Вивчено одну з типових форм художнього тексту в музиці перехідних історико-стильових періодів, яку запропоновано визначати як автодескриптивний текст (АДТ). Його специфіка полягає в результуючій репрезентативності найрізноманітніших музично-мовних елементів усього попереднього періоду в їх синхронно-діахронних зв'язках, які подано a priori як дещо безпосередньо дане та таке, що не потребує роз'яснень. В цих текстах музично-мовний дискурс як узагальнення попереднього досвіду досягає граничної межі - дескрипції, яку неможливо спростувати чи підтвердити. Вперше запропоновано методику аналізу автодескриптивних текстів, яка репрезентує один з можливих різновидів сучасного текстологічного дослідження. Як прояв принципів конструювання АДТ в музиці розглянуто епоху пізнього бароко, уособлену в творчості І.С.Баха, що показано в аналітичних етюдах.

  Скачати повний текст

Досліджено світоглядні уявлення українського народу на підставі вивчення його соціальних ментальних характеристик на прикладі сільського населення Степового Побужжя. Виділено етнічні елементи ментальності українського народу. Розглянуто ментальні характеристики, притаманні військовим і землеробським соціальним групам у часі та просторі. Досліджено рівні вираження соціальних рис у трьох часових періодах на підставі аналізу вербального елемента етнокультури. Встановлено залежність актуалізації архетипів від умов існування. Доведено, що світоглядні уявлення соціального походження, які не мають етнічного підгрунтя, зі зміною способу життєдіяльності сублімуються у напрямку традиційної етнокультури. Проаналізовано проблему співвідношення козацького та селянського типів ментальних настанов в українській традиційній культурі. Розкрито регіональну, соціальну й етнічну специфіку світоглядних уявлень сільського населення Степового Побужжя в історичній ретроспективі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено джерела й жанрово-тематичну специфіку книги "Алфавит собранный, рифмами сложенный..." архієпископа Іоана Максимовича як явища української барокової агіографії. Визначено, що твір святого Іоана Максимовича розглядається як зразок агіографічної поезії, в якій трансформовано в нових формах художньо-естетичну спадщину ранньохристиянського Сходу та Київської Русі. Простежено індивідуальні особливості функціонування феноменів мучеництва та чуда в агіографічній поезії доби Бароко. З'ясовано, що своєрідність опрацювання аскетичної теми в агіографічних віршах книги "Алфавит собранный, рифмами сложенный..." святого Іоана Максимовича полягає в поєднанні аскетичних програм східних Отців, ісихастського вчення про молитву розуму з ігнатіянськими концепціями духовного вдосконалення. Образ святого, поданий у поетичній книзі архієпископа Іоана Максимовича, аналізується як відображення барокової антропології.

  Скачати повний текст

Запропоновано розгляд альтового стилю у аспекті взаємодії трьох складових камерно-інструментального жанру. Змістовні характеристики інструментально-видового стилю визначено на підставі оригінального поняття "жанрові константи", що унаочнюється у визначенні ключової позиції інструментально-ансамблевого музикування - камерності з її атрибуціями у вигляді суб'єктивно-особистісного начала, поданого через форму гри у широкому та вузькому її тлумаченнях. Запропоновано оригінальну дефініцію поняття "альтовий стиль" в камерно-інструментальному музикуванні. Підкреслено, що формування даного різновиду видового інструментального стилю йшло саме у камерному ансамблі політембрового типу, де ролеві функції інструментів взаємозбагачувалися у напрямку від монофункціональної сталості до універсальної поліфункції широкого образно-виразового діапазону. Зазначено, що еволюція камерно-ансамблевого стилю відображувала процес змін ідейно-художніх спрямувань епох та індивідуальних стилів, що унаочнюється "віховими" з даної точки зору творами Г.Ф. Телемана, Й.С. Баха, В.А. Моцарта, Р. Шумана, Й. Брамса. Еволюційна "спіраль" у використанні альта демонструє у кінцевому підсумку синтетичне бачення інструмента, що послідовно втілювалось у альтово-стильових концепціях майстрів австро-німецької школи (класичний етап).

  Скачати повний текст

Досліджено прізвищеві назви та прізвища Нижньої Наддніпрянщини (надвеликолузький регіон) кінця XVI - початку ХХІ ст та розглянуто їх етимологію. Зазначено, що об'єктом комплексного аналізу є семантико-структурна класифікація антропонімів. Визначено основні засоби ідентифікації особи. Встановлено обсяг онімної та апелятивної лексики, що мотивувала назвиська надвеликолузького регіону, проаналізовано семантичні групи імен і прізвиськ апелятивного походження, а також апелятивні означення особи, які лежать в основах даних ймень. Доведено, що семантико-структурний аналіз прізвищ дозволив встановити основні способи творення, зокрема, лексико-семантичний та морфологічний, допоміг виявити основні моделі надвеликолузьких прізвищ у діахронічному плані. За допомогою залучення антропонімного матеріалу козацьких "Реєстрів" 1649 року, архівних даних Коша Нової Запорізької Січі, історико-етнографічних і власноручних записів простежено динаміку розвитку прізвищевої системи Нижньої Наддніпрянщини, зокрема, надвеликолузького регіону. На підставі результатів комплексного аналізу даної системи, показано, що виявляючи регіональні особливості, вона функціонує як складова частина української антропонімії.

  Скачати повний текст

Розглядається сукупність архаїчних елементів в культурному комплексі українського козацтва, як складової і невід'ємної частини індоєвропейської мілітарної традиції. Для цього залучається велика міждисциплінарна джерельна база; проводиться комплексне дослідження глибоких коренів визначальних елементів козацького культурного комплексу (культи коня та шаблі, козаки-характерники, кобзарі - співці лицарської слави, червоний колір, джури-молодики, зв'язок битви з бенкетом, особливе ставлення козака до жінки тощо); виділяються тюркські впливи в традиційній козацькій культурі; вивчаються паралелі між культурою козацтва та пізнього середньовічного лицарства Західної Європи; аналізуються етапи формування індоєвропейської військової традиції і українського козацтва як її складової частини. Робиться висновок, що досліджуючи культуру українського козацтва, ми виявляємо значну кількість архаїчних елементів загальноіндоєвропейської культурної традиції. Вони мають численні паралелі з культурою середньовічного європейського лицарства і сягають прадавньої глибини індоєвропейської мілітарної традиції.

  Скачати повний текст

Вперше створено цілісну картину формування архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини другої половини XVII - першої половини XX століть. Проведені натуральні обстеження й інвентаризацію виявили на теренах Галичини 246 дерев'яних храмів. Розкрито прийоми застосування архітектурно-декоративних засобів опорядження в екстер'єрі й інтер'єрі досліджених святинь. Встановлено, що особливістю архітектури є те, що вона формувала стилістичні епохи (бароко, рококо, класицизм, історизм, модерн) під впливом місцевих, регіональних та зовнішніх чинників. Виявлено нові об'єкти та здобуті імена творців дерев'яних костелів. Визначено стилістичний аспект архітектурного формотворення та періодизацію розвитку стилістичних напрямів досліджених об'єктів. Проведено порівняльний аналіз архітектури дерев'яних римо-католицьких храмів Галичини з дерев'яними храмами цього ж та інших обрядів у сусідніх регіонах (Волині, Закарпатті) та країнах (Польщі, Швеції).

  Скачати повний текст

Здійснено філософський аналіз концепту слобожанської ментальності, формування та проявів феномену слобожанської ідентичності. Проведено порівняльний аналіз теоретичних підходів щодо ментальності. Досліджено дану ментальність через соціокультурні та мистецькі репрезентації в церковному будівництві та філософській думці. Установлено два типи таких репрезентацій у слобожанській ментальності, що характеризуються через уведення поняття стилю, а саме: бароко та народний стиль. Зазначено, що стиль інтерпретується як специфічна структурно-семіотична модель. У аспекті локальної ідентичності та стилю проаналізовано репрезентації слобожанської ментальності у візуальному та вербальних аспектах. Доведено, що гетьмансько-державний стиль (бароко) виступає як динамізуючий фактор національного буття, а народний стиль - як гармонізуючий у просторово-часовій локалізації на Слобожанщині XVII - XVIII ст. Показано, що оскільки опозиція бароко - народний стиль, то він виступає аналогом відомих культурологічних дихотомій на позначення динаміки - стабільності, а слобожанська культура завдяки відкритості, діалогізованості та толерантності свого дискурсу належить до таласократичного типу культури.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві проведено систематизоване дослідження творчості видатного сучасного німецького письменника, лауреата Нобелівської премії 1990 р. Г.Граса в аспекті барокової парадигми. Проаналізовано "бароковість" художнього універсуму митця, його концепції мистецтва та історії, оригінальний літературний стиль і світогляд, синкретизм творчості, що привертають до нього увагу як до одного з найрепрезентативніших представників сучасного мистецтва. На підставі аналізу інтенсивної рецепції бароко в XX ст. висвітлено художньо-філософський образ бароко, який є основою для твердження про функціонування у сучасній культурі барокової парадигми. Досліджено наукове, філософське, естетичне, художнє зацікавлення Г.Грасом бароко, що обумовило утвердження "бароковості" як константи його індивідуальної художньої манери. На прикладі романів "Бляшаний барабан", "Палтус", "Траєкторією краба" та повісті "Зустріч у Тельгте" досліджено творче засвоєння письменником барокових засад, їх використання як інтерпретаційної системи сучасності. Розкрито суттєвий внесок письменника у структурування філософсько-художнього образів бароко та дійсності XX ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто феномен "барокового універсалізму" в художньому мисленні на основі компаративного аналізу поетики українського Бароко доби Гетьманщини у порівнянні з "першим" і "другим" необароко в українському мистецтві початку і кінця ХХ ст. Реконструйовано естетику бароковості за допомогою відтворення систем художньої образності з архетиповою структурою провідних мотивів, образів і топосів українського барокового дискурсу. Зазначено, що пошук транскультурних комунікацій у вітчизняному мистецькому просторі дозволяє зрозуміти Бароко як метамову українського художнього мислення, завдяки чому забезпечуються його універсалістичні функції у розвитку українського мистецтва. Висвітлено сучасні інтенції українського художньо-естетичного дискурсу, розкрито його "універсалістський" характер за допомогою ключових універсалій та принципів барокової і необарокової естетики.

  Скачати повний текст

Розглянуто клавесинну безтактову прелюдію в контексті музичної культури XVII - XVIII ст. На основі дослідження суттєво відкориговано уявлення про місце та роль прелюдії в історичній та в сучасній практиці клавесинного виконавства та виявлено її справжнє значення: клавесинна безтактова прелюдія виступає своєрідною точкою перетину знакових явищ музичного мистецтва епохи Бароко. Таким чином, усвідомлення її природи дозволяє глибше зрозуміти специфіку основного комплексу феноменів виконавської практики епохи, а саме: клавесинного лютневого стилю, генерал-басу, техніки орнаментації, мистецтва імпровізації. З огляду на особливості нотації прелюдія стає, у певному сенсі, з'єднувальною ланкою між трактатами та музичними творами, записаними у звичний спосіб, завдяки чому робота з нею виводить на нове осмислення імпровізаційної практики епохи. Розроблено багаторівневий методичний комплекс для виконавського опрацювання клавесинної безтактової прелюдії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено доброчинну діяльність на Волині (1793 - 1917 рр.). Висвітлено історичні та соціально-економічні передумови розвитку благодійництва, виникнення різних напрямків, форм і засобів доброчинної діяльності. На підставі аналізу й узагальнення архівних матеріалів, статистичних даних розкрито вплив політики держави на розвиток благодійництва у Волинській губернії. Відзначено, що у досліджений період відбувалась еволюція благодійної діяльності від релігійної до державної та громадської. Наголошено, що розвиток капіталістичних відносин спричинив пауперизацію частини населення, а також зростання активності добродійної допомоги цій категорії людей, створенню мережі філантропічних товариств і закладів. Доведено, що головними суб'єктами благодійництва була соціальна еліта - нащадки козацької старшини, дворяни, польські поміщики, знатні чиновники, купці, торгівці - представники різних національних меншин - евреїв, чехів, німців. З'ясовано вплив історинчих процесів, подій і явищ на еволюцію благодійництва у Волинській губернії.

  Скачати повний текст

Досліджено прозу В.Шевчука у контексті традицій літератури українського бароко. Вивчено взаємозв'язки між його дослідницькими працями та художніми творами, що розкривають взаємодоповнювальну та взаємопереходу різностильову авторську стратегію інтерпретації барокових тестів, концепцій світу та людини. Проаналізовано наукові та художні тексти В.Шевчука, які найбільш виразно розкривають його модель інтерпретації мови та світу бароко. Проведено пошук формальних і змістових збігів у текстах різних епох, що дозволило визначити структурні, семантичні, семіотичні спорідненості інтерпретації художнього матеріалу та з'ясувати функціональність пам'яті знаку, тексту, культури бароко у прозі В.Шевчука.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано мову химерно-історичного роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу...", розглянуто способи вираження основних психоментальних та етнокультурних особливостей і цінностей українців як етносу, зокрема, досліджено вербалізацію етнопсихічних архетипів. На підставі вивчення ідіостильових особливостей організації тексту досліджуваного роману виділено такі етнопсихічні архетипи: "Воля", "Віра", "Серце", "Козак", "Мати", "Дівчина". Розкрито своєрідність побудови тексту твору, наведено характеристику таких мовних образів: автора (людини XX ст.), оповідача (сучасника подій) і героя. Описано мовні засоби (епітети, порівняння, символи, синоніми, фразеологізми) реалізації етнопсихічних архетипів шляхом вербалізації типових рис етнічного характеру українців та вивлення цих рис у конкретних описах персонажів. Розглянуто невербальні засоби вираження психічного стану героїв. Етнокультурний елемент у романі репрезентовано у чоловічих (Козак Мамай, Михайло, пан Купа) та жіночих (мати Явдоха, Ярина, Роксолана) образах.

  Скачати повний текст

Розглянуто взаємовідносини волзького, гребінського, терського, українського та яїцького козацтв XVI - середини XVII ст. З'ясовано витоки, наріжні підвалини, принципи функціонування, прояви міжкозацьких взаємин та потенціал їх впливовості. Досліджено генезу козацтв Волги, Дону, Терека, а також Яїка. Вперше запропоновано цілісну концепцію взаємин козацьких спільнот Східної Європи XVI - середини XVII ст. Встановлено, що міжкозацькі стосунки були вагомим самостійним чинником, проаналізовано їх вплив на розвиток козацьких спільнот та міжнародних взаємин у регіоні. Значну увагу приділено суперництву Москви та Речі Посполитої за гегемонію у Східній Європі, українському питанню, кримсько-турецьким протиріччям, кавказькій політиці Москви, а також проблемі васалітету Орди Великих ногаїв.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу історичних праць українських і російських авторів XVIII - початку XXI ст. з'ясовано ступінь дослідження історії відносин українських і донських козаків наприкінці XV - початку XVIII ст. Визначено основні групи історіографічних джерел з історії запорізько-донських стосунків зазначеного періоду. Виокремлено основні етапи розвитку поглядів науковців щодо даної проблеми. Наведено результати досліджень відносин українських і донських козаків на різних етапах розвитку історіографії. Визначено основні аспекти дослідження зазначеної проблеми в українській і російській історіографії. Здійснено аналіз особливостей висвітлення в історичній літературі стосунків обох козацьких спільнот. Виявлено внесок різних авторів у вивчення цієї проблеми. За результатами досліджень сформульовано можливі перспективні напрямки науковоі розробки питань з історії стосунків українських і донських козаків.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему виконавської інтерпретації фактури на прикладі трактування "Прелюдій" opаторії 28 для фортепіано Ф.Шопена. Вперше комплексно розглянуто питання виразного потенціалу виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Проаналізовано й узагальнено систему засобів виразності, що використовуються для виконавського втілення фактури твору. Розроблено понятійний апарат, адекватний меті, завданням і методиці дослідження. Синтезовано наукові досягнення дослідження фактурних явищ у галузі теоретичного музикознавства та теорії музичного виконавства. Виявлено та проаналізовано стильові витоки "Прелюдій", закорінених у музиці епохи бароко. Запропоновано жанрову класифікацію твору, що не дублює існуючі підходи. Визначено та проаналізовано певні тенденції трактувань музичного твору, а також питання виразних можливостей та нескінченної множини виконавської інтерпретації фортепіанної фактури.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему виконавського дискурсу барокової клавірної музики на прикладі інтерпретації творів Й. С. Баха. У контексті дихотомії "минуле - сучасне" простежено трансформацію виконавських підходів до клавірної творчості композитора. Визначено художньо-інтерпретаційний дискурс глобалізованого та глокалізованого простору, проаналізовано особливості класико-романтичного, автентичного підходів і модернізованих форм виконання бахівскої клавірної музики. Розглянуто функції виконавця, особливості нотного тексту та різні варіанти вибору інструменту в добу Бароко. Досліджено різноманітні редакції та фортепіанні транскрипції, охарактеризовано інтерпретаторські засади провідних виконавців бахівської клавірної музики, простежено вплив глобалізації та глокалізації на трактування клавірних творів Й. С. Баха у Львівській фортепіанній школі. Акцентовано на множинності інтерпретаторських версій у вирішенні даної проблеми.

  Скачати повний текст