Обгрунтовано двоїстість просторового виміру економічної системи, яка полягає у єдності та взаємодії його природної та соціальної складових. Розкрито зміст категорії "економічний простір" як сукупності відносин між людьми з приводу руху вартості між територіально відокремленими політико-адміністративними утвореннями у процесі використання економічних ресурсів. Запропоновано класифікацію якісних станів економічного простору залежно від його щільності. Систематизовано форми прояву сучасної регіоналізації економічної діяльності, відповідно до суб'єктів її стимулювання. Визначено основні наслідки посилення неадекватності сучасного економічного простору в Україні викликами, що висуває його глобалізація.

  Скачати повний текст

Розкрито суть категорії "глобалізація", розвинуто її суспільно-географічні аспекти. Виявлено особливості функціонування міжнародних організацій. Розроблено методику дослідження процесів глобалізації, апробація якої на прикладі України та її регіонів дозволила одержати результати за напрямками: аналіз суспільно-географічних чинників входження України до світової економіки; виявлення особливостей географічної структури її зовнішньоекономічного потоку в аспекті угруповань країн світу, а також векторів регіональної інтеграції; дослідження регіональної специфіки прояву процесів глобалізації з подальшим обгрунтуванням рейтингу регіонів України за інтенсивністю цих процесів; розгляд основних напрямів трансформації структури окремих галузей господарства регіону внаслідок впливу процесів глобалізації.

  Скачати повний текст

Визначено зміст, основні ознаки, переваги та недоліки процесу глобалізації, проаналізовано його вплив на національну державу. Охарактеризовано співвідношення між глобалізацією та демократизацією, встановлено багатомірність та неоднозначність їх зв'язків. Визначено соціально-політичні механізми ринкової глобалізації, висвітлено тенденції розвитку даного суспільного явища. Досліджено емпіричні характеристики антиглобалістичного руху, його основні суперечності та перспективи. Проаналізовано сучасний соціально-економічний стан розвитку України, запропоновано його визначення як періоду інтернаціоналізації, що є поступовим взаємопроникненням технологічних та культурних стандартів і не впливає на державний суверенітет.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання наукової та практичної проблеми взаємозв'язку та взаємовпливів політичної глобалізації та соціально-економічної відсталості національних держав і суспільств. Вперше в українській політичній науці здійснено цілісну наукову спробу переосмислення витоків, причин і суті новітніх конфліктних ситуацій на глобальному, регіональному та національному рівнях. Доведено, що колишнє системне протистояння соціалізму і капіталізму, Сходу і Заходу замінюється на конфлікт між бідною та багатою частинами національних та інтегрованих учасників міжнародних відносин, умовно названими Півднем і Північчю. Проведено систематизацію існуючих концепцій та дефініцій глобалізації та бідності, на підставі чого розроблено концепцію та дефініції. Охарактеризовано концепцію відносності політичної глобалізації на її сучасному етапі з акцентом на висновку про те, що штучна де-факто відторгненість багатьох держав від розробки і прийняття фундаментальних політичних рішень міжнародних, зокрема, економічних організацій створює нові джерела конфліктності. Зроблено прогноз основних форм глобальної конфліктності у ХХІ ст.та подано пропозиції щодо їх запобігання та усунення.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив глобалізації комунікаційного простору на процеси національної ідентифікації в посткомуністичному світі, проаналізовано ідеологічну природу глобалізації, висвітлено особливості сучаснуої геоінформаційної ситуації та специфіки інформаційної мобільності нації за посткомуністичних умов. Аргументовано, що глобалізація не базується на якісно новій ідеології, а є продовженням інформаційного, політико-економічного впливів відносних переможців у "холодній війні", які сьогодні є лідерами комунікаційної революції. Доведено, що слабкість інформаційного поля нації зумовлена не тільки політикою інфоциду, але й специфікою геоінформаційної ситуації, в якій комунікаційний простір розподіляється на сфери підпорядкування інформаційно розвинутим країнам і транснаціональним корпораціям. Значну увагу приділено впливу нових комунікаційних умов, зокрема, гіпертекстового характеру інформаційного процесу на його зміст, макротексти, які дають ідентифікаційний код для цілісного розуміння суті людини в національному та всесвітньому вимірах. Досліджено основні способи семантизації з використанням національних засобів масової інформації.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження глобального новинного дискурсу на прикладі англомовних інтернет-медіа США, Великобританії, Індії й Австралії. Розглянуто специфіку інтернету як глобального соціокомунікативного середовища. Проаналізовано тенденції медіаглобалізації, що домінують у світових новинних мас-медійних організаціях за умов сучасного інформаційно-комунікаційного суспільства: процеси комерціалізації й концентрації, інтеграції та глокалізації. Розкрито поняття конвергентності новітніх медіа шляхом детального розгляду диджиталізації та мобілізації мережевих новин, способів залучення інструментарію громадянської журналістики до їх створення. Вивчено контент он-лайн-новин і досліджено смаки користувачів англомовних веб-медіа, завдяки чому сформульовано поняття "глобальні новини" та визначено ключові атрибути глобального новинного дискурсу.

  Скачати повний текст

Досліджено глобалізацію світової економіки та її вплив на національний соціально-економічний розвиток. Виявлено особливості цього впливу на розвиток національної інноваційної системи, структурні зрушення, процеси інтелектуалізації вітчизняної економіки, соціальну сферу. Визначено напрями реалізації державної політики у даних сферах, обгрунтовано шляхи її удосконалення. Доведено, що національний соціально-економічний розвиток за умов глобалізації є довготривалим процесом, зумовленим науково-технічним прогресом і глибокими зрушеннями у технічній, економічній, соціальній та політичній сферах.

  Скачати повний текст

Досліджено процес глобалізації на сучасному етапі загальнопланетарного соціального розвитку. Виділено основні сутнісні аспекти глобалізації як об'єктивного й невідворотного соціально-історичного процесу загальнопланетарного значення. Здійснено їх соціально-філософський аналіз засобами комплексного системного підходу, а також у контексті міждисциплінарного підходу та "інтерпарадигмальної рефлексії". Дослідження процесу глобалізації здійснено з урахуванням здобутків основних теоретико-концептуальних досліджень глобалізації у роботах провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Встановлено, що глобалізація як процес внутрішньо неоднорідний і суперечний, різноспрямований і багаторівневий і має власну внутрішню динаміку, яка обумовлює не лише його подальший розвиток, але й призводить до певних негативних наслідків.

  Скачати повний текст

Досліджено досвід країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) - нових членів ЄС й обгрунтовано стратегії та механізми регулювання економічного розвитку України у глобальному середовищі. З метою втановлення потенціалу та перспектив приєднання України до ЄС визначено наслідки розширення ЄС і виділено оптимальні стратегії, які сприяють поглибленню європейської інтеграції. Встановлено рівень зовнішньоекономічної безпеки країн ЦСЄ та України як чинника європейської інтеграційної взаємодії. Визначено механізми протидії "трансферу криз" - процесу, що сприяє запобіганню та тривалості економічних криз в розвинених країнах, сутність якого полягає у перенесенні кризових факторів у менш розвинені країни. Виявлено тенденції та перспективи трансформації зовнішньоекономічної діяльності України у контексті реалізації стратегій структурно-інноваційної перебудови національної економіки.

  Скачати повний текст

Концептуально обгрунтовано трансформацію механізмів державного управління розвитком продовольчого ринку, зумовлену динамічними якісними змінами у системі виробництва, розподілу та споживання продуктів, які мають глобальний характер. Розкрито суть і зміст продовольчої безпеки у контексті посилення державного управління, оскільки у сучасному суспільстві для її забезпечення виявляють свою неспроможність ринок і глобалізація. Проаналізовано організаційно-функціональні аспекти системи державного управління продовольчим ринком з урахуванням необхідності забезпечення його якісної зміни з метою розв'язання продовольчої проблеми. Запропоновано концептуальні засади державного управління даним ринком на основі тривимірної товарної типології за використання програмно-цільового підходу. Обгрунтовано експортно-орієнтовану стратегію розвитку продовольчого ринку, доцільність регулювання міжгалузевих економічних відносин за допомогою методів, спрямованих на підвищення продуктивності праці.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та методичні засади територіальної організації етносфери. Визначено основні шляхи та методи гармонізації міжетнічних відносин. Обгрунтовано геополітичні тенденції та перспективи розвитку етносфери. Розроблено теоретико-методичні засади суспільно-географічного дослідження територіально-політичних процесів. Розкрито суть етносу та вплив процесів етногенезу на формування політичної карти світу. Розглянуто етнічні потреби, задоволення яких визначено як етнографічні чинники. Доведено роль цих чинників - головних причин сучасних регіональних і глобальних процесів трансформації етносфери. Запропоновано методику виявлення регіонів, в яких найбільш вірогідні процеси етнополітичної дезінтеграції визначено як зони міжетнічної напруженості. Розвинуто поняття "етнографічні чинники", "глобалізація", "міжетнічна напруженість" у їх взаємозв'язку з процесами регіоналізації світу. Обгрунтовано типологію країн світу за етнонаціональним складом і ступенем етнічного впливу, що дозволяє враховувати значущість кожної етнічної групи в соціально-економічній, етнополітичній та інших сферах суспільства. Розкрито суть геополітики як засобу гармонізації міжетнічних відносин на глобальному та регіональному рівнях. Виявлено геоетнополітичні тенденції та перспективи розвитку етносфери.

  Скачати повний текст

Доведено, що інститут корпорації в останні десятиріччя зазнав значних трансформацій, які сприяли зростанню його ролі на світовій арені. Відзначено, що транснаціональні корпорації (ТНК) стали каталізатором економічних, політичних та інституційних змін у міжнародній економіці, даний вплив є досить неоднозначним за своїми наслідками. Значну увагу приділено діяльності ТНК в Україні та впливу корпорацій на трансформаційні процеси в українському суспільстві. Висвітлено основні положення інституціональної теорії, з'ясовано суть інститутів та механізм інституційної трансформації, показано, як саме впливає глобалізація на зміну інституту корпорації та яким чином цей інститут провокує інституційні трансформації інших інститутів міжнародної економіки. Досліджено питання трансформації інституту національної держави та інституту власності.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію становлення та розвитку інституційної системи економічної глобалізації. За критерієм панувального типу регуляторів глобальної економіки виокремлено етапи розвитку її міжнародних інститутів. Обгрунтовано теоретичні моделі інституціоналізації глобального економічного розвитку за умов його багатополярності, яка відображає системний характер зв'язків між інститутами різних рівнів і типів. Розвинуто сучасні підходи до визначення категорії "глобалізація" та парадигмальні засади, на яких базується формування глобальної економіки. На підставі факторного аналізу ефективності діяльності міжнародних інститутів проведено їх класифікацію. Виявлено "вузькі місця" сучасної інституційної системи економічної глобалізації та обгрунтовано напрями її розвитку. Розкрито суть категорії "глобальний ринок" і доведено його конститувальну роль у формуванні цілісної ієрархічно-субординованої інституційної системи глобальної економіки. З використанням кількісних та якісних показників оцінено ступінь глобалізованості національних товарних ринків. Доведено визначальну роль реальних показників в оцінці якісного рівня інтегрованості держави до світового економічного простору. Досліджено роль ТНК і університетів як базових інститутів постіндустріального суспільства у глобальному економічному розвитку. Уточнено характеристики та пріоритетні напрямки діяльності міжнародних неурядових організацій.

  Скачати повний текст

Проаналізовано й узагальнено сутність інформаційного забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності. Визначено зміст поняття "інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності". Досліджено вплив глобалізації. Запропоновано науково-методичні підходи щодо формування стратегії входження України в глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності.Дисертаційна робота присвячена розробці та обгрунтуванню науково-методологічних засад становлення та розвитку інформаційного середовища інноваційно-інвестиційної діяльності в умовах глобалізації та його інтеграцію у відповідні сегменти світового інформаційного простору. Проведено аналіз та узагальнення сутності інформаційного забезпечення інноваційно-інвестиційної діяльності, визначено зміст поняття лінформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності», досліджено вплив глобалізації. Пропонуються науково-методичні підходи до формування стратегії входження України в глобальне інформаційне середовище інноваційно-інвестиційної діяльності. Ключові слова: глобалізація, інформація, інвестиції, інновації, оорганізація, інформаційний простір, глобальне інформаційне середовище

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні аспекти кластерної моделі як форми ринкової централізації за умов сучасних світогосподарських відносин. Розкрито суть поняття "кластер", запропоновано його визначення. Проаналізовано кластери як чинник структурування економіки та побудови зовнішньоекономічної політики. Розкрито ринкові механізми та інструменти державного регулювання в діяльності внутрішніх і міжнародних кластерів. Встановлено, що глобалізація впливає на існування та діяльність сучасних кластерів. Досліджено специфіку дії економічного середовища Центрально-Східного регіону Європи на розвиток кластерів, проаналізовано практичні механізми їх формування на території України. Запропоновано рекомендації та нові підходи щодо стимулювання розвитку кластерної моделі як форми ринкової централізації за сучасних умов світового господарства.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження явища тероризму в контексті цивілізаційних процесів. Уперше зроблено спробу розглядати його як одну зі специфічних форм відносин між індивідами, суспільствами, або між певними режимами правління та громадянами. Досліджено формат "тероризм - антитероризм - цивілізаційний розвиток - демократія - ісламізм - глобалізація - геополітика", що дозволило визначити тероризм як явище, іманентне процесам розвитку, тобто спростувати існуючий стереотип сприйняття як суто деструктивного. Одновимірна парадигма зумовила акцентування уваги на наслідковому аспекті проблеми, що призвело до її відсутності щодо причинних аспектів (цивілізаційного та понятійно-дефініційного, отже, до перервності логічного причинно-наслідкового зв'язку). Запропоновано альтернативний концептуальний підхід, який грунтується на сприйнятті тероризму як складного суспільно-політичного явища, яке виконує у процесах розвитку специфічну рольову функцію, тобто не лише суто деструктивну. Проведено компаративістський аналіз з'ясування ступеня причетності до явища тероризму стабільних, розвинутих політичних систем і суспільств перехідного періоду, на підставі якого спростовано тезу про більшу вразливість синдромом тероризму саме стабільних систем. З урахуванням наслідків застосування антитерористичних методів силової боротьби з тероризмом зроблено висновок, що це лише паліативні заходи протистояння цьому суспільному явищу, оскільки не дають можливості усувати корінні причини його проявів у міжнародному масштабі. Участь України в антитерористичній кампанії відповідає її стратегічним імперативам входження до кола цивілізованої спільноти, тобто іміджеві держави, яка робить певний внесок до забезпечення миру та стабільності у світі.

  Скачати повний текст

Відмічено, що глобалізація лексики сприяє збільшенню кількості запозичених слів у лексико-семантичній системі мови. Проаналізовано особливості взаємодії української та англійської, французької та німецької мов у процесі їх контактування. Дані мови обрано для дослідження через їх розповсюдженість і вплив на інші мови світу. Континуум запозиченої лексики розглянуто у соціолінгвістичному, лексико-семантичному, структурно-семантичному та антропоцентричному аспектах. Розроблено класифікацію лексико-семантичних груп запозиченої лексики, висвітлено процес семантичного освоєння іншомовних слів у внутрішній системі україської мови, проведено розмежування мовної та концептуальної картин світу, визначено показники абсолютного й відносного збагачення української мови.

  Скачати повний текст

Удосконалено теоретико-методологічні засади міжнародної екологічної безпеки за умов глобалізації. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо удосконалення економічних механізмів забезпечення міжнародної екологічної безпеки за даних умов. Досліджено теоретико-методологічні засади розвитку глобаліазційних процесів, наведено визначення поняття "екологічна глобалізація". Розроблено класифікацію глобальних проблем. Визначено сутність міжнародної екологічної безпеки в контексті глобалізації світової економіки. Виявлено особливості взаємозв'язку між економічним та екологічним розвитком. Проаналізовано вплив процесів глобалізації на сучасний стан міжнародної економічної безпеки, зокрема розглянуто екологічні наслідки розвитку світової економіки, визначено роль природно-ресурсних чинників в системі національних економічних відносин, зроблено оцінювання економічних факторів в процесі визначення стратегії забезпечення екологічної безпеки промислових підприємств. Визначено роль міжнародних валютно-кредитних організацій у забезпеченні міжнародної екологічної безпеки за умов глобалізації. Обгрунтовано напрямки удосконалення економічних механізмів забезпечення міжнародної екологічної безпеки за умов глобалізації. Розроблено пропозиції щодо впровадження економічних механізмів Кіотського протоколу як фактора забезпечення екологічної безпеки України. Розглянуто механізм забезпечення державного контролю та регулювання системи екологічної безпеки в Україні. Визначено напрямки удосконалення механізму використання твердих побутових відходів на регіональному рівні з урахуванням вимог міжнародних стандартів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та прикладні проблеми розвитку конкурентоспроможності за умов інтернаціоналізації у сучасний період. Визначено перспективні задачі забезпчення конкурентоспроможності вітчизняної галузі машинобудування у комплексі завдань міжнародної, макроекономічної та комерційної політики та формування ефективної відкритої економіки. Встановлено параметри конкурентної боротьби у сфері машинобудування. Показано, що глобалізація ринків продукції машинобудування висуває як ключові інструменти стратегії конкурентоспроможності технологічний та інноваційний підхіди у макроекономічному та наддержавному, регіональному регулюванні. Розроблено інституційний механізм забезпечення досягнення пріоритетів галузевого та науково-технічного розвитку. Сформульовано концептуальні підходи щодо розробки комплексу організаційних, фінансово-податкових і кредитних заходів для досягнення реальних результатів у сфері технологічної модернізації та забезпечення прориву конкурентоспроможності машинобудівних підприємств. Визначено пріоритетні цілі щодо формування міжнародних коопераційно-інвестиційних проектів у сфері машинобудування.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження соціокультурної самоідентифікації особистості та ролі мови як засобу даного процесу. Розглянуто методологічний аспект вивчення процесу соціо-культурної самоідентифікації як засобу механізму саморегуляції соціуму та певного виду активності соціальних суб'єктів. Проаналізовано категоріальний ряд, що відображає зміст соціокультурної самоідентифікації особистості. Виявлено логіку розвитку даного процесу в сучасному суспільстві та з'ясовано об'єктивні критерії типології самоідентифікації особистості, досліджено її основні види, до яких належать: цілеспрямована (консервативна та прогресивна) самоідентифікація, нецілеспрямована, зовнішня, внутрішня та самоідентифікація шляхом деідентифікації - заперечення іншого "Я" та методом самоподолання, самозаперечення, перегляду власної позиції, реконструювання власної ідентичності. Розкрито сутність соціокультурної детермінації мовної самоідентифікації, на фунціонування якої найбільшою мірою впливає існуючий світовий порядок, соціально-політична трансформація та глобалізація, релігія, ідеологія, політика, рівень розвитку громадського суспільства та правової держави, менталітет нації, світоглядні орієнтації людей та спрямованість їх соціальної активності. Виявлено та проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні фактори оптимізації процесу мовної самоідентифікації особистості в Україні.

  Скачати повний текст