався рибекітом; кумінгтоніт псевдоморфно заміщувався магнезіорибекітом. Відбувалось вдосконалення морфології, анатомії індивідів і агрегатів магнетиту. Зміна складу та структурна, текстурна перебудова магнетитових кварцитів обумовили закономірні зміни показників їх збагачення: як позитивних (зростання вмісту заліза в складі одержуваного концентрату з 66-67 до 68-69 мас.%), так і негативних (зменшення виходу концентрату з 52-53 до 40-41%, зростання вмісту заліза в складі відходів збагачення з 8-9 до 20-21 мас.%). Результати роботи використовуються для корегування існуючої геолого-технологічної класифікації руд Первомайського, Ганнівського та інших родовищ метасоматично змінених магнетитових кварцитів, актуалізації методів картування рудних покладів.Ключові слова: залізисто-кремниста формація, Криворізький басейн, рибекітові метасоматити, геологія, склад і збагачуваність руд.^UStreltsov V.О. Geology of riеbeсkitized magnetite quartzites deposits in Kryvyi Rih basin – manuscript copyright.Thesis for a Candidate Degree in Geological Sciences, specialty 04.00.11 – Geology of metallic and non-metallic minerals.– State Institution «Institute of Environmental Geochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv, 2020.Ferriferous riеbeсkite metasomatites represent the most common variety of sodium metasomatites of Pervomayske, Hannivkа, Zhovtа Richkа, Artemivkа, Petrove and other Kryvbas deposits. They account for 91% of the total metasomatically altered low-grade magnetite ores; the amount of аegіrine metasomatites is 8%, albite metasomatites one is 1%. 40% of the Pervomaiskе deposit productive strata сonsist of riеbeсkite metasomatites. Zonation is considered to be a typical feature for their bodies, it was formed as a result of varying degree riebeckitization of magnetite quartzites. Regular changes in the mineral, chemical composition, structure, texture and other properties of low-grade magnetite ores are noticed іn the sections of metasomatic bodies. There was a general tendency towards a significant simplification of their mineral composition with increasing intensity of metasomatic changes due to the replacement of quartz, hematite, minor minerals with riеbeсkite; magnetite was also partially replaced with riеbeсkite; cummingtonite was pseudomorphically replaced with magnesioriеbeсkite. The morphology, anatomy of the individuals and aggregates of magnetite were improved. The change in composition, structurе and texturе alteration of magnetite quartzites caused regular changes in their beneficiation indexes: both positive (increase in iron content in the obtained concentrate from 66-67 to 68-69 mass.%) аnd negative (decrease in concentrate yield from 52-53 to 40-41%, increase in the iron content in the beneficiation waste from 8-9 to 20-21 mass.%). The results of the work are used to improve the existing geological and technological classification of ores of Pervomayskе, Hannivkа and other deposits of metasomatically modified magnetite quartzites, and to update methods for ore mapping.Key words: banded-iron formation, Kryvyi Rih basin, riеbeсkite metasomatites, geology, ore composition and ore preparation characteristics.

У дисертації вперше у вітчизняній науці міжнародного права обгрунтувано концепцію уніфікації міжнародного права як універсального механізму його сучасного розвитку та з'ясовано впливи міжнародно-правової уніфікації на українське законодавство. Визначено основні етапи розвитку інституту міжнародно-правової уніфікації, нові методологічні підходи до дослідження міжнародно-правової уніфікації, зокрема з'ясовано потенціал та обмеження сучасних парадигм її концептуалізації, а також обґрунтовано включення концепції фрагментації до методології її дослідження. Розкрито сутність сучасних методів уніфікації міжнародного права, зокрема розглянуто міжнародні організаційно-правові засоби уніфікації як міжнародного, так і внутрішньодержавного права. Визначено основні форми та механізми участі міжнародних судів у міжнародно-правовій уніфікації, зокрема особливу увагу приділено дослідженню уніфікаційного ефекту судового тлумачення. З'ясовано роль національної судової практики в міжнародно-правовій уніфікації. Виокремлено і надано юридичну оцінку міжнародно-правовим підставам уніфікації українського законодавства. Охарактеризовано особливості уніфікації українського законодавства на основі міжнародних договорів України та аргументовано можливості такої уніфікації на основі актів міжнародного «м'якого» права та інших міжнародних актів рекомендаційного характеру.^UThe thesis is devoted to the theoretical generalization of modern theories and practices of international legal unification and the development of methodological foundations of the concept of international legal unification as a universal mechanism of the modern international law development. The main stages of the development of the institute of international legal unification are identified, new methodological approaches to the study of international legal unification, in particular, the potential and limitations of modern paradigms of its conceptualization are clarified, as well as the inclusion of the concept of fragmentation in the methodology of its study is substantiated. The essence of modern methods of the unification of international law is revealed, in particular, the international organizational and legal means of unification of both international and domestic law are considered. The basic forms and mechanisms ofparticipation of international courts in international legal unification are highlighted, in particular, special consideration is given to the study of the unifying effect of thejudicial interpretation. In addition, emphasis is placed on the national judicial practice impact on the international legal unification. The features of the unification of the Ukrainian legislation on the basis of international treaties of Ukraine are characterized and the possibility of such unification on the basis of acts of international «soft» law and other international acts of advisory nature is argued.

Дисертацію присвячено дослідженню сучасного стану та трансформацій механізму визнання та виконання іноземних арбітражних рішень у понад 120 юрисдикційних практиках з метою виявлення ефективних стратегій удосконалення такого механізму, спираючись на дослідження національних варіацій його імплементації та консолідацію доктринальної бази, що включає роботи понад 100 провідних фахівців у сфері арбітражу.У роботі розглядаються питання еволюції міжнародного арбітражу як способу розв'язання спорів у сфері міжнародних приватноправових відносин, зокрема, становлення арбітражу як інституту, тенденції до делокалізації та автономії арбітражу у контексті транснаціонального права. Проблеми механізму визнання та виконання іноземних арбітражних рішень розглядаються, враховуючи їх міждисциплінарний характер, що склався на перетині міжнародного приватного права та цивільного процесуального права. У роботі досліджується низка проблемних питань визнання та виконання іноземних арбітражних рішень та шляхи удосконалення їх регулювання, зокрема щодо: арбітрабільності та публічного порядку; дії ефектів арбітражного рішення як res judicata, stare decisis, lis pendens, erga omnes; процесуальних аспектів механізму визнання та виконання арбітражних рішень (строки, підсудність, судові витрати, форма заяви, особливості судового розгляду, тощо) та матеріальних аспектів (зокрема, визнання та виконання скасованих арбітражних рішень).Для забезпечення ефективної та збалансованої універсалізації національних практик та забезпечення визнання транснаціонального характеру арбітражу на локальному рівні розглянуто перспективи розроблення Типового закону про розгляд справ щодо визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, що буде закріплювати стратегію поведінки національного суду як гаранту арбітражних рішень, який вирішуючи такі справи здобуває транснаціональну юрисдикцію.У роботі розглянуто проблеми імплементації механізму визнання та виконання іноземних арбітражних рішень в Україні, зокрема, особливості формування нормативного регулювання, судової практики та стратегій оптимізації застосування механізму. В результаті оброки бази судової практики України вперше розроблено Довідник судової практики у справах про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, який включає 547 судових рішень за 2015–2020 рр., які представлені у 6 таблицях за роками та у 75 графіках. Довідник увійшов як додаток до дисертаційної роботи.^UThe thesis is devoted to research of current situation and transformations of the mechanism of recognition and enforcement of foreign arbitral awards in more than 120 jurisdictional practices in order to develop effective strategies of mechanism's improvement, basing on research of national variations of its implementation and consolidation of doctrine that include works of over than 100 prominent experts in arbitration.The thesis considers issues of evolution of international arbitration as a method of dispute resolution in field of international private relations, in particular, development of arbitration as an institute, tendencies to delocalization and autonomy of arbitration in context of transnational law. Problems of the mechanism of recognition and enforcement of foreign arbitral awards have been analysed, considering their inter-disciplinary nature that has been developed at the intersection of international private law and civil procedural law.The thesis studies a number of problematic issues of recognition and enforcement of foreign arbitral awards and ways of improvement of their regulation, in particular: arbitrability and public policy; effects of arbitral award as res judicata, stare decisis, lis pendens, erga omnes; procedural aspects of the mechanism of recognition and enforcement of arbitral awards (limitations, jurisdiction, court fees, form of claim, features of court consideration, etc.) and substantive aspects (by example of the issue of recognition and enforcement of annulled arbitral awards).In order to ensure effective and balanced universalization of national practices and to ensure recognition of transnational nature of arbitration at local level, there are considered the prospects of development of the Model Law on consideration of cases on recognition and enforcement of foreign arbitral awards that would enshrine the strategy of national court's behavior to act as a guarantor of arbitral awards, while the court acquires transnational jurisdiction through consideration of such cases.The thesis considers the problems of implementation of the mechanism of recognition and enforcement of foreign arbitral awards in Ukraine, in particular, features of legal regulation, court practice and strategies of improvement of the mechanism's application. Upon processing of case law database of Ukraine, the Guide on Case Law in field of recognition and enforcement of foreign arbitral awards has been developed. It includes 547 court decisions of 2015–2020, that have presented in 6 schemes by years and in 75 diagrams. The Guide has been included into the thesis as its annex.

Дисертація є одним із перших у вітчизняній науці кримінального права спеціальним комплексним дослідженням теоретичних та практичних аспектів принципів чинності кримінального закону в просторі.Визначено поняття, зміст та ознаки принципів чинності кримінального закону в просторі у кримінальному праві. Досліджено зміст, поняття та ознаки принципів чинності кримінального закону в просторі у кримінально- правовій доктрині. З'ясовано генезис становлення принципів чинності кримінального закону в просторі в кримінально-правовій доктрині та законодавстві України. Проаналізовано місце і роль принципів чинності кримінального закону у просторі в системі принципів кримінального права. Запропоновані авторські визначення універсального (космополітичного) та реального принципів чинності кримінального закону в просторі. Обґрунтовано, що екстратериторіальність є проміжною між територіальним та універсальним принципом, тоді як екстериторіальність є проміжною між територіальним та реальним принципами, коли реальний принцип виступає як виняток з територіального принципу. Встановлено значення принципів чинності кримінального закону у просторі. Окреслено шляхи вирішення проблем реалізації принципів чинності кримінального закону в просторі у сфері кримінальної правотворчості. Сформульовані науково-обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавства України у сфері реалізації принципів чинності кримінального закону у просторі.^UDissertation is one of the first in the Ukrainian science of criminal law with a special complex study of theoretical and practical aspects of the principles of criminal law in expanse.Define the concept, content and features of the principles of the operation of the criminal law in expanse in criminal law. The content, concept and features of the principles of the operation of the criminal law in expanse in the criminal law doctrine are also investigated. The genesis of the formation of the principles of the operation of the criminal law in expanse in the criminal law doctrine and legislation of Ukraine has been clarified. The place and role of the principles of operation of the criminal law in expanse in the system of principles of criminal law are analyzed. The proposed author's definitions of the universal (cosmopolitan) and real principles of the operation of criminal law in expanse. It is substantiated that extra territoriality is intermediate between the territorial and universal principle, while extraterritoriality is intermediate between the territorial and real principles, when the real principle acts as an exception to the territorial principle. The significance of the principles of operation of the criminal law in expanse has been established. The work reveals the content, directions of implementation and outlines ways to solve the problems of implementing the principles of the operation of the criminal law in expanse in the field of criminal lawmaking. Scientifically substantiated proposals have been formulated for making amendments and additions to the legislation of Ukraine in the field of implementing the principles of the operation of the criminal law in expanse.

Дисертація присвячена встановленню колоїдно-хімічних закономірностей адсорбційного та флотаційного вилучення ПАР різного типу (неіоногенні – Твіни, аніонна – додецилсульфат натрію, катіонні – хлориди додециламонію та додецилпіридинію) із розбавлених індивідуальних та багатокомпонентних водних розчинів. Розраховано склад змішаного адсорбційного шару та параметри міжмолекулярної взаємодії ПАР згідно моделі Рубіна–Розена при адсорбції сумішей Твін – ДДСН і Твін – ХДДП на межі поділу фаз розчин – тверде тіло та розчин – повітря. Виявлено в розчинах сумішей НПАР – АПАР синергетичний, а в деяких сумішах НПАР – КПАР антагоністичний ефект в процесі адсорбції на парафіні. Вперше здійснено експериментально-модельний аналіз ізотерм адсорбції досліджуваних індивідуальних ПАР та їх сумішей на парафіні за допомогою основних рівнянь адсорбції та ізотерм поверхневого натягу розчинів двокомпонентних систем (ПАР + спирт) і трикомпонентних систем (ПАР1 + ПАР2 + спирт) з використанням моделі Файнермана–Міллера. Визначено оптимальні умови проведення флотаційного вилучення досліджуваних ПАР із багатокомпонентних водних розчинів (вплив природи та кількості введених реагентів, співвідношення компонентів суміші, значення рН середовища). Одержані результати можуть бути рекомендовані підприємствам текстильної, лакофарбової, паперової, хімічної, вугільної, нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості для вдосконалення технологій вилучення ПАР.^UThe dissertation work is devoted to the establishment of colloid-chemical laws of adsorption and flotation isolation of various types of surfactants (nonionic – Twееns, anionic – sodium dodecylsulfate, cationic – dodecylammonium and dodecylpyridinium chlorides) from diluted individual and multicomponent aqueous solutions. The composition of the mixed adsorption layer and parameters of the intermolecular interaction of surfactants were calculated according to the Rubin – Rosen model for the adsorption of mixtures of Tween – sodium dodecylsulfate and Tween – dodecylpyridinium chloride at the interface of the solution – solid and solution – air. The synergistic effect in solutions of mixtures of nonionic – anionic surfactants, and in some mixtures of nonionic surfactants – cationic surfactants antagonistic effect, in the process of adsorption on paraffin has been found. For the first time, an experimental-model analysis of adsorption isotherms of the investigated individual surfactants and their mixtures on paraffin using the basic adsorption equations and surface tension isotherms of solutions of two-component systems (surfactant + alcohol) and three-component systems (surfactant1 + surfactant2 + alcohol) using the Fainerman – Miller model has been performed. The optimal conditions for the flotation isolation of the investigated surfactants from the multicomponent aqueous solutions (influence of the nature and quantity of the introduced reagents, the ratio of the components of the mixture, the pH value of the medium) have been determined.The obtained results can be recommended to enterprises of textile, paint and varnish, paper, chemical, coal, oil production and oil refining industries to improve surfactant isolation technologies.

Дисертація є комплексним дослідженням національної симпозіумної практики межі ХХ–ХХІ ст. в її кореляції з еволюцією світової пластики. Враховуючи активну динаміку українських симпозіумів, мета дослідження – встановити роль скульптурних симпозіумів у процесі формування головних тенденцій еволюції сучасної української скульптури, а саме концептуальних дизайн-об’єктів і творів, орієнтованих на художньо-образну епістему; визначити місце та значення симпозіумного руху України в контексті світової скульптурної практики, зокрема міжнародного симпозіумного руху, на зламі ХХ–ХХІ ст. Зазначена тема потребує подальшого вивчення в українському і закордонному мистецтвознавчому дискурсі, зокрема у контексті негативних наслідків комодифікації культурного продукту під впливом неоліберальної економіки. Атрибуція та систематизація репрезентативної об’єктної бази дослідження оприявнили факт повної втрати або пошкодження деяких пленерних скульптур. Незрозумілим залишається їх стан на тимчасово окупованих територіях України. Вказано, що започаткуванню симпозіумного руху на українських теренах сприяли нові умови містобудівного та соціального характеру, а також поступова еволюція й вихід пластики в публічний простір. Засновником українського симпозіумного руху (1986) став київський скульптор Ю. Синькевич.З’ясовано, що першому (1986-1990-ті) етапу національного симпозіумного руху властивий історизм художньої свідомості скульпторів, спричинений пошуками ними «українського стилю» та активізацією процесу національної самоідентифікації в українському суспільстві. Певні митці поколінь 1960-х і 1970-х оновлювали свою пластичну лексику завдяки праці у твердих матеріалах без проміжних моделей та зверненню до модерністської традиції. Натомість деякі представники молодого покоління, становлення якого припало на більш демократичний період другої половини 1980-х, сприймало актуалізацію національних художніх кодів у постмодерністській площині. Другий етап (2000-ті) характеризується більшою концептуалізацією симпозіумної практики та підпорядкуванням її стратегіям public art і артринку. Цим наративам глобалізації протистояли концепції окремих симпозіумів, орієнтованих на етнонаціональний дискурс і трансцендентальну естетику. Завважено, що еволюція міжнародного симпозіумного руху віддзеркалює перехід від автономної артепістеми модернізму до концептуально-просторового сприйняття скульптури в межах «розширеного поля» постмодернізму. Серед головних світових симпозіумних тенденцій виявлено: уніфікацію та концептуалізацію художньої мови, дизайнизацію та загальну комерціалізацію. Доведено, що сьогодні міжнародний симпозіумний рух не є в авангарді формальних і стилістичних новацій світової скульптурної практики. Утім, його інституціоналізація, динамічне поширення світом, а також сприяння сталому міському розвитку доводить культурно-мистецьку релевантність симпозіумного явища. Попри свою специфіку поступ українського пленерного руху суголосний актуальним процесам у міжнародному симпозіумному русі та світовій скульптурній практиці. Порівняльний аналіз парадигм національних симпозіумів продемонстрував перспективність насамперед приватної та гібридної симпозіумних моделей, котрі взорують на актуальні тенденції світової культуріндустрії та віддають пріоритет проєктам сontemporary art. Проте основа українського симпозіумного руху – муніципальна модель – залишається затребуваною. Національна симпозіумна практика можу бути визначена як мистецтво в публічному просторі / громадських місцях (art in public places), котре має неабиякий соціокультурний потенціал і здатне у межах руху сталого урбанізму сприяти створенню безпечних та інклюзивних міст, що є надважливим у контексті повоєнного відновлення України. Введено в науковий вжиток репрезентативну вибірку ландшафтних творів українських митців, які нині є активними учасниками міжнародного симпозіумного руху. Їхня творчість успішно інтегрується у світовий артпростір, а закордонний пленерний досвід стимулює оновлення їхньої пластичної мови.Українські симпозіуми віддзеркалюють чотири актуальні стильові стратегії національної скульптури: контемпорарну абстрактно-концептуальну редукцію; елліністично-орієнтовану скульптуру з приматом трансцендентальної естетики та українського кордоцентризму; кітч і натуралістичну гаптику. Однак вони вже не грають таку роль у модернізації пластичного мислення скульпторів, як це було у 1980–1990-х.^UThe dissertation is a comprehensive study of the national symposium practice at the turn of the twentieth and twenty-first centuries in its correlation with the evolution of world plastic art. Taking into account the active dynamics of Ukrainian symposia, the objective of the work is to establish the role of sculptural symposia in the process of forming the main trends in the evolution of contemporary Ukrainian sculpture, namely conceptual design objects and works focused on the artistic and figurative episteme; to determine the place and significance of the Ukrainian symposium movement in the context of world sculptural practice, particularly the international symposium movement, in the late twentieth and early twenty-first centuries. This topic requires further study in the Ukrainian and foreign art historical discourse, in particular in the context of the negative consequences of the commodification of cultural products under the influence of the neoliberal economy. The attribution and systematisation of the representative object base of the study revealed the fact of the complete loss or damage of some plein air sculptures. Their condition in the temporarily occupied territories of Ukraine remains unclear. It is noted that the symposium movement in Ukraine was facilitated by new urban planning and social conditions, as well as the gradual evolution and entry of plastic into public space. The founder of the Ukrainian symposium movement (1986) was the Kyiv sculptor Y. Synkevych.It has been found that the first (1986-1990s) stage of the national symposium movement was characterised by the historicism of the sculptors' artistic consciousness, caused by their search for a "Ukrainian style" and the intensification of the process of national self-identification in Ukrainian society. Certain artists of the 1960s and 1970s updated their plastic vocabulary by working in solid materials without intermediate models and by referring to the modernist tradition. On the other hand, some representatives of the younger generation, whose formation took place in the more democratic period of the second half of the 1980s, perceived the actualisation of national artistic codes in the postmodernist plane. The second stage (2000s) is characterised by a greater conceptualisation of symposium practice and its subordination to the strategies of public art and the art market. These narratives of globalisation were opposed by the concepts of individual symposia focused on ethno-national discourse and transcendental aesthetics.It is noted that the evolution of the international symposium movement reflects the transition from the autonomous artepistem of modernism to the conceptual and spatial perception of sculpture within the "expanded field" of postmodernism. Among the main global symposium trends are the unification and conceptualisation of the artistic language, designing and general commercialisation. It is proved that today the international symposium movement is not at the forefront of formal and stylistic innovations in the world sculptural practice. Nevertheless, its institutionalisation, dynamic spread around the world, as well as the promotion of sustainable urban development, proves the cultural and artistic relevance of the symposium phenomenon. Despite its specificity, the development of the Ukrainian plein air movement is in line with current processes in the international symposium movement and world sculptural practice.A comparative analysis of the paradigms of national symposia has demonstrated the prospects of private and hybrid symposium models, which look at current trends in the global cultural industry and give priority to contemporary art projects. However, the basis of the Ukrainian symposium movement, the municipal model, remains in demand. The national symposium practice can be defined as art in public space / public places, which has a significant socio-cultural potential and is able to contribute to the creation of safe and inclusive cities within the sustainable urbanism movement, which is crucial in the context of Ukraine's post-war recovery.A representative sample of landscape works by Ukrainian artists who are now active participants in the international symposium movement is introduced into scientific use. Their work is successfully integrated into the world art space, and their foreign plein air experience stimulates the renewal of their plastic language. Ukrainian symposia reflect four current stylistic strategies of national sculpture: contemporary abstract-conceptual reduction; Hellenistic-oriented sculpture with the primacy of transcendental aesthetics and Ukrainian cordocentrism; kitsch and naturalistic hapticism. However, they no longer play the same role in the modernisation of sculptors' plastic thinking as they did in the 1980s and 1990s.