Досліджено економічну природу науково-технічної послуги як самостійного виду діяльності та рівень його розвитку за сучасних умов. Проаналізовано процеси становлення ринку науково-технічних послуг. Обгрунтовано необхідність, узагальнено досвід та виявлено складові державного регулювання ринку науково-технічних послуг. Узагальнено досвід такого регулювання у розвинених країнах з метою його використання в Україні. Вдосконалено методику формування цін на науково-технічні послуги.

  Скачати повний текст

Показано, що інтеграція науки та практики є передумовою реалізації у навчанні міжпредметних зв'язків. Розглянуто психолого-педагогічні та методологічні засади здійснення міжпредметних зв'язків природничо-математичних дисциплін. Досліджено задачний підхід до побудови процесу навчання на міжпредметній основі. Виявлено організаційно-дидактичні та методичні умови ефективності та результативності використання задач з міжпредметним змістом. Проаналізовано уроки розв'язання задач, спрямовані на реалізацію міжпредметних зв'язків. Розроблено систему задач з міжпредметним змістом.

  Скачати повний текст

Розглянуто теорію рефлексії у музичній творчості, суттю якої є обгрунтування музики як аналога homo cognitio (через Я-образ автора), зумовленої вимогами категоріального синтезу у сучасій когнації (семіотики культури, аналітичної герменевтики, онтології, метафізики, християнської антропології). Проаналізовано рефлексію як модус свідомості та семіотичного об'єкта. Зазначено, що змістом рефлексивного образу є акт усвідомлення власної свідомості та самоздійсненості особистості (авторські роздуми щодо життя, смерті, Богопізнання). Мовна рефлексія створює іманентні моделі художньої типізації, якими є внутрішня мова, двосвіття, подвоєння, спілкування, монодрама, драматургія типу сходження, синергія). Запропоновано тезу, що рефлексивний стиль мислення як системне явище утворює знакову парадигму музичної культури XX ст., що зумовило розробку синергійної концепції, яка базується на культур-антропологічному синтезі та соціокультурній еволюції рефлексивної семантики (від віденського класицизму до українського відродження останньої третини XX ст.).

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з дослідженням проблем правового статусу особи, що потерпілої від злочину. Проаналізовано норми кримінально-процесуального закону, що регламентують статус особи, потерпілої від злочину на досудових стадіях процесу. З'ясовано сутність, правову природу шкоди, заподіяної злочином, виявлено можливість участі юридичної особи в кримінальному процесі як потерпілого, визначено форми та засоби відшкодування шкоди потерпілому в досудових стадіях і вплив його віктимної поведінки на відшкодування шкоди від скоєння злочину. На базі цього сформульовано поняття особи, яка постраждала від злочину, та визначено її правовий статус. Обгрунтовано необхідність закріплення правового статусу нового суб'єкта кримінального процесу - постраждалого, визначено поведінку потерпілої від злочину особи як елемент предмету доказування та її вплив на відшкодування заподіяної шкоди.

  Скачати повний текст

Проаналізовано внутрішні та зовнішні чинники впливу на динаміку реформування змісту університетської освіти Франції у сучасний період, зокрема, кризу та автономізацію університетів, вимоги ринку праці, закони "Про соціальну модернізацію", "Про свободи та відповідальності університетів", входження країни до загальноєвропейського простору вищої освіти та зумовлені реформи. Визначено тенденції реформування змісту університетської освіти Франції, зокрема, індивідуалізація, професіоналізація, регіоналізація вищої освіти, перехід її до ринкових відносин, розвиток плюридисциплінарності. Зазначено, що подальше вивчення процесу реформування змісту університетської освіти Франції та його наслідків сприятиме розбудові національної системи вищої освіти.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено обґрунтуванню фортепіанної спадщини І. Карабиця в дискурсі феноменології стилю, в межах якої висвітлена унікальна постать видатного композитора, його життєтворчість та внесок в українську музичну культуру ІІ половини ХХ ст. Зміст поняття «феноменологія стилю» розкрито через єдність композиторського і виконавського мислення.Встановлено періодизацію творчості митця завдяки всебічному аналізу повного корпусу творів для фортепіано. Доведено, що ранні фортепіанні твори (Соната, Сонатина, Варіації, цикл «Прелюдія та токата», фортепіанний концерт №1) стали підґрунтям кристалізації творчих методів митця. На етапі ранньої зрілості (фортепіанний концерт № 2, цикл 24прелюдії») виявлено особистісне світовідчуття через наявність генеральної стильової інтонації. Творча зрілість позначена універсалізацією фортепіанного стилю. Завдяки встановленій періодизації визначені стильові константи фортепіанної творчості І. Карабиця: гармонічна інтонація, темброво-фактурний комплекс, гостре відчуття ритму, взаємодія камерності та симфонізму, симфонізація фортепіанного викладу. Вказано на роль виконавської концепції, яка є шляхом до розуміння, усвідомлення та відтворення композиторського тексту.^UThe thesis is devoted to substantiation of I. Karabyts piano heritage significance in the discourse of the phenomenology of style, within which the unique figure of the outstanding composer, his creative life and contribution to the Ukrainian music culture of the second half of the 20th century is reflected. The content of the “phenomenology of style” concept is disclosed through the unity of composing and performing thinking: as a phased introduction to the spiritual aura of creative life, starting from the study of the piano style evolution to the creation of the own concepts of the artist's works by contemporary performers. It is mentioned on the state of modern “Karabyts studies”, which contains the first G. Ermakova's monograph (1983), articles of panoramic character in the collection “Vivere memento” (2003); two PhD theses by O. Haluzevska (2007) and O. Gurkova (2017). The stylistic constants of I. Karabyts creativity are determined: the general stylistic intonation (established modeharmonic, metro-rhythmic as well as texture and timbre complexes), chamber, symphonic style and symphonization of piano presentation. The role of performance concept, which is a way to understand, comprehend and reproduce a composer's text is highlighted.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню множинності форм прояву мелосу у вокальній музиці ХХ ст. Існуючі виконавські практики охоплюють ойкумену мелодичних структур від «живого тексту» традиційного виконавства України та духовних піснеспівів (на матеріалі Слобожанщини) до китайського мелосу автентичних та сучасних зразків професійної музики Китаю. Порівняльний аналіз різножанрових і різностильових проявів мелосу як феномена звукообразного мислення та аналітична апробація теорії пан мелосу дозволили визначити теорію мелосу парадигмальним дискурсом сучасної інтерпретології. Доведено, що усталені уявлення про сутність мелодії класико-романтичного стилю дещо нівелюють національну характерність регіональних форм пісенності. Функціонально-структурні параметри мелосу поглиблюють жанрово-стилістичну амплітуду за рахунок традиційних (фольклорних та церковних) форм виконавства; їхня ліро-епічна свідомість впливає на стан жанрово-стильової системи вокальної музики та постає як мультикультурний феномен, в якому зразки китайського та слов'янського виявляються спорідненими. Виявлено загальні мело-формули, ладові та ритмічні структури на тлі національно-означених відмінностей.^UThe present dissertation is devoted to the substantiation of the plurality of forms of the manifestation of melos in the vocal music of the 20th century, and on this basis – to the rethinking of the theory of melos. The set goal (the comparative analysis of the multi-genre and multi-style manifestations of melos as a phenomenon of the sound-and-image thinking) and its analytical testing allowed determining the theory of melos by the paradigmatic discourse of the modern interpretation. It has been proved that the established notions about the essence of the melody of the classical-romantic style somewhat offset the national character of the regional forms of singing. The functional-structural parameters of melos deepen the genre-and-style amplitude due to the traditional (folk and church) forms of the performance; the lyrical-epic consciousness affects the state of the genre-and-style system of the vocal music and appears as a multicultural phenomenon, related to the Chinese and Slavic mentality. The general melodic formulas, fret and rhythm structures, along with the nationally defined differences, have been revealed.

Дисертацію присвячено вивченню співтворчості виконавця та композитора на матеріалі камерно-вокальної музики Г. Свиридова. У науковий обіг уведено концепт «співтворчість»; його зміст сформовано в інтерпретативному колі спілкування суб'єктів творчості «композитор-поет-першовиконавці» і скеровано на оцінку слухача-співрозмовника. Параметри співтворчості залежать від тексту (зафіксованій «матриці» стилю мислення митця) та контексту (історико-культурні умови буття твору). Співак виявляє приховані підтексти твору, що інтерпретується в іншому соціокультурному середовищі, і тому резонує новими смислами.^UThe present thesis is devoted to the substantiation of the co-creation of the performer and the composer as a phenomenon of musical culture based on the material of G. Svyrydov's vocal compositions. The parameters of the co-creation, considered in the conceptual framework of the theory of musical interpretation, have internal and external causality and are divided into mental, social and communicative ones. The development of the concept of “the co-creation” in the circle of communication “composer – poet – first performer”, the meaning of which is aimed at the listener's understanding, has been proposed.

Дисертацію присвячено вивченню хорового стилю М. Шуха, одного з видатних представників генерації вісімдесятників української композиторської школи. Вперше у вітчизняному музикознавстві досліджено повний корпус хорових творів М. Шуха, що склав аналітичну базу для визначення творчості як духовного універсуму. Надано періодизацію хорової творчості композитора, означену метажанровим універсалізмом. Обґрунтовано тип драматургії хорових творів («духовний шлях сходження»), значення концептів Світла та Єдності для відображення філософсько-релігійних ідей.^UThe dissertation is devoted to the study of the choral style of M. Shukh, one of the outstanding representatives of the generation of eighties of the Ukrainian composition school. The outstanding artist worked in the field of national art for more than 40 years, leaving a multi-vector legacy of symphonic, instrumental (piano, organ, string and bow) and vocal music. Choral pieces were dominant in the creative work of the artist.

Дисертацію присвячено програмній музиці – розповсюдженому явищу баянної творчості України (як композиторської, так виконавської). На ґрунті вивчення музикознавчих джерел та творчої практики композиторів-баяністів 1960-2010 років надано дефініції, які cформували уявлення про музичну семантику в контексті академічної творчості для баяну. Програмність в музиці (в широкому сенсі) – це наявність позамузичних чинників в художній концепції твору, що впливають на композиторський задум та його виконавську реалізацію. Програмність у баянному творі на сучасному етапі творчої практики потрактовується як різновид музичної семантики, що втілена композитором іманентно-музичними засобами через вербальне позначення авторського повідомлення для виконавців та слухачів. Надано характеристику програмним творам для дітей (зокрема, В. Власова) на тлі загальних тенденцій розвитку баянного мистецтва. Виявлено стильові закономірності програмних творів крупної форми для баяна з оркестром, обґрунтовано концепції програмності у Другому концерті для баяну з оркестром А. Гайденка, у «Давньокиївських фресках» сюїті-зошит для баяна А. Сташевського, «Слов'янській сонаті» В.Зубицького, а також програмних композицій І. Єргієва як репрезентації новітніх звукообразних форм музикування XXI ст. Зроблено висновок, що програмність як явище композиторсько-виконавської творчості не втратила свого історичного значення для композиторів та виконавців різних поколінь. З точки зору наукового моделювання змісту музики програмність та семантика співвідносяться як загальне та конкретне.^UThe thesis deals with program music as a widespread phenomenon of button accordion art in Ukraine (both composers and performers). Based on studying musicological references and creative practical training of composers- button accordionists of the 1960s-the 2010s, there are definitions which formed the idea of musical semantics in the context of academic art for button accordion. Programming in music (in a broad sense) is non-musical factors in the artistic concept of the piece of music that affect the composer's idea and performance. At the present stage of creative practical training, programming in an button accordion piece is interpreted as a kind of musical semantics, which is embodied by the composer in immanent musical means through verbal design of the author's message for performers and listeners. The types of programming in button accordion art (compositional works and their performance) are substantiated on the basis of generalizing mutual influences of different kinds of arts in genres of academic folk-instrumental music-making: generalized, generalized-plot, sound-imitating, picture-associative, genre-related, genre as intergenre synthesis. The stylistic patterns of big program works in different genres (suites, concerts with a chamber orchestra, etc.) in the aspect of performing the program idea of the composer are analyzed. For example, V. Zubytsky's accordion sonata № 2 Slovyanska is an example of generalized programming, typical of the romantic era of Ukrainian academic music (from M. Lysenko's works to B.Lyatoshynsky's symphony and even “Kyiv avant-garde” representatives).

Дисертацію присвячено вивченню фортепіанного стилю мислення одного з найяскравіших представників європейської музичної культури ХІХ – початку ХХ ст. Каміля Сен-Санса (1835–1921). Його творча діяльність і фортепіанна спадщина втілюють ідеал композитора-віртуоза. Досконало володіючи інструментом, він розширив горизонт виразових можливостей фортепіано, створивши власний стиль – звукообразний світ. Затребуваність теми дисертації обумовлена недооцінкою творчої спадщини К. Сен-Санса в більшості наукових концепцій, які присвячені історико-типологічним процесам західноєвропейської музики. Хоч минуло уже сто років з дня смерті митця, на сьогоднішній день його значний внесок у розвиток європейської культури не висвітлено у наукових дослідженнях в повній мірі.^UThe thesis covers the investigation of pianoforte mentality style of one of the most outstanding representatives of the European music culture of the 19th – the beginning of the 20th century C. Saint-Saëns (1835–1921). His creative activity and pianoforte heritage represent the ideal of a composer-virtuoso. Being excellent atplaying the instrument, he expanded the horizons of pianoforte expressive means by creating his own style – a sound-pattern world. The demand of the thesis topic is explained by under-investigation of C. Saint-Saëns's artistic heritage in most scientific outlooks devoted to historical and typological processes in Western European music. Although it has been a hundred years since the artist's death, today his great contribution into the development of the European culture has not been covered in scientific studies to the full expend.

Дисертацію присвячено когнітивно-інтерпретативному аналізу пасторалі як мистецького явища в історико-стильовій ретроспективі та проявах сучасного виконавського буття. Пастораль – усталений жанр європейської культури, який успадкував багату історію homo musicus, і тому займає помітну роль в сучасному концертному репертуарі (зокрема, вокалістів Китаю, які навчаються в Україні). Концертуючі музиканти повинні знати генеалогію класичних жанрів європейської культури, які перебувають в комунікативній ситуації кінця ХХ-ХХІ століть, та їх новітню трансформацію, щоб набувати у своєму виконавстві відповідну стильову атрибуцію інонаціональних зразків. У висновках підведено підсумки історико-теоретичного та когнітивного-інтерпретативного аналізу пасторальних творів різних національно-стильових традицій. Запропоновано дефініцію пасторалі в світлі християнської концепції музики, як «райської картини світу». Пастораль постає синтетичним явищем, яке більше, ніж жанр – це спосіб буття, світоспоглядання людини, що склався історично, не втратив актуальності та перебуває в «пам'яті культури» ХХІ століття, посідаючи чильне місце як складник виконавської культури homo musicus.^UThe dissertation is devoted to the cognitive-interpretative analysis of pastoral as a carrier of the new European tradition in its historical and stylistic retrospective and manifestations of modern performing life. Pastoral in music is an established genre of European culture, which inherited a rich history of homo musicus, and therefore plays a prominent role in the modern concert repertoire (in particular, that of the Chinese vocalists studying in Ukraine). Concerting musicians must know the genealogy of classical genres of European culture, which are in the communicative situation of the late 20th-21st centuries, and their latest transformation in order to acquire in their performance the appropriate stylistic attribution of non-national patterns. The conclusions summarize the historical-theoretical and cognitiveinterpretative analysis of pastoral works of different national and stylistictraditions. The definition of pastoral in the light of the Christian concept of music as a heavenly picture of the world is offered. Thus, pastoral appears as a synthetic phenomenon that is more than a genre: it is a way of human worldview, a special picture of the world that has developed historically, and in the modern world occupies a prominent place as a part of the performing culture of homo musicus.

Дисертацію присвячено дослідженню хорової поліфонії як явища та вчення в контексті індивідуально-стильових систем ХХ століття. Актуальність теми обумовлена необхідністю узагальнення закономірностей хорової поліфонії, наявних в композиторській творчості ХХ століття та їх жанрово-стильових проявів у хоровому мистецтві; обґрунтування хорової поліфонії як категорії сучасного хорознавства. Вивчення хорової поліфонії як специфічної системи мислення в музичній культурі ХХ століття має велике практичне значення для хормейстерів – інтерпретаторів складних хорових партитур, що містять сутнісну виконавсько-стильову відмінність від зразків хорових жанрів європейської музики попередніх епох, обумовлюючи прагматичний «резонанс» актуальності теми пропонованого дослідження. Об'єкт дослідження – хорове мистецтво в єдності композиторської творчості та виконавства; предмет – хорова поліфонія як засаднича константа стильового мислення композиторів ХХ століття. Матеріалом дисертації слугують: 1) партитури: «Canticum sacrum» І. Стравінського; Реквієму «Коли на дворі перед будинком цвів цієї весни бузок» П. Гіндеміта, хорових фуг з кантатно-ораторіальних творів П. Гіндеміта; хорової симфонії «Узнай себе» тa хорового циклу а cappella «Слобожанські піснеспіви» О.Щетинського; 2) окреміокремі контекстуальноконтекстуально залученізалучені творитвори Д.Д. Лігеті,Лігеті, А.А. Шнітке,Шнітке, І.І. Щербакова,Щербакова, Д.Д. Бочарова;Бочарова; 3) наявнінаявні аудіозаписиаудіозаписи творів.творів.^UThe dissertation is devoted to the research of choral polyphony as a phenomenon and doctrine in the context of individual style syst ems of the 20th century. The urgency of the topic is stipulated by the need to generalize the laws of choral polyphony, available in the composing creativity of the 20th century and their genre and style manifestations in choral art; substantiation of chor al polyphony as a category of modern choral studies.The study of choral polyphony as a specific system of thinking in the musical culture of the 20th century is of great practical importance for choirmasters inter preters of complex choral scores, which contain essential erforming and stylistic differences from samples of choral genres of European music of previous epochs thus determining determining thethe pragmaticpragmatic "resonance""resonance" ofof thethe relevancerelevance ofof thethe topictopic ofof thethe proposedproposed researesearch. The object of the research is choral art in the unity of composing creativity and performance; the subject is choral polyphony as a fundamental constant of stylistic thinking of composers of the 20th century. The material of the dissertation is as follows: 1) scores: "Canticum sacrum" by I. Stravinsky; Requiem When Lilacs Last in the Dooryard Bloom'd by P. Hindemith, choral fugues from cantata and oratorio compositions by P. Hindemith; O. Shchetynsky's choral symphony "Know Yourself" and the choral cycle a cappella "Slobozhansky Songs"; 2) some contextually involved compositions by G. Ligeti, A.Schnittke, I. Shcherbakov, D. Bocharov; 3) available audio recordings of the compositions.