Дисертація присвячена дослідженню фантастики та реальності у "Пестрых сказках" /1833/ В.Ф.Одоєвського. Фантастичні казки письменника розглядаються й зіставляються з творами російських та західноєвропейських письменників 20-30-х років ХІХ сторіччя (М.Гоголем, Е.Т.А.Гофманом, А.Погорєльським, О.Пушкіним, О.Бестужевим-Марлінським, А.Вельтманом та ін.) У роботі проаналізовано типи "завуальованої" та "нефантастичної фантастики" у "Пестрых сказках" В.Ф.Одоєвського, розглянуто образ стилізованого оповідача - Іринея Модестовича Гомозейки, який "поєднує" різноманітні у сюжетному відношенні фантастичні казки в єдиний цикл. У дослідженні простежується трансформація фантастичних мотивів у пізніх творах письменника ("Косморама" /1839/), пропонується жанрова класифікація казок із урахуванням жанрової специфіки кожної з них.

  Скачати повний текст

З'ясовано духовно-культурну ситуацію в Україні початку XIX ст. та ідейні джерела формування світогляду М.Гоголя. Виявлено духовні шукання митця на шляху до самопізнання. Визначено основні теоретичні та соціокультурні джерела філософської антропології письменника. Встановлено специфіку розуміння природи людини М.Гоголя та проаналізовано її інтерпретаційні можливості. Розкрито погляди мислителя на місце і роль людини у світі, а також ідеал істинного життя. Охарактеризовано внесок митця до вітчизняної філософської думки в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз феномена мандрівництва, виявлено його сутнісні характеристики, що дозволяють говорити про його безсумнівну філософську значущість для культурного дискурсу XIX - XX ст. Виділено головні типи мандрівництва, показано генетичний зв'язок феномена з первинними ментальністними уявленнями, що виникають на грунті просторової метафорики. Виявлено народно-релігійну філософську парадигму мислення, що формує цілісне уявлення про світ і місце мандрівника в ньому. Досліджено стадіально первинну "українську лінію" мандрівництва Сковорода - Гоголь, що перевела мандрівництво на духовну площину, надавши йому статус повноцінної культурної програми; визначила напрямки осмислення феномена російською культурою і філософською думкою. Показано процес становлення опозиції мандрівництво/блукання, виявленої і дослідженої на матеріалі робіт філософів і мислителів "срібного віку". Визначено напрямок трансформації феномена в епоху постмодерна, зокрема, віртуального мандрівництва.

  Скачати повний текст

Досліджено прозу М.Чулкова у контексті романного жанру. Простежено особливості форм генетично-контактних зв'язків (запозичення, наслідування, адаптації, алюзії, пародії), що мають місце у романах М.Чулкова "Пересмішник" та "Пригожа кухарка". Вивчено прозу М.Чулкова на рівні синхронії у разі зіставлення з творами М.Попова, В.Лєвшина, В.Карамзіна. Розкрито значення прози М.Чулкова у формуванні "низового" роману. Усвідомлено та оцінено місце літературної спадщини письменника в історіко-літературному процесі. Простежено особливості впливу романів М.Чулкова на прозу XIX століття (М.Карамзіна, В.Наріжного, О.Пушкіна, М.Гоголя, М.Салтикова-Щедріна, М.Лескова, І.Нечуй-Левицького) у процесі виявлення спільних тем, мотивів, образів, композиційних структур у творах.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано феномен творчості М.В.Гоголя у контексті християнської антропології. У ході дослідження визначено сутнісні філософські характеристики художніх творів письменника, що дозволяють говорити про його безсумнівну філософську значущість для культурного дискурсу не тільки XIX ст. Призмою антропологічного аналізу для нього є феномен буття, який забезпечує людині справжність існування. Доведено, що підгрунтям понятійних та образних структур творів М.В.Гоголя є глибоко приховані універсальні релігійно-моральні засади. Таким чином, встановлено тісний зв'язок ідеології християнства, напрацьованої фундаторами Церкви зі змістом гоголівських текстів, які є закономірним явищем, бо віддзеркалили зміни й очікування, що відбувались у духовному житті XIX ст. Показано, що в основі уяви митця про людину лежать ключові положення християнської антропології, але особливість гоголівського уявлення полягає у тому, що воно набуває "негативного" відтінку. Проаналізовано художні та епістолярні твори прозаїка стосовно даної проблеми.

  Скачати повний текст

Різнобічно проаналізовано закономірності поетики прози раннього Гоголя в контексті його літературно-естетичних поглядів. Розкрито засоби внутрішньоструктурної взаємодії автора та розповідача, прийоми типологічної модифікації образу автора, системно розглянуто основні та другорядні оповідачі. Проведено типологічне зіставлення повістей раннього Гоголя з творчістю В. Скота (романи "Пуритани" та "Едінбурзька в'язниця"), з творами В. Нарєжного. Розкрито системні зв'зки між реальним і фантастичним як художніми опозиціями, класифіковано ранні гоголевські повісті відповідно до хронотопного плану використання фантастичного елементу ("про минуле", "про сучасне"). Визначено їх взаємопереходи, виконано типологічну-порівняльну характеристику фантастичних мотивів і сюжетів у поетичному світі Гоголя та Гофмана. Досліджено зміст і характер гоголівської теорії комічного, системні та теоретичні погляди художника. Сміхову стихію письменника, принципи його сміхотворчості зіставлено з "Енеїдою" Котляревського.

  Скачати повний текст

Проаналізовано романтичну картину світу та питання міфопоетики у ранній творчості Гоголя. Розвинуто новий напрямок літературознавчого дослідження міфу, заснований на синтезі методів символічної, архетипічної та традиціоналістської концепцій міфологізму в контексті постмодерної парадигми. Встановлено, що мономіфом гоголівської творчості є мотив перетворювання людської істоти, пов'язаний з універсальним міфом про спокуту. Висвітлено трансформацію міфологічного комплексу Царя та царської влади у співвіднесеності з символічними елементами моделі світу України у контексті мономіфу Гоголя. Повісті "Вечера на хуторе близ Диканьки" та "Миргород" трактовано як тексти, що мають статус романтичного за походженням етнокультурного (національного) міфу в його естетичному, художньому аспекті. Запропоновано конструктивні методи аналізу міфоцентричних творів, реконструкції їх праформ. Досліджено динаміку транскультурних елементів міфу як особливої форми міжлітературної спільності. Розглянуто ідеологічні механізми міфологізації. Розроблено концепцію міфологізації у літературі епохи романтизму, в матеріалах за курсом російської літератури ХІХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено явище символізму у філософській культурі України. Охарактеризовано різні підходи до проблеми символу в європейській філософській думці. Вивчено гносеологічну природу символу, його зміст, функції та особливості динаміки символу в процесі становлення та розвитку української філософської культури. Розкрито символіку міфологічного світогляду праукраїнців. Визначено місце, роль та значення символу в філософській культурі Києворуської доби та доби першого українського Відродження. Доведено, що основними символами, які відображають українську ментальність, є символи світла, софійності, Людини, слова, серця (душі). На підставі аналізу творів Г.С.Сковороди показано, як за допомогою символів філософ здійснює сходження від поняття до образу. Розкрито структуру символу в романтичній традиції на основі проведеного дослідження символічного світобачення романтиків: М.Гоголя, П.Юркевича, О.Потебні, П.Куліша.

  Скачати повний текст

На підставі проведених експериментальних досліджень встановлено, що церулоплазмін (ЦП) сприяє протипухлинному впливу доксорубіцину та цисплатину, у разі використання лише ЦП зафіксовано зменшення маси карциноми Герена на 27 %. Доведено, що внаслідок використання ЦП під час хіміотерапії у тварин з прищепленими пухлинами відбувається стабілізація структурно-функціонального стану мембран гепатоцитів, еритроцитів і кардіоцитів, зниження вираженості інтоксикації, викликаної доксорубіцином і цисплатином. Виявлено гальмування процесу перекисного окиснення ліпідів, зумовлене ЦП, у печенці, серці та нирках із суттєвим зниженням вмісту малонованого діальдегіду. Висунуто гіпотезу про можливість впливу ЦП на підвищення ступеня антиоксидантного захисту за рахунок збільшення відновленого глутатіону в печінці на 19 %, зниження рівня токсичних метаболітів у крові та підвищення вмісту гемоглобіну в крові та еритроцитах хворих з рецидивами раку прямої кишки - відбувається стабілізація клітинних мембран. Встановлено, що завдяки ЦП знижується ступінь вираженості біохімічних ознак ендотоксикозу після проведення хіміотерапії.

  Скачати повний текст

Реконструйовано теоретичну картину психологічного та соціального аспектів ідентифікації. З'ясовано недостатність опрацювання естетичного та мистецтвознавчого аспектів ідентифікації. Виявлено естетико-психологічний потенціал ідентифікації, який сприяє визначенню можливостей психоаналітичного методу З.Фрейда та "глибинної психології" К.-Г.Юнга. На основі концепції даної орієнтації використано сферу позасвідомого та специфічні прояви взаємодії свідомості та позасвідомого, зокрема: "витіснення", "перенесення", "контрперенесення", "компенсація". Розглянуто ідентифікацію у контексті суміжних понять і на підгрунті значного літературознавчого матеріалу - аналізу творчого процесу, мотивів і стимулів у творчості Т.Шевченка, Ф.Достоєвського, М.Гоголя, І.Тургенєва, Л.Толстого, М.Булгакова, В.Набокова, Х.Л.Борхеса та ін.

  Скачати повний текст

Визначено роль М. Сумцова в історії української фольклористики на підставі аналізу його наукового доробку та проаналізовано фольклористичну спадщину діяча в контексті розвитку української фольклористки. Досліджено наукові концепції М. Сумцова в його дослідженнях різних проблем, зокрема, міфології у зв'язку з історичними обставинами певної епохи, еволюцією художнього та міфологічного мислення. Розглянуто методи дослідження вченим матеріалів різних фольклорних жанрів (поезія, коломийки, гаївки тощо), а також його наукову спадщину в контексті проблеми зв'язку фольклору та літератури, зокрема, його внесок у розробку проблеми художнього світу і генези поеми "Слово о полку Ігоревім", поетичного світу творчості Сковороди, І Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, М. Гоголя, Т.Шеченка, І. Манжури, Я. Щоголева.

  Скачати повний текст

Проаналізовано внутрішньотекстові мотиви: мотив театральності, що формує структуру; концептуальні мотиви бісівства та двійництва; мотиви "підміненої дитини" та "блудного сина", а також їх модифікації. Розглянуто особливості функціонування інтертекстуальних мотивів: пушкінсько-лермонтовського у його цілісності; гоголівського, що раніше не виокремлювався; шекспірівських та євангельських. Наведено генеалогію головних персонажів роману - Ставрогіна та Петра Верховенського. Встановлено, що у смислову взаємодію вступають компоненти, які належать різним рівням структури. Визначено місце романів Достоєвського у російській літературі та жанру роману-міфу, деякі риси якого (наявність мотивної структури, поліфонізм, система символів) присутні у "Бісах".

  Скачати повний текст

На підставі вивчення специфіки складного, різнопланового культурного діалогу, встановлено, що художня спадщина Гоголя сконцентрувала величезну культурно-історичну інформацію, дослідження якої дозволяє прочитати ряд феноменальних творчих явищ - від міфу та міфотворчості до художніх відкриттів сучасного "химерного" роману. Проаналізовано семантичні складові російсько-українського культурного діалогу, що зумовив прикметні риси художньої еволюції Гоголя, зокрема, використання зразків українського фольклору та міфології, барокової культури, української історіософії та фольклористики (Максимович, Костомаров, Срезневський, Бантиш-Каменський). Досліджено вплив Гоголя на наступні етапи розвитку української культури, до сучасного етапу художнього та наукового прочитання творчості письменника.

  Скачати повний текст

Досліджено природу рецепції В.Розановим особистості та творчості М.Гоголя як важливої складової його "творчої поведінки". Осмислення та інтерпретація В.Розановим творчості письменника допомагає більш детально усвідомити місце автора "Мертвых душ" у культурологічному контексті межі століть. Розкрито еволюцію поглядів В.Розанова на творчість митця й визначено світоглядні протиріччя між письменниками. Проаналізовано оцінку В.Розановим особистості М.Гоголя. Наведено характеристику розановської інтерпретації творчості М.Гоголя, О.Пушкіна, М.Лермонтова, Ф.Достоєвського та Л.Толстого. Проаналізовано розуміння критиком історико-літературного процесу та розвитку естетичної думки.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему автора під онтологічним кутом зору. З'ясовано відношення автора як суб'єкта перетворено-поетичного буття: з обного боку - з біографічним автором, з іншого - з сукупністю фабульних персонажів твору. Виявлено перетворення характеру автора, що спричинилося результатом конфліктності цього буття. Розглянуто умови, за яких цей конфлікт може бути розв'язаним, а твір завершеним. Зазначено, що теоретичні висновки підкріплено аналізом поеми М.В.Гоголя "Мертві душі". Установлено, що М.В.Гоголь як автор авантюрного роману - перевертень М.В.Гоголя як автора поеми. Жанр "Мертвих душ" визначено як "поема-перевертень".

  Скачати повний текст

Розроблено математичну модель процесу трансформування відношень власності у вигляді системи диференціальних рівнянь і модель процесу інфляції у вигляді різницевого рівняння другого порядку. Запропоновано алгоритми оптимального керування із застосуванням узагальненого методу множників Лагранжа та методу динамічного програмування. Виконано комп'ютерне моделювання алгоритмів керування та наведено оптимальні траєкторії руху процесів на заданому часовому інтервалі із урахуванням обмежень на змінні. Розроблено систему підтримки прийняття рішень з відкритою архітектурою для керування обраними макроекономічними процесами, яка побудована на базі даних математичних моделей та алгоритмів оптимальнного керування.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні засади формування та функціонування соціальної інфраструктури на селі за умов аграрної реформи та у пореформенний період. Визначено методологічні підходи до системного дослідження тенденцій розвитку соціальної інфраструктури села та чинників, що впливають на її розвиток. Оцінено рівень забезпеченості сільських населених пунктів досліджуваного регіону складовими елементами соціальної інфраструктури села з позицій наявності та визначення забезпеченості відповідними об'єктами певних контингентів населення. Проаналізовано стан фінансування об'єктів соціальної інфраструктури села. Запропоновано економіко-математичну модель з оптимізації територіального розташування об'єктів шкільної мережі в сільських поселеннях на базі переходу від організації обслуговування в межах окремих поселень до створення систем, які охоплюють відносно великі території. Обгрунтовано основні напрями удосконалення благоустрою сільського житлового фонду з використанням показника тривалості нагромадження необхідних фінансових ресурсів. Наведено пропозиції щодо активізації процесів активного формування та ефективного функціонування соціальної інфраструктури на селі.

  Скачати повний текст

Системно лінгвосеміотично висвітлено метморфозу - важливу складову системи міфопоетичних значень і тропа на матеріалі художнього мовлення М.В. Гоголя та М.О. Булгакова. Проаналізовано способи об'єктивації метаморфози у складі художньо-образних картин світу М.В.Гоголя та М.О.Булгакова в їх подібностіта розбіжностях. Здійснено аналіз способів об'єктивації метаморфози у міфопоетичних світах позасвідомого (сну, марення, галюцинування). Логіко-лігнвістичну зону об'єктивації метаморфози досліджено шляхом аналізу типової ситуації перетворення, в центрі якої знаходяться предикати перетворення. Розвинуто структурно-семіотичні класифікації метаморфоз. Укладено словник метморфоз, зафіксованих у художній прозі М.В. Гоголя та М.О. Булгакова.

  Скачати повний текст

На підставі джерел європейської культури розглянуто феномен сміху та іронії в українській філософії. Досліджено традицію формування іронічного світосприйняття в українській духовній культурі. З'ясовано, що своїм корінням воно сягає бурлескно-травестійної творчості школярів та мандрівних дяків, а також чисельних пародій XVI - XVIII ст. Зазначено, що епоха романтизму в українській духовній культурі розпочалася майже одночасно з німецьким романтизмом, і діячі українського романтизму поряд з іншими ідеями, зокрема, з ідеєю одухотвореності природи Ф.Шеллінга, осмислили й прищепили на українському грунті концепцію романтичної іронії, що має свої витоки в філософії неоплатонізму, яка особливо близька специфіці українського менталітету. Опрацьована теоретиками єнської школи, зокрема, Ф. Шлегелем, концепція романтичної іронії має в своїй основі ідею неспівпадання дійсності з її духовним джерелом, що за умов поневолення України дозволило романтикам привернути увагу до української історії, критично осмислити колоніальну політику царизму, кріпацтво, конформізм та пасивність еліти тогочасного українського суспільства. З урахуванням концепції романтичної іронії розглянуто творчість класиків українського романтизму І. Котляревського, М. Гоголя й Т. Шевченка, а також крізь призму романтичної іронії травестійну поему І. Котляревського "Енеїда". Показано, що концепція романтичної іронії сприяє розкриттю ідейного змісту творів М. Гоголя, а також осмисленню сатиричних творів Т. Шевченка, що дозволяє збагнути його роздвоєність у ставленні до релігії, Бога та інших святинь.

  Скачати повний текст

Проаналізовано підходи до проблеми ірраціонального пізнання у західноєвропейській філософській думці. Охарактеризовано особливості ірраціонального пізнання, специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено, що звернення до ірраціонального пізнання у філософській культурі України випливає із специфіки національно-ментального критерію та психічних особливостей українського характеру та сягає своїм корінням античного та давньоукраїнського міфологічного світогляду. Простежено посилення уваги до ірраціонального пізнання у християнізованій філософській думці Києворуської доби та у період українського Відродження із акцентом на містичність, символічність, трансцендентність. Обгрунтовано визначальну роль філософського вчення Г.Сковороди в утвердженні уваги до ірраціонального, де особливими засобами пізнання є "серце", "натхнення", "споріднена праця". Встановлено, що традиція ірраціонального простежується і у романтичному світогляді М.Гоголя, М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченко, О.Потебні, П.Юркевича, Лесі Українки, де пізнання це - духовне зусилля, робота душі, глибокі внутрішньо-моральні переживання, яке здійснюється через символічно-містичне бачення, інтуїтивне відчуття, екзистенціально-межове сприйняття.

  Скачати повний текст