Синтезовано модифіковані аналоги природного фурокумарину - пcоралену,а також похідні, що містять фрагмент природного алкалоїда - цитизину. Проведено реакції С-амінометилування, проведеено синтез і вивчено антиоксидантні властивості 3-заміщених 5,7-дигідрокси-4-метилкумаринів. Під час використання в конденсації Каббе циклічних кетонів одержано спіроаналоги природного піранокумарину гарвеолону. Для синтезу 6-піразоліл- і піримідинілкумаринів вперше застосовано гетероциклізацію єнамінокетонів з гідразинами та гуанідином. В результаті конденсації 6-ацетилкумаринів з N-фенілгідразином за умов реакції Фішера одержано нові кумаринові системи, що містять індольний цикл.

  Скачати повний текст

Розроблено зональну шкалу за визначенням 13-ти біостратонів за форамініферами, які узгоджені із зональним поділом за нонопланктоном. За результатами біофаціального аналізу встановлено, що протягом палеоцен-еоцену седиментація відбувалась за відносно глибоководних умов відкритого морського басейну - в ориктоценозах постійно присутні планктонні форамініфери. Виділено п'ять типів біофацій за форамініферами: планктонний, планктонно-бентосно-секреційний, планктонно-бентосно-аглютинований, планктонно-бентосно-секреційно-аглютинований, бентосно-аглютинований, побудовані схематичні карти поширення біофацій та відновлені умови седиментації цих відкладів. За зональним поділом деталізовано розріз еоцену Прикерченського шельфу Чорного моря. У Північно-східному й Індольському структурно-фаціальних районах виявлено перерви, встановлено відсутність значної частини еоценового розрізу.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив комбінованої дії солей важких металів та іммобілізаційного стресу на хроноритми функціональної, фібринолітичної, протеолітичної активності нирок й обгрунтовано доцільність призначення мелатоніну з метою корекції порушень, обумовлених ксенобіотиками. Вперше з використанням сучасних методів дослідження визначено добові хроноритми функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин за умов дії одногодинного іммобілізаційного стресу, поєданного з введенням комбінованої суміші хлоридів талію, свинцю й алюмінію. Встановлено роль епіфізарного гормону мелатоніну у регуляції циркадіанних порушень, які виникають у результаті дії патогенних чинників різної етіології (іммобілізаційного стресу та солей важких металів). Встановлено, що даний індол шишкоподібної залози відзначається вираженими нефропротективними властивостями. Доведено, що введення мелатоніну за одну годину до іммобілізаційного стресу, поєднаного з комбінованою дією суміші солей талію, свинцю й алюмінію у різні періоди доби сприяє покращанню показників діурезу, ниркового транспорту іонів натрію, процесів ацидогенезу, функціонального стану нефрона, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин.

  Скачати повний текст

Досліджено функціональну активність нирок за умов дії одногодинного іммобілізаційного стресу у разі введення суміші солей алюмінію та свинцю. Вперше встановлено роль епіфізарного гормону мелатоніну у регуляції порушень, що виникають у результаті дії патогенних чинників різного походження. Встановлено, що даний індол шишкоподібної залози має виражені нефропротекторні властивості. Виявлено, що введення мелатоніну у дозі 0,3 мг/кг маси тіла тварин зменшує прояви порушень досліджуваних ниркових функцій, спричинених дією солей важких металів та іммобілізаційного стресу. Вперше виявлено, що введення мелатоніну за 1 год до іммобілізаційного стресу за умов дії суміші солей алюмінію та свинцю сприяє покращання показників діурезу, ниркового транспорту іонів натрію, процесів ацидогенезу, функціонального та морфологічного стану нефрона, зменшує депресію ферментів енергетичного обміну. Виявлено, що найбільш яскраво виражені позитивні зміни ниркових функцій відбуваються у вечірній проміжок доби.

  Скачати повний текст

За допомогою системи комп'ютерної електроенцефалографії проаналізовано сумарну електричну активність аркуатного ядра (АЯ) гіпоталамуса протягом статевого дозрівання птахів і характер впливу на цей процес катехол-, індоламінів, тестостерону та мелатоніну. Встановлено наявність прямої кореляції між спектральною потужністю АЯ та площею поперечного перерізу нейроцитів цього ядра, тобто, між морфометричними й електрофізіологічними показниками функціональної активності АЯ гіпоталамуса.

  Скачати повний текст

Вивчено хінолінові, ізохінолінові й індольні beta-хлороальдегіди у реакціях гетероциклізації з заміщеними ацетонітрилами. Досліджено реакції N-дезалкілування іонних сполук, одержаних у разультаті взаємодії гетероароматичних beta-хлороальдегідів з 1-заміщеними 1H-(бенз)імідазол-2-ілацетонітрилами на проміжній стадії. Виявлено закономірності порядку конкурентного N-дезалкілування іонних сполук, синтезованих на базі 1-заміщених 2-хлоро-1H-індол-3-карбальдегідів. Установлено неочікуваний напрямок гетероциклізації за 1-N атомом азоту (4-оксо-3,4-дигідрохіназолін-2-іл)ацетонітрилів за умов взаємодії з 1-арил-3-хлороізохінолін-4-карбальдегідами. Досліджено таутомерію синтезованих продуктів. Одержано похідні семи нових гетероциклічних систем.

  Скачати повний текст

Вивчено питання стосовно значущості індоламінів у ранній діагностиці та прогнозі важких уражень центральної нервової системи (ЦНС). Обстежено 128 недоношених новонароджених у динаміці раннього неонатального періоду, з яких 34 мали гіпоксичні ураження ЦНС, 30 - спінальні пологові травмі, 30 - внутрішньоутробні інфекції, померло 14 новонароджених. До групи порівняння було віднесено 20 недоношених новонароджених з гладким перебігом раннього неонатального періоду. Досліджено особливості перебігу неонатальної адаптації недоношених новонароджених, проаналізовано анамнез матерів. Виявлено нейросонографічні особливості ураження мозку: у разі спінальної пологової травми - наявність набряку стовбура мозку, за внутрішньоутробної інфекції - субепендимальні кісти. Проаналізовано показники рівня індоламінів у крові недоношених новонароджених з гладким періодом адаптації у ранньому неонатальному періоді та визначено основні діагностичні та прогностичні критерії змін концентрації індоламінів у дітей з тяжким ураженням ЦНС різного генезу у ранньому неонатальном періоді. Обгрунтовано доцільність використання рівня пуринових основ у разі народження недоношених новонароджених з метою діагностики характеру перенесеної гіпоксії. Запропоновано новий патогенетичний обгрунтований підхід до діагностики стану гематоенцефалічного бар'єра у недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС у ранньому неонатальному періоді. Виявлено морфологічні особливості епіфіза мозку у новонароджених, що вмерли внаслідок тяжкого гіпоксичного ураження мозку, проведено клініко-біохімічні зіставлення.

  Скачати повний текст

Розроблено методологію регіоселективного анелювання ядра піридину, піримідину та фосфагетероциклів з ендоциклічним С-Р зв'язком до pi-збагачених аміногетероциклів, анілінів і фенолів, яка стала основою для створення нових підходів до конденсованих гетероциклічних систем. Запропоновано нові методи анелювання піридинового циклу (до піразолу, ізооксазолу, тіофену, фурану, піролу, імідазолу, тіазолу, індолу, бензофурану, бензотіофену й урацилу), та піримідинового циклу (до піразолу, імідазолу, тіазолу та піролу). Розроблено методи введення та зняття захисних груп з атома азоту азольного циклу ядра біциклічної системи конденсованих піридинів і піримідинів. На основі одержаних N-незахищених пуриноміметиків синтезовано ряд нуклеозидів та їх аналогів, перспективних кандидатів для пошуку інгібіторів ІМФД (інозин-5'-монофосфатдегідрогенази) й АДА (аденозин-деамінази). На основі похідних аміногетероциклів створено нову стратегію синтезу конденсованих фосфагетероциклів з ендоциклічним С-Р зв'язком (оксоазафосфінінів, діазафосфінінів, оксазафосфінанонів, діазафосфінанонів) і з'ясовано межі її застосування.

  Скачати повний текст

Вивчено проблеми синтезу та досліджено онієві похідні гетероциклічних систем піридину, хіноліну, фурану, індолу, ізатину, антипірину, кумарину, 5,6-бензокумарину, 6,8-дихлорокумарину і 6-фенілазокумарину. За умов реакції Ортолєва - Кінга використано ацетилпохідні фосфонійзаміщених сполук біфенілу, дифенілметану, дифенілетану. Здійснено синтез та вивчено властивості фосфонієвих солей і фосфорилідів на основі 2-ацетил-5-бромометилфурану, 4-(хлорацетил)антипірину, 3-(бромацетил)кумарину та його похідних. Досліджено вплив стирилового фрагмента, а також ди- та триметиленового місткових угруповань на положення смуг поглинання у молекулах хіноціанінових барвників. Синтезовано бісціанінові барвники з несупряженими ціаніновим і мероціаніновим хромофорами, досліджено їх взаємодію та просторове розташування. Серед синтезованих сполук є препарати, що виявляють значну рістстимулювальну, антибактеріальну, протигрибкову та протипухлинну активності.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення й удосконалення агротехнічних заходів, спрямованих на розмноження зеленими живцями перспективних до впровадження форм бузини чорної (Sambucus nigra L.) за умов Правобережного Лісостепу України. Визначено здатність зелених стеблових живців до коренеутворення. Установлено анатомо-морфологічні відмінності укорінювання різнотипних живців залежно від строку живцювання, віку маточних рослин і впливу біологічно-активних речовин ауксинової природи. З'ясовано оптимальні строки пересаджування укорінених живців на дорощування. Оптимальний для бузини чорної є двовузловий живець, заготовлений з апікальної частини пагона, який за інтенсивністю укорінювання та росту суттєво переважає аналогічні показники одно- та тривузлових. Для підвищення виходу товарних саджанців бузини чорної рекомендовано дорощувати укорінені живці у контейнерах з використанням пересаджування, через 45 - 50 днів після висаджування для вкорінювання. Запропоновано проводити заготівлю двовузлових живців бузини чорної з апікальної частини пагона у період інтенсивного росту пагонів, а 3 - 5-річних маточних рослин для покращання вкорінення обробляти живці beta-індолилмасляною кислотою: 15 - 25, а КАНО - 10 - 20 мг/л з експозицією обробки 12 год.

  Скачати повний текст

Уперше за умов Правобережного Лісостепу України вивчено здатність до коренеутворення зелених стеблових живців і розроблено елементи технології дорощування садивного матеріалу лимонника китайського. Визначено особливості розмноження даної культури зеленими стебловими живцями залежно від віку маточних рослин, типу пагона та його метамерності, кількості листків і строків живцювання. Встановлено оптимальні терміни живцювання для сортів і форм лимонника залежно від фенологічних фаз. Визначено оптимальну концентрацію beta-індолилмасляної та норму витрати 10 % розчину калійної солі alpha-нафтилоцтової кислоти, які стимулюють коренеутворення живців. Запропоновано агротехнологічні прийоми дорощування вкорінених зелених живців лимонника до товарних саджанців.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу конденсованих гетероциклів, які грунтуються на використанні продуктів арилювання та галогенарилювання ненасичених сполук, у реакціях циклоконденсацій. Досліджено циклізації 2-арил-1,4-бензохінонів з рядом біфункційних S-нуклеофільних реагентів - тіокарбамідом, алкілксантогенатами калію, похідними димеркаптокарбонових кислот, встановлено та обгрунтовано регіонаправленість цих реакцій. Виявлено, що результат взаємодії 2-арил-1,4-бензохінонів з CH-кислотами визначається конкурентністю двох процесів: циклізації моноадукту до похідних бензофурану і окиснення цього ж адукту до хінону, який може реагувати ще з однією молекулою CH-кислоти. З'ясовано, що 2-арил-1,4-бензохінони реагують з етил(3-R-аміно)кротонатами за умов реакції Неніцеску з утворенням продуктів як індольної, так і бензофуранової циклізації. Розроблено новий підхід до синтезу 3-хлоро-2-хлорокарбоніл-бензо[b]тіофенів із замісниками в ароматичному ядрі на основі 3-арил-2-галогенопропанових кислот та їх естерів. Досліджено взаємодію 3-арил-2-бромопропанових кислот та їх естерів з 2-меркаптобензімідазолами та розроблено препаративний метод одержання похідних бензімідазо[2,1-b]тіазолідин-3-ону.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено та вдосконалено методи синтезу та досліджено властивості похідних 1H-індол-2,3-діону та 6H-індоло[2,3-b]хіноксаліну. Відпрацьовано методи синтезу основних похідних 1H-індол-2,3-діону, 6H-індоло[2,3-b]хіноксаліну, 7H-бензо[c]-індоло[2,3-b]хіноксаліну та 1,2,3,4-тетрагідро-6H-індоло[2,3-b]хіноксаліну. Розроблено зручний та м'який метод аміноетилування 1H-індол-2,3-діону та загальний метод синтезу 6-аміноалкіліндолохіноксалінів, що дозволяє одержувати широкий спектр відповідних похідних з високими виходами. Синтезовано раніше неописані аміноацилгідразони 1H-індол-2,3-діону та 1-(2-діетиламіноетил)-1H-індол-2,3-діону, 6-аміноалкіл-6H-індоло[2,3-b]хіноксаліни, основні аміди й естери індолохіноксалін-6-ілкарбонових кислот, 7-аміноетил-7H-бензо[c]-індоло[2,3-b]хіноксаліни та 6-аміноетил-1,2,3,4-тетрагідро-6H-індоло[2,3-b]хіноксаліни. Методами спектрофлуориметрії, спектрофотометрії та віскозиметрії вивчено взаємодію синтезованих сполук з ДНК. Вперше встановлено, що аміноацилгідразони 1H-індол-2,3-діону є інтеркаляторами ДНК. Вперше встановлено індукцію інтерферону аміноацилгідразонами 1H-індол-2,3-діону та похідними індолохіноксаліну. Серед похідних індолохіноксаліну виявлено високоефективні низькотоксичні противірусні агенти й індуктори інтерферону.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що формування адаптивних реакцій сортів озимої пшениці на посуху та високі температури детерміновано перебудовами водного, ліпідного, аденозинфосфатного та фітогормонального пулів. Виявлено дві, розмежовані в часі, фази адаптивної реакції надходження тритієвої води до листків озимої пшениці за умов високотемпературного стресу різної напруженості. Одержані результати свідчать, що сорти озимої пшениці степового екотипу відрізняються інтенсивнішим синтезом аденозин-трифосфатів (АТФ) і утилізацією енергії в процесах адаптації рослин до посухи від сортів лісостепового екотипу. Показано, що енергетичне забезпечення адаптивних процесів пшениці до водного дефіциту визначається вмістом і балансом аденозин-5-моно-, ди- і трифосфатів та енергетичним зарядом. Встановлено взаємозв'язок між рівнем енергозабезпечення, водообміном, вмістом фітогормонів, рідкокристалічною структурою сумарних полярних ліпідів мембран хлоропластів сортів озимої пшениці та їх посухостійкістю. Доведено, що для посухостійких сортів пшениці в післястресовий період характерне збільшення концентрації абсцизної кислоти (АБК), зеатину та зеатинрибозиду, збільшення або зменшення вмісту індоліл-3-оцтової кислоти (ІОК). Для слабостійких до посухи сортів пшениці відмічено зниження вмісту зеатину + зеатинрибозиду та ІОК за постійного та незначного збільшення концентрації АБК. Зроблено висновок, що обробка рослин за фази колосіння водними розчинами полістимуліну К і полістимуліну А-6 індукує розширення спектра якісно нових адаптивних реакцій, спрямованих на зменшення втрат урожаю та збереження якості зерна озимої пшениці за умов посухи. Розроблено спосіб оцінки посухостійкості сортів озимої пшениці за величиною енергетичного заряду аденілатної системи, який рекомендовано використовувати у селекційній роботі.

  Скачати повний текст

Вивчено нейрохімічні механізми патогенезу, особливості нейродинаміки головного мозку у випадку простої та параноїдальної форми шизофренії у підлітків і дорослих у порівняльно-віковому аспекті. На підставі установлених клінічних особливостей виділено синдроми ініціального періоду, клініко-психопатологічні особливості маячних, симплексних розладів. Вперше проведено патопсихологічне порівняльно-вікове вивчення функцій мислення, пам'яті, уваги, інтелекту, емоційної сфери, самооцінки з виділенням характерих симптомокомплексів. Описано патогенетичні нейрохімічні механізми шизофренії в порівняльно-віковому аспекті, визначено роль порушень в обміні катехоламінів, індоламінів, бета-ендорфіну у разі розвитку різних форм захворювання. З'ясовано особливості нейродинаміки мозку з урахуванням змін частотних характеристик, спектральної потужності та порушень регіонального розподілу ритмів електроенцефалограми.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень підвищення ефективності технології вирощування садивного матеріалу калини звичайної шляхом викоритання оптимальних концентарцій рістрегулюючих речовин залежно від метамерності пагона та періоду їх заготівлі. За умов правобережного Лісостепу України визначено оптимальні строки заготівлі живців калини звичайної сортів Великоплідна, Коралова, Київська садова 1 залежно від походження фенологічних фаз. Встановлено доцільність заготівлі живців з базальної частини пагона у період масового цвітіння та їх обробки перед висаджуванням 15 мг/л індолилмасляної кислоти (ІМК) і 10 % розчином калійної солі alpha-нафтилоцтової кислоти (НОК) у концентрації 10 мг/л, а у період інтенсивного росту пагонів - з їх медіальної та апікальної частини та обробки 10 % розчином калійної солі НОК у концентрації 20 мг/л. Встановлено, що оптимальним типом живця для калини звичайної є тривузловий, укорінюваність і ріст якого істотно переважають аналогічні показники дво- та одновузлових. Зазначено можливість використання двовузлових живців та недоцільність застосування одновузлових, які малопридатні для ефективного живцювання. Встановлено, що зменшення площі листкової поверхні на живцях перед висаджуванням на укорінення спричиняє істотне зменшення укорінюваності та пригнічує ріст коренів. Для підвищення виходу стандартних саджанців калини звичайної рекомендовано дорощування у контейнерах під час осіннього та весняного пересаджування укорінених живців.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено можливість практичного використання продуктів термофільного метанового бродіння (ПТМБ) відходів спиртодріжджової промисловості для регуляції росту та розвитку рослин. За допомогою специфічних біотестів виявлено у складі продуктів термофільного метанового бродіння фітогормони цитокінінової, індольної та гіберелінової природи, що узгоджується з даними, одержаними раніше з використанням фізико-хімічних методів. Визначено оптимальні концентрації ПТМБ, які стимулювали проростання насіння різних видів рослин. Встановлено прискорення вступу клітин зародкових меристем в 1-й клітинний цикл за умов проростання жита, а також стимулювання процесів ризогенезу у живців квасолі під час живцювання. Зазначено, що під впливом ПТМБ індукція процесів ризогенезу у живців квасолі супроводжується підвищенням вмісту ендогенної ІОК з подальшим зниженням її рівня в період масового коренеутворення. Виявлено, що індукція ризогенезу під впливом різних чинників, включно негормональних, пов'язана зі зміною фітогормонального статусу. Показано, що застосування ПТМБ для обробки рослин люцерни під час вегетації в чутливі фазі її розвитку супроводжується накопиченням цитокінінів за практично незмінного рівня ІОК, що сприяє збільшенню кормової цінності вегетативної маси люцерни та підвищенню її насіннєвої продуктивності за рахунок зростання кількості насіння з розрахунку на одну рослину.

  Скачати повний текст

Доведено участь фітоперіодичних механізмів у регуляції негайної адаптації щурів до гострої гіпобаричної гіпоксії, а також визначено місце та роль шишкоподібного тіла у даних механізмах. Встановлено, що збільшення фотофази підвищує чутливість тварин до гострої гіпоксії, погіршує антиоксидантний захист макромолекул та збільшує реактивність стрес-реалізуючих нейроендокринних систем, а подовження скотофази посилює стійкість до гіпоксії та покращує антиоксидантний захист ліпідів, але погіршує захист білків. З'ясовано, що шишкоподібне тіло займає одне з важливих місць у всій системі антигіпоксичного захисту організму, здійснюючи такий захист відповідно до тривалості фотоперіоду за дії власних гормонів індольної (мелатонін) та пептидної (у складі препарату епіталаміну) природи.

  Скачати повний текст

Досліджено високоелектрофільні ізоціанати та ізотіоціанати фосфору у реакціях С-карбамоїлування з метою з'ясування можливості використання цих реагентів для функціоналізації електронозбагачених гетероциклів та енамінів. Показано, що дигалогеноангідриди ізоціанатофосфорної кислоти селективно та з високими виходами С- карбамоїлують гетероцикли рядів піролу, індолу, індолізину. На основі одержаних гетерилкарбоксамідофосфорилдигалогенідів розроблено препаративні методи синтезу N-фосфорильованих амідів гетерилкарбонових кислот різного типу. Одержані гетерилвмісні карбоксамідофосфорилдіаміди досліджено як комплексони відносно до лантанідів. Розроблено методи їх "орто"-фосфорилювання та селективного N-алкілування. З використанням дихлороангідриду ізоціанатофосфорної кислоти розроблено новий, препаративно зручний метод одностадійного введення ціаногрупи в молекули електронозбагачених гетероциклів, який дає змогу синтезувати важкодоступні нітрили гетерилкарбонових кислот. За допомогою гідролізу гетерилкарбоксамідофосфорилдихлоридів розроблено синтетично зручний метод введення незаміщеної карбамоїльної групи в електронозбагачені гетероцикли. Базуючись на результатах вивчення С-тіокарбамоїлування нітрогенвмісних гетероциклів амідофосфонійізотіоціанатами, розроблено метод синтезу невідомих раніше гетерилтіокарбонілфосфінімінів. Показано, що тип замісника біля атома фосфору в фосфонійізотіоціанатах мало впливає на їх реакційну здатність, а термічна стабільність цих реагентів та продуктів С-тіокарбамоїлування на їх основі значно збільшується у разі наявності навіть одного P - N зв'язку.

  Скачати повний текст