Доведено, що слабкі кислотно-основні властивості кармоазіну обумовлюють його хімічну інертність в реакціях комплексоутворення з більшістю іонів металів за донорно-акцепторним механізмом. Встановлено, що взаємне окислення-відновлення у системах "М-КАН" характерно лише для іонів металів у вищих ступенях окиснення згідно величини окисно-відновного потенціалу їх редокс-пар. Показано, що основним чинником підвищення селективності в редокс-системах такого типу є величина окисно-відновного потенціалу редокс-пари визначеного іону металу у кисневмісній формі та кислотність середовища.

  Скачати повний текст

Ідентифіковано білки-партнери туберозно-склерозного комплексу TSC1/2 і охарактеризовано виявлені взаємодії у системі вищих евкаріотів. З використанням методу двогібридної системи дріжджів ідентифіковано 10 TSC2-зв'язувальні білки, а саме, адапторні білки родини 14-3-3, білки протеасомного комплексу та серин / треонінова протеїнфосфатаза 5. Одержано й охарактеризовано моноклональні антитіла проти TSC2. Специфічність утворення комплексу TSC2 / PP5 доведено на моделі клітин ембріональних фібробластів мишей з використанням методів реципрокної ко-імунопреципітації. Показано, що ефективність взаємодії TSC2 з PP5 залежить від фізіологічного стану клітин, а саме: комплексоутворення TSC2 / PP5 підсилюється у клітинах, що активно проліферують. Уперше показано зданість PP5 дефосфорилювати in vitro TSC2 за потенційними сайтами фосфорилювання АМРК. Запропоновно модель регуляції активності TSC2 шляхом PP5 опосередкованого дефосфорилювання.

  Скачати повний текст

Вивчено комплексоутворення в модельних парах полімерів полівініловий спирт (ПВС) - поліакриламід (ПАА) та кополімер стиролу з малеїнової кислотою (КСМК) - поліетиленоксид (ПЕО), установлено структуру та властивості утворених ІнтерПК, їх флокулювальної здатності за умов освітлення полідисперсних колоїдних систем. Установлено, що взаємодія ПВС і ПАА у розчині призводить до утворення ІнтерПК постійного складу, який визначається молекулярними параметрами полімерів і не залежить від співвідношення компонентів. Визначено основні характеристики ІнтерПК (КСМК + ПЕО). Показано, що головним фактором стабілізації обох ІнтерПК є система водневих зв'язків. Додатковим фактором стабілізації компактних частинок ІнтерПК (ПВС + ПАА) є гідрофобні взаємодії. Для ІнтерПК (КСМК + ПЕО) цей чинник відіграє певну роль лише за достатньо високої ММ ПЕО. Установлено ефект взаємодії ПАА з асоціатами ПВС та неоднорідну структуру ІнтерПК (ПВС + ПАА) у блочному стані. Виявлено підвищену флокулювальну здатність сумішей хімічно комплементарних полімерів у порівнянні з індивідуальними полімерами у разі освітлення полідисперсних суспензій.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси комплексоутворення та стану аддуктів триброміду та змішаних галогенідів бору в органічних неводних оксигеновмісних розчинниках, досліджено кислотну та каталітичну активності кислот Льюіса (каталізаторів Фріделя Крафтса). З використанням ядерного магнітного резонансу, електронного парамагнітного резонансу, диференційно-термічного аналізу визначено механізм і напрямок розкладу оксигеновмісних аддуктів триброміду бору.

  Скачати повний текст

Встановлено механізм адсорбції білірубіну (Bil) на поверхні високодисперсних кремнеземів (ВДК) з різними властивостями поверхні. Визначено вплив на адсорбцію Bil іонної сили та pH розчину. Показано, що гідрофобність поверхні є вирішальним чинником для адсорбції Bil і жовчних солей (BS) з індивідуальних і сумісних розчинів. Встановлено, що з сумісних з BS розчинів на поверхні адсорбується лише незв'язаний Bil на противагу до розчинів з сироватковим альбуміном (BSA), з яких Bil сорбується у вигляді комплексу з білком. Показано, що адсорбція Bil визначається процесами комплексоутворення в розчині. Визначено кількісні характеристики процесів комплексоутворення й адсорбції. На модельних системах показано, що для видалення надлишків Bil найбільш придатним є ВДК зі змішаними гідрофільно-гідрофобними властивостями поверхні.

  Скачати повний текст

Досліджено антикооперативні ефекти за нековалентного комплексоутворення біологічно важливих низькомолекулярних сполук (лігандів), які виявляють свою біологічну дію шляхом зв'язування з нуклеїновими кислотами, на рівнях їх самоасоціації, гетероасоціації та зв'язування з ДНК. Показано, що для будь-якої самоагрегувальної системи, а також зв'язування лігандів з ДНК, процес комплексоутворення носить антикооперативний характер, зумовлений втратою ступенів свободи у разі утворення комплексів. Проведено дослідження та розроблено інструмент аналізу кооперативних ефектів у разі гетероасоціації ароматичних ДНК-інтеркаляторів. Виявлено, що гетероасоціація ароматичних лігандів, яка супроводжується утворенням міжмолекулярного водневого зв'язку, характеризується вираженим антикооперативним ефектом. Розроблено функціонально-аналітичний та алгоритмічний методи аналізу кооперативності у разі комплексоутворення лігандів з олігомерами ДНК будь-якої довжини в межах заданої схеми реакцій комплексоутворення будь-якої складності з урахуванням будь-яких видів кооперативних взаємодій лігандів.

  Скачати повний текст

Розроблено методи синтезу нових лігандів хелатно-місткового типу на основі 1H-піразолу з електроноакцепторними групами, досліджено їх комплексоутворення з йонами 3d-металів, встановлено склад і визначено константи утворення комплексів. Розроблено методики синтезу біоміметичних моделей металоензимів, за якими синтезовано 11 нових координаційних сполук. Методом рентгеноструктурного аналізу встановлено будову 10-ти нових сполук. Визначено взаємозв'язок між будовою та магнітною поведінкою утворених комплексів. Одержано каталізатори реакцій гідролізу біологічно важливих субстратів пестицидів на основі поліядерних комплексів. Визначено кінетичні параметри реакції гідролізу параоксону та 2-(оксипропіл)-n-нітрофеніл фосфату за присутності синтезованих цинквмісних модельних систем. Вперше досліджено процеси інгібіювання фосфатазної активності лужної фосфатази піразолвмісними лігандами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Зазначено, що під час роботи з індикаторним графітовим електродом за даних умов ДДТК є електродно-активним. Досліджено процеси комплексоутворення в системах купрум (І, ІІ) - галогеніди, склад і міцність утворених галогенокупратів, їх електрохімічну поведінку та хімічну взаємодію з ДДТК вольтамперо- та потенціометричним методами. Розроблено методики амперометричного визначення катіонів у сумішах природного та штучного походження без поділу, що допомагає прискорити та спростити аналіз, без зниження його точності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості процесу очистки забруднених вод від радіонуклідів на прикладі U (VI) та важких металів реагентами баромембранними методами (комплексоутворення-ультрафільтрації та комплексоутворення-нанофільтрації). Визначено оптимальні умови, необхідні для ефективної очистки вод даними методами, зокрема встановлено тип мембрани, величину робочого тиску, співвідношення масових концентрацій поліетиленіміну та металу, pH. Виявлено, що методи комплексоутворення-ультра- та нанофільтрації можна застосовувати для очистки вод від окремих металів та від їх суміші. Показано ефективність застосування методу хімічної деструкції комплексів метал-поліетиленімін з метою регенерації поліетиленіміну.

  Скачати повний текст

Досліджено кон'югації білків з модифікованими полісахаридами, їх комплексоутворення з поліаніонами за участю перехідних металів, їх фізико-хімічні властивості та імуногенність. З використанням розроблених нових сенсорних матриць вивчено кінетику утворення полімер-білкових кон'югатів за методом поверхневого плазмового резонансу. Показано залежність цієї реакції від хімічної структури матриці. Встановлено, що залежно від співвідношення гідрофільних і гідрофобних груп у полімері утворюється два типи комплексів - з відкритою поверхнею білкової глобули та з поверхнею, покритою полімерним ланцюгом.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню процесу комплексоутворення іонів Ru(ІV) з оксикислотами та його застосуванню при вольтаперометричному визначенні. Запропоновано схеми комплексоутворення іонів Ru(IV) з цитратною, тартратною і оксалатною кислотами. Досліджено полярографічні каталітичні ефекти в розчинах з малим вмістом Рутенію в присутності оксикислот. Запропонована схема каталітичного електродного процесу. Показана можливість використання цитратної кислоти в якості добавки до полярографічного фону, яка забезпечує утворення однієї аналітичної форми іону. Розроблена чутлива, селективна методика вольтамперометричного визначення Рутенію в напівпровідникових пастах і сплавах.

  Скачати повний текст

Досліджено питання стосовно вольтамперометрії іонів Zr (IV) та Hf (IV) за присутності азобарвників (еріохрому червоного B, калькону, кальцесу, торону, арсеназо I і кислотного хром синього T). Досліджено вольтамперометричну активність торону та кислотного хром синього T. Внаслідок нечіткості піків відновлення комплексних сполук і поганої відтворюваності результатів показано недоцільність використання торону, кислотного хром синього T та арсеназо I за умови дослідження їх взаємодії з Zr(IV) та Hf(IV). Установлено оптимальні умови комплексоутворення Zr(IV) та Hf(IV) з еріохром червоним B, кальконом та кальцесом. Досліджено, що Zr(IV) та Hf(IV) взаємодіють з кальконом і кальцесом за співвідношення компонентів M:R = 1:2, а з еріохром червоним B - M:R = 1:1. Розраховано константи стійкості комплексних сполук і форми існування іонів Zr(IV) та Hf(IV) у розчині. Досліджено вплив сторонніх іонів на їх вольтамперометричне визначення. Розроблені методики визначення апробовано для визначення гафнію у сплаві Tb - Hf - Al; цирконію у сплаві Tb - Zr - Si, у барабанах коліс літака та в об'єктах довкілля.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальне дослідження впливу біологічно активних лігандів на стабільність міжмолекулярних гомополінуклеотидних комплексів аденін-тимінового складу. Визначено вплив F1rib на термодинамічні потенціали комплексоутворення. Доведено можливість застосування F1rib як флуоресцентного зонду молекулярної гібридизації нуклеїнових кислот і стабілізатора комплексів антизмістовних і -генних олігонуклеотидів з молекулами мишей.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив структурних особливостей бокових ланцюгів ароматичних молекул на параметри їх асоціації та конкурентного зв'язування із олігомером ДНК. Розглянуто дві групи ароматичних сполук, які мають різні біологічні властивості: фенантридинові барвники бромистий етидій (EB) та його азидо-аналоги моно-(EMB) і діазид (EDC) етидію, що відрізняються будовою бокових ланцюгів, а також серія феноксазонових сполук актиноцил-біс-(2-диметиламіноетил) амід (ActII)-актиноцил-біс-(5-диметиламінопентил) амід (ActV) - аналогів протипухлинного антибіотика "Актиноміцин D" з аміноалкільними боковими ланцюгами різної довжини. З метою встановлення молекулярного механізму дії гідротропних агентів нікотинаміду та кофеїну вивчено їх комплексоутворення з біологічно активними сполуками, які мають різні медико-біологічні властивості. Зроблено висновок про специфіку фізичних механізмів асоціації біологічно активних сполук зі структурно різними боковими ланцюгами та їх взаємодією з молекулою ДНК.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

В роботі досліджено основні спектрофотометричні характеристики алкалоїдів препарату коніум у водному середовищі та протипухлинного антибіотика доксорубіцин (ДР) з транспортним білком бичачим сироватковим альбуміном (БСА) за допомогою методів ІЧ спектроскопії, фотолюмінесценції, УФ та видимої спектроскопії, квантово-хімічного та докінг-моделювання. Окрім цього було описано механізми комплексоутворення алкалоїду в складі коніума γ-коніцеїну з фулереном С60 та гетероасоціації доксорубіцину і БСА в розчинах з наночастинками Au. Актуальність роботи визначається постійною потребою у вдосконаленні хіміотерапевтичних препаратів з огляду на різноманітну чутливість різних злоякісних клітин до дії препаратів, а також численні побічні реакції організму, що виникають в процесі лікування за рахунок їх токсичності. Оскільки протипухлинна активність сильно обмежена цими факторами, отримані результати можуть бути використані при розробці модифікованих форм хіміопрепаратів з метою зменшення їх токсичної дії на здорові тканини та подолання резистентності злоякісних клітин.^UThe main spectrophotometric characteristics of conium alkaloids and antitumor antibiotic doxorubicin (DR) with bovine serum albumin transport protein (BSA) in aqueous solution were studied using, quantum-chemical calculations, docking-modeling, IR-, Raman UV-vis spectroscopy and luminescence. In addition, there were proposed the mechanisms' explanation of γ-coniceine alkaloid-C60 fullerene complexation and doxorubicin - BSA heteroassociation in solutions with Au nanoparticles. The urgency of the work is determined by the constant need for improving the chemotherapeutic drugs because of the different malignant cells sensitivity to the drugs` action and the side effects due to their toxicity occurring during the treatment. Because antitumor activity is severely limited by these factors, the results can be used in the development of modified forms of chemotherapeutics to reduce their toxic effects on healthy tissues and overcome the resistance of malignant cells.

Уперше досліджено взаємодію ДНК тимусу теляти (СТ ДНК) з кластерними сполуками ренію з фосфатними, адамантильними та ферулатними лігандами методом електронної спектроскопії. При спектрофотометричному титруванні СТ-ДНК сполуками диренію Retetraphosph, Recis-Adam, Retrans-Adam, ReFerul спостерігали, що гіперхромний ефект у області 260 нм ДНК набагато перевищує такий, показаний для біядерних алкілкарбоксилатів ренію(ІІІ). Уперше показано утворення комплексівДНК-ліганд у довгохвильовій області спектру, яке обумовлене взаємодією π-електронних хмар нуклеїнових основ і біологічно активних лігандів.Проведене вперше спектрофотометричне титрування сполук ренію за присутності цисплатину і отримані константи зв'язування, які перевищують значення основних констант, особливо для ReFerul (практично у 12 разів). Вперше методом конкурентного комплексоутворення з пропідію іодидом показано, що кластерні сполуки ренію(ІІІ) різних структурних типів здатні взаємодіяти з олігонуклеотидами з інтенсивністю, яка перевищує інтенсивність зв'язування цисплатину в залежності відструктури лігандів і досягає 73,2%. Показано, що механізм зв'язування комплексних сполук ренію(ІІІ) з олігонуклеотидами відрізняється від механізму зв'язування цисплатину щодо специфічності взаємодії з аденіновими і гуаніновими нуклеїновими основами, що може пояснити синергетичний або адитивний протипухлинний ефект введення ренієвих сполук і цисплатину. Вперше досліджено цитотоксичну активність нової кластерної сполуки Ренію з бета-аланіновими лігандами [Re2Cl6(C3H7NO2)2]·1.5H2O (Recis-βAla) у розчинах і наноліпосомах окремо та разом з цисплатином на лейкозних Т-клітинах лінії Jurkat. Показано, що у розчині Recis-βAla має цитотоксичність, що близька за значенням IC50 до цисплатину (IC50 = 2,06·10-6 M). Введення системи реній-платина з Recis-βAla показало ще більшу цитотоксичність щодо клітин, особливо високу, коли обидва компоненти системи знаходилися у формі змішаних ліпосом (IC50 = 4,93·10 -10 M). Показано, що за присутності Recis-βAla за різних способів введень, навіть за значних (некротичних) концентрацій цисплатину, переважає апоптотичний шлях загибелі лейкозних Т-клітин лінії Jurkat, що дуже важливо для терапевтичних заходів та побічних ефектів, оскільки некроз активує запалення та імунну відповідь, яка не властива апоптозу.Досліджено антиканцерогенні, ДНК-зв'язуюча та антиоксидантна активності кластерної сполуки ренію з β-аланіновими лігандами. Введення як розчину, так і ліпосомної форми сполуки диренію Recis-βAla призвело до зменшення маси пухлини практично однаково, що дає можливість використовувати стійкі у воді сполуки диренію у експериментальних роботах і практиці. Зясовано, що що новосинтезована кластерна сполука ренію Recis-βAla незалежно від способу введення володіє антиоксидантними і антианемічними властивостями in vivo, стабілізуючи показники червоної крові, як було притаманно іншим кластерним сполукам ренію(ІІІ). В цілому,з'ясування антиканцерогенних, ДНК-зв'язуючих та антиоксидантних властивостей таких сполук, відкриває нові, більш широкі перспективи для впровадження похідних амінокислот кластерних сполук ренію(III) у медичну практику. Досліджено протипухлинну активність двох дикарбоксилатів диренію(III) з лігандами 1-дамантанкарбонової кислоти з цис- та транс- орієнтацією карбоксильних груп навколо кластерного фрагмента цис- і транс-диадамантатів диренію окремо і разом зцисплатином in vivo, яка виявилася практично однаковою за ефективністю з невеликою перевагою для цис-аналогу in vivo; зроблена спроба пояснення відмінностей у можливому механізмі протипухлинної активності речовин із врахуванням антирадикальних і ДНК-зв'язуючих властивостей досліджуваних сполук.^UThe interaction of calf thymus DNA (ST DNA) with the cluster rhenium compounds with phosphate, adamantyl and ferrulate ligands was studied by the electron spectroscopy for the first time. During the spectrophotometric titration of CT-DNA with the compounds of direnium Retetraphosph, Recis-Adam, Retrans-Adam, ReFerul, the hyperchromic effect in the region of 260 nm of DNA was observed, it is much higher than that shown for binuclear alkyl carboxylates of rhenium (III).The DNA-ligand complexes formation in the long-wavelength region of the spectrum, which is due to the interaction of π-electron clouds of nucleic bases and biologically active ligands, was shown for the first time. The dependence of the interaction mechanism of rhenium compounds and DNA in the presence of hydrogen peroxide and cisplatin in solutions was shown. Spectrophotometric titration of rhenium compounds in the presence of cisplatin was performed for the first time and binding constants were obtained This constants exceed the values of the basic constants, especially for ReFerul (almost 12 times). For the first time, the method of competitive complexation with propidium iodide showed that cluster rhenium (III) compounds of different structural types are able to interact with oligonucleotides with the intensity which exceeding the intensity of cisplatinbinding, depending on the structure of the ligands, the intensity of the interaction reaches 73.2%. The cytotoxic activity of a new cluster compound of rhenium withbeta-alanine ligands [Re2Cl6(C3H7NO2)2]·1.5H2O (Recis-βAla) in solutions and nanoliposomes separately and together with cisplatin on leukemic T-cells of theJurkat line was studied for the first time. It is shown, that Recis-βAla solution has a cytotoxicity close to the IC50 value to cisplatin (IC50 = 2,06·10-6 M). The administration of the rhenium-platinum system with Recis-βAla showed even greater cytotoxicity against cells, especially high when both components of the system were in the form of mixed liposomes (IC50 = 4,93·10 -10 M). Loaded with both cytostatics liposomes (nanobins) were used in experiments with cancer cell culture first time and showed high efficacy. It is shown that in the presence of Recis-βAla by different methods of administration, even at significant (necrotic) concentrations of cisplatin, the apoptotic pathway of leukemic T-cells of the Jurkat line death are predominates. This is very important for therapeutic measures and side effects, as necrosis activates inflammation and the immuneresponse, which is not inherent in apoptosis. The anticancer, DNA-binding and antioxidant activities of the rhenium cluster compound with β-alanine ligands have been studied.. The high solubility and stability of the substance in aqueous solutions, in contrast to alkylcarboxylates, revealed the effect of its aqueous solution and the rhenium-platinum system based on it on the growth of Guerin's carcinoma without the use of liposomes. The introduction of both the solution and the liposomal form of the compound direnium Recis-βAla led to a decrease in tumor mass almost equally, which makes it possible to use water-resistant compounds of direnium in experimental work and practice. It was found that the newly synthesized cluster compound of rhenium Recis-βAla, regardless of the method of administration has antioxidant and antianemic properties in vivo, stabilizing a redblood cell counts, as was the case with other rhenium (III) cluster compounds. In general, elucidation of the anticancer, DNA-binding, and antioxidant properties of such compounds opens up new, broader prospects for the introduction of amino acid derivatives of rhenium (III) cluster compounds into medical practice. The antitumor activity of two derinium (III) dicarboxylates with 1-adamantanecarboxylic acid ligands, with cis- and trans-orientation of carboxyl groups around the cluster fragment of cis- and trans-diadamants of dirhenium separately and together with cisplatin in vivo was studied. The antitumor activity was almost identical to the minor benefits for the cis analog in vivo. The attempt to explain the differences in the possible mechanism of antitumor activity of substances taking into account the antiradical and DNA-binding properties of the studied compounds was made.

Дисертаційна робота присвячена вивченню питання хімічної взаємодії доксицикліну та амоксициліну із солями металів, що входять до складу мінеральних, столових вод та антацидів, розробки методик контролю якості доксицикліну, а також амоксициліну у його комбінованих лікарських формах із клавулановою кислотою. Науково обґрунтовано та експериментально доведено можливість утворення стійких хелатних комплексів солей заліза(ІІІ), алюмінію, магнію та кальцію з доксицикліном та амоксициліном у змодельованих умовах одночасного прийому. Досліджено вплив присутності мінеральних/столових вод та солей обраних металів на кінетику вивільнення доксицикліну із капсул та амоксициліну з таблеток проти контрольних профілів розчинення in vitro. Розроблено методику оцінювання комплексоутворення з використанням методу електроімпедансної спектроскопії та за її допомогою досліджено процеси взаємодії доксицикліну та амоксициліну з обраними солями, а також визначено константи стійкості. Розроблено методики контролю якості твердих дозованих лікарських форм доксицикліну та амоксициліну^UThe dissertation work is devoted to the study of the chemical interaction of doxycycline and amoxicillin with metal salts that are part of mineral, drinking waters and antacids, the development of methods for quality control of doxycycline and amoxicillin in its combined dosage forms with clavulanic acid.The possibility of formation of stable chelated complexes of iron (III), aluminum, magnesium and calcium salts with doxycycline and amoxicillin in simulated conditions of simultaneous administration has been scientifically substantiated and experimentally proved. The effect of the presence of mineral / drinking water and salts of selected metals on the release kinetics of doxycycline from capsules and amoxicillin from tablets against control dissolution profiles in vitro was studied. A method for estimating complex formation using the method of electroimpedance spectroscopy has been developed and the processes of interaction of doxycycline and amoxicillin with selected salts have been studied with its help, and stability constants have been determined. Methods of quality control of solid dosage forms of doxycycline and amoxicillin have been developed.