Розвинуто теоретико-математичну модель картографування та районування агроландшафтних систем локального і регіонального рівнів. Автоматизоване агроландшафтне районування базується на поєднанні методів традиційного картографічного аналізу, алгоритмів автоматичного районування й аналітичних можливостей сучасних геоінформаційних систем (ГІС). Вибір і створення базової ландшафтної основи складає центральну задачу в системі автоматизованого агроландшафтного районування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні етапи формування та розвитку антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля, удосконалено та доповнено теоретико-методологічні засади їх дослідження. Розглянуто структуру та складено класифікацію аквальних, водно-болотних антропогенних ландшафтів та їх аналогів, проведено районування великих антропогенних ландшафтів. Виявлено специфіку функціонування парадинамічних взаємозв'язків між водними та суміжними ландшафтами, встановлено закономірності формування та розвитку водно-болотних екотонів. Спрогнозовано динамічні зміни у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів з суміжними територіями. Визначено перспективи розвитку й обгрунтовано основні напрями оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст

Визначено оптимальні мікрозони для розміщення виноградних насаджень на Нижньодніпровському піщаному масиві на підставі комплексного аналізу ампелоекологічних умов території. Проведено кількісний і якісний облік виноградників, складено кадастр з урахуванням даних ампелоекологічних досліджень. Установлено, що найсприятливішими для росту та розвитку виноградників на піщаних грунтах Лівобережного Нижньодніпров'я є ділянки з суглинковими прошарками та похованими грунтами (чорноземами) або ті, що підстилаються продуктами вивітрювання вапняків і мергелів на кореневодоступній глибині. Виділено чотири мікрокліматичні райони. Установлено, що головними факторами, які визначають перерозподіл значень середніх з абсолютного мінімуму температур повітря взимку на території Лівобережного Нижньодніпров'я, є мінливість грунтового покриву, а також вплив р. Дніпро. Проведено агрокліматичну оцінку врожайності винограду з урахуванням можливої мінливості розрахункових рівнів врожаїв залежно від неоднорідності підстильної поверхні або розмаїття ландшафтів на території Нижньодніпровського піщаного масиву. Запропоновано нову схему проведення кадастру виноградних насаджень з використанням даних ампелоекологічних досліджень.

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі та прогнози природних складових сучасної динаміки деяких характеристик приземного й озонового шару атмосфери над територіями різних ландшафтних комплексів рівнинної України, їх водних об'єктів і біоценозів. Установлено зміни характеристик їх грунтів і розташувань ландшафтних меж, що могли б виникнути у другій половині XX ст. під впливом природних чинників. Запропоновано узагальнену математичну модель природних складових міжрічних змін будь-яких інших характеристик ландшафтних комплексів, яка дозволяє використовувати за відображення даних процесів аппарат теорії лінійних динамічних систем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

Вивчено антропометричні, соматотипологічні та дерматологічні ознаки схильності до ураження карієсом практично здорових міських юнаків і дівчат Поділля. За результатами досліджень з'ясовано наявність особливостей антропометричних, соматотипологічних показників і компонентів маси тіла у практично здорових юнаків і дівчат за різних рівнів інтенсивності карієсу. Показано особливості та статеві розбіжності кореляційних зв'язків антропометричних, соматотипологічних показників і компонентів маси тіла з інтенсивністю пошкодження зубів карієсом у даних юнаків. Установлено характерні ознаки кореляційних взаємозв'язків дерматогліфічних показників з інтенсивністю пошкодження у них зубів карієсом, а також розбіжності залежно від статі, інтенсивності та напрямку зв'язків. За результатами дослідження встановлено антропогенні аспекти можливості пошкодження зубів карієсом.

  Скачати повний текст

Надано інтегральну оцінку антропогенній модифікації природних компонентів ландшафтів Шацького національного природного парку. Висвітлено ландшафтну структуру території парку. Проведено оцінювання естетичної цінності всіх видів ландшафтних систем парку. Розраховано показники ландшафтно-геофізичного сполучення в межах даної території з метою виявлення трансформаційних процесів. Досліджено закономірності прояву трансформації ландшафтних систем на підставі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними мінералізації підземних і поверхневих вод, атмосферних опадів у межах даної території. Виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем. Обгрунтовано систему заходів з оптимізації просторово-часового функціонування геосистем Шацького національного природного парку.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові методи та підходи з класичного й антропогенного ландшафтознавства. Розкрито особливості функціонування природно-господарських територіальних систем і закономірності антропогенної трансформації компонентів ландшафтів. Визначено стабілізувальну трансформацію, дестабілізувальну трансформацію, трансформацію в межах окремого компонента, загальну трансформацію. Запропоновано аналіз трансформації компонентів з метою визначення рівня їх освоєння й антропізації та шляхів щодо оптимізації території дослідження.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано різні види антропогенних навантажень на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся та отримані результати, що вказують на масштаби та глибину антропогенної трансформації. Удосконалена методика визначення інтегрального антропогенного навантаження на ландшафтні системи, за допомогою якої встановлена ступінь трансформованості ландшафтів. Проведено районування території щодо гостроти екологічної ситуації, на основі якого зроблені рекомендації для зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи та для впровадження на території регіону екополітики.

  Скачати повний текст

Узагальнено досвід вивчення антропогенної трансформації ландшафтів, вдосконалено методичні підходи до їх вивчення, викладено базові поняття, запропоновано алгоритмічну схему дослідження. Проаналізовано ландшафтно-морфологічну структуру 30-ти км зони впливу ХАЕС як основний чинник просторової диференціації забруднювальних речовин, виявлено зони розподілу та перерозподілу забруднювальних речовин. Вивчено та проаналізовано впливи атомної електростанції на навколишнє середовище й інші види антропогенних навантажень в межах зони впливу. Обчислено величину впливу АЕС та виконано оцінювання ступеня антропогенної трансформації природно-господарських систем, а також здійснено оптимізаційне районування та обгрунтовані рекомендації з регулювання природокористування в зоні впливу ХАЕС.

  Скачати повний текст

Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

  Скачати повний текст

На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори направлених або на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання аналізу та оцінки різних видів антропогенних навантажень на басейни малих річок. Розроблено інтегральні індекси оцінки антропогенних змін у басейнах, які дають можливість встановити ступінь трансформації природного їх середовища. Проведено районування даних басейнів Волині щодо їх екологічного стану для розробки заходів, які сприятимуть покращанню їх довкілля. Удосконалено формулу сталої інтенсивності дощового стоку СНиП 2.01.14-83 із врахуванням зазначених змін у басейнах малих річок, що впливають на процес формування в них паводкового стоку. Запропоновано алгоритм і програму розрахунку дощового стоку на ЕОМ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням теорії, історико-географічному аналізу, районуванню і оптимізації антропогенних ландшафтів. Обгрунтована періодизація історії комплексних природничих досліджень природи території Правобережної України, становлення на їх основі антропогенного ландшафтознавства. Проведена класифікація антропогенних ландшафтів, досліджена їх структура, взаємозв'язки, зональні типи і регіональні структури. Складена схема природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуті можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10-15 років.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше досліджено флористичну та фітоценотичну структури, виявлено й описано сингенетичну фазу угруповань перекультивованих породних відвалів та ендоекогенетичні зміни рослинності рекультивованих відвалів Червоноградського вугільного регіону. Установлено, що суксеційні перетворення рослинності обох типів відвалів відбуваються за природною схемою, характерною для Малого Полісся. Для екотипів нерекультивованих відвалів виділено деревну, деревно-мохову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії розвитку рослинності; для терас рекультивованих відвалів - мохово-нечуйвітрову, злаково-різнотравну, злакову стадії; для їх заліснених схилів - деревно-мохову, деревно-мохово-лишайникову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії. Теоретично обгрунтовано прогнозні рослинні асоціації обох типів відвалів та запропоновано технології створення ценозів-фітомеліорантів.

  Скачати повний текст

Виявлено та введено до реєстру 281 садибно-парковий комплекс кінця XVIII ст. та 450 - середини XIX ст., що дало змогу доповнити загальну картину розвитку європейського садово-паркового мистецтва та визначити особливості творення ландшафтної архітектури Галичини. Вперше введено до наукового обігу документальні плани садибно-паркових комплексів сіл Галичини середини XIX ст. (116 об'єктів). Розкрито закономірності функціонального формування простору садибно-паркового комплексу та його залежність від ландшафтної ситуації. Виявлено особливості формування архітектурно-ландшафтного укладу садибно-паркових комплексів Галичини кінця XVIII - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено архітектурно-планувальну організацію малих готелів за умов природних комплексів - національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, біосферних заповідників. Узагальнено досвід проектування, будівництва й експлуатації споруд і виявлено сучасні тенденції та фактори, що впливають на їх розташування та формування. Запропоновано визначення терміна "екоготель" - природоорієнтованого закладу зі зменшеним впливом на навколишнє середовище. Розроблено класифікацію з урахуванням екологічних чинників. Уточнено планувальні параметри основних приміщень екоготелю. Визначено взаємозв'язки та склад функціональних елементів готельного закладу, що залежно від місткості, містобудівних, екологічних і економічних умов може мати скорочений, стандартний і розширений характер. Визначено основні екологічно доцільні принципи розташування, рішень генерального плану й об'ємно-планувального рішення готелів - принципи екологічності, естетичності, контактності. Запропоновано об'ємно-планувальні прийоми забезпечення виявлених принципів. Наведено способи досягнення естетичної виразності, що базуються на увиразненні зв'язку з культурним і природним наповненням території, а також застосуванні екологічних матеріалів і конструктивних систем.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності формування світло-кольорового середовища (СКС) сучасного міста. Визначено, що СКС міста є ієрархічною системою з інтегрованою взаємодією, відкритих і закритих архітектурних просторів з джерелами й установками штучного освітлення, яка забезпечує цілий ряд функцій для життєдіяльності населення міста. Його основні якісні та кількісні характеристики зумовлені функцією світла та кольору в архітектурному середовищі. Процес формування СКС сучасного міста залежить від комплексу основних чинників, а саме: містобудівних, природно-кліматичних, інженерно-технічних, естетичних і здійснюється поетапно. Виявлено основні етапи формування СКС міста з використанням природного та штучного світла. Проаналізовано зарубіжний досвід формування СКС сучасного міста та визначено його просторову структуру, яку виявляють світлопланувальні "каркас" і "тканина" сучасного міста. Даний "каркас" формується інфраструктурою транспортно-пішохідних комунікацій з підсистемою житлових і промислових функцій. Світлопланувальну "тканину" міста формують об'єкти міського центру та ландшафтно-рекреаційних територій міста. Надано рекомендації щодо формування їх основних структурних одиниць. Виявлено композиційні задачі формування СКС сучасного міста, які запропоновано визначати на макро- та мікрорівні. Створення світло-кольорового середовища міста є комплексною проблемою з інтегрованим рішенням інженерно-технічних і архітектурно-художніх задач. Формування світло-кольорового середовища запропоновано здійснювати з урахуванням розроблених архітектурно-художніх принципів проектування та розробкою світло-кольорового генплану міста.

  Скачати повний текст