Дисертацію присвячено зіставному лексико-семантичному аналізу іменників на позначення етикету в українській, англійській та угорській мовах. Розроблено нову методику типологічного дослідження лексико-семантичних полів, що базується на поєднанні лінгвістичних методів з математичними теоріями. Виділено кількісні та якісні параметри міжмовного зіставлення іменників. Накреслено шляхи теоретичного і практичного розв'язання проблеми лінгвокультурологічного підходу до когнітивного аспекту вивчення міжмовних контактів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розв'язанню проблем підвищення моралі в засобах масової інформації (ЗМІ) на теоретичному, методичному й емпіричному рівні. Комплексно розроблено основи журналістської етики, її розділів: аксіології, деонтології, диференційовано етичні цінності, норми, правила й етикетні вимоги, а також нормативні документи, що їх містять. Здійснено порівняльний аналіз зарубіжних і чинного українського кодексів журналістської етики, десяти зарубіжних систем ціннісно-етичного регулювання журналістської діяльності. Досліджено трансформацію 50 найбільш тиражних незалежних видань усіх областей України, виявлено зовнішню і частково внутрішню їх трансформацію, девіантність моралі, інтерферентність етичних вимог. Все це стало основою для розробки проекту кодифікованого кодексу журналістської етики, концепції ціннісно-етичного регулювання журналістської діяльності.

  Скачати повний текст

Дослідження проведено у руслі когнітивно-комунікативного підходу до мови, що визначає його актуальність. Виявлено вербалізовану в сучасній англійській мові концептуальну модель неправди. Розглянуто комунікативну ситуацію неправди через змінні соціально-прагматичного контексту, виявлені та систематизовані мовленнєві стратегії, завдяки яким неправда знаходить своє дискурсивне втілення. Побудова концептуальної моделі здійснюється шляхом прототипічного моделювання на рівні дискурсу, що дозволяє чітко визначити прототип і маргінальні різновиди неправди. Виявлено, що гендерний параметр є найбільш вагомим соціальним параметром, який зумовлює використання прототипного та маргінальних різновидів неправди. Види неправди реалізуються через певні мовленнєві стратегії або групи мовленнєвих стратегій. Найбільший арсенал стратегій має прототипна неправда та різновиди неправди, що знаходяться найближче до неї - біла та етикетна неправди.

  Скачати повний текст

Розглянуто психологічні, психолінгвістичні та лінгвістичні основи формування мовленнєвої культури російськомовних першокласників, виділено провідні принципи та критерії добору мовного матеріалу. На підставі аналізу лінгвістичних, психолого-педагогічних і методичних джерел, практики сучасної початкової школи розроблено лінгводидактичну технологію формування культури українського мовлення російськомовних першокласників. Визначено етапи формування культури мовлення, визначено застосування адекватних методів, прийомів і засобів мовленнєвої практики, висвітлено процеси та результати дослідно-експериментального навчання, яке передбачає створення навчально-мовленнєвої діяльності, спрямованої на поетапне засвоєння основних комунікативних ознак мовленнєвої культури за чотирма напрямками: опанування норм сучасної української культурної мови (орфоепічна та граматична правильність), формування навичок активної роботи зі словом (точність, чистота, багатство мовлення), формування вмінь діалогічного висловлювання (доречність, мовленнєвий етикет), формування навичок монологічного мовлення (логічність, виразність) та побудову системи підготовчих і мовленнєвих вправ.

  Скачати повний текст

Досліджено етикетизацію сучасного англо-американського наукового дискурсу як специфічну функціонально-комунікативну категорію, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта щодо поліпшення ефективності комунікації. Засобами передачі категорії етикетизації є комплекс вербальних текстуальних структурно-композиційних та інтерперсональних комунікативних одиниць, ряд яких є культурно забарвленими, а також невербальні візуально-риторичні засоби. До мовних засобів передачі етикетизації належать апроксиматори, індикатори епістемічної модальності, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, засоби вираження деперсоналізації, волюнтативної й деонтичної модальності, а також оцінні та емоційно-експресивні номінації, риторичні запитання і гіпофори. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту та через структурування тексту. Стратегіями етикетизації є "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, виявлення солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукову доцільність застосування гендерного підходу в історико-етнологічних дослідженнях української культури, що сприяє їх більшій об'єктивності та цілісності. Якісний зміст стереотипу фемінінності українців відповідає патріархальному канону внаслідок дії архаїчних та християнських світоглядних чинників. Висвітлено становище жінки у подружжі, зумовлене її значними майновими правами. Господарські обов'язки жінки визначені традиційним гендерним розподілом праці у сім'ї. В особистих стосунках та етикеті простежено дію подвійного морального стандарту поведінки чоловіків та жінок. Процес гендерної соціалізації дівчат завідчує етнокультурну специфіку форм та способів формування жіночої ідентичності в українській сім'ї (у ритуалах, іграх, іграшках, трудовому вихованні). Періоди життя жінки та її функції у сім'ї дозволили класифікувати базові соціально-вікові статуси (дівчинка, дівчина, жінка, баба) та ключові соціальні ролі (дружина, мати, господиня). Усталений сценарій реалізації жінкою гендерної програми передбачав життя у подружжі, тоді як самотні жінки (вдови, покритки) розглядались як соціальна аномалія. Розкрито особливості поведінки та контактів із соціальним оточенням згаданих категорій жінок.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльний аналіз лексико-семантичної структури російських та англійських дієслів мовлення. Виділено елементарні одиниці значення (семи) дієслів мовлення за допомогою компонентного аналізу та здійснено їх класифікацію. Дієслова мовлення поділяються на три класи: нейтральні (ядерні, наприклад, говорить, произносить), дескриптивні (які характеризують зовнішній аспект мовлення, тобто особливості артикуляції, наприклад, заикаться, шепелявить) та конкретизуючі (що описують внутрішні аспекти мовних актів, одним з найважливіших є комунікативна мета того, хто говорить), до складу яких входять дієслова спілкування (беседовать), повідомлення (сообщать), волевиявлення (приказывать), емоційного впливу (ругать) і мовного етикету (приветствовать). Структуру значення цих дієслів вивчено комплексно з урахуванням особливостей граматичної будови кожної з мов. Проаналізовано та порівняно семантику категорій граматичного виду, перехідності, зворотності, та засоби передачі в обох мовах кількісно-часових значень. У російській та англійській мовах зазначена лексико-семантична група є численним класом. Більшість сем характерні для обох мов, можуть відрізнятися лише варіанти їх комбінування.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано систему методичної роботи з фразеологізмами тематичної групи "вербальне та невербальне спілкування" у початковій школі, яка узагальнено відображає зміст та форми педагогічного впливу на процес формування у дітей навичок культури спілкування з урахуванням лінгвістичних та екстралінгвістичних засобів. Упорядковано програму роботи з фразеологізмами "ввічливості" на міжпредметному рівні, яка узагальнено відображає зміст навчального матеріалу, типологію вправ, сформованість умінь, обсяг теоретичного матеріалу з культури спілкування, фразеологічний мінімум. Досліджено вплив роботи з фразеологічними одиницями даного типу на формування навичок культури спілкування та розвиток мовної і мовленнєвої компетенції молодших школярів. Розроблено теоретико-методологічні засади підвищення ефективності роботи з фразеологізмами як засобу вираження мовленнєвого етикету, поліпшення навичок культури спілкування молодших школярів та формування уміння сприймати усне й писемне мовлення, розуміти зміст висловлювання, виражений вербальними та невербальними засобами.

  Скачати повний текст

Встановлено ступінь моральної заданості в етикетній імперативності, що редукує себе в систему соціальної комунікативності. Проаналізовано структурні складові етикету, його функціональне значення в організації й упорядкуванні соціальних зв'язків, колективних й індивідуальних видів поведінки. З'ясовано роль даного соціокультурного феномену у формалізації культурних еталонів і цивілізованих стереотипів моральних відносин, формуванні уявлень про належне в раціонально-емоційній сфері моральної свідомості.

  Скачати повний текст

Досліджено синтаксичну природу та стилістичні особливості конструкцій мовленнєвого етикету в українській мові (на матеріалі художньої творчості та епістолярію українських письменників та культурних діячів XIX - XX с.). Висвітлено формально-граматичний, семантико-функціональний, комунікативно-прагматичний, лінгвостилістичний і культурологічний аспекти вивчення етикетних конструкцій. Обгрунтовано пріоритетність поглибленого синтаксичного аналізу у комплексному дослідженні системи конструкцій мовленнєвого етикету з урахуванням формально-синтаксичних, семантико-синтаксичних, комунікативних і стилістичних особливостей. Введено поняття "етикет висловлювання". Охарактеризовано основні вияви спонукально-побажальної модальності. Проаналізовано структурні типи дієслівних та іменникових предикатів. Простежено явища фразеологізації й еліптизації структури етикетних висловлювань. Уперше в українському мовознавстві здійснено структурно-семантичну типологізацію конструкцій мовленнєвого етикету, які виражають привітання, подяку, вибачення, люб'язність, прощання, запрошення, побажання, поздоровлення (віншування), благословення, прихильність.

  Скачати повний текст

Розглянуто статус вигуків у системі частин мови, їх місце у цій системі, взаємодію з іншими членами цієї системи. Установлено комунікативно-прагматичні значення англійських вигуків: конвенційно-обумовлені та контекстуально-обумовлені. Серед вигуків/вигукових висловлень з конвенційно-обумовленими прагматичними значеннями проаналізовано вигуки-директиви та вигуки-експресиви. Установлено, що вигуки-директиви за своїм складом неоднорідні та відрізняються за ступенем категоричності, вживаністю в офіційній і неофіційній обстановці, за соціальним статусом комунікантів. Зазначено, що вигуки-експресиви відбивають багатий експресивний фонд сучасної англійської мови - від формул соціального етикету до емоційних реакцій і оцінок. Показано, що вигуки з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням залежать від контексту, ситуації, в яких виявляється їх конкретне значення. Вони класифікуються за емоційними характеристиками. Проаналізовано прагматичне варіювання та прагматичний синкретизм вигуків, їх місце у дискурсі. Виявлено типи прагматично істотних зв'язків вигукових висловлень з іншими компонентами дискурсу, зокрема відношення прагматичного узгодження й прагматичного неузгодження, особливості інтеракціональних ходів у процесі спілкування.

  Скачати повний текст

Розглянуто етикетні латиномовні твори української літератури, написані протягом XVI - XVIII ст., а саме різноманітні види етикетної поезії: панегірики (енкомії), епіталами, генеліакони, епіцедії, патетичні вірші, парамітетику, які оспівували людину, її земне життя і здобутки. До наукового обігу введено тексти української латиномовної етикетної поезії зазначеного періоду, здійснено їх опрацювання та детальне вивчення, що дало змогу реконструювати цілісну картину поступу українського письменства та простежити його тісний зв'язок з суспільними процесами.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та еспериментально перевірено систему навчання українського усного діалогічного мовлення учнів V - IX класів, що сприяє засвоєнню знань про діалог, формуванню умінь і навичок продукування діалогічних висловлювань (реплік, єдностей, текстів) за різних мовленнєвих ситуацій. Розкрито суть запропонованої та апробованої методики, яка передбачає ознайомлення з лінгвістичними і паралінгвістичними поняттями і термінами з діалогічного мовлення, використання чіткої системи комунікативних вправ (мовно-мовленнєвих, умовно-мовленнєвих і власне мовленнєвих) та їх складових частин - форм українського мовленнєвого етикету, дотримання загальнодидактичних і власне методичних принципів навчання, застосування найефективніших методів і прийомів навчання усного діалогічного мовлення, проведення факультативних занять і позаурочних заходів, урахування міжпредметних зв'язків. Ефективність даної методики теоретично обгрунтовано й експериментально доведено.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику навчання старшокласників моделей комунікативної поведінки (МКП) британців у повсякденних ситуаціях міжкультурного спілкування. Уточнено зміст поняття МКП, здійснено порівняльне дослідження вербальних і невербальних компонентів МКП у Великій Британії й Україні. Проведено анкетування 376-ти старшокласників з метою визначення можливих "комунікативних пасток", в які можуть потрапити учні під час подорожі до Великої Британії. Вивчено психологічні особливості старшого шкільного віку, які враховано у процесі навчання МКП. Розроблено систему вправ для навчання старшокласників МКП британців, як складається з п'яти підсистем. Розглянуто підготовчий та основний етапи навчання МКП. Експериментально доведено ефективність розробленої методики, показано перевагу подачі навчального матеріалу за зоровим і слуховим каналами одночасно, а також комплексу вправ з включенням порівняння МКП у Великій Британії та Україні. Уточнено критерії оцінки рівня сформованості навичок використання старшокласниками МКП британців у діалогічному мовленні. Вперше виділено критерій дотримання мовленнєвого етикету під час спілкування в соціально-побутовій сфері. Розроблено методичні рекомендації щодо впровадження методики навчання МКП у навчальний процес у старшій школі.

  Скачати повний текст

Розкрито прагматичну сутність ввічливості, охарактеризовано її функціонально-комунікативні параметри в сучасній українській мові. Виявлено функціонально-прагматичні особливості засобів реалізації етикетного принципу та визначено їх функції в ситуаціях спілкування. Проведено системний аналіз застосування етикетних комунікативних стратегій. Вперше розроблено класифікацію кліше мовленнєвого етикету згідно з функціонально-прагматичною типологією. На матеріалі української мови вперше оцінено вплив принципу ввічливості та засобів його реалізації на досягнення запланованих результатів. Досліджено опосередковані комунікативні стратегії в системі засобів виявлення ввічливості, найбільш радикальними з яких є іронічні висловлювання. Вперше розглянуто іронію як прагматичну стратегію спілкування.

  Скачати повний текст

Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування професійного мовленнєвого етикету майбутніх інженерів-педагогів (усвідомлення студентами доцільності формування професійного мовленнєвого етикету; систематичне оволодіння відповідними засобами). Визначено зміст поняття "професійний мовленнєвий етикет". Розроблено модель поняття "професійний мовленнєвий етикет інженера-педагога", а також засоби формування мовленнєвого етикету. На підставі аналізу результатів теоретичних і експериментальних досліджень визначено та теоретично обгрунтовано структуру та зміст курсу "Мовленнєвий етикет інженера-педагога". Експериментально підтверджено ефективність розробленого курсу та визначених педагогічних умов його реалізації.

  Скачати повний текст

Зазначено, що термін - це слово чи словосполучення, що виражає певне наукове поняття. Термінологічний словотвір відображає переважно свідомий, соціально прискорений процес термінотворчості. Засвоєння іншомовних термінів є показником певної фази запозичення світових культурних цінностей. Опрацьовані у європейському мовознавстві вимоги до стандартизації семантики та структури термінів передбачають послідовне проведення принципів номінації, оцінки, уніфікації. Проникнення первісно англійської термінології Інтернету до словників інших мов розглянуто як прояв процесів інтернаціоналізації за сучасних умов. Комп'ютерна термінологія у мовах різних систем формується стихійним шляхом, а також внаслідок цілеспрямованих заходів на основі словотвірних засобів конкрентної національної мови, шляхом калькулювання або прямого запозичення. Критерії формування термінів, затверджені Академією мови та літератури Ірану, свідчать про її подальшу пуристичну орієнтацію. Наявність англійських елементів у текстах перськомовного Інтернету є пояснимим явищем. Певна група назв-"етикеток" нового засобу масової інформації виявляє свої властивості як номенклатура. За критерієм структури загальною тенденцією є відповідність простому англійському терміну простого перського, а складному англійському - складного перського. Для перських термінів-словосполучень у комп'ютерній галузі властиве збереження перських граматичних (синтаксичних) морфем і вплив англійського прототипу. За семантичною характеристикою перська комп'ютерна лексика має адекватне відтворення англомовного оригінального масиву термінів.

  Скачати повний текст

Досліджено мовні засоби та специфіку реалізації мовленнєвих стратегій ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів. Дискурс даних форумів є мисленнєво-комунікативним феноменом, процесом і результатом мовленнєвої діяльності користувачів Інтернет-форуму, що у гіпертрофованому вигляді відображає загальні характеристики сучасної західної культури постмодерну. Модель реалізації стратегії ввічливості у дискурсі німецькомовних Інтернет-форумів містить глобальну стратегію ввічливості та локальні стратегії, що втілюються у вигляді мовних сигналів - індикаторів ввічливості. Глобальна стратегія ввічливості, що реалізується у дискурсі зазначених форумів, базується на концепті "ввічливість" німецької лінгвокультурної свідомості. Вона представлена чотирма підсистемами: позитивною неетикетною ввічливістю, позитивною етикетною ввічливістю, негативною неетикетною ввічливістю та негативною етикетною ввічливістю. Співвіднесення локальних стратегій ввічливості з підсистемами глобальної стратегії ввічливості зумовлене специфікою, притаманною комп'ютерній комунікації.

  Скачати повний текст

Досліджено семантичні та прагматичні особливості метакомунікативного блоку прощання в англомовному художньому дискурсі. Визначено структурно-семантичні та прагматичні ознаки метакомунікативного блоку прощання, встановлено його статус, розглянуто комунікативно-функціональні різновиди й їх характеристики. Виявлено основні мовленнєві стратегії та тактики, якими користуються комуніканти для розмикання мовленнєвого контакту. Виокремлено передзавершальні, завершальні та постзавершальні контакторозмикаючі метакомунікативні висловлювання, визначено їх семантику та функції. Досліджено завершальні метакомунікативні одиниці, які описано за допомогою етикетно-закріплених мавленнєвих формул. Описано форми звернення до знайомого та незнайомого адресата на фазі розмикання мовленнєвого контакту. Розглянуто особливості функціональної взаємодії вербальних і невербальних засобів комунікації у метакомунікативному блоці прощання.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності. Науково обгрунтовано визначення категоріальних і сутнісних ознак понять "художньо-предметна діяльність", "мовленнєві жанри", "дитячий персональний дискурс" стосовно дітей третього року життя. Визначено критерії та показники розуміння (ступінь узагальнення та інтерес до мовлення) та активного мовлення (самостійність, ініціативність та адекватність) дітей третього року життя. Встановлено особливості прояву мовленнєвої активності дітей у даний віковий період. Підтверджено ефективність реалізації таких педагогічних умов розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності: поступове збагачення мовленнєвих жанрів дитячого мовлення (від елементарних етикетних моделей до участі у розмові з дорослим, іншою дитиною, іграшкою) у процесі художньо-предметної комунікації; поетапне формування персонального дискурсу дітей третього року життя методом застосування спонукальних мовленнєвих дій педагога; стимулювання мовленнєвої активності дітей засобами художнього слова.

  Скачати повний текст