Проаналізовано механізми художнього втілення дискурсу ірраціонального - психічного та містичного. Аналіз психічного ірраціонального пов'язаний з показом психосвіту персонажів - дослідженням упливів інстинктів Еросу та Танатосу на поведінку дисгармонійних рефлектуючих особистостей, внутрішня нецілісність яких спричинює нестабільні психічні стани, появу ідеї-фікс "надлюдини". Опосередкованим виявом психічного ірраціонального став простір, позначений негативними конотаціями темного, "чужого", подвійного простору (реального й фантасмагоричного), представленого в міфологічній, символічній і психологічній складових. Конкретизовано опозиції "життя" / "смерть", "вічне"/ "минуще", "краса" / "потворність", "свій" / "чужий" як прояви "інобуття" під час аналізу тріади "Дім" - "Антидім" - "бездомність". Спостереження за перетворенням "Дому" як осередку Роду на хтонічний простір представлено як вивчення впливів психосвіту персонажів на динаміку процесу такої трансформації.

  Скачати повний текст

Розглянуто рефлексію еротичної свідомості як феномен культурно-мистецького розвитку 1920-х рр. Показано актуальність еротичної проблематизації української прози. Проаналізовано еротичні мотиви, алюзії, екзистенціали, концепти та модифікації еротичного героя в парадигмах авангардизму (конструктивізму, футуризму), неоромантизму, соцреалізму.

  Скачати повний текст

Встановлено головні моделі концепції еросу в православній тридиції. Виявлено та класифіковано її основні ознаки на підставі аналізу оригінальних грецьких текстів та їх перекладів на давньоруську й російську мови, а також подано чіткі визначення поняття еросу в православній тридиції. Розкрито релігійно-філософські витоки становлення православної концепції еросу, що дозволило обгрунтувати ступень її оригінальності. З'ясовано успадкування православної концепції еросу від візантійської до давньоруської традиції, української та російської релігійної філософії. Визначено аксіологічний статус і роль етико-сотеріологічної концепції еросу в становленні православної культури, що виявило перспективу для подальшого аналізу феномена еросу як одного з головних екзестенціалів буття людини.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему визначення феномену любові як соціальної цінності особистості в суспільних відносинах. Розкрито суть понять "любов", "довершена любов", "особистість", "Інший", "соціальна цінність", "суспільні відносини". Зазначено, що трактування феномену любові в історії європейської філософської думки шляхом визначення її трьох головних понять ("ерос", "філія" та "агапе") сприяло утворенню досить відмінних типів інтерпретації її ціннісного значення в соціальній сфері. Доведено плідність цілісного розуміння даного феномену, основою якого є запропоноване поняття "довершена любов", що поєднує і відображає взаємодію тілесного, душевного та духовного вимірів людського буття. Поглиблено ідею "істинної любові" В.Соловйова як основи моральнісності, яка грунтується на збереженні традиційного відношення до трьох начал буття: сорому - до нижчого, співчуття - до рівного, благоговіння - перед вищим та доведено, що розгортання почуття любові до довершеної цілісності залежить від рівня розвитку особистості та відповідно до її типу зароджується від якогось одного складника її моральної основи, але без доповнення іншими двома виникає загроза згасання почуття любові. Встановлено, що любов до Іншого в її цілісному розумінні є моральнісною основою різних форм соціальної солідарності, а протидією розвиткові довершеної любові є екзистенційний страх перед Іншим.

  Скачати повний текст

Досліджено метафізику Еросу в творчості Б.Вишеславцева у контексті філософської традиції російського релігійного ренесансу кінця XIX - початку XX ст., а також сучасної західноєвропейської та вітчизняної філософії. Проведено історико-філософський аналіз поняття Еросу у представників російського релігійного ренесансу. Установлено, що у визначенні Еросу Б.Вишеславцев не належить до жодного з зазначених напрямків, тому що у своїх дослідженнях він не акцентує уваги на проблемі статі, а міркує про Божественний Ерос. За компаративістським аналізом трагічної суті Еросу у Платона та Б.Вишеславцева виявлено істотне розходження інтерпретації концепції спрямованості Еросу в цих мислителів (Платон згадує два Ероси - Ерос Небесний та Ерос Земний, а Б.Вишеславцев - тільки один - Ерос як становлення морального життя людини). Єдиний Ерос у творчості Б.Вишеславцева з'являється у вигляді дихотомічного прагнення до нижчих і вищих цінностей.

  Скачати повний текст

Запропоновано полігексаметиленгуанідінхлорид (ПГГХ) і полігексаметиленгуанідінфосфат (ПГГФ) як бактерицидні домішки для одержання поліпропілену (ПП) мікроволокон шляхом переробки розплавів сумішей ПП/співполіамід (СПА). Показано, що дані домішки є ефективними компатибілізаторами полімерів у сумішах ПП/СПА, що має прояв у зміні процесів структуроутворення у напрямку формування більш тонких ПП мікроволокон, збільшенні їх кількості та маси від 63,4 % та 50,7 % до 89,0 % та 82,8 % відповідно та різкому зростанні однорідності розподілу мікроволокон за діаметрами. Суттю механізму дії домішок є зменшення міжфазового натягу в сумішах ПП/СПА та збільшенні часу розпаду рідких струменів ПП у матриці СПА. Показано, що величина питомої поверхні еросилів, хімічна природа функціональних груп їх частинок, розмір зазору у дисковій зоні екструдера дозволяють регулювати процеси структуроутворення у розплавах сумішей ПП/СПА. Стосовно реалізації специфічного волокноутворення найбільш ефективним є аеросил з диметильними групами. Для аеросилів з силанольними групами 82,1 % ПП за масою утворює волокна безперервної довжини у порівнянні з 50,7 мас. % для бінарної суміші. Підтверджено гіпотезу про стабілізувальну дію нанорозмірних аросилів на рідкі струмені ПП у матриці СПА. Механізм дії цих домішок полягає у погашенні амплітуди руйнівного збудження на нанорозмірних частинках та різкому зменшенні міжфазового натягу. Ці фактори сприяють покращанню специфічного волокноутворення за умов течії розплавів сумішей ПП/СПА. Установлено особливості реологічних властивостей розплавів нанонаповнених сумішей ПП/СПА, а саме: незначну зміну в'язкості за умов зсуву, різке збільшення прядомості розплавів реалізації специфічних взаємодій між силанольними групами аеросилу й амідними зв'язками макромолекул СПА. Показано, що показник степеня у степеневому рівнянні, який описує течію розплаву, може бути якісною характеристикою міри сумісності компонентів суміші та критерієм оцінювання характеру структуроутворення в них.

  Скачати повний текст

Проаналізовано любовну лірику лейкістів і романтиків харківської школи. У контексті узгодження світоглядної парадигми сприйняття еросу українськими й англійськими романтиками на підгрунті спільних рецептивних джерел сакрального еросу виявлено типологічні збіги та розходження у царині поетичного тлумачення еросу. Висвітлено типологію художніх втілень еросу поезії романтиків харківської та "озерної" шкіл, яка є одним з аспектів актуалізації типологічної спільності романтичного художнього поля. Наведено результати феноменологічних досліджень любовної поезії лейкістів і романтиків харківської школи, здійснених шляхом виявлення й опису спільних параметрів системи поетик образного поля романтичного еросу. Проаналізовано процес інтимізації всіх рівнів романтичного універсуму. Визначено основні стратегії любовної комунікації у романтичній ліриці.

  Скачати повний текст

Запропоновано кваліфікувати статус філософської лірики в системі генерики як метажанровий різновид ліричного роду, суть якого визначає поетична (філософсько-лірична) рефлексія. З'ясовано місце філософської лірики в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції І.Франка, її роль у кристалізації "філософської віри" письменника, систематизовано його погляди на філософську лірику як різновид "рефлексійної" поезії. З позицій діалектичної герменевтики запропоновано тлумачення ідейно-естетичних особливостей філософсько-ліричних творів, циклів, художньо-філософських концепцій поетичних книг. Визначено домінантні образно-смислові опозиції поетичної філософії збірок останнього десятиліття XIX - початку XX ст.:"ерос - танатос" ("Зів'яле листя"), "суще - належне" ("Мій Ізмарагд"), "сумнів - віра" ("Із днів журби"), "вічне - тлінне" ("Semper tiro"), які в загальному підсумку зводяться до універсальної діалектики ідеального та реального.

  Скачати повний текст

Уперше впроваджено регулярні спостереження астероїдів, що наближаються до Землі (АНЗ) з використанням сучасного ПЗЗ-фотоприймача. Розроблено методику, створено програмне забезпечення та запропоновано алгоритм фотометричних вимірювань швидкорухомих астероїдів для проведення спостережень з ПЗЗ-камерою. За результатами фотометричних спостережень за 90 АНЗ протягом 350 ночей одержано криві блиску АНЗ, яких зведено до банку даних, що містить програмне забезпечення для їх побудови й аналізу. Уперше визначено, а також істотно уточнено періоди осьового обертання 40 АНЗ. На підставі аналізу відомих періодів обертання АНЗ виділено чотири групи об'єктів, які можуть різнитись за своїм походженням. Уперше для АНЗ одержано фазові залежності блиску до межово малих фазових кутів (менше <$E1 symbol Р>) астероїдів 433 Ерос, 4179 Таутатіс і 6489 Голєвка, що дало змогу точно визначити обсолютний блиск цих об'єктів. Виявлено чотири АНЗ з двоперіодичними кривими блиску та показано, що вони можуть бути подвійними системами. Зроблено оцінки параметрів подвійних систем. З метою розв'язання проблеми астероїдної небезпеки зроблено фотометричні оцінки діаметрів і форми для 53-х АНЗ, а також виміряно близько 400 астрометричних положень понад 100 АНЗ.

  Скачати повний текст