Здійснено агробіологічне та технологічне вивчення нових сортів винограду, а саме, "Перлинка", "Святковий Магарача", "Ай-Петрі" і "Кафа" у західній передгірно-приморській зоні виноградарства Криму з метою виділення найперспективніших сортів для вирощування за даних умов. Установлено їх високу продуктивність і врожайність у даній зоні. За силою росту нові сорти визначено як сильнорослі з високим ступенем визрівання однолітних пагонів. З'ясовано, що сорти "Святковий Магарача" і "Кафа" виявляють підвищену стійкість до розповсюджених хвороб мілдьї, оїдіуму, сірої гнилі. Визначено високу кількість біологічно-активних речовин у свіжих ягодах всіх нових сортів винограду, з яких виготовляють високоякісні столові, а за наявності відповідних кондицій урожаю - міцні та десертні вина. Виявлено, що рентабельність вирощування сортів "Перлинка", "Святковий Магарача" і "Кафа" удвічі перевищує у даній зоні сорти "Аліготе ", "Первісток Магарача", "Каберне-Совіньон" і "Антей магарачський".

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексній агробіологічній оцінці трави Колумба (Sorghum almum Parodi). Вивчені біологічні та господарські властивості насіння, надземної та підземної частин рослини, встановлені динаміка формування листкової поверхні і продуктивність фотосинтезу посівів. Визначена врожайність та якість зеленої маси трави Колумба. Розрахована економічна ефективність вирощування цієї культури та зроблено висновок про доцільність інтродукції її у Крим.

  Скачати повний текст

Вперше за умов Лісостепу та Полісся України на підставі вивчення біологічних особливостей росту та розвитку рослин і фенотипової мінливості їх ознак теоретично обгрунтовано й експерментально апробовано енергозберігаючі технології виробництва капусти білоголової для продовольчого та насіннєвого використання. Досліджено біологічні властивості вітчизняних сортів з високими адаптивними можливостями й обгрунтовано доцільність використання короткоротаційних сівозмін, в яких визначено кращі попередники, оптимальні параметри обробітку грунту, дози та способи внесення добрив залежно від грунтово-кліматичних умов. Пристосовано робочі органи ППР-5,4 для рихлення грунту в міжряддях. Встановлено умови застосування мульчувальних матеріалів. Виявлено особливості формування врожайності та якості товарних головок, маточників і насіння капусти білоголової залежно від строків сівби та садіння, площі живлення та схеми розміщення рослин, способів обробки насіння, вирощування розсади, умов зберігання та підрізання кореневої системи маточників, пінцирування та десикації насінників. Удосконалено агротехнічні заходи боротьби з бур'янами та хворобами, що сприяють підвищенню продуктивності рослин капусти, а також збереженню та відтворенню родючості грунтів. На базі розроблених прийомів створено Національний стандарт "Виробництво насіння капусти білоголової. Типовий технологічний процес".

  Скачати повний текст

Досліджено агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці за умов західного Лісостепу України, розроблено ресурсоощадну технологію її вирощування, що забезпечує 60 - 80 ц/га зерна високої якості. Встановлено кращі попередники, особливості обробітку грунту, придатність сортів для ресурсоощадної технології, оптимальні норми мінеральних добрив, строки і норми внесення азоту, спосіб сівби, площу живлення рослин, глибину загортання насіння, строки і норми висіву та внесення туру. Виявлено оптимальні параметри та закономірність формування елементів структури врожаю озимої пшениці під впливом агротехнічних заходів (польової схожості, перезимівлі, загального виживання, густоти рослин і продуктивного стеблостою, коефіцієнта кущіння, довжини колоса, числа колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса), встановлено взаємозв'язок між ними та шляхи регулювання їх параметрів за допомогою розробленої технології. Досліджено вплив агрозаходів на урожайність, якість зерна, елементи структури врожаю. Наведено порівняльну характеристику інтенсивної та ресурсоощадної технологій, економічну й енергетичну оцінку окремих агрозаходів і ресурсоощадної технології.

  Скачати повний текст

Розроблено агробіологічні параметри окремого та комплексного застосування різних видів, норм та способів унесення біопрепаратів під харчові підвиди кукурудзи, визначено напрямки захисту посівів від бур'янів за умов використання біопрепаратів на різних грунтах. Встановлено, що впровадження цих елементів технології у виробництво забезпечує врожайність високоякісної харчової кукурудзи на рівні 45 - 60 ц/га качанів без обгорток цукрової, 14 - 20 ц/га зерна розлусної та 20 - 32 ц/га - кременистої кукурудзи, знижує собівартість продукції та зберігає високу родючість грунту.

  Скачати повний текст

Вивчено асортимент вітчизняних та інтродукованих сортів, висвітлено ефективні технологічні заходи вирощування капусти броколі за умов правобережного Лісостепу України без зрошення. Встановлено перевагу касетного способу вирощування розсади віком 30 і 40 днів у весняно-літній період порівняно з безгорщечним. Касетний спосіб вирощування розсади віком 30 і 40 днів забезпечив на 6 - 8 днів врожай пізніше, проте загальний обсяг був на 30 - 31 ц/га вищий за наявності зменшення затрат на вирощування розсади на відміну від традиційної технології. Доведено, що локальний спосіб внесення половинної норми мінеральних добрив дає такий же ефект, як і повна норма, якщо їх вносити врозкид. Встановлено позитивний вплив регуляторів росту івін, гумісол та емістим C за умов намочування насіння або обприскування рослин під час вегетації.

  Скачати повний текст

Розроблено та здійснено оптимізацію агроприйомів технологій вирощування соняшнику, рицини, сафлору. Обгрунтовано агробіологічні особливості розвитку рослин олійних культур залежно від погодних умов вегетаційних періодів. Установлено залежність формування продуктивності та врожайності агроценозів даних рослин від впливу застосування агроприйомів технологічного циклу, а саме: обробітку грунту, строків і способів сівби, густоти стояння рослин, прийомів догляду за посівами. Варіювання й оптимізація агроприйомів дозволяє одержувати врожайність олійних культур за протиерозійного, мінімального обробітку грунту на рівні оранки та формувати врожайність гібридів і сортів на рівні 71 - 94 % від їх генетичного потенціалу. Установлено, що під впливом агротехнічних умов вирощування рівень врожайності визначається зміною співвідношення генеративних і вегетативних органів рослин, водним режимом грунту, реакцією гібридів і сортів на умови вирощування. На підставі даних, одержаних завдяки проведеним дослідам, доведено можливість безгербіцидного вирощування соняшнику, рицину, сафлору та зниження рівня використання енергоресурсів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано умови формування насіння гречки з високими посівними та врожайними властивостями шляхом підбору кращих попередників, системи застосування добрив, оптимальних строків і способів сівби, збирання та зберігання. За ознакою модифікаційної мінливості насіння встановлено його господарську довговічність. На підставі узагальненого показника якості насіння створено моделі управління його посівними властивостями та прогнозування їх змін. Встановлено кореляційні зв'язки між врожайністю та господарсько цінними ознаками, що визначають посівні якості та врожайні властивості насіння.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Агроекологічну ефективність препарату досліджено польовим, вегетаційним і лабораторним методами на фоні комплексного застосування різних доз, строків і засобів внесення мінеральних добрив. Встановлено оптимальні норми препарату для 33-х сільськогосподарських культур, розглянуто вплив ЗСС на схожість та енергію проростання насіння, величину врожаю та основні показники його якості, коефіцієнти використання рослинами поживних речовин грунту та мінеральних добрив, стан екологічної рівноваги у біотичному кругообігу речовин, нормативи затрат мінеральних затрат мінеральних добрив на формування одиниці врожаю та їх біоенергетичну ефективність. За результатами даних досліджень вперше розроблено проект КНД "Енергоресурсозберігаюча технологія обробки насіння захисно-стимулюючими сумішами природного походження".

  Скачати повний текст

Розроблено агроекологічні засади вирощування картоплі на ясно-сірому лісовому грунті у короткоротаційних сівозмінах зони Полісся. Установлено, що оптимальний ступінь насичення сівозміни картоплею становить 25 % у порівнянні з насиченням 33,3 % та 50 %, що створює сприятливі умови для розвитку рослин, формування врожаю та забезпечує екологічну стійкість агроекосистеми. Надано агроекологічну та біодіагностичну оцінку грунту залежно від удобрення. Вивчено мікробний ценоз та целюлозолітичну активність грунту. Установлено загальну біологічну активність грунту, чисельність мезофауни картоплі та сівозміни в цілому. З'ясовано, що застосування такої системи удобрення значно знижує ураженість бульб хворобами, підвищує їх лежкість під час зберігання та забепечує екологічну рівновагу агрофітоценозу.

  Скачати повний текст

Здійснено агроекологічну оцінку комплексного біопрепарату та полімінерального добрива за різних способів застосування, а також їх впливу на біосистему чорнозему типового малогумусного, його поживного режиму, трансформації біомаси кореневих решток, розвитку та формування врожаю ячменю, еспарцету та пшениці озимої. Доведено, що передпосівна обробка насіння ячменю ярого та еспарцету комплексним біопрепаратом (КБП) і полімінеральним добривом (ПМД) позитивно впливають на біологічну активність грунту та стимулюють початковий розвиток рослин, а також забезпечують біологічний захист рослин від хвороб і поліпшують режим їх мінерального живлення. Установлено, що за сумісного застосування КПБ і ПМД приріст урожаю у порівнянні з контролем становив у ячменю ярого - 0,34, еспарцету - 6,6 т/га.

  Скачати повний текст

На підставі результатів досліджень, проведених у 1998 - 2001 рр. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах Західного Лісостепу України визначено вплив глибини їх основного обробітку та використання сучасного покоління гербіцидів на рівень забур'яненості, формування врожаю та якості зерна озимої пшениці після різних попередників (конюшини лучної та кукурудзи на силос). Наведено комплексну оцінку дії зазначених чинників на широкий спектр показників грунтової родючості, фітосанітарного стану посівів і грунту; обгрунтовано економічну й енергетичну доцільність їх використання. Встановлено, що зменшення глибини обробітку грунту та застосування нового покоління гербіцидів у разі посіву озимої пшениці після конюшини лучної забезпечує економію затрат 384,5, а після кукурудзи на силос - 348,1 МДж/га.

  Скачати повний текст

Досліджено питання агроекологічного оцінювання за різного ступеня екологізованих і традиційних систем застосування добрив під час вирощування картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з промивним типом водного режиму за умов Чернігівського Полісся. Проведено тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди. Узагальнено науково-методичні публікації, екологічні нормативи та передовий досвід розв'язання даної проблеми в Україні та за кордоном. Запропоновано нову парадигму проведення комплексного агроекологічного оцінювання на системній базі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив досліджених технологій удобрення на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агросистем - грунтовому, водному та рослинному. Як пріоритетні критерії використано порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу та біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання та денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами й іншими токсикантами, зміна видового складу та чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної врожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів у бульбах і відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача й економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв з залученням відповідних нормативів і 5-рівневих оцінювальних шкал дозволило визначити найбільш ефективні системи застосування добрив, а саме: сидеральну систему, яка в еколого-енергетичному аспекті переважає всі інші технології та забезпечує одержання високоякісного врожаю еталонного рівня. Рекомендовано її впровадження на віддалених від тваринницьких ферм полях.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми стосовно визначення агрономічної й агроекологічної оцінки традиційних і нових систем удобрення у восьмипільній польовій сівозміні тривалого досліду на дерново-підзолистому супіщаному грунті лівобережної частини Полісся. Вивчено ефективність вирощування пшениці озимої та жита озимого, ярого ячменю та вівса за різних систем удобрення на підставі аналізу врожайності залежно від погодних умов, що склалися впродовж вегетаційних періодів - сприятливих, перезволожених і змішаного типу (з ознаками посушливості та презволоження). Установлено, що стабілізувальним фактором за будь-яких погодних умов є комплекна система використання підстилкового гною та мінеральних добрив та внесення вторинної продукції рослинництва - соломи, сидератів або органо-мінеральних добрив, що забезпечує у сприятливі роки одержання зерна озимих зернових 60 - 70 ц/га, ярих - 40 - 50 ц/га, без застосування добрив їх урожайність знижувалася відповідно до 20 - 30 і 15 - 20 ц/га. За мов оптимізації мінерального живлення рослин прирости врожаю зерна за будь-яких погодних умов становили 14 - 23 ц/га в однокомпонентних системах удобрення (за мінеральної - близько 11, за сидеральної та органічної - 5-7 ц/га). Відзначено, що науково обгрунтоване затосування добрив економічно й енергетично вигідне.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення проблеми оцінки впливу клімату на продуктивність культури рису на півдні України. Установлено залежність розвитку рослин та їх продуктивність від погодних умов року. Визначено температурні показники для певних періодів росту. Виділено сорти рису, які найкраще реалізують продуктивний і адаптивний потенціал і забезпечують високий рівень урожаю. Установлено, що кращі за продуктивним потенціалом є сорти "Престиж", "Україна-96", "Антей", а за адаптивними - сорти "Пам'яті Гічкіна" й "Антей". Сорти рису, які вирощуються на півдні України, здатні стійко зберігати генетично заданий рівень показників якості зерна та крупи за кліматичних умов, які змінюються кожний рік. Розглянуто питання формування елементів фотосинтетичної продуктивності сортів рису з різним морфотипом, прогнозування врожаю, економічної ефективності енергетичного оцінювання вирощування сортів рису різних груп стиглості за умов півдня України.

  Скачати повний текст

Розроблено методику оцінки агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів, які відзначаються суперечливою трансформацією показників їх родючості, спрямованість яких до покращання обумовлюється нормами внесення органічних і мінеральних добрив та вапна. Одержано математичні моделі для опису зміни показників родючості в часі на варіантах без добрив. З'ясовано, що у разі тривалого використання грунту без застосування добрив відбувається зменшення запасів гумусу гумусового горизонту. Доведено, що органічна й органо-мінеральна система застосування добрив збільшують ступінь гуміфікації органічної речовини. На підставі розробленої математичної моделі динаміки запасів вуглецю гумусу в темно-сірих лісових грунтах одержано залежність для розрахунку норм добрив, які забезпечують стабільність бездефіцитного балансу гумусу. Доведено, що внесення в ці грунти мінеральних та органічних добрив та приорювання сидератів не супроводжується збільшенням кількості важких металів, сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур і забезпечують їх високу енергетичну ефективність і додатну рентабельність.Здійснено апробацію методики оцінки інтегрального показника агроекологічного стану темно-сірих лісових грунтів.

  Скачати повний текст

Наведено радіологічну оцінку дефляції грунтових відмін, за яких вирощується льон-довгунець у зоні радіоактивного забруднення. Розраховано річні втрати грунтів від вітрової ерозії цієї частини зони Полісся. Доведено, що вилежування льоносоломи на штучному покриві, створеному завдяки сумісному посіву льону-довгунця та трав родини Poaceae зменшує вміст радіоцезію у льонотресті на 28 - 50 %. Застосування розглянутих способів оптимізації росяного мочіння дозволяє зменшити масу грунтових домішок, що завозилися з льонотрестою на переробне підприємство. Це зумовило покращання санітарно-гігієнічних умов праці персоналу за конкретних виробничих умов Ємільчинського льонозаводу. Досліджено динаміку кількісного та якісного складу мікрофлори за різних рівнів радіологічного забруднення грунтів. Доведено, що сумісний посів льону-довгунця та злакових трав забезпечує прирости врожаю льоноволокна та покращує його якість.

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію вирощування ріпаку ярого на дерново-підзолистих грунтах за умов радіоактивного забруднення зони Полісся з метою виробництва екологічно чистої конкурентної в ринковому середовищі продукції. Проаналізовано параметри формування врожаю ріпаку ярого залежно від агротехнічних прийомів його вирощування, визначено вплив чинників інтенсифікації (добрива, способів обробітку грунту) на зміну кількісних параметрів ценозу, морфологічних показників рослин на формування максимальної їх продуктивності. Установлено критерії впливу способів обробітку грунту та доз мінеральних добрив на ріст і розвиток, формування структурних елементів та їх зв'язку з урожайністю ріпаку ярого, закономірності надходження елементів живлення, радіонуклідів і важких металів у продукцію. За результатами дослідження розроблено удосконалену технологію вирощування ріпаку ярого за умов радіоактивного забруднення, яка грунтується на економічному та енергетичному аналізах ефективності виробництва продукції.

  Скачати повний текст

Зазначено, що РКД Віталист і Оазис виявляють фунгіцидні властивості, істотно впливають на зниження поширення та розвиток хвороб у посівах кукурудзи та сої. Виявлено, що хвороби поширились лише у деяких варіантах, а інтенсивність розвитку є значно меншою, ніж у контрольному варіанті. Доведено зростання врожайності та покращання фізичних, біохімічних і санітарно-гігієнічних показників якості зерна кукурудзи та сої.

  Скачати повний текст