Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:– уперше розроблено й обґрунтовано модель дидактичної функційноструктурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей, яка містить функційно-структурні конструктивніблоки: організаційно-методологічний, мотиваційно-професійний, когнітивноінструментальний та рефлексійно-діджитальний; розроблено структуру цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей, котра складається з мотиваційно-професійної, когнітивно-діджитальної, інструментальнодіджитальної та рефлексійно-діджитальної конструктивних компонент; визначеносукупність дидактичних умов, створення яких є засадничею основою для розроблення й теоретичного обґрунтовання моделі дидактичної функційноструктурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей: створення психолого-дидактичного ІТ-середовищапрофесійної підготовки студентів філологічних спеціальностей на засадах контамінації провідних положень особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів (у якості провідної); активація ціннісно-професійної основи формування інтегральної, загальних і предметних компетентностеймайбутніх філологів; інформаційна детермінація змісту професійної філологічної підготовки через застосування інноваційних інтерактивних форм організації, технологій, методів і засобів навчання в процесі фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей; забезпечення рефлексії здатності і готовності використання константно оновлюваних ІК-технологій у професійно-філологічній діяльності (у якості супідрядних); – уточнено зміст і сутність понять «дидактичні умови формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей», «цифрова компетентність студентів філологічних спеціальностей», «модель дидактичної функційно-структурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей»; критерії, показники та рівні сформованості цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей; психологопедагогічні вимоги щодо активації формування і розвитку професійної компетентності філолога на засадах контамінації провідних положень особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів (параметричні вимоги визначаються видами діяльності філолога: орієнтаційної, імітаційної, трансляційної, організаційної, процесуальної й рефлексійної, і компонентами особистості: когнітивним, комунікативно-технологічним і конотативним);– удосконалено дидактичне забезпечення процесу цілеспрямованогоформування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей уфаховій підготовці на базі вільного програмного забезпечення (матрицю цільових орієнтирів філолога, принципи відбору змісту освіти та організації освітнього процесу студентів філологічних спеціальностей, дидактичні механізми активації інтерактивних методів навчання філологів, очікувані результати).Практична значущість дослідження полягає в практичному впровадженні окремих компонентів дидактичної функційно-структурної системи формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітній процес закладів вищої освіти, де здійснюється підготовка майбутніх філологів;створенні визначеної сукупності дидактичних умов формування цифрової компетентності студентів філологічних спеціальностей в освітньому процесі закладів вищої освіти; розробленні програми факультативного курсу «Інформаційно-комунікаційні технології у філології» та дидактико-методичногосупроводу його реалізації в освітньому процесі для інтенсифікації фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей. Матеріали наукових статей, дисертації, розділу колективної монографії можуть бути використані в підготовці студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти України; під часукладання навчальних програм, підручників, навчальних посібників, методичних вказівок і рекомендацій для студентів філологічних спеціальностей.^UThe scientific novelty of the obtained results is that:- for the first time, the model of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties, which contains functional and structural constructive blocks: organizational-methodological, motivational-professional, cognitive-instrumental and reflexive-digital is developed and substantiated; the structure of digital competence of students of philological specialties,which consists of motivational-professional, cognitive-digital, instrumental-digital and reflexive-digital constructive components, is developed; a set of didactic conditions is identified, whose creation is the fundamental basis for the development and theoretical substantiation of the model of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties: creation of apsychological and didactic IT-environment for professional training of students of philological specialties on the basis of contamination of the leading provisions of person-oriented, activity-based and competence-based approaches (as a leading one); activation of the value and professional basis for the formation of integral, general and subject-matter competences of future philologists; information determination of the content of professional philological training through the use of innovative interactive forms of organization, technologies, methods and means of learning in the process of professional training of students of philological specialties; ensuring reflection on theability and readiness to use constantly updated information and communicative technologies in professional philological activities (as subcontractors);- the content and essence of the concepts of “didactic conditions of forming digital competence among students of philological specialties”, “digital competence of students of philological specialties”, “model of didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties” are specified;criteria, indicators and levels of digital competence of students of philological specialties are clarified; psychological and pedagogical requirements for activating the formation and development of a philologist’s professional competence on the basis of contamination of the leading provisions of person-oriented, activity-based and competence-based approaches (parametric requirements are determined by the types ofactivities of a philologist: orientation, imitation, translation, organizational, procedural and reflection, and personality components: cognitive, communicative, technological and connotative);- didactic support of the process of targeted formation of digital competence among students of philological specialties in professional training based on free software (matrix of target orientations of a philologist, principles of selection of educational content and organization of the educational process of students ofphilological specialties, didactic mechanisms for activating interactive methods of teaching philologists, expected results) is improved.The practical significance of the study lies in the practical implementation of individual components of the didactic functional and structural system of forming digital competence among students of philological specialties in the educational process of higher education institutions where future philologists are trained; creation of a certain set of didactic conditions of forming digital competence among students of philological specialties in the educational process of higher education institutions; development of the program of the optional course “Information and Communication Technologies in Philology” and didactic and methodological support for its implementation in the educational process to intensify the professional training of students of philological specialties. The materials of scientific papers, dissertations, and chapters of a collective monograph can be used in the training of students of philological specialties in higher education institutions of Ukraine; in the preparation of curricula, textbooks, manuals, guidelines, and recommendations for students of philological specialties.

Ми розглядаємо природознавчу компетентність майбутніх учителів початкових класів та умови ефективного її формування в закладі вищої освіти.Визначено та охарактеризовано складові компоненти природознавчої компетентності вчителя початкових класів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний. Нова система відносин «викладач – студент – інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище» ґрунтується на активності та рівності визначених компонентів навчального процесу.Нами вперше створено та упорядковано електронний навчально-методичний ресурс «Web-мультимедіа енциклопедія з дисциплін природничого циклу».^UAs part of our research, we consider the natural science competence of future primary school teachers and the conditions for its effective formation in higher education.The criteria aimed at determining the proficiency levels of the natural science competence of primary school teachers: motivational-value, cognitive, activity and reflexive. The new system of relations "teacher - student - information and communication pedagogical environment" is based on the activity and equality of certain components of the educational process.We have created an electronic resource "Web-multimedia encyclopedia of natural science disciplines".

Дисертація є комплексним дослідженням, у межах якого з'ясовано теоретичні, змістові та організаційні засади розвитку історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст. для обґрунтування перспектив використання інноваційного потенціалу досліджуваного освітнього феномену у процесі модернізації системи позашкільної освіти України. Представлена наукова розвідка знаходиться на стику різних наук, таких як історія України та історія педагогіки, загальне краєзнавство та історичне краєзнавство, дидактика, методика викладання окремих предметів. Міждисциплінарний дискурс досліджуваної сфери дозволив окреслити основоположні аспекти означеної проблеми, висвітлені науковими школами різних галузей знань. Аналіз поняттєво-термінологічного інструментарію дослідження дозволив з'ясувати, що узагальнювальний концепт представленої проблеми – історико-краєзнавча робота в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України, конкретизується через такі поняття, як: історико-краєзнавча робота, туристсько-краєзнавча робота, заклади позашкільної освіти, Північно-Східна Україна. Базуючись на термінологічному аналізі визначених понять, ми виділили три положення, що відображають основні підходи до дослідження окресленої історико-педагогічної проблеми як освітньої підсистеми, одного з видів діяльності дітей, каталізатора поглиблення знань з гуманітарних дисциплін. Дослідження розвитку історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти, порівняння регіональних особливостей у контексті зміни нормативно-правової бази, вдосконалення програмного та методичного забезпечення, оновлення форм та умов реалізації здійснено у діахронному та синхронному вимірі. Програмно-методична база історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти представлена навчальними програмами, затвердженими на загальнодержавному та регіональному рівнях, та методичними матеріалами, розробленими педагогами закладів позашкільної освіти. Перераховані документи та матеріали визначили концептуальні напрями змістового наповнення історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти та зміни організаційних форм, умов упровадження досліджуваного педагогічного явища у визначених хронологічних межах. Окреслено організаційні засади історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти Північно-Східної України. Класифіковано форми організації взаємодії з дітьми досліджуваного періоду. Відповідно до кількості залучених дітей до історико-краєзнавчої роботи, ми виділили три групи форм (індивідуальні, групові та масові (стаціонарні та пересувні). З метою розгорнутого представлення умов упровадження історико-краєзнавчої роботи у вказаних закладах ми визначили такі основні базові орієнтири, як кадрове забезпечення та матеріально-технічна база. Узагальнено результати історико-краєзнавчої освіти в закладах позашкільної освіти досліджуваного регіону. Основним результатом історико-краєзнавчої роботи в закладах позашкільної освіти нами визначений історико-краєзнавчий продукт, зібраний у ході реалізації індивідуальних, групових та масових форм взаємодії з дітьми. Після систематизації, відповідного належного оформлення історико-краєзнавчий продукт став основою для створення нових музеїв закладів освіти або поповнення фондів вже існуючих.^UThe thesis is a comprehensive study, within which the theoretical, content and organizational foundations of historical and local lore work development in the extracurricular education institutions of the North-Eastern Ukraine in the second half of the XX century – early XXI century are clarified in order to substantiate the prospects of using the innovative potential of the studied educational phenomenon in the process of modernizing extracurricular education in Ukraine. An important element in the formation of a holistic view of historical and local lore work in the extracurricular education institutions as a pedagogical problem was the study of scientific thought generated by education theorists and practitioners. The historiography of the problem was analyzed, and its source base was determined. The state of elaboration of the problem of historical and local lore work development in the extracurricular education institutions of the North-Eastern Ukraine by highlighting and characterizing the periods of historiography (Soviet and modern) and types of historiographical works (dissertations, monographs, periodicals) was highlighted. The source base of the study was characterized by selection and analysis of three groups of sources (archival materials, published sources, works of scientists and teachers-practitioners). Analysis of conceptual and terminological tools of the study has revealed that the generalizing concept of the problem – historical and local lore work in the extracurricular education institutions of the North-Eastern Ukraine – is concretized through such concepts as: historical and local lore work, tourism and local lore work, extracurricular education institutions, North-Eastern Ukraine. Based on the terminological analysis of certain concepts, we have identified three provisions that reflect the main approaches to the study of the outlined historical and pedagogical phenomenon as an educational subsystem, one of children's activities, a catalyst for deepening knowledge in the humanities. For a detailed analysis, taking into account the essential characteristics of the studied problem, a historical review of the process of transforming the extracurricular education system of the USSR and Ukraine is conducted. The main milestones of the origin, formation and development of the extracurricular education institutions in the field of tourism and local lore work are outlined. The study of historical and local lore work development in the extracurricular education institutions, comparison of regional features in the context of change of the normative-legal base, improvement of methodological provisions, updating of forms and conditions of its realization is carried out in diachronic and synchronic dimensions.

У дисертації на підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми дослідження сформульовані філософські, педагогічні та психологічні засади розвитку креативності майбутніх учителів біології в процесі фахової підготовки. Зокрема, з'ясовано ґенезу феномену креативності, розмежовано поняття «творчість» і «креативність», визначено когнітивні особливості креативності та специфічні детермінанти її розвитку.У ході дослідження було введено термін «педагогічна креативність», визначено її сутнісну та змістову наповненість – комунікативну, соціальну, інтелектуальну, методичну, дидактичну й діагностичну. З'ясовано компоненти педагогічної креативності, рівні її прояву, фази її розвитку, особливості її прояву. Передбачено, що під час формування креативної компетентності педагог може проходити такі рівні, як спеціаліст, професіонал, майстер, раціоналізатор, фасилітатор, ментор, тренер та акмеолог.У дисертації запропоновано поняття «креативний вчитель біології» і розкрито його сутність як (ін)новатора у своїй освітній галузі, який вирізняється творчою впевненістю, нетрадиційним й незвичним мисленням, щоразу знаходить нові способи вирішення проблем завдяки здатності генерувати нові оригінальні й нестандартні ідеї, які долатимуть межі стереотипних рішень і шаблонів традиційного мислення.У роботі висловлено припущення, що науково-педагогічне підґрунтя для розвитку креативності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки можуть становити особистісно-діяльнісний та компетентнісний підходи, а також сучасний напрям когнітивної науки – нейропедагогіка. Саме у світлі останньої було з'ясовано, що головний мозок людини запрограмований на креативний потенціал, а його особливий стан, зумовлений тета-ритмами, детермінує їхній безпосередній зв'язок із креативними процесами. Доведено, що процес розвитку креативності майбутніх учителів біології підпорядкований чітким педагогічним принципам згаданих підходів.У ході наукової розвідки було обґрунтовано педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів біології, які б сприяли їхній пізнавальній активності, підтриманню внутрішньої мотивації до прояву креативності, а також примножували їхній креативний потенціал. Серед запропонованих педагогічних умов виокремлено: формування креативної особистості, становлення педагогічної професійно детермінованої екологічної картини світу, застосування полісенсорного й мультимодального навчання, впровадження евристичного навчання та реалізація діяльнісного навчання.Теоретично обґрунтовані педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів біології створюють відповідне освітнє середовище, яке корелює з відповідною методикою, котра забезпечує релевантні технології і методи освітньої діяльності, а саме: інтерактивні; графічно-візуальні; конструкторсько-будівельні; наративні. Серед низки сучасних організаційних форм, що витісняють традиційні форми дидактики вищої школи, виокремлено: лекторії, освітні інтенсиви, тренінги, воркшопи, міт-апи, нетворкінги, творчі групи, творчі читання, евристичні бесіди, сократичні діалоги тощо.У ході дослідження було створено структурно-функціональну модель розвитку креативності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. У моделі вирізнено чотири сутнісних блоки: цільовий; структурно-сутнісний; прагматичний; контрольно-моніторинговий.У дисертаційній роботі розроблено низку фахово зорієнтованих креативно-пошукових завдань для розвитку креативності майбутніх учителів біології з урахуванням різних рівнів складності: перший рівень передбачає репродуктивні завдання, другий рівень – комбінування репродуктивних завдань і стимулювання креативної здатності до генерування ідей, а третій – безпосередньо креативно-пошукові завдання. Означена система завдань підпорядковується авторській концепції семи ключів креативності – таких якостей особистості, які слід акумулювати й розвивати з метою результативної та ефективної креативної діяльності на різних етапах креативного процесу. До запропонованих ключів креативності належать: ентузіазм і нестандартність мислення для розвитку нейропластичності та подолання когнітивної інерції; оригінальність мислення та енергійність для культивування креативної проактивності; інноваційність мислення для реструктуризації креативної свідомості; впевненість у власних силах і корисність креативного продукту для вміння обстоювати власний креативний продукт. У системі фахово зорієнтованих завдань інкорпоровані етапи креативного процесу, умови креативної ситуації, якості креативної особистості та інструменти методики розвитку креативності майбутніх учителів біології. Розроблена методика розвитку креативності майбутніх учителів біології, обґрунтовані педагогічні умови та запропонована структурно-функціональна модель були експериментально апробовані. Результати педагогічного експерименту довели їхню валідність та ефективність.^UThe course of research has allowed to introduce the term "pedagogical creativity" and respectively, expound its essential and semantic content. It has been elucidated that pedagogical creativity incorporates such components as motivation, professional and personal qualities, and professional competence. The dissertation has proposed the concept of a "creative teacher of biology " and has revealed its substance as an innovator, which is characterized by creative confidence, unconventional and original thinking, agility, and the ability to generate new non-standard ideas.This paper addresses the issue of developing creativity among teacher-trainees of biology from the perspective of the Individual Activity-Based approach and the Competency-Based approach. The former focuses on the needs of the individual student and aims to emphasize teaching via activity in which students participate rigorously and bring about efficient learning and professional experiences. Another scientific trend conducive to developing creativity is Neuropedagogy. Within the framework of Neuropedagogy it has been found out that the human brain is programmed for creative potential; its special state, due to theta rhythms, determines their direct connection with creative processes. Developing creativity of teacher-trainees of biology is subject to clear pedagogical principles of the mentioned above approaches.In the course of research, the pedagogical conditions of developing creativity of teacher-trainees of biology have been substantiated. Among the proposed pedagogical conditions are the following: shaping a creative personality and professionally determined ecological worldview, use of multisensory and multimodal teaching, and implementation of heuristic and activity-based learning.Theoretically substantiated pedagogical conditions of developing creativity of teacher-trainees of biology create an appropriate educational environment that correlates with a corresponding methodology, which provides relevant technologies and methods of teaching and learning activities, namely: interactive; graphic-visual; design and construction; narrative. Among a number of modern organizational forms that displace traditional forms of higher school didactics, there have been highlighted: lectures, educational intensives, trainings, workshops, meet-ups, networking, creative groups, creative readings, heuristic conversations, Socratic dialogues, etc.The key aspect that has also been explored in the paper is a structural-functional model of advancing creativity of teacher-trainees of biology in the process of professional training. The model distinguishes four essential blocks: the target block thast involves setting goals and idendifying specific tasks; the structural block, which contains the basic principles of the outlined approaches and pedagogical conditions of the educational environment; the pragmatic block that offers modern tools of advancing creativity, which are apposite to employ at nine stages of the creative process; the control and monitoring block that determines the criteria of developing creativity and levels of creative competence of teacher-trainees of biology.A great deal of emphasis in the thesis has been placed on a system of professionally determined creative activities with different levels of complexity for enhancing creativity of teacher-trainees of biology: the first level involves reproductive activities, the second level combines reproductive activities and stimulates a creative ability to generate ideas, and the third level comprises creative heuristic activities.The proposed system of tasks is subject to the author's concept of seven keys to creativity – such personality traits that should be accumulated and developed in order to provide efficient creative activity at different stages of the creative process. The proposed keys to creativity enclasp: enthusiasm and non-standard thinking aiming at developing neuroplasticity and overcoming cognitive inertia; originality of thinking and energy for cultivating creative proactivity; innovative thinking in order to restructure creative consciousness; self-confidence in order to be able to defend one's own creative product. The system of professionally oriented activities incorporates the stages of a creative process, the conditions of a creative situation, the qualities of a creative personality and the tools of enhancing creativity of teacher trainees of biology.The thesis represents the positive results of a pedagogical experiment designed to expose how the suggested methodology, pedagogical conditions and structural-functional model can facilitate developing the high level of creative competence of teacher-trainees of biology. The developed methodology is compatible with teaching students of other fields, which outlines a perspective for further research.

У дисертації у світлі єдиного системного підходу досліджено міфопоетичні парадигми в художній спадщині англійських письменників доби бароко, встановлено особливості функціонування міфу в англійській літературі XVII ст., визначено специфіку імплементації міфів у творах англійської барокової літератури різних родів і жанрів (лірика, епос, драма), з'ясовано особливості міфопоетичної системи англійської барокової літератури. Детально розглянуті міфопоетичні структури в різних жанрах англійської метафізичної лірики (Дж. Донн, Дж. Герберт, Р. Крешо, Дж. Халл, Е. Марвелл та ін.). Встановлено, що міфопоетична парадигма творення є домінантною в метафізичній картині світу англійських поетів XVII ст. й імплементується через символічний союз (людини і світу, людини і природи, чоловіка і жінки) як співтворців реалізації Божого задуму. У дисертації виявлено й охарактеризовано потужний міфопоетичний струмінь в англійській бароковій драматургії (В. Шекспір, Дж. Форд, Дж. Флетчер, Ф. Бомонт). Творче опанування драматургами біблійних міфів відбувається в контексті питань напруженого духовного пошуку, навернення людини до праведного життя на тлі суспільних подій в Англії того часу. Відзначено домінанти міфопоетичного світобачення Дж. Мільтона – уведення архаїчних міфологем з метою увиразнення біблійних міфів, утілення філософських роздумів про зв'язки людини із Богом і Всесвітом, скороминуще і вічне у плині часу, усвідомлення єдності християнської та суспільно-національної історії як єдиного процесу в постійній динаміці і трансформаціях. На підставі дослідження різновидів роману англійського бароко (високого і низового) встановлено, що авторський міф у романному тексті вибудовується на основі традиційного міфу і є творчою інтерпретацією архетипно-міфологічних структур. Модифікації міфів у романній спадщині Дж. Макензі, Р. Бойла, П. Герберта, Дж. Баньяна та ін. розглянуті як вияви індивідуальної семіосфери та авторського стилю. У роботі визначено домінанти художньої картини світу у різновидах англійського роману XVIIст. (галантно-героїчний, політико-героїчний, крутійський, дидактико-алегоричний та ін.).Провідні міфопоетичні парадигми у творчості англійських письменників доби бароко розглянуті крізь призму культурної традиції та в аспекті взаємодії біблійних, античних, національних міфів у художніх текстах.^UIn this study, the author carries out a mythopoetic analysis of the English Baroque literature of the 17th century and studies the key mythopoetic paradigms (in terms of legendary and mythological traditions – antique, biblical, and national mythologies) based on the lyrical, epic, and dramatic baroque works. The author introduced the methodology of studying the mythopoetic paradigms in literary writings and researched the evolution of these paradigms (the narrative paradigm of world creation, fertility, hero, and deliverance myths) in the English Baroque literature.It has been outlined the pragmatic nature of Baroque artists' appeal to mythology as a cultural phenomenon; the use of mythological material in the baroque literary works was mainly carried out at the poetic level by introducing similes, metaphors; at the figurative level through allusions, symbols, personifications of nature; at the ideological and thematic level using mythological allusions.The structure of the mythopoetic paradigm of metaphysical poets incorporates the scientific core as its integral component. It can be explained by the discoveries of the prominent scholars of that age: Іsaac Newton, Johannes Kepler, Rene Descartes, etc. Such innovations modify the mythopoetic worldview of writers adding new images and motives, stimulating the author's imagination. Within the scope of the Ukrainian literary criticism, this study pioneers the studies of Katherine Philips' role in developing feministic motives in the English Baroque poetry, representing the complex feminine intellectual and sensual internal world in the light of antique, national, and Biblical myths. Worshipping the woman as the light source, the sun, “pretty household god” (Кatherine Philips), poetizing the woman's image as the embodiment of the Blessed Virgin (John Donne, George Herbert) proves the wide range of metaphysical poetry, its interest towards both ontological and gender issues. The study has proven that epic poems “Paradise Lost”, “Paradise Regained” by John Milton actualized four leading mythopoetic paradigms of the world creation, fertility, hero, and liberation. It leads to the conclusion that the author creates the worldview model of existence – a neomyth. The analysis delves into the most popular motive and topical complexes: life of Christ, creation of the world, redemption, etc. Constant archetypes get their share of thorough analysis as well: the author reflects on the role the semantics of a road, water, a temple, the sun, and their introduction to the texts by John Milton. Based on the author's criteria of the mythopoetic analysis of fiction, the research studies the topic of life in God in the didactic allegorical novels “The Pilgrim's Progress”, “The Life and Death of Mister Badman” by John Bunyan, the topic of honor and serving the nation in the politic heroical novel “Aretina” by George Mackenzie, life as a challenge, an adventure in the novel “Parthenissa” by Roger Boyle, anticolonial topic of the novel “Oroonoko, or the Royal Slave” Аphra Behn, etc. in the light of mythopoeia. The level of its assimilation depends on specific factors: both external (cultural specificity of the given age, the development of philosophy, social and historical conditions), and internal (individual approach of the author, genre and stylistic development, etc.) It is the transformations and modifications of the myth in their interdependence with other elements of the work of fiction that provide the possibility to create a unique individual author's myth.

У дисертації вперше теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено в умовах загальноосвітніх навчальних закладів корекційну програму з формування готовності до толерантного виховання молодших школярів, побудовану на основі аксіологічного, особистісно зорієнтованого, компетентнісного та ситуативного підходів, яка складається з методологічного, організаційно-діяльнісного та результативного блоків і передбачає запровадження системи педагогічних ситуацій та реалізується за педагогічних умов (педагогічний консенсус щодо орієнтації на толерантне виховання молодших школярів; відображення ідей толерантного виховання у змісті навчальної дисципліни; визначено сутність поняття «педагогічна толерантність»; уточнено поняття «запровадження толерантного ставлення школи і сім'ї до молодших школярів»; удосконалено зміст процесу формування толерантного ставлення учителів до молодших школярів, зокрема, його загальнопедагогічний та дидактико-методичний складники у контексті досліджуваної проблеми. Результати дослідження можуть бути використані при розробці освітньо-професійних програм; удосконаленні методики організації практичних занять та педагогічної практики в умовах педагогічного коледжу; у системі післядипломної педагогічної освіти при організації курсів підвищення кваліфікації вчителів початкової школи; при укладанні навчальних посібників та методичних рекомендацій з проблеми формування готовності учителів до толерантного виховання учнів.^UIn the dissertation: - for the first time theoretically substantiated, developed and experimentally tested in general educational institutions correctional program model for the formation of readiness for tolerant education of primary school children, built on axiological, personality-oriented, competence and situational approaches, consisting of methodological, organizational and organizational activities. and provides for the introduction of a system of quasi-professional situations and implemented under pedagogical conditions (pedagogical consensus on the focus on tolerant education of primary school children; reflection of ideas of tolerant education in the content of the discipline; introduction of contextual learning and solving quasi-professional situations); the essence of the concept of "pedagogical tolerance" is defined; - the concept of "introduction of tolerant attitude of school and family to junior schoolchildren" is specified; - the content of the process of formation of tolerant attitude of teachers to junior schoolchildren, in particular, its general pedagogical and didactic-methodical components in the context of the researched problem is improved; - the ideas of introduction of axiological, personality-oriented, competence, situational approaches in the process of formation of the level of tolerant attitude to junior schoolchildren in beginning teachers were further developed; ideas of contextual learning using quasi-professional situations.

Інтеграція вітчизняної системи освіти в європейський освітній простір детермінує модернізацію її змісту як моделі вимог суспільства до дітей та молоді, яка має відбуватися на компетентнісних, особистісно зорієнтованих, діяльнісних засадах. Основним виразником змісту освіти є підручник, тому створення навчальних книг нового покоління – першочергове завдання національного шкільництва. Теорія шкільного підручника як концептуальна основа навчальної книги формується на стику дидактики, психології і книгознавства. Однак задля розвитку зазначеної галузі знання цікавим є зарубіжний досвід, зокрема діяльність ЮНЕСКО у сфері шкільного підручникотворення. Об'єкт дослідження: діяльність ЮНЕСКО в галузі шкільної освіти.Предмет дослідження: теорія і практика діяльності ЮНЕСКО в галузі шкільного підручникотворення.Мета дослідження: розкрити теоретичні основи та практичні підходи до проблем підручникотворення в діяльності ЮНЕСКО задля подальшої імплементації ідей позитивного досвіду в національне шкільництво.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: – уперше здійснено комплексний аналіз організаційно-педагогічної діяльності ЮНЕСКО в галузі шкільного підручникотворення, зокрема: розкрито освітній, розвивальний та виховний потенціал шкільних підручників; охарактеризовано підходи вчених ЮНЕСКО до розробки електронних підручників (сутність, функції, види, критерії оцінювання якості, переваги і недоліки використання); визначено стратегії аналізу й оцінювання шкільних підручників у матеріалах ЮНЕСКО: підходи до аналізу (традиція згоди, критична традиція), види дослідження підручників (лінгвістичне, дискурсивне), стандарти аналізу підручників (вид навчальної книги, рівень знання предмета, особливості навчальної програми, методика використання), методи аналізу (кількісний та якісний), основні етапи оцінювання навчальної книги (призначення невеликої групи фахівців з оцінювання для детального ознайомлення з рукописом, аналіз рукопису кожним членом комісії, порівняння результатів), вимоги до вчителів, які здійснюватимуть експертизу підручника;– розкрито напрацювання ЮНЕСКО щодо створення, видання і розповсюдження шкільних підручників, систематизовано використання цього досвіду в зарубіжних країнах та окреслено перспективи використання позитивних ідей в Україні; – набули подальшого розвитку сутнісні характеристики шкільного підручника, положення про його функції та вимоги до цього виду навчальної літератури; про зміст освіти як відображення концепції навчання для сталого розвитку та нормативні документи, які реалізують цей зміст; про компетентнісний підхід в освіті. Практичне значення дослідженя полягає в тому, що його матеріали суттєво поглиблюють зміст навчальної дисципліни «Підручник для початкової школи: дидактико-методичний аспект» для спеціальності 013 «Початкова освіта»; джерельна база дисертації може бути корисною дослідникам різних галузей педагогічних знань – порівняльної педагогіки, теорії та історії педагогіки тощо. На основі аналізу організаційно-педагогічної діяльності ЮНЕСКО в галузі шкільного підручникотворення розроблено рекомендації з імплементації позитивного досвіду в шкільну освіту України, які можуть бути використані під час створення нових та покращення якості чинних навчальних видань.^UThe integration of national education system into the European educational space determines the modernization of its content as a model of society's requirements for children and youth, which should take place on a competency, personality-oriented, activity basis. The main expression of the education content is the textbook, so the creation of textbooks of new generation - the primary task of national schooling. The theory of the school textbook as a conceptual basis of the textbook is formed at the junction of didactics, psychology and bibliography. However, for the development of this field of knowledge, foreign experience is interesting, in particular, UNESCO experience in the field of school textbooks creation.Object of research: UNESCO activity in the field of school education.Subject of research: theory and practice of UNESCO activity in the field of school textbooks creation.The purpose of the study: to reveal the theoretical foundations and practical approaches to the problems of textbook creation in the activity of UNESCO for the further implementation of positive experience ideas into national schooling system.The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that: for the first time a comprehensive analysis of UNESCO organizational and pedagogical activity in the field of school textbooks creation is made, in particular: the educational, developmental and upbringing potential of school textbooks is revealed; the approaches of UNESCO scientists to the development of electronic textbooks are characterized (essence, functions, types, criteria for quality assessment, advantages and disadvantages of usage); strategies for analysis and evaluation of school textbooks in UNESCO materials are defined: approaches to analysis (tradition of consent, critical tradition), types of textbook research (linguistic, discursive), textbook analysis standards (type of textbook, level of subject knowledge, curriculum features, methods of usage) , methods of analysis (quantitative and qualitative), the main stages of textbook evaluation (appointment of a small group of evaluation specialists for detailed acquaintance with the manuscript, analysis of the manuscript by each member of the commission, comparison of results), requirements for teachers to examine the textbook; UNESCO's work on the creation, publication and distribution of school textbooks is revealed, experience of foreign countries is systematized and the prospects for usage of positive ideas in Ukraine are outlined; the essential characteristics of the school textbook have been further developed: the provisions on its functions and requirements for this type of educational literature; content of education as a reflection of the concept of education for sustainable development and regulations that implement this content; the competence approach in education.The practical significance of the study lies in the fact that its materials significantly deepen the content of the discipline "Textbook for primary school: didactic and methodological aspect" for the specialty 013 "Primary education"; the source base of the dissertation can be useful for researchers in various fields of pedagogical knowledge - comparative pedagogy, theory and history of pedagogy, etc. Based on the analysis of UNESCO organizational and pedagogical activitн in the field of school textbooks, recommendations for the implementation of positive experience in school education in Ukraine have been developed, which can be used to create new and improve the quality of existing educational publications.

У дисертаційній праці досліджуються питання розвитку автономності студентів вищих навчальних закладів (закладів вищої освіти). Поняттєво-категорійний апарат дослідження розроблено шляхом зіставлення здобутків у галузі загальної методології та методології педагогіки й аналізу особливостей освітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів. У якості методологічної платформи використано синергетичний та компетентнісний методологічні підходи: розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів, яка об'єднує чотири фрактали (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, кригувально-рефлексійний), що утворюються шляхом ітерації, напрям розвитку та формування елементів-складників кожного фрактала зумовлюється гносеологічною, аксіологічною та праксеолгічною валентністю. На основі висвітлення механізмів інтеріоризації знань в освітній і самоосвітній діяльності студентів розроблено концепцію розвитку автономності студентів. Концепція постає як сукупність п'яти концептуальних ідей: ідея системного комунітаризму; ідея контекстно-предметного навчання; ідея конструктивізму; ідея оптимізації й інтенсифікації навчального (освітнього) процесу; ідея неперервності та функційної повноти розвитку автономності студента. Об'єкт дослідження: освітній процес у вищій школі.Предмет дослідження: система розвитку автономності студентів вищої школи в середовищі інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності.Мета дослідження: обґрунтувати теоретико-методологічні засади та модель системи розвитку автономності студентів вищої школи в середовищі інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності.Методи дослідження: теоретичні – системний і порівняльний аналіз і синтез, класифікація й узагальнення; педагогічне (дидактичне) проєктування, моделювання та прогнозування для розроблення ефективної методики проведення формувального експерименту відповідно до предмета дослідження; емпіричні – педагогічне спостереження навчальних занять, організації самостійної роботи, проведення консультацій, організації роботи наукових і науково-методичних семінарів, бесіди й опитування, анкетування, тестування, збір незалежних експертних оцінок та характеристик, метод діагностувальних контрольних, самостійних та індивідуальних робіт, вивчення навчально-методичної документації; математичної статистики для оброблення експериментальних даних. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:системно обґрунтовано теоретичні та методологічні засади розвитку автономності студентів в освітньому процесі вищого навчального закладу (закладу вищої освіти); модель дидактичної системи розвитку автономності студентів на основі визначення змістово-сутнісного розуміння та створення сукупності організаційно-дидактичних умов; визначено валентно-фрактальне розуміння процесу розвитку автономності студентів на засадах реалізації положень синергетичного та компетентнісного підходів у їхній контамінаційній єдності; розроблено валентно-фрактальну структуру автономності студентів як єдність конструктів-фракталів (полікогнітивний, інструментальний, світоглядний, коригувально-рефлексійний фрактал); закономірності (змістово-процесуальні; гносеологічні; психологічні; організаційно-управлінські; суспільні) і принципи: загальні і спеціальні; принципи інтеграції освітньої й самоосвітньої діяльності студентів; інноваційні технології, форми, методи, прийоми та засоби організації освітньої й самоосвітньої діяльності студентів як основи розвитку їхньої автономності. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: обґрунтовано засоби психолого-дидактичної підтримки організації та здійснення цих видів діяльності, котрі представлено як дидактико-методичний кейс для студентів; авторський факультатив «Інтеграція освітньої й самоосвітньої діяльності студентів у вищій школі»; підготовлено навчальні посібники до навчальної дисципліни «Практичний курс основної іноземної мови (англійська)» для самостійної й індивідуальної роботи над домашнім читанням оригінальної англомовної художньої літератури; оновлені й удосконалені освітні програми (для спеціальності «035 Філологія») на засадах професійно-фахової спрямованості й самостійності студентів, навчальні й навчально-методичні матеріали до них.^UThe thesis paper researches the issues of students' autonomy development at higher educational institutions. Conceptual and categorical apparatus of the research was elaborated by correlating the achievements in the field of general methodology and the pedagogic methodology with the analysis of the peculiarities of educational activities of higher educational institutions' students. As the methodological platform were used the synergetic and competence-oriented methodological approaches: students' autonomy valence and fractural structure was developed, which unites four fractals (polycognitive, instrumental, worldview, correctional-reflexive), which emerge through the iteration of the development tendencies and formation of the composing elements of each fractal, determined by the gnoseological, axiological and praxeological valencies.Students' autonomy development concept was elaborated based on the exposure of the mechanisms of knowledge interiorization in students' educational and self-educational activities. The concept arises as the outcome of five conceptual ideas: the idea of systematic communitarianism; the idea of context-objective training; the idea of constructivism; the idea of the educational process optimization and intensification; the idea of the continuousness and functional integrity of students' autonomy development. Object of the research: educational process of a higher educational institution.Scope of the research: system of higher educational institution students' autonomy development in the environment of the educational and self-educational activities' integration.Aim of the research: to justify the theoretically-methodological patterns and model of the system of higher educational institution students' autonomy development in the environment of the educational and self-educational activities' integration.Methods of the research: theoretical – systematic and comparative analysis and synthesis, classification and generalization; pedagogical (didactic) projection, modeling and forecasting for the elaboration of an efficient technique of conducting a framework experiment in accordance with the scope of the research; empirical – pedagogical monitoring of the educational classes, organization of individual work, consulting, arrangement of scientific, research and methodological seminars, discussions and inquiries, questionnaire surveys, testing, aggregation of independent expert responses and characteristics, method of diagnostic tests, independent and individual work, research of the academic documentation; mathematical statistics for the processing of the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the theoretical and methodological grounds of students' autonomy development within the educational process of a higher educational institution (institutions offering higher education) have been systematically justified; as well as the model of the didactic system of the development of students' autonomy basing upon the determination of the content and essence understanding and creation of the conjunction of the organizationally-didactic conditions; has been defined the valence- and fractal-based understanding of the process of students' autonomy development on the principles of the implementation of the provisions of the synergy- and competencies-based approaches in their contamination unity; has been developed the valence- and fractal-based structure of students' autonomy as the unity of construct-fractals (polycognitive, instrumental, worldview, correctional-reflective fractal); regular patterns (content-procedural; gnoseological; psychological; organizationally-managerial; social) and principles: general and specific; principles of the integration of students' educational and self-educational activities; innovative technologies, forms, methods, know-hows and organizational measures for the educational and self-educational activities of students as the basis of their autonomy development.Practical significance of the gained results is that we have justified, elaborated ways of psychologically-didactic support for the organization and implementation of these kinds of activities, which have been presented as a didactic-methodic case for students; author's proper optional course “Integration of students' educational and self-educational activities at a higher school”; we have prepared textbooks for the educational subject “Practical course of the primary foreign language (English)” for independent and individual work over the home reading of the original English language fiction literature; we have renewed and upgraded educational programs (for the specialty “035 Philology”) upon the basis of the professional and specialized orientation and autonomy of students as well as the academic materials for the mentioned programs.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій. Визначено критерії та показники рівнів сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів, розроблено відповідний діагностичний інструментарій. Створено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Об'єкт дослідження – процес навчання студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів.Предмет дослідження – формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Мета дослідження – розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичну систему формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій.Методи дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення сучасної літератури для розробки й упровадження в освітній процес авторської дидактичної системи формування соціальної компетентності; синтез, моделювання для систематизації та узагальнення інформації про об'єкт дослідження; емпіричні - анкетування, тестування, психолого-педагогічне спостереження для діагностики рівня сформованості соціальної компетентності; бесіди, опитування, педагогічне тестування, експертне оцінювання для з'ясування найбільш важливих показників сформованості соціальної компетентності в здобувачів освіти; педагогічний експеримент, що проводився з метою перевірки гіпотези; математичної статистики для опрацьовування експериментальних даних.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше обґрунтовано концептуальні засади формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів засобами ігрових технологій (концептуальні ідеї, наукові підходи й принципи, які стали підґрунтям для розробки й забезпечення результативності дидактичної системи). Створено на теоретичному рівні та перевірено шляхом проведення педагогічного експерименту дидактичну систему, що є поєднанням цільового (загальна мета та система супідрядних їй цілей), концептуального (основні положення системного, особистісного, особистісно-зорієнтованого, компетентнісного підходів, загальнодидактичних і специфічних принципів досліджуваного процесу), змістовно-технологічного (описує та формує компоненти соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей: мотиваційно-світоглядний, когнітивний, діяльнісно-операційний, особистісно-рефлексійний; визначає найефективніші ігрові технології; дидактико-методичне забезпечення та поетапне формування соціальної компетентності, що визначається програмою та змістом навчальних дисциплін, а також розкриває дидактичні умови її результативності), контрольно-оцінного (критерії, показники, рівні сформованості соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей та результат дослідження) блоків.Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в освітній процес студентів гуманітарних спеціальностей класичних університетів: дидактико-методичного забезпечення процесу формування соціальної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей засобами ігрових технологій під час вивчення предметів психолого-педагогічного спрямування, презентованого у вигляді робочих програм навчальних дисциплін, дидактичних засобів навчання, методичних рекомендацій до спецкурсів (внесено зміни у варіативну частину навчального плану підготовки студентів гуманітарних спеціальностей із галузей знань 03 – гуманітарні науки: 035 – філологія; 032 – історія та археологія, 033 – філософія, 034 – культурологія; модифіковано навчально-методичні комплекси дисциплін: «Педагогіка», «Основи педагогіки», «Педагогіка та методика виховної роботи» й «Основи педагогіки та методики виховної роботи», «Культура педагогічного спілкування», «Педагогіка вищої школи», «Педагогіка і психологія вищої школи»; видано монографію з теми роботи; розроблено й упроваджено авторський спецкурс «Педагогічна інноватика»).^UThe dissertation is a theoretical and experimental research on the formation of social competencess of humanitarian students at classical universities by means of game technologies.The paper contains a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies. It determines the criteria and indicators of the levels of social competence formation of students and develops appropriate diagnostic tools.Object of the research: the process of educating humanitarian students of classical universities.Scope of the research: the formation of their social competences through game technologies.Aim of the research: to develop, substantiate and experimentally test the didactic system of forming social competences of humanitarian students of classical universities by means of game technologies.Methods of the research: the theoretical - analysis and summarization of modern literature to develop and apply in the educational process the author's didactic system of formation of social competences; synthesis and modelling to summarise information about the object of study; the empirical - questionnaires, testing, psychological and pedagogical observation to diagnose the level of formation of social competences; interviews, surveys, pedagogical testing and expert assessment to determine the most important indicators of the formation of students' social competences. The pedagogical experiment was conducted to test the hypothesis, while the mathematical statistics methods were used to process the experimental data.Academic novelty of the gained results is that this is the first time when:the author grounded for the first time a conceptual bases for the formation of social competences of students by means of game technologies (incl. conceptual ideas, scientific approaches and principles which became the basis for development and maintenance of the efficiency of didactic system). The didactic system was created at the theoretical level and tested by means of a pedagogical experiment, which is a combination of the following sections:- the target (the purpose is the formation of students' social competences by means of game technologies and the system of subordinate goals), conceptual (basic provisions of the system, personality, personality and personality), general didactic and specific principles of the study process);- the content-technological (describes and forms the components of social competences of students of humanities: motivational-outlook, cognitive, activity-operational, personality-reflection; determines the most effective game technologies;- the control and evaluation (criteria, indicators, social competence level of students of humanities and the result of the research it) blocks.The paper also does the following:- develops a modified variant of combining the types of activities of humanitarian students of classical universities (the educational, self-educational, scientific-research, practical);- specifies the motivational, semantic, procedural, personality-evaluation criteria, indicators and diagnostic apparatus necessary for determining the levels of social competence of humanitarian students by means of game technologies.The practical significance of the obtained results is in the development and implementation in the educational process of humanitarian students of classical universities of the didactic and methodological support of the process of formation of their social competences by means of game technologies in the study of subjects of psychological and pedagogical direction, represented by work plans for courses taught, teaching aids, and methodological recommendations for special courses (changes were made to the variational part of the syllabus for the preparation of humanitarian students of the following specialties in specialization 03 (humanities): 035 - philology, 032 - history and archeology, 033 - philosophy, 034 - cultural studies). The author modified work plans of the following study disciplines: “Pedagogy”, “Basics of Pedagogy”, “Pedagogy and Methodology of Educational Work”, “Fundamentals of Pedagogy and Methods of Educational Work”, “Culture of Educational Communication”, “Pedagogy of Higher School”, “Pedagogy and Psychology of Higher School”. The author published the monograph and developed and implemented the special course “Pedagogical Innovation”.

У процесі дослідження виявлено, що метою особистісно орієнтованої загальної музичної освіти молодших школярів є формування основ їх музичної культури - інтерактивного утворення, яке забезпечує дитині можливість усвідомлення спілкування з музичним мистецтвом та є необхідною складовою її різнобічного виховання та розвитку. Запропоновано структуру музичної культури молодшого школяра, що містить блоки музичної спрямованості, обізнаності, вихованості та музично-творчої розвиненості, які набувають змістовно-широких та особистісно орієнтованих властивостей. Обгрунтовано дидактико-методичну систему формування основ музичної культури молодших школярів, розроблено інноваційний зміст і методику музичної освіти. Розкрито шляхи забезпечення наступності музичної освіти учнів початкової й основної школи та професійного вдосконалення вчителів музики.

  Скачати повний текст

Визначено суть поняття "інтерактивна технологія". Розроблено систему професійної підготовки майбутніх фахівців до застосування інтерактивної технології у початковій школі. Обгрунтовано та змістовно охарактеризовано основні конструкти теоретико-методичної професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування інтерактивної технології. Висвітлено теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх фахівців початкової школи до застосування інтерактивної технології, змодельовано поетапний процес експериментального навчання студентів застосовування інтерактивної технології за виробничих умов. Результатом модернізації дидактико-методичної системи навчання є готовність майбутніх вчителів до ефективного планування, проектування та впровадження інтерактивної технології у навчальний процес початкової школи, що характеризується здатністю особистості майбутнього фахівця самостійно організовувати навчальний процес у початковій школі за інтерактивним принципом.

  Скачати повний текст

Розроблено модель дидактико-методичних компетентностей майбутніх учителів інформатики щодо використання дослідницьких методів у шкільному навчанні. Обгрунтовано підходи до створення та впровадження методичної системи підготовки майбутніх учителів до формування дослідницьких компетентностей учнів за допомогою широкого використання дослідницьких методів під час навчання інформатики. Уточнено місце дослідницьких методів у методичній системі навчання інформатики учнів і підготовки вчителів інформатики. Розкрито питання щодо специфіки, методики навчання інформатики, підготовки майбутніх учителів інформатики за умов інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено модель підготовки майбутніх педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі, педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків (поетапне впровадження моделі підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків, проектування навчального процесу у ВНЗ із психолого-педагогічних дисциплін щодо застосування міжпредметних зв'язків, розробка й активне використання дидактико-методичного забезпечення реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі). Розкрито сутність поняття "готовність до реалізації міжпредметних зв'язків", визначено критерії (мотиваційний, системно-операційний, рефлексивний), показники (стійкий інтерес до навчання, оволодіння методиками та технологіями навчання; усвідомлення необхідності взаємозв'язків між навчальними предметами різних циклів у початковій ланці освіти, володіння системою знань окремих методик викладання, вміння оперувати системою знань із окремих методик викладання на практиці з застосуванням інтерактивних методів навчання, наявність креативного підходу до майбутньої професійної діяльності, здатність до самоаналізу власної професійної діяльності) та рівні (високий, достатній, середній, задовільний, низький) готовності майбутніх педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі.

  Скачати повний текст

Визначено суть поняття "загальнонавчальна технологія". Розроблено систему професійної підготовки майбутніх фахівців щодо застосування загальнонавчальних технологій у початковій школі. Обгрунтовано та змістовно охарактеризовано основні конструкти технологічної складової професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Висвітлено теоретико-методологічні засади технологічної підготовки майбутніх фахівців. Змодельовано поетапний процес експериментального навчання студентів застосовувати загальнонавчальні технології. Встановлено, що результатом модернізації дидактико-методичної системи навчання є технологічна компетентність.

  Скачати повний текст

Розкрито роль задачного підходу в підвищенні якості професійної підготовки майбугнього вчителя початкових класів. Визначено сутність поняття "дидактико-методична задача", її структуру та типологію, комплекс умінь розв'язувати дидактико-методичні задачі. Подано змістовну характеристику готовності майбутнього вчителя початкових класів щодо розв'язання дидактико-методичних задач, критерії, показники та рівні її сформованості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів початкових класів щодо розв'язання дидактико-методичних задач. Розроблено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутнього вчителя щодо розв'язання дидактико-методичних задач у процесі вивчення фахових дисциплін.

  Скачати повний текст

Визначено історико-соціальні чинники необхідності культурологічного спрямування змісту навчання професійного іншомовного спілкування та дидактико-методичні особливості організації змісту у підручнику. Охарактеризовано зміст підручника з іноземної мови для студентів немовних ВНЗ на базі культурологічного підходу за допомогою дидактичної моделі. Встановлено положення, які є важливими для аналізу й оцінювання підручників з позицій культурологічного підходу. Обгрунтовано критерії та показники рівнів сформованості професійної іншомовної культурологічної компетентності студентів і виокремлено рекомендації щодо конструювання змісту підручника на засадах культурологічного підходу.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу. Досліджено історію дидактики щодо формування інтелектуальних умінь, розкрито сутність базових понять. Проведено науковий аналіз змісту предметів мовно-літературного циклу, висвітлено їх вплив на формування інтелектуальних умінь старшокласників. Визначено структуру, ознаки, рівні сформованості, критерії та показники оцінювання, дидактичні умови, створено й апробовано модель і діагностичну методику формування даних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу. Розроблено факультативний курс "Формування інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів мовно-літературного циклу", експериментально підтверджено його ефективність.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано педагогічні умови інтеграції методів навчання фахових дисциплін у технічних ВНЗ, якими є використання закономірностей і принципів професійної дидактики, забезпечення органічного зв'язку методів навчання зі змістом і цілями вивчення фахових дисциплін, поєднання внутрішньої (структурних компонентів у межах даного методу) та зовнішньої (поєднання окремих методів) інтеграції методів навчання фахових дисциплін. Уточнено базові принципи та методику інтеграції методів навчання фахових дисциплін майбутніх будівельників, експериментально підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано дидактико-методологічні основи просвіти батьків у полікультурному середовищі Закарпаття, з'ясовано шляхи її реалізації. На підставі вивчення джерел проаналізовано теорію та практику підготовки батьків до виховання дітей в українській народній і російській педагогіках. Охарактеризовано вплив здобутків західноєвропейських педагогічних теорій на батьківську просвіту в регіоні та в Україні. Виявлено соціокультурні чинники визначення мети, змісту, форм і методів батьківської просвіти. Обгрунтовано педагогічний контекст батьківської просвіти у поліетнічному Закарпатті за сучасних умов.

  Скачати повний текст