Розроблено концепцію етномовного компонента народної казки як етномовної й перекладознавчої категорії, визначено його складові. Встановлено умови його адекватного (неадекватного) відтворення та прагматичної адаптації в англомовних перекладах, зокрема, в зачинах і кінцівках. Проведено аналіз способів відтворення етносемантики реалій, назв казкових предметів і персонажів, словесних образів, інтимізуючих звертань та інших структурно-конотативних, емоційно-експресивних і римотворчих етномікрокомпонентів українських народних казок.

  Скачати повний текст

Робота присвячена дослідженню сільської округи Феодосії від виникнення перших поселень на початку V ст. до н.е. і до припинення життя на укріплених поселеннях, фортецях та городищі наприкінці II ст. до н.е. Визначено межі сільської округи поліса, типологію та хронологію пам'яток античного часу у Південно-Східному Криму. На підставі аналізу археологічних, писемних, нумізматичних та епіграфічних джерел охарактеризовано матеріальну культуру населення, його господарську діяльність, етносоціальний склад, найхарактерніші риси духовної культури. Встановлено, що матеріальна культура як неукріплених поселень, так і укріплених пам'яток, однакова за складом і носить загалом варварський характер. Основою господарської діяльності населення було хліборобство, з переважним вирощуванням пшениці. За етнічним складом населення ранніх поселень було скіфо-кизил-кобинським, з IV ст. до н.е. воно стає скіфським. Очевидно, разом з варварами на поселеннях мешкала невелика кількість греків. Релігійні вірування населення носили змішаний греко-варварський характер і були пов'язані переважно з культами родючості та домашнього вогнища. Одержані результати дозволили запропонувати новий варіант реконструкції історії сільської округи Феодосії у V-II ст. до н.е.

  Скачати повний текст

Дисертація є філософським дослідженням феномену релігії у філософії М.С.Грушевського. Проаналізовані погляди вченого на сутність, специфіку і структуру релігії, її соціальні основи і суспільне функціонування. Обгрунтовано, що теорія релігії як такої, у М.Грушевського нерозривно пов'язана з концепцією релігії українського народу. Доведено, що згідно з його методологічними положеннями, різним періодам української історії притаманна своєрідна релігійність. Аналізується бачення вченим специфіки релігійного життя українського етносу у доісторичні часи, чорноморсько-дунайську добу, Києво-Галицький період, переходові часи. Встановлено, що згідно з концепцією історика, релігією українського народу є нове християнство. Досліджуються концептуальні засади М.Грушевського щодо часу, умов становлення, сутніх виявів та відмін українського християнства.

  Скачати повний текст

Автор розробив нові концептуальні парадигми осмислення складних та суперечливих етнонаціональних відносин, виходячи з тлумачення феномена етносу як культурної спільноти людей, детермінованої способом їх буття. Парадигмальна субстантивація категорії буття "знімає" односторонність тлумачення етносу як біологічного або соціального явища та логічно пояснює взаємозв'язок цих двох сторін природи людини в історичному поступі цивілізації. Обгрунтовано детермінантну "важливість" буття певного народу в етногенезі, що дало змогу показати історію поступу людства як результат хаотичного накладання асиметричних тенденцій на противагу розумінню історії як лінійного прогресу. Детально проаналізовано як етногенетичну реальність досвід людської життєдіяльності, який разом з національною ідеєю, етнічною ментальністю тощо є детермінантою становлення та буття всіх націй.

  Скачати повний текст

Дисертація є історико-методичним дослідженням лінгводидактичних ідей І.Огієнка (Митрополита Іларіона). В роботі висвітлено питання зв'язку мови і психічних особливостей українського етносу в концепції вченого. Обгрунтовано використання лінгводидактики І.Огієнка для підвищення ефективності педагогічного процесу в сучасній школі. Розроблено рекомендації для втілення ідей лінгводидактики вченого в методиці викладання української мови з урахуванням актуальних проблем національно-мовного виховання. Опрацьована низка нових принципових положень, що можуть мати вагоме значення для формування наукової концепції сучасної національної школи в період розбудови України, духовного відродження її народу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню традиційності як фактору психічної детермінації поведінки людини. Дається характеристика традиційності як соціально-психологічного явища, її обумовленість буденною свідомістю, етносоціальними уявленнями, що виявляються у поведінкових стереотипах. Розглядається історико-культурна парадигма та її рефлексії у культуротворчій діяльності людини.

  Скачати повний текст

На матеріалі української еміграційної лірики (1945-1990) розглянуто проблеми еволюції її художньої семантики,природи і зміни стильових систем, простежується втілення ментальних і етнічних архетипів, семіозису. Дослідник використовує ідеї лінгвістики, семіотики, теорії етносу, вперше вводить у науковий обіг матеріали варшавських архівів Д. Донцова, Нових Актів, Музею літератури ім. А. Міцкевича, а також архівів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, МВС та СБУ.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена історико-педагогічному структурно-змістовому та етносоціологічному аналізу функціонування системи польського шкільництва на Волині-Житомирщині, результатом чого стала побудова варіантів типових моделей освіти етнонаціональних меншин у поліетнічному організмі. Проаналізовано шляхи становлення, розвитку та занепаду освіти польських етнонаціональних меншин в регіоні, сформульовано і введено в науковий обіг терміни "освітня деформація" та "квазінституційна система освіти", що характеризують розвиток польського шкільництва.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних та політологічних аспектів взаємодії етносу і релігії у процесі їх історичної трансформації та в умовах сучасних суспільно-політичних реалій України. Висвітлюється роль і значення конфесійних чинників у національному бутті українського народу. Розкриваються процес еволюції та особливості українського православ'я як національно самобутнього релігійного й етнокультурного феномена, аналізуються причини його розколу, проблеми об'єднання та здобуття автокефалії. З'ясовується місце інших релігій у етнонаціональному розвитку України. Досліджується зв'язок національного і релігійного відродження в сучасних умовах. Виявляються тенденції розвитку етнонаціональних і релігійних процесів, причини та сутність міжцерковного конфлікту, ступінь його загрози суспільно-політичній стабільності українського суспільства. Окреслюється коло національно-державних інтересів України у релігійно-церковній сфері, визначаються основні напрями їх забезпечення в умовах розбудови української державності.

  Скачати повний текст

У дисертації з'ясовується питання етнічної належності автохтонів Берестейщини на основі аналізу етнічної історії, суспільно-політичних процесів, етносвідомості. Проведено співставлення основних компонентів традиційної культури із ізофункціональними компонентами культури українських та білоруських історико-етнографічних регіонів. На цій підставі зроблено висновок, що Берестейщина належить до українського етнічного масиву.

  Скачати повний текст

Розглядаються різнопланові етнонаціональні моделі, їх сутність та зміст, шляхом порівняння визначаються характерні риси демократичних, тоталітарних та перехідних конструкцій. Робиться спроба встановити загальні етапи формування етнонаціональних моделей, а саме: політизація етнічності, утворення нації, побудова незалежної держави. Встановлено, що тоталітарні режими активно практикують наступні етностратегії: депортації, насильницької асиміляції, фізичне знищення етноструктури. Для демократичних конструкцій типовими є етностратегії акомодації (або коренізації), природної асиміляції, "збереження етноструктури". У перехідних етнонаціональних моделях застосовуються різноманітні етностратегії в залежності від обраної парадигми державотворення. В Україні достатньо органічно запроваджуються такі етностратегії: "приймаючої сторони" до депортованих народів (кримських татар, греків, болгар), акомодації (або коренізації), інтеграції. Аналізуючи українську етнонаціональну модель необхідно підкреслити її демократичний характер щодо вирішення міжнаціональних конфліктів та наявність елементів "кланової" та "корпоративної" конструкцій. Розглядаються конфліктологічні аспекти української етнонаціональної моделі у декількох ракурсах: легітимація демократичного політичного режиму в Україні, особливості етнокультурної маргінальності в нашій країні та національна безпека української держави з точки зору етнополітичних досліджень.

  Скачати повний текст

Аналіз традицій черняхівської культури вказує, що вона виникає на основі вельбарської культури при сильному провінційно-римському впливі. Домінуючим етносом у складі її населення були готи (пам'ятки типу Косанів). Регіон Верхнього Дністра займала західна група слов'ян (тип Черепин), Приморський степ - пізні скіфи та алани (причорноморський тип); ці пам'ятки утворюють локальні культурні групи - Верхньодністровську та Причорноморську. Типу Черепин споріднені пам'ятки типу Теремці на Середньому Дністрі. На деяких пунктах Східної України присутні елементи сусідньої київської культури (східна група слов'ян), в Молдові та Мунтенії трапляються елементи культури фракійців-карпів, але вони не створюють самостійні типи пам'яток. Межі культури змінювались. Внаслідок переселень гуннської доби германське та скіфо-сарматське населення залишає черняхівський ареал. Вирішальною силою в лісостеповій зоні стають слов'янські племена - носії старожитностей типу Черепин-Теремці та київської культури, які створюють празьку та пеньківську культури.

  Скачати повний текст

Вперше на основі етнографічних публікацій львівської преси 1811 - 1848 рр. досліджено основні аспекти традиційно-побутової культури українців Галичини: господарську діяльність, окремі складові матеріальної та духовної культури, громадський побут. У контексті вивчення ролі церкви у громадському житті розкрито роль церковних братств та духовенства у боротьбі за тверезий спосіб життя галицького селянства 40-х рр. XIX ст., визначено внесок тогочасної преси у вивчення культури та побуту українського етносу.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичних досліджень проблем співвідношення етнічних і релігійних феноменів, зроблено філософський аналіз вітчизняних здобутків їх осмислення, які засвідчили, що онтологічний, феноменологічний, структурно-функціональний взаємозв'язок релігії та етносу має давню історію, зумовлює появу синкретичних етнорелігійних явищ, які посідають чільне місце в житті народів і постійно проявляють себе в міжнаціональних і міждержавних відносинах, виступають активним чинником світового суспільного процесу, й водночас є предметом дослідження нової галузі релігієзнавства - етнології релігії.

  Скачати повний текст

Вперше з позицій соціального структурування розглянуто культурно-атрибутивні компоненти поховального обряду. Виявлено закономірності та взаємозв'язки археологічних явищ культури, наведено нове розуміння деяких компонентів поховального обряду. На підставі системного розгляду поховальних комплексів виділено сукупність їх типологічних характеристик, що дозволило вийти на рівень соціологічної інтерпретації пам'яток. Встановлено функціонування декількох взаємопов'язаних структур, відображених у поховальному ритуалі: статевовікової, потестарної, функціональної, етносоціальної, а також двоскладовість суспільства. Відсутність спеціалізованої групи воїнів свідчить про аристократичний шлях політогенезу.

  Скачати повний текст

На підставі даних наукової літератури, опублікованих і неопублікованих джерел проаналізовано етносоціальну базу, передумови українського національного відродження у Харкові. Досліджено зміни, які відбулися в організації національного руху, визначено його основні тенденції, напрямки і течії наприкінці XIX - початку XX ст. Розглянуто зміст і специфіку роботи українських культурних і громадсько-політичних організацій. Охарактеризовано еволюцію національного руху та його основні етапи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вибір ціннісних пріоритетів трьох сучасних поколінь українського етносу відповідно до їх комплексних особливостей. Виконання основного завдання дисертації (всебічне дослідження міжпоколінної трансформації етнічних цінностей) реалізовано у три етапи. Змістом першого є виявлення основних етнічних цінностей респондентів-українців у загальнонаціональному вимірі та їх трансформації у поколінному розрізі, другого - визначення комплексних характерних особливостей кожного із сучасних поколінь українців, третього - інтегральної оцінки етноціннісних пріоритетів у процесі їх міжпоколінної трансформації. Використано результати низки емпіричних досліджень щодо проблематики роботи, застосовано монографічний, графічний та статистичні методи досліджень.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно проаналізовано особливості етносоціального та етнокультурного розвитку м.Винники у другій половині XX ст., динаміку загальної чисельності населення, його соціальну та національну структури міста на основі узагальнення досягнень української етнографічної науки, архівних пошуків і польових досліджень. Вивчено характер і специфіку господарського розвитку, пов'язаних з цим особливостей зайнятості, професійного й освітнього складу населення, умови та характер сімейного життя, тенденції сімейної звичаєвої обрядовості у контексті поєднання та конфліктності в ній традиційних і новітніх елементів, а також особливостей громадського побуту міста.

  Скачати повний текст

Досліджено полісемантизм поняття "міф", який зумовлює специфіку сприйняття національного міфу. З'ясовано смисловий інваріант поняття "національний міф" у розмаїтті його історико-філософських інтерпретацій. Явище нації розглянуто засновуючись на історичних засадах, завдяки чому зазаначене поняття інтерпретовано як форму буття етносу в індустріальну та постіндустріальну епохи, та з антропологічних, визначаючи його як форму колективної ідентифікації, що природно притаманна людині. Сутнісно національний міф представлено як вся безпосередню, дорефлексивну повноту переживання індивідом його національної ідентичності. Проаналізовано дієвість міфічних структур на прикладі виникнення та розвитку української національної ментальності.

  Скачати повний текст

Уведено до наукового обігу та систематизовано великий емпіричний матеріал, що репрезентував усі відомі в Україні субетнічні групи даних народів. На підставі компонентного аналізу виокремлено найбільш архаїчні календарні свята, обряди та звичаї, які розкрили культурно-історичні особливості формування й еволюції обрядовості розглянутих етносів. Уперше проведено типологізацію календарних обрядів болгар і гагаузів. Встановлено їх походження в різних етнокультурних ареалах. Обгрунтовано системотвірну роль слов'янських елементів у культурогенезі обох етнічних груп.

  Скачати повний текст