Дисертацію присвячено питанням вирощування слимака ампулярія, виходця тропічного пояса. Запропоновано використання нового нетрадиційного об'єкта у тепловодному рибництві. Визначена принципова можливість культивування ампулярій у тепловодних господарствах індустріального типу. Встановлені оптимальні щільності посадки плідників, методи одержання кладок та молоді, підрощування та вирощування товарної маси, отримані нові дані щодо використання м'яса та ікри ампулярій як делікатесної продукції та сировини для виготовлення харчових добавок лікувально-профілактичного значення.

  Скачати повний текст

Досліджено геномоделювальні та протипухлинні властивості культуральної рідини, клітин та ліпополісахаридів (ЛПС) двох патоварів P. syringae. Виявлено, що екстраговані 0,85 % розчином хлориду натрію ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 P. syringae pv. coronafaciens 9030 мають типовий для бактерій даного виду хімічний склад. В бактеріальній тест-системі з ауксотрофними за гістидином штамами Salmonella typhimurium встановлено, що P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 не утворюють сполук з мутагенною активністю у разі культивування на картопляному бульйоні. Виявлено, що ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 притаманна антимутагенна активність стостовно спонтанного та індукованого біхроматом калію мутагенезу у тест-штамів S. typhimurium. Зазначено, що антимутагенна активність обох досліджуваних ЛПС найбільшою мірою виявляється за одночасної дії їх з мутагеном на клітини тест-штамів, що, ймовірно, обумовлюється здатністю ЛПС адсорбувати біхромат калію. Встановлено, що сік з листків пшениці у фазі сходів з ознаками ураження P. syringae pv. atrofaciens 8281 та неуражених листків має однакову антимутагенну активність. Зроблено висновок, що в уражених бактеріями рослинах пшениці не утворюються сполуки з мутагенною активністю. За допомогою моделі пухлиноутворення, спричиненого Agrobacterium tumefaciens на експлантатах картоплі, виявлено, що фільтрат культуральної рідини, зруйновані ультразвуком клітини та ЛПС патоварівP. syringae перешкоджають пухлиноутворенню, зменшують його інтенсивність.

  Скачати повний текст

Досліджено бактеріальні хвороби томату та їх збудники у відкритому та закритому грунті в Україні. Встановлено, що серед бактеріальних хвороб у відкритому грунті домінує чорна бактеріальна плямистість, а у закритому - бактеріальний рак томату та бактеріальне в'янення, яке у теплицях України виявлено вперше. З'ясовано, що виділені з уражених тканин фітопатогенні бактерії за патогенними, морфологічними, фізіологічними, біохімічними властивостями та профілем жирних кислот (ЖК) у клітинах ідентичні з колекційними. Уперше доведено надійність спектра клітинних ЖК для ідентифікації X. campestris pv. vesicatoria, C. michiganensis subep. michiganensis, R. solanacearum. Відзначено стабільність складу ЖК за різних умов культивування, зафіксовано зміну лише співвідношення між ними. Встановлено толерантне взаємовідношення між патогенами in vitro. Виявлено, що патогени чутливі до епіфітних та ендофітних сапротрофів, зокрема, представників роду Bacillus, серед яких виділено перспективні штами для подальшого вивчення їх як пробіотиків. Розширено спектр дії дозволених пестицидів відносно фітопатогенних бактерій. Показано ефективність використання для обмеження росту патогенів досить широко застосованих у рослинництві фунгіцидів (Ефатол, Пенкоцеб, Ридоміл Голд, Чемпіон, Ацидан і Татту), а також біофунгіциду Мікосан В, гербіциду Ураган форте.

  Скачати повний текст

Проведено таксономічну інвентаризацію кипарисових у районі дослідження, в результаті якої виявлено 24 види, 4 різновиди та 98 декоративних форм. Підібрано асортимент найбільш перспективних таксонів даної родини для культивування в степовому та передгірсьокму Криму. Проаналізовано особливості росту та репродуктивний розвиток Cupressus arizonica Greene, вибраного як модельний вид. Запропоновано практичні рекомендації з використанння видів і культиварів родини Cupressaceae в зеленому будівництві та лісовому господарстві. Показано перспективи подальшої інтродукційної та селекційної роботи з розширення таксономічного різномаїття кипарисових і підвищення їх екологічної стійкості.

  Скачати повний текст

Узагальнено експериментальні дані щодо внутрішньовидової мінливості сосни звичайної, закономірностей росту та стану штучних соснових деревостанів, створених з насіння різного географічного походження за умов Західного Полісся України з метою виявлення перспективних екотипів для культивування у цьому регіоні. Наведено лісівничо-таксаційні характеристики насаджень 40-річних географічних культур сосни звичайної та розглянуто особливості вікової динаміки. За параметрами імпедансу та поляризаційної ємності оцінено життєвість дерев різних екотипів за нових умов культивування. Проаналізовано основні біометричні характеристики дерев, їх крон і окремих органів. Виявлено парні кореляційні залежності між основними таксаційними, морфологічними й анатомічними показниками, географічною довготою та широтою місць збору насіння для закладання географічних культур. Визначено райони доцільної заготівлі лісового насіння для створення лісових культур у дослідженому регіоні. Розроблено регіональні таблиці щодо росту Буцинських і Ростанських географічних лісових культур сосни звичайної.

  Скачати повний текст

Вивчено питання біологічного очищення стічних вод з використанням гідробіонтів виду E. crassipes. Досліджено цю технологію для визначення оптимальних показників роботи та удосконалення способу очищення. Обгрунтування ефективної технології очищення стічних вод вирішене шляхом експериментальних досліджень процесів трансформації забруднень у стоках. Наведено результати спостережень за екологічними особливостями рослин виду E. crassipes. Оцінено можливість культивування їх для очистки стічних вод, визначено оптимальні умови утримання та розмноження рослин за умов штучного клімату та реальних очисних споруд. Описано особливості росту рослин виду E. crassipes у різних за забрудненням середовищах за показниками: приріст надводної та підводної частин, приріст фітомаси. Визначено залежність розмірів та ваги рослин від щільності їх зростання. Одержано дані щодо впливу температур водного та повітряного середовища на ефект очистки стічних вод, досліджено залежності інтенсивності очистки від гідравлічного навантаження на біофільтр та кількості біомаси рослин у ньому.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні особливості активних штамів бактерій -деструкторів вуглеводнів та визначено ефективність створених на їх основі препаратів для очищення нафтових забруднень довкілля. Серед ізольованих з нафтозабруднених грунтів і кореляційних штамів бактерій відібрано активні штами - деструктори нафти та нафтопродуктів, що належать до видів Acinetobacter calcoaceticus, Gordonia rubropertinctus і Rhodococcus erythropolis. Вони здатні до засвоєння великої кількості вуглеводнів, не проявляють взаємного антагонізму, фітотоксичних властивостей і патогенності. За умов росту на вуглеводнях у штамів G. rubropertinctus ІМВ Ас-5005 і R. erythropolis ІМВ В-7012, які мають початкову низьку гідрофобність клітинної поверхні, відбувалося значне (у 4 - 25 раза) підвищення цього показника та синтез клітиннозв'язаних поверхнево-активних речовин (біоПАР), що мають емульгувальні властивості й утворюють стійкі емульсії типу "масло у воді". Домінувальними компонентами біоПАР цих штамів є гліколіпіди - мономіколати та диміколати трегалози. У високогідрофобного штаму A. calcoaceticus ІМВ В-7013 під час засвоєння вуглеводнів відбувається зниження гідрофобності клітин у 1,4 раза та синтез позаклітинних біоПАР з емульгувальними властивостями, які утворюють стійкі емульсії типу "вода в маслі". Відзначено, що біоПАР ацинетобактерій містить вуглеводи, білки та ліпіди, загальна кількість і склад окремих компонентів у яких залежить від використаного субстрату. Спільне культивування штамів збільшує на 6 - 15 % ступінь деструкції вуглеводнів, яка дорівнювала 76,0 - 97,8 % і зберігалася під час мінералізації середовища до 4,0 % NaCl і значень pH 6,0 - 8,0. Створені на основі досліджених штамів та нафтопоглинальних сорбентів препарат еколан і родойл зменшують концентрацію вуглеводнів у воді за 7 діб на 89,6 %, у грунті за 3 місяці - на 92,7 %, а нафтошламах за 6 місяців - на 92,1 %. У разі використання цих препаратів у запропонованих нормах їх внесення у забруднене середовище відсутня негативна дія на гідробіонтів прісноводних екосистем.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано розробку комплексного пробіотичного препарату на основі бацил і лактобацил з широким спектром антагоністичної активності щодо умовно патогенних мікроорганізмів (УПМ). На підставі даних про видовий і кількісний склад мікрофлори кишечнику новонароджених з високим перинатальним ризиком, а також рівнів і профілів антибіотикорезистентності виділених штамів умовно патогенних бактерій доведено необхідність введення в комплекс лікувальних заходів пробіотичних препаратів з широким спектром антагоністичної активності. Розроблено поживне середовище та визначено оптимальні параметри для росту пробіотичних штамів бактерій у монокультурі та за умов їх сумісного вирощування. Показано, що за умов сумісного культивування між ними виникає симбіотичний тип взаємодії. За результатами дослідів in vitro та in vivo доведено ефективність одержаної шляхом глибинного культивування у розробленому середовищі змішаної культури з бацил і лактобацил, а також їх композиції, одержаної у процесі роздільного культивування пробіотичних штамів бактерій з їх подальшим поєднанням.

  Скачати повний текст

Наведено результати порівняльного вивчення референтних штамів вірусу інфекційної анемії коней (ІНАК): TIA P 337 V 26 13 та Wyoming W 40, а також ізолятів вірусу, які виділено від коней господарств Черкащини (З 14261/97, Ч 17714/01) та Сумщини (С 14378/98). Досліджено особливості культивування вірусу інфекційної анемії коней. Вивчено цикл репродукції вірусу ІНАН у чутливих біологічних системах. Змодельовано інфекцію на природно чутливих тваринах та проведено гістологічну оцінку ураження організму під дією вірусу, встановлено біохімічні зміни в сироватці крові хворих коней. Наведено методичні підходи з використання реакції імунофлуоресценції для індикації антигену вірусу інфекційної анемії коней. Розроблено тест-систему для індикації вірусу інфекційної анемії коней з використанням методу флуоресціюючих антитіл.

  Скачати повний текст

З урахуванням основних принципів екологічної фізіології, популяційної біології та концепції біокосних систем удосконалено біологічні засади розведення марикультури молюсків у Чорному морі. Вперше наведено характеристику адаптивних реакцій на найважливіші екологічні фактори, визначено ефективність росту та співвідношення між пластичним, енергетичним і генеративним обміном у мідії в онтогенезі. Виявлено кількісні закономірності процесів колонізації та динаміки чисельності популяцій мідій на різних типах штучних субстратів. Описано ефект щільності та феномен самозріджування молюсків. З'ясовано роль даних чинників у формуванні популяційних параметрів мідій. Наведено кількісні залежності між продукцією, елімінацією та стаціонарною біомасою мідій на різних типах колекторів. Обгрунтовано положення про мідієвий колектор як біокосну систему, на структуру та функції якої суттєво впливає архітектоніка штучного субстрату. Визначено ефективність трансформації речовини та енергії у популяціях культивованих мідій та роль великомасштабної марикультури у вторинному забрудненні екосистеми шельфової зони моря. Одержано нові дані щодо різних аспектів функціональної екології тихоокеанської устриці, інтродукованої в Чорне море. Висвітлено питання керування ранніми стадіями онтогенезу - одержання зрілих статевих клітин і біоенергетики личинкового розвитку устриць. Визначено добові раціони та режими личинок до стадії метаморфозу за штучних умов. Виявлено екологічні закономірності росту та співвідношення енергетичних витрат на продукцію та метаболізм даного виду у процесі вирощування в різних акваторіях Чорного моря.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості географічного поширення й еколого-ценотичної приуроченості Н. purpurascens в Україні. Визначено особливості сучасного стану популяцій, вікової структури, перебігу онтогенезу. Виявлено тенденції зміни параметрів за умов культивування: сезонного розвитку, термінів перебігу фенофаз, насіннєвої та сировинної продуктивності, онтогенетичної та популяційної мінливості. Досліджено вміст мінеральних елементів і буфадієнолідів. Запропоновано низку заходів щодо перспективи збереження Н. purpurascens у природній флорі. Розглянуто можливість введення в культуру досліджених видів для перспективного використання в медичній практиці. Розроблено практичні рекомендації з агротехніки культури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше встановлено біологічні особливості та продуктивність одинадцяти сортів і елітних форм груші на сильно- та слаборослій підщепах. Визначено строки проходження основних фенологічних фаз залежно від умов вегетації, вивчено зимостійкість, стійкість до збудників парші та бурої плямистості стосовно даних сортів. Виявлено високу фізіологічну сумісність більшості досліджених сортів і форм з підщепами. Визначено продуктивність насаджень, хімічний склад, смакові якості та тривалість зберігання плодів. Виділено продуктивні, рентабельні сорти та форми груші - носії господарсько-цінних ознак. Науково обгрунтовано добір сортів з високою економічною ефективністю вирощування, адаптованих до культивування в Лісостепу України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості представників родини Morchellaceae Sacc. Eckbl. (Ascomycota) за різних умов культивування. Вивчено 30 штамів 11-ти видів: Disciotis venosa (Pers.) Bond., Morchella angusticeps Peck., M. crassipes (Vent.) Pers., M. conica Pers., M. esculenta (L.) Pers., M. elata Fr., M. semilibera D C., M. spongiola Boud., M. steppicola Zer. Дані культури виділено на території України та одержано з інших колекцій (Ізраїлю, Німеччини, США, Франції). Визначено радіальну швидкість росту вегетативного міцелію, встановлено залежність даного показника від складу агаризованих живильних середовищ і температури інкубації. Описано морфологію колоній досліджених видів на всіх використаних середовищах і визначено такі, які сприяють формуванню склероціїв. Вперше з використанням кольорових якісних реакцій виявлено ферменти вуглецевого, азотного та ліпідного метаболізму й окисно-відновні процеси, визначено специфічність прояву даних реакцій у різних видів. Встановлено вплив світла різної довжини хвилі на ріст, морфологію та біосинтетичну активність вегетативного міцелію. Вперше з застосуванням сканувальної електронної мікроскопії встановлено мікроморфологічні характеристики вегетативного міцелію досліджених видів. Одержано нові відомості про наявність у них нестатевих спороношень та інших мікроструктур. На рідких живильних середовищах виявлено джерела вуглецевого й азотного живлення, встановлено значення кислотності середовища (pH), сприятливі для росту вететативного міцелію. Досліджено динаміку росту та синтезу екзополісахаридів за умов глибинного культивування. Запропоновано склад живильного середовища з глюкозою, пептоном і дріжджовим екстрактом, яке забезпечує вихід сухої маси міцелію до 17-ти г/л на 7-му добу культивування. За комплексом ознак відібрано штами цінних їстівних видів з лікувальними властивостями - Morchella conica 1737 і M. esculenta 1755.

  Скачати повний текст

Вивчено біологічні ритми росту та розвитку видів роду Laelia Lindl. за умов закритого грунту помірної зони та в культурі in vitro. Для більшості досліджуваних видів вперше визначено основні комплекси морфологічних ознак і схеми їх морфологічної будови. Підібрано живильні середовища та визначено умови культивування сіянців. Отримано кількісні характеристики епідермальної тканини листка. Досліджено якісний та кількісний склад пігментного комплексу. Проведено порівняльний аналіз анатомічних, морфологічних і біологічних особливостей дослідних рослин, розроблено оптимальні умови вирощування сіянців різних видів з урахуванням їх морфоекотипу. Вперше досліджено онтоморфогенез L. sincorana Schltr., L. lundii Rchb. f. et Warm., L. purpurata Lindl. та L. lobata Lindl. (Veitch.) у культурі in vitro. Розроблено технологію культивування сіянців, наведено оригінальні дані про шляхи підвищення адаптаційної здатності рослин у разі переведення стерильної культури до умов теплиць.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні, мофрологічні, екологічні властивості 84-х видів, 2-х різновидів, 3-х форм, 3-х гібридів, 4-х культиварів (96-ти таксонів) рододендронів, інтродукованих у ботанічному саду Львівського національного університету ім. І.Франка. Установлено, що метамерна будова пагона рододендронів різних груп і серій однотипна, поздовжня симетрія є видоспецифічною та може використовуватись як об'єктивний критерій під час розв'язання питань таксономії даного роду. Відзначено, що ювенільний період у таксонів рододендрона різний: від 3 - 13 до 25-ти років (Rh. calophytum). Виявлено, що за умов Західного Поділля 58 таксонів плодоносять, продукують життєздатне насіння, яке визначається високою енергією проростання (60 - 90 %). Підібрано склад компонентів субстрату, необхідного для вирощування інтродукованих видів. Розроблено практичні рекомендації щодо культивування даних рослин. Проведено інтегральну числову оцінку життєздатності та успішності інтродукції видів рододендрона. Відібрано перспективні види для збагачення дендрофлори та використання в декоративному садівництві Західного Поділля.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення закономірностей бактеріальної деструкції аніонних поверхнево-активних речовин (АПАР), генетичного контролю процесів їх біодеградації. Досліджено способи селекції бактерій - деструкторів стійкої до біорозпаду АПАР - алкілнафталінсульфонату (АНС). Розглянуто плазмідний контроль процесів біодеградації АПАР і показано експресію гена десульфонуючого ферменту в бактерій-деструкторів P.rathonis T. З використанням методу селективного тиску за умов проточного культивування селекціоновано штами бактерій - деструкторів АНС. Методом молекулярного бридингу селекціоновано високоактивний штам бактерій - деструкторів АНС P.alcaligenes TR (NPL-41, pABS) з використанням плазмідовмісних штамів бактерій-деструкторів за умов проточного культивування під селективним тиском АНС. Показано принципову можливість використання методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для видоідентифікації бактерій в очисних спорудах. Створено технологічну схему очистки промислових стічних вод від АПАР, яка містить етап моніторингу деструкторів за допомогою ПЛР.

  Скачати повний текст

Удосконалено біотехнологічний процес виробництва ентомологічного препарату трихограми. Вперше встановлено показники якості ентомологічного препарату трихограми, одержаного за промислових умов, розроблено та стандартизовано методи їх визначення. Вперше ідентифіковано види роду Trichogramma Westw. польових та плодових агробіоценозів України молекулярно-генетичним способом та запропоновано генетичні маркери. Показано, що культивування трихограми на штучному живильному середовищі сприяє підвищенню її плодючості. Розроблено спосіб селекції трихограми за пошуковою здатністю за умов промислового виробництва ентомологічного препарату. Встановлено біоенергетичну та економічну ефективність удосконаленого біотехнологічного процесу виробництва ентомологічного препарату трихограми для біологічного захисту рослин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст