Висвітлено проблеми еволюції літературно-мистецької інтелігенції України як соціокультурного феномена за умов щойно встановленого більшовицького режиму. Вперше комплексно розглянуто соціальний портрет даної суспільної верстви, динаміку її взаємовідносин із владою, вплив політики українізації на зростання національної самосвідомості українських митців та формування самобутньої генерації творців українського духовного відродження 1920-х років, основні напрямки та форми громадсько-культурної діяльності літературно-мистецької інтелігенції в даний період. Зроблено висновок: літературно-мистецька інтелігенція України у 1920-ті роки являла собою складний та суперечливий соціокультурний організм, який функціонував за своїми власними внутрішніми та зовнішніми законами, притаманними суспільству в цілому. Головною ознакою даної соціальної верстви було збереження паростків національно-демократичної думки, що сприяло національно-культурному відродженню України.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу філософії "віхівства" визначено структуру, особливості та аксіологічний статус революціонізму як типу світогляду, носієм якого виступила російська інтелігенція. Основою деструктивного революціонізму стала латентна релігія людинобожжя, що сприяло утвердженню нігілізму та легітимації історично безперспективних програм суспільного реформування. Подано релігійно-моральну оцінку радикальних перебудов на початку та в кінці ХХ ст.

  Скачати повний текст

На основі введення до наукового обігу значної кількості невідомих раніше архівних матеріалів, нової інтерпретації відомих та нововиявлених фактів комплексно досліджено тему "Інтелігенція Львова в 1944 - 1953 рр. (історико-соціологічний аспект)". Проаналізовано соціально-професійну структуру інтелігенції Львова, надано оцінку тогочасним радянським методам формування нової інтелігенції, досліджено форми участі спеціалістів у культурному та господарському житті міста, простежено головні напрямки політики радянського режиму щодо національних груп інтелігенції. Детально розглянуто ідеологічний тиск та репресивні акції щодо багатьох представників місцевої інтелігенції, соціально-побутові умови життя та діяльності трудівників розумової праці.

  Скачати повний текст

На підставі архівних документів, матеріалів періодичних видань, вітчизняної та зарубіжної історіографії досліджено шляхи становлення української інтелігенції Волині, головної рушійної сили у тривалій боротьбі за збереження та розвиток української спільноти та її культури. Доведено, що характер життєдіяльності даної соціальної групи у міжвоєнний період визначався особливістю політичного статусу краю, шовіністичною політикою Польської держави щодо українського населення, а з вересня 1939 р. - репресивними заходами більшовицького тоталітарного режиму. Простежено діяльність української інтелігенції у політичних партіях, громадських і релігійних організаціях, а також її участь у національно-визвольних змаганнях проти поневолювачів, за створення незалежної Української держави.

  Скачати повний текст

На базі концепцій Західних футурологів Д.Бела, Г.Кана, А.Вінера запропоновано підхід до характеристики наукової інтелігенції як головного агента створення нових форм постіндустріальної соціальної структури на шляху до інформаційного суспільства. Проаналізовано специфіку суспільного буття наукової інтелігенції України та зроблено висновок, що інтелігенція може являти собою ключовий рушійний фактор демократичного реформування суспільства. З'ясовано, що науково-технічна революція призвела до зростання впливу науково-технічної та гуманітарної інтелігенції на ці процеси. Розглянуто процес вироблення науковою інтелігенцією своєї ідеології (технологічного лібералізму) та системи рекрутування (університетів, елітарних учбових закладів). Установлено, що тенденція інтеграції науки й освіти є перспективною. Виявлено, що найважливішою функцією наукової інтелігенції є вироблення наукового знання, а за умов, коли влада переміщується до рук людей, що володіють знаннями, наукова діяльність набуває великого значення. Зроблено висновок, що наука в Україні вимагає підтримки на різних організаційних рівнях.

  Скачати повний текст

Визначено роль і місце інтелігенції в українізаційних процесах 1920 - початку 1930-х рр. Проаналізовано проблеми, які стояли на шляху "українізації" зрусифікованої інтелігенції, встановлено форми та методи, що використовувались для практичної реалізації цього завдання, показано опір, який чинила "українізації" частина російськомовної інтелігенції, та його форми. Розглянуто різноманітні заходи, які здійснювала українська інтелігенція для розширення сфери вживання української мови у різних напрямках суспільного життя - діяльності державного апарату, вищій та середній освіті, науці, літературі, мистецтві, повсякденності. Висвітлено роль представників української інтелігенції у боротьбі за розвиток елітарної української культури, їх небажання приймати "низькопробні культурні зразки" як українську культуру. Доведено, що українська інтелігенція була основною рушійною силою українізаційних процесів не лише в УСРР, але й в інших регіонах СРСР, населених українцями, і саме завдяки їй українізація вийшла за межі, відведені для неї радянським урядом та переросла в національно-культурне відродження. Розглянуто основні засоби та методи радянської влади, спрямовані на підкорення української інтелігенції.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості радянської модернізації системи освіти в УСРР в 1920 - 1930 рр. Проаналізоваано рівень інтелектуального потенціалу українського суспільства у даний період. Встановлено соціально-професійний статус і культурно-освітній рівень професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, учителів загальноосвітньої школи, визначено їх роль і місце в суспільстві та науковий внесок у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін. Детально проаналізовано літературу 1920-х рр. Обгрунтовано значення терміну "науково-педагогічна інтелігенція", здійснено історіографічний аналіз праць радянських і зарубіжних учених. Досліджено теоретичну та практичну діяльність професорів академічних кафедр і вищих навчальних закладів, їх дослідну та викладацьку роботу. Зазначено, що науково-педагогічна інтелігенція є об'єктом та предметом дослідження у контексті соціальної історії, а сама вона розглядається як суб'єкт культурно-освітнього та суспільно-політичного життя, творець, носій і своєрідний власник інтелектуального потенціалу країни. Висвітлено персональний склад науковців вищої школи, їх освітній рівень і соціальне походження. Досліджено специфіку адаптації так званої "старорежимної" (дореволюційної) інтелігенції та "червоної професури" до нових політичних умов.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел і літератури подано соціально-професійну характеристику української інтелігенції в Галичині наприкінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано вплив середніх і вищих навчальних закладів, студентських товариств на формування української інтелігенції, на підвищення її освітнього рівня та професійної кваліфікації. Уперше досліджено соціальне походження інтелігенції, основні тенденції в його змінах протягом зазначеного періоду. Охарактеризовано основні професійні групи інтелігенції, їх фаховий рівень, умови підготовки. Акцентовано увагу на професійній діяльності найкращих представників кожної з груп. Розкрито процес консолідації інтелігенції за фаховою ознакою від заснування спеціалізованих друкованих видань до створення пеших професійних організацій. Вивчено матеріальне становище різних груп інтелігенції, а також процес боротьби за його покращення, зокрема у середовищі вчителів початкових шкіл, умови праці та побуту, а також особливості проведення дозвілля інтелігенцією.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола архівних джерел та опублікованої історико-мемуарної й фахової наукової літератури висвітлено участь уродженців західноукраїнських земель, насамперед представників освічених верств та інтелектуальної верхівки, у загальнонаціональних політичних і культурних процесах періоду Першої світової війни, доби Української революції 1917 - 1921 р., подіях осені 1939 р. та "возз'єднанні" Західної України з УССР. Значну увагу приділено питанню щодо ролі галицької інтелігенції у здійсненні політики "українізації" в УССР, висвітлено аспект спілкування вчених ВУАН і НТШ у Львові та репресивні дії комуністичного тоталітарного режиму проти уродженців західноукраїнських земель на фоні сфабрикованої "справи" "Української військової організації" 1932 - 1934 рр. Зроблено висновок, що з часів Першої світової війни, за масової конфронтації східно-західної української ідентичності, до початку Другої світової війни безпосередні "тисячні особисті контакти між уродженцями східно-центральних і західних земель" України прискорювали розвиток національної ідеї й сприяли інтеграції нової свідомості українців. Відзначено щодо значної ролі у цьому процесі представників західноукраїнської інтелектуальної еліти.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено історію формування радянською владою гуманітарної інтелігенції у Донбасі у 1920-х рр., висвітлено процес подальшого використання її потенціалу у різних напрямах радянської політики. На підставі аналізу архівних матеріалів та опублікованих праць охарактеризовано джерела походження нової, радянської інтелігенції, розглянуто методи її формування. Велику увагу приділено умовам життєдіяльності місцевої інтелігенції, зокрема, охарактеризовано соціальні, економічні, політичні, національні, культурні фактори, які вплинули на формування її світоглядної позиції. Зображено суперечливість політики радянських лідерів щодо залучення інтелігенції до співробітництва. Розглянуто напрями діяльності та конкретні завдання, поставлені владою перед донбаською гуманітарною інтелігенцією, проаналізовано результати її діяльності.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола опублікованих і неопублікованих джерел висвітлено особливості формування та діяльності української, польської, єврейської, російської, чеської, німецької інтелігенції у культурному житті Західної Волині міжвоєнного періоду. Розкрито дискримінаційно-асиміляційну політику Польщі щодо національних меншин. Досліджено діяльність інтелігенції в культурно-освітній, краєзнавчо-науковій сферах, мистецькому та духовно-релігійному житті. З'ясовано роль жіночих організацій у культурному розвитку краю. Проаналізовано взаємини інтелігенції та її внесок у культурний поступ волинського регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено трансформації просвітницького дискурсу у слобідській культурі та розкрито роль слобідської інтелігенції у становленні найважливіших рис української культури (демократичності, масовості, яка не призводить до зниження рівня освіти, поєднання технічної та гуманітарної освіти, узгодження раціонального й емоційного начала). Розглянуто генезу поняття "інтелігенція" та визначено особливості формування національної інтелігенції. Розкрито суть поняття "просвітництво", з'ясовано його основні ознаки /ідеї/ та запропоновано нове тлумачення просвітництва як неопросвітницьких парадигм (позитивізму, фройдизму, теорії Вітгенштайна та слобожанської неопросвітницької моделі). Визначено й охарактеризовано форми просвітницької діяльності слобідської інтелігенції, а також особливості її просвітянської парадигми. Проаналізовано філософське й ідеологічне підгрунтя дослідженої діяльності з застосуванням моделей "комунікативної дії" та "міста вчених" для вивчення особливостей Харкова як наукового центру, здійснено їх експлікацію на культурні особливості XIX - XX ст. Показано, що становлення сучасних національних культур неможливе без широкої наукової та освітньої мережі, основи яких в українській культурі сформувала слобідська інтелігенція.

  Скачати повний текст

Вивчено діяльність сільської інтелігенції Української СРР у 1921 - 1929 рр. Базуючись на історичних літературних матеріалах і джерелах, розкрито роль сільської інтелігенції доби непу в розвитку продуктивних сил і культури тогочасного українського села. У контексті розробленої методології дослідження розглянуто вплив інститутів радянської влади на діяльність сільської інтелігенції, її суспільно-політичні настрої, місце у соціальній структурі українського села даної доби, особливості матеріального забезпечення та економічних засад буття у зазначений період, а також її культосвітню та виробничу діяльність. Зроблено висновок: багатотисячна сільська інтелігенція Української СРР у добу непу (1921 - 1929 рр.), незважаючи на складне суспільне та матеріальне становище, зробила вагомий внесок у відбудову, реконструкцію та модернізацію культурно-освітньої та господарської інфраструктури українського села.

  Скачати повний текст

Проаналізовано культуру та побут української сільської інтелігенції Галичини кінця XIX ст. - 1930-х рр. Досліджено джерела та шляхи формування сільської інтелігенції, її походження, соціальну структуру та матеріальне становище. Охарактеризовано духовну культуру представників інтелігентного прошарку: освітні традиції, сім'ю та родинні свята, громадський побут. Розкрито специфіку матеріальної культури, а саме одяг, харчування, житло та господарство. Доведено, що побут духовенства й учительства поєднував елементи міської та сільської культур. Показано, що сільська інтелігенція відіграла велику роль у покращенні побуту селян, адже вона була тим посередником, завдяки якому в село проникали модерні ідеї та західні культурні впливи.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення суспільної еліти Правобережної України за нових політико-соціальних умов Російської імперії. Проаналізовано становище політичної, духовної та культурної еліти Правобережжя. Доведено, що заможна шляха та російське дворянство становили політичну еліту регіону; православне духовенство як носій державності та духовності набуло статусу духовної еліти; інтелігенція Правобережжя, у складі якої до першої третини XIX ст. домінували поляки, була основою культурної еліти. Простежено процес набуття привілейованості шляхти за нових політичних умов у результаті поширення на неї статусу благородного російського дворянства. З'ясовано, що до польського повстання 1830 - 1831 рр. з одержанням дворянського статусу місцева шляхта продовжувала відігравати провідну роль в усіх сферах життєдіяльності правобережного суспільства. Встановлено, що після повстання соціальна структура Правобережної України була реорганізована за зразком імперської відповідно до російського законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено процес творення виробничої інтелігенції українського села, що відбувався у середині 1940-х - 1960-х рр. за умов тогочасної аграрної політики. На основі архівних джерел, уперше введених до наукового обігу, розглянуто формування нової для виробничо-професійної та соціальної структури села верстви. Розкрито чинники, що спричиняють ці явища. Висвітлено суперечливу політику партійно-державного керівництва держави у цьому питанні. Розглянуто шляхи, форми та методи, за якими держава намагалася вирішити проблеми інтелектуалізації матеріального виробництва села. Показано сприйняття зазначених заходів селянами та представниками верств і організацій, установ, підприємств, що залучалися державою до цього процесу. Висвітлено результати організаційних, фінансових, матеріальних, морально-психологічних зусиль суспільства, спрямованих на реалізацію політики держави стосовно інтелектуалізації керівних і технологічних ланок матеріальної сфери аграрної галузі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано формування, умови життя та діяльність інженерно-технічної інтелігенції Донбасу наприкінці 1920-х - 1930-х рр. Визначено стан наукової розробки цієї теми. До наукового обігу введено значний масив архівних першоджерел. Висвітлено основні форми та методи підготовки молодих спеціалістів. Проаналізовано кількісний і якісний склад технічної інтелігенції у 1928 - 1940 рр. Наголошено на цілеспрямованій політиці Комуністичної партії щодо творення принципово нової генерації технічної інтелігенції. На підставі результатів вивчення матеріального становища, умов праці та побуту визначено рівень і якість їх життя. Проаналізовано основні форми та види виробничої та громадської діяльності спеціалістів. Зауважено, що інженери та техніки зробили значний внесок у здійснення індустріалізації. Визначено причини та наслідки політичних репресій проти інтелігенції. Усі аспекти досліджено з метою виявлення регіональної специфіки та формування у технічної інтелігенції нових соціально-психологічних рис.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто соціальне становище та суспільну позицію технічної інтелігенції за умов німецько-радянської війни 1941 - 1945 рр., специфіка її взаємовідносин як з радянською владою, так і з німецькою. Встановлено основні параметри, що визначали місце цієї групи в радянському соціумі 1930 - 1940-х рр. Розкрито основні напрямки професійної діяльності технічної інтелігенції на початку війни та її роль у перемозі над ворогом. Виявлено внесок інженерно-технічних працівників, науковців у посилення боєздатності збройних сил, зміцнення зв'язку тилу з фронтом. Простежено стратегії виживання та моделі поведінки представників розумової праці в період окупації. Обгрунтовано висновок, що продуктивна робота технічної інтелігенції була досягнута не лише мобілізаційними і репресивними заходами державних органів, а й патриітичними настроями, прагненням забезпечити потреби фронту, дати діючій армії необхідну кількість найновішої бойової техніки й озброєння. Висвітлено матеріально-побутове становище технічної інтелігенції, роль державних і господарських органів у забезпеченні їх продовольчими і промисловими товарами, житлом, створенні елементарних побутових умов життя.

  Скачати повний текст