Дисертацію присвячено актуальній соціальній проблемі формування готовності вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя. На основі аналізу науково-педагогічних джерел уточнено сутність поняття «готовність вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя» як складне особистісне утворення, результат планомірного і цілеспрямованого процесу підготовки вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя, що характеризується позитивним ставленням до сімейного способу життя, усвідомленим прийняттям цінностей сімейного життя, наявністю знань про психолого-педагогічний потенціал сім'ї та вмотивованістю відповідальної поведінки щодо усвідомленого материнства та батьківства і вказує на підготовленість у цій сфері життєдіяльності особистості; структуру цього феномену (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінково-праксичний компоненти); критерії (інформативно- пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, вчинково-діяльнісний) з відповідними показниками та рівні (низький, середній, високий) готовності вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя. У дослідженні вперше обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність соціально-педагогічних умов формування готовності вихованців закладу інтернатного типу до сімейного життя.^UThe research problem has been determined and the concept «boarding school pupils` readiness for family life» has been clarified. It is considered as a complicated personal formation, the result of a planned and purposeful process of preparing boarding schools` pupils for family life. The boarding school pupils` readiness for family life has been specified. It is represented by interrelated components: cognitive, emotional and value, behavioral and praxical components. To study the problem of boarding school pupils` readiness for family life criteria and indicators has been determined: informational and cognitive, motivation and value, action and activity. The social and pedagogical conditions of boarding school pupils` formation of readiness for family life has been substantiated. To achieve the social and pedagogical conditions some activities were developed and implemented: a set of training exercises «Family happiness – walking together», the social and pedagogical project «Family begins with goodness», the program of boarding school pupils` formation of readiness for family life «Characteristics of pupils` readiness for family life in 8-10 classes», the plan of pupils` meetings with representatives of the social services center, volunteer associations, representatives of medical and legal spheres, religious denominations, screenings of films.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи.Виховний процес закладу середньої освіти не повною мірою задовольняє потребу держави у формуванні особистості, яка здатна активно співіснувати з довкіллям, маючи можливість задовольняти власні потреби життєдіяльності і при цьому здійснювати певний позитивний вплив на своє оточення. Сприятливою основою для цього виступає позакласна виховна робота, спрямована на допомогу підліткам у самовизначенні, культурній ідентифікації і самореалізації соціальних потреб, інтересів і здібностей. Аналіз теорії та практики досліджуваної проблеми дозволив виявити суперечності між об'єктивною потребою суспільства в соціалізованих громадянах та наявним рівнем сформованості в учнів соціального досвіду; усвідомленням значення сприятливого соціального середовища для формування соціального досвіду учнів та відсутністю оптимальних педагогічних умов його створення і функціонування; можливостями педагогічного колективу у формуванні соціального досвіду учнів та відсутністю ефективної впорядкованої системи щодо їх використання у виховному середовищі школи.Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічну систему формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в позакласній виховній роботі; визначено сутнісний зміст понять «соціальний досвід учнів старшого підліткового віку», «формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку»; уточнено й обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості соціального досвіду учнів старшого підліткового віку; конкретизовано структурні компоненти соціального досвіду учнів старшого підліткового віку; подальшого розвитку набули науково-теоретичні та методичні основи формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи.Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні у виховний процес закладів середньої освіти педагогічної системи формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи, що включає: Програму формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку в умовах позакласної виховної роботи, авторські та модифіковані діагностичні методики для дослідження рівня сформованості соціального досвіду в учнів старшого підліткового віку; можливості використання результатів дослідження для подальшої розробки механізмів та умов формування соціального досвіду учнів; застосуванні результатів у діяльності соціально-психологічних служб закладів середньої освіти.У дослідженні визначено сутнісний зміст поняття «соціальний досвід учнів старшого підліткового віку», яке розглядається як сукупність знань, умінь і навичок, набутих на основі й у процесі безпосередньої соціально-комунікативної діяльності під час взаємодії між членами родини (або особами, які їх заміщують), суб'єктами освітнього процесу, однолітками, значущими дорослими, оточенням (неблагополучним включно) та за допомогою якого відбувається (як стихійно, так і цілеспрямовано) формування соціальних цінностей та норм, уявлень, переконань, установок, способів мислення, зразків поведінки, відчуттів, емоцій, які становлять основу чуттєвого пізнання соціальних світів. З'ясовано, що формування соціального досвіду учнів старшого підліткового віку – це процес скерування та впорядкування стихійно здобутого старшими підлітками соціального досвіду під час взаємодії з негативними та позитивними факторами соціального середовища через створення сприятливих умов для засвоєння та осмислення учнем знань про соціальні явища, соціальних умінь та навичок, установок і переконань, прийнятих у суспільстві, формування соціальної рефлексії, навичок пристосування до зовнішнього оточення, позитивного ставлення до соціальної дійсності та здатності перетворити й виразити це ставлення у практиці суспільного життя.Приділено увагу дослідженню сутності, змісту та співвідношення основних для інституту соціальної взаємодії понять та категорій, зокрема, власне соціального досвіду, соціальної пам'яті, соціального капіталу, цінностей.^UThe dissertation presents a theoretical generalization and experimental solution to the issue of forming social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity.At a secondary educational institution, the educational process does not fully satisfy the need of the state to form a personality that is able to coexist actively with others and has an opportunity to meet his/her own needs and, at the same time, to make a certain positive impact on his/her environment. A favourable basis for this is the extracurricular activity aimed at helping adolescents in self-determination, cultural identification and self-realization of social needs, interests and abilities. The analysis of the theory and practice of the issue under study allowed us to reveal contradictions between the objective need of society in the socialized citizens and the level of social experience formation in pupils; the awareness of the importance to have a favourable social environment for the formation of social experience in pupils and the lack of optimal pedagogical conditions for its creation and functioning; the capabilities of the teaching staff to form pupils' social experience and the lack of an effectively organized system to use these capabilities in the educational environment at school.The research novelty and theoretical significance are as follows: the pedagogical system for the formation of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity was developed and theoretically substantiated for the first time; we developed and substantiated the pedagogical conditions for the formation of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity; the essential content of such concepts as “social experience in early adolescents”, “formation of social experience in early adolescents” was determined; we specified and substantiated the criteria, indicators and levels demonstrating the formation of social experience in early adolescents; the structural components of the social experience in early adolescents were specified; the scientific-theoretical and methodological foundations of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity received further development.The practical significance of the research is to develop and implement the pedagogical system for the formation of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity in the educational process at school, including the Program for the formation of social experience in early adolescents under the conditions of extracurricular activity, the author's and modified diagnostic techniques to study the level of social experience formation in early adolescents; the opportunities to use the results of the study for further development of mechanisms and conditions for the formation of social experience of pupils; implementation of results in the activities of social and psychological services at secondary educational institutions.The research defines the essence of the concept of “social experience in early adolescents” which is considered to be a set of knowledge, skills and abilities acquired on the basis and in the process of direct social and communicative activities in the course of interaction between the family members (or people replacing them), actors of the educational process, peers, respected adults, the background (including the difficult one) and which helps to form (both spontaneously and purposefully) social values and norms, ideas, beliefs, attitudes, ways of thinking, patterns of behaviour, feelings, emotions that become the basis for the sensory cognition of social worlds.It has been found that the formation of social experience in early adolescents is a process that directs and regulates the social experience which is spontaneously gained by early adolescents in the course of interaction with negative and positive factors of the social environment by creating favourable conditions for pupils to learn and comprehend the knowledge of social phenomena, social abilities and skills, attitudes and beliefs accepted in society, the formation of social reflection, skills of adaptation to the external environment, a positive attitude to social reality and the ability to transform and express this attitude in the practice of public life.Special attention is paid to the essence, content and relationship between the basic concepts and categories characteristic of the institution of social interaction, in particular those of social experience, social memory, social capital, and values.

Для досягнення мети використовувалися методи дослідження: загальноклінічне обстеження (скарги, анамнез, фізикальне обстеження), лабораторні, інструментальні та методи статистичного аналізу. Робота виконувалась із урахуванням положень Гельсінської декларації щодо етичних принципів у дослідженнях за участю людей. Науково-дослідна робота проводилася як відкрите, контрольоване, порівняльне дослідження у паралельних групах. З усіма учасниками дослідження були підписані інформовані згоди. Дизайн дослідження був затверджений комісією з питань етики Івано-Франківського національного медичного університету. Обстежені пацієнти були розподілені наступним чином: перша група – 31 хворий на ГКС без ЦД 2 типу; друга група – 93 пацієнти із ГКС та супутнім ЦД 2 типу. Остання, у свою чергу, була розділена на три підгрупи залежно від призначеної фармакологічної стратегії: із використанням терапії, відповідної настановам (ТВН); ТВН та емпагліфлозину в дозі 10 мг раз на добу; поєднання ТВН із емпагліфлозином та триметазидином у дозі по 35 мг двічі в день. Відмічено, що перебіг ГКС на тлі ЦД 2 типу характеризується високою ймовірністю дебюту без типового больового синдрому (φ=+0,25); більшою частотою виявлення багатосудинного пошкодження (у 3,86 раза), розвитком важчого класу гострої серцевої недостатності (ГСН) за Killip (φ=+0,27), вищим ризиком небажаних серцево-судинних подій за шкалою GRACE (на 18,8%); виразними порушеннями вуглеводного та ліпідного обмінів, видільної функції нирок; частою ідентифікацією супутньої ХХН (у 3,47 раза); нижчою якістю життя (у 1,34 раза). Установлено, що супутній ЦД 2 типу в хворих на ГКС характеризується більш виразними проявами хронічного низькоінтенсивного запального процесу, що проявляється, порівняно з хворими без діабету, вищою кількістю в крові лейкоцитів (у 1,25 раза) за рахунок нейтрофілів (у 1,32 раза); зростанням ряду лейкоцитарних індексів: ІСНЛ (у 1,37 раза), ІСН/ЛМ (у 1,39 раза); підвищеним вмістом високочутливого С-реактивного протеїну (у 1,23 раза) та матричної металопротеїнази-9 (у 1,32 раза). Досліджена провідна роль системи макрофагів у розвитку низькоінтенсивного запалення в атерогенезі; показано, що моноцити/макрофаги в хворих на ГКС за умови наявності супутнього ЦД перебувають у стані хронічної активації, проявами якої є дисбаланс продукції цитокінів в умовах in vitro у бік збільшення секреції прозапальних молекул – інтерлейкіну-1β (у 1,5 раза) та фактору некрозу пухлин - α (у 1,4 раза), на тлі зниження продукції протизапального інтерлейкіну-10. Уперше показана залежність ризику багатосудинного пошкодження вінцевих артерій у хворих на ГКС та ЦД 2 типу від вмісту в крові холестерину ліпопротеїдів низької густини (ХСЛПНГ) (φ=+0,35), загального числа лейкоцитів (φ=+0,34), рівня NTproBNP (φ=+0,27), показника триацилгліцерол-глюкозного індексу (φ=+0,39). Відмічено, що супутній ЦД 2 типу обумовлює структурно-функціональні особливості ремоделювання міокарда при ГКС, які проявляються вищими значеннями кінцевого діастолічного розміру (у 1,1 раза) та кінцевого систолічного розміру (у 1,13 раза), нижчою фракцією викиду лівого шлуночка (у 1,14 раза) за даними трансторакальної ЕхоКГ; вищим вмістом у крові тропоніну І (у 1,16 раза), NTproBNP (у 1,14 раза). Уперше встановлена залежність між рівнями галектину-3 у крові хворих на ГКС із ЦД 2 типу та числом лейкоцитів, рівнями hsCRP, NT-proBNP, креатиніну, глюкози, глікозильованого гемоглобіну та ступенем виразності пошкодження вінцевого русла за шкалою Gensini. Доведено, що додаткове призначення емпагліфлозину до фармакологічної терапії, відповідної настановам, хворих на ГКС на тлі ЦД 2 типу призводить до швидшої редукції проявів загальної слабкості; зниження рівнів у крові HbA1c, hs-СРП, ММП-9, NT-proBNP; поліпшення структурних параметрів серця за даними ЕхоКГ: зменшення діаметру лівого передсердя, кінцевого систолічного та кінцево діастолічного розмірів, індексу маси міокарда лівого шлуночка. Показано, що поєднана фармакологічна терапія з використанням емпагліфлозину та триметазидину в хворих на ГКС та ЦД 2 типу обумовлює виразнішу редукцію больового синдрому, зменшення потреби в короткодіючих нітратах; потенціює зниження рівнів у крові ХС ЛПНГ; поліпшує якість життя пацієнтів; зменшує прояви запального синдрому (зниження числа лейкоцитів, головним чином – за рахунок нейтрофілів, та окремих лейкоцитарних індексів - ІСНЛ, ІСН/ЛМ та явищ фіброзу (зменшення вмісту в крові галектину-3). Ключові слова: ішемічна хвороба серця, гострий коронарний синдром, інфаркт міокарда, цукровий діабет, фіброзоутворення, ремоделювання міокарду, запалення, моноцити, триметазидин, емпагліфлозин. Галузь-Медицина.^UThe following research methods were used to achieve the goal: clinical, laboratory, instrumental and special research methods, as well as statistical analysis. The research work was carried out taking into account of ethical principles for research with the participation of people (Helsinki Declaration) and was conducted as an open, controlled, comparative study in parallel groups. Informed consent was signed with all participants of the study. The design of the study was approved by the Ivano-Frankivsk National Medical University Ethics Commission. 124 patients with ACS were examined, whose diagnosis was established on the basis of complaints, anamnesis, objective physical examination data and results of general clinical, laboratory, biochemical and instrumental methods of examination in accordance with the guidelines of the European Cardiological Society. Diagnosis of diabetes was made on the basis of the American Diabetological Association "Classification and Diagranosis of Diabetes: Standards of Medical Care in Diabetes-2021". The examined patients were randomized into following groups: the first group - 31 patients with ACS without type 2 diabetes; the second group is 93 patients with ACS and DM. The latter, in turn, was divided into three subgroups depending on the prescribed pharmacological strategy: using guideline directed medical therapy (GDMT); GDMT and Empagliflozin at a dose of 10 mg once a day; he combination of GDMT with empagliflozin and trimetazidine at a dose of 35 mg twice a day. Established that the course of ACS on the background of type 2 DM is characterized by a high probability of debut without a typical pain syndrome (φ =+0.25); greater frequency of detection of multi-vascular damage (3.86 times), the development of a severe class of AHF by Killip (φ =+0.27), higher risk of undesirable cardiovascular events on the Grace scale (18.8%); severe disorders of glucose and lipid metabolism, excretory function of the kidneys; frequent identification of concomitant CKD (3.47 times); lower quality of life (1.34 times). It was established that concomitant type 2 diabetes in patients with ACS is characterized by more pronounced manifestations of a chronic low-intensity inflammatory process, which is manifested, compared to patients without diabetes, by a higher of leukocytes count in the blood (by 1.25 times) due to neutrophils (by 1.32 times); the growth of a number of leukocyte indices: NLR (by 1.37 times), N/LMR (by 1.39 times); increased levels of highly sensitive C-reactive protein (by 1.23 times) and matrix metalloproteinase-9 (by 1.32 times). The leading role of the macrophage system in the development of low -grade inflammation in atherogenesis was investigated. Monocytes/macrophages in patients with ACS and DM are in a state of chronic activation, the manifestations of which are the imbalance of cytokine production in vitro towards increasing the secretion of proinflammatory molecules: interleukin-1β, Tumor necrosis factor - α (1.4 times), and decreased production of anti -inflammatory interleukin -10. The relationship between the risk of multivascular damage of the coronary arteries in patients with ACS and type 2 diabetes and blood content of LDL-C (φ =+0,35), the total count of leukocytes (φ =+0.34), NT-proBNP (φ =+0 0.27), and triacylglycerol-glucose index (φ =+0.39) was established. It is noted that the concomitant DM determines the structural and functional features of myocardial remodeling in ACS, which are manifested by higher LVEDD values (1.1 times) and LVESD (1.13 times), lower LVEF (1.14 times); higher levels in the blood of troponin and (1.16 times), NT-proBNP (1.14 times). It has been proven that the additional appointment of empagliflozin to GDMT in patients with ACS and type 2 DM leads to a faster reduction of manifestations of general weakness; decrease in blood levels of HbA1c, hs-CRP, MMP-9, NT-proBNP; improvement of the structural parameters of the heart according to echocardiography: a decrease in the diameter of the left atrium, the end-systolic and end-diastolic dimensions, the mass index of the myocardium of the left ventricle. It has been shown that the combined pharmacological therapy using empagliflozin and trimetazidine in patients with ACS and DM causes a more pronounced reduction of pain syndrome, a decrease in the need for short-acting nitrates; potentiates the decrease in blood levels of LDL-C; improves the quality of life of patients; reduces the manifestations of the inflammatory syndrome (decrease in the number of leukocytes, mainly due to neutrophils, and individual leukocyte indices - NLR, LMR and fibrosis phenomena (decrease in the content of galectin-3 in the blood). Key words: coronary artery disease, acute coronary syndrome, myocardial infarction, diabetes, fibrosis, myocardial remodeling, inflammation, monocytes, trimetazidine, empagliflozin. Branch-Medicine.

У дисертаційній роботі досліджена кінематика зірок Сонячної околиці, що належать різним підсистемам Галактики. Встановлена залежність кінематичних параметрів і позамодельних коефіцієнтів розкладання за векторними сферичними функціями від геліоцентричної відстані, спектрального класу, показника кольору, віку зірок. Прямим методом оцінено значення вертикального градієнта швидкості обертання зірок навколо центра Галактики. За допомогою моделювання штучного поля швидкостей зірок встановлений зв'язок між позамодельними коефіцієнтами t211 і s310 і вертикальним градієнтом. Показано, що коефіцієнт s310 має додаткову причину виникнення.^UIn the thesis, kinematics of stars located within the Solar neighborhood and belonging to different Galactic subsystems has been analized. Dependencies of kinematic parameters as well as beyond-the-model decomposition coefficients onto a set of vector spherical harmonics on heliocentric distance, spectral class, color index, stellar age have been traced. Values of the vertical gradient of the rotational velocity of stars around the galactic center have been estimated by the direct method. By modeling the stellar velocity field, connection between the beyond-the-model t211 and s310 coefficients and the vertical gradient has been established. The coefficient s310 has been shown to have additional source of its appearance.

Робота присвячена експериментальному дослідженню розпаду плазми імпульсних розрядів у воді. Були проведені експериментальні вимірювання температури і концентрації плазми і їх зміна при припиненні вкладу енергії у розряд. Спостерігалась динаміка спектрів в оптичному діапазоні від часу. При зміні електронної концентрації плазми розряду від Ne = 5·1021 см-3 до Ne = 2·1017 см-3 визначені коефіцієнти розпаду. Окрім експериментальних вимірювань, в роботі було проведено розрахунки коефіцієнтів розпаду по різних моделях рекомбінації для тих же значень температури і концентрації, що і в експерименті. Існуючі теоретичні моделі не пояснюють розходження результатів експериментальних вимірювань і розрахованих величин коефіцієнтів розпаду. Динаміка зміни спектрів пояснюється впливом електричних мікрополів плазми на структуру рівнів окремих атомів. Зменшення швидкості рекомбінації пов'язується зі зміною структури рівнів окремих атомів при великій концентрації електронів у плазмі.^UThe thesis submitted to be awarded the scientific degree of a Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Speciality 01.04.08 – Plasma Physics. – Taras Shevchenko National University of Kyiv within the Ministry for Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2018.This work is an experimental study of a plasma decay of pulsed discharges in water. There have been made experimental measurements of the temperature and plasma concentration and their changes after the termination of the energy contribution to a discharge. The spectrum dynamics versus time has been observed in the optical range.Decay coefficients have been determined, when the electron concentration of the discharge plasma varies from Ne·= 5·1021 cm– 3 to Ne = 2·1017 cm– 3.The work has demonstrated for the first time the following: 1. In a dense plasma values of the decay factors are significantly reduced. There is a correlation between the moments of increasing the recombination rate with the appearance of lines of radiation in the spectrum.2. The distribution and magnitude of the intensity of the radiation observed in a dense plasma (at the electron density ≥ 1019 cm-3) do not always correspond to the temperature and concentration of the dense plasma.3. In the dense plasma the «-9/2» -Principle of the dependence of the coefficients of recombination on the temperature for a three-part recombination has not been fulfilled. The decay factor depends only on the concentration, and it does not depend on the plasma temperature. The empirical formula for the dependence of the decay factor on the concentration of electrons in the concentration range of 1022 cm-3 ≥ Ne ≥ 1017 cm-3 and on the temperature from 6 000 K to 50 000 K has been is obtained.4. At significant impurities of metal atoms, at a discharge in water the density of electrons in the plasma increases to 1022 cm-3. This allows to receive a plasma with a large degree of non-ideality Г ~ 3.5. It has been shown, that in the visible range of the spectrum there is a failure in the intensity at the wavelengths, which correspond to the plasma frequency. There is a smooth displacement of the failure in the intensity at the plasma frequency in the red region of the spectrum as plasma decays.6. No evidence of the dependence of the decay factor on the degree of nonideality has been found experimentally.Besides experimental measurements, the work included making calculations of decay coefficients due to different models of the recombination for the same values of the temperature concentration, that in the experiment were used. The available theoretical models do not explain the differences between the experimental measurements and the calculated values of the decay coefficients. The dynamics of the spectra changes is accounted for the effect of the plasma electrical microfields on the structure of separate atoms. A decrease in the recombination speed is accounted for by a change in the level structures of separate atoms at high densities of electrons in the plasms.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням, що спрямоване на вирішення проблеми формування сімейних цінностей в учнів основної школи в закладах загальної середньої освіти.Актуальність і важливість порушеної проблеми в контексті стратегічних напрямів і основних положень розвитку освіти підтверджують нормативні документи, зокрема Конвенція ООН про права дитини (1989), Європейська конвенція про здійснення прав дітей (2006), Сімейний кодекс України (2002), Законах України «Про охорону дитинства» (2001), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2005), «Про освіту» (2017), а також Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2021-2023 роки» (2021) та ін.Спираючись на ці документи, ми визначаємо декілька провідних завдань середньої освіти учнів, на часткове вирішення яких спрямоване дисертаційне дослідження, а саме: виховання громадянина України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; виховання шанобливого ставлення до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і традицій.Визначено суперечності, які ускладнюють досягнення належного рівня сформованості сімейних цінностей в учнів основної школи в закладах загальної середньої освіти та вимагають подолання, а саме: запитами сучасного суспільства на оновлення системи виховної роботи із учнями основної школи, яка буде методично грамотно здійснювати впливи на процес формування сімейних цінностей, та загальним станом сформованості сімейних цінностей учнів у закладах загальної середньої освіти; об'єктивною необхідністю переосмислення процесу формування сімейних цінностей у учнів основної школи та недостатністю обґрунтованих й експериментально перевірених організаційно-педагогічних умов даного процесу; актуальністю формування сімейних цінностей в учнів основної школи і недостатньою розробленістю програм, виховних справ, рекомендацій щодо створення ситуацій колективного співробітництва для формування сімейних цінностей в учнів між їхніми батьками і представниками закладів загальної середньої освіти (класний керівник, соціальний педагог, психолог).На підставі аналізу наукових праць можемо твердити, що проблема пошуку ефективних напрямів удосконалення системи сімейного виховання учнів основної школи, оптимальних підходів до процесу формування сімейних цінностей у закладах загальної середньої освіти є малодослідженою та залишається актуальною і дотепер. Розвиток родинних сосунків і процес формування сімейних цінностей є безпосередньою справою громадян нашої держави.У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; вказано на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання і методи дослідження; зазначено джерельну базу; окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; висвітлено апробацію та впровадження результатів дослідження; зазначено особистий внесок здобувача та подано структуру й обсяг дисертаційної роботи.^UThe dissertation is a theoretical and experimental study aimed at solving the problem of forming family values in middle school students in general secondary education.The urgency and importance of the problem in the context of strategic directions and basic provisions of educational development are confirmed by normative documents, in particular the UN Convention on the Rights of the Child (1989), the European Convention on the Rights of the Child (2006), the Family Code of Ukraine (2002), in the laws of Ukraine «On Child Protection» (2001), «On Ensuring Organizational and Legal Conditions for Social Protection of Orphans and Children Deprived of Parental Care» (2005), «On Education» (2017), and the Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On Approval of the Action Plan National Strategy for Human Rights for 2021-2023» (2021) and others.Based on these documents, we identify several leading tasks of secondary education of students. The dissertation research is aimed at partial solution of the following tasks: education of a citizen of Ukraine; formation of the student's personality (pupil), development of his abilities and talents, scientific worldview; fostering a respectful attitude to folk traditions and customs, the state language, national values of the Ukrainian people and other peoples and traditions.Contradictions that complicate the achievement of the appropriate level of family values in middle school students in general secondary education institutions have been identified: between the demands of modern society to update the system of educational work with middle school students, which will methodically competently influence values, and the general state of formation of family values of students in general secondary education; between the objective need to rethink the process of formation of family values in middle school students and the lack of sound and experimentally tested organizational and pedagogical conditions of this process; between the urgency of forming family values in middle school students and insufficient development of programs, educational cases, recommendations for creating situations of collective cooperation for the formation of family values in students between their parents and representatives of secondary schools (class teacher, social educator, psychologist).Based on the analysis of scientific works we can say that the problem of finding effective ways to improve the system of family education of middle school students, optimal approaches to the process of forming family values in general secondary education is poorly understood and remains relevant today. The development of family ties and the process of forming family values is a direct matter of the citizens of our state.The introduction substantiates the relevance and feasibility of the study; it is indicated on the connection of work with scientific programs, plans, topics; the object, subject, purpose, tasks and methods of research are defined; the source base is indicated; the scientific novelty and practical significance of the obtained results are outlined; the approbation and implementation of research results are covered; the personal contribution of the applicant is indicated and the structure and scope of the dissertation are presented.

Показано, що провідними чинниками формування фенотипу СНзбФВ в хворих на ЦД2 є: вищий індекс маси тіла (OR=1,14); рівень систолічного (OR=1,047) та діастолічного артеріального тиску (OR=1,066); підвищення вмісту загального холестерину (OR=1,355), холестерину ліпопротеїдів низької густини (OR=1,520) та тригліцеридів (OR=1,543); зростання рівнів у крові сечовини (OR=1,340) та креатиніну (OR=1,089); зменшення вмісту холестерину ліпопротеїдів високої густини (OR=0,003) та показника розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (OR=0,974). Доведено, що перебіг СНзбФВ в хворих на ЦД2 характеризується інтенсифікацією проявів запального процесу, що проявляється зростанням у крові кількості лейкоцитів (на 20,0%), тромбоцитів (на 10,2%), рівнів високочутливого С-реактивного протеїну (на 32,7%). Уперше за такого поєднання недуг відмічена системна дизрегуляція імунної відповіді: збільшення кількості нейтрофілів (на 24,5%) на тлі зменшення числа лімфоцитів (на 17,8%) та моноцитів (на 13,8%); підвищенням інтегральних запальних індексів: співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (на 35,3%), співвідношення тромбоцитів до лімфоцитів (на 22,1%), системного індексу імунного запалення (на 42,0%), системного індексу відповіді на запалення (на 25,0%) та сукупного індексу системного запалення (на 31,7%). Уперше на біологічний моделі СН та ЦД доведено, що поєднане застосування емпагліфлозину та сакубітрилу/валсартану має стримуючий вплив на процеси патологічного ремоделювання міокарда, що проявлялося зменшенням глибини паренхіматозної дистрофії та зниженням виразності фіброзу серцевого м’язу, а також ступеня гіпертрофії кардіоміоцитів (на 33,0%) та їхніх ядер (на 35,5%). Доповнені дані досліджень, що призначення емпагліфлозину в складі фармакологічного менеджменту хворих на ЦД2 та СНзбФВ призводить до виразного зростання розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (на 31,5%), забезпечує додаткові переваги у зменшенні розмірів серця та покращення його систолічної й діастолічної функції. Відмічено, що поєднання емпагліфлозину та сакубітрилу/валсартану при лікуванні пацієнтів із СНзбФВ та ЦД2 обумовлює більш виразне зменшення проявів задишки, інтенсивності запального процесу (зниження співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (на 38,3%), співвідношення тромбоцитів до лімфоцитів (на 22,0%), системного індексу імунного запалення (на 43,2%), рівнів С-реактивного протеїну (на 37,9%)), ступеня фіброзу міокарда (зниження рівнів N-кінцевого фрагменту мозкового натрій-уретичного пептиду (на 24,3%), розчинної молекули ST2 (на 40,3%) та галектину-3 (на 35,3%)) та поліпшення якості життя. На основі отриманих результатів доповнено та розширено наукову концепцію клініко-патогенетичного перебігу STEMI із супутнім цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією, багатогранність проявів якого залежить від комплексу параметрів, де, поряд із показниками електрокардіографії та тропоніну У роботі вперше виділено основні чинники впливу на важкість гострої серцевої недостатності глікозильованого гемоглобіну (r=+0,222; p=0,011) та асоціації рівня ліпопротеїнів низької густини із поширеністю багатосудинного ураження (r=+0,207; p=0,018), а також доповнено наукові дані щодо особливостей перебігу STEMI у пацієнтів із супутнім цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією. Отримано нові дані щодо ролі цукрового діабету 2 типу у впливі на запалення низького ступеня у пацієнтів зі STEMI та артеріальною гіпертензією, що базуються на обчисленні індексів SII, NLR AISI. Уперше встановлені відмінності у рівні sST2 (OR=3,594 [95% CI: 2,203-5,864) та маркера фіброзування міокарда фібронектину, що служать вагомими предикторами ризику великих несприятливих серцево-судинних подій у майбутньому. Розроблено та впроваджено у практику схему лікування, що включає використання поряд із базовою терапією кверцетину і адвокарду, що сприяло ефективнішому зменшення запалення низького ступеня та рівня ліпопротеїнів низької густини, покращувало систолічну функцію, що в свою чергу призводило до кращого терапевтичного ефекту у реваскуляризованих пацієнтів зі STEMI, цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією. Доповнено спосіб комплексної фармакологічної терапії пацієнтів із СнзбФВ та ЦД2 шляхом поєднаного використання емпагліфлозину в дозі 10 мг на добу та сакубітрилу/валсартану в дозі по 50 мг двічі на добу (із наступним титруванням) для оптимізації прогноз-модифікуючого лікування з урахуванням впливу на різні ланки патогенезу захворювань. Ключові слова: серцева недостатність, цукровий діабет 2 типу, ремоделювання міокарду, запалення, маркери запалення, високочутливий С-реактивний протеїн, sST2, NT-proBNP, галектин-3, інгібітори натрій-залежного ко-транспортеру глюкози 2 типу, інгібітори рецепторів ангіотензину та неприлізину, якість життя, міокард. Галузь-Медицина.^UIt has been shown that the leading factors in the formation of the phenotype of HFpEF in patients with T2DM are higher body mass index (OR=1.14); systolic (OR=1.047) and diastolic blood pressure (OR=1.066); increased levels of total cholesterol (OR=1.355), low-density lipoprotein cholesterol (OR=1.520) and triglycerides (OR=1.543); increased blood levels of urea (OR=1.340) and creatinine (OR=1.089); decreased high-density lipoprotein cholesterol (OR=0.003) and estimated glomerular filtration rate (OR=0.974). It was proved that the course of HFpEF in patients with T2DM is characterized by intensification of inflammatory manifestations, which is manifested by an increase in the number of leukocytes (by 20.0%), platelets (by 10.2%), and levels of highly sensitive C-reactive protein (by 32.7%). For the first time with this combination of diseases, a systemic dysregulation of the immune response was noted: an increase in the number of neutrophils (by 24.5%) against a decrease in the number of lymphocytes (by 17.8%) and monocytes (by 13.8%); an increase in integral inflammatory indices: neutrophil to lymphocyte ratio (by 35.3%), platelet to lymphocyte ratio (by 22.1%), systemic immune inflammation index (by 42.0%), systemic inflammation response index (by 25.0%) and total systemic inflammation index (by 31.7%). It was noted that structural remodeling and functional changes of the myocardium are important in the formation of the HFpEF syndrome in T2DM: left ventricular end-diastolic dimension (OR=1.404), left ventricular end-diastolic volume (OR=1.199), interventricular septal thickness (OR=1.895), left ventricular myocardial mass index (OR=1.057), relative left ventricular wall thickness (OR=2.080), left atrial volume index (OR=1.174) and E/A ratio (OR=0.031). It has been shown that these patients have increased processes of pathological remodeling of the heart muscle, as evidenced by an increase in the levels of the N-terminal fragment of brain sodium-urethyric peptide (2.1-fold), soluble ST2 molecule (2.1-fold) and galectin-3 (1.62-fold). For the first time, in a biological model of HF and DM, it was proved that the combined use of empagliflozin and sacubitril/valsartan has a restraining effect on the processes of pathological myocardial remodeling, which was manifested by a decrease in the depth of parenchymal dystrophy and a decrease in the severity of cardiac fibrosis, as well as the degree of hypertrophy of cardiomyocytes (by 33.0%) and their nuclei (by 35.5%). It has been noted that the combination of empagliflozin and sacubitril/valsartan in the treatment of patients with HFpEF and T2DM causes a more pronounced reduction in dyspnea, intensity of the inflammatory process (decrease in the ratio of neutrophils to lymphocytes (by 38.3%), platelet to lymphocyte ratio (by 22, 0%), systemic immune inflammation index (43.2%), C-reactive protein levels (37.9%), degree of myocardial fibrosis (reduction of the N-terminal fragment of brain sodium-urethy peptide (24.3%), soluble ST2 molecule (40.3%) and galectin-3 (35.3%)) and improvement of quality of life. For the first time in a biological model of HF and DM, it was proved that the combined use of empagliflozin and sacubitril/valsartan has a restraining effect on the processes of pathological myocardial remodeling, which was manifested by a decrease in the depth of parenchymal dystrophy and a decrease in the severity of cardiac fibrosis, as well as the degree of hypertrophy of cardiomyocytes (by 33.0%) and their nuclei (by 35.5%). The study data were supplemented by the fact that the administration of empagliflozin as part of the pharmacological management of patients with T2DM and HFpEF leads to a significant increase in the estimated glomerular filtration rate (by 31.5%), provides additional benefits in reducing the size of the heart and improving its systolic and diastolic function. Periodic monitoring of patients with T2DM is recommended, especially in the cohort of patients with overweight or obesity, concomitant hypertension, dyslipidemia, and reduced estimated glomerular filtration rate, for the purpose of early detection of patients at risk of HFpEF. The method of complex pharmacological therapy of patients with HFpEF and T2DM was supplemented by the combined use of empagliflozin at a dose of 10 mg per day and sacubitril/valsartan at a dose of 50 mg twice daily (with subsequent titration) to optimize prognosis-modifying treatment, taking into account the impact on various links in the pathogenesis of diseases. Key words: heart failure, type 2 diabetes mellitus, myocardial remodeling, inflammation, inflammatory markers, high-sensitivity C-reactive protein, sST2, NT-proBNP, galectin-3, sodium-dependent glucose co-transporter type 2 inhibitors, angiotensin and neprilysin receptor inhibitors, quality of life, myocardium. Branch-Medicsne.

У дисертації проаналізовано ігрову скульптуру як елемент художньої системи постмодернізму. Зокрема, уточнено дефініцію «ігрова скульптура» саме у культурологічному та мистецтвознавчому значенні з урахуванням художньо-естетичних особливостей, привнесених постмодерністськими практи-ками, та удосконалено розуміння функціональної специфіки ігрової скульптури. Детально простежено культурні та соціально-історичні умови, що розкривають генезу, специфіку еволюції та основні практичні досягнення у формотворчій функціональності ігрової скульптури. Проаналізовано ігрову скульптуру як закономірний етап розвитку художньої культури постмодерну. Досліджено основні мистецькі форми, характерні для ігрової скульптури часів модер-ністського експерименту з функціональністю скульптури як простору для ризику, відкриттів, розвитку та розваг дитини. Вивчено основні характерні риси ігрової скульптури в річищі постмодерністських тенденцій та сучасної концепцій формотворчості скульптурної форми як симбіозу мистецтва і популізму. Як характерні риси сучасної ігрової скульптури у дослідженні розглянуто синтез елементів архітектури, ландшафту та дизайну, а також застосування нових матеріалів.^UThe dissertation analyzes play sculpture as an element of the artistic system of postmodernism. In particular, the definition of the concept of “play sculpture” in the cultural and art sense was clarified, considering the artistic and aesthetic features introduced by postmodern practice that led to a better understanding of the functional specifics of play sculpture. Detailed account of the cultural, social and historical conditions reveals the genesis, evolution, and specificity of the main practical achievements in introducing the functions of play into sculpture. Play sculpture is analyzed as a natural stage of development of the art culture of postmodernism. The main art forms characteristic of the play sculpture (modernist experiment with the functionality of sculpture) are explored presenting modernist sculpture as a space for risk, openness, and development of a child. The key features of play sculpture formed under postmodern tendencies are studied, as well as the contemporary concepts of formation of creativity in sculptural form as a symbiosis of art and national creative spirit. As characteristic features of modern play sculpture, the study examines the synthesis of elements of architecture, landscape and design, as well as the use of new materials. The general playful tone of artistic discourse was the result of modernist fascination with primitive art. Such art was perceived as an opposition to culture and civilization. Experimenting with form and materials, simplification, generalization, and abstraction in primitivism deconstructed the form and image into their basic elements and morphological units, the latter process later produced general polymorphism in art. The attitude of artists to the play as a strategy of transformation allowed to combine play methods and artistic experiments, which led to the destruction of the academic figurative tradition and established notions of art. The broader use of play strategies in the art of modernism conceptually transformed the phenomenon of play, made it possible to perceive it outside the play mode of the work. This created a favorable artistic and aesthetic background, which contributed to the emergence of playable sculpture. The most important methods of turning art into play are: deconstruction, dehumanization, conceptual pluralism, radical metaphor, ironic reflection, etc. The postmodernist plays covered other spheres of cultural space, carnivalized everyday life, and allowed the spectator-player to go beyond it, to break the rules and roles of everyday life. In art, the play compensated the lack of content in the artwork, transformed the artistic narrative into performative actions. The play created a new concept of a large-scale synthesis of fine art and other types of creative activities. The experiments of avant-garde artists with the functions of the artworks formed a basis for adaptation of sculptural composition to children's dynamic games. The creative discoveries of E. Möller-Nielsen, the author of the first play sculptures, inspired many artists to experiment with the play functions of the sculptural form. Play sculpture of that time combined the style of modernist artworks and the functionality of design. Scenario of the children's play in the space of sculpture became the basis for the creation of plastic composition. During the time, the features of the play sculpture were location at the playground and focus on the children's anthropometric data. The composition provided a zone of play communications and spaces, half-hidden from the observers. The sculpture had an abstract or figurative-stylized form and was made of affordable materials. Thus, it was recognized as beneficial for child development.Since the late 1960s, the form of play sculpture for children's motor development has been in crisis. In a few years, such sculpture disappeared from the playgrounds altogether. The adoption of regulations regarding the standardization of playgrounds and stricter requirements to the functional safety of equipment were the key cause of this crisis of play sculpture. For the artists, the opportunity to experiment with form disappeared, therefore, the creation of a play sculpture that was complicated by the safety requirements and standards became a rather technical than artistic task. Thus, in development of play sculpture two major stages of may be defined: the first one — before the regulations on safety and standardization were introduced, and the second — after this event. The use of play functionality in the creation of neo-avant-garde sculpture proves that the play functions of many neo-avant-garde artworks were focused on the task of playful communication between adults, therefore, such pieces are proposed to be considered the play sculpture.

Робота присвячена дослідженню параметрів високочастотного ємнісного розряду в керованих магнітних полях. Запропоновано механізм, який пояснює зменшення швидкості травлення кремнію від напруги автозміщення і зміщення. В основі даного механізму лежить ефект розпорошення конструкцій плазмохімічного реактора, який призводить до блокування оброблюваної поверхні атомами металів. Досліджено вплив магнітного поля на анізотропію та швидкість травлення кремнію. Встановлено лінійний механізм росту швидкості травлення кремнію від напруженості магнітного поля. Виявлено, що анізотропією профілю травлення можна керувати з допомогою магнітного поля. Вперше вивчена зміна спектрів випромінювання плазми ВЧЄ розряду в залежності від керованої напруги зміщення. Встановлено, що з ростом величини негативної напруги автозміщення понад 200 В на спектрах випромінювання плазми з'являються лінії збуджених атомів металів. При цьому молекулярні смуги та атомарні лінії, які належать продуктам дисоціації робочого газу, практично не спостерігаються.^UThe work is devoted to the investigated of the parameters of a high-frequency capacitive discharge in controlled magnetic fields. A mechanism is proposed which explains the decrease in the etching rate of silicon from the self-bias voltage and bias voltage. In the basis of this mechanism is the effect of sputtering of the structures of the plasma-chemical reactor, which leads to the blocking of the treated surface by the metal atoms. The effect of the magnetic field on the anisotropy and the etching rate of silicon was investigated. A linear mechanism was established for increasing the etching rate of silicon from a magnetic field strength. It was found that the anisotropy of the etching profile can be controlled by a magnetic field. The change in the emission spectra of an RF discharge plasma as a function of the controlled bias voltage was investigated for the first time. It was established that with an increase in the negative bias voltage of more than 200 V lines of excited metal atoms appear on the plasma emission spectra. At the same time, molecular bands and atomic lines, which belong to the products of dissociation of the working gas, are practically was not observed.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню завдань підвищення якості обслуговуючих виробничих процесів вугільних шахт шляхом створення високоефективних підсистем спеціального призначення, які значно розширять функціональні можливості ІВС, що експлуатуються на підприємствах вугільної промисловості . Для вирішення цього завдання в рамках єдиного підходу було створено підсистему спеціального призначення на базі способів прогнозу та контролю стану ГШО і шахтної атмосфери. Також запропоновано підсистему аналізу та побудови маршрутів, яка вирішує задачу пошуку оптимальної транспортування шахтних матеріалів. Запропоновані способи, що лежать в основі розроблених підсистем, засновані на штучних нейронних мережах, нечіткій логіці та метаеврістиках. В роботі запропоновано способи контролю стану ГШО і шахтної атмосфери на основі нечіткої нейронної мережі та мережі високих порядків. Створена підсистема аналізу стану ГШО та шахтної атмосфери дозволяє проводити комплексну оцінку стану, враховуючі одночасно необхідну кількість вхідних параметрів. Точність отриманих результатів діагностики стану становить 93%, що на 13% більше у порівнянні з існуючими способами Також запропоновано способи прогнозу стану ГШО і рудникової атмосфери на основі штучних нейронних мереж NARX і NARMAX, що дозволяють врахувати вплив зовнішніх факторів на прогноз основного показника. Запропоновані нейромережеві підходи аналізу та прогнозом стану є розширюваними на необхідну кількість вхідних параметрів. Розглянуті метаеврістичні способи пошуку оптимального транспортування матеріалів дозволяють врахувати обмеження на тип транспортного засобу, на вартість маршруту і особливості ландшафту ділянок поверхні шахти. Використання рішень для пошуку оптимального маршруту дозволить скоротити час транспортування більш, ніж на 40%, враховуючи при цьому обмеження на тип ТЗ та вартість маршруту. Ключові слова: інформаційно-обчислювальна система, контроль стану, комплексний прогноз стану, нечітка нейронна мережа, нейронна мережа високих порядків, NARMAX, NARX, екзогенні фактори, оптимальна транспортування.^UThe thesis is devoted to solving the tasks of improving the quality of serving coal mine production processes by creating highly efficient special-purpose subsystems that will significantly expand the functionality of the IMS used in the coal industry. To solve this problem, within the framework of a unified approach, a special-purpose subsystem was created based on the methods of forecasting and monitoring the state of the equipment and the mine atmosphere. A subsystem for analysis and construction of routes was also proposed, which solves the problem of finding the optimal transportation of mine materials. The proposed methods underlying the developed subsystems are based on artificial neural networks, fuzzy logic and meta-algorithms. The paper proposes methods for monitoring the state of the mining equipment and the mine atmosphere based on a fuzzy neural network and a high-order network. The created subsystem for analyzing the state of the mining equipment and the mine atmosphere allows for a comprehensive assessment of the state, taking into account simultaneously the required number of input parameters. The accuracy of the diagnostic results obtained is 93%, which is 13% more compared to existing methods. Methods were also proposed for predicting the state of the mining equipment and the mine atmosphere based on the NARX and NARMAX artificial neural networks, allowing to take into account the influence of external factors on the forecast of the main indicator. The proposed neural network approaches for analyzing and predicting the state are extensible with the required number of input parameters. Were considered metaheuristic methods of searching for the optimal transportation of materials, allowing to take into account the restrictions on the type of vehicle, the cost of the route and the landscape features of the mine sections. Using solutions to find the optimal route allows you to reduce transportation time by more than 40%, while taking into account restrictions on the type of vehicle use and the cost of the route. Keywords: information and computing system, state monitoring, complex state forecast, fuzzy neural network, high-order neural network, NARMAX, NARX, exogenous factors, optimal transportation.

Встановлено що коморбідні пацієнти із СІХС у поєднанні із ЦД2 у 2,04 рази частіше були працездатного віку, що є значущою соціальною проблемою. Для поєднаного перебігу характерна малосимптомна клініка, безбольова ішемія та доєднання скарг, які можуть окреслити симптоми гіперглікемії. Відмічено, що супутній ЦД2 у пацієнтів із СІХС обумовлює структурно-функціональні особливості ремоделювання міокарда, які проявляються вищими значеннями кінцевого діастолічного розміру (у 1,23 раза), кінцевого систолічного розміру (у 1,09 раза), відносної товщини стінки лівого шлуночка (у 1,37 раза), сповільненням процесів релаксації міокарда за показниками Е/А (у 1,39 раза), зростанням DT на 20,47 % та IVRT (на 32,09 %); частішим формуванням патологічної концентричної гіпертрофії лівого шлуночка (у 1,79 раза). Установлено, що СІХС із супутнім ЦД2 в хворих характеризується активацією елементів системного низькоінтенсивного запалення, що проявляється, порівняно з хворими без цукрового діабету, вищою кількістю в крові лейкоцитів зростанням в крові кількості лейкоцитів (у 1,24 раза) за рахунок нейтрофілів (у 1,32 раза) і лімфоцитів (у 1,14 раза); зростанням інтегральних запальних індексів: ІСН/М (у 1,23 раза), ІСН/Л (у 1,38 раза); напруженням рівня ендогенної інтоксикації за індексом реактивної відповіді нейтрофілів (у 1,39 раза). Уперше доведена провідна роль системи тромбоцитів у розвитку низькоінтенсивного запалення в атерогенезі; показано, що підвищення рівня тромбоцитів (у 1,35 раза) супроводжується зростанням індексу системного імунного запалення (у 1,49 раза) і є прогностично вагомі за оцінки розвитку і важкості СІХС у поєднанні із ЦД2. Нейтрофіли і тромбоцити/лімфоцити у хворих на СІХС за умови супутнього ЦД2 перебувають у стані хронічної активації на тлі частіше виявленої хронічної інфекції Chlamydophila pneumoniae (у 1,64 раза), проявами якої є дисбаланс продукції прозапальних біологічних маркерів у бік збільшення секреції прозапальних молекул – високочутливого С-реактивного протеїну (на 38,96%), розчинної ізоформи білка ST2 (на 53,85%), триметиламін n-оксиду (на 33,87%), рівнів Толл-подібного рецептора 2 (на 53,84 %) та Толл-подібного рецептора 4 (на 43,75 %) та відношення TLR2/TLR4 (в 1,35 рази). Уперше показано, що на патологічне ремоделювання лівого шлуночка при даній поєднаній патології впливають маркери прогресування атеросклерозу та гіперглікемії: холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХСЛПНЩ) (r=+0,49), триацигліцериди (ТГ) (r=+0,56), HbA1c (r=-0,41). Уперше простежена залежність формування діастолічної дисфункції ЛШ та прогностично неблагоприємного типу ремоделювання на тлі активності запалення за рівнем високочутливого С-реактивного протеїну (r=-0,52); показників розчинної ізоформи білка ST2 і співвідношення Е/А (r=-0,58) та показників розчинної ізоформи білка ST2 і відносної товщини стінки лівого шлуночка (r=+0,39). Уперше показана залежність активності хронічного низькоінтенсивного запалення за показником індексу системного імунного запалення від рівня глікемії (r=+0,44), ТГ (r=+0,54), ХСЛПНЩ (r=+0,37), високочутливого С-реактивного протеїну (r=+0,79), триметиламін n-оксиду (r=+0,64). Уперше встановлені залежності між рівнями Толл-подібного рецептора 2 та Толл-подібного рецептора 4 і концентраціями високочутливого С-реактивний протеїну, стимулюючого фактора росту, триметиламін n-оксиду, доведено, що циркуляція високої концентрації TLR 2 і TLR4 має незаперечне значення у підтриманні запального синдрому низької інтенсивності. Доведено, що додаткове призначення емпагліфлозину до фармакологічної терапії, відповідної настановам, хворих на СІХС на тлі ЦД2 призводить до швидшої редукції проявів загальної слабкості; унормування харчової поведінки, індексу маси тіла, зниження рівнів у крові HbA1c, hs-СРП, TLR2 і TLR4 та співвідношення TLR2/TLR4. Показано, що поєднана фармакологічна терапія з використанням емпагліфлозину та кверцетину в хворих на СІХС та ЦД2 обумовлює виразніше зменшення порушення процесів релаксації міокарда за даними зростання відношення Е/А та зменшення середніх значень показника кінцевого діастолічного розміру лівого шлуночка та має більш виразний вплив на зниження інтенсивності запального синдрому низької інтенсивності. Ключові слова: стабільна ішемічна хвороба серця, цукровий діабет ІІ тип, ремоделювання міокарду, фактори ризику серцево-судинних захворювань, системне запалення, маркери запалення, ліпідний обмін, оксидативний стрес, ендотеліальна дисфункція, високочутливий С-реактивний протеїн, триметиламін n-оксид, стимулюючий фактор росту, Толл-подібний рецептор 2; 4, кверцетин, емпагліфлозин. Галузь-Медицина.^UThe study design was approved by the Ethics Committee of Ivano-Frankivsk National Medical University. 129 patients with CAD were examined. It was found that comorbid patients with CAD in combination with type 2 diabetes were 2.04 times more likely to be of working age, which is a significant social problem. The combined course is characterised by an asymptomatic course, painless ischaemia and a combination of complaints that may outline the symptoms of hyperglycaemia. It was noted that the course of CAD in the setting of type 2 diabetes mellitus is more often characterised by obesity (1.93 times); disorders of external (1.22 times) and restrictive (1.29 times) eating behaviour; painless ischaemia (2.57 times); distinct disorders of carbohydrate and lipid metabolism; and lower quality of life (1.78 times). It was noted that concomitant type 2 diabetes mellitus in patients with CAD causes structural and functional myocardial remodelling, which are manifested by higher values of end-diastolic size (1.23 times), end-systolic dimension (1.09 times), relative wall thickness of the left ventricle (1.37 times), slower myocardial relaxation in terms of E/A (1.39 times), increased DT by 20.47 % and IVRT by 32.09%; more frequent formation of pathological concentric hypertrophy of the left ventricle (by 1.79 times). It has been established that CAD with concomitant type 2 diabetes mellitus is characterised by activation of elements of systemic low-intensity inflammation, which is manifested, compared to patients without diabetes mellitus, by a higher number of white blood cells in the blood, an increase in the number of leukocytes (1.24 times) due to neutrophils (1.32 times) and lymphocytes (1.14 times); an increase in integral inflammatory indices: (1.23 times) and (1.38 times); increased level of endogenous intoxication according to the neutrophil reactive response index (1.39 times). For the first time, it was shown that pathological remodelling of the left ventricle in this combined pathology is influenced by markers of atherosclerotic progression and hyperglycaemia: low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) (r=+0.49), triacylglycerols (TG) (r=+0.56), HbA1c (r=-0.41). For the first time, the dependence of the formation of LV diastolic dysfunction and prognostically unfavourable type of remodelling on the background of inflammation activity was traced by the level of high-sensitivity C-reactive protein (r=-0.52); indicators of growth factor-E/A (r=-0.58) and stimulating factor-relative left ventricular wall thickness (r=+0.39). For the first time, the dependence of chronic low-intensity inflammation activity as measured by the index of systemic immune inflammation on the level of glycaemia (r=+0.44), TG (r=+0.54), LDL-C (r=+0.37), high-sensitivity C-reactive protein (r=+0.79), trimethylamine n-oxide (r=+0.64) was shown. For the first time, the dependence between the levels of Toll-like receptor 2 and Toll-like receptor 4 and the concentrations of highly sensitive C-reactive protein, sST2, trimethylamine n-oxide was established, and it was proved that the circulation of high concentrations of TLR2 and TLR4 is of undeniable importance in maintaining low-intensity inflammatory syndrome. It was noted that the additional administration of quercetin to the pharmacological therapy in accordance with the guidelines for patients with CVD in the setting of type 2 diabetes mellitus leads to a faster reduction of the anginal syndrome; potentiates the reduction of LDL cholesterol levels in the blood; reduces the manifestations of systemic low-intensity inflammation due to cellular immunity, a decrease in certain integral inflammatory indices and a decrease in the levels of hs-CRP, sST2, TMAO. It was proved that the additional administration of empagliflozin to the pharmacological therapy in accordance with the guidelines for patients with CAD with type 2 diabetes mellitus leads to a faster reduction in the manifestations of general weakness; normalisation of eating behaviour, body mass index, reduction in blood levels of HbA1c, hs-CRP, TLR2 and TLR4 and the TLR2/TLR4 ratio. It has been shown that combined pharmacological therapy with empagliflozin and quercetin in patients with CAD and type 2 diabetes mellitus causes a more pronounced reduction in myocardial relaxation disorders as measured by an increase in the E/A ratio and a decrease in the mean values of the left ventricular end-diastolic dimension and has a more pronounced effect on reducing the intensity of low-grade inflammatory syndrome. Key words: stable coronary artery disease, type II diabetes mellitus, myocardial remodelling, cardiovascular disease risk factors, systemic inflammation, inflammatory markers, lipid metabolism, oxidative stress, endothelial dysfunction, high-sensitivity C-reactive protein, trimethylamine n-oxide, growth factor, Toll-like receptor 2; 4, quercetin, empagliflozin. Branch-Medicine.

Удосконалено технологію виробництва виноградного соку за рахунок застосування мікрохвильової обробки напоїв у камері нерезонансного типу. Проаналізовано існуючі способи теплової та мікрохвильової обробки продукції в резонансній мікрохвильовій камері. Показано переваги та недоліки традиційного нагрівання в пастеризаторі та резонансних камерах надвисокої частоти (НВЧ). Встановлено, що застосування резонансних камер у харчовій промисловості не знайшло широкого використання через недосконалість устаткування. Теоретично й експериментально досліджено процес пастеризації виноградного соку в рівномірному електромагнітному полі НВЧ. Розроблено режими пастеризації продукції та обчислено фактичну летальність найбільш термостійких мікроорганізмів. Розроблено математичну модель і визначено параметри процесу мікрохвильової пастеризації продукції, яка забезпечує мікробіальну стабільність і підвищення якості готової продукції. Проведено мікробіологічний і біохімічний аналіз контрольних і дослідних зразків продукції після пастеризації за визначеними технологічними параметрами та показано промислову стерильність і скорочення втрат біологічно цінних речовин. Зроблено розрахунок економії енергоресурсів за умов надвисокочастотної обробки у разі застосування нерезонансної камери, який становить 231 тис. грн на рік.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена актуальній проблемі формування здоров'язбережувальної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів не лише у процесі фізичного виховання, але й загалом, під час отримання освітніх послуг.У дисертації розкрито зміст та структуру формування та методики використання здоров'збережувальної компетентності у процесі фізичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів інформаційно-комунікаційних спеціальностей, її теоретико-методологічні підходи, принципи, форми, методи та засоби.Розроблено концепцію системи здоров'збережувальної компетентності у процесі фізичного виховання студентської молоді на основі індивідуального підходу, а також послідовності і неперервності її застосування, в якій виокремлено та охарактеризовано загальнодидактичні та спеціальні принципи. Визначено, експериментально перевірено та згруповано педагогічні умови, зокрема: організаційно-педагогічні, дидактичні та психолого-педагогічні. Згідно кореляційного аналізу визначені показники, що найбільш характеризують рівень фізичної підготовленості та показники біологічного віку студентів.Науково обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель застосування здоров'збережувальної компетентності у процесі фізичного виховання студентів, який включає методологічно-цільовий, змістово-процесуальний та діагностично-результативний розділи і ґрунтується на методології системного, синергетичного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, інтегративно-інноваційного та компетентнісного підходів.^UThe thesis is devoted to the up to date problem of formation of health - saving competence of students of information and communication specialties not only in the process of physical education, but also in general, when receiving educational services.The thesis describes the content and structure of the methodology of using health-saving competence in the process of physical education of students of higher education institutions of information and communication specialties, its' theoretical and methodological approaches, principles, forms, methods and means.The concept of the system of health-saving competence in the process of physical education of student youth has been developed on the basis of consistency, individual approach, as well as continuity of its application, where general and the special principles have been outlined and characterized. Conducting our research, we studied the students' motivation to use physical exercises and various forms of active recreation to promote health, dynamics of biological age, and an increase of mental capacity.A key feature of the proposed methodology is the implementation of the physical and educational program during physical education classes, training in theoretical disciplines and independent training, the formation of students' health and safety competence.Under the methodical system of application of health-saving competence, we see the introduction in the process of physical education of students the forms, means and methods of application of health-improving and cultural technologies, mechanisms of their design in the health-saving educational space of the institution of higher education with the help of modern innovative pedagogical technologiesThe pedagogical conditions have been determined, experimentally tested and grouped, in particular: organizational-pedagogical, didactic and psychological-pedagogical. According to the results of correlation analysis, the indicators that most characterize the level of physical fitness and the students' biological age have been determined.The model of application of health-preserving competence in the process of physical education of students is scientifically substantiated, developed and experimentally tested, which includes methodological-targeted, substantive-procedural and diagnostically-effective sections and is based on the methodology of systematic, synergetic, activity, personality-oriented, integrative-innovative and competence approaches.It was improved: existing theoretical and methodological principles of application of the means of health-saving competence in the process of physical education in institutions of higher education; the structure of information significant indicators of professionally applied physical fitness of students of information and communication specialties.Approaches to the analysis of the existing physical and fitness technologies have been further developed; scientific principles of modern information and communication technologies using during monitoring of the state of health, the level of physical fitness and indicators of the biological age of students both in the process of physical education and during theoretical classes.The practical significance of the results of the thesis research is the development, experimental verification and implementation in the practice of higher education institutions of a complex of educational and methodological support. The textbook, educational manuals, methodical recommendations that help to increase the efficiency of scientific and pedagogical staff in higher education institutions of Ukraine have been developed.The theoretically substantiated methodical system of application of the means of health-saving competence in the process of physical education of students has proved its effectiveness in the conditions of pedagogical experiment. The methodology for determining the level of health-saving competence of students who participated in the research has been adapted. The system of criteria and indicators, constructed in relation to theoretically substantiated requirements, is correlated with the structure of the methodological system of application of health-saving competence in the process of physical education of students: motivational-value component – with motivational criterion, cognitive component – with content criterion. The results of the study of the state of formation of health-saving competence of students of higher education institution according to defined criteria are presented.

Досліджено роль ацетилювання α-тубуліну при реалізації аутофагії у клітинах A. thaliana, індукованої стресовими факторами абіотичної природи(голодування, осмотичний і сольовий стреси, ультрафіолет В). На морфологічному, транскрипційному та біохімічному рівнях показано розвиток аутофагії у відповідь на дію цих чинників. Встановлено, що інгібування стрес-індукованої аутофагії викликає підвищення кількості клітин у стані програмованої клітинної загибелі, що ілюструє роль аутофагії як адаптивного механізму. Продемонстровано суттєве підвищення рівнів ацетильованого α-тубуліну під впливом абіотичних стресових факторів, а також показано, що ацетилювання α-тубуліну забезпечує більш міцну його взаємодію тубуліну з білком аутофагії Atg8, що підтверджує функціональну роль мікротрубочок у реалізації аутофагії. Встановлені закономірності впливу стресових чинників на експресію генів α-тубуліну та білка atg8 і генів ферментів, залучених до ацетилювання тубуліну (ацетилтрансфераза elp3 та деацетилази hda14 і hda6). Виокремлено рослинні кінезини, вірогідно залучені до розвитку аутофагії та проаналізовано закономірності їх експресії під впливом досліджуваних абіотичних факторів. Встановлено тканиноспецифічний характер ацетилювання α-тубуліну як модифікації, котра у відповідь на вплив абіотичних стресів найбільш виражено проявляється у молодих та меристематичних тканинах, а також у тканинах коренів (кореневому чохлику, епідермісі та перициклі).^UThe role of post-translational acetylation of α-tubulin in the realization of stress-induced autophagy in A. thaliana cells was investigated. It was shown on the morphological, transcriptional and biochemical levels, that the development of autophagy is induced as a response to abiotic stress influence. It was found that an inhibition of stress-induced autophagy causes an intensification of programmed cell death development, which illustrates the role of autophagy as an adaptive mechanism. A significant increase in the level of acetylated a-tubulin was detected under the influence of abiotic stress. Moreover, it was shown that acetylation of α-tubulin provides a stronger interaction of tubulin with Atg8, an autophagy protein, which altogether confirms the functional role of microtubules in the realization of stress-induced autophagy. The regularities of the influence of stress factors on the expression of α-tubulin genes and the atg8, as well as on the enzymes involved in the acetylation of the tubulin (acetyltransferase elp3, deacetylases hda14 and hda6) have been established. The plant kinesins that are likely to be specific for the realization of stress-induced autophagy have been identified and the patterns of their expression under the influence of the abiotic factors were analyzed. Stress-induced α-tubulin acetylation was shown as a tissue-specific modification, which is most pronounced in young and meristic tissues, as well as in root tissues (root cap, epidermis and pericycles).

Проаналізовано наукову літературу з проблеми формування інтересу підлітків до зарубіжної літератури за умов дозвілля. Визначено шляхи її вирішення. Обгрунтовано педагогічні умови, принципи проектування та технологію розробки, а також впровадження соціально-педагогічної програми з формування даного інтересу підлітків, визначено її ефективність. Доведено важливість одержаних даних для подальшого розвитку соціально-педагогічної науки, теорії та практики культурно-дозвільної діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системний аналіз теоретико-методологічних підходів до соціально-комунікативної інтерпретації феномену сучасного мистецтва. Запропоновано специфічний вимір у дослідженні сучасних художніх практик крізь призму "економіки символічного обміну", що адекватно висвітлює утилітарно-прагматичну роль сучасного мистецтва. Обгрунтовано розуміння віртуальної реальності як нового середовища для інноваційних художніх практик і художніх комунікацій, через які відображаються сутність та умови прояву рольової специфіки мистецтва в контексті "всепроникаючої" інтерактивності. Доведено взаємозв'язок мистецьких технологій і бізнес-комунікацій в аспекті застосування творчих методик під час створення комунікативних продуктів, технік, технологій; розкрито значення креативу для ефективності бізнес-процедур.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню феномена реклами у контексті загальнолюдської культури в цілому та художньої культури зокрема. Розкрито зв'язок реклами з різними галузями гуманітарних знань, мистецтвом, народною творчістю. Визначено сучасні тенденції розвитку реклами як особливого виду мистецтва, що відображає повсякденне буття людини, має естетичний вплив на різні сфери її життя та суспільства в цілому.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню феномена реклами у контексті загальнолюдської культури в цілому та художньої культури зокрема. Розкрито зв'язок реклами з різними галузями гуманітарних знань, мистецтвом, народною творчістю. Визначено сучасні тенденції розвитку реклами як особливого виду мистецтва, що відображає повсякденне буття людини, має естетичний вплив на різні сфери її життя та суспільства в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення конкурентоспроможності взуття вітчизняного виробництва за рахунок поліпшення його якості з одночасним зменшенням матеріалоємності, скороченням витрат електроенергії на технологічні потреби, що в підсумку вплинуло на його собівартість. Розроблено новий спосіб коригування деформаційних властивостей натуральних шкір вітчизняного виробництва на стадії виготовлення взуття, зважаючи на відповідні вимоги технологічного процесу формування. Запропонований спосіб обгрунтовано теоретично, підтверджено експериментально та покладено до основи розробленої нової ресурсоощадної технології, з впровадженням якої підвищилась формостійкість взуття, знизилась його собівартість за рахунок економії натуральних шкір для верху взуття, зменшилось електроспоживання на складальних потоках (завдяки усуненню застосування енергоємних пристроїв волого-теплової обробки та сушилок).

  Скачати повний текст