Визначено особливості регуляції активності ключових ферментів азотного обміну - нітратредуктази (НР), глутамінсинтетази (ГС), глутаматдегідрогенази (ГДГ) нітратним і амонійним азотом окремо та разом з синтетичними цитокінінами. Встановлено активацію НР у коренях рослин за умов дефіциту нітратного азоту в середовищі на ранньому етапі розвитку. Доведено, що амонійний азот обумовлює низький фоновий рівень потенційної та реальної активності НР. Відзначено, що асиміляція амонійного азоту в органах салату зумовлюється ГС або ГДГ залежно від форми та концентрації азоту в середовищі. З'ясовано, що синтез глутамінової кислоти та її аміду - глутаміну сприяє розвитку пристосувальних реакцій рослин до змін умов вирощування. Встановлено, що формування запасного пулу нітратів не залежить від форми та концентрації азоту в середовищі. Проведено порівняльне дослідження впливу мономерної форми цитокініну-6-БАП та його полімерного аналога - полістимуліну К на активність ключових ферментів. Визначено однонаправлену дію синтетичних цитокінінів на показники азотного обміну, виявлено її специфічність залежно від форми та фону мінерального живлення. Показано вплив мономерного аналога цитокінінів на вказані параметри у фазі двох справжніх листків, а полімерного - у фазі технічної зрілості.

  Скачати повний текст

Доведено, що фундаментальною цінністю духовної сфери народного буття є людська та громадянська гідність. Встановлено, що потенційно й актуально наймогутніша консолідуюча функція в системі духовних цінностей належить гуманістичним цінностям права та правової держави, а ключовою цінністю філософії консолідації є "право людини". Проаналізовано роль і місце православ'я у системі духовних цінностей і в українському конфесійному плюралізмі. Обгрунтовано, що історично цінності православ'я найбільш гармонійні традиційній духовності більшості народу України. Встановлено, що механізмом посилення та зміцнення консолідуючої функції системи моральних цінностей у розвитку українського суспільства є культивування гуманоцентризму, толерантності, самобутніх культурних традицій та цінностей організованого суспільства, асиміляція перфекціоністської нормативно-етичної парадигми та рестриктивної концепції моралі, безпосередньо пов'язаних з християнством, етика якого найбільш адекватна досвіду істинної моралі.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-семантичні та функціонально-стилістичні особливості оказіоналізмів сучасної французької мови. На підставі вивчення різноманітних лексикографічних і текстологічних джерел поглиблено диференціацію понять оказіоналізм, неологізм, потенційне слово. Виявлено та проаналізовано поза- та внутрішньолінгвальні чинники виникнення оказіональних новотворів. На підставі дослідження способів утворення оказіоналізмів французької мови встановлено високу продуктивність та активність традиційних зразків морфологічної структури слова та нових словотвірних моделей. Виявлено, що крім розвитку семантики окремих словотвірних елементів і процесу формування нових афіксоїдних компонентів слів, чітко простежується тенденція злиття двох або більше лексем у більш стислі одиниці - телескопічні новотвори. Доведено, що асиміляція оказіоналізмів у мові та їх наступний перехід до розряду слів широкого вживання залежить від уведення даних лексем в систему парадигматичних і синтагматичних зв'язків і від сприйняття колективною мовною свідомістю носіїв мови.

  Скачати повний текст

Висвітлено літературний і суспільно-політичний процес слов'янських народів доби романтизму та реалізму 1840 - 1960 рр., становлення та розвиток зв'язків Й.В. Фріча (1829 - 1890 рр.) з діячами української літератури та культури, українську тему в його творчості. Розглянуто поетичні, драматичні, публіцистичні та мемуарні твори, епістолярію, в яких митець опрацьовував українську тему - драми "Тарас Бульба", "Іван Мазепа", вірші "Заблукалий хлопчик (Повість з України)", статті "Асиміляція малоруського народу", "Програма українського часопису", "Спогади". Проаналізовано мотиви й мету їх написання, а також тематичні джерела. Розкрито формування світоглядних позицій Й.В. Фріча як демократа, основні етапи творчої генези видатного письменника та громадського діяча, його роль у формуванні розвитку українсько-чеських зв'язків. З'ясовано духовні критерії, естетичні та етичні домінанти його творчості, методи впливу на українське літературне та суспільно-політичне життя.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню процесу становлення та розвитку професійної музики на Буковині в період XIX – XXI століть. Характеризуючи історичні та культурологічні фактори формування музичного мистецтва краю, в роботі зазначено, що в результаті належності Буковини до складу різних держав та імперій утворилося своєрідне полінаціональне середовище. Це спричинило появу різнобарвної та багаторівневої стильової системи композиторського мислення, де поєднані риси культури різних етносів. Музична творчість буковинців репрезентує синтетичний тип народного мистецтва, оскільки мультинаціональному середовищу притаманні ознаки діяльності різних етносів краю, що зумовило виникнення полінаціонального фольклоризму.Підтверджено думку про важливість для історичного, економічного, політичного та культурного розвитку Буковини періоду Австрійської монархії.На той час припадає становлення музичної освіти, перших професійних музикантів. Однак лише з другої половини XX століття зростає композиторський потенціал і з'являється плеяда професійних музикантів буковинського краю. Для глибшого розуміння процесів культурного розвитку Буковини, виявлення стильових парадигм композиторської творчості під час дослідження розглянуто широке коло питань, пов'язаних із проблемами музичної творчості, творчого процесу, стилю, полістилістики. Здійснено упорядкування дефініцій полістилістики та термінології, а також репрезентовано класифікацію цієї категорії, де розкрито сутність понять «стильова інтеграція», «стильова асиміляція», «стильова контамінація», «стильова кореляція».^UThe dissertation is devoted to the research of the process of formation and development of professional music in Bukovyna, which took place in the period of the XIX – XXI centuries. Characterizing the historical and cultural factors of theformation of the musical art of the region, it is mentioned in the paper that because of Bukovyna's membership in various states and empires, a kind of a multinational environment was formed. This led to the emergence of a multicoloured and multilevel stylistic system of composer thinking, which combines features of culture of different ethnic groups. Musical creative work of Bukovynians represents a synthetic type of folk art, as the multinational environment is characterised by the activities of different ethnic groups, which led to emergence of multinational folclorismus.There has been confirmed the idea that the period of Austrian monarchy was important for the historical, economic, political and cultural development of Bukovyna. However, only in the second half of the XX century did the compositional potential grow and a galaxy of professional musicians from the Bukovynian region appeared. For a deeper understanding of the processes of cultural development of Bukovyna and identification of stylistic paradigms of compositional artistic work during the study there was considered a wide range of issues related to the problems of musical artistic work, creative process, style and polystylistics. There have been arranged the definitions of polystylistics and terminology, the classification of this category, which reveals the essence of the concepts «stylistic integration», «stylistic assimilation», «stylistic contamination», «stylistic correlation» has been represented.

Становище національних меншин у державі є безумовно важливим як для Польщі, так і для України, особливо в процесі євроінтеграції. Поляки – одна з найдавніших та найбільших етнічних меншин України, що з’являється на цих теренах ще в княжі часи. Так за останнім переписом, який провели у 2001 р., поляків в Україні було 144,1 тис.У кінцевому результаті, на прикладі організацій української Полонії, можемо глибше зрозуміти важливість трансформаційних національних процесів у сучасності, що мають місце в Україні, передбачити та уникнути помилок, які виникають у суспільстві на міжнаціональному ґрунті.Отримані результати дослідження демонструють становлення, розвиток польських громадських товариств та їхню діяльність у галузі культури в 1991–2014 рр. та взаємозв’язок формування таких об’єднань із державотворчими процесами в Україні у відповідний історичний період.Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі історичного аналізу існуючих наукових розробок і широкої джерельної бази всебічно схарактеризувати та проаналізувати процес становлення, діяльності польських громадських організацій, динаміку культурно-просвітницьких та правових напрямів розвитку Полонії в Україні з 1991 по 2014 рр.Джерельну базу роботи складають документи й матеріали, покликані висвітлити окремі аспекти проблематики дисертації. Серед основних типів джерел, які використано у дослідженні, є нормативно-правові акти (вітчизняні та міжнародні), документи установ і організацій, публіцистичні джерела, періодичні видання, біографічна література, аналітичні звіти, соціологічні опитування та вебресурси. Більшості джерел із досліджуваної тематики притаманний високий рівень цифровізації.У досліджені висвітлюється діяльність польських національно-культурних об’єднань у контексті відродження та розвитку їхнього культурного та духовного життя. У роботі особлива увага приділена культурно-освітньому та правовому аспектам функціонування Полонії України, дослідженню її організаційних засад на теренах України.У дослідженні проаналізовано умови історичного становлення, розвитку польських громадських організацій та їхню основну правову базу для діяльності в Україні польської меншини. Зазначена чисельність і демографічні зміни польської національної меншини та вплив цих факторів на розвиток їхньої культурної діяльності. Розкрито концептуальні засади особливостей створення та функціонування польських культурних громадських організацій та етнографічних товариств Полонії. Як результат, це дає змогу зрозуміти етапи становлення польських об’єднань, прослідкувати територію їхнього поширення.Окрема увага приділена дослідженню основних напрямків просвітницької діяльності полонійних об’єднань, зокрема створення шкіл, класів та інших закладів культурно-еститечного розвитку для популяризації й поширення польської мови, історії, культури, звичаїв та обрядів. Можна стверджувати, що їхня робота ефективна не лише серед етнічних поляків, але й серед інших народів нашої держави, адже відсоток українців, які вивчають та знають польську мову, з кожним роком збільшується.Чільне місце у роботі займає аналіз особливостей та специфіки польських об’єднань у питаннях розвитку польськомовної преси та ЗМІ, інтернет ресурсів, телебачення, радіомовлення. Саме завдяки такій діяльності українські польські товариства підтверджують свою присутність у інформаційному полі, що доводить: польська національна меншина з кожним роком стає більш згуртованою.Досліджено й схарактеризовано заснування і напрями діяльності художніх закладів та організацій естетичного виховання Полонії в Україні. Можемо говорити, що ці організації, значною мірою, – самофінансовані, за винятком невеликої допомоги Консульств та уряду Республіки Польща. В Україні ж належних умов для їхнього розвитку не закладено. Також обґрунтовано важливість створення та підтримки культурно-масових заходів для національних меншин, зокрема і для Полонії. У роботі висвітлено найбільші культурно-масові заходи, які відбулися за участі польських громадських культурних товариств або організовані ними.Положення й висновки дослідження можуть бути використані при розробці нормативних і спеціальних курсів, спецсемінарів, наукових студій з новітньої історії України із проблематики національних меншин, етнополітики, історії культури, культурної антропології, історії повсякдення, міждержавних відносин, історії Польщі; у підготовці статей, монографій, підручників і навчальних посібників з даної тематики. Ключові слова: Україна, Республіка Польща, національна меншина, етнополітика, українсько-польські відносини, громадські організації, польська освіта, етнічні фестивалі, преса, громадсько-політична активність, асиміляція, міграція, фольклор, національна спадщина, церква.^UThe position of national minorities in the country is certainly important for both Poland and Ukraine, especially in the process of European integration. Poles are one of the oldest and largest ethnic minorities in Ukraine, which appeared in this area in princely times. Thus, according to the last census conducted in 2001, there were 144.1 thousand Poles in Ukraine. Polonia's activities play an important role in the transformation of society, the rapprochement and understanding of the Ukrainian and Polish peoples, and the establishment of interstate partnership.The study of public associations of Polonia of Ukraine provides an opportunity to assess the specific activities of Ukraine during the Perestroika and the years of independence, in culture (formation of societies, institutions of aesthetic education, media) to meet the humanitarian needs of the Polish minority.Ultimately, on the example of the organizations of the Ukrainian Polonia, we can better understand the importance of transformational national processes in modern Ukraine, anticipate and avoid mistakes that occur in society on an interethnic basis.The source base of the work consists of documents and materials designed to highlight certain aspects of the dissertation. Among the main types of sources used in the study are regulations (domestic and international), documents of institutions and organizations, journalistic sources, periodicals, biographical literature, analytical reports, opinion polls and web resources. Most sources on the subject are characterized by a high level of digitization.The study highlights the activities of Polish national and cultural associations in the context of the revival and development of their cultural and spiritual life. The paper pays special attention to the cultural, educational, social and legal aspects of the functioning of Polonia of Ukraine and the study of its organizational principles in Ukraine.The study analyzes the conditions of historical formation, development of Polish public organizations and their main legal basis for the activities of the Polish minority in Ukraine.The conceptual bases of the peculiarities of the creation and functioning of Polish cultural public organizations and ethnographic societies of Polonia are revealed. As a result, it makes it possible to understand the stages of formation of Polish associations, to trace the territory of their spread.Particular attention is paid to the study of the main areas of educational activities of Polonian associations, including the establishment of schools, classes and other educational institutions to promote and disseminate the Polish language, history, culture, customs and traditions. Their work is effective not only among ethnic Poles, but also among other peoples of our country, because the percentage of Ukrainians who study and know the Polish language is growing every year.A prominent place in the work is occupied by the analysis of the peculiarities and specifics of Polish associations in the development of the Polish-language press and mass media, Internet resources, television, and radio broadcasting. Due to such activities Polish societies of Ukraine confirm their presence in the information field, which proves that the Polish national minority is becoming more cohesive every year.The foundation and directions of activity of art institutions and organizations of aesthetic education of Polonia in Ukraine are studied and characterized. We can say that these organizations are, to a large extent, self-financed, with the exception of a little help from the Consulates and the Government of the Republic of Poland. In Ukraine, however, there are no proper conditions for their development.The importance of creating and supporting cultural events for national minorities, including Polonia, is also substantiated. The paper highlights the largest cultural events that took place with the participation of Polish public cultural societies or organized by them.The provisions and conclusions of the study can be used in the development of normative and special courses, special seminars, research studies on the recent history of Ukraine on national minorities, ethnopolitics, cultural history, cultural anthropology, everyday history, interstate relations, Polish history; in the preparation of articles, monographs, textbooks and manuals on this topic.Key words: Ukraine, Republic of Poland, national minority, ethnopolitics, Ukrainian-Polish relations, public organizations, Polish education, ethnic festivals, press, social and political activism, assimilation, migration, folklore, national heritage, church.

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-емпіричний аналіз психологічних особливостей негативного впливу економічної депривації на соціо- і психогенезу людини. Встановлено, що матеріальні обмеження виступають одним з найважливіших базових чинників психологічного дискомфорту особистості, адже безробіття, фінансові нестатки і статусні позбавлення зумовлюють безсилля і депресію. Економічно депривована людина переживає внаслідок цього розгубленість, тривожність, роздратованість, агресивність, острах за себе і своїх рідних та цілу низку інших дискомфортних психостанів. Економічна депривація постає ключовим поштовхом до міграційних намірів та зумовлює прояви фрустрованості в потенційних мігрантів. Здійснено теоретичний аналіз основних науково-психологічних підходів до проблеми економічної депривації, фрустрації та міграційних намірів особистості. Зазначено, що міграційна готовність людини є проявом її самоорганізації та фіксує міру налаштованості на добровільну зміну свого місця проживання і стилю життєдіяльності. Здебільшого вона виникає на підставі суперечностей між образом світу (уявлюваним або реальним) і способом життя. Міграційні наміри супроводжуються численними емоційними реакціями, серед яких виокремлюється фрустрація. Фрустрація розглядається як один з найтиповіших психостанів людини з міграційними намірами, що проявляється в переживаннях та особливостях її поведінки, зумовлених реальними або уявними перепонами, які видаються надмірно складними, тяжкими і нездоланними та перешкоджають досягненню очікуваної та жаданої мети. Акцентовано, що потенційні мігранти переживають труднощі пристосування до нових обставин і реалій чужого середовища, зокрема з урахуванням факторів ксенофобії, мігрантофобії, сегрегації тощо. Здійснено емпіричне дослідження негативного впливу економічної депривації на фрустрованість потенційних мігрантів. На підставі результатів кореляційного аналізу вдалося констатувати, що економічна депривація (базова, нормативна, відносна) корелює з такими психостанами як тривожність, агресивність, фрустрованість та ін., що засвідчує істотну детермінованість міграційних намірів особистості і розбалансованість психоемоційної сфери негативним впливом різновидових обмежень її соціально-психологічного розвитку. За результатами факторного аналізу в досліджуваних з групи «потенційні мігранти» виокремилися такі чотири основні фактори, на які випало найбільше семантичне навантаження : F 1 «тривожно-деприваційна фрустрованість», F 2 «невротично-деприваційна фрустрованість», F 3 «відносно економічно-деприваційна агресивність», F 4 «психосоціально-стресова фрустрованість». Результати факторного аналізу виконання експериментальних завдань методик досліджуваними з групи «стабільні (стаціонарні) жителі» такі : F 1 «агресивно-тривожна безпековість», F 2 «матеріально-стресова ригідність», F 3 «середньо-тривожна самореалізація», F 4 «помірно-екзистенційна задоволеність». Загалом встановлено, що у досліджуваних потенційних мігрантів на високому статистично значущому рівні проявилися ті показники, які засвідчують загальний високий рівень тривожності, фрустрованості, агресивності, невротизації, стресовості, що пояснюється насамперед негативним депривуючим впливом нестабільного соціально-економічного клімату, який потужно детермінує їхні міграційні наміри. Здійснено емпіричне дослідження ресурсів і акультураційних стратегій, що репрезентують наміри й очікування потенційних мігрантів. Констатовано, що у своїх інтенціях вони розраховують насамперед на такі ресурси : соціально-родинні, діяльнісно-кваліфікаційні, афективні та соціально-економічні, а також планують дотримуватися таких акультураційних стратегій : інтеграція, маргіналізація, сепарація, асиміляція та самоактуалізація. Водночас незалежно від орієнтації на різні акультураційні стратегії всі досліджувані потенційні мігранти відзначають наявність підвищеної тривожності та невизначеного гнітючого стану, який можна позначити як латентна або виражена фрустрованість. Обґрунтовано, що програма ревіталізаційного супроводу психогенези потенційних мігрантів спрямована насамперед на гармонізацію їхньої розбалансованої афективності, зокрема підвищеної фрустрованості, тривожності, нервово-психічної напруженості, які зазвичай переживаються внаслідок негативного впливу економічної депривації, а також для набуття ними компетентностей щодо підвищення адаптації та оптимізації динаміки власних життєвих траекторій і перспектив. Встановлено, що за допомогою активних і системних формувальних, насамперед тренінгових впливів в учасників «Ревіталізаційного тренінгу фрустраційної толерантності потенційних мігрантів», базованого на засадах генетичної психології, вдалося досягнути основного ревіталізаційного ефекту, суть якого полягала в істотному зниженні негативного економічно-деприваційного та фрустраційного тиску на їхню актуальну психо- і соціогенезу.^UIn the dissertation work the theoretical and empirical analysis of psychological features of negative influence of economic deprivation on socio- and psychogenesis of the person is carried out. It is established that material constraints are one of the most important basic factors of psychological discomfort of the individual, because unemployment, financial deprivation and deprivation of status cause helplessness and depression. As a result, an economically deprived person experiences confusion, anxiety, irritability, aggression, fear for himself and his family, and a number of other uncomfortable psychostands. Economic deprivation is a key stimulus to migration intentions and causes frustration among potential migrants. It is stated that the inability to meet basic personal and social needs, lack of economic resources, the experience of subjective poverty unbalance self-awareness and activity, cause psycho-emotional changes and crises. A person in a situation of permanent poverty is able to experience existential chaos, feelings of despair and helplessness in the face of life's difficulties, spiritual devastation and doom, as well as anxious and frustrating insecurity in their personal potentials and capabilities. Theoretical analysis of the main scientific and psychological approaches to the problem of economic deprivation, frustration and migratory intentions of the individual. It is noted that the migration readiness of a person is a manifestation of his self-organization and fixes the degree of willingness to voluntarily change their place of residence and lifestyle. For the most part, it arises on the basis of contradictions between the image of the world (imaginary or real) and way of life. Migration intentions are accompanied by numerous emotional reactions, among which frustration stands out. Frustration is considered to be one of the most typical psychostancies of a person with migratory intentions, which is manifested in the experiences and characteristics of his behavior due to real or imagined obstacles that seem excessively difficult, difficult and insurmountable and hinder the achievement of expected and desired goals. The frustration of a potential migrant indicates his increased sensitivity to traumatic factors and insufficient formation of frustrating tolerance as the ability to repel emerging problems. It is noted that potential migrants with increased vulnerability to frustration need balanced professional psychological support. An empirical study of the negative impact of economic deprivation on the frustration of potential migrants. Based on the results of correlation analysis, it was stated that economic deprivation (basic, normative, relative) correlates with such psychostancies as anxiety, aggression, frustration, etc., which indicates a significant determinism of individual migration intentions and imbalance of psycho-emotional sphere psychological development. According to the results of factor analysis, the following four main factors were identified in the group of «potential migrants», which had the greatest semantic load: F 1 «anxiety-deprivation frustration», F 2 «neurotic-deprivation frustration», F 3 «relatively economic-deprivation aggression», F 4 «psychosocial stress frustration». The results of the factor analysis of the experimental tasks of the methods studied by the group «stable (stationary) residents» are as follows: F 1 «aggressive-anxious security», F 2 «material-stress rigidity», F 3 «moderate-anxious self-realization», F 4 «moderate-existential satisfaction». In general, it was found that the studied potential migrants at a high statistically significant level showed those indicators that indicate a general high level of anxiety, frustration, aggression, neuroticism, stress, due primarily to the negative depressive effects of unstable socio-economic climate. . An empirical study of resources and acculturation strategies representing the intentions and expectations of potential migrants has been conducted. It was stated that in their intentions they rely primarily on the following resources: socio-family, activity-qualification, affective and socio-economic, and plan to follow the following acculturation strategies: integration, marginalization, separation, assimilation and self-actualization. At the same time, regardless of the focus on different acculturation strategies, all studied potential migrants note the presence of increased anxiety and uncertain depression, which can be described as latent or severe frustration. It is substantiated that the program of revitalization support of psychogenesis of potential migrants is aimed primarily at harmonizing their unbalanced affectivity, including increased frustration, anxiety, nervous and mental tension, which are usually experienced due to the negative impact of economic deprivation. life trajectories and prospects.

Дисертаційна робота присвячена з'ясуванню особливостей накопичення і ремобілізації водорозчинних вуглеводів (ВРВ) у стеблах та їх ролі в продукційному процесі сучасних сортів озимої пшениці за оптимального і недостатнього зволоження. Використання депонованих в стеблі ВРВ відіграє важливу роль у забезпеченні наливу зростаючих зернівок, істотно доповнюючи головне джерело асимілятів – поточний фотосинтез. Збільшення депонувальної здатності стебла вважається перспективним напрямом селекційного поліпшення продуктивності пшениці, особливо для умов недостатнього зволоження в репродуктивний період, коли фотосинтетична асиміляція пригнічується. Водночас, наразі залишається актуальною розробка ефективного способу оцінки депонувальної ємкості стебла і визначення параметру, який би стабільно корелював з продуктивністю за змінних умов довкілля та дозволяв тестувати велику кількість селекційних зразків. Наявні в літературі відомості щодо розподілу депонованих ВРВ в різних частинах стебла, а також періоду (фази розвитку) максимального накопичення ВРВ у стеблі за різних умов вирощування є недостатніми і суперечливими. Тому метою даної роботи було з’ясування онтогенетичної динаміки накопичення і ремобілізації резервних розчинних вуглеводів у окремих сегментах стебла сучасних сортів озимої пшениці, та їх значимості для формування врожайності за оптимального та недостатнього зволоження.Матеріалом для досліджень слугували рослини сучасних сортів озимої м’якої пшениці (Triticum aestivum L.) селекції Інституту фізіології рослин та генетики НАН України.Дослідження динаміки накопичення й ремобілізації водорозчинних вуглеводів в окремих сегментах стебла в різних за продуктивністю та посухостійкістю сучасних сортів озимої пшениці у зв’язку з активністю фотосинтетичного апарату за оптимальних умов зволоження та впливу короткочасної посухи проводили в умовах вегетаційного досліду. У досліді 2019 р. посуху тривалістю 7 діб створювали обмеженням поливу в фазу цвітіння (BBCH61—69), а в досліді 2021 р. – на початку наливу зерна в фазу формування зернівки – молочної стиглості (BBCH71—75).Встановлено, що новіші сорти Подільська нива і Єдність характеризуються вищими максимальними рівнями питомого вмісту ВРВ у окремих частинах стебла порівняно з ранішим сортом Збруч, депонувальна здатність стебла якого значною мірою визначалася більшими висотою і масою сухої речовини. З’ясовано, що за оптимальних умов значна частина резервних ВРВ накопичується в стеблі після початку фази цвітіння колоса. Накопичення ВРВ в стеблі досягало максимуму на 14-17 добу від початку цвітіння перед періодом інтенсивного наливання зернівок. У кінці вегетації в фазу повної стиглості в контрольних і дослідних рослин усіх сортів питомий вміст ВРВ знижувався. Виявлено, що найбільша кількість резервних ВРВ у всіх досліджених генотипів депонується в другому міжвузлі, частка якого в загальній кількості ремобілізованих ВРВ становила в середньому близько 28 % від загальної в контрольних рослин і 30 % у дослідних. Частка третього міжвузля становила в середньому 24 % за обох режимів поливу. Кількість депонованих і ремобілізованих ВРВ сумарно з четвертого і п’ятого міжвузлів була меншою порівняно з окремо взятими другим чи третім та істотно зменшувалася за дії посухи. Встановлено, що показники депонувальної ємності стебла позитивно корелюють з зерновою продуктивністю генотипів озимої пшениці. При цьому, максимальна кількість накопичених і кількість ремобілізованих ВРВ тісніше і стабільніше корелювала з продуктивністю, ніж питомий вміст вуглеводів. Кореляція з величиною врожаю на одиницю площі посіву також була стабільнішою, ніж з масою зерна колоса. Найтісніше показники депонувальної ємності стебла корелювали з масою 1000 зерен, що підкреслює важливість використання депонованих ВРВ для наливання зернівок. Отримані дані свідчать, що здатність депонувати водорозчинні вуглеводи у стеблі до початку наливу зернівок є важливим фактором, що забезпечує формування врожаю, і може слугувати фізіологічним маркером високої продуктивності. Найбільшу депонувальну ємність мають міжвузля середньої частини стебла – друге і третє зверху, тому з метою спрощення і полегшення методичних процедур для оцінки великої кількості зразків, наприклад в селекційній практиці, можна рекомендувати показник кількості ВРВ в цих міжвузлях як характеристику депонувальної здатності стебла в цілому.^UThe dissertation work is dedicated to clarifying the features of the accumulation and remobilization of water-soluble carbohydrates (WSC) in stems and their role in the production process of modern varieties of winter wheat under well-watered and drought conditions. The use of WSC deposited in the stem plays an important role in the ensuring of grain filling, significantly supplementing the main source of assimilates – current photosynthesis. Increasing the storage capacity of the stem is considered a promising direction for the genetic improvement of wheat productivity, especially for drought conditions during the reproductive period, when photosynthetic assimilation is suppressed. At the same time, the development of an effective method of estimation of the storage capacity of the stem and determination of parameters, which would steadily correlate with productivity under variable environmental conditions and allow testing a large number of samples, remains relevant. Information available in the literature on the distribution of deposited WSC in different parts of the stem, as well as the period (stage of development) of the maximum accumulation of WSC in the stem under different growing conditions is scarce and contradictory. Therefore, the purpose of this work was to find out the ontogenetic dynamics of the accumulation and remobilization of reserve soluble carbohydrates in different segments of the stem of modern winter wheat varieties and their significance for yield formation under well-watered and drought conditions.Plants of modern varieties of winter soft wheat (Triticum aestivum L.) originated from the Institute of Plant Physiology and Genetics of the National Academy of Sciences of Ukraine served as material for research.Research was conducted in pot experiments for optimal watering and the effect of short-term drought. The high-yielding varieties Astarta and Podilska Niva, and breeding line UK 065, the drought-resistant ecologically plastic variety Podolyanka, and the less drought-resistant variety Natalka were used in experiments. In the 2019 experiment, a 7-day drought was induced by limiting watering in the flowering stage (BBCH61—69), and in the 2021 experiment, at the start of grain filling (BBCH71-75).It was found that under optimal conditions, a significant part of the reserve WSC accumulates in the stem after the onset of flowering. Accumulation of WSC in the stem reached a maximum on 14-17 days after the beginning of flowering just before the period of intensive grain filling.At the end of the growing season, the specific content of WSC in control and stressed plants of all varieties decreased.It was found that the largest amount of reserve WSC in all studied genotypes is deposited in the second internode, the part of which in the total quantity of remobilized WSC was on average about 28% in control plants and 30% in stressed plants. The part of the third internode was 24% on average for both irrigation modes. The total amount of deposited and remobilized WSC from the fourth and fifth internodes was smaller compared to the second or third ones taken separately and significantly decreased under the effects of drought.It was established that the indices of storage capacity of the stem are positively correlated with the grain yield of winter wheat genotypes. At the same time, the maximum amount of deposited and the amount of remobilized WSC were more closely and steadily correlated with productivity than the specific content of carbohydrates. Correlation with grain yield per field are unit was also more stable than with grain weight per ear.The obtained data indicate that the ability to deposit water-soluble carbohydrates in the stem before the beginning of grain filling is an important factor that ensures the formation of the yield and can serve as a physiological marker of high productivity. The internodes of the middle part of the stem - the second and third from the top - have the largest storage capacity, therefore, in order to simplify and facilitate methodological procedures for evaluating a large number of samples, for example, in breeding practice, we recommend the amount of WSC in these internodes as a proxy of the storage capacity of the whole stem.