У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення завдань щодо розвитку інноваційного потенціалу студентів закладу вищої технічної освіти, що виявляється у визначенні психологічного змісту та структури інноваційного потенціалу, виявленні особливостей сформованості його компонентів, встановленні взаємозв'язків між ними, здійсненні факторної конфігурації внутрішніх ресурсів, обґрунтуванні та експериментальній перевірці соціально-психологічних умов ефективності застосування тренінгової програми у процесі професійної підготовки майбутніх інженерів.Основні результати дослідження викладено в трьох розділах дисертації. У розділі 1 «Науково-теоретичні підходи до проблеми дослідження розвитку інноваційного потенціалу особистості» здійснено теоретичний аналіз підходів до вивчення феномену інноваційного потенціалу особистості, зокрема: антропологічного (нададаптивна природа, що включає соціально-психологічні якості та потенції); соціологічного (функціювання соціальних механізмів, що регулюють інноваційну діяльність); соціально-психологічного (динамічна поліфункціональна складна система, сукупність особистісних характеристик, ресурсів або потенційних можливостей, що зумовлюють здатність до здійснення інноваційної діяльності). Операціоналізовано концепт «інноваційний потенціал особистості» крізь призму розкриття основних характеристик таких понять як «інновація» та «потенціал». В основу даного дослідження покладено поєднання цих двох феноменів, яке уможливило розгляд і розуміння інноваційного потенціалу як інтегративної сукупності внутрішніх ресурсів особистості та зовнішніх умов їх реалізації, що визначають її здатність до створення, освоєння та впровадження нового, унікального на користь суспільства.Виокремлено індивідуально-психологічні особливості як передумови розвитку інноваційного потенціалу особистості. Встановлено, що ступінь значущості індивідуально-психологічних особливостей особистості залежить від конкретного інноваційного циклу (створення – освоєння – впровадження).Проаналізовано організаційні практики розвитку інноваційного потенціалу студентів у закладах вищої технічної освіти. Зокрема, провідна роль у розвитку інноваційного потенціалу студентів належить підприємницьким університетам, які функціюють згідно «трикутнику знань» (освіта – наукові дослідження – інновації). Обґрунтовано зміст і структуру інноваційного потенціалу особистості, що, як цілісне утворення і своєрідна організація психічних ресурсів, репрезентує собою цілісну багатокомпонентну структуру, в яку входять мотиваційний (мотивація досягнення, ситуативна самоактуалізація), когнітивний (провідна когнітивна модальність, інтелект), креативний (творчий потенціал та уява), емоційно-вольовий (локалізація контролю, емоційна стійкість), регулятивний (індивідуальний стиль саморегуляції, самооцінка) компоненти.У розділі 2 «Емпіричне дослідження компонентів інноваційного потенціалу студентів інженерних спеціальностей» описано організацію констатувального експерименту та методи дослідження. Вибірку, що становила 438 студентів інженерних спеціальностей 1–5 курсів навчання КПІ ім. Ігоря Сікорського, поділено на три групи: 1) «інноватори»; 2) «потенційні інноватори»; 3) «консерватори».Виявлено особливості сформованості компонентів інноваційного потенціалу студентів інженерних спеціальностей.У розділі 3 «Умови розвитку інноваційного потенціалу студентів закладу вищої технічної освіти» обґрунтовано необхідні та сприятливі соціальні та психологічні умови, що впливають на розвиток інноваційного потенціалу студентів закладу вищої технічної освіти. Необхідні соціально-психологічні умови призводять до розвитку інноваційного потенціалу особистості, а сприятливі – посилюють його.Розроблено та апробовано програму розвитку інноваційного потенціалу студентів технічного університету, що включає п'ять етапів: 1) гіпотезування; 2) генерування; 3) концептуалізація; 4) оптимізація; 5) реалізація. Обґрунтовано завдання і зміст програми розвитку цього компоненту, що включає такі розділи: «Інноваційно-творча спрямованість особистості»; «Технології індивідуального генерування інноваційних ідей»; «Концептуалізація інноваційних ідей»; «Формування базису прийняття інноваційних рішень»; «Комерціалізація результатів творчості». Здійснено експериментальну перевірку соціально-психологічних умов розвитку інноваційного потенціалу студентів інженерних спеціальностей. Проведений кількісний та якісний порівняльний аналіз результатів формувального експерименту, дозволяє стверджувати, що розроблена програма є ефективним засобом розвитку креативного компонента інноваційного потенціалу студентів закладу вищої технічної освіти.Ключові слова: інноваційний потенціал, ресурси, психологічні умови, соціальні умови, особистість, студенти, заклад вищої технічної освіти.^UIn the dissertation are conducted the theoretical substantiation and the practical decision of problems concerning the development of the innovative potential of students of the institution of higher technical education which is shown in the definition of psychological maintenance and structure of innovative potential of a personality, identifying the peculiarities of the formation of its components, establishing relationships between them, implementation of the factor configuration of internal resources, substantiation and experimental verification of sociopsychological conditions for the effectiveness of the training program in the process of professional training of future engineers.The main results of the research are presented in three sections of the dissertation. In section 1 "Scientific and theoretical approaches to the problem of studying the development of innovative potential of a personality" provides a theoretical analysis of approaches to the study of the phenomenon of innovative potential of a personality, in particular: anthropological; sociological; sociopsychological.The concept of "innovative potential of a personality" is operationalized through the prism of revealing the basic characteristics of such concepts as "innovation" and "potential". This research is based on a combination of these two phenomena, which allowed consideration and under-standing of innovation potential as an integrative set of internal resources of a personality and external conditions of their implementation, which determine its ability to create, develop and implement new, unique for society.There are highlighted individual psychological features as prerequisites for the development of the innovative potential of a personality. The degree of significance of individual psychological characteristics of a personality depends on the specific innovation cycle (creation – development – implementation). There are analyzed organizational practices of the development of the innovative potential of students of the institution of higher technical education. In particular, the leading role in the development of the innovation potential of students belongs to entrepreneurial universities, which operate according to the "knowledge triangle" (education – research – innovation). There are substantiated the content and structure of the innovative potential of a personality, which, as a holistic formation and a kind of organization of mental resources, represents a holistic multicomponent structure, which includes motivational (achievement motivation, situational self-actualization), cognitive (leading cognitive modality intelligence), creative (creative potential and imagination), emotional-volitional (localization of control, emotional stability), regulatory (individual style of self-regulation, self-esteem) components.In section 2 "Empirical research of the components of the innovative potential of engineering students" are described the organization of the ascertaining experiment and research methods. The sample, which consisted of 438 students of engineering specialties 1–5 courses of Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute, are divided into three groups: 1)"innovators"; 2) "potential innovators"; 3) "conservatives". There are revealed the peculiarities of the formation of the components of the innovative potential of engineering students.In section 3 "Conditions for the development of the innovative potential of students of an institution of higher technical education" are substantiated the necessary and favorable social and psychological conditions that affect the development of the innovative potential of students of an institution of higher technical education. There are developed and tested program of development of the innovative potential of students of the technical university, which includes five stages: 1) hypothesis; 2) generation; 3) conceptualization; 4) optimization; 5) implementation. The tasks and content of the program of development of this component are substantiated, which includes the following sections: "Innovative and creative orientation of personality"; "Technologies of an individual generation of innovative ideas"; "Conceptualization of innovative ideas"; "Formation of the basis for making innovative decisions"; "Commercialization of creative results". There are carried out an experimental test of the sociopsychological conditions for the development of the innovative potential of engineering students. Comparative analysis of the results in the experimental and control groups of the formative experiment showed that the developed program for the development of the creative component of innovation potential is effective.Keywords: innovative potential, personality, resources, psychological conditions, social conditions, students, the institution of higher technical education.

В умовах трансформації українського суспільства, реформування системи соціально-політичного устрою країни, створення об'єднаних територіальних громад відбувається інституалізація практичної соціальної роботи на локальному рівні. Свідченням того є працевлаштування у територіальних громадах фахівців із соціальної роботи, здатних організувати, адмініструвати, планувати та надавати якісні й доступні соціальні послуги особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. У зв'язку з цим варто закцентувати увагу на аналізі сучасного стану підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах та змоделювати процес означеної підготовки у закладах вищої освіти. Це й спричинило вибір теми дисертаційного дослідження «Теорія і практика професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах».Об'єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти. Предмет дослідження – підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці дієвості системи підготовки майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти до роботи у територіальних громадах.Для вирішення поставлених у дослідженні завдань і перевірки гіпотези використано методи: теоретичні (системний, проблемно-цільовий, нормативно-порівняльний аналіз джерел; контент-аналіз документації, освітніх програм, навчальних планів, змісту програм навчальних дисциплін; скринінг Інтернет-сайтів ЗВО, що здійснюють підготовку майбутніх соціальних працівників; систематизація, узагальнення, порівняння і зіставлення різних поглядів на аспекти досліджуваної проблеми; аналіз теорії і практики, досвіду вищої школи, викладацької діяльності, моделювання для розробки та теоретичного обґрунтування системи підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ, її змістово-технологічного і навчально-методичного забезпечення); емпіричні: кількісні (анкетування, опитування, тестування), якісні (бесіда, структуроване інтерв'ю, експертна оцінка, фокус-група, щоденники й чеклісти), обсерваційні (стандартизоване спостереження, самооцінка, моніторинг) для визначення рівня готовності майбутніх соціальних працівників у ЗВО до роботи у ТГ; перевірки ефективності змістово-технологічного та навчально-методичного забезпечення теоретично обґрунтованої системи підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ); статистичні (статистична обробка кількісних (SPSS 7.0) й якісних (MaxQDA) даних, графічне відображення результатів дослідно-експериментального дослідження, критерій Пірсона – для підтвердження нульової гіпотези). Практичне значення дослідження полягає в тому, що апробовано розроблену систему підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти в рамках підготовки студентів зі спеціальності «Соціальна робота», здійснено підбір ефективних традиційних та інноваційних форм, методів і засобів підготовки, визначено механізми впровадження організаційно-педагогічних умов формування готовності до означеного виду діяльності. Практична реалізація авторської системи також виражена у розробці й імплементації: змістово-технологічного та навчально-методичного забезпечення (зокрема, змістове збагачення програм окремих дисциплін темами, що стосуються специфіки організації соціальної роботи в громаді; розробка авторських навчальних курсів «Практикум з соціальної роботи» та «Соціальна робота в громаді»; доповнення програм різних видів практик завданнями, спрямованими на формування відповідних умінь і навичок; організація діяльності студентського гуртка «Соціальний експериментаріум» і проблемної групи «Технології соціальної роботи з різними категоріями населення у ТГ», підготовка та реалізація соціальних проектів; апробація тренінгових програм «Громада і соціальна робота в ній» та «Соціальний працівник у громаді»; проведення семінарів, круглих столів, конференцій, фокус-груп за тематикою дослідження) у професійну підготовку здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з соціальної роботи та ОПП «Соціальне адміністрування в громаді» – другого (магістерського) рівня вищої освіти за означеною спеціальністю та її технологічного супроводу. Матеріали дослідження можуть бути використані під час проектування підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи у ТГ у ЗВО; викладання професійно-орієнтованих навчальних дисциплін; підвищення кваліфікації і перекваліфікації працівників соціальних служб, установ та організацій державної та недержавної форм власності; розробки спецкурсів, спецсемінарів, навчальних посібників та у позааудиторній роботі студентів.Ключові слова: територіальна громада, соціальна робота в громаді, соціальний працівник, фахівець з соціальної роботи, система підготовки, готовність до роботи у територіальній громаді.^UThe transformation of Ukrainian society, the reformation of the system of socio-political structure of the country, the creation of united territorial communities create new perspectives for the institutionalization of social work at the local level in Ukraine. The employment of social workers in local communities able to organize, administrate, plan and provide high quality and affordable social services to people / families in needs proof this fact. Due to this the attention should be paid to the analyses of the current state of future social workers training for the work in the territorial communities and to evaluate the process of such specialists' training in higher education institutions in Ukraine. This led to the choice of the theme of the dissertation «Theory and practice of future social workers training for the work in territorial communities».Object of research – professional training of future social workers in higher education institutions.The subject of the study is the professional training of future social workers for the work in territorial communities.The purpose of the study is to provide scientific justification, development and experimental verification of the effectiveness of the system of future social workers training in higher education institutions for the work in territorial communities.To achieve these goals the following methods were used: theoretical (systematic method, problem-oriented, normative-comparative analysis of the sources, content analysis of documentation, programs, and curricular, screening of Internet sites of higher education institutions carrying out future social workers training, systematization, generalization, comparison, analysis of theory and practice, experience of higher education, teaching activities, modeling for developing and theoretical grounding of the system of future social workers training for the work in territorial communities, educational and instructional materials); empirical: quantitative (questionnaires, surveys, testing), qualitative (interviews, structured interviews, expert assessments, focus groups, diaries and checklists), observational (standardized observation, self-assessment, monitoring) to determine the level of readiness of future social workers in higher education institutions for the work in territorial communities; checking the effectiveness of the content-technological and teaching-methodological support of theoretically substantiated system of future social workers training for the work in territorial communities); statistical (statistical processing of quantitative (SPSS 7.0) and qualitative (MaxQDA) data, graphical representation of the results of experimental research, Pearson criterion – to confirm the zero hypothesis).The practical significance of the study: the developed system of future social workers training for the work in territorial communities has been applied on the first (bachelor) and second (master's) levels of higher education and evaluated; the most appropriate traditional and innovative forms of training, methods and tools or technical facilities have been identified and selected; mechanisms for the enforcement of organizational and pedagogical conditions have been established. The development and implementation of content-technological and teaching-methodological support in the professional training of baccalaureate social workers is related with the enrichment of the programs' curricular with the topics related to the specificity / peculiarities of social work in the territorial community; the development of author's training courses «Workshop on social work» and «Social work in the community»; complementing of the field practice curricula with the tasks aimed at forming the appropriate skills to work in community; organization of work of student scientific societies («Social experementarium» and «The technology of social work with different categories of clients in territorial communities»); development and implementation of social projects, training programs («Community and social work in it» and «Social worker in the community»); holding seminars, round tables, conferences, focus groups on the subject of research). On master degree – social work educational program «Social Administration in the community» has been applied.The research materials can be used for the designing of future social workers training in higher education institutions for the work in territorial communities; teaching of professionally-oriented educational courses; improvement of professional skills and competence of in-service social workers; development of special courses, seminars, textbooks and extra-curricular education of students.Key words: community, territorial community, community work, social worker, model of professional activity, model of social worker personality, system of professional training, readiness to the work in territorial community.

Багатофункціональність діяльності вчителя іноземних мов, динамічні зміни у сфері його професійної підготовки, необхідність неперервного вдосконалення професійних компетентностей та особистісних детермінант майбутніх учителів іноземних мов, а також зумовлена цими факторами потреба педагогічних ЗВО у реалізації науково обґрунтованої методики, що забезпечить становлення активної професійної індивідуальності фахівця, дозволить майбутньому вчителю іноземних мов виконувати завдання, покладені на нього сучасним інформаційним полікультурним суспільством та досягати вершин розвитку своєї особистості, спричинили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку».У дисертації з'ясовано стан проблеми формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку в педагогічній теорії і практиці фахової підготови вчителів іноземних мов в Україні, Німеччині, Великобританії та США. Проаналізовано нормативне та навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців за кваліфікацією бакалавр освіти, вчитель німецької і другої іноземної мови та зарубіжної літератури.Обґрунтовано та вивчено теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Конкретизовано смислові значення понять «професійно-особистісний саморозвиток», «готовність майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку». Під професійно-особистісним саморозвитком майбутніх учителів іноземних мов розуміємо внутрішній, свідомий, цілеспрямований процес особистісного вдосконалення та професійного зростання майбутніх учителів-філологів на основі процесів самопізнання, самоосвіти, самоконтролю та самореалізації. Готовність майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку визначаємо як складне професійно-особистісне утворення, що охоплює мотиваційно-спрямувальний, інформаційно-інтегративний, особистісно-регулятивний, рефлексивно-коригувальний компоненти і слугує основою для постійного підвищення рівня професіоналізму та самореалізації особистості майбутніх учителів іноземних мов.Визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку: формування мотивації до професійно-особистісного саморозвитку через комплекс стимулювальних чинників; використання інтегративного ресурсу іноземної мови для здійснення професійно-особистісного саморозвитку; застосування смарт середовища професійно-особистісного саморозвитку. Розроблено структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку.Виокремлено та охарактеризовано спонукальний, когнітивний, інтернальний, рефлексивний критерії і відповідні показники, на основі яких визначено й експериментально перевірено низький, середній та високий рівні сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку. Рекомендованими формами організації навчального процесу є практичні заняття, самостійна робота, групова робота, тренінги, воркшопи, індивідуальні та групові консультації, круглі столи, диспути, конференції, самостійна робота із використанням інформаційних ресурсів, індивідуально-пошукова робота, відвідування відкритих уроків провідних педагогів. Обґрунтовано та експериментально доведено ефективність використання методів проблемного та активного навчання (дискусії, моделювання ситуацій, навчальні ігри), методів самостійної та групової позааудиторної роботи (опрацювання літератури іноземною мовою, онлайн-робота з веб-ресурсами), методу кейсів, методу «Портфоліо», веб-квесту. Практичне значення дослідження полягає у розробці методичного супроводу реалізації педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку, діагностичного інструментарію для визначення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку; комплексу інтерактивних освітніх ресурсів за тематикою професійно-особистісного саморозвитку вчителя іноземних мов. Видано навчальний посібник «Професійно-особистісний саморозвиток педагога в контексті актуальних трендів освітньої парадигми сучасності» та методичні рекомендації до навчальної дисципліни «Практичний курс основної мови» із циклу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Створено смарт середовище у формі вебміксу за тематикою професійно-особистісного саморозвитку, що охоплює авторський тематичний блог «Педагог – професіонал та всебічно розвинена особистість», електронне портфоліо, веб-квест «Готовність учителя іноземних мов до професійно-особистісного саморозвитку: теоретична рефлексія».Ключові слова: майбутні вчителі іноземних мов, готовність до професійно-особистісного саморозвитку, структурно-функціональна модель формування готовності, педагогічні умови.^UMultifunctional activity of the teacher of foreign languages, dynamic changes in the field of his professional training, the need for continuous improvement of professional competencies and personal determinants of future teachers of foreign languages, and also due to these factors the need for pedagogical universities in the implementation of scientifically developed methodology, that will ensure the formation of active professional individuality of the future specialist, will allow the future teacher of foreign languages to reach the peaks of development of their personality, led to the choice of the topic of the dissertation study "Formation of future foreign languages teachers' readiness to professional-personal self-development". The object of the study is future foreign teachers' training. The thesis investigates the problem of forming the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development in the pedagogical theory and practice of professional training of foreign languages' teachers in Ukraine, Germany, the United Kingdom and in the United States. The theoretical bases of professional-personal self-development are substantiated and studied. The semantic meanings of the concept "professional-personal self-development", "readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development" are specified. Due to our study, the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development is defined as a complex professionally-personal formation, integrating in its structure motivational-dispositional, informational-integrative, personal-regulating, reflexivity-correcting components, aimed to raise the level of professionalism and self-realization of the personality of future teachers of foreign languages. The pedagogical conditions of formation of future foreign languages teachers' readiness to professional-personal self-development (formation of motivation to professional-personal self-development through a complex of stimulating factors; the use of an integral resource of a foreign language for accomplishing professional-personal self-development; creating a smart environment of professional-personal self-development.) are determined and theoretically substantiated. The structural-functional model of forming the readiness of future teachers of foreign languages to professional-personal self-development is developed. The motivational-stimulating, cognitive, internal, reflexive criteria and relevant indicators of the readiness of future foreign languages' teachers to professional-personal self-development are identified and characterized. According to the determined criteria are defined and experimentally checked the low, medium and high levels of the formation of future foreign languages' teachers' readiness to professional-personal self-development. The recommended forms of organization of the educational process are practical classes, independent work, group work, trainings, workshops, individual and group consultations, round tables, disputes, conferences, independent work with the use of information resources, individual search work, visiting the open lessons of leading teachers. The effectiveness of the use of the active methods, the method of projects, the methods of problem learning (discussions, modeling of problem situations, educational games), methods of independent and group extracurricular work (working out of literature in a foreign language, online work with interactive programs), method of cases, Portfolio method, a web-quest is experimentally confirmed. The integrated phased methodology of formation of future foreign languages' teachers' readiness to professional-personal self-development, that includes the predictive, design and practical stages, has been developed. A smart environment of professional-personal self-development is a web mix, that include the author's thematic blog, the electronic portfolio, a web quest, educational textbook (the text and the tasks in form of thematic cases contain hyperlinks to additional sources). Key words: future teachers of foreign languages, readiness to professional-personal self-development, structural-functional model of forming the readiness, pedagogical conditions.

Мета роботи: підвищити ефективність психологічного супроводу студентів-медиків зі станами психічного виснаження (ПВ) шляхом визначення структурно-динамічних, клініко-анамнестичних, предиспозиційних особистісних особливостей та типології казаних станів, а також розробки процедури і психотехнічного забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу їх корекції.Протягом 2019-2021 рр. було проведено проспективне дослідження 770 студентів Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, Україна), що навчались на різних курсах та факультетах закладу, серед яких для подальшого клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження було відібрано 324 студентів. Загальну вибірку контингенту дослідження сформували 92 (28,4%) студенти першого курсу, 97 (29,9%) студентів– другого, 116 (35,8%) студентів – третього та 19 (5,9%) студентів – четвертого. Сформований контингент студентів було розподіллено на дві групи за критерієм наявності ПВ: на групу дослідження (ГД), що налічувала 175 студентів із ознаками ПВ, та групу контролю (ГК), що складалась з 149 студентів без ознак ПВ. В дослідженні використано клініко-анамнестичний, психодіагностичний, клініко-психопатологічний та статистичний методи.Дослідження реалізовано у три етапи.Перший етап – попередній– передбачав формування мети та задач дослідження, підбір конгруентних методів, обрання контингенту дослідження, формування критеріїв включення та виключення, планування та організація дослідження, розробка електронних форм бланків опитувальників.Другий етап – дослідницький – передбачав проведення психодіагностичних, клініко-психопатологічних досліджень, статистичну обробка отриманих даних, їх аналіз, розробку типології станів ПВ та мотиваційного тренінгу їх корекції.Третій етап – корекційний – передбачав проведення корекційних заходів в рамках розробленого мотиваційного тренінгу та оцінку їх ефективності.Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше встановлено клініко-психопатологічну структуру станів ПВ у студентів-медиків, зокрема визначено значну представленість поєднання депресивної та обсесивно-компульсивної симптоматики, проявів ворожості та психотизму, інтерперсональної чутливості та психотизму, інтерперсональної чутливості та тривоги, а також надмірної соматичної заклопотаності та фобічних проявів, що суттєво покращує розуміння патогенезу зазначених станів та формує підґрунтя для їх систематизації; вперше встановлено клініко-анамнестичні особливості станів ПВ у студентів-медиків, зокрема оцінено вплив анамнестичних факторів, які непов’язані та пов’язані з навчанням в університеті, на ризик виникнення досліджуваних явищ, що дозволило визначити третій рік навчання, часті пропуски занять з неповажних причин та низьку суб’єктивну оцінку власної академічної успішності як чинники, що такий ризик підвищують; вперше сформовано типологію станів ПВ у студентів-медиків, надано характеристику 5 варіантів досліджуваних явищ, що розширює уявлення щодо клінічної представленості дезалаптавних станів серед контингенту студентської молоді та покращує їх діагностику.Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що було визначено предиспозиційні особистісні особливості студентів-медиків зі станами ПВ, зокрема встановлено превалювання неврастенічних, дисфоричних депресивних, уникаючих, інтраверованих та емоційно лабільних патерній реагування у особистісному профілі цих студентів, що дозволило розширити уявлення щодо психопатогенезу різних клінічних варіантів ПВ та оптимізувати арсенал психотехнік підчас розробки мотиваційного тренінгу; встановлено динамічні особливості станів ПВ у студентів медиків, шляхом порівняння представленості варіантів ПВ серед студентів різних років навчання, зокрема визначено превалювання дезадаптивного та гіперанксіозного варіантів на першому курсі, конфронтаційного та демотиваційного на другому, а також дезадаптивного, гіперанксіозного та демотиваційного на третьому курсі, що сформувало базис для професійно-мотиваційного тренінгу корекції вказаних станів; розроблено процедуру та психотехнічне забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу для корекції станів ПВ у студентів-медиків, який базується на принципах екзистенціальної психотерапії та передбачає підбір конгруентних методів психотерапевтичного впливу в залежності від типу виявленого варіанту ПВ, що дозволило суттєво підвищити ефективність психологічного супроводу вказаного контингенту.^UPurpose of work is to increase the effectiveness of psychological support for medical students with states of mental exhaustion (ME) by determining structural-dynamic, clinical-anamnestic, predispositional personality characteristics and the typology of these states, as well as developing a procedure and psychotechnical support for professional-motivational training for their correction.During 2019-2021, a prospective study of 770 students of Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University (Zaporizhzhia, Ukraine), who studied in different courses and faculties of the university, was conducted. Among them, 324 students were selected for further clinical-anamnestic, clinical-psychopathological and psychodiagnostic research. The total sample of the study population was formed by 92 (28.4%) first-year students, 97 (29.9%) second-year students, 116 (35.8%) third-year students and 19 (5.9%) fourth-year students. The formed contingent of students was divided into two groups according to the criterion of having PD: the study group (SG), which consisted of 175 students with signs of ME, and the control group (CG), which consisted of 149 students without signs of ME.Clinical anamnestic, psychodiagnostic, clinical-psychopathological and statistical methods were used in the study.The study was carried out in three stages.The first stage – preliminary – involved the formation of goals and objectives of the study, selection of congruent methods, selection of the study population, formation of inclusion and exclusion criteria, planning and organization of the study, development of electronic forms of questionnaires.The second stage – research – involved conducting psychodiagnostic, clinical-psychopathological studies, statistical processing of the data obtained, their analysis, development of a typology of ME conditions and motivational training for their correction.The third stage – correctional – involved the implementation of corrective measures within the framework of the developed motivational training and evaluation of their effectiveness. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that for the first time the clinical-psychopathological structure of ME conditions in medical students was established, in particular, a significant representation of a combination of depressive and obsessive-compulsive symptoms, manifestations of hostility and psychoticism, interpersonal sensitivity and psychoticism, interpersonal sensitivity and anxiety, and as well as excessive somatic preoccupation and phobic manifestations was determined, which significantly improves the understanding of the pathogenesis of these conditions and forms the basis for their systematization; for the first time, clinical-anamnestic features of ME conditions in medical students were established, in particular, the influence of anamnestic factors that are unrelated and related to studying at the university on the risk of occurrence of the studied phenomena was assessed, which made it possible to determine the third year of study, frequent absences from classes due to non-respectable reasons and a low subjective assessment of one's own academic success as factors that increase such risk; for the first time, a typology of ME states in medical students was formed, 5 variants of the studied phenomena were characterized, which broadens the understanding of the clinical presentation of maladaptive states among the student youth contingent and improves their diagnosis.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the predisposing personal characteristics of medical students with ME conditions were determined, in particular, the prevalence of neurasthenic, dysphoric, depressive, avoidant, introverted and emotionally labile patterns of response in the personal profile of these students was established, which allowed to expand the understanding of the psychopathogenesis of various clinical variants of ME and optimize the arsenal of psychotechniques during the development of motivational training; dynamic features of ME states among medical students were established by comparing the presentation of ME variants among students of different years of study, in particular, the prevalence of maladaptive and hyperanxious variants in the first year, confrontational and demotivating in the second year, as well as maladaptive, hyperanxious and demotivating in the third year was determined, which formed the basis for professional motivational training for the correction of the specified conditions...

Вперше визначено суть професійного саморозвитку майбутнього вчителя як особливого виду його цілеспрямованої діяльності щодо особистісного саморозвитку, у результаті якого відбувається формування мотиваційно-ціннісної, когнітивної та діяльнісної сфер за рахунок структурних елементів саморозвитку, що забезпечуватимуть успішне освоєння та виконання професійно-педагогічної діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ігрові педагогічні технології (сюжетні, рольові, ділові, організаційно-діяльнісні, імітаційні, тренінгові) та їх вплив на професійний саморозвиток майбутнього вчителя. Виявлено, що означені технології реалізуються за мотиваційно-ціннісним, змістово-процесуальним і рефлексивно-оцінним етапами. Уточнено критерії (мотиваційно-ціннісний, змістово-процесуальний, особистісно-рефлексивний) та показники рівнів сформованості професійного саморозвитку студентів. Подальшого розвитку набув зміст ігрових педагогічних технологій за рахунок уведення професійно-орієнтованого навчального матеріалу, що сприятиме професійному саморозвитку майбутнього вчителя.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням, скерованим на обґрунтування теоретико-методичних засад індивідуалізованого педагогічного контролю адаптованості студентів до фізичних навантажень як основного засобу вдосконалення організації навчального процесу з фізичного виховання в закладах вищої освіти. У роботі подано нове розв'язання науково-прикладної проблеми розроблення індивідуалізованого педагогічного контролю на заняттях з фізичного виховання шляхом визначення адаптованості особи до фізичних навантажень. Розроблено модель індивідуалізованого контролю й методику визначення ступеня адаптованості студентів ЗВО до фізичних навантажень. Отримано доказову базу, яка підтверджує ефективність застосування запропонованої методики в контексті реалізації індивідуалі¬зованого педагогічного контролю на заняттях з фізичного виховання.^UDissertation is a comprehensive study aimed at substantiating the theoretical and methodological foundations of individualized pedagogical control of students' adaptation to physical loads as the main means of improving the organization of the educational process in physical education in higher educational institutions. The paper presents a new solution to the scientific and applied problem of developing individualized pedagogical control in the classroom for physical education by determining person's adaptation to physical loads. The research of individual peculiarities of students' psychophysical state is carried out using the following selected criteria: body mass index; Pignet index; strength index; run speed; coordination; dynamic strength; power endurance; high power; flexibility; duration of latent period of complex visual-motor reaction; level of sensorimotor excitation; sensorimotor accuracy level; the speed of a leading hand; coefficient of functional asymmetry; activity of thinking; potential of cardiorespiratory system. The results of the correlation and factor analysis showed a high level of interconnections between the indicators that assess the physical and psycho-physiological state of the students and allowed to establish the importance of the significant contribution of the following factors that determine the adaptation of the individual to physical activity: «motor», «sensorimotor», «somatic» and «exciting». The work presents the author's proposed method for determining the degree of students' adaptation to physical loads, and the obtained evidence base confirming the effectiveness of its use in the context of implementing individualized pedagogical control in physical education classes. The developed method for determining the degree of students' adaptation to physical load has a real prospect of introduction into the educational process since it is the complex and individual pedagogical control which takes into account the peculiarities of the person's physical and psychophysiological state that is valid and most appropriate for improving the organization of physical education classes.Key words: individualization, students, pedagogical control, methodology.

Розглянуто проблему індивідуалізації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками. Проаналізовано її сучасний стан, подано базові поняття дослідження, побудовано та теоретично обгрунтовано психолого-педагогічну особистісно-діяльнісну модель індивідуалізації даної роботи. Розроблено методику консультативного тренінгу для розвитку індивідуально-психологічних якостей учнів з метою орієнтації їх на педагогічну працю.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження якісних і процесуальних параметрів інтелекту у осіб з різними індивідуально-типовими особливостями емоційності (емоційною диспозицією) на прикладі вибірки педагогів та студентів. Розглянуто співвідношення якісних і процесуальних параметрів інтелекту та якісних параметрів емоційності. Встановлено, що характер зв'язків між емоційністю та інтелектом є стійким. З'ясовано, що представників різних типів емоційності відрізняє індивідуально-специфічна структура інтелекту. Виявлено, що у вибірці студентів емоційність виступає як індивідуально-типологічний фактор стосовно інтелектуальної продуктивності. У зрілому віці спостережено певне згладжування відмінностей в інтелектуальній продуктивності. Встановлено, що типи емоційності співвідносяться з когнітивними типами у межах стилю "імпульсивність - рефлексивність". З'ясовано, що якісні параметри емоційності є однією з детермінант якісних і процесуальних (стильових) параметрів інтелекту. Встановлено, що даний вплив має складний, неоднозначний характер, й опосердкований рівнем інтелектуального розвитку. Розроблено оригінальні процедури діагностики параметрів соціального інтелекту, а також параметрів когнітивного стилю "імпульсивність - рефлексивність", складено програму тренінгу деяких якостей предметного та соціального інтелекту дорослих, доведено її ефективність.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено індикатори аналізу компонентів психологічного клімату спортивної команди. Доведено, що структура даного психологічного клімату відображає взаємозв'язок базових компонентів, які є індикаторами його динаміки. Виявлено суб'єктивні й об'єктивні групи факторів, які визначають стан психологічного клімату футбольної команди. Розроблено й апробовано програму тренінгу корекції як основної форми опанування зовнішніх і внутрішніх змін, спрямованих на підвищення ефективності використання особистісних, групових і організаційних ресурсів спортивної команди. З'ясовано, що впровадження розробленої авторської технології регуляції психологічного клімату до тренувального процесу футбольних команд істотно поліпшує груповий настрій і взаємовідносини у системах тренер - спортсмен і спостмен - спортсмен.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально проаналізовано інтеграцію комунікативних та творчих компонентів у структурі особистості. Досліджено психологічні особливості образу "Я" у структурі самосвідомості особистості. Висвітлено взаємозв'язок творчих і комунікативних складових самосвідомості, їх інтеграцію. Розроблено й апробовано програму тренінгових занять, спрямовану на розвиток комунікативних і творчих здібностей людини. Отримані дані засвідчили доцільність та ефективність застосування розробленої програми у практичній діяльності.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.07 – «Автоматизація процесів керування». – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Міністерство освіти і науки України, Івано-Франківськ, 2021.Дисертацію присвячено розробці методу інтелімедійної підтримки прийняття рішень в процесі буріння нафтогазових свердловин на основі методології масштабованих маркерів, що розглядається як основний елемент технології інтелектуального тренінгу з використанням тьюторних тренажерів як виду інтелектуальних автоматизованих систем. При побудові концептуальної предметної моделі інтелімедійної інформаційної системи виконано моделювання основних компонентів автоматизованих тренінгових систем у формі інтелектуальних тренажерів з точки зору особливостей представлення контенту тренінгового матеріалу та методів тестування, що застосовуються, в тому числі в формі емуляції ситуацій підтримки прийняття керуючих технологічних рішень.Досліджено формальні основи процесу моделювання контенту інтелімедійної автоматизованої системи на основі базової технології представлення та задоволення обмежень шляхом введення технологічних проблем з накладеними обмеженнями як ситуацій інтелектуальної підтримки прийняття рішень засобом реалізованих інтелектуальних функцій інтелімедійної системи. Визначена структура релевантності щодо умов задоволення технологічних обмежень в контексті прийняття рішень, що дозволяє введення метричних характеристик формальних конструкцій в процесі побудови та імплементації абдуктивного виведення знань на основі мультимедійних входжень. Для рішення даної задачі досліджено сутність та види абдуктивних міркувань з введеними ймовірнісними складовими процесу інтерпретації, що дозволило оцінити ефективність абдуктивного підходу в цілому при вирішенні задач класифікації на множині мультимедійного контенту з метою подальшої імплементації релевантних доменних знань, в тому числі шляхом їх видобування на основі мультимедійних даних з регульованою ймовірнісною оцінкою в формі коефіцієнтів впевненості для заданих формальних конструкцій.Запропоновано структуру алгоритмічного та програмного забезпечення системи інтелімедійної підтримки прийняття рішень на основі методології масштабованих графічних маркерів з накладеними обмеженнями. Ключові слова: інтелімедіа, інтелектуальна підтримка прийняття рішень, буріння нафтових і газових свердловин, графічні маркери, масштабованість, правила, бази знань, абдуктивний фреймворк, коефіцієнти впевненості, обмеження, растрові зображення, відеофайли.^UThe thesis for a candidate of technical sciences degree on speciality 05.13.07 – Automated systems. – Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ministry of Education and Science of Ukraine, Ivano-Frankivsk, 2021.The thesis is devoted to the development of method for intellimedia based decision support in the process of drilling of oil and gas wells based on the methodology of scalable markers, treated as an essential part of the intelligent training technology with the use of tutor-simulators as an intelligent automated systems means. By the constructing of the conceptual model of the subject of intellimedia information system, the basic components of the automated training systems was modelled for achieving the form of intelligent simulators in terms of features that represent the content of training materials and the methods of testing, including in the form of decision-support situations emulation control for projected technological solutions.The basics of simulation process for content of intellimedia automated system were studied based on the core technology of representation and constraint satisfaction theory by introducing the concept of technological problems with constrains situations as intelligent decision support tool implemented main intelligent features of intellimedia system. The structure meets the relevant conditions regarding technological constrains in the context of decision making and it allows the introduction of metric characteristics of formal structures in the process of building and implementing knowledge abductive output based on multimedia entries. The essence and types of abductive reasoning with imposed probabilistic component of the interpretations were analysed that allowed to evaluate the effectiveness of abductive approach as a whole by solving problems of classification on the set of multimedia content in order to facilitate the implementation of relevant domain knowledge, including their extraction from media with variables probabilistic estimation in the form of confidence factors for scalable markers with imposed constraints tool developing.The structure of algorithmic and system software for decision-making support based on the methodology of scalable graphic markers with imposed constraints was created for the existing intellimedia environment.Keywords: intellimedia, intelligent decision support, drilling of oil and gas wells, graphic markers, scalability, rules, knowledgebases, abductive framework, certainty coefficients, constraints, bitmap images, videos.

Проаналізовано дидактичні підходи щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності, уточнено поняття навчально-пізнавальна активність, активізація навчально-пізнавальної діяльності, рівні активності та її критерії. Уточнено зміст поняття інтерактивні технології навчання, структуру навчального заняття з використанням інтерактивних технологій, запропоновано їх класифікацію. Обгрунтовано модель навчання суспільних дисциплін з використанням інтерактивних технологій для вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації, виявлено дидактичні умови її ефективного функціонування (наявність банку інтерактивних технологій, їх застосування відповідно до мети, рівня підготовленості суб'єктів навчання до інтеракції, розробка й застосування відповідних дидактичних засобів).

  Скачати повний текст

Штефюк В. Д. Інтеркультурність акторського тренінгу в сучасному театральному мистецтві. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 «Теорія та історія культури». – Київський національний університет культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2022.Дисертацію присвячено дослідженню інтеркультурності акторського тренінгу в сучасному театральному мистецтві як інтеркультурного синтезу театральних тілесних і ментальних практик. У роботі виявлено специфіку інтерпретації традиційних східних практик в європейських акторських тренінгах, розкрито вплив західного театру на розвиток східного акторського тренінгу, охарактеризовано сучасні інтеркультурні методи підготовки актора, розглянуто інтеркультурний полілог акторського тренінгу у світовому театрі кінця ХХ – перших десятиліть ХХІ століть, визначено перспективи впровадження сучасних методик акторського тренінгу у вищих мистецьких навчальних закладах освіти в Україні. У дисертації вперше в українському мистецтвознавстві досліджено інтеркультурні джерела і шляхи збагачення акторського тренінгу у взаємозв’язку акторського мистецтва і наук про людину, тілесних і духовних практик, нові методи, моделі та програми підготовки сучасного актора, виявлено їх відмінності від традиційних моделей західної та української театральної школи.Ключові слова: інтеркультурність, акторський тренінг, театральне мистецтво, глобалізація, актор, режисер, театр, західна філософія, східний театр, психофізика, тілесні та ментальні практики.^UShtefyuk V.D. Interculturality of acting training in modern theatrical art. – Qualification scientific work on the rights of a manuscript.The methodology of the dissertation study of the interculturality of actor training is based on the application of interdisciplinary, art history, cultural and intercultural approaches, conceptual, cognitive and systemic types of analysis. The thesis formulates the basic concepts of the research topic. Thanks to the processing of theoretical and historical sources, the definition of acting training was formulated as a set of exercises aimed at forming the skills and abilities of the elements of acting, as a process of acquiring and recombining skills that takes place in an intercultural environment.Based on the theories of leading philosophers and psychologists, the concept of intercultural actor training as a specific method of training an actor through an organic combination of traditional national techniques of actor education, various Eastern physical and spiritual practices has been updated and supplemented.Based on the analysis of modern intercultural methods of actor training, the conclusion was formulated that actor training is by its nature an intercultural phenomenon, as it covers a significant number of elements from various fields of human activity, different cultures, and all modern intercultural actor trainings include the human body and human voice in the system of cultural encoded means of expression.It was revealed that the problem of interculturalization in theater art in general and the actor's training process in particular is being actualized in Ukraine. The prospects of interculturalization of modern acting trainings in Ukrainian theater culture are outlined.It is emphasized the need to introduce intercultural acting training into the educational process of actor training by updating training programs for private theater studios, as well as widely use the Internet (viewing acting trainings and techniques that are held online in social networks, their videos), learn the experience disseminated with the help of master classes demonstrated by leading trainers and directors during theater festivals or conferences, etc. In addition, it is advisable to popularize intercultural trainings and acting techniques of traditional theaters of the world in higher art educational institutions as special courses ("Modern intercultural acting training", "Traditional Chinese theater actor training techniques", etc.), to develop original author's intercultural acting trainings, resorting to the correct combination techniques of traditional national theaters, physical and spiritual practices with the traditions of the national theater school.Key words: interculturality, acting training, theatrical art, globalization, actor, director, theater, western philosophy, eastern theater, psychophysics, physical and mental practices.

Досліджено комунікативний потенціал студентів-користувачів Інтернет-середовища та особливості його цілеспрямованого формування і розвитку. Обгрунтовано теоретичну модель і способи практичного застосування методів розвитку комунікативного потенціалу молоді у форматі студентського Інтернет-клубу засобами нових інформаційних технологій, Інтернету. Розроблено програму занять у формі соціально-психологічного тренінгу, опосередкованого Інтернетом. Розкрито ціннісну детермінацію Інтернет-діяльності студентської молоді, з'ясовано мотиваційні чинники її звернення до комунікативно-пізнавальної бази Інтернет-середовища. Експліковано наявні та створено нові продуктивні схеми пізнання студентами особистості партнерів спілкування, освоєння особистісної рефлексії, вироблення вміння адекватно виражати та диференціювати власні почуття, психоемоційні стани та настрої в процесі комунікації з віртуальними партнерами (в Інтернеті) та в реальному спілкуванні, визначено шляхи і методи розвитку складових комунікативного потенціалу.

  Скачати повний текст

Виявлено, що інтернет-спілкування є чинником змін психологічних особливостей особистості в юнацькому віці. Розроблено психологічно обгрунтовані засоби прикладного використання інтернет-спілкування й інтернет-сайтів з метою організації психологічного впливу на особистісні утворення користувачів, зокрема, студентів ВНЗ. Розроблено інтернет-тренінги для нейтралізації певних психологічних особливостей постійних користувачів інтернет-сайтів, підвищення їх самоактуалізації, креативності, комунікативності. Використання інтернет-тренінгів як чинника змін психологічних особливостей особистості представників молоді - користувачів електронних мереж, які активно користуються інтернет-спілкуванням, є, загалом, виправданим, зручним і результативним.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено модель чинників виникнення інтраперсональних конфліктів у діяльності соціальних працівників. Показано, що їх виникнення обумовлене неадекватним відображенням у професійній свідомості фахівців наявних протиріч у функціональній структурі соціальної роботи. Запропоновано типологію інтраперсональних конфліктів, побудовано ієрархічну модель їх структури та розкрито характер перебігу. Охарактеризовано "ситуативний", "нормативно-цільовий", "нормативно-ціннісний" та "ціннісно-ситуативний" різновиди інтраперсональних конфліктів. Виділено найбільш значущі етапи особистісної роботи з переживаннями конфліктної ситуації, зокрема, рефлексивне усвідомлення факту наявності інтраперсонального конфлікту, артикулювання змісту та якості переживання, експресивне виявлення переживання, вироблення фахівцем індивідуальної стратегії подолання інтраперсонального конфлікту. Виокремлено чотири найбільш поширені серед соціальних працівників стратегії подолання інтраперсонального конфлікту : "відчуження", "моделювання", "зміна позиції", "знецінення". Розроблено тренінг позитивного переживання інтраперсональних конфліктів у соціальній роботі для фахівців і студентів.

  Скачати повний текст

Дисертація представляє комплексне дослідження проблеми інтерпретації партесної музики в руслі історично інформованого виконавства. Така інтерпретація вибудовувалася на основі інформації про виконавську практику певного історичного періоду, отриману з музично-теоретичних й виконавських трактатів того часу. Музична епоха, що особливо привернула увагу історично зорієнтованих виконавців, – доба бароко. Важливим елементом барокового світобачення було сприйняття музики як божественного мистецтва, яке виховує, змінює й підносить серця людей. Митцями доби бароко розроблена теорія музичних афектів – широкого спектру емоцій втілюваних у музиці, спрямованих на сприйняття й пережиття слухачами. Тому на музичну мову проектують засоби риторичного мистецтва, формуються спеціальні виразові засоби – музично-риторичні фігури, передбачається наявність додаткової семантики й алегоричного змісту композицій. Зростають вимоги до музикантів, які поєднують особистісні, духовні, емоційні, інтелектуальні та професійні якості виконавців. Українська музика бароко найяскравіше представлена партесною творчістю. Багатоголосий партесний спів було запроваджено в літургійну практику православної традиції наприкінці XVI століття. Жанр партесного концерту сформувався у другій половині XVII століття як наскрізна музична форма, що розвивається відповідно до словесного тексту й законів риторики. Партесний спів розвивався при монастирях, митрополичих кафедрах й освітніх осередках: братських школах, колегіумах й у Києво-Могилянській академії. На заняттях музики в академії студенти вивчали теорію, нотну грамоту і спів, а гра на музичних інструментах заповнювала дозвілля. Важливими центрами розвитку партесного співу й музичної освіти на території України були Луцьк, Острог, Львів, Унів, Почаїв, Київ, Чернігів, Харків та Переяслав. Взаємозв’язок семантики слова й музичного втілення є особливою виразовою сферою партесних композицій, тому риторичне осмислення їх музичної мови необхідне для розуміння й виконання музики цього стилю. Науковою новизною дисертаційного дослідження є характеристика риторичного стилю письма Миколи Дилецького й Івана Домарацького та виділення спільних засобів, що творять образ риторичної мови партесних творів. Риторичні засоби у творах М. Дилецького служать збагаченню афективної сфери композицій, натомість у партесних концертах І. Домарацького риторика цементує музичну форму й увиразнює текстові акценти догматичного й дидактичного значення. Обидва композитори персоніфікують образи літургійного тексту за допомогою засобів музичної мови. Спільним для письма обох композиторів є спеціальна семантика певного типу музичного розвитку. Зокрема поліфонічна й імітаційна фактура є символічним втіленням кількості, а категорія вічності відтворена спільним акордовим комплексом – низхідним рухом паралельними тризвуками. Історично інформована інтерпретація одного твору передбачає самостійне редагування виконавцем нотного тексту, відповідно до його знань про тогочасну виконавську практику. Важливими виразовими засобами на трактування яких впливає теоретичне дослідження є темп музичного твору, співвідношення темпів при зміні метру, музична артикуляція, загальна динаміка, кількість та розміщення виконавців. Співвідношення темпів при зміні метру в партесному творі може відбуватися кількома способами (відповідно до музичного й словесного контексту): за пропорційними співвідношеннями, за тотожним ритмічним мотивом, як у сучасній практиці, або за співвідношенням, згаданим в анонімному трактаті «Препорцыя». Музична артикуляція партесних композицій передбачає свідоме відтворення вербального тексту й стосується фразування, поєднання штрихів, застосування артикуляційних пауз, акцентування ритмічних і мелодичних вершин. На межі артикуляційних і динамічних виразових засобів лежить прийом messa di voce – роздування звуку і його поступове згасання. Виконавський засіб messa di voce відображає естетику барокового звуковедення і підкреслює контраст мелодико-ритмічного розвитку різних голосів хору. Властивою для партесної музики є контрастна динаміка й особливе відчуття акустики приміщення, об’єм якого заповнюється просторовим розміщенням виконавців й спеціальними динамічними ефектами.Науковою новизною дослідження є формулювання алгоритму вивчення й виконання партесного твору диригентом з урахуванням давніх праць й досвіду історично інформованих виконавців. Результати дослідження можуть бути використані у наукових та освітніх студіях партесної музики, барокового виконавства й музичної риторики, зокрема риторики в українській музиці XVII–XVIII століть. А сформована модель інтерпретації партесного твору відповідно аплікована у творчій діяльності сучасних хорових колективів та навчальній роботі студентів-диригентів.^UThe thesis represents a complex research of interpretation of Ukrainian partes music in the terms of Historically Informed Performance. The authentic interpretation implied original sound of the composition intended by the author. Thus, such interpretations were built on the knowledge of performance practice of the definite historical period, retrieved from musical treatises of the time. The epoch, which attracted the most attention of historically informed performers, was baroque. One of the most important mind-sets of baroque period was regarding music as divine art, its main function was to nurture, transform, and elevate the human hearts. Baroque artists developed the theory of musical affects that is a wide range of feelings embodied in music and to be understood and embraced by listeners. Due to this idea the rhetorical means were applied to music. The musical rhetorical figures were formed and learned, and the special semantics was expected to be retrieved from the composition. The exemplary image of professional musician was formed with emphasis on high requirements to his personality, musical taste, knowledge, and technique in their integrity.Ukrainian baroque music is mainly represented by partes works. The partes singing was cultivated in monasteries, metropolitan residences, and educational centres that is brother’s schools, collegiums, and in Kyiv-Mohyla Academy. In the music lessons students had been taught singing, musical notation, and musical theory, and had mastered their musical instruments at leisure time. The partes singing was cultivated in Lutsk, Ostrog, Lviv, Univ, Pochaiv, Kyiv, Chernivtsi, Kharkiv, and Pereyaslav.The correlation between verbal semantics and its musical realization is a significant attribute of musical expression in partes works. That is why the rhetorical perception of musical language of the compositions is absolutely necessary to understand and interpret this music. The scientific novelty of the research is a characteristic of rhetorical style of both composers, and the selection of mutual means which represent the national version of rhetorical language in partes works. Rhetorical tools in M. Dyletskyj’s compositions are more emphatic, while the concerts of I. Domaratskyj reveal the structural and didactical functions of rhetoric. Both composers personified Biblical characters using different elements of musical language. The mutual attribute of their rhetorical style is an intentional special meaning of definite kind of musical development. For example, the symbolic embodiment of quantity was represented by polyphonic structure (especially imitative polyphony), and the symbol of eternity was a complex of chords – the descending parallel triads.Each performance of the early music work should include the redaction of the musical text prepared by the performer (conductor) himself as it was usual for baroque performance practice. Expressional means, decision on which is deduced from the theoretical research, are tempo, correlation between tempo and meter changes, musical articulation, general dynamics, and finally, quantity and disposition of musicians. The tempo correlations in meter changes can be realized in several different ways, each in correspondence with musical and verbal context. Such correlations can be measured by proportions, by identical rhythmic motive, similarly to the modern metro-rhythmic practice, and in the manner described in the anonymous treatise «Proportion». The musical articulation in partes works should reflect the thoughtful reproduction of verbal text. It concerns the phrasing, combination of the touches, application of the articulation rests, rhythm and melodic accentuation. On the junction of musical articulation and dynamics lays the sound effect called messa di voce. This expressional tool was inherent for baroque sound emission and voice-leading furthermore, it also highlighted the contrast in melodic and rhythmic development of different choral parts. The most natural for partes music is the contrast dynamics. Historically informed interpretation implies also a special account of acoustics. The space of the stage (or other concert room) has to be filled with sound stereophonically through the disposition of performers, special dynamic effects and expressive musical articulation.The scientific novelty of the research is a formulation of an algorithm of learning and performing the partes music by the modern conductor. This process includes knowledge from early treatises and practical experience of historically informed performers. The results might be used in the subsequent studies of Ukrainian partes music, baroque performance, and musical rhetoric (especially the rhetoric in Ukrainian music of the 17th and 18th centuries). The described pattern of interpretation of partes works might be also applied into performances of Ukrainian choirs and ensembles, as well as into educational programs for choral conductors.

Досліджено психологічні особливості агресивних дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано підходи різних психологічних шкіл до трактування природи та детермінації агресії. Розкрито зміст поняття "агресивні реакції". Розглянуто основні фактори, які обумовлюють дані реакції молодших школярів. За результатами кореляційного, кластерного та факторного аналізів виділено психологічний симптомокомплекс особливостей молодших школярів, схильних до агресивних реакцій, описано його зміст. Надано методичні рекомендації щодо профілактики агресивної поведінки школярів і розроблено психологічний тренінг корекції даної поведінки, оцінено його ефективність. Виявлено статистично вірогідну позитивну динаміку в експериментальній групі після тренінгу за більшістю показників.

  Скачати повний текст

Досліджено адаптаційні зрушення системної та периферичної гемодинаміки спортсменок різного віку та спортивної кваліфікації в різні періоди підготовки. Встановлено, що заняття синхронним плаванням супроводжуються значними адаптаційними змінами системної та регіонарної гемодинаміки; характер та спрямованість виявлених адаптаційних зрушень відрізняються у спортсменок різного віку та спортивної кваліфікації. Визначено, що від підготовчого до змагального періоду у спортсменок, що брали участь у дослідженні, відбувається збільшення УІ, СІ, W, зменшення ЗПОС, а також збільшення наповнення судин великих півкуль головного мозку артеріальною кров'ю, зменшення асиметрії парних гемодинамічних показників, тонусу артеріол та венул, що свідчить про збільшення функціональних резервів та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи спортсменок.

  Скачати повний текст

Отримані результати досліджень засвідчили, що адаптивні можливості студентів закладів вищої освіти 17-21 років, що проживають в межах Подільського регіону, потребують удосконалення. Особливо це стосується молоді, яка не займається спортом, та не відвідує спортивних секцій і фітнес-клубів. Встановлено, що заняття циклічними та ігровими видами спорту (крім волейболу) мають виражений позитивний вплив на здатність студентів адаптуватися до фізичної роботи в аеробному режимі енергозабезпечення, що зумовлює вищий рівень фізичного здоров'я.^UThe obtained research results showed that the adaptive capabilities of students of higher education institutions of 17-21years in the Podolsk region are low and need to be improved. This is especially concern for young people who do not play sports and do not attend sports clubs and fitness clubs. Cycling and playing sports (except volleyball) have been shown to have a pronounced positive effect on students' ability to adapt to physical activity in an aerobic energy regime, which leads to a higher level of physical health.