Досліджено проблеми історії жанру української літературної балади XIX ст. на матеріалі трьох основних груп зразків балад фольклорно-морфологічної, побутової та історичної. На підставі аналітико-синтетичного дослідження з'ясовано специфічні риси, характерні баладному жанру, визначено його місце та роль у літературному процесі. Виділено жанрові різновиди, що утворилися на зрізі міжжанрової співдії, - твори, споріднені з баладами, а також твори, в яких наявні баладні мотиви та інтонації. Визначено типологічні риси балад та їх модифікації. Проаналізовано вплив національної історії, філософії, дуалізму, менталітету, моралі та етики українців на розкриття внутрішньо-почуттєвої структури характеру баладного героя, боговорено особливості психологізму жанрових зразків, їх зв'язок із проблемами національного буття, народним світорозумінням і світосприйняттям.

  Скачати повний текст

Проаналізовано нові тенденції розвитку окремих видів жанрів: від традиційної інформаційної замітки до порівняного нового для української журналістики явища, як репортаж-розслідування з елементами аналітики. Акцентовано увагу на проблемах творчої взаємодії окремих журналістських колективів і журналістів-стрінгерів, які проводять журналістське розслідування самостійно. Сформульовано дефініцію процесів жанроутворення та запропоновано нові визначення традиційних жанрів. Доведено, що розвиток жанрів відбувається в тісному зв'язку з канонами професійної журналістської етики. Зазначено, що процес підготовки працівників редакції, дотримання молодших колег, елементи творчого суперництва сприяють розвиткові жанрової теорії й практики.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена взаємодії між композитором та урбаністичним простором, адже економічні, соціальні та культурні структури міста неабияк впливають на реалізацію митця та його творчу активність. На мікрорівні ця взаємодія виявляється у тому, як через художні тексти можна дізнатись про повсякденні практики, мережу соціальних комунікацій, а також особливості просторового і звукового контексту, що оточував митця у місті; на макрорівні – репрезентує урбаністичний простір як самодостатню та складну мережу історичних, символічних значень, які визначають аудіальний досвід, адже слухання є не тільки фізіологічним актом, але й культурним конструктом.Дослідження й аналіз різноманіття звукових практик у культурному ландшафті міста є пріоритетним завданням в межах нових міждисциплінарних проєктів, таких як урбаністичне музикознавство та звукові дослідження. Задля кращого розуміння цих дослідницьких оптик, вперше в українській гуманітаристиці було окреслено історіографію, основне коло питань, джерел та методів, якими користуються урбаністичні музикознавці та звукові дослідники.Розуміння звуку значно поглиблюється в контексті розгляду чуттєвої культури, тож на основі аналізу різноманітних джерел, були виокремлені спільні для сенсуальних досліджень теми: критика візіоцентризму3західноєвропейської культури; критика «ієрархізації» чуттів; критика дуалістичної теорії Рене Декарта. Окреслено декілька пунктів, що є точками наближення між музикознавством та сенсуальними студіями, а саме: тіло композитора (як чуттєві модуси композитора втілюються у музиці), тіло виконавця (як через тіло виконавця музика стає чутною), тіло слухача (як тілесний та культурний досвід впливає на сприйняття музики), тіло музичного тексту (як музичний текст «свідчить» про тілесні практики композитора та/або епохи в цілому).Розкрито можливості мультисенсорного підходу в гуманітарних дослідженнях. Виходячи з цієї перспективи мистецький твір інтерпретується як матриця чуттєвого, тілесного досвіду його автора. Доцільність такої ідеї яскраво ілюструється на прикладі теоретичної роботи Жоржа Кастнера («Голоси Парижа»), а також творчих біографій Оноре де Бальзака та Шарля Бодлера.Фланування – чуттєве та культурне освоєння міста під час прогулянки, – було не тільки популярною повсякденною практикою 1840-50-х років, яка безпосередньо відбилась на творчості вищезгаданих паризьких митців, але й індикатором стрімких змін урбаністичного простору. З огляду на важливість фланування у творенні культурного простору Парижа було запропоновано оновлене тлумачення цього феномена.Галаслива реклама вуличних продавців та розносників газет, вистави еквілібристів просто неба, бали-маскаради, концерти, а також популярні опери, мотиви яких переспівувались вуличними музикантами – усі ці компоненти не тільки розкривали різноманіття аудіальних практик Парижа, але й слугували полем активного слухового досвіду митців. Композитори (Ф. Шопен, Ф. Ліст, Дж. Верді, Р. Вагнер, Г. Берліоз, М. Глінка), які проживали у Парижі, або неодноразово відвідували його – формували звукові маркери епохи романтизму та кидали виклик звичним формам сприйняття музичного твору, тож актуальність нашого дослідження полягає4у розкритті особливостей звукового ландшафту Парижа 1840-1850-х років та висвітленні ролі творчого внеску М. Глінки у строкату картину аудіальної реальності міста. Задля реалізації цієї мети було окреслено хронологію паризьких концертів, у яких виконувались твори М. Глінки, а також мережу культурних взаємодій композитора з виконавцями, критиками, видавцями та власниками концертних залів. Це дозволило ширше охопити контекстний зміст повсякденних комунікаційних практик.Аналіз критичних відгуків та згадок у музичних медіа дозволив диференціювати особливості рецепції творчості М. Глінки у Парижі, а саме: наголошення на національній специфіці таланту російського композитора в поєднанні з європейськими традиціями музичної культури.Запропоновано новий шлях в інтерпретації мемуарно-епістолярних джерел М. Глінки з точки зору просторової оптики. Екстраполяція методу ментального картографування на творчу біографію композитора дозволяє розшифрувати міру наближення або віддалення його життєвого світу щодо локацій, пов'язаних з музичною (або ширше, культурною) інфраструктурою міста; розкрити потенціал для реалізації артиста у міському контексті; змоделювати сліди соціальних перетинів між різними учасниками культурної комунікації всередині урбаністичного простору, etc.Просторова історія композитора розповідає про його досвід проживання у місті, а також про емоції та метафори, що втілюються у його творчості. Тому занурення у просторовий та звуковий контекст розкриває невидимі лінії присутності «тут і тепер», коли не існує хронологій та періодизацій, але існує синхронність співіснування чуттів, ідей та думок.Ключові слова: місто, метафора, чуттєва культура, культурні практики, урбаністичне музикознавство, звукові дослідження, звуковий ландшафт, ментальна мапа.^UThe thesis is dedicated to the interaction between a composer and urban space, since economical, social, and cultural structures of a city influence realization of the artist and his creative activity. At a micro-level this interaction is manifested in how through literary text one can find out about everyday practices, social communications network as well as peculiarities of space and sound context that surrounded an artist in a city; at a macro-level it represents urban space as a self-sufficient and complicated network of historical, symbolic meanings that define the auditory experience, since listening is not only a physiological act but also a cultural construct.Research and analysis of sound practices in the city cultural landscape is a priority task within the framework of new interdisciplinary projects, such as urban musicology and sound studies. For a better understanding of these research optics, it was for the first time in the Ukrainian humanities that historiography was outlined along with the main circle of issues, sources, and methods that are used by urban musicologists and sound researchers.Understanding of sound considerably deepens in the conteхt of consideration of sensory culture, so based on the analysis of different sources, common topics for this direction were distinguished: criticizing ocularocentricity of the Western culture; criticizing “hierarchization” of senses; criticizing of dualism theory of Rene Descartes. Several items were outlined which are points of approximation between musicology and sensory studies, namely: the performer's body (how through the performer's body music becomes audible), the listener's body (how6bodily experience affects music perception), the composer's body (how the composer's sensory modes materialize in music), the body of a musical text.Possibilities of a multisensory approach in humanities were revealed. Coming out of this perspective, an artwork is interpreted as a matrix of sensory, bodily experience of its author. The expediency of such an idea is vividly illustrated in the context of a Georges Kastner's theoretical work “Les voix de Paris” as well as creative biographies of Honore de Balzac and Charles Baudelaire.Flânerie is a sensory and cultural exploration of a city during a walk, – not only was a popular everyday practice of 1840-50s, which directly reflected on the aforementioned Parisian artists' works but also is an indicator of fast changes of urban space. Considering the importance of flânerie in creating cultural space of Paris, a new notion for this phenomenon was suggested.Noisy advertising of street vendors, acrobat performances, masquerade balls, concerts as well as popular operas, themes of which are sung by street musicians – all these components not only revealed the diversity of sound practices of Paris but also served as a field of active auditory experience of the artists. Composers (F. Chopin, F. Liszt, G. Verdi, R. Wagner, H. Berlioz, M. Glinka), who stayed in Paris or frequently visited it – formed sound markers of the Romanticism era and challenged conventional forms of music piece perception. Thus, the relevance of our research lies in revealing the peculiarities of the soundscape of Paris in the 1840-1850s and covering the role of the artistic contribution of M. Glinka into the diverse picture of urban auditory reality. To reach this goal, Parisian concert chronology was outlined, where M. Glinka's pieces were performed as well as a network of cultural interactions of the composer with the performers, critics, publishers etc. It allowed covering wider the contextual substance of everyday communication practices.Analysis of critical comments in music periodicals allowed to differentiate peculiarities of M. Glinka's art reception in Paris, among them national specificity of his works in connection with the European traditions of the music culture.7The suggested new way of reading M. Glinka's verbal texts from spatial optics. Extrapolating the mental mapping method to the composer biography allows deciphering the degree of approximation or alienation of his lifeworld concerning the locations, connected with music (or wider, cultural) city infrastructure; unlock the potential for an artist realization within urban context; model traces of social interactions between different participants of cultural communication, etc.The composer's spatial story tells us about his experience living in city, as well as emotions and metaphors which are incarnated in his art. That is why, immersion into space and sound reveals invisible presense lines “here and now”, when there is no chronologies and periodisations, but coexistense of feelings, ideas, and thoughts.Keywords: city, metaphor, sensory culture, cultural practices, urban musicology, sound studies, soundscape, mental map.

Досліджено етикетизацію сучасного англо-американського наукового дискурсу як специфічну функціонально-комунікативну категорію, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта щодо поліпшення ефективності комунікації. Засобами передачі категорії етикетизації є комплекс вербальних текстуальних структурно-композиційних та інтерперсональних комунікативних одиниць, ряд яких є культурно забарвленими, а також невербальні візуально-риторичні засоби. До мовних засобів передачі етикетизації належать апроксиматори, індикатори епістемічної модальності, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, засоби вираження деперсоналізації, волюнтативної й деонтичної модальності, а також оцінні та емоційно-експресивні номінації, риторичні запитання і гіпофори. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту та через структурування тексту. Стратегіями етикетизації є "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, виявлення солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий - ергономічний - напрям лінгвістичного аналізу мовних одиниць та їх функціонування в комунікативному процесі. Ергономіка вивчає різні види людської діяльності, в тому числі мовленнєву, з метою визначення передумов їх оптимальності та ефективності. Даний підхід пов'заний із когнітивними аспектами продукування, розуміння та запам'ятовування мовленнєвих повідомлень. Ергономічний аналіз категорій аспекту, часу, стану, модальності, негативності здійснено на матеріалі текстів, які імітують спонтанне мовлення людей і проведено з урахуванням когнітивних, антропологічних, соціальних, психологічних, культурних характеристик комунікантів. Проведено ергономічний аналіз текстів реклами та інструкцій, які є прикладами підготовленого мовлення, оформлено алгоритми їх ефективної побудови. Значну увагу приділено граматичним, лексичним, структурним, графічним засобам оптимального та раціонального оформлення текстів реклами й інструкцій.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з поняттям, змістом, значенням, реалізацією і місцем принципа рівності сторін у кримінальному процесі України. Досліджено проблемні питання практики його застосування й обгрунтовано шляхи їх вирішення. Проаналізовано зарубіжне й вітчизняне законодавство та визначено подальшу лінію розвитку принципу рівності сторін у кримінальному процесі України, запропоновано шляхи удосконалення його застосування в цілому та на окремих стадіях кримінального процесу. Сформульовано теоретичні висновки з досліджених питань і практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення реалізації у кримінальному процесі принципу рівності сторін. Відзначено, що впровадження наведених пропозицій сприятиме підвищенню якості кримінального судочинства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено філософсько-етичну концепцію моральнісної культури, яка значно розширює проблематику етики, виводить її за межі ціннісно-раціонального обгрунтування моральних норм. Аналіз безпосередніх життєвих проявів людини, об'єктивної ціннісної основи творчої самореалізації особистості дозволив виділити такі компоненти моральної культури, як природна моральність, висока моральність, належна моральність, що існували у синкретичній цілісності на раннісних етапах культури. Подальше їх виокремлення пов'язано із зростаючою соціокультурною динамікою. Відносно самостійними ці складові моральнісної культури стають в епоху модерну. Дослідження таких феноменів, як моральнісні норми, моральний ідеал, етичний дискурс, дозволило обгрунтувати їх органічний зв'язок із специфічними культурними умовами, спрямованість на освоєння буттєвих цінностей людського існування. Специфіка моральнісної культури пов'язується із творенням спілкування - єднання як самоствердженням особистості.

  Скачати повний текст

На підставі системного аналізу широкої джерельної бази та наукової літератури визначено комплекс засобів і методів, які використовувала більшовицька влада для впровадження в життя своєї політики. Висвітлено витоки етики лівого радикалізму, її визначальні риси. Досліджено становлення механізму партійно-державного контролю у сфері культури. Проаналізовано вплив політичних репресій на діяльність творчої інтелігенції та їх наслідки для української культури.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "етикет", його соціальне значення як сукупності правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків. Визначено загальнокультурні складові етикетної поведінки майбутнього вчителя трудового навчання, яка є вагомою частиною навчально-виховного процесу. Розглянуто інноваційні технології навчання студентів з основ етикету, методичні підходи до формування у майбутніх учителів трудового навчання знань і вмінь з основ етикету.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження еліптичного речення (ЕР) сучасної англійської мови з метою визначення його когнітивно-комунікативного потенціалу. Розкрито сутність еліпсису як одного з активних явищ синтаксичної деривації, визначено його роль і місце серед близьких і споріднених явищ. Запропоновано методику відмежування еліпсису від них з наступним виокремленням типів, класів і підкласів. Доведено дифузну природу еліпсису як симбіозу процесу та результату спрощення матеріальної структури речення. Особливу увагу приділено аналізу когнітивно-семантичних передумов стиснення реченнєвої структури, проведено лінгвокогнітивне моделювання простих, практичних і гіпотактичних речень, потенційно відкритих для еліпсису, встановлено номенклатуру інваріантних моделей ЕР сучасної англійської мови. З метою визначення функціонально-комунікативних особливостей проаналізовано ЕР з урахуванням актуального членування, комунікативного динамізму та актомовленнєвого устрою. Наведено опис ЕР для двох режимів його використання - як автономної (в пареміології) та як комунікативно зумовленої предикативної одиниці (у трьох дискурсивних формаціях - розмовно-побутовій, публіцистичній і рекламній).

  Скачати повний текст

Зроблено концептуальне осмислення етики бізнесу у контексті сучасного економічного та соціального буття українського суспільства. Визначено її соціоморальний статус як "діючої моральності", вагомого чинника соціальної практики, засобу духовно-практичного освоєння соціуму й орієнтації в ньому. З'ясовано, що у структурі моральних нормативів регулювання поведінки бізнесменів домінуючою цінністю є соціальна відповідальність. Проаналізовано генезу теоретичних уявлень щодо співвідношення прибуткової, моральної та соціальної систем мотивування бізнес-діяльності, яка у сучасній підприємницькій етиці формулюється як необхідність синтезу економічної доцільності та соціоморальної дієвості. Розроблено періодизацію становлення соціально-філософського й етичного знання про моральні чинники бізнес-культури, наведено характеристику трьох основних етапів становлення етики бізнесу (кінець 1950-х - початок 1980-х рр., 1980-ті - початок 1990-х рр., 1990-ті - 2000 рр.). Зроблено експлікацію основних понять моральної теорії до бізнес етики, виявлено своєрідність прояву таких ціннісних гіпернорм, як "свобода", "вибір", "гідність" у контексті соціоекономічної практики різних категорій (шести груп) підприємців, яка полягає в опосередкуванні та конкретизуванні даних понять у формулах "здоровий прагматизм", "справедлива нерівність" (Дж. Ролс), "обопільна згода щодо вигідних зв'язків". З'ясовано, що у поліфункціональних призначеннях етики бізнесу (ціннісно-орієнтуючій, нормативно-регулювальній, організаційно-управляючій функціях) центральне місце традиційно посідає забезпечення практичного інтересу ділової людини. Розкрито праксеологічну та соціально-меліористську можливості бізнес-культури. Виявлено, що морально-відповідальна поведінка бізнесменів дедалі більше враховує загально-суспільні потреби узгодження виробничих, комерційних, споживацьких і суспільних інтересів, а також обов'язковість забезпечення "соціального блага" та здійснення "соціальної анімації", утворення у соціумі атмосфери ділового партнерства та співробітництва. Доведено необхідність запровадження соціоморальної педагогіки як особливого розділу систем освіти бізнесменів, орієнтованої на вимоги етичного та соціального менеджменту, формування культури "малоконфліктної" поведінки, етичної профілактики рецидивів "професійної деформації".

  Скачати повний текст

Проаналізовано лінгвопрагматичні та соціолінгвістичні особливості корпоративного дискурсу. Обгрунтовано його виділення, запропоновано визначення, виокремлено основні компоненти, а також проаналізовано лексичні шари, які складають корпоративний дискурс та відрізняють його від інших різновидів. Корпоративний дискурс реалізується в інституційній сфері, а також виявляється у міжособистісних стосунках. Виокремлено шість типових комунікативних ситуацій з різними адресатно-адресатними характеристиками. Доведено, що комунікативну поведінку учасників зумовлюють цінності корпоративної культури компанії. Визначено основні напрями реалізації корпоративного іміджу для рекламних і PR компаній. Вивчено засоби створення корпоративного іміджу у віртуальному просторі. Проаналізовано комунікативні риси поведінки керівників великих компаній, які репрезентують директивний і демократичний стилі менеджменту. Виявлено засоби реалізації гендерного фактора. Вивчено комунікативні стратегії та тактики у корпоративному контексті.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "соціально-економічний потенціал вищої школи" (СЕПВШ), який становить синергетичну сукупність потенціалів ВНЗ, здатних надавати освітньо-наукові послуги відповідної якості, кількості й асортименту. Розширено розуміння специфіки формування потенціалу вищої школи (ВШ) в контексті єдності складових її локальних потенціалів і взаємозв'язку реального та потенційного. Доповнено інструментарій наукового пізнання формування СЕПВШ шляхом використання методів аналізу локальних потенціалів, синтезу детермінантів зовнішнього оточення, оцінки врахування факторів середовища. Розкрито стратегічний підхід до нарощування соціального потенціалу ВШ на деонтологічних засадах, які спонукають персонал дотримуватись професійної етики та позиціонувати освітній заклад у зовнішньому середовищі в контексті соціальної відповідальності.

  Скачати повний текст

Висвітлено соціологічні аспекти створення торгово-розважальних комплексів (ТРК), розглянуто еволюцію основних історичних етапів розвитку близькосхідних і закордонних ТРК. Розроблено класифікаційну матрицю будівель ТРК і простежено відмінності їх функціонування, виявлено фактори, які впливають на формування ТРК. Сформовано рекомендації щодо проектування основних функціонуючих зон в структурі малих, середніх і великих ТРК, визначено склад і параметри приміщень ТРК. Рекомендовано принципи архітектурно-планувальної організації ТРК. Запропоновано основні конструктивні системи для проектування та будівництва ТРК, визначено соціально-економічну ефективність проектних рішень ТРК. Розроблено рекомендації з розміщення ТРК в міській забудові й організації ділянок, надано пропозиції з номенклатури типів ТРК із розробленням до неї об'єктів-представників, рекомендовано об'ємно-просторові рішення ТРК на основі протяжних, компактних і розчленованих композиційних схем. Виявлено прийоми формування об'ємно-просторової організації інформаційно-розподільчих пристроїв ТРК із застосуванням даної номенклатури елементів благоустрою, малих архітектурних форм і реклами.

  Скачати повний текст

Метою роботи є підвищення точності знаходження часових міток зміни сцен у відеопотоці чи відеозаписі шляхом розробки методів та алгоритмів, а також перевірки їх на практиці, з метою подальшого застосування різноманітних перетворень над окремими сценами відеозапису або їх незалежного аналізу.Основою розроблених методів є адаптивні підходи на базі машинного навчання, які було апробовано на різноманітних доступних вибірках даних, що довело високу ефективність запропонованих методів. В сфері обробки відео актуальними є багато задач, і визначення меж сцен – одна з важливих. Відомі методи або недостатньо точно вирішують поставлену задачу, або стають надто складними і вибагливими до обчислювальних ресурсів, все ще не досягаючи високих показників якості.Розбиття на сцени дозволяє: розділити весь відеопотік на відносно відокремлені та корисні частини (з різних причин: реклама, ефективна пауза); проаналізувати присутність визначених персонажів у спостережуваній сцені та їх поведінку (що саме роблять дійові особи; аналіз частоти появи – це може бути використане з міркувань безпеки, аби знайти епізоди відеозаписів з певною діяльністю; а також для трансляцій змагань, щоб знайти конкретний або кульмінаційний момент, або відстежувати дії гравців та робити інший аналіз гри); надалі анотувати окремі сцени, визначати їх характеристики; відстежуватилюдей та їх дії або переміщення об’єктів з широкою сферою застосувань, а також виявляти важливі моменти у довгих відеозаписах чи відеопотоках. Розбиття на сцени дозволяє впровадити швидшу та більш зручну навігацію по довільномувідеозапису: відеофільму, відеозапису шоу, чи, скажімо, запису гри (зокрема, комп’ютерної) – аби знайти моменти, які викликають найбільший інтерес; та багато інших застосувань. Також розбиття на сцени, безперечно, покращитьзручність перегляду (user experience), адже замість переміщення в часі («перемотка», стрибки вперед і назад на певний час, коли важко локалізувати подію в записі, яка цікавить) з’явиться можливість швидкої навігації між окремими сценами, як, наприклад, при розмітці відео в YouTube.^UThe purpose of the work is to increase the accuracy of finding time stamps of scene changes in a videostream or videorecording by developing methods and algorithms, as well as verifying them in practice, with the aim of the following application of various transformations to individual scenes of a video recording or their independent analysis. The basis of the developed methods are adaptive approaches based on machine learning, which were tested on various available datasets, which proved the high efficiency of the proposed methods. In the field of video processing, scene boundaries localization is one of the important tasks. Known methods either do not solve the task accurately enough, or become too complex and demanding on computing resources, but still do not achieve high quality indicators.Splitting the whole video into scenes allows to: divide the entire video stream into relatively separate and useful parts (for various reasons: advertising, effective pause); analyze the presence of specific characters in the observed scene and their behavior(what exactly the actors are doing; occurrence frequency analysis – this can be useful for security reasons, to find episodes of video recordings with a certain activity; and for broadcasts of competitions, to find a specific or culmination moment, or trackplayer actions and perform other game analysis); for individual scenes further annotation, determine their characteristics; track people and their actions or the movement of objects with a wide range of applications, as well as detect important moments in long videos or video streams. Video scenes localization allows faster and more convenient navigation on any video recording: a video film, a video recording of a show, or, say, a recording of a game (in particular, a computer one) – to find the moments of the greatest interest; and many other applications. Also, the division into scenes will undoubtedly improve the user experience (viewing convenience), becauseinstead of moving in time (backward and forward rewinding, jumping for a certain time, when it is difficult to localize an event in the record of interest), there will be an opportunity to quickly navigate between individual scenes, as, for example, in a YouTube video labeled with time ticks.

Досліджено процес формування гендерних ідентичностей за допомогою реклами. Проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи щодо визначення гендерних ідентичностей та їх формування засобами реклами. Виявлено особливості функціонування реклами, зокрема, її інтеграції з гендерними ідентичностями на підставі вдосконалення визначення маскулінності та фемінності, характерних для українського суспільства. Визначено мотиви придбання товарів і послуг, з урахуванням яких розроблено класифікацію українських споживачів. З використанням методу семантичного диференціала наведено оцінку сучасної української реклами, виявлено її позитивні та негативні риси. Розроблено рекомендації щодо поліпшення якості реклами, сформульовано пропозиції щодо внесення доповнення до закону "Про рекламу" з метою ліквідації можливої дискримінації за ознакою статі, стереотипного зображення образів жінки й чоловіка в рекламі, забезпечення принципів гендерної толерантності.

  Скачати повний текст

З'ясовано економічну суть, значення та родову належність підприємництва. Наведено визначення понять і видів підприємництва, а також права на підприємницьку діяльність як права на здійснення самостійної, ініціативної, інноваційної, процесійної, систематичної діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку за умов існування ризику, з дотриманням прав і законних інтересів інших осіб, а також з відповідальністю за результати такої діяльності її суб'єктів. Виявлено ознаки підприємництва, зокрема, інноваційність, систематичність, професійність, ризик і його цілі. Досліджено питання стосовно суб'єктів права на підприємницьку діяльність. Виявлено значення соціальної відповідальності й етики у реалізації права на дану діяльність. Обгрунтовано пропозиції з удосконалення правового регулювання підприємництва.

  Скачати повний текст

У дисертації на основі аналізу психологічної, педагогічної літератури та особливостей професійного становлення майбутніх медичних сестер з'ясовано сутність і структуру їхньої професійної етики, визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісний, діяльнісний), показники та рівні її сформованості (емпірично-інтуїтивний, нормативно-репродуктивний, ціннісно-рефлексивний). Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної етики майбутніх медичних сестер у процесі фахової підготовки. Розроблено методику реалізації педагогічних умов формування професійної етики майбутніх медичних сестер, що складається з чотирьох блоків (функціонально-цільового, змістово-діяльнісного, управлінсько-технологічного, оцінно-результативного) і комплексно відображає мету, завдання, педагогічні умови, форми, методи, етапи та рівні розвитку досліджуваної якості.^UThe dissertation determines the essence of future nurses' professional ethics as a complex professionally important personal quality which integrates the humanistic value orientations, professional and ethical principles, acquired in the process of moral qualities' professionalization governing professional activity and communication. It was based on the analysis of psychological, pedagogical literature and peculiarities of future nurses' professional formation.There are four interrelated components in the structure of professional ethics of future nurses: motivational-value, which reflects the formation of professional-ethical position and personal attitude to the values of professional activity (humanism, charity and preservation of patients' life and health); cognitive, which characterizes the competence of future nurses in the field of professional ethics, understanding of the norms and principles of medical deontology; personal, represented by professionally important moral qualities of the individual, and active, that finds expression in the formation of practical skills to establish constructive relationships with subjects of the healing process on the basis of norms and values of medical ethics and deontology.

  Скачати повний текст