Проведено дослідження наукової та громадсько-культурницької діяльності академіка М.Ф.Біляшівського. Розглянуто процес становлення ученого як особистості та формування його наукових поглядів. Проаналізовано дослідження ученого у галузі археології, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, етнографії та музеєзнавства, визначено основні напрямки його наукової діяльності. Охарактеризовано внесок М.Ф.Біляшівського в розширення державної музейної мережі України. Досліджено концепцію ученого про створення місцевого музею, розроблену на базі власного практичного досвіду директора Київського міського художньо-промислового та наукового музею. Висвітлено внесок М.Ф.Біляшівського у формування теоретичних положень вітчизняного музеєзнавства як наукової дисципліни. Значну увагу приділено пам'яткознавчій та пам'яткоохоронній діяльності М.Ф.Біляшівського. З'ясовано, що позитивне вирішення основних проблем збереження вітчизняної історико-культурної спадщини учений вбачав у виведенні їх на загальнодержавний рівень у контексті прийняття національного пам'яткоохоронного законодавства. Висвітлено активну діяльність М.Ф.Біляшівського у різних пам'яткоохоронних інституціях та показано роль наукової інтелігенції в національно-культурному розвитку України кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено прізвищеві назви та прізвища Нижньої Наддніпрянщини (надвеликолузький регіон) кінця XVI - початку ХХІ ст та розглянуто їх етимологію. Зазначено, що об'єктом комплексного аналізу є семантико-структурна класифікація антропонімів. Визначено основні засоби ідентифікації особи. Встановлено обсяг онімної та апелятивної лексики, що мотивувала назвиська надвеликолузького регіону, проаналізовано семантичні групи імен і прізвиськ апелятивного походження, а також апелятивні означення особи, які лежать в основах даних ймень. Доведено, що семантико-структурний аналіз прізвищ дозволив встановити основні способи творення, зокрема, лексико-семантичний та морфологічний, допоміг виявити основні моделі надвеликолузьких прізвищ у діахронічному плані. За допомогою залучення антропонімного матеріалу козацьких "Реєстрів" 1649 року, архівних даних Коша Нової Запорізької Січі, історико-етнографічних і власноручних записів простежено динаміку розвитку прізвищевої системи Нижньої Наддніпрянщини, зокрема, надвеликолузького регіону. На підставі результатів комплексного аналізу даної системи, показано, що виявляючи регіональні особливості, вона функціонує як складова частина української антропонімії.

  Скачати повний текст

На підставі опрацювання бібліографічних джерел та архівної інформації, вперше залученої до наукового обігу, здійснено науково-бібліографічну репрезентацію вивчення історії та етнографії Криму кінця XVIII - початку XX ст., проведено класифікацію та аналіз родо-видового складу бібліографічного матеріалу. Виділено основні кримознавчі наукові центри Російської імперії та визначено з використанням просопографічного методу персональний склад вчених та аматорів, які проводили історико-етнографічні дослідження півострову. Досліджено основні закономірності, етапи та напрямки історико-етнографічного вивчення Криму у контексті розвитку історичної науки, принципи її бібліографічної репрезентації, ступінь адекватності, повноти та точності у бібліографічному інформуванні.

  Скачати повний текст

На підставі польових досліджень, проведених протягом 1993 - 2003 рр., та їх діахронного співставлення з архівними та друкованими джерелами середини XIX - XX ст. зроблено спробу наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся - регіону побутування реліктових етнографічних явищ та найбільш постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено інваріантну основу обрядової моделі та її факультативні елементи. Визначено чотири локальні варіанти святкової композиції, характер зв'язків між ними, спрособи переходу від одного до іншого, з'ясовано територію їх побутування. Особливу увагу приділено розгляду проблеми весільної семіосфери - знаковості часового та просторового аспектів, семантиці головних ритуальних груп (атрибутів та учасників). Зазначено, що проведене дослідження продовжує та розвиває традицію етнорегіональних студій весільного ритуалу українців, започатковану вітчизняними дослідниками П.Чубинським, В.Кравченком, А.Кримським, Г.Пашковою, В.Борисенко. До наукового обігу введено ряд нових обрядових сюжетів та етнографічних фактів як додаткове джерело вивчення духовної культури Українського Полісся.

  Скачати повний текст

Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміну "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено весняно-обрядовий фольклор Буковини, до якого входять веснянки, гаївки, постові, воскресні та юріївські пісні. З'ясовано, що зібрані зразки весняної народної поезії Буковини мають всеукраїнський і всеслов'янський характер їм також притаманні локальні варіативні особливості. Разом з тим, виявлено цікаві етнографічні комплекси проведення весняних народних хороводів та ігор, з'ясовано успішну фольклоризацію "церковних", "побожних пісень", встановлено ступінь збереження юріївських "пастушних" пісень. Вперше в українській фольклористиці зібрано, розглянуто та проаналізовано народну поезію весняного циклу буковинського краю, реабілітовано ім'я та введено до наукового обігу праці українського письменника і фольклориста Корнила Ластівки.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено, введено до наукового обігу, систематизовано та проаналізовано кримознавчі публікації тюркомовних періодичних видань кримськотатарської діаспори від кінця XIX ст. до 1991 р. (близько 4-х тис. позицій). Висвітлено внесок даних наукових розробок у розвиток історіографії Криму. Вперше комплексно та всебічно відтворено історію становлення та розвитку видавничої діяльності кримськотатарської діаспори у 1888 - 1991 рр. Репрезентовано біографії видавців, редакторів і авторів публікацій, встановлено провідні тенденції та напрями вивчення Криму закордонними кримськотатарськими вченими. Відтворено повний історико-етнографічний репертуар публікацій тюркомовних видань діаспори до 1991 р.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему всебічного виховання учнів основної та старшої школи на основі вивчення, засвоєння та дослідження української традиційної народної культури та відтворення найкращих зразків народного мистецтва. Розроблено методологічні засади процесу засвоєння традиційної народної культури. Проведено історико-теоретичне дослідження сутності фольклористично-етнографічної діяльності й обгрунтовано вимоги щодо її організації. Розроблено й експериментально апробовано методику виховання школярів засобами фольклористично-етнографічної діяльності. Обгрунтовано необхідність проведення навчально-пізнавальної, експедиційної, науково-дослідної та творчої роботи, що сприяє всебічному розвитку школярів та забезпечує їх етнізацію.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історіографію вивчення культури даного регіону та розглянуто особливості міграційних процесів, що вплинули на її формування. Зазначено, що особливу увагу приділено характеристикам сучасного стану міжконфесійних та етнонаціональних відносин, а також визначено напрямки культурної політики щодо їх урегулювання. Обгрунтовано необхідність повернення традиційних для півострова форм святковообрядової культури як засобу, що сприятиме духовному взаєморозумінню між представниками різних національних меншин та етнічних груп, які зараз мешкають на півострові. Акцентовано увагу на типових ознаках святковообрядових традицій, які об'єднують їх між собою, незалежно від етнічної та релігійної визначеності. Запропоновано уточнену методику етнографічних досліджень у кримському регіоні та розглянуто перспективну для нього програму-модель організації просвітницької діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив наукової методології, методики експедиційної роботи та організаційної діяльності Володимира Гнатюка на розвиток української етнологічної науки в кінці XIX - на початку XX ст. Зазначено, що основним положенням концепції вченого було доведення засобами етнологічної науки ідеї соборності українського народу, його єдності та неподільності. Проаналізовано наукову працю В. Гнатюка в Науковому Товаристві ім. Шевченка (НТШ), охарактеризовано його різноманітні наукові контакти як наукового секретаря НТШ з діячами української науки, а також науковцями інших країн, вперше висвітлено його роль у пропагуванні України та української етнографічної науки в зарубіжному світі. Вивлено нові факти щодо методики наукової діяльності вченого, вироблення ним комплексного підходу до дослідження народної культури, простежено вплив науковця на молоде покоління дослідників. Узагальнено спадщину В. Гнатюка як дослідника матеріальної та духовної культури українців, етнодемографічних процесів, зокрема, його роль у доведенні етнічної єдності та самобутності українців Закарпаття. Проаналізовано епістолярну спадщину вченого, введено до наукового обігу три неопубліковані праці етнографа.

  Скачати повний текст

Представлено структуру етнографічних чинників та їх взаємозв'язок в архітектурній організації рекреаційного середовища Гуцульщини. З використанням системного підходу надано наукове обгрунтування та наведено структурну модель етнографічної рекреації, яку розглянуто як складову частину системи більш високого ієрархічного рівня. Розроблено класифікацію чинників впливу на особливості формування та функціонування рекреації, розглянуто місце етнографічних чинників у цій системі. Розвинуто методику виявлення впливу етнографічних чинників на формування та функціонування рекреаційної системи. Розвинуто методологію організації рекреаційного простору за умов ефективної реалізації етнографічних чинників, удосконалено прийоми організації даного простору Гуцульщини. Запропоновані підходи та прийми є базовими для вдосконалення рекреаційної системи Гуцульщини, підвищення соціально-еколого-економічної ефективності функціонування й естетичної привабливості закладів рекреації.

  Скачати повний текст

Вперше системно досліджено громадсько-політичну та наукову діяльність І. Франка на теренах Галицького Підгір'я. З використанням певних джерел проаналізовано стан вивчення проблеми, висвітлено відомі та введено до наукового кола маловідомі факти громадсько-політичної та науково-дослідницької діяльності вченого на теренах Дрогобиччини, Самбіщини, Старосамбірщини, Турківщини, Стрийщини та Сколівщини. На підставі комплексного вивчення й налізу історико-краєзнавчої та етнографічно-фольклорної спадщини І. Франка визначено чинники й обставини, які впливали на становлення та формування сфер його політичних і наукових пошуків. Визначено місце та розкрито значущість наукової спадщини І. Франка з історії Галицького Підгір'я. Висвітлено його участь в етнографічних експедиціях краєм та їх значення. Проаналізовано передвиборчу діяльність в час виборчих перегонів до австрійського сейму в 1895, 1897 та 1898 рр. На підставі систематизації фактичного матеріалу об'єктивно оцінено громадсько-політичну та наукову діяльність І. Франка на Галицькому Підгір'ї та його внесок у розвиток історико-краєзнавчої науки та національної історіографії.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття "здоровий спосіб життя", розкрито його обсяг і співвідношення з поняттям "фізична культура". Установлено соціальні витоки юридичних норм, які регулювали відносини, пов'язані з фізичною культурою та здоровим способом життя українського народу, - народні вірування, обряди, норми моралі, етнографічно-побутові чинники. Визначено, що формування та розвиток норм звичаєвого права, які регламентували фізичну культуру, санітарно-гігієнічні заходи як умови здорового способу життя на українських землях, відбувалося у поєднанні елементів західноєвропейської та східноєвропейської традицій. Виявлено еволюцію в регулюванні фізичної підготовки, санітарії та гігієни в середовищі українського народу від норм звичаєвого права до законодавчих актів. Показано значення регулювання суспільних відносин, пов'язаних з фізичною культурою та здоровим способом життя українського народу. Відзначено, що у XVIII - на початку XX ст. його правосвідомість у сфері санітарії та гігієни, фізичної культури та спорту була дуже високою, що зумовило проведення урядом Московського царства, а з першої чверті XVIII ст. - Російської імперії, у складі якої перебувала значна частина України, до законодавчого врегулювання санітарно-гігієнічних проблем, за умов великої загрози пошестей, врегулювання санітарно-гігієнічних заходів було винятково важливим чинником загального комплексу адміністративно-правових відносин. За результатами компаративного аналізу правового регулювання фізичної культури, спорту та здорового способу життя на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій показано недостатність правотворчих заходів держав щодо підтримки фізичної культури та спорту, що існуючі прогалини в законодавчому регулюванні були змушені заповнюватися корпоративними нормами, які активно діяли у спортивних та фізкультурних товариствах, що підвищувало їх роль.

  Скачати повний текст

Уперше в українській етнології та керамології проаналізовано архівні та літературні джерела з питань слобожанського гончарства. Досліджено соціально-економічні умови розвитку гончарства в Слобожанщині у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст., з'ясовано причини занепаду гончарних осередків, розглянуто послідовність технологічного процесу гончарного виробництва та пов'язані з ним професійні знання та звичаї гончарів. Охарактеризовано традиційний асортимент гончарних виробів, визначено ареал і форми їх збуту, висвітлено роль і місце в традиційно-побутовій культурі історико-етнографічного району. Досліджено специфіку домашнього побуту слобожанських гончарів, проаналізовано економічний стан гончарських господарств на різних етапах розвитку промислу.

  Скачати повний текст

Вивчається одна з найменш досліджених проблем історії Півдня України - господарство і побут степового населення в епоху розпаду первісного суспільства. На основі речових артефактів, остеологічних, палінологічних джерел, історико-етнографічних матеріалів відтворюються господарські системи, аналізується динаміка розвитку скотарства і землеробства та їх вплив на організацію побуту. Визначаються регіональні особливості господарства та житлобудування.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено громадсько-політичну та наукову діяльність М.Павлика (1853 - 1915 рр.) у контексті українського національного відродження. З'ясовано його роль в історії укрїнського суспільно-політичного руху. Уточнено відомі та введено до наукового обігу малодосліджені факти його біографії. Висвітлено процес становлення М.Павлика як громадсько-політичного діяча та вченого, еволюцію поглядів, а також розглянуто вплив на формування його наукового світогляду М.Драгоманова, С.Подолинського, Ф.Вовка, І.Франка, М.Грушевського. У контексті історіософських і культурологічних концепцій, прихильником яких був М.Павлик, теоретично обгрунтовано його концептуальні підходи до вивчення українського національного питання. Розкрито найважливіші аспекти наукової спадщини вченого у різних галузях знань. Проаналізовано його історичні, етнографічні та публіцистичні праці. Зроблено спробу об'єктивно оцінити внесок М.Павлика в українське національне відродження останньої чверті XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості використання гуцульського говору у мові української художньої літератури XIX - першої половини XX ст. Проаналізовано фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні, фразеологічні гуцульські діалектні одиниці, які використано в українських художніх творах даного періоду. Досліджено художні твори І., Франка, А. Крушельницького, М. Козориса, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, М. Черемшини, Д. Харовюка, Ю. Федьковича, М. Павлика, О. Манчука та П. Шекерика-Доникова. Виділено комплекси гуцульських діалектних різнорівневих елементів для творів кожного з цих письменників, розкрито специфіку їх використання у белетристичних текстах. За способом використання гуцульського говору в художній мові з урахуванням повноти діалектизації, гетерогенності та гомогенності діалектних одиниць, уживання їх в авторській мові та мові персонажів виділено чотири типи взаємодії гуцульського діалекту й української літературної мови в художньому творі. Зроблено висновок, що гуцульські різнорівневі діалектні одиниці виконують важливі художні функції, зокрема, образотворення, створення гуцульського колориту, пізнання духовної та матеріальної культури гуцулів, формування та збагачення тропіки та стилістичних фігур, етнографічного ототожнення героїв твору й етнографічної локалізації подій.

  Скачати повний текст

Розглянуто основні етапи етнографічного дослідження Гуцульщини, до яких відносять кінець ХІХ - початок ХХ ст., міжвоєнний етап, радянська добу, період незалежності України. Зазначено, що важливу роль відіграють наукові здобутки українських діаспорних і зарубіжних учених. Виділено групи досліджень, в яких проведено аналіз основних аспектів даної проблеми. Розкрито рівень вивчення в етнографічних працях матеріальної та духовної культури гуцулів, теорії їх походження, територіальні межі проживання, декоративно-прикладне мистецтво та народну творчість. Виявлено проблеми, які одержали грунтовне вивчення в етнографічних працях кінця ХІХ - початку ХХІ ст., і малодослідженні питання, які ще потребують детального аналізу.

  Скачати повний текст

Розглянуто діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (ВНДМ) в 1920 - 1931 рр. Проаналізовано комплекс науково-теоретичних праць із музейної справи, написаних завідувачем етновідділу ВНДМ В.Г. Кравченком, а також висвітлені в них теоретичні положення щодо формування музейних закладів, роботи музеїв із фондами й експонування музейних предметів. Розкрито проведені етновідділом заходи в справі дослідження традиційно-побутової культури населення Східної Волині. Розкрито особливості підготовки наукових кадрів через систему аспірантури. Досліджено роботу працівників даного відділу ВНДМ із комплектування фондів, обліку, вивчення та забезпечення збереженості музейних предметів, оформлення постійних і тимчасових експозицій. Охарактеризовано форми та напрями роботи етновідділу зі школами, гуртками, музеями та краєзнавцями-аматорами.

  Скачати повний текст

На підставі архівних джерел, наукових праць та матеріалів преси висвітлено збирацьку, науково-дослідницьку та популяризаторську роботу керівника Кабінету К.Квітки та співробітників - М.Гайдая, В.Харкова, М.Береговського. Відзначено, що К.Квітка та наукові працівники Кабінету зробили цінний внесок у вивчення українських народних пісень і народної музики національних меншин. Доведено, що Кабінет музичної етнографії у 1920-х - першій половині 30-х рр. став справжнім науковим цетром музичної фольклористики. Обладнання Кабінету (бібліотека, фотоальбоми, рукописні збірки народних музичних інструментів тощо) сприяло безпосередньому ознайомленню науковців-фольклористів, композиторів, педагогів-музикантів, працівників радіомовлення з народними піснями різних регіонів України, з досягеннями вітчизняних і зарубіжних учених у галузі етномузикології.

  Скачати повний текст