Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Рос)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості вираження авторської позиції у творах Л.Леонова 1920 - 1930-х рр. Значну увагу приділено міфічному елементу в баладах зарубіжних і російських поетів: Й.В.Гете, В.Жуковського, О.Пушкіна, М.Лермонтова, гоголівським комедіям у структурі фейлетонів О.Т.Аверчикова, а також образу Смерті у російській поезії першої половини XIX ст.

Рассмотрена роль алиментарных мотивов в общей системе художественного произведения вообще и гоголевского, в частности. Описание еды в повести "Старосветские помещики" исследуются сквозь призму сакрального, как элемент мифоритуального действа. Анализируются 4 этапа гоголевской гастрономии, в которых отразились взаимоотношения персонажей, давшие толчок развитию сюжета. Доказано, что еда у гоголевских персонажей выступает мерилом ценностей, а наслаждение, спокойствие и тишина - жизненным ориентиром старосветского мира.

Включена бібліографія гоголівської бібліографії, або бібліографія другого ступеня, що виходила друком російською та українською мовами за період 1853-1997 рр., насамперед, персональні покажчики і семінарії, каталоги виставок, описи архівних джерел, огляди видань творів Гоголя та гоголезнавчої літератури. Представлені покажчики та списки перекладів творів Гоголя та літератури про нього мовами народів світу, праці, що подають відомості про рецепцію творчості Гоголя літературами різних країн і народів. Враховано також іконо- і фільмографічні матеріали, що виходили окремо, чи з'являлися на сторінках книг та періодичних видань. Приділено увагу бібліографічним та пристатейним спискам, різноманітним посиланням у тексті статей чи підрядкових примітках на гоголівську бібліографію за умови, що вона суттєва. Більшість описів видань у покажчику супроводжуються анотаціями, які визначають характер видання, розкривають його зміст, інформують про обсяг, хронологічні рамки, спосіб розміщення матеріалу, наявність допоміжних покажчиків тощо. Наведено "Довідки про авторів" та "Іменний покажчик", складений за зведеним російсько-українським алфавітом.

Исследуются различные стороны проблемы "Гоголь и христианство", в частности, новые аспекты изучения творчества позднего Гоголя (1842-1852), метафора Храма в художественной прозе писателя, польский и еврейский мир в повести "Тарас Бульба". Дана сравнительная характеристика пророческого слова Н.Гоголя и Ф.Достоевского в контексте русской литературы. Рассматривается вопрос о своеобразии стиля "Выбранных мест из переписки з друзьями" Н.В.Гоголя, исторический аспект "Размышлений о Божественной литургии" и др.

Рассмотрены различные аспекты раннего творчества Н.В.Гоголя, в частности, особенности изображения казачества, история замысла и интерпретации повести "Вий", собачья тема в "Тарасе Бульбе", синтез языческих и христианских мотивов в "Вечерах на хуторе близ Диканьки", религиозно-этический аспект "Страшной мести" и т.д. Приведена библиография произведений писателя и литературы о нем, вышедшей в Украине в 1998 г.

Даний випуск є продовженням бібліграфічного покажчика "Ніжинська гоголіана" (1979 - 1995 рр.), де вміщено праці останніх років. Покажчик відображає здобутки сучасного періоду дослідження творчості М.Гоголя і репрезентує внесок викладачів університету у вивчення спадщини великого письменника.

В статье рассмотрена роль двух гениальных представителей русской литературы XIX в. - Пушкина и Гоголя в жизни и творчестве "младосимволиста" Ю.Сидорова. Дан анализ его предсмертного стихотворения, посвященного кумиру мрака и ужаса Гоголю. Исследованы причины интереса молодого поэта к личности и творениям великого писателя, а также сближающие их черты.

Розглянуто відбиття традиції готичного роману в одній з найпопулярніших "жахливих історій" М.В.Гоголя - "Страшна помста". Готичну спадщину простежено на різних рівнях поетики: це й характери "вселенського злочинця" та його жертви; сюжет, в основу розвитку якого покладено таємницю, жах та напружене очікування, а також проблеми родової провини і прокляття, кари й покути, релігії та безвір'я, інцесту, місця окремої долі в загальному плані Провидіння. Поєднання рис готичної літератури і романтизму надає своєрідного забарвлення неповторному авторському стилеві.

Раскрыта поэтика крупнейших явлений русской классики (на примере анализа произведений Н.В.Гоголя "Мертвые души", А.С.Пушкина "Моцарт и Сальери"). Охарактеризовано понятие образа как специфически системной категории. Представлено нетрадиционное толкование пафоса и идейно-художественного строя "Песни торжествующей любви" И.С.Тургенева.

Висвітлено актуальні проблеми реформування системи пенсійного забезпечення. Проаналізовано становлення соціал-демократичної ідеї в українському суспільстві за умов політичного плюралізму. Викладено основні підходи щодо розуміння маргінальної особистості у традиційних суспільствах. Значну увагу приділено індивідуалістичним інтенціям у творчості М.Гоголя та П.Юркевича, а також модернізації українського суспільства у контексті глобальних загальноцивілізаційних змін.

Розглянуто релігійність у творчості Миколи Гоголя, його пошуки у розкритті тем духу та духовності, зв'язок людини з навколишнім світом; серйозну внутрішню перебудову, пов'язану з піднесенням світогляду на нову сходинку.

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми наукового пізнання епістолярних джерел. Проаналізовано епістолярну спадщину діячів української культури другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (Д.Багалія, М.Драгоманова, П.Куліша, І.Франка, Т.Шевченка, М.Гоголя та інших) як соціокультурний феномен.

Категорически отрицается известное мнение о том, что Н.В.Гоголь страдал шизофренией или другой формой психоза, приведено обоснование данной авторской точки зрения.

Висвітлено життєвий та творчий шлях визначних письменників (М.Гоголя, П.Морачевського, М.Філянського, О.Довженка, Є.Гуцала) та діячів культури (І.Шрага, І.Петрункевича, Г.Галагана, С.Русової, а також істориків Ніжинської вищої школи), які працювали на Поліссі. Розглянуто лексичні засоби створення експресивності художнього тексту, особливості хорового руху XX ст. як фактор становлення музичної культури та освіти в Україні тощо.

Наведено статті з філології, історії, теорії та історії культури, архівні матеріали, присвячені життю і творчості письменників та науковців: М.Гоголя, В.Кукольника, М.Максимовича, М.Коцюбинського, С.Єфремова, В.Рєзанова, О.Лотоцького, В.Липинського, Є.Гуцала та ін. Розглянуто діяльність істориків Ніжинської вищої школи, а також окремі питання розвитку науки, культури у Поліському краї.

Розглянуто актуальні питання сучасного літературознавства й культурології, зокрема, проблеми функціонування традиційних образів і сюжетів у літературі ХІХ - ХХ ст. Охарактеризовано пасторальну лірику І.Богдановича у контексті стильових традицій, метафору смерті та її жанрове вираження у ліриці І.Франка, образ Понтія Пілата у легендарно-апокрифічних оповідях, поняття вічності та абсолютної реальності у "Мертвих душах" М.В.Гоголя.

Розглянуто питання історії вивчення метаморфози у лінгвістичному, міфопоетичному та психологічному аспектах. Метою дослідження визначено центральну зону метаморфози, зокрема, засобів втілення ідеї перетворення в художньому мовленні М.В.Гоголя.

У статті подано коротку характеристику фондів Гоголівського науково-методичного центру та його довідково-бібліографічного апарату, а також викладено основні етапи вивчення творчості Гоголя в Ніжині, починаючи з 2-ї пол. XIX ст.

Розкривається багата історія одного з найстаріших вузів України, процес виникнення і подальшого функціонування інституту протягом ХІХ та ХХ ст., формування його головних факультетів - природничо-географічного, музично-педагогічного, факультету іноземних мов. Показано, як зароджувалась творча доля письменників М.Гоголя, Є.Гребінки, Н.Кукольника, Л.Глібова та багатьох інших, а також виникнення наукових філологічної та історичної шкіл, з якими пов'язані імена вчених академіків М.О.Лавровського, П.В.Нікітіна, член-кореспондентів Академії наук професорів А.С.Будиловича, Р.Ф.Брандта, Г.А.Ільїнського, В.І.Рєзанова, М.П.Сперанського та ін.