Розвинуто теоретико-математичну модель картографування та районування агроландшафтних систем локального і регіонального рівнів. Автоматизоване агроландшафтне районування базується на поєднанні методів традиційного картографічного аналізу, алгоритмів автоматичного районування й аналітичних можливостей сучасних геоінформаційних систем (ГІС). Вибір і створення базової ландшафтної основи складає центральну задачу в системі автоматизованого агроландшафтного районування.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи дослідження умов вологозабезпечення сільськогосподарських культур протягом періоду вегетації на території України. На підставі об'єктивної класифікації ознак атмосферного зволоження, агрогідрологічних властивостей грунтів, режиму грунтових вод і рельєфу території розроблено новий метод агрогідрологічного районування України, що дозволяє виявити географічні закономірності формування ресурсів грунтової вологи у період вегетації сільськогосподарських культур. Проаналізовано сучасні особливості режиму агрогідрологічних ресурсів України у вегетаційний період за характеристиками просторового розподілу, міжсезонної та міжрічної динаміки запасів продуктивної вологи грунту в одновидових агроекосистемах. Запропоновано нову методику щодекадного оцінювання та прогнозування запасів продуктивної вологи грунту під посівами основних зернових культур у різних агрогідрологічних районах. Вперше на підставі базової моделі погода - урожай (УкрНДГМІ) досліджено географічні закономірності впливу вологості грунту на формування урожаю озимої пшениці та ярого ячменю в Україні. Обгрунтовано новий підхід щодо мезомасштабного агрокліматичного районування адміністративних областей України з урахуванням впливу неоднорідності підстильної поверхні на просторовий розподіл умов вологозабезпечення за ознаками атмосферного зволоження у вегетаційний період.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему встановлення впливу агрокліматичних умов на продуктивність овочевих культур: баклажанів, солодкого перцю, томатів в Україні. На основі концепції максимальної продуктивності адаптовано і модифіковано модель оцінки агрокліматичних ресурсів території, яка враховує біологічні особливості овочевих культур, виявлені закономірності формування агрокліматичних умов зростання та формування врожаю за різних агрокліматичних умов. Одержано кількісну оцінку впливу мінливості агрокліматичних характеристик на продуктивний процес рослин. За результатами оцінок агрокліматичних ресурсів продуктивності у областях, оцінок міри використання ресурсів, їх мінливості виділено агрокліматичні округи та райони. Запропоновано агрокліматичне районування території України стосовно вирощування теплолюбних плодових овочевих культур.

  Скачати повний текст

Адаптовано та модифіковано базову модель оцінки агрокліматичних ресурсів А.М.Польового стосовно до культури ярого ячменю. Встановлено закономірності впливу агрокліматичних умов на динаміку формування стеблостою і приростів різних рівнів агроекологічної врожайності. Одержано кількісні оцінки агроекологічних категорій врожайності з врахуванням основних грунтово-кліматичних зон України. Наведено комплексну оцінку агрокліматичних ресурсів та запропоновано агрокліматичне районування території України щодо вирощування ярого ячменю.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретичні та методичні засади агроландшафтного аналізу. Розглянуто чинники агроланшдафтогенезу на базі запропонованої моделі взаємозв'язків п'ятивимірної агроландшафтної системи. Показано роль вчення про агроландшафти для вирішення питань оптимізації сільськогосподарського природокористування. На підставі складеної картосхеми розкрито особливості просторової організації агроландшафтних систем Чернівецької області. Проведено систематизацію та класифікацію агроландшафтних систем, а також агроландшафтне районування теритоорії дослідження. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації агроландшафтних систем регіону.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні етапи формування та розвитку антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля, удосконалено та доповнено теоретико-методологічні засади їх дослідження. Розглянуто структуру та складено класифікацію аквальних, водно-болотних антропогенних ландшафтів та їх аналогів, проведено районування великих антропогенних ландшафтів. Виявлено специфіку функціонування парадинамічних взаємозв'язків між водними та суміжними ландшафтами, встановлено закономірності формування та розвитку водно-болотних екотонів. Спрогнозовано динамічні зміни у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів з суміжними територіями. Визначено перспективи розвитку й обгрунтовано основні напрями оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст

Запропоновано нову комплексну схему аналізу вертикальних руслових деформацій. На підставі результатів досліджень зв'язків між основними морфологічними та динамічними параметрами русел проаналізовано вертикальні руслові деформації та запропоновано критеріальні залежності, що визначають особливості перебігу руслових процесів на річках. Оцінено динаміку крупності донних відкладів і визначено стійкість русел досліджених водотоків. Досліджено поздовжні профілі річок і одержано універсальну залежність нормованого поздовжнього профілю водотоків, яка дозволяє об'єднати в окремі групи річки різних порядків. На підставі одержаних типів форм нормованих поздовжніх профілів виконано районування басейну Верхнього та Середнього Дністра. З використанням результатів зіставлення різночасових поздовжніх профілів досліджених водотоків установлено тенденції щодо спрямованості на них вертикальних руслових деформацій за всією довжиною досліджених річок.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію аналізу рельєфу та сучасного морфогенезу, базуючись на екологогеоморфологічних засадах як науковій базі розв'язання регіональних проблем природоохоронної діяльності. Здійснено оцінку чинників формування рельєфу території центральної частини Придніпровської височини та встановлено, що головним є господарська діяльність, яка зумовила значну антропогенну трансформацію рельєфу. Кількісно оцінено роль антропогенних впливів на рельєф. Розроблено класифікацію основних видів господарської діяльності. Виявлено взаємозв'язок чинників формування рельєфу та складників природних умов, які суттєво впливають на еколого-геоморфологічний стан дослідженої території. Здійснено морфологічну інтерпретацію флювіальної мережі (виявлено головні напрямки латеральної міграції речовинних мас у процесі морфогенезу), на підставі аналізу щільності флювіальної мережі встановлено локальні відмінності у вияві морфогенезу. Створено великомасштабну геоморфологічну карту ключової ділянки дослідженої території, яка відображає напрямки потоків речовини та антропогенної трансформації рельєфу. Проаналізовано співвідношення вершинної та базисної поверхонь і встановлено тенденції розвитку даної території, сформульовано поняття "природно-антропогенної геоморфологічної системи" території, функціонування якої зумовлене впливом природних і антропогенних чинників та супроводжується відповідними еколого-геоморфологічними змінами життєвого середовища людини. Визначено критерії, виділено таксони та здійснено геоморофологічне районування дослідженої теориторії з метою розв'язання прикладних геоекологічних проблем.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано різні види антропогенних навантажень на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся та отримані результати, що вказують на масштаби та глибину антропогенної трансформації. Удосконалена методика визначення інтегрального антропогенного навантаження на ландшафтні системи, за допомогою якої встановлена ступінь трансформованості ландшафтів. Проведено районування території щодо гостроти екологічної ситуації, на основі якого зроблені рекомендації для зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи та для впровадження на території регіону екополітики.

  Скачати повний текст

Узагальнено досвід вивчення антропогенної трансформації ландшафтів, вдосконалено методичні підходи до їх вивчення, викладено базові поняття, запропоновано алгоритмічну схему дослідження. Проаналізовано ландшафтно-морфологічну структуру 30-ти км зони впливу ХАЕС як основний чинник просторової диференціації забруднювальних речовин, виявлено зони розподілу та перерозподілу забруднювальних речовин. Вивчено та проаналізовано впливи атомної електростанції на навколишнє середовище й інші види антропогенних навантажень в межах зони впливу. Обчислено величину впливу АЕС та виконано оцінювання ступеня антропогенної трансформації природно-господарських систем, а також здійснено оптимізаційне районування та обгрунтовані рекомендації з регулювання природокористування в зоні впливу ХАЕС.

  Скачати повний текст

Здійснено класифікацію чинників антропогенного впливу на річки. Оцінено здатність річок реагувати на антропогенний вплив. Досліджено зміни метеореологічних величин, які найбільше впливають на стан річок. Показано вплив кліматичних змін на середній річний стік води та його внутрішньорічний розподіл. Подано характеристику галузей господарського комплексу України, що найбільше впливають на стан річок. Визначено вплив антропогенної діяльності на стік найбільших річок та визначено стік, який би спостерігався за відсутності господарської діяльності. Здійснено районування території України за особливостями використання річок. Визначено вплив зарегулювання стоку на режим річок і гідроекологічну ситуацію. Розроблено параметри екологічних попусків з Дністровського водосховища. Установлено закономірності стоку завислих і тягнених наносів, а також вплив антропогенного чинника. Оцінено зміни, які сталися в результаті антропогенного впливу на температуру води, льодовий режим і гідрохімічні характеристики. Визначено очікуваний та ймовірний вплив на річки споруджуваних енергетичних об'єктів. Уточнено метод розрахунку внутрішньорічного розподілу стоку. Здійснено оцінювання ймовірного нафтового забруднення водних об'єктів у разі аварії на трубопровідному транспорті.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання аналізу та оцінки різних видів антропогенних навантажень на басейни малих річок. Розроблено інтегральні індекси оцінки антропогенних змін у басейнах, які дають можливість встановити ступінь трансформації природного їх середовища. Проведено районування даних басейнів Волині щодо їх екологічного стану для розробки заходів, які сприятимуть покращанню їх довкілля. Удосконалено формулу сталої інтенсивності дощового стоку СНиП 2.01.14-83 із врахуванням зазначених змін у басейнах малих річок, що впливають на процес формування в них паводкового стоку. Запропоновано алгоритм і програму розрахунку дощового стоку на ЕОМ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням теорії, історико-географічному аналізу, районуванню і оптимізації антропогенних ландшафтів. Обгрунтована періодизація історії комплексних природничих досліджень природи території Правобережної України, становлення на їх основі антропогенного ландшафтознавства. Проведена класифікація антропогенних ландшафтів, досліджена їх структура, взаємозв'язки, зональні типи і регіональні структури. Складена схема природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуті можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10-15 років.

  Скачати повний текст

Проведено фауно-систематичну ревізію викопних черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda сарматських відкладів України, досліджено їх палеогеографічне поширення та можливості їх застосування в біостратиграфічних та кореляційних цілях. Вивчено фауністичний склад сарматських археогастропод Західної та Південної України, Молдови та Польщі. Складено описи 120 видів. Вперше систематику сарматських представників групи наведено відповідно до сучасної системи гастропод. Побудовано філогенетичні схеми для окремих родів і груп видів. За фауною археогастропод здійснено палеозоогеографічне районування дослідженої частини басейну. Реконструйовано палеоекологічні умови його ділянок. Визначено можливості застосування археогастропод для стратиграфічного розчленування сарматського ярусу та кореляції сарматських відкладів. Доведено, що за фауною археогастропод можливе виділення тільки сармату sensu Suess.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується бальнеоресурсний потенціал Передкарпаття, сучасний рівень його використання та резерви подальшого освоєння. Автором удосконалене гідрогеологічне районування регіону дослідження, проведена класифікація гідрогеологічних районів за ступенем перспективності розвитку санаторно-курортної підгалузі рекреації. Розглядаються проблеми охорони, збереження та раціонального використання ресурсів лікувальних мінеральних вод і пелоїдів (грязей) Передкарпаття, рекомендується їх вирішення в контексті світової програми збалансованого екорозвитку.

  Скачати повний текст

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

За результатами комплексних польових і лабораторних досліджень проведено теоретичні узагальнення та вперше розроблено схему та методику еколого-меліоративного моніторингу, базуючись на біологічних критеріях. Уперше розроблено математичні моделі для розрахунку показників стану меліорованих сільськогосподарських земель та методику районування, що є підставою для проведення моніторингових досліджень на осушуваних землях. Рекомендовано здійснювати моніторинг стану осушуваних земель згідно з оцінкою ектоярусу сільськогосподарських угідь, складовими якої є: аналіз видової різноманітності рослин, наявність фітоіндикаторів, аналіз розподілу кореневої системи, забрудненість геопаразитами та стан ентомофауни. Наголошено на необхідності математичної обробки даних натурних спостережень з використанням встановлених емпіричних моделей.

  Скачати повний текст

Наведено таксономічну систему ландшафтно-екологічного районування території. Розглянуто питання удосконалення реєстрації землі та нерухомості. Запропоновано підхід щодо оцінки вартості земельних ділянок і нерухомості із застосуванням нейромережних технологій. Розкрито концепційні засади сталого розвитку землекористування. Вперше постановку та розв'язання оптимізаційних задач використання землі запропоновано будувати з використанням методів нечіткого моделювання. Розроблено теоретико-методологічні засоби прийняття компромісних рішень на засадах нечіткої логіки. Наведено методику подання параметрів моделі оптимізації поєднання галузей агроформування шляхом дефазифікації багатоцільової нечіткої задачі оптимізації до чіткого вигляду. Рекомендовано будувати модель оптимізації використання земель на основі нечіткої матриці знань з лінгвістичними змінними. Запропоновано графічну форму алгоритму прийняття рішень.

  Скачати повний текст

Узагальнено основні підходи та удосконалено теоретико-методологічні засади регіональних досліджень висотної диференціації ландшафтів, виділено етапи та чинники розвитку палеовисотної диференціації ландшафтів Поділля. Розроблено класифікацію висотно-ландшафтних комплексів, складено схему фізико-географічного районування сучасних ландшафтів регіону з урахуванням їх висотної диференціації. Поділля віднесено до Правобережного височинного лісостепового та Поліського рівнинного лісового висотно-ландшафтних країв. В їх структурі виділено 4 висотно-ландшафтні області: Подільську, Придніпровську, Придністровську та Малополіську та 10 висотно-ландшафтних районів. Обгрунтовано напрями поліпшення використання сучасних ландшафтів Поділля та їх охорони.

  Скачати повний текст

Виконане індексування інтенсивності вітровальності виявило наявність тісного кореляційного зв'язку між висотою над рівнем моря та індексами вітровалонебезпечності. Залежність апроксимується рівнянням параболи другого порядку і має особливості для кожної територіальної частини регіону. Зафіксовано достовірні показники залежності індексів вітровальності від експозицій схилів. Виділено і описано шість районів у межах від району з особливо високою вітровалонебезпечністю до району з незначною вітровалонебезпечністю. Проведене районування вперше дало можливість порівняльної оцінки окремих територій Українських Карпат за їх вітровалонебезпечністю, що забезпечує відповідну диференціацію систем лісокористування. Виконані в цьому аспекті, із застосуванням методу індексації, дослідження впливу основних лісогосподарських заходів (суцільних, вибіркових санітарних, прохідних рубок, будівництва доріг, прокладання ліній електропередач, нафто- і газопроводів) показали, що вітровалостійкість деревостанів у зоні їх впливу знижується на 40-70%.

  Скачати повний текст