Об'єкт – процеси відмовостійкої маршрутизації із захистом рівня якості обслуговування в телекомунікаційних мережах. Мета – підвищення рівня якості обслуговування для забезпечення відмовостійкості телекомунікаційних мереж шляхом розроблення нових та вдосконалення наявних моделей і методів відмовостійкої маршрутизації. Методи досліджень – тензорне обчислення та тензорний аналіз мереж; теорія ієрархічних багаторівневих систем; методи нелінійного та змішаного цілочисельного програмування; методи імітаційного моделювання. Результати – удосконалено тензорну модель телекомунікаційної мережі, яку представлено в базисі міжполюсних шляхів і внутрішніх вузлових пар; уперше запропоновано математичну модель швидкої перемаршрутизації трафіка даних із захистом рівня якості обслуговування за показниками пропускної здатності та ймовірності втрат пакетів у телекомунікаційній мережі; удосконалено систему тензорних моделей швидкої перемаршрутизації із захистом рівня якості обслуговування в ТКМ за множиною показників мережної продуктивності; уперше запропоновано систему тензорних моделей маршрутизації та швидкої перемаршрутизації голосового трафіка із забезпеченням захисту рівня якості сприйняття послуг, що надаються кінцевим користувачам у телекомунікаційній мережі за R-фактором, в умовах реалізації схем захисту каналів, вузлів та маршруту (маршрутів); уперше запропоновано систему тензорних моделей маршрутизації та швидкої перемаршрутизації мультимедійного трафіка із забезпеченням захисту рівня якості сприйняття послуг, що надаються кінцевим користувачам у телекомунікаційній мережі за показником мультимедійної якості, під час реалізації схем захисту каналів, вузлів і маршруту (маршрутів); отримала подальший розвиток декомпозиційна модель міждоменної маршрутизації із забезпеченням якості обслуговування в телекомунікаційній мережі, яка складається з множини послідовно з'єднаних доменів; подальшого розвитку набули методи ієрархічно-координаційної маршрутизації в мультидоменних ТКМ; отримав подальший розвиток метод ієрархічно-координаційної відмовостійкої маршрутизації в мультидоменних ТКМ. Впроваджено – в навчальному процесі кафедри інфокомунікаційної інженерії ім. В. В. Поповського Харківського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ): в лекційному курсі й на практичних заняттях з дисциплін «Маршрутизація в ТКС», «Алгоритми управління та адаптації в ТКС» і «Telecommunication transmission systems» для підготовки студентів зі спеціальності 172 – Телекомунікації та радіотехніка; в науково-дослідних роботах «Підвищення масштабованості технологічних рішень щодо забезпечення якості обслуговування в конвергентних телекомунікаційних системах» (ДР № 0115U002432), «Методи підвищення продуктивності безпроводових мереж наступного покоління» (ДР № 0111U002627); на підприємстві «ХДРНТЦ ТЗІ», ТОВ «Воркнест» та ПрАТ «Фарлеп-Інвест». Галузь використання – телекомунікаційні системи та мережі.^UObject – fault-tolerant routing processes with provision of the quality of service in telecommunication networks. Purpose – the improving the quality of service to ensure the fault tolerance of telecommunications networks by developing new and improving existing models and methods of fault-tolerant routing. Methods of research – tensor calculus and analysis, postulates and principles of the theory of hierarchical multilevel systems; methods of mathematical programming; methods of simulation modeling. Results – the tensor model of the telecommunication network, which is presented in the basis of interpolar paths and internal node pairs, has been improved; for the first time, a mathematical model of fast rerouting of data traffic with protection of the QoS in terms of bandwidth and probability of packet loss indicators in a telecommunications network has been proposed; the system of tensor models of fast rerouting with protection of the TCN QoS level by a set of network performance indicators has been improved; for the first time, there has been proposed a system of tensor models for routing and fast rerouting of voice traffic with ensuring the QoE of services provided to end users in the TCN on the R-factor in the implementation of protection schemes for links, nodes and a path (paths); for the first time, there has been proposed a system of tensor models of routing and fast rerouting of multimedia traffic with ensuring the QoE of services provided to end users in the telecommunications network in terms of multimedia quality during the implementation of protection schemes for links, nodes and a path (paths); the decomposition model of inter-domain routing with the provision of the Quality of Service in the TCN, which consists of a set of sequentially connected domains, has been further developed; methods of hierarchical coordination routing in multi-domain telecommunication networks have been further developed; the method of hierarchical coordination fault-tolerant routing in multi-domain telecommunication networks has been further developed. Implementation – – in the educational process of the V.V. Popovskyy department of infocommunication engineering of Kharkiv National University of Radio Electronics (NURE): in a lecture course and in practical classes in the disciplines «Routing in TCS», «Algorithms of control and adaptation in TCS» and «Telecommunication transmission systems» to prepare students for specialty 172 – Telecommunications and radio engineering; in research works «Increasing the scalability of technological solutions to ensure the quality of service in converged telecommunications systems» (SR № 0115U002432), «Methods of improving the performance of next generation wireless networks» (SR № 0111U002627); at the enterprise "KhSRSTC TPI", LLC "Worknest" and PJSC "Farlep-Invest". The field of use is telecommunication systems and networks.

Обгрунтовано структурно-функціональну модель інтеграції олімпійської освіти (ОО) в навчально-виховний процес (НВП) школярів. Визначено вплив ОО на комплекс основних показників ефективності НВП школярів: рівень навчальних досягень, охоплення заняттями фізичною культурою та спортом, заняттями художньо-естетичного циклу, прояви антисоціальної поведінки, рівень захворюваності. Розроблено й обгрунтовано систему організації підготовки різних категорій педагогічних працівників до діяльності з інтеграції ОО в НВП школярів.

  Скачати повний текст

У дисертації обґрунтовано теоретичні, історіографічні та компаративні засади дослідження ІТ-освіти незалежної України як історико-педагогічного феномена (розглянуто наукові підходи до вивчення досліджуваного феномена, вивчено його історіографію, досліджено зарубіжний досвід розвитку, з’ясовано місце й роль вітчизняної IT-освіти на ринку світової IT-індустрії). Здійснено ретроспективний аналіз соціально-економічних, правових та історико-педагогічних передумов становлення та розвитку ІТ-освіти незалежної України, виявлено й охарактеризовано основні етапи й тенденції розвитку. Досліджено особливості формування цифрових навичок у випускників закладів загальної середньої освіти. Виявлено специфіку ІТ-підготовки здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти до професійної діяльності в умовах цифровізації сучасного ринку праці. Показано основні проблеми підготовки IT-фахівців профільних і непрофільних спеціальностей у закладах вищої освіти та їх готовності до діяльності в IT-індустрії. Виконано порівняльний аналіз напрямів вітчизняної IT-освіти: формальної (інституалізованої), неформальної (курси, семінари, майстер-класи, тренінги) та інформальної (освіта у сім’ї, на виробництві, корпоративне навчання, самоосвіта). Здійснено прогностичне обґрунтування розвитку IT-освіти в умовах повоєнного відновлення економіки та реформування системи освіти України.^UThe dissertation substantiates the theoretical, historiographic and comparative foundations of the study of IT education in independent Ukraine as a historical-pedagogical phenomenon (scientific approaches to the study of the studied phenomenon are considered, its historiography is studied, foreign experience of development is researched, the place and role of domestic IT education in the market of the global IT industry is clarified). A retrospective analysis of socio-economic, legal and historical-pedagogical prerequisites for the formation and development of IT education in independent Ukraine is carried out, the main stages and trends of development are identified and characterized. The peculiarities of the formation of digital skills among graduates of general secondary education institutions are studied. The specifics of IT training of vocational (professional-technical) and professional pre-higher education for professional activities in the conditions of digitalization of the modern labor market have been revealed. The main problems of training IT specialists in specialized and non-specialized specialties in institutions of higher education and their readiness for activity in the IT industry are shown. A comparative analysis of the directions of domestic IT education is performed: formal (institutionalized), informal (courses, seminars, master classes, trainings) and informal (education in the family, at work, corporate training, self-education). Prognostic substantiation of the development of IT education in the conditions of post-war economic recovery and reform of the education system of Ukraine is carried out.

Досліджено питання використання ручної праці з метою виховання працелюбності дошкільників у вітчизняній педагогічній системі 1917 - 1941 рр. Розглянуто джерела виховання працелюбності дітей: здобутки української народної педагогіки, ідеї прогресивних вітчизняних і зарубіжних педагогів щодо трудового виховання підростаючого покоління. Визначено етапи становлення та розвитку методики виховання працелюбності дошкільників на заняттях з ручної праці. Висвітлено досвід виховання працелюбності на заняттях з ручної праці у дошкільних закладах досліджуваного періоду. Проаналізовано основні підходи до організації занять, розглянуто методи, форми та засоби виховання працелюбності дошкільників. Обгрунтовано пріоритетні шляхи творчого використання прогресивних ідей виховання даної якості у дітей дошкільного віку за нових соціально-економічних умов.

  Скачати повний текст

Мета роботи: підвищити ефективність психологічного супроводу студентів-медиків зі станами психічного виснаження (ПВ) шляхом визначення структурно-динамічних, клініко-анамнестичних, предиспозиційних особистісних особливостей та типології казаних станів, а також розробки процедури і психотехнічного забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу їх корекції.Протягом 2019-2021 рр. було проведено проспективне дослідження 770 студентів Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, Україна), що навчались на різних курсах та факультетах закладу, серед яких для подальшого клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження було відібрано 324 студентів. Загальну вибірку контингенту дослідження сформували 92 (28,4%) студенти першого курсу, 97 (29,9%) студентів– другого, 116 (35,8%) студентів – третього та 19 (5,9%) студентів – четвертого. Сформований контингент студентів було розподіллено на дві групи за критерієм наявності ПВ: на групу дослідження (ГД), що налічувала 175 студентів із ознаками ПВ, та групу контролю (ГК), що складалась з 149 студентів без ознак ПВ. В дослідженні використано клініко-анамнестичний, психодіагностичний, клініко-психопатологічний та статистичний методи.Дослідження реалізовано у три етапи.Перший етап – попередній– передбачав формування мети та задач дослідження, підбір конгруентних методів, обрання контингенту дослідження, формування критеріїв включення та виключення, планування та організація дослідження, розробка електронних форм бланків опитувальників.Другий етап – дослідницький – передбачав проведення психодіагностичних, клініко-психопатологічних досліджень, статистичну обробка отриманих даних, їх аналіз, розробку типології станів ПВ та мотиваційного тренінгу їх корекції.Третій етап – корекційний – передбачав проведення корекційних заходів в рамках розробленого мотиваційного тренінгу та оцінку їх ефективності.Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше встановлено клініко-психопатологічну структуру станів ПВ у студентів-медиків, зокрема визначено значну представленість поєднання депресивної та обсесивно-компульсивної симптоматики, проявів ворожості та психотизму, інтерперсональної чутливості та психотизму, інтерперсональної чутливості та тривоги, а також надмірної соматичної заклопотаності та фобічних проявів, що суттєво покращує розуміння патогенезу зазначених станів та формує підґрунтя для їх систематизації; вперше встановлено клініко-анамнестичні особливості станів ПВ у студентів-медиків, зокрема оцінено вплив анамнестичних факторів, які непов’язані та пов’язані з навчанням в університеті, на ризик виникнення досліджуваних явищ, що дозволило визначити третій рік навчання, часті пропуски занять з неповажних причин та низьку суб’єктивну оцінку власної академічної успішності як чинники, що такий ризик підвищують; вперше сформовано типологію станів ПВ у студентів-медиків, надано характеристику 5 варіантів досліджуваних явищ, що розширює уявлення щодо клінічної представленості дезалаптавних станів серед контингенту студентської молоді та покращує їх діагностику.Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що було визначено предиспозиційні особистісні особливості студентів-медиків зі станами ПВ, зокрема встановлено превалювання неврастенічних, дисфоричних депресивних, уникаючих, інтраверованих та емоційно лабільних патерній реагування у особистісному профілі цих студентів, що дозволило розширити уявлення щодо психопатогенезу різних клінічних варіантів ПВ та оптимізувати арсенал психотехнік підчас розробки мотиваційного тренінгу; встановлено динамічні особливості станів ПВ у студентів медиків, шляхом порівняння представленості варіантів ПВ серед студентів різних років навчання, зокрема визначено превалювання дезадаптивного та гіперанксіозного варіантів на першому курсі, конфронтаційного та демотиваційного на другому, а також дезадаптивного, гіперанксіозного та демотиваційного на третьому курсі, що сформувало базис для професійно-мотиваційного тренінгу корекції вказаних станів; розроблено процедуру та психотехнічне забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу для корекції станів ПВ у студентів-медиків, який базується на принципах екзистенціальної психотерапії та передбачає підбір конгруентних методів психотерапевтичного впливу в залежності від типу виявленого варіанту ПВ, що дозволило суттєво підвищити ефективність психологічного супроводу вказаного контингенту.^UPurpose of work is to increase the effectiveness of psychological support for medical students with states of mental exhaustion (ME) by determining structural-dynamic, clinical-anamnestic, predispositional personality characteristics and the typology of these states, as well as developing a procedure and psychotechnical support for professional-motivational training for their correction.During 2019-2021, a prospective study of 770 students of Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University (Zaporizhzhia, Ukraine), who studied in different courses and faculties of the university, was conducted. Among them, 324 students were selected for further clinical-anamnestic, clinical-psychopathological and psychodiagnostic research. The total sample of the study population was formed by 92 (28.4%) first-year students, 97 (29.9%) second-year students, 116 (35.8%) third-year students and 19 (5.9%) fourth-year students. The formed contingent of students was divided into two groups according to the criterion of having PD: the study group (SG), which consisted of 175 students with signs of ME, and the control group (CG), which consisted of 149 students without signs of ME.Clinical anamnestic, psychodiagnostic, clinical-psychopathological and statistical methods were used in the study.The study was carried out in three stages.The first stage – preliminary – involved the formation of goals and objectives of the study, selection of congruent methods, selection of the study population, formation of inclusion and exclusion criteria, planning and organization of the study, development of electronic forms of questionnaires.The second stage – research – involved conducting psychodiagnostic, clinical-psychopathological studies, statistical processing of the data obtained, their analysis, development of a typology of ME conditions and motivational training for their correction.The third stage – correctional – involved the implementation of corrective measures within the framework of the developed motivational training and evaluation of their effectiveness. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that for the first time the clinical-psychopathological structure of ME conditions in medical students was established, in particular, a significant representation of a combination of depressive and obsessive-compulsive symptoms, manifestations of hostility and psychoticism, interpersonal sensitivity and psychoticism, interpersonal sensitivity and anxiety, and as well as excessive somatic preoccupation and phobic manifestations was determined, which significantly improves the understanding of the pathogenesis of these conditions and forms the basis for their systematization; for the first time, clinical-anamnestic features of ME conditions in medical students were established, in particular, the influence of anamnestic factors that are unrelated and related to studying at the university on the risk of occurrence of the studied phenomena was assessed, which made it possible to determine the third year of study, frequent absences from classes due to non-respectable reasons and a low subjective assessment of one's own academic success as factors that increase such risk; for the first time, a typology of ME states in medical students was formed, 5 variants of the studied phenomena were characterized, which broadens the understanding of the clinical presentation of maladaptive states among the student youth contingent and improves their diagnosis.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the predisposing personal characteristics of medical students with ME conditions were determined, in particular, the prevalence of neurasthenic, dysphoric, depressive, avoidant, introverted and emotionally labile patterns of response in the personal profile of these students was established, which allowed to expand the understanding of the psychopathogenesis of various clinical variants of ME and optimize the arsenal of psychotechniques during the development of motivational training; dynamic features of ME states among medical students were established by comparing the presentation of ME variants among students of different years of study, in particular, the prevalence of maladaptive and hyperanxious variants in the first year, confrontational and demotivating in the second year, as well as maladaptive, hyperanxious and demotivating in the third year was determined, which formed the basis for professional motivational training for the correction of the specified conditions...

Вивчено особливості застосування тренінгових технологій у соціальній роботі. Проаналізовано теоретичні моделі функціонування соціальних служб на предмет їх можливостей застосування активних групових форм і методів роботи з клієнтами. Визначено специфіку застосування тренінгових технологій у соціальній роботі, яка полягає в орієнтації на практичне вирішення соціальної проблеми клієнта через активне соціально-психологічне навчання. Розроблено модель тренінгової технології вирішення соціальної проблеми клієнта, яка реалізується в послідовній системі від діагностики соціальної ситуації клієнта, через усвідомлення власних соціальних обмежень і формування навичок соціальної комунікації щодо організації форм самостійної активності клієнтів у вирішенні власних соціальних проблем.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тенденції, умови та причини загибелі, травмування і поранень військовослужбовців Державної прикордонної служби (ДПС) України, основні психологічні детермінанти службового травматизму та смертності, з урахуванням яких розроблено систему психологічних заходів, спрямованих на зниження травматизму особового складу за умов оперативної службової діяльності підрозділів ДПС України. Визначено типові травмонебезпечні ситуації військовослужбовців, розроблено тренінг комунікація - стрес - гармонія та систему менеджменту критичного інциденту, метою яких є запобігання та усунення психологічних, соціальних і професійних причин загибелі та травматизму прикордонників.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що системотвірною властивістю творчого мислення є гнучкість. Визначено головні підходи до аналізу проблеми кризи у дітей віком 6-7-ми років у психолого-педагогічній літературі. Одержані результати емпіричного дослідження дозволили зробити висновок щодо негативної динаміки розвитку інтелектуально-когнітивної сфери у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку загалом і показників творчого мислення зокрема. Подано зміст розробленої програми розвитку творчого мислення у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку, що містить тренінгові заняття, метою яких є розвиток гнучкості мислення. Проведене контрольне вимірювання головних показників творчого мислення й інтелектуально-когнітичної сфери свідчить про наявність значних відмінностей між показниками творчого мислення дітей експериментальної групи до і після дослідження, а також дітей експериментальної та контрольної груп.

  Скачати повний текст

З застосуванням сучасних наукових методик дослідження обгрунтовано рівні фізичних навантажень і визначено чотири етапи занять з фізичного виховання студенток спеціальної медичної групи. Розроблено та запроваджено науково обгрунтовану програму з дисципліни "Фізичне виховання" для студенток спеціального навчального відділення ВНЗ III - IV рівнів акредитації МОЗ України. Доведено, що дворічний період занять фізичним вихованням для студенток спеціальних медичних груп може складатися з чотирьох етапів занять з фізичного виховання тривалістю 6-ти, 12-ти, 17-ти та 35-ти тижнів, що узгоджується з функціональними можливостями організму та складністю захворювань студенток спеціальних медичних груп, рівнем належних величин фізичних навантажень, моторною щільністю заняття, величиною та кількістю повторень максимальної частоти серцевих скорочень та реакцією серцево-судинної системи на фізичні навантаження. Встановлено, що у студенток експериментальної групи відбувалось вірогідне покращання показників фізичної підготовки, параметрів функціонального стану серцево-судинної системи та збільшення адаптаційних можливостей організму. Доведено, що заняття за розробленою програмою з застосуванням поступового підвищення рівня фізичних навантажень за етапами занять сприяють вірогідному наближенню їх показників до рівня показників основої медичної групи.

  Скачати повний текст

Власне найменування відіграє важливі ролі в літературному творі: від простої ідентифікації до засобу творення та характеристики образу-персонажа, виразника жанрової чи стильової домінанти твору, означника для часопросторової організації.Питання функціональності власних назв у літературному тексті порушено в працях мовознавців та літературознавців. У сфері шкільного вивчення літератури цій проблемі присвячено менше уваги. У дисертації вперше розроблено та обґрунтовано методичну модель поглибленого вивчення власних назв на основі аналізу художніх творів, рекомендованих чинною навчальною програмою з української літератури для учнів 10-11 класів.У вступі визначено об’єкт, предмет, мету та завдання відповідно до теми дослідження, обґрунтовано актуальність. В основі дослідження лежить наукова гіпотеза про те, що методична модель поглибленого вивчення власних назв на уроках української літератури в 10-11 класах буде ефективною за умови, якщо вчитель та учні розглядатимуть кожен онім як концепт, що зумовлює характер осмислення художнього явища (персонажа, хронотопу, літературного твору в цілому); при цьому в школярів слід сформувати систему компетентностей, необхідних для поглибленого осмислення змісту та функцій власних назв, їх вивчення у зв’язках із різними художніми властивостями літературного матеріалу; у процесі навчальної діяльності слід використати систему продуктивних принципів навчання, методів, прийомів, шляхів аналізу та видів діяльності.У першому розділі дисертації окреслено мовознавчі, літературознавчі, психолого-педагогічні та методико-літературні основи поглибленого вивчення власних назв. У дисертації окреслено зміст основних ономастичних понять: «антропоніма», «топоніма», «гідроніма», «зооніма», «міфоніма» тощо. Усі ці терміни запропоновано включити до рубрики «Теорія літератури» в навчальні програми для загальноосвітніх закладів. Розширено ряд очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності за рахунок введення літературних компетентностей.Із метою діагностики практичного досвіду здійснено ґрунтовний аналіз підручників із української літератури для 10-11 класів загальноосвітніх закладів. Критичний огляд шкільних джерел засвідчує відсутність належного рівня висвітлення теми, а отже, підтверджує актуальність обраного дослідження.У другому розділі дисертації запропоновано методичну модель поглибленого вивчення власних назв. Навчальну діяльність охарактеризовано з погляду вивчення динаміки образів-персонажів, системних зв’язків між образами, осмислення ціннісно-цільових програм героїв, в контексті ознак жанру, стилю та світоглядної системи автора.У третьому розділі дисертації описано процес упровадження створеної методики навчання в шкільну практику загальноосвітніх навчальних закладів у різних регіонах України. Під час експерименту підтверджено ефективність запропонованої моделі на спеціально організованих заняттях із української літератури в 10 та 11 класах. Висновки виконаного дослідження дозволяють констатувати, що робота має наукову новизну. Уперше розроблено систему літературних знань, умінь і навичок для поглибленого вивчення власних назв на матеріалі окремих текстів із української літератури, запропонованих для 10-11 класів. Сформовано й обґрунтовано критерії оцінювання навчальних досягнень старшокласників для роботи з літературно-художніми онімами, запропоновано сукупність спеціальних методичних принципів, методів, прийомів, видів діяльності для аналізу власних назв, упроваджено в шкільну практику цілісні плани-конспекти з вивчення антропонімів, топонімів та міфонімів відповідно до запропонованих підходів. Ефективність розробленої моделі перевірено шляхом успішного її впровадження в навчальний процес.Отримані результати під час дисертаційного дослідження мають практичне значення. По-перше, запропонована модель роботи сприяє більш глибокому осягненню учнями особливостей цілого ряду художніх властивостей літературних текстів. По-друге, методика поглибленого вивчення власних назв може бути залучена в процес викладання української літератури для студентів філологічних факультетів. По-третє, сформульовані твердження можна використовувати для розширення окремих рубрик навчальних програм та підручників із української літератури для старших класів. Концептуальні положення методичної моделі шкільного опрацювання власних назв сприяють покращенню рівня шкільної літературної освіти учнів старшого віку. На позитивну динаміку вказують результати педагогічного експерименту.^UThe proper denomination plays important roles in the literary work: from a simple identification to a mean of creation and characteristics of the image-character, an expresser of genre and style dominant of the work, a signifier for time-spatial organization.The issue of the functionality of proper names in a literary text is raised in linguists’ and literary critics’ works. In the field of school study of literature less attention is devoted to this problem. In the dissertation the methodological model of proper names profound learning based on the analysis of artistic works recommended by the current curriculum of Ukrainian literature for 10-11 grade students is developed and justified for the first time.In the introduction there are object, subject, purpose and tasks are defined according to the topic of the research, the relevance is justified. The research is based on the scientific hypothesis that methodical model of proper names profound learning on the lessons of Ukrainian literature in 10-11 grades will be effective on the condition that teacher and students will consider each onym as a concept, that determines the nature of the understanding of the artistic phenomenon (character, chronotope, literary work in general); at the same time schoolchildren should form the system of competences necessary for profound understanding the meaning and functions of proper names, its learning in connection with various artistic properties of literary material; in the process of educational activity the system of productive principles, didactic means of educational process, ways of analysis and kinds of activity.In the first chapter of dissertation there are linguistic, literary critics, psychology-pedagogical and methodology-literary basis of proper names profound learning are outlined. There is the meaning of the main onomastic concepts as “anthroponym”, “toponym”, “hydronym”, “zoonym”, “mythonym” ect. is outlined in the dissertation. All these concepts are proposed to be included in rubric “Theory of literature” in the curriculums for general educational institutions. А number of expected results of educational-cognitive activity are expanded due to introduction of literary competencies.In order to diagnose the practical experience the thorough analysis of textbooks on Ukrainian literature for 10-11 grades of general educational institutions is carried out. Critical review of school sources proves the lack of appropriate level of the topic coverage and therefore confirms the relevance of the chosen research.In the second chapter of dissertation there is the methodical model of proper names profound learning is proposed. The educational activity from the point of view of studying of the dynamic of image-characters, system connections among images, understanding the value-target programs of heroes, in the context of genre, style and author’s worldview system features is characterized.In the third chapter of dissertation the process of implementation of created teaching methodology into school practice of general educational institutions in various regions of Ukraine is described. During the experiment the effectiveness of the proposed model is proved at the specially organized lessons of Ukrainian literature in 10 and 11 grades. Conclusions of the completed research allow to state that the work has the scientific novelty. The system of literary knowledge, abilities and skills for proper names profound learning on the material of certain texts from Ukrainian literature, proposed for 10-11 grades is developed for the first time. Criteria for evaluating the educational achievements of high school students for the work with literary-artistic onyms are formed and justified, a complex of special methodical principles, methods, techniques, kinds of activity for the analysis of proper names is proposed, holistic plans-summaries for study of anthroponyms, toponyms and mythonyms according to the proposed approaches are implemented in school practice. The effectiveness of developed model is checked through its successful implementation in the educational process.The results obtained during the dissertation research have practical importance. Firstly, the proposed model contributes to a deeper understanding by students the peculiarities of a number of artistic features of literary texts. Secondly, the methodology of proper names profound learning can be involved in the process of teaching Ukrainian literature for the students of philological faculties. Thirdly, formulated statements can be used for enlarging certain rubrics of curriculum and textbooks of Ukrainian literature for high school grades. Conceptual theses of methodological model of school processing of proper names contribute to improving the level of high school students’ school literary education. The results of pedagogical experiment point to the positive dynamic.

Досліджено проектно-художні уявлення в старших дошкільників на заняттях з художнього конструювання як базу для розвитку їх образного мислення та вміння проектувати предмети навколишнього середовища. На підставі дослідження розроблено й експериментально апробовано програму з художнього конструювання. Виявлено педагогічні умови їх формування. Відображено процес та результати експериментального дослідження. Запропонована методика формівного експерименту передбачає створення спеціально орієнтованої навчальної діяльності, спрямованої на використання аспектів художнього конструювання - інформаційного, аналітичного, синтетичного, комунікативного; принципів художнього конструювання, а також опору на спеціальні прийоми формування уявлень (протиставлення, ізолювання, підкреслення).

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 053 «Психологія» (галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки»). – Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Київ, 2023.У дисертаційній роботі теоретично та експериментально досліджено психологічні особливості прегнантного впливу рефлексивної компетентності офіцера оперативної ланки управління Збройних Сил України (далі ‒ офіцера) на його професійний розвиток у системі післядипломної освіти.Військово-професійна діяльність офіцера як специфічний вид професійного буття, що переважно є суб’єкт-суб’єктним, потребує його сформованої рефлексивної компетентності, зумовленої потребою реалізації конкретних посадових обов’язків у специфічних умовах діяльності. Саме тому офіцеру як суб’єкту військово-професійної діяльності завжди важливо визначати, якою мірою позитивні та негативні результати впливатимуть на перебіг його діяльності. Звідси виникає необхідність її специфічного аналізу та обґрунтування, що потребує особливих рефлексивних умінь і здатностей: правильно формувати цілі і трансформувати їх у моделі виконання конкретних бойових (навчально-бойових) завдань; застосовувати адекватний вихідним умовам комплекс дій для вирішення головних і другорядних бойових (навчально-бойових) завдань; забезпечувати відповідність змісту діяльності поставленим завданням; ефективно обирати методи, прийоми і засоби військово-професійної діяльності; забезпечувати відповідність використаних організаційних форм отриманим результатам; оцінювати джерела успіхів і причини невдач, помилок і труднощів у реалізації поставлених бойових (навчально-бойових) завдань; проєктувати суб’єкт-суб’єктну взаємодію з урахуванням необхідності координації професійних позицій і групових ролей суб’єктів військово-професійної діяльності, а головне ‒ кооперації їх спільної діяльності як бойової команди; осмислювати власний досвід військово-професійної діяльності в контексті його цілісності, релевантності, доцільності і результативності.Здатність офіцера організовувати свій розвиток, спрямований на свідоме вдосконалення рефлексивної компетентності, є важливою властивістю професіонала самостійно здобувати нові знання та набувати необхідних умінь, що важливо для забезпечення його ефективної професійної діяльності і кар’єрного зростання. У процесі військово-професійної діяльності офіцер діє не за абстрактною схемою, а застосовуючи різноманітні контекстні форми, вирішує службово необхідні завдання, спрямовує екзистенційну активність на пошук оптимальних шляхів їх вирішення. Відповідно рефлексивна компетентність офіцера як професіонала у військово-професійній діяльності спонукає його до перманентного переосмислення власних дій і переконань в їх правильності що, безумовно, є підвалиною для його суб’єктного і професійного зростання як військового управлінця. Умовами професійного розвитку офіцера є його рефлексивне ставлення до себе як професіонала, здатність творчо переосмислювати минуле і сучасність професійного досвіду, поєднувати їх з ефективним майбутнім.Аналіз основних наукових підходів до рефлексивної компетентності офіцера як чинника його професійного розвитку та саморозвитку дав змогу визначити комплексну теоретико-методологічну основу нашого дослідження, якою стали такі провідні положення взаємопов’язаних методологічних підходів:• системний підхід передбачає необхідність комплексного дослідження рефлексивної компетентності за різними її аспектами (зокрема суб’єктним, професійним, військово-професійним), за структурними компонентами рефлексивної компетентності (суб’єктним, комунікативним, кооперативно-управлінським, інтелектуальним), які також необхідно розглядати системно, оскільки за відсутності будь-якого з них розвивається неадекватна «Я-концепція» офіцера;• компетентнісний ‒ спрямований не лише на підвищення обізнаності офіцерів, а й на практичну здатність до розвитку їх рефлексивної компетентності;• контекстний ‒ дає змогу створити сприятливі організаційно-психологічні умови для взаємопроникнення навчальної і професійної діяльності як надійної педагогічної підвалини для розвитку рефлексивної компетентності у процесі психологічного тренінгу;• суб’єктно-діяльнісний ‒ визначає здатність офіцера до саморегуляції та саморозвитку як суб’єкта військово-професійної діяльності. Ці методологічні підходи дослідження дають змогу вирішити проблему розвитку рефлексивної компетентності офіцера Збройних Сил України як психологічної основи його професійного розвитку.^UThe dissertation on competition of the philosophy doctor degree. A specialty 053 “Psychology” (field of knowledge 05 “Social and behavioral sciences”). – National Defense University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, Kyiv, 2023.The dissertation is devoted to the theoretical and experimental study of clarifying the psychological features of the pregnant influence of the reflexive competence of an officer of the Armed Forces of Ukraine (hereinafter, an officer) on his professional development in the system of postgraduate education.The military-professional activity of an officer, as a specific type of professional existence, which mainly has a subject-subject character, requires his formed reflexive competence, conditioned by the need for him to implement specific job duties in specific conditions of activity. That is why it is always important for an officer, as a subject of military professional activity, to determine to what extent positive and negative results will affect the course of his activity. Hence the need for its specific analysis and substantiation, which requires special reflective skills and abilities: to correctly form goals and transform them into models for the performance of specific combat (educational and combat) tasks; apply a set of actions adequate to the initial conditions to solve the main and secondary combat (training and combat) tasks; to ensure compliance of the activity content with the assigned tasks; to effectively choose methods, techniques and means of military-professional activity; ensure compliance of the used organizational forms with the obtained results; evaluate sources of success and causes of failures, mistakes and difficulties in the implementation of assigned combat (training and combat) tasks; project subject-subject interaction taking into account the need for coordination of professional positions and group roles of subjects of military-professional activity, and most importantly, cooperation of their joint activities as a combat team; to understand one's own experience of military-professional activity in the context of its integrity, relevance, expediency and effectiveness.The ability of an officer to organize his development, aimed at consciously improving reflective competence, is an important property of a professional to independently acquire new knowledge and acquire the necessary skills, which is important for ensuring his effective professional activity and career growth. In the process of military-professional activity, the officer does not act according to an abstract scheme, but with the help of various contextual forms, he solves tasks necessary for his service, directs his existential activity to find optimal ways to solve them. Accordingly, reflective competence prompts him to permanently rethink his own actions and beliefs about the correctness of his own actions as a professional in military-professional activities and is certainly the basis for subjective and professional growth as a military manager. The conditions for the officer's professional development are his reflective attitude towards himself as a professional, the ability to creatively rethink past and present professional experience and combine them with an effective future.The analysis of the main scientific approaches to the reflexive competence of the officer as a factor of his professional development and self-development made it possible to determine the complex theoretical and methodological basis of our research, which became the following leading positions of interrelated methodological approaches:• the systemic approach determines the need to study reflexive competence in dynamics, according to its various aspects (in particular subject, professional, military-professional), which are considered inseparable from each other; according to the structural components of reflective competence (personal, communicative, cooperative, intellectual), which must also be considered systematically, because in the absence of any of them, an inadequate "self-concept" of the officer is formed);• the competence approach is aimed not only at raising the awareness of officers, but also at psychologically ensuring the conditions for the development of their reflective competence;• contextual approach allows to create conditions for interpenetration of educational and professional activities as a way to achieve the optimal level of reflective competence development;• the subject-activity approach determines the officer's ability for self-regulation and self-development as a subject of military-professional activity.These methodological research approaches make it possible to solve the problem of the reflexive competence development of an officer of the Armed Forces of Ukraine as the psychological foundation of his professional development.

У дисертації представлений теоретичний та емпіричний аналіз проблеми інфантилізму, визначено головні підходи до її дослідження. Вивчено феномен інфантилізму в медико-психологічній літературі та розглянуті соціально-психологічні чинники розвитку інфантилізму. Визначено структуру психологічного інфантилізму, представлену такими патернами: примітивна невротична імпульсивність, симбіотична ригідна інтерперсональність, ображена неконтактність, нарцисична позиція, шокування недоліками оточення, залякування, лицемірна поверхневість, самовиправдальні монологи. Встановлено, що моделі психологічного інфантилізму представників української, японської, корейської та північно-американської культурних традицій мають специфічну культурну обумовленість.Розроблено програму соціально-психологічного тренінгу з корекції інфантилізму особистості та розвитку адекватних моделей самопрезентації.^UThe dissertation presents a theoretical and empirical analysis of the problem of infantilism, identifies the main approaches to its study. The phenomenon of infantilism in the medical and psychological literature is studied and the socio-psychological factors of infantilism development are considered.The structure of psychological infantilism represented by the following patterns: primitive neurotic impulsivity, symbiotic rigid interpersonally, offended non-contact, narcissistic position, shock by the shortcomings of the environment, intimidation, hypocritical superficiality, self-justifying monologues. It was revealed that the models of psychological infantilism of representatives of the Ukrainian, Japanese, Korean and North American cultural traditions have specific cultural determinants.The program of social and psychological training on correction of infantilism of the person and development of adequate models of self-presentation is developed.

Теоретично обґрунтовано та розроблено концепцію формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці, що є теоретичною основою їхньої підготовки до забезпечення безпеки праці персоналу підприємств, організацій, установ; розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічної системи формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці, спрямовану на вдосконалення мотиваційно-ціннісної сфери, професійних знань, умінь, навичок щодо попередження й профілактики виробничого травматизму та розвитку професійно важливих якостей, набуття досвіду здійснення безпечної професійної діяльності й комунікації з питань безпеки праці, структурними елементами якої визначено: цілі, зміст, форми організації навчальної діяльності, методи, технології, комплекс навчально-методичного забезпечення, що уможливлює підвищення рівня сформованості культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці з урахуванням сучасних вимог; обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють позитивній динаміці формування мотивів, професійних знань і вмінь, професійно важливих якостей у майбутніх інженерів з охорони праці: формування мотивації до оволодіння культурою безпеки професійної діяльності; оновлення змісту професійної підготовки з урахуванням компонента культури безпеки професійної діяльності на основі міждисциплінарної інтеграції; впровадження інноваційних технологій навчання; застосування методів та форм моделювання небезпечних ситуацій професійної діяльності; спроєктовано модель формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці, що складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: цільового (мета, завдання); теоретико-методологічного (концепція, методологічні підходи, принципи, структура культури безпеки професійної діяльності); змістово-процесуального (етапи реалізації педагогічної системи, зміст, форми, методи, технології, комплекс навчально-методичного забезпечення); діагностувально-результативного (етапи й критерії діагностування, рівні сформованості, результат) та уможливлює позитивні зміни у рівнях сформованості культури безпеки професійної діяльності майбутніх інженерів з охорони праці; удосконалено: зміст формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці; удосконалення полягає у відборі та структуруванні змісту, який містить такі компоненти: працеохоронний (оволодіння студентами інженерно-технічними, санітарно-гігієнічними, інформаційно-аналітичними, моніторинговими знаннями і вміннями); організаційно-управлінський (формування у студентів знань, умінь щодо створення, функціонування й удосконалення системи управління охороною праці на підприємстві, в установах і організаціях); правовий (формування правових знань і практичних умінь застосування законодавчих і нормативних вимог у галузі охорони праці); ергономічний (формування цілісного уявлення про ергономічні особливості трудового процесу, методи і способи створення комфортних і безпечних умов праці); здоров’язбережувальний (містить систему медико-біологічних знань про методи і засоби профілактики загальних і професійних захворювань); комунікативний (розвиток комунікаційних умінь і навичок міжособистісної взаємодії); методику формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці, що забезпечує формування мотивації та позитивного ставлення до безпеки праці, професійних знань і вмінь, професійно важливих якостей, досвіду здійснення безпечної професійної діяльності; удосконалення полягає у виокремленні та конкретизації: груп методів (проблемний, модерації, тренінговий, «мозкового штурму», моделювання професійної діяльності); форм організації освітнього процесу формування культури безпеки професійної діяльності та технологій навчання (ігрові, проєктні, кейсові, співпраці, вітагенного навчання, інформаційно-комунікаційні), що передбачають інтерактивну взаємодію; етапів, згідно з якими реалізується методика формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці з урахуванням сучасних вимог^UThesis for the scientific degree of Doctor of Pedagogical Sciences in the specialty 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Education. – Institute of Vocational Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2023. The theoretical foundation and development of the author's concept of forming a safety culture in the professional activities of future labor protection engineers have been substantiated, which is the theoretical basis for their preparation for professional activity on the principles of a safety culture, aimed at: updating the content of the safety culture component; ensuring effective interaction and cooperation of students, teachers of higher education institutions, representatives of labor protection authorities and labor protection services of enterprises, organizations; combining methodological approaches and principles of safety culture formation; scientifically grounded selection of content, forms, methods, technologies that contribute to the increase in the level of safety culture formation in future labor protection engineers in higher education institutions. Pedagogical conditions for the formation of a safety culture in professional activities in future labor protection engineers were substantiated (formation of motivation for mastering the safety culture of professional activity; updating the content of professional training taking into account the safety culture component based on interdisciplinary integration; introduction of innovative learning technologies; application of methods and forms of modeling dangerous situations in professional activity), which provide positive dynamics in the formation of motives, professional knowledge and skills, professionally important qualities in future labor protection engineers. A model of the formation of a safety culture in professional activities in future labor protection engineers has been designed, which includes the following blocks: target, theoretical-methodological, content-processual and diagnostic-resultant, and facilitates positive shifts in the levels of safety culture formation in future labor protection engineers. A system of criteria for the formation of a safety culture in the professional activities of future labor protection engineers and the corresponding indicators have been proposed: motivational-value, intellectual-cognitive, activity-behavioral, subject-reflexive. The levels of safety culture formation in future labor protection engineers have been identified: basic (reproductive), sufficient (constructive) and high (creative). The effectiveness of the pedagogical system of forming a safety culture in professional activities in future labor protection engineers has been developed and experimentally verified. The pedagogical system is based on the principles of systemic, humanistic, cultural, axiological, subject-subject, competency-based, ergonomic, activity, contextual, environmental approaches. Such a pedagogical system is aimed at implementing the goals, content of learning, forms of organizing educational activities, methods, technologies. The content of forming a safety culture in professional activities in future labor protection engineers has been improved - the improvement lies in the selection and structuring of content, which includes such content components: labor protection, organizational management, legal, ergonomic, health-preserving, communicative. The results of the experimental implementation of the pedagogical system were summarized and the prospects for forming a safety culture in professional activities in future labor protection engineers were predicted. Methodological recommendations for forming a safety culture in professional activities in future labor protection engineers in higher education institutions have been prepared.

У дисертації подано теоретичне узагальнення та емпіричне розв’язання наукової проблеми місця та значення копінгу подружжя серед чинників суб’єктивного благополуччя шлюбних партнерів. Теоретично обґрунтовано та емпірично визначено ефективний копінг подружжя та окреслено основні напрямки психологічної роботи щодо діагностики (адаптовано методичний інструментарій діадного копінгу) та розширення (научіння) копінгу (індивідуального та діадного) шлюбних партнерів з метою збереження та/чи відновлення суб’єктивного благополуччя шлюбних партнерів. На основі узагальнення теоретико-методологічних підходів до розуміння суб’єктивного благополуччя окреслено його концептуальну структуру; описано чинники суб’єктивного благополуччя шлюбних партнерів та встановлено, що копінг подружжя є одним з найважливіших інструментів вирішення проблеми ефективної взаємодії шлюбних партнерів під дією стресовпливів (стрес, конфлікти). На підставі результатів глибинного теоретичного аналізу копінгу подружжя обґрунтовано його специфіку в сімейній системі: визначено зміст поняття «копінг», описано різновиди копінгу шлюбних партнерів, розкрито особливості копінгу в сімейній системі та його роль у переживанні суб’єктивного благополуччя шлюбними партнерами. Проаналізувавши наукові підходи до трактування та розуміння копінгу шлюбних партнерів в структурі їхнього суб’єктивного благополуччя, враховуючи специфіку сімейної системи та можливість кожного з партнерів (як суб’єктів активності) впливати на власне та суб’єктивне благополуччя партнера, побудовано теоретичну модель копінгу шлюбних партнерів в структурі чинників їхнього суб’єктивного благополуччя. Для вимірювання діадного копінгу шлюбних партнерів було здійснено повну адаптацію Опитувальника діадного копінгу DCI українською мовою. На основі ґрунтовного аналізу емпіричних даних, створено модель динаміки подружньої підсистеми під впливом стресу та його купування, активуючи копінг подружжя чи/і індивідуальну захисну систему особистості. Отримані емпіричні результати постали основою для побудови моделі копінгу як чинника суб’єктивного благополуччя шлюбних партнерів. На основі одержаних теоретичних та емпіричних результатів розроблено рекомендації щодо психологічної, психосоціальної та психотерапевтичної роботи з парами з метою ефективної адаптації, збереження та відновлення благополуччя шлюбних партнерів після стресоподії, а також окреслено напрямок психоедукаційного розвитку та створення тренінгових програм з окресленої тематики. З огляду на нові виклики перед українськими сім’ями внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну результати дослідження можуть бути покладені в основу розробки психоедукаційних програм щодо ефективного стресодолання в сім’ях, що внаслідок війни переживали гострі та пролонговані стреси, були розділені та потребують допомоги в реадаптації та відновленні їхнього індивідуального та сімейного благополуччя.^UThe thesis presents a theoretical generalization and empirical solution of the scientific problem of the place and importance of spousal coping among the factors of subjective well-being of marriage partners. It theoretically substantiates and empirically defines effective coping of spouses, and outlines the main areas of psychological work on diagnosis (the methodological toolkit of dyadic coping has been adapted) and expansion (teaching) of coping (individual and dyadic) of marriage partners, with the aim of preserving and/or restoring the subjective well-being of marriage partners. Based on the generalization of theoretical and methodological approaches to the understanding of subjective well-being, its conceptual structure is outlined; is described factors of subjective well-being of marriage partners and establishes that spousal coping is one of the most important tools for solving the problem of effective interaction between marriage partners under the influence of stressors (stress, conflicts). Based on the results of in-depth theoretical analysis of spousal coping, its specificity in the family system has been substantiated: the meaning of the concept of «coping» has been established, the types of marriage partners' coping have been described, the features of coping in the family system and its role in the experience of subjective well-being by marriage partners have been revealed. Having analyzed scientific approaches to the interpretation and understanding of marriage partners' coping in the structure of their subjective well-being, taking into account the specifics of the family system and the capability of each partner (as activity actors) to influence their own and their partner's subjective well-being, the theoretical model of marriage partners' coping has been built in the structure of factors of their subjective well-being. To measure the dyadic coping of marriage partners, a full adaptation of the DCI in Ukrainian was carried out. Based on a thorough analysis of empirical data, a model was created of the dynamics in the marital subsystem under the influence of stress and its elimination activating the spouse's coping and/or the individual defense system. The obtained empirical results served as a basis for building a coping model as a factor of subjective well-being of marriage partners. Based on the obtained theoretical and empirical results, recommendations were developed for psychological, psychosocial and psychotherapeutic work with couples in order to effectively adapt, preserve and restore the well-being of marriage partners after a stressful event, and the area of psychoeducational development on the outlined topic was outlined. In view of the new challenges facing Ukrainian families as a result of the fullscale invasion of Ukraine, the results of our study can be used as a basis for the development of psychoeducational programs for effective stress management in families that, as a result of the war, experienced acute and prolonged stress, were separated and need help in readaptation and restoration of their individual and family well-being.

Вперше описано рівні готовності підлітків до ризику, які відрізняються за такими діагностичними ознаками, як раціональність, локус контролю, мотивація досягнення, рівень схильності до ризику. На підставі результатів структурного аналізу готовності підлітків до ризику виділено мотиваційний, когнітивний, емоційний та регулятивний компоненти, розкрито роль кожного з них у формуванні загальної готовності підлітків до ризику. Поглиблено уявлення про готовність до ризику шляхом наповнення його позитивним змістом, який включає характеристики, що забезпечують позитивну динаміку розвитку саморегуляції поведінки у підлітковому віці завдяки повноті зворотного зв'язку та впевненості у собі. Обгрунтовано можливості цілеспрямованого формування у підлітків готовності до поміркованого та контрольованого ризику на основі моделювання концептуальних позицій, які відображають структуру феномену ризику у життєдіяльності підлітка. Наведено характеристику готовності підлітків до ризику, виявлено статеві відмінності прояву даної якості на загальному рівні та на рівні окремих компонентів (мотиваційного, емоційного, когнітивного, регулятивного). Удосконалено засоби психодіагностики готовності підлітків до ризику шляхом створення комплексу методів, які дозволяють діагностувати мотиваційний, емоційний, когнітивний та регулятивний компоненти. Удосконалено технологію створення розвивальних програм у сфері формування компонентів готовності до ризику за умов групового тренінгу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу. Результати комплексного дослідження репрезентовані за допомогою теоретичного та емпіричного дослідження особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. У дослідженні теоретично проаналізовано поняття емоційного інтелекту та метакогнітивного моніторингу у вітчизняній і зарубіжній літературі, визначено їхню роль у продуктивності навчальної діяльності студентів, зокрема в системі саморегульованого навчання, описано особливості прояву емоційного інтелекту в контексті основних характеристик метапізнання, в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Поняття емоційного інтелекту ми розглядаємо як складну інтегрально- ієрархічну систему, яка базується на єдності когнітивних, емоційних, адаптаційних та соціальних складових у процесі внутрішньоособистісної та міжособистісної здібності ідентифікувати та оцінювати емоції, сприяти емоційній фасилітації мислення, розуміти емоції та керувати ними з метою динамізації інтенсивного емоційного та інтелектуального розвитку особистості. Метакогнітивний моніторинг виступає важливою передумовою ефективності навчальної діяльності, оскільки, як спосіб відслідковування суб’єктом власної пізнавальної активності та оцінювання її результатів у процесі виконання пізнавальних завдань, уможливлює саморегуляцію процесу та результату виконання. Емпірично з’ясовано особливості прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Обґрунтовано та апробовано тренінгову програму підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту. Розроблено психолого-дидактичні поради до підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в студентів засобами емоційного інтелекту, що стануть корисними для науковців, науково-педагогічних працівників, психологів- практиків, здобувачів вищої освіти, а також усіх суб’єктів пізнавальної діяльності, які працюють з інформацією.^UThe dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy. The results of the comprehensive study are represented using a theoretical and empirical study of the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities. The study theoretically analyzed the concepts of emotional intelligence and metacognitive monitoring in Ukrainian and foreign psychological literature, determined their role in the productivity of university students’ learning activities, in particular in the system of self- regulated learning, described the features of the manifestation of emotional intelligence in the context of the main characteristics of metacognition, in the structure of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities. We consider the concept of emotional intelligence as a complex integral-hierarchical system, which is based on the unity of cognitive, emotional, adaptive and social components in the process of intrapersonal and interpersonal ability to identify and evaluate emotions, to promote emotional facilitation of thinking, to understand emotions and to manage them to dynamize intense emotional and intellectual development of the individual. Metacognitive monitoring is an important prerequisite for the effectiveness of learning activities, since, as a way of monitoring the subject’s cognitive activity and evaluating its results in the process of performing cognitive tasks, it enables self-regulation of the process and the result of performance. The peculiarities of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities have been empirically clarified. The training program for improving the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities using emotional intelligence has been substantiated and tested. Psychological and didactic tips are developed to increase metacognitive monitoring accuracy using emotional intelligence, which will be useful for scientists, scientific and pedagogical staff, psychologists-practitioners, university students, as well as all subjects of cognitive activity who work with information.

У контексті досягнень сучасної педагогічної науки та освітніх викликів обґрунтовано теоретико-методологічні засади розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти – майбутніх фахівців соціономічних професій, виражені в сутнісному вигляді в концепції, авторській педагогічній системі та її моделі. Концепція дослідження, побудована на трьох концептах (теоретичному, методологічному і технологічному), передбачає оптимізацію розвитку соціальної активності здобувачів вищої освіти за соціономічними професіями і його систематизацію з урахуванням сучасних змін у функціонуванні соціальної сфери та відповідно до запитів суспільства.Система розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій розглядається як: цілеспрямовано організована, керована, багатофункціональна та відкрита педагогічна конструкція, комплекс каналів прямої і опосередкованої взаємодії викладачів і здобувачів вищої освіти задля реалізації визначених установок на соціальну активність; сукупність соціокультурних, психолого-педагогічних, організаційних та інших створених у закладі вищої освіти умов, що забезпечують позитивні зміни в підготовці здобувачів до соціально значущої діяльності.Базові компоненти авторської моделі педагогічної системи розвитку соціальної активності здобувачів охоплюють: теоретико-методологічний (ґрунтується на принципах системності, зв'язку теорії із соціальною практикою, об'єктивності, інтегративності, особистісного, діяльнісного, комунікативного, компетентнісного, аксіологічного, синергетичного та суб'єктного методологічних підходів); змістовий (знання, компетентності, що передбачені змістом освітньої програми; уміння й соціальний досвід, отримані під час навчальних та позанавчальних практик); організаційно-технологічний (форми, методи, засоби, технології розвитку соціальної активності здобувачів); критеріальний і результативний блоки (орієнтовані на кінцевий результат – підвищення рівня розвитку соціальної активності). Компоненти моделі відображають цілісність і системність урахування вимог до фахівців соціономічних професій, змісту розвитку соціальної активності здобувача, відповідності організації процесу і технологічних засобів цілепокладанню й орієнтації на результат – підвищення рівня розвитку соціальної активності здобувачів. Модель системи розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій у процесі фахової підготовки в закладах вищої освіти реалізується на основі вибору і застосування освітніх технологій (універсальні, під якими розуміємо особистісно зорієнтовані, інтерактивні, проєктні, мультимедійні, тренінгові, проблемного навчання та ін., що є складниками макротехнологій; інформаційно-комунікаційні, соціально-виховні), упровадження організаційно-педагогічних умов, добору ефективних форм, методів, прийомів і засобів організації розвитку соціальної активності. У дисертації розвинуто дефініцію соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій, яка трактується як категорія (загальне поняття), що відображає найсуттєвіші суперечності та взаємодію суспільних норм й індивідуальних потреб здобувача, і водночас є характеристикою його особистості, визначальною для групи професій типу «людина-людина». Соціальна активність майбутнього фахівця розглядається як стан й інтегративна властивість особистості, що виявляється в процесі професійної освіти в ініціюванні та здійсненні актів соціальної взаємодії задля конструктивного саморозвитку, перетворення навколишнього середовища, досягнення особистих і соціально орієнтованих цілей здобувача, опосередкованих характером його майбутньої професійної діяльності. Визначено структурно-функціональні та факторно-інтегративні характеристики розвитку соціальної активності майбутніх фахівців соціономічних професій у контексті педагогічного впливу освітнього середовища закладу вищої освіти. Встановлено об'єктивні та суб'єктивні критерії соціономічної діяльності задля розвитку соціальної активності, а саме: наявність спільної мети, супідрядність індивідуальних мотивів до дій та їхня реалізація через самоактуалізацію, що відтворює сукупність певних поглядів, настанов, потреб, цілей і цінностей особистості та виконує регулятивні функції в межах конкретної соціономічної професії.^UIn the context of the achievements of modern pedagogical science and educational challenges, the author substantiates the theoretical and methodological foundations of social activity of students – future specialists of socionomic professions. These foundations are expressed in the concept, in the author's pedagogical system and its model.The research is based on three concepts (theoretical, methodological and technological). It involves optimization of the social activity development for students who specialize in socionomic professions and it includes its systematization according to the modern changes in the functioning of the social sphere and according to society's demands.The system of social activity development of future socionomy specialists is considered as follows: it is purposefully organized, managed, multifunctional and open pedagogical construction, a set of channels of direct and indirect interaction between teachers and students in order to realize certain attitudes to social activity; it is a set of socio-cultural, psychological, pedagogical, organizational and other conditions created in the higher education institution and which provide positive changes in students' preparation for socially significant activities.The basic components of the author's model of the pedagogical system of students' social activity include: theoretical and methodological component (based on the principles of systematic, connection between theory and social practice, objectivity and integrity, as well as personal, activity, communicative, competence-based, axiological, synergetic and subjective methodological approaches); semantic component (knowledge, competencies provided by the content of the educational program; skills and social experience gained during educational and extracurricular practices); organizational and technological component (forms, methods, means, technologies of development of students' social activity); criteria and results blocks (focused on the final result – increasing the level of social activity development). The components of the model reflect the integrity and systematic character of the requirements for socionomy specialists, the content of the students' social activity development, the conformity of the process and technological means to goal setting and result orientation – increasing the level of students' social activity.The model of the system of social activity development of future socionomy specialists in the process of professional training in higher education institutions is realized on the basis of choice and application of pedagogical technologies (the universal ones which mean personality-oriented, interactive, project-like, multimedia, training, problem-based learning, etc. and which are components of macro-technology; information and communication, social and educational ones), the introduction of organizational and pedagogical conditions, the selection of effective forms, methods, techniques and means to organize the development of social activity.The dissertation develops the definition of social activity of future socionomy specialists which is interpreted as a category (a general concept) that reflects the most significant contradictions and interaction of social norms and individual needs of the student. At the same time it is a characteristic of the student's personality. Social activity of the future specialist is considered a state and integrative property of personality which is manifested in the process of vocational education while initiating and implementing acts of social interaction for constructive self-development, environmental transformation, achieving personal and social goals mediated by the nature of students' future professional activity.The author determines structural-functional and factor-integrative characteristics of the social activity development of future socionomy specialists in the context of the pedagogical influence of the educational environment at a higher education institution. The research study defines objective and subjective criteria of socionomic activity for the development of social activity, namely: the presence of a common goal, the subordination of individual motives to action and their implementation through self-actualization which reflects a set of certain views, guidelines, needs, goals and values of the individual, and performs regulatory functions within a particular socionomic profession.

У дисертації представлено концепцію дослідження ґенези розуміння текстів інтернету.Пропонована автором модель ґенези розуміння текстів інтернету базується на принципах психолінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності, теорії розуміння тексту та окремих концепціях психології інтернету, зокрема психологічному розумінні інтернету як мережі міжособистісних та міжгрупових зв'язків, опосередкованих відповідними пристроями, що зумовлює його технологічну специфіку (віртуальність, інтерактивність, нелінійність, дисперсність, синхронність, дистантність, оперативність, персональна анонімність, умовна соціалізація, синдикація тощо) та психологічні зміни особистості (сенсорні обмеження, деформації відчуття простору й часу, зміни уваги та емоційної сфери, аномалії самосвідомості та міжособистісних стосунків, формування нових моделей поведінки); психолінгвістичній дефініції тексту, що визначає його як послідовність знаків, що стає текстом лише в присутності реципієнта тощо. На підставі теоретико-методологічного аналізу проблеми розуміння текстів інтернету, ґрунтуючись на принципах розвитку й детермінізму, положеннях системного, діяльнісного, когнітивного, генетичного, психолінгвістичного та кіберпсихологічного підходів було розроблено концептуальну модель розуміння текстів інтернету з урахуванням послідовності процесу розуміння, його механізмів та закономірностей ґенези. Обґрунтовано, що розуміння текстів інтернету – це полімодальний психологічний процес, що відбувається в кілька етапів: рецепція, інтерпретація та емоційна ідентифікація, у результаті утворюються нові вторинні смисли (які об'єктивуються як вторинний текст), що є реакцією на елементи сенсу первинного тексту інтернету. На основі аналізу теоретичних джерел визначено, що процес і результат розуміння залежать від суб'єктивних (рівня досвіду, розвитку мисленнєво-мовленнєвої сфери реципієнта та інтернет-спрямованості особистості) і об'єктивних (мультимедійності та девіантності) чинників.Результати теоретико-емпіричного дослідження процесу розуміння текстів інтернету стали підставою для створення емпіричної моделі динаміки ґенези розуміння текстів в юності, молодості та в зрілому віці, яка дала змогу визначити низку закономірностей. Аналіз вікової динаміки ґенези розуміння продемонстрував, що в юнацькому віці вагомий позитивний вплив на майже всі показники успішності розуміння (окрім адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету) мають рівень досвіду користування інтернетом та мисленнєво-мовленнєвого розвитку. Ґенеза розуміння текстів інтернету в молодості найбільш істотно детермінована чинниками мисленнєво-мовленнєвого розвитку та інтернет-спрямованості. У зрілому віці успішність розуміння текстів інтернету визначається всіма аналізованими суб'єктивними чинниками. Зазначені чинники мають значний позитивний вплив на етапах рецепції та інтерпретації, однак негативний щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету на етапі емоційної ідентифікації. Закономірності впливу об'єктивних чинників визначено так: чинник мультимедійності зумовлює позитивні зміни в успішності розуміння на етапі інтерпретації та щодо адекватності оцінки зрозумілості текстів інтернету, але негативно впливає на точність очікувань реципієнтів. Девіантність контексту інтернет-середовища негативно впливає на активність рецепції та успішність інтерпретації, але позитивно на оцінку зрозумілості текстів інтернету (однак лишещодо девіантних текстів). На основі результатів емпіричного дослідження та виявлених зон розвитку розуміння текстів інтернету було з'ясовано психолого-педагогічні принципи формування успішного розуміння текстів інтернету. На підставі представлених концептуальних засад обґрунтовано та апробовано психологічний тренінг із формування в осіб юнацького, молодого та зрілого віку успішного розуміння текстів інтернету. Реалізація психологічного тренінгу засвідчила його значний розвивальний вплив. Було зафіксовано позитивну динаміку успішності розуміння текстів інтернету в експериментальній групі майже за всіма показниками. Тож успішність розуміння текстів інтернету в будь-якому віці покращується за умови реалізації відповідної тренінгової програми, спрямованої на формування навичок успішного розуміння текстів інтернету.Ключові слова: розуміння, ґенеза розуміння, рецепція, інтерпретація, емоційна ідентифікація, текст інтернету, успішність розуміння, досвід користування інтернетом, мисленнєво-мовленнєвий розвиток, інтернет-спрямованість особистості.^UThis thesis presents the concept of research into the genesis of Internet texts understanding.The model proposed by the author for the genesis of Internet texts is based on the principles of psycholinguistics, the theory of speech activity, the theory of text understanding and individual concepts of Internet psychology, in particular the psychological sense of the Internet as a network of interpersonal and inter-group contacts mediated by appropriate devices, resulting in its technological specificity and psychological changes in personality. It also builds on psycholinguistic definitions of text.Based on a theoretical and methodological analysis of the problem of understanding Internet texts, a conceptual model for the understanding of Internet texts has been developed. It takes into account the principles of development and determinism, ideas of systemic, action-oriented, cognitive, genetic, psycholinguistic and cyber-psychological approaches. It also incorporates sequence of the process of understanding, its mechanisms and the patterns of genesis.It is argued that the understanding of Internet texts is a polymodal psychological process that takes place in several stages (reception, interpretation and emotional identification), resulting in new secondary meanings (which are objectified as secondary text) which is a reaction to the elements of sense of the original Internet.It is determined that the process and result of understanding depend on subjective (level of experience, development of the recipient's thinking and Internet-oriented personality) and objective (multimedia and deviant context of the Internet environment) factors.The results of a theoretical and empirical study of the Internet texts understanding led to the creation of an empirical model of the dynamics of the understanding texts genesis in adolescence, youth and adulthood.An analysis of the age dynamics of the understanding genesis has shown that in adolescence many indicators of successful understanding (other than the adequacy of assessing the understandability of Internet texts) have a strong positive influence by the level of Internet experience as well as thinking and speech development. The genesis of understanding Internet texts in youth is most strongly determined by factors of thinking and speech development and Internet orientation.These factors have a significant positive impact on the reception and interpretation stages, but negatively affect the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability at the stage of emotional identification.The regularity of the influence of objective factors is defined as follows: the multimedia factor leads to positive changes in the success of the understanding at the stage of interpretation and in the adequacy of the assessing of the Internet texts understandability, but negatively affects the accuracy of the expectations of the recipients. The deviant context of the Internet environment has a negative impact on the active reception and the success of the interpretation, but positively affects on the understanding of the Internet texts (but only on deviant texts).On the basis of the presented conceptual framework, a psychological training for the development of a successful understanding of Internet texts has been justified and tested. The realization of psychological training has shown its significant developing influence. A positive trend was recorded in the success of the Internet texts in the pilot group for almost all indicators. Therefore, the success of the Internet texts understanding at any age is improved by the implementation of an appropriate training programme aimed at developing skills for successful understanding of Internet texts.The results of the study are related to practical solutions to the problems of the success of the Internet texts understanding in order to further predict behaviour, to construct a predictive methodology and to assess the understandability of the Internet context environment. A training programme for the development of a successful Internet texts understanding has been validated and tested and will be useful at different stages of the educational process in the development of readership skills for successful understanding of Internet texts.Keywords: understanding, genesis understanding, reception, interpretation, emotional identity, Internet text, success of understanding, experience of Internet using, thinking and speech development, internet-oriented personality.

Розкрито основні напрямки змагальної техніки борців світового класу. Розглянуто модельні характеристики підготовленості дзюдоїстів, що орієнтують на досягення конкретних рівнів удосконалення визначених показників підготовленості. Здійснено порівняння індивідуальних показників конкретного спортсмена з модельними характеристиками даного рівня підготовленості, наведено оцінку слабких і сильних показників його тренованості, з урахуванням яких необхідно планувати та коригувати тренувальний процес, визначати засоби та методи впливу на нього. Розроблено спеціальні підготовчі вправи, комплекси тренувальних завдань для більш раціональної побудови навчального заняття зі спортсменами, що займалися в експериментальній групі. Ефективність запропонованої системи формування та становлення індивідуальної техніки підтверджено результатами змагань. Особливу увагу в програмі експерименту приділено удосконаленню борцями експериментальної групи техніки кидка підхопленням після захоплення двох рукавів супротивника, базових кидків у стійці з різних захоплень, а також виконанню технічних дій дзюдо в комбінаціях і в контратаці.

  Скачати повний текст