Розроблено типологічну класифікацію культової архітектури, де висвітлено об'ємно-планувальні, композиційні та стильові ознаки. Визначено принципи, методи та прийоми, які використовувалися під час створення православних культових споруд регіону. Виявлено вплив аналітико-конструктивних і прикладних методів на архітектурно-розпланувальні рішення храмів Слобожанщини періодів еклектики та модерну.

  Скачати повний текст

Визначено місце і функції ліричного суб'єкта і ліричного персонажа в суб'єктній структурі поетичного цілого на матеріалі української поезії початку XX ст. Розглянуто історію появи та теоретичний розвиток поняття "ліричний герой". Наведено визначення понять "ліричний суб'єкт" та "ліричний персонаж", розглянуто архітектонічний принцип їх взаємозумовленості та взаємовизначеності. Узагальнено можливі естетичні моделі співвідношення ліричного суб'єкта з ліричними персонажами, виявлено їх найбільш характерні модифікації на прикладі творчості відомих українських поетів. Окреслено естетичні функції ліричного суб'єкта і ліричного персонажа. Досліджено моделі взаємин автора-творця, ліричного суб'єкта та персонажів у ліричних творах М.Вороного, Х.Алчевської та М.Семенка, показано різноманітність і специфіку авторського буття. Встановлено зв'язок між типом поетичного буття автора-творця та структурою поетичного висловлювання, виявлено та описано різні типи "суб'єктно-суб'єктної" взаємодії.

  Скачати повний текст

В дисертації розкриті особливості підходів до шаріату в сунітській та шиїтській традиціях ісламу. Шляхом проведення компаративного аналізу сутності теологічного вчення сунізму і шиїзму встановлено спільні та відмінні риси у віровченні та культовій практиці обох напрямів. Виходячи з того, що обидва напрями визнають головним джерелом шаріату Коран, автор демонструє спільні та відмінні риси в розбудові корпусу коранічних наук у суннізмі та шиїзмі, а також особливості функціонування сунітських та шиїтських мазхабів. На основі порівняльного аналізу показана залежність цих двох традицій від базових елементів коранічного віровчення. Робота дає систематизований виклад теології та культової практики ісламу. Розглянута внутрішня динаміка розвитку сунітського та шиїтського його напрямів. Особлива увага в роботі приділяється питанню обґрунтування тісного зв'язку між усіма частинами шаріату. Автор розглядає і сунітський, і шиїтський напрями в ісламі, не відокремлюючи жодної частини шаріату, у взаємному зв'язку як з джерелами, так і з іншими структурними частинами. Охарактеризовано різноманітні методи тлумачення шаріату та виведення фетв у різних мазхабах. Аналіз спільних і відмінних рис у ставленні сунітів та шиїтів до шаріату, проведений із врахуванням історико-культурного контексту розвитку двох ключових напрямів в ісламі, дозволяє автору зробити припущення стосовно перспектив сунітсько-шиїтського діалогу в світі та Україні. В роботі проаналізовані всі основні мусульманські релігійні та громадські організації України, що мають авторитет та вплив на мусульман країни, розглянуті їх ідеологічні засади, приналежність до мазхабу та внутрішньоконфесійного напрямку, особлива увага приділена стосункам мусульманських організацій між собою. В дисертаційному дослідженні запропоновано сформувати справедливу, рівну і демократичну державно-церковну політику держави щодо мусульманських організацій країни, з метою збереження внутрішньоконфесійного миру та стабільності, запобігання виникненню конфліктів між мусульманськими організаціями та спільнотами України.^UThis thesis covers the distinctions in Shariah approach in Sunni and Shia traditions of Islam. It provides both the historical background for origins and evolution of Sunni and Shia branches of Islam, particularly in Ukraine. It contains detailed characteristics of the structure of Shariah, its structural parts, hierarchy of its sources, and status of those sources within Sunni and Shia theology. The research reveals differences in Sunni and Shia interpretations of the main sources of Shariah, and indicates the role of Qur'anic Studies among other instruments for interpretation of the Holy Qur'an. The work also indicates sources of Shariah that belong to either Sunni or Shia tradition exclusively, and outlines the features that both the branches have in common.Through a comparative analysis of the essence of theological teachings is Sunni and Shia Islam, it pinpoints common features and differences in spiritual practices of both branches. Proceeding from the fact that both branches consider the Qur'an as their main source, the author reveals common features and differences in development of the framework of Qur'anic Studies in Sunni and Shia Islam, along with the performance features of Sunni and Shia madhhabs. Based on that comparative analysis, the research reveals how those two branches depend on the basic principles of the Qur'anic theology. This study provides a semantic analysis of both Islamic theology and religious practices, along with internal dynamics of evolution of both Sunni and Shia Islam. The author studies both the Sunni and Shia branches of Islam, taking into consideration the interrelation with their sources and structural parts, without setting apart any field of Shariah.The thesis provides characteristics of different methods of interpretation of Shariah and issuing fatwas in different maddhabs. Analysis of similarities and differences in approaches to Shariah among the Sunni and Shia Muslims, with the consideration of historical and cultural context of evolution of the two key branches of Islam, allows the author to make an assumption on the prospects of Sunni-Shia dialogue, both on the global and the Ukrainian scale. In particular, analysis of Sunni-Shia relations in the Ukrainian Ummah revealed that, as of today, there is no open conflict between Sunni and Shia Muslims in Ukraine, although there is a certain degree of intraconfessional tension among Sunni organisations. This research offers a thorough analysis of every Muslim organisation in Ukraine that has influence on Ukrainian Muslims. It describes ideological, confessional and madhhab affiliations, and pays special tribute to relations between those Muslim organisations. The study depicts the stages of reestablishment and evolution of Muslim institutions in Ukraine, and specifically covers the events of 2014 that lead to some dramatic change of Ukrainian Muslims from the two regions with the most prominent Muslim population (Crimea and Donbass) that ended up under Russian occupation.This research contains an offer to develop a policy of interaction between every religious organisation (Islamic in particular) and the State, based on justice, equality and democracy. This would facilitate maintaining interconfessional peace and stability and avoiding conflict between different Muslim organisations and communities in Ukraine. The research offers means and forms of communication between different Muslim organisations and unions, including the possibility of dialogue that is facilitated by the State institutions.Theoretical relevance of this research lies in further expanding of the Ukrainian Religious Studies, due to introduction of an amplitude of literature on internal structure of Sunni and Shia theology to the Ukrainian academic circles. The results obtained in this work would bridge the knowledge gaps in terms of understanding the phenomenon of Shariah. Provisions of this research facilitate improvement of conceptual and cathegorial constructs of the Religious Studies regarding further explorations in Islamic theology. Methods used in this research, along with its conceptual provisions and findings, could boost further Religious Studies and theological research in Shariah along with politological research of the processes in the Muslim world. This research's findings will help understand factors predicating the important geopolitical developments in the Muslim world.Practical utility of this research stems from the prospects of using this data and findings for the purposes of education, namely in Religious Studies, History of Religion, Religious Philosophy and sociology, in both secular and theological educational institutions (theological seminaries), and for publishing guidelines and textbooks for the academic subject areas mentioned above. Findings of this research can be useful for developing guidelines for the Ukrainian State institutions working in the field of communication with Muslim organisations in Ukraine.

Проведено дослідження діяльності греко-католицьких, православних, римо-католицьких, іудейських та протестантських конфесійних об'єднань на території Прикарпаття у 1940 - 1980-х рр. за умов впровадження державної політики радянської влади, спрямованої на знищення церкви як соціального інституту та релігії як різновиду світосприйняття, реалізованої за допомогою методів, що порушували особисті права громадян, зокрема право на свободу совісті. Визначено основні складові політики радянської влади у сфері релігії. Зокрема, розглянуто такі засоби державного впливу, як тотальна атеїзація, масове зняття з реєстрації релігійних громад та закриття культових споруд, репресії проти священослужителів, знищення культурно-історичних і національно-релігійних цінностей етноконфесійних громад, які проживали на території Прикарпаття. Зроблено висновок, що незважаючи на вжиті заходи, радянській державі не вдалося досягнути поставленої мети - етноконфесійні об'єднання не лише вижили, а й зберегли і примножити національно-релігійні традиції.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел проаналізовано процес релігійного відродження в Україні наприкінці 1980-х - у 90-х рр.: зростання релігійної мережі, відновлення традиційних конфесій, поява новітніх течій, розвиток євангелізаційно-місіонерської та видавничої діяльності, культового будівництва, духовних навчальних закладів і соціального служіння релігійних організацій. Охарактеризовано загальний стан міжконфесійних конфліктів в Україні, узагальнено позиції православних церков щодо єдності та автокефалії. Простежено процес створення правової бази щодо забезпечення свободи совісті та релігії у незалежній Україні, формування державної політики країни стосовно церкви та складання практичних взаємовідносин між державою та релігійними організаціями.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення модифікацій образної моделі "героя-естета" в російській літературі XVIII - XX ст. визначено й охарактеризовано знакові тексти, в яких найбільш повно та послідовно представлений герой-естет. Проаналізовано різні етапи та підходи щодо теоретичного, наукового, стильового та власне літературного осмислення образу героя-естета, який найчастіше реалізується у двох основних типах - творчої особистості та денді. Вперше літературний процес досліджено у контексті концепції певного літературного героя. Простежено еволюцію образу героя-естета від пародійних реалізацій у літературі XVIII ст. ("чепурун" - рос. "щеголь") - до класичного денді XIX ст. з витонченістю персоніфікацій естетично свідомої особистості, від поета-естета, артиста "деміурга" межі XIX - XX ст. - до постмодерністської моделі, яка ще не має свого чіткого визначення.

  Скачати повний текст

Висвітлено специфіку відображення ранніх форм релігійних виявів у культово-обрядовій практиці українських неоязичників. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства відродження форм первісних релігійних вірувань в українському неоязичництві має переважно штучний характер і є результатом сучасної свідомої релігієтворчості. Досліджено специфіку синкретичного характеру реліктових виявів первісних форм релігійних вірувань в сучасному православному християнстві України.

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено конкретні (теоретико-літературні, психологічні, літературно-історичні) спостереження функціональної взаємозалежності категорій "ліричний герой" і "літературна особистість". Визначено міру співвідношення умовно-поетичного та біографічного, психологічного та традиційно-літературного в структурі художнього образу (ліричного героя) у творах Я.П.Полонського, зважаючи на його хронологічні трансформації 1840 - 1890-х рр. і життєтворчі тенденції. Реконструктивний підхід до формування літературно-історичного та "життєвого" образу поета вимагав залучення контекстуальних (історико-літературних, біографічних, у тому часлі архівних) даних. Специфіка художнього побутування ліричного героя першого періоду творчості зумовлена романтичними традиціями початку XIX ст., переважно - пушкінськими, а також індивідуально-психологічними та біографічними чинниками. Зміну соціально-етичних характеристик ліричного героя 1860 - 1890 рр. розглянуто у аспекті розвитку нових реалістичних тенденцій в російській поезії. Визначено рухомі фрагментарно-описові складники літературно-історичного образу поета.

  Скачати повний текст

Досліджено архітектурну пластику східнокарпатських церков та дзвіниць як засіб художньої виразності дерев'яного монументального будівництва у взаємозв'язку з народним декоративним мистецтвом. Розглянуто художні особливості профілювання і різьблення в історичному розвитку декорування. Розроблено типологічну структуру оздоблення пам'яток XVII - початку XX ст. за техніками художнього деревообробництва. Висвітлено вплив народного традиційного декорування конструктивних деталей культових споруд Українських Карпат на сучасне професійне дерев'яне храмобудівництво.

  Скачати повний текст

Вивчено діагностичні засоби створення образу стереотипного персонажа пригодницького художнього твору. Встановлено, що характеристики, або ознаки - критерії стереотипності персонажа - поділено на зовнішні та етичні. Дані ознаки складаються з авторських оцінок та повторюються в різних творах одного жанру. Залежно від однозначно меліоративного або пейоративного оцінного ставлення автора до діючих осіб, яке є характерною рисою роману пригод, можна виділити два основні типи стереотипного персонажу - Герой та Антагоніст. Розглянуто закономірності використання та організації формалізованих мовних одиниць в портретних описах, на підставі чого розроблено константні лексичні структури стереотипних образів. Стереотипи позитивного та негативного персонажів зумовили нетільки формалізацію лексики, але лейтмотивне використання шаблонних стилістичних виразних засобів у межах одного твору.

  Скачати повний текст

Наведено результати інтонаційно-стилістичного та виконавського аналізу камерно-вокальних творів німецьких композиторів Ф.Шуберта, Р.Шумана, Р.Вагнера, Г.Малера, досліджено суттєвість їх романтичного грунту й органічного зв'язку з символізмом. Останній складає реалію мистецького буття на початку XIX ст. Ця обставина ігнорувалася світовим мистецтвознавством, переважно, з ідеологічних міркувань. Досліджено особливу роль символізму в розвитку німецького романтизму. Вивчено вагомість текстової символіки та мовно-інтонаційних побудов, пов'язаних із традиціями риторики та культового співу у змістовності зазначених композицій та у виконанні їх згідно з прийнятими положеннями щодо нерозривності розвитку романтизму та символізму, австро-німецької творчості на основі єдиної літературної мови. Запропоновано виконавські концепції творів названих авторів відповідно до розуміння перетину романтичних і символістських принципів творчості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному аналізу культової лексики - назв релігійних свят - як одиниць з подійно-темпоральною семантикою, які мають бінарну денотативну віднесеність і специфічне сигніфікативне значення. Визначено статус мовних одиниць, які на лексичному рівні парадигматично структуруються у тематичну групу. Визначено системні відношення між найменуваннями релігійних свят, з'ясовано їх референтну віднесеність, виокремлено прагматичний компонент в їх структурі. Проаналізовано морфолого-синтаксичне варіювання номінативів та їх кількісного складу, а також функції досліджуваних одиниць у синтаксичній структурі речення. Змодельовано регулярні структурні типи назв релігійних свят. Розкрито роль подійно-темпоральних нормативів у формуванні семантико-синтаксичної організації речення, досліджено вмотивовані ними семантичні відношення: атрибутивні, об'єктні, адвербіальні, компаративні. Доведено, що найменування релігійних свят мають специфічний вияв як одиниці мови і мовлення та заповнюють аплікативну зону в еквіполентній опозиції, яку утворюють семантичні поля подійності і темпоральності, а координати і обсяг зазначеної аплікативної зони зумовлені синтаксичною позицією найменувань релігійних свят.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття "авторська рефлексія", з'ясовано його роль і місце серед понять, пов'язаних з проблемою автора. Досліджено види, форми та функції авторської рефлексії в літературному творі. Розроблено теоретичні положення, які застосовано до аналізу конкретного художнього матеріалу - прози Д. Фаулза. Визначено основні форми авторської рефлексії у романах цього англійського письменника XX ст. Розглянуто певні моделі авторської рефлексії, а саме: рефлексія автора як суб'єкта естетичної діяльності, рефлектуючий герой, рефлектуючий читач.

  Скачати повний текст

З'ясовано інтертекстуальні зв'язки та типологічні подібності у творчості Т.Шевченка та трьох визначних представників польського романтизму - А.Міцкевича, Ю.Словацького та З.Красінського, визначено самобутні риси їх літературної спадщини. Розглянуто новаторський аспект дослідження - топіко-риторичний аналіз романтичної поезії. Вказано на розширення міждисциплінарних зв'язків шляхом встановлення нових меж риторики та етики, семантики, історіографії, ідеології, поетики. Застосовано метод комплексного зіставлення до тих творів польської та української літератури, що раніше не були предметом порівняльного дослідження. Обгрунтовано доцільність під час типологічного аналізу українського та польського романтизму в окремих випадках орієнтуватися не на ідентичні, а на аналогічні явища (історичні культи, топоси). Розкрито нові аспекти в романтичній історіософії, зокрема культ історії підпорядковано культові профетизму. Уточнено розуміння малодосліджених та невиправдано ігнорованих романтичних дискурсів (профетизму, "християнського прометеїзму", релігійної неортодоксальності, антиурбанізму, "літератури заслання").

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізові художньої своєрідності пенталогії Б.Лепкого "Мазепа". На основі дослідження жанрових, композиційних та хронотопічних особливостей твору зроблено спробу осягнути внутрішню організацію його художньої структури. Встановлено: "Мазепа" є історичним повістєвим циклом, що має ще й деякі ознаки епопеї, роману та белетристичної хроніки; у композиції авторський внутрішній кут зору переважає над зовнішнім, відповідно автор-герой превалює над автором-розповідачем, а Б.Лепкий дотримується ліро-епічної манери викладу; художній хронотип твору складає цілісну систему, у якій взаїмодіють найрізноманітніші часопростори.

  Скачати повний текст

Вперше в українській історіографії комплексно досліджено побут і дозвілля міського населення України в 1950 - 1980-х рр. Розглянуто позитивні та негативні зміни, що відбувались у культурній, соціальній та медичній сферах, а також у матеріально-побутовому обслуговуванні міського населення. Простежено характер українських народних традицій і розкрито ставлення до них радянської влади. Доведено, що переважна більшість так званих нових радянських традицій і звичаїв сформувалася на базі традиційної української побутової обрядовості та впроваджувалась переважно шляхом примусу. З'ясовано, що партійно-державна еліта під гаслом формування нової спільності - радянського народу - вела цілеспрямовану боротьбу з народними традиціями, закривала культові споруди, переслідувала віруючих, забороняла проводити релігійні обряди. Розглянуто найбільш поширені форми дозвілля громадян, що мешкали у містах. Виявлено, що жителі міст були позбавлені належних моливостей задовольнити свої інтереси у культурній сфері внаслідок дії партійно-державної цензури, яка визначала зміст і характер духовної продукції, призначеної для поширення у суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено становище громад євангельских християн-баптистів (ЄХБ) Південної України за умов суспільних трансформацій 1920 - 1930-х рр. Розкрито організаційну структуру громад ЄХБ, висвітлено їх еволюцію й основні напрямки діяльності. Показано деструктивний вплив антирелігійних заходів радянської влади, що призвели до деформації організційної структури громад ЄХБ. Проаналізовано культову, організаційну (підготовка кадрів, участь у місцевих і всеукраїнських заходах), гуманітарну та культурницьку (благодійну та гурткову) діяльність громад ЄХБ. На прикладі підвенноукраїнських громад ЄХБ підтверджено тезу про зростаня чисельності протестантів на початку 1920-х рр. та їх зменшення наприкінці даного десятиліття. Доведено нечисленне, але постійне поповнення громад протягом 1930-х рр. Виявлено фактори впливу на динаміку чисельності південноукраїнських громад ЄХБ, засвідчено безперервність їх функціонування всупереч репресивній політиці радянської влади 1930-х рр. Проаналізовано соціальну структуру південноураїнських громад ЄХБ. Доведено, що у складі ЄХБ переважали особи працездатного віку (середняки та бідняки), переосмислено традиційну оцінку соціальної структури баптистських громад як "куркульських осередків". Зафіксовано здебільшого український національний склад громад ЄХБ. Показано роль родини у збереженні та відтворенні віровчення. Виявлено посилення політичного й адміністративного тиску на громади баптистів з боку держави протягом 1920 - 1930-х рр. Охарактеризовано основні вектори репресивної політики, проаналізовано їх вплив на життєдіяльність ЄХБ. Показано ілюзорність лояльного ставлення радянської влади до баптистів у 1920-х рр. Встановлено взаємозв'язок між проголошенням тези про посилення класової боротьби зі створенням ідеологічного підгрунтя репресій проти баптистів. Доведено фальсифікацію органами ДПУ - НКВС слідчих справ з метою знищення авангарду баптиських громад у 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему генези інфернального (надприродного демонічного) героя, його трансформацію у міфі, фольклорі та літературі Європи та Росії. Особливу увагу приділено оригінальним рисам інфернального героя у російській прозі кінця - XIX - початку XX ст. та новітній масовій літературі. Встановлено, що домінуючою рисою російського літературного інфернального героя періоду романтизму є орієнтація на літературну фантастику романо-германської культури. Оригінальною рисою концепції демонізму, характерною для російської прози кінця XIX - початку XX ст., є протистояння романтичного та приземленого, жалюгідного демона. Простежено розвиток бінарної системи інфернальності у російській літературі XX ст. Зазначено, що демонічний персонаж новітньої масової російської літератури успадкував риси інфернальних героїв російської класики.

  Скачати повний текст

Досліджено становище протестантських релігійних організацій (ПРО) в Україні у повоєнний період, їх діяльність та взаємовідносини з органами державної влади. Проаналізовано мережу, структуру та склад ПРО, нормативно-правову базу регулювання питань культової релігійної діяльності. Розкрито роль і завдання окремих державних інституцій у здійсненні урядової політики на загальнодержавному та місцевому рівнях, визначено методи та засоби її впровадження. Охарактеризовано становище громад віруючих-протестантів, які одержали державну реєстрацію. Висвітлено причини ізоляції великої кількості громад протестантів у підпіллі без реєстраційних документів. Описано форми та методи протесту віруючих щодо напрямів державної антирелігійної політики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано тексти художніх творів вітчизняних авторів. Розглянуто основні концепції провідних літературознавців і психологів і запропоновано класифікацію. Здійснено системний аналіз психологічних аспектів соціальної перцепції ікони в історичному генезисі. Застосовано модифіковану методику класифікації за Дж. Келлі та психосемантичний підхід за В. Ф. Петренко. Вперше виявлено багаторівневу соціальну перцепцію ікони як безпосереднього сприйняття сакрального культового об'єкту в межах повсякденної свідомості серед молодіжних груп України. Розроблено рекомендації для педагогів і психологів.

  Скачати повний текст