Обгрунтовано використання акустичних репелентів у боротьбі зі шкідливими гризунами, вивчено ефективність і доцільність їх застосування в комплексі з традиційними засобами дератизації на об'єктах ветеринарно-санітарного нагляду. Встановлено залежність етіологічних показників від частотних параметрів емітованого сигналу. Одержано нові дані про вплив акустичних репелентів на біоелектричну активність головного мозку та серця лабораторних щурів. Досліджено динаміку фізіологічних і біохімічних показників крові та репродуктивних показників у щурів за дії акустичного репеленту АР-010. Розроблено спосіб відлякування гризунів і комплексний план, який поєднує фізичні та хімічні засоби дератизації.

  Скачати повний текст

За результатами експериментальних досліджень і фізико-математичного моделювання уперше встановлено закономірності впливу випаровування вольфрамових дротиків, що нагріваються електричним струмом. Доведено суттєвий вплив випаровування на критичні параметри загасання та умови виродження критичних режимів в області великих діаметрів зразків. Установлено появу максимуму на залежності товщини оксидного шару від шару окиснення вольфрамового зразка. Виявлено, що знехтування у теоретичних моделях тепловтратами випромінюванням до стінок реакційного устрою призводить до появи такого інтервалу діаметрів провідника, для якого є неможливим здійснення критичних режимів загасання. Для діаметрів провідника нижче та вище цього інтервалу існують критичні переходи з високотемпературного режиму окиснення на низькотемпературний у разі зниження сили струму. Розроблено фізико-математичну модель високотемпературного окиснення та тепломасообміну металевих частинок у газі з урахуванням стефанівської течії на їх поверхні, з використанням якої встановлено суттєвий вплив стефанівської течії на період індукції, час і температуру горіння вольфрамових часток, критичні діаметри та товщини оксидної плівки, які характеризують їх запалення та загасання у нагрітому газі. Створено та застосовано методику вимірювання температурного поля за допомогою комп'ютерної обробки цифрового зображення нагрітих до свічення рухомих і нерухомих об'єктів дослідження. Експриментально визначено критичні значення сили струму, за яких одержуються високотемпературні стани вольфрамових провідників різних геометричних розмірів. Доведено значне зростання критичних значень сили струму зі збільшенням діаметра провідника. Установлено вплив просторової орієнтації фольфрамового дротика відносно напряму природної конвекції та вимушеного потоку на критичні параметри запалення та час переходу до високотемпературного стану. Доведено, що за присутності вимушеного потоку поздовжнє розташування дротика значно покращує умови переходу до високотемпературного стану, а саме, зменшується час переходу та критичні значення сили струму.

  Скачати повний текст

Визначено засади інтеграції наукових знань на основі дослідження впливу інтегративних тенденцій у науці на формування змісту сучасної вищої освіти та на навчальну дисципліну. Обгрунтовано дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань: сутність, мету, закономірності, принципи, етапи та логіку. Розроблено технологію даного проектування. Визначено, що внутрішня науково-методична експертиза модульної структури навчальної дисципліни, спроектованої на засадах інтеграції наукових знань, має здійснюватися за моделями оцінювального та діагностичного типів. Проведено емпіричне дослідження, яке довело високу якість готового проекту та позитивний вплив даного проектування на планування та результативність навчального процесу ВНЗ.

  Скачати повний текст

На базі функціонального підходу обгрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель комп'ютерного підручника, висвітлено його суть та особливості, проаналізовано засоби реалізації його дидактичних функцій. Визначено провідні функції комп'ютерного підручника, виділено критерії його оцінювання як засобу навчання. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що застосування даного підручника сприяє підвищенню якості знань майбутніх спеціалістів, формуванню їх пізнавальної активності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням структурно-функціональної організації популяцій гризунів західного регіону України (Полісся, Лісостеп, Прикарпаття, Карпати, Закарпаття). На основі багаторічних стаціонарних та експериментальних досліджень встановлені закономірності біотопічного розміщення і чисельності популяцій гризунів, їх динаміка, вікова, статева і просторова структури, функціональна роль у природних й антропогенно змінених екосистемах, консортивні зв'язки, морфофізіологічні адаптації та мікроеволюційні процеси. Запропонований системний підхід щодо управління популяціями шкідливих, корисних та рідкісних видів.

  Скачати повний текст

Вивчено джерела та резервуари збудників інфекції, механізми та фактори передачі збудників інфекції, а також фактори, які впливають на сприйнятливість тварин. Встановлено склад асоціацій умовно патогенних мікроорганізмів, які виділяються від хворих корів, телят, синантропної птиці, гризунів, зовнішнього середовища, одягу персоналу, предметів догляду за тваринами та посуду. Одержано нові дані щодо ролі гризунів і синантропної птиці в епізоотичному процесі у разі захворювань великої рогатої худоби, викликаних умовно патогенними бактеріями. Визначено вплив факторів зовнішнього середовища на інтенсивність розвитку пневмоентеритів телят. Показано, що у разі застосування рибомунілу у схемі комплексної профілактики пневмоентеритів телят зменшується захворюваність та збільшується збереженість новонароджених телят.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльне дослідження модифікацій механізмів внутрішньоклітинної кальцієвої сигналізації як імовірної основи розвитку больових синдромів у разі запалення та діабетичної нейропатії. Виявлено зміни кальцієвого гомеостазу у первинних (клітинах дорсальнокорінцевих гангліїв) та вторинних (клітинах дорсонального рогу) соматосенсорних нейронах, що характерині для станів ноцицептивного та нейроптичного болю у гризунів. Зазначено, що дані зміни відбуваються у функціях кальцієвих каналів та внутрішньоклітинних кальцієвих депо досліджених нейронів мишей та щурів. Вперше продемонстровано, що за умови больових синдромів амплітуди кальцієвих транзієнтів, індукованих кофеїном, АТФ та іономіцином, зменшуються, а надходження іонів кальцію у цитозоль через іонотропні глутаматні рецептори посилюється. Встановлено, що часовий перебіг даних змін чітко корелює з динамікою розвитку алодінії та гіпералгезії після ініціації захворювання. На підставі одержаних даних встановлено можливість зменшення кальційакумулюючої активності ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій як основного фактора, відповідального за процеси центральної сенситизації. Вперше показано специфічні ознаки кальцієвої сигналізації в первинних та вторинних соматосенсорних нейронах щурів з периферичним запаленням та цукровим діабетом.

  Скачати повний текст

З використанням матеріалів 25-річних спостережень у Канівському природному заповіднику проаналізовано зміни чисельності та складу населення гризунів у відповідь на наслідки господарського використання та техногенне забруднення території. Установлено, що спільною рисою реагування окремих видів на різні форми впливу є зміна типу динаміки на менш стабільний, що відбувається на фоні збільшення чисельності. Показано, що дестабілізація динаміки чисельності виявляється у вигляді розширення діапазону коливань показників, порушення характерної послідовності й тривалості окремих фаз, співвідношення величин приросту та скорочення населення. Зміни статевої та вікової структури населення демонструють наявність спільних рис, властивих окремим видам. Для всіх видів за умов техногенного забруднення характерне зменшення кількості самок. Наслідком господарського використання території є скорочення частки дорослих особин. Показано, що за умов антропогенного впливу відбуваються зміни співвідношення та статусу видів в угрупованні гризунів. На прикладі рудої нориці встановлено механізм дестабілізації динаміки населення, пов'язаний зі зміною репродуктивної стратегії. Визначено, що за даних умов зростання чисельності й дестабілізація її динаміки не обумовлені змінами індивідуальної плодючості, а визначаються лише кількістю самок, залучених до розмноження. Як головну причину зазначених феноменів розглянуто порушення відношень з кормовою базою. Порушення балансу між популяцією і середовищем призводить до знаття обмежувального впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що, ймовірно, супроводжується зростанням смертності особин і зниженням життєздатності нащадків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне анатомо-гістологічне дослідження судин хвоста напівводних гризунів та деяких видів наземних ссавців. Виявлено судини хвоста, раніше не описані в анатомічній літературі, а саме: глибокі та поверхневі гілки серединної та дорсальної хвостових артерій і вен, а також підшкірну хвостову артерію та вену. Виділено типи галуження судин хвоста. У результаті порівняльного аналізу виявлено характерні морфологічні особливості судин хвоста напівводних гризунів, за рахунок яких хвіст можна вважати органом терморегуляції. Установлено, що судинне русло хвоста досліджених видів побудоване за роздільним типом, що забезпечує зберігання тепла та його ефективне розсіювання.

  Скачати повний текст

Вивчено асиметрію реології та еритроцитарної ланки гемостазу у симетричних судинних регіонах в людей (ліктьових венах і крові з правого та лівого безіменних пальців рук) і тварин (яремних і стегнових венах) за фізіологічних умов. На підставі результатів дослідження установлено наявність асиметрії деформабельності еритроцитарної мембрани (еритроцити, одержані з правої яремної вени, мали вищу здатність до деформування, ніж з лівої) у котів. У їх яремних і стегнових венах вперше виявлено асиметрію прокоагулянтних і фібринолітичних властивостей еритроцитів, а також асиметрію еритропоетичної активності кісткового мозку, одержаного з епіфізів правої та лівої великогомілкової кістки. У людей і у венозній крові, одержаній з правої та лівої ліктьової вени, і у крові з безіменного пальця правої та лівої руки, деякі реологічні властивості (в'язкість, швидкість осадження еритроцитів (ШОЕ), час максимуму гемолізу) виявилися асиметричними справа та зліва. У людей асиметрія показників еритроцитарного гемостазу була більш характерна для крові з безіменних пальців. У правшів переважали реологічні показники та показники еритроцитарного гемостазу справа, у лівшів - зліва. За результатами дослідження з'ясовано, що асиметрія крові взагалі та морфофункціональна асиметрія червонокрівців зокрема є не випадковим, стохастичним явищем, а закономірним, оскільки вона реалізується у представників тваринного світу, які відносяться до одного класу (ссавців), одного підкласу (справжніх звірів), інфракласу (плацентарних), але до різних рядів (людина відноситься до ряду приматів, кіт - ряду хижаків, щур - ряду гризунів) та нижчих таксономічних одиниць (родини, роду та виду).

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто концепцію екологічної саморегуляції паразитоценотичних угруповань, що функціонують у межах єдиного біоценотичного комплексу. Визначено еколого-епізоотичні закономірності формування та функціонування найбільш поширених і небезпечних природно-осередкових інфекційних нозоформ. Обгрунтовано поняття вторинних осередків інфекцій, як сукупності популяцій різних видів біоти, взаємодія яких спрямована до досягнення стану системної рівноваги. Вивчено механізми явища виникнення та наступної самоелімінації спалахового розмноження гризунів, як органічної реакції енергетично дестабілізованих степових екосистем на деструктивну дію комплексу природних і антропогенних факторів.

  Скачати повний текст

Встановлено видову структуру угруповань дрібних ссавців у біотопах з різним ступенем впливу урбаністичних факторів, проведено оцінку ролі окремих видів у їх функціонуванні. Визначено регуляторні механізми підтримання екологічної стійкості та стабільності угруповань дрібних ссавців за умов урбанізованого ландшафту. Проведено порівняння та проаналізовано склад і структуру угруповань дрібних ссавців незабудованих територій урбоекосистем різного типу, з'ясовано основні чинники їх формування. Визначено щільність і риси її динаміки популяці видів дрібних ссавців. Вивчено вікову та статеву організації популяцій гризунів за умов урбанізованого середовища, роль даних структурних параметрів у системі регуляторних механізмів самозбереження та підтримання стабільності та стійкості їх міських популяцій.

  Скачати повний текст

Оцінено адекватність вибору методів лабораторної діагностики для моніторингу хантавірусних інфекцій з метою впровадження у мережу лікувально-профілактичних установ залежно від рівнів надання медико-профілактичної допомоги населенню. Встановлено високий ступінь активності природних осередків геморагічної гарячки з нирковим синдромом (ГГНС) у західноукраїнському регіоні, що проявляється значним рівнем ураженості населення Закарпаття та Волині хантавірусами. Виявлено території ризику щодо зазначеної інфекції. Вперше встановлено імунологічну структуру населення, що мешкає на ендемічних територіях, шляхом проведення сероепідеміологічного моніторингу під час когортних досліджень. Визначено частку ГГНС у структурі гарячкових станів у людей, що обумовлені моно- та мікст-інфікування різними видами хантавірусів. Встановлено взаємозв'язок циркуляції збудників ГГНС з різними ландшафтно-географічними зонами. Виявлено інфікованість гризунів-резурвуарів вірусами Hantaan та Dobrova/Belgrade. З'ясовано, що польова миша (Apodemus agrarius) за даними молекулярно-генетичного дослідження уражена обома видами вірусів, що свідчить про міжвидовий перехід Dobrova/Belgrade, для якого досі вважалася можливим резервуаром лише жовтогорла миша (Apodemus flavicolis). Розроблено алгоритм вірусологічної діагностики ГГНС з урахуванням рівнів надання населенню медико-профілактичної допомоги.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням діагностики, поширення та різноманіття мишоподібних гризунів фауни регіону Українських Карпат. Проведено детальну ревізію критеріїв діагностики близьких видів лісових мишей (Sylvaemus) і «сірих полівок» (Microtus sensu lato), за результатами якої складено регіональні діагностичні схеми для ідентифікації зразків. Надродина Muroidea представлена у фауні регіону 19 видами, що формують три висотні комплекси — монтанний, борео-монтанний та рівнинний, і позависотний інтразональний. Показники видового багатства і різноманіття мишоподібних зменшуються від рівнини до високогір'я. Корінні біотопи (рівнинні дубові ліси, гірські букові та ялинові ліси) мають усталену таксономічну структуру родентокомплексів із виразно домінантними видами, і, відповідно, характеризуються низькими показниками різноманіття. В Українських Карпатах поширені два ендемічні види надродини Muroidea — полівка татринська та полівка снігова, представлені підвидами Terricola tatricus zykovi та Chionomys nivalis ulpius. Основою їхньої охорони має бути збереження природних оселищ в межах високогірних масивів, де концентрація відомих їх знахідок є найбільшою.^UThe thesis is devoted to issues of diagnostics, distribution, and diversity of muroid rodents of the fauna of the region of the Ukrainian Carpathians. A detailed revision of diagnostic criteria of sibling wood mice (Sylvaemus) and “grey vole” (Microtus sensu lato) species has been carried out, based on the results of which regional diagnostic keys have been developed for identification of specimens. The superfamily Muroidea is represented in the region's fauna by 19 species that form three altidutinal assemblages—montane, boreo-montane, and lowland—and an additional intrazonal assemblage. Indices of species richness and diversity decrease from the lowland to the subalpine zone. Primeval biotopes such as oak forests in the lowland and beech and spruce forests in the mountains support stable taxonomic structure of rodent communities with clearly dominating species and, respectively, are characterised by relatively low diversity indices. The basis for their conservation should be the protection of natural montane habitats, where the concentration of known records of these voles is the highest.

У дисертації представлено результати дослідження модельних видів мишоподібних гризунів у віддалений післяаварійний період (2008–2016 рр.) за гематологічними та цитогенетичними показниками з урахуванням радіаційнного фактору. Визначено вміст основних дозоутворюючих радіонуклідів (137Cs та 90Sr) в тілі тварин. У 2008–2016 рр. спостерігали динамічні зміни у рівнях накопичення радіонуклідів у нориці рудої, яке зумовлено зміною біодоступності окремих радіонуклідів в екосистемі за впливу природнокліматичних чинників та сукцесійних процесів. Протягом 2012–2013 рр. у тварин з полігону Янів (550–2050 мкР/год) відмічено тенденцію до зниження рівня цитогенетичних аномалій в клітинах кісткового мозку, тоді як з 2015 року спостерігалось підвищення частоти ПХЕ з МЯ у порівнянні даними попередніх років (у 2,4 раза) та контролем (5,3 раза). Що свідчить про ймовірність формування у ряді поколінь опромінених тварин ознак адаптації до хронічної дії малих доз радіації на хромосомному рівні соматичних клітин. Дослідження стану системи крові нориць з полігонів ЧЗВ виявило радіогенні зміни: пригнічення еритроїдного та мієлоїдного рядів кровотворення (зниженням вмісту еритроцитів, та нейтрофільних та еозинофільних гранулоцитів у периферичній крові) і стимуляції лімфоїдної ланки зі збільшенням маси тимусу та кількості лімфоцитів периферичної крові. Встановлено, що сумісний вплив хронічного опромінення та абіотичнихстресорів довкілля (зокрема тривала повінь на території проживання тварин) можуть істотно модифікувати радіаційно-індуковані біологічні ефекти та призводити до маніфестації ознак прихованої нестабільності геному у природних популяціях дрібних ссавців із забруднених територій ЧЗВ.^UThe thesis is devoted to the research of the state of model species of murine rodents in the remote post-accident period with hematological and cytogenetic parameters in the long-term period after the Chernobyl accident, taking into account radiation factors. A radioecological study of 6 research sites of the Chornobyl NPP (dose rate of external γ-irradiation, radionuclide contamination density) located at a distance of 3–25 km from the emergency unit was carried out. The content of the main doseforming radionuclides (137Cs and 90Sr) in the body of animals was determined. During 2008–2016, dynamic changes in the levels of radionuclide accumulation in the bodies of red-backed voles were observed, showing that this has occured due to changes in the bioavailability of individual radionuclides in the ecosystem under the influence of climatic factors and succession processes. The study of the blood system of bank vole from the test sites in the Chornobyl exclusion zone revealed the features of radiogenic changes, manifested, on the one hand, in the suppression of erythroid and myeloid hematopoietic series with acorresponding decrease in erythrocytes and neutrophilic and eosinophilic granulocytes in peripheral blood, and on the other hand, an increase in thymus mass and the number of peripheral blood lymphocytes. It is shown that in the blood system of animals under the chronic exposure to small doses of ionizing radiation on the background of pathological and destructive changes the compensatory-restorative processes take place. As the evidence of this, the formation of extramedullary foci of hematopoiesis in the spleen, as well as hyperplastic processes in the thymus can be observed. The detected instability and fluctuation of critical body systems under the influence of chronic irradiation indicate a significant modifying effect of natural and climatic stressors on the formation of compensatory-conforming and adaptive processes in natural populations of murine rodents which inhabit the contaminated areas of the Chernobyl exclusion zone.

Дендрофільні гризуни, як невід'ємний елемент лісових екосистем, є об'єктами досліджень зоологів упродовж історії розвитку теріології. Від 1990 до 2015 року актуальними для вивчення залишаються питання екології вивірок, у тому числі їх кормова та соціальна поведінка, чисельність і статевий розподіл вивірок, а також генетичні особливості виду, кольорова мінливість, визначення підвидів. В основу дисертації покладено дані знахідок кольорових форм, зібраних на основі власних досліджень (2004-2018 рр.), анкетування (2004-2007 рр.), роботи із картками спостережень (2009-2014 р.), дані бази статистичного бюлетеня (1999-2007 рр.) про ведення мисливського господарства в Україні (форма «2 ТП Мисливство»), а також музейних колекцій протягом 2004-2017 років. У результаті проведених досліджень вдалося встановити наступне: на південно-західному макросхилі Українських Карпат поширені три кольорові форми вивірки (чорні, коричневі, червоні). Загалом в Україні можна розрізнити чотири кольорові форми: чорна, коричнева, червона й руда. Чорна та червона форми є просторово розмежованими і формують відносно нешироку зону спільного проживання, це переважно антропогенна зона регіону досліджень. Мішані популяції кольорових форм вивірки очевидно сформовані за рахунок їх взаємопроникнення в синантропне середовище та гібридизації внаслідок життя їх на неприродних ділянках і порушення механізмів ізоляції в цій зоні. За рядом краніометричних ознак кольорові форми вивірок можна розрізнити між собою. За рахунок збільшеної мінливості червоної форми спостерігається перекриття її морфологічних ознак із рудою та чорною + коричневою. Світлі форми в горах трапляються рідко, без будь-якої приуроченості до типу лісу. Тому, можна припустити, що географічну мінливість виду зумовлює червона форма вивірки. Згідно з отриманими результатами факторного аналізу вплив кожного з досліджених факторів не перевищує 20%. Можна припустити, що на мінливість краніометричних ознак має місце комплексна дія різних екологічних факторів. Спостерігається розмежування кольорових форм у гірських екосистемах із значним розривом у кількості реєстрацій між формами. У містах різні форми займають різні за типами ділянки. Кольоровий поліморфізм вивірки звичайної в регіоні є пристосуванням виду до специфічних умов регіону. Темно забарвлені вивірки (чорна й коричнева форми) найбільш пристосовані до гірських умов регіону, його природних умов зволоження та лісорослинних умов. Для світлих форм (червоні на заході України й руді за межами карпатського регіону) оптимальними для існування є передгірні та рівнинні умови. Проведені дослідження дають змогу створити та впровадити у використання базу даних щодо розподілу різних кольорових форм вивірок у регіоні в заповідних об'єктах області з метою ведення постійних обліків різних популяцій вивірок та забезпечення збереження їх генофонду. Для збереження гетерогенності популяції вивірки в дослідженому регіоні мають бути в наявності як природні, так і антропогенні оселища характерні для вивірок різних кольорових форм, що найкраще реалізується в системі екомережі, так як остання включає антропогенні оселища в природних місцезнаходженнях.^UThe dissertation is based on findings of color forms collected on the basis of own research (2004-2018), questionnaires (2004-2007), work with observation cards (2009-2014), the database of the statistical bulletin (1999-2007) on the management of hunting in Ukraine (form “2 TP Hunting”), as well as museum collections during 2004-2017. Due to the high color variability of the Red squirrel, the study of this species was conducted in two directions: biological and ecological. The study of biology is considered from three aspects, namely: nutrition, physical activity, and species settlements. The study of environmental aspects consisted of explaining the particular ecological patterns of the existence of color forms of Red squirrel, where a complex use of methods was necessary. The material was collected during in-station site surveys in different areas of the region through direct observations. Mathematical and statistical methods were used to process the data. As a result of the conducted researches, it was possible to establish the following: three colored forms of squirrel (black, brown, red) are distributed on the South-western macro-slope of the Ukrainian Carpathians. In general, there are four color forms in Ukraine: black, brown, red and orange. In urban landscapes of the Transcarpathian region, the squirrel is more numerous than in natural locations. The reason for increasing diversity in the commensal environment may be the weakening of selection due to the favorable conditions for different forms (mixed forests – brown and red form, coniferous forests – black; a city where heterogeneous vegetation – two forms). The low number of predators – the lack of directed selection – allows maintaining a high level of variability. In the anthropogenic settlements of the Southwestern Macro-slope of the Ukrainian Carpathians, several color forms coexist, which obviously reflects their ability to adapt to the relevant environmental conditions. In natural settlements, colored forms are usually spatially separated. Overall, brown in color is quantitatively prevalent in the study area. In Ukraine, black and brown forms of squirrel are widespread at altitudes of 200 to 1000 m above sea level. The red color form occupies heights from 100 to 500 m in both natural and anthropogenic zone. Red-form of squirrel meets at altitudes up to 200 meters above sea level, mainly in the anthropogenic zone. This color pattern extends beyond the Carpathian region only. The color squirrel polymorphism common in the region is an adaptation of the species to the specific conditions of the region. Dark-colored squirrels (black and brown forms) are most adapted to the mountainous conditions of the region, its natural moisture conditions and forest conditions. For light-colored forms (red in western Ukraine and orange outside the Carpathian region), foothills and flat conditions are optimal for existence. The conducted researches allow us to create and implement a database on the distribution of different colored forms of the squirrel on protected sites of the region in order to constantly account for different populations of squirrel and to ensure their gene pool. In order to preserve the heterogeneity of the population, squirrels in the studied region should be available both natural and anthropogenic habitats characteristic of a squirrel's of different color forms, which is best realized in the econetwork system, since the latter includes anthropogenic settlements in natural locations.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей харчування 11 видів хижих ссавців в умовах антропогенно-трансформованого природного середовища заходу України. Здійснено аналіз спектрів живлення куниць кам’яної та лісової, ласиці, горностая, видри річкової та лиса рудого; з’ясовано особливості трофічних зв’язків і трофічної конкуренції хижаків; визначено чинники, що впливають на трофічну поведінку хижих; проведено аналіз змін, які відбулися у трофіці цих видів на території заходу України за останні пів століття; з’ясовано зміни в раціонах хижаків залежно від географічного поширення та встановлено сучасне значення хижих ссавців у антропогенно-трансформованому середовищі.Під час проведення досліджень зібрано дані щодо харчування 11 видів хижих: лиса рудого, вовка, єнота уссурійського, видри річкової, куниці лісової, куниці кам’яної, ласиці, горностая, борсука європейського, тхора темного та візона річкового. Загалом проаналізовано 379 зразків живлення хижих ссавців двох родин: псових Canidae та куницевих Mustelidae. Встановлено, що раціон хижаків на території західних областей України налічує 93 об'єкти харчування, і рослинного (32 об’єкти), і тваринного (61) походження..Результати неметричного багатовимірного шкалювання даних вибірки показали, що найкраще описують подібність зразків три параметри (з кореляцією 0.21): метод збору, вид хижака та території населених пунктів. Аналіз даних показав суттєву відмінність раціону видри річкової від раціону інших видів. Зважаючи на отриману модель, можна дійти висновку, що трофічна ніша цього хижака незначно перекривається з ласицею, горностаєм, куницею лісовою та лисом. Трофічна конкуренція найбільше проявляється між лисом і куницями лісовою (індекс Сьоренсена становить 70 %) та кам’яною (індекс Сьоренсена 61 %). Подібність раціону двох видів куниць за індексом Сьоренсена становить 63 %, а в горностая і ласиці — 58 %. Раціон видри суттєво відрізняється від раціону інших хижаків, тому вона майже не конкурує за ресурси з іншими досліджуваними видами. За допомогою регресійного аналізу даних вибірки встановлено чинники, які можуть впливати на споживання хижаками п’ятьох типів кормів. Зокрема, ймовірність споживання соковитих плодів залежить від виду хижака: статистично нижчі шанси знайти залишки цих кормів у зразках харчування видри річкової (β = -6,5, ЙІ: -11,8 / -3,2), горностая (β = -5,4, ЙІ: -11,8 / -1,2) та ласиці (β = -3,2, ЙІ: -5,9 / -1,1), ніж у зразках лиса. Крім того, сезон має негативний вплив для всіх видів хижих, зменшуючи шанси споживання соковитих плодів у весняний (β = -2,9, ЙІ: -4,5 / -1,5), зимовий (β = -1,9, ЙІ: -2,9 / -0,9) та літній періоди (β = -1,1, ЙІ: -4,5 / -1,5).Вид хижака є статистично значущим чинником впливу на споживання категорії інші рослини і зменшує шанси виявити цей тип корму в раціонах видри (β = -2,5, ЙІ: -3,6 / -1,6), ласиці (β = -2,9, ЙІ: -4,1 / -1,7), горностая (β = -2,1, ЙІ: -3,6 / -0,5), куниці кам’яної (β = -1,4, ЙІ: -2,6 / -0,2), візона річкового (β = -3,9, ЙІ: -6,9 / -1,1) та тхора лісового порівняно (β = -2,9, ЙІ: -6,1 / -0,4) з лисом.На споживання безхребетних впливають усі чинники регресійної логістичної моделі. Зокрема, ймовірність виявлення безхребетних у зразках харчування куниці лісової сильно зростають (β = 1,7, ЙІ: 0,9 / 2,5) порівняно з лисом, а от імовірність споживання цього корму видрою, навпаки, знижується (β = -1,3, ЙІ: -2,4 / -0,4). Згідно з результатами регресійного аналізу, зимовий період знижує шанси хижаків полювати на безхребетних (β = -2,4, ЙІ: -3,7 / -1,2), а літній період збільшує ймовірність споживання цих кормів (β = 0,8, ЙІ: 0,1 / 1,7). Територія, на якій збирали дані, також впливає на ймовірність трапляння безхребетних: тварини, які проживають чи харчуються у населених пунктах, із меншою ймовірністю споживатимуть безхребетних (β = -1,3, ЙІ: -2,6 / -0,1).Ймовірність виявити нижчих хребетних у зразках харчування статистично вища для видри (β = 6,9, ЙІ: 5,1 / 9,2). Ні сезон, ні територія збору матеріалу не мають значущого впливу на споживання цих об’єктів харчування.Вид хижака та пора року статично суттєво впливають на споживання гризунів. Для видри (β = -4,1, ЙІ: -6,7 / -2,2) та куниці лісової (β = -0,9, ЙІ: -1,7 / -0,1) цей чинник є негативним, що зменшує шанси знайти гризунів у зразках харчування цих видів. Весняний (β = 1,1, ЙІ: 0,2 / 2,0) та зимовий (β = 1,0, ЙІ: 0,2 / 1,9) сезони мають позитивний вплив на споживання гризунів — збільшують шанси виявлення гризунів у зразках хижаків.^UThe dissertation is devoted to the study of the nutritional characteristics of 11 species of carnivorous mammals in the conditions of the anthropogenically transformed natural environment of western Ukraine. An analysis of feeding spectra of stone and pine martens, weasel, stoat, river otter, and red fox was carried out; the peculiarities of trophic relationships and trophic competition of predators are clarified; factors influencing the trophic behavior of predators are determined; an analysis of the changes that occurred in the trophic of these species in the territory of western Ukraine over the past half-century was carried out; the changes in the diets of predators depending on the geographical distribution were clarified and the modern importance of predatory mammals in the anthropogenically transformed environment was established.During the research, data were collected on the diet of 11 species of predators: red fox, wolf, common raccoon dog, river otter, pine marten, stone marten, weasel, stoat, European badger, European polecat, and American mink. A total of 379 food samples of carnivorous mammals of two families: Canidae and marten Mustelidae were analyzed. It was established that the diet of predators in the western regions of Ukraine includes 93 food items, both of plant (32 items) and animal (61) origin. The results of non-metric multidimensional scaling of sample data showed that three parameters (with a correlation of 0.21) best describe the similarity of samples: collection method, predator species, and settlement areas. Data analysis showed a significant difference in the diet of the river otter from the diet of other species. Considering the obtained model, it can be concluded that the trophic niche of this predator slightly overlaps with the weasel, stoat, pine marten, and fox.Trophic competition is most pronounced between the red fox and pine martens (Sørensen's index is 70 %) and stone martens (Sørensen's index is 61 %). The similarity of the diet of two species of martens according to the Sørensen index is 63 %, and that of the stoat and weasel is 58 %. The diet of the otter is significantly different from the diet of other predators, so it almost does not compete for resources with other studied species.With the help of regression analysis of the sample data, the factors that can affect the consumption of five types of feed by predators have been determined. In particular, the probability of consuming juicy fruits depends on the type of predator: statistically lower chances of finding the remains of these foods in food samples of river otter (β = -6.5, Q: -11.8 / -3.2), stoat (β = -5 ,4, Q: -11.8 / -1.2) and weasels (β = -3.2, Q: -5.9 / -1.1) than in fox samples. In addition, the season has a negative effect on all types of predators, reducing the chances of consuming juicy fruits in spring (β = -2.9, Q: -4.5 / -1.5), winter (β = -1.9, Q: -2.9 / -0.9) and summer periods (β = -1.1, Q: -4.5 / -1.5).The type of predator is a statistically significant factor affecting the consumption of the category of other plants and reduces the chances of finding this type of food in the diets of otter (β = -2.5, Q: -3.6 / -1.6), weasel (β = -2, 9, Q: -4.1 / -1.7), stoat (β = -2.1, Q: -3.6 / -0.5), stone marten (β = -1.4, Q: -2.6 / -0.2), American mink (β = -3.9, Q: -6.9 / -1.1) and European polecat compared (β = -2.9, Q: -6 .1 / -0.4) with red fox.Invertebrate consumption is influenced by all factors of the logistic regression model. In particular, the probability of detecting invertebrates in the food samples of the marten strongly increases (β = 1.7, Q: 0.9 / 2.5) compared to the fox, but the probability of consumption of this food by the otter, on the contrary, decreases (β = -1, 3, Q: -2.4 / -0.4). According to the results of the regression analysis, the winter period reduces the chances of predators to hunt invertebrates (β = -2.4, Q: -3.7 / -1.2), and the summer period increases the probability of consuming these foods (β = 0.8, Q: 0.1 / 1.7). The area where the data were collected also affects the probability of invertebrate occurrence: animals living or feeding in populated areas are less likely to consume invertebrates (β = -1.3, Q: -2.6 / -0.1).The probability of detecting lower vertebrates in food samples is statistically higher for otter (β = 6.9, Q: 5.1 / 9.2). Neither the season nor the area of material collection has a significant effect on the consumption of these food items.The type of predator and the season statistically significantly affect the consumption of rodents. For otter (β = -4.1, Q: -6.7 / -2.2) and pine marten (β = -0.9, Q: -1.7 / -0.1), this factor is negative, which reduces the chances of finding rodents in food samples of these species. Spring (β = 1.1, Q: 0.2 / 2.0) and winter (β = 1.0, Q: 0.2 / 1.9) seasons have a positive effect on rodent consumption — increasing the chances of rodent detection in predator samples.