Проаналізовано виникнення Азіатської фінансової кризи та її переростання з валютної через фінансову до загальноекономічної. Розкрито економічні механізми впливу регіональної фінансової кризи на формування Європейського валютного союзу. Доведено: становлення Європейського валютного союзу є важливим засобом протидії негативним наслідкам регіональних фінансових криз, а одним із наслідків Азіатської валютної кризи є лібералізація експорту капіталу з Європейського Союзу (ЄС). Встановлено, що Азіатська фінансова криза сприяла становленню та розвитку координаційних функцій Європейського Центрального банку щодо формування спільної регіональної валютно-фінансової політики за умов локальних фінансових криз. Обгрунтовано, що за умов формування Європейського валютного союзу відсоткова політика центральних банків країн ЄС є найбільш ефективним засобом попередження негативного впливу регіональних фінансових криз. Визначено, що фондові ринки країн ЄС за умов лібералізації світового руху капіталу виявилися найбільш чутливими до негативного впливу локальних фінансових криз. Проаналізовано негативний та позитивний впливи Азіатської фінансової кризи на фінансово-економічний розвиток провідних галузей країн ЄС на прикладі морської торгівлі та авіаіндустрії.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості регулювання виробництва цукру та цукрових буряків і специфіку їх реалізації. Виявлено закономірності та тенденції розвитку цукробурякового підкомплексу України за період реформування агропромислового комплексу та наведено оцінку сучасного стану розвитку галузі. Доведено, що невиконання державою регулятивної функції, лібералізація цін на сільськогосподарську та промислову продукцію призвели до кризових явищ у цукробуряковому підкомплексі. Узагально сучасні теоретичні та методичні засади формування механізму використання економічних важелів державного регулювання розвитку галузевого ринку та підтримки виробників. Досліджено й узагальнено передовий досвід розвинутих країн щодо державного регулювання та підтримки цукробурякового підкомплексу й обгрунтовано шляхи його використання в Україні з урахуванням особливостей функціонування вітчизняної аграрної економіки. Запропоновано організаційну схему створення обслуговуючого сільськогосподарського кооперативу для надання послуг бурякосіючим господарствам, пов'язаних з їх виробничою діяльністю: матеріально-технічного постачання, заготівлі, збуту та переробки продукції. Внесено пропозиції щодо використання економічних важелів захисту вітчизняних товаровиробників за умов вступу до СОТ. Обгрунтовано основні напрями ефективного розвитку цукробурякового підкомплексу та шляхи реалізації економічного механізму державного регулювання розвитку галузі.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, методологічні та методичні засади формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності відтворювального типу, опрацьовано методи застосування лібералізації та протекціонізму в процесі регулювання експортно-імпортних операцій. Сформульовано принципи та категоріально-понятійний апарат системи та механізму здійснення зовнішньоекономічної діяльності, лібералізації, протекціонізму та забезпечення економічної безпеки. Обгрунтовано залежність між змінами внутрішніх цін, курсами національної валюти та експортом товарів. Запропоновано напрями розширеного відтворення їх експорту та імпорту на засадах функціонування механізму ГАТТ/СОТ. Створено методику переведення нетарифних бар'єрів у тарифні еквіваленти, визначено способи та методи синхронізації у процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України, встановлено важелі коригування лібералізації і протекціонізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості. З'ясовано роль лібералізації та протекціонізму в процесі ціноутворення зовнішнього ринку, запропоновано системи показників визначення рівня впливу даних факторів. Встановлено залежності між девальвацією національної валюти, внутрішніми цінами та експортом товарів. Висвітлено взаємовплив економічної безпеки, лібералізації та протекціоналізму. Розроблено методичні рекомендації щодо трансформації рівнів і видів митних ставок, зрівноваженого режиму лібералізації та протекціонізму, а також формування механізму взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків та визначення раціонального співвідношення дефіцитної та надлишкової кон'юнктури. Здійснено комплексну оцінку впливу кількісних та якісних чинників ГАТТ/СОТ на стан зовнішньоекономічної діяльності України, розміри ставок мита, які відповідають інтересам експортерів та імпортерів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та прикладні проблеми оптимізації техніко-експлуатаційних параметрів транспортних засобів, що забезпечують доставку вантажу в інтермодальних перевезеннях за детермінованої постановки, а також за умов невизначеності та ризику. Проаналізовано технічні та комерційні передумови виникнення мульти- та інтермодальних перевезень. Виявлено особливості їх організації. Визначено функції та задачі оператора даних перевезень. Розглянуто чинне міжнародне законодавство, що регламентує інтермодальні перевезення. Виявлено роль державної підтримки у розвитку цих перевезень і міжнародної торгівлі. Відзначено, що лібералізація транспортного сектора сприяє розвитку інтермодальних перевезень, оскільки оператор має можливість вибирати субпідрядників і партнерів на комерційні основі. Сформульовано умови, що забезпечують ефективність мультимодальних перевезень. Проаналізовано західноєвропейський досвід розробки проектів створення мультимодальних транспортно-логістичних систем доставки вантажів і наведено класифікацію можливих типів проектів створення та розвитку мультимодальних систем. Обгрунтовано доцільність і необхідність використання для постановки завдання оптимізації техніко-експлуатаційних параметрів транспортних засобів у мультимодальних системах ідей і методів теорії геометричного програмування. У термінах цієї теорії сформульовано та розв'язано задачу визначення оптимальних значень вантажопідйомностей і швидкостей транспортних засобів та їх чисельностей на різних ділянках транспортного ланцюга доставки вантажу. Запропоновано узагальнену постановку транспортної задачі лінійного та нелінійного програмування для оптимізації параметрів транспортних засобів, зайнятих за різних схем перевезення. Сформульовано оптимізаційні задачі за двома критеріями оптимізації: мінімуму сумарних витрат на перевезення та мінімуму часу доставки вантажу за всім транспортним ланцюгом. Розроблено імовірнісні моделі роботи мультимодальних систем, що враховують чинники невизначеності та ризику, наявні за процесів перевезення та перевалювання вантажу, які базуються на методах теорії масового обслуговування та теорії запасів. Розглянуто проблеми організації інформаційного забезпечення інтермодальних перевезень.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку релігійного сектантства Харківської губернії у другій половині XIX - на початку XX ст. Висвітлено процес виникнення, динаміку та найважливіші чинники даного суспільного явища, проаналізовано відносини сектантів з Російською православною церквою, державною владою та православним населенням. Відзначено, що лібералізація суспільного життя сприяла активізації старообрядництва та містичного сектантства протягом 1860-х рр. Виявлено виникнення у 1870-х рр. "духовного скопецтва" та піднесення хлистівського руху, що було новим явищем для Харківщини. Наступний етап розвитку сектантства (1880-ті рр.) охарактеризовано появою в регіоні нових сект (штундистів, баптистів, толстовців, підгорнівців), а початок XX ст. відзначається вкрай загостреними міжконфесійними відношеннями, наслідком яких стали погроми та акти блюзнірства. З'ясовано вплив на розвиток релігійного сектанства маніфестів царя 1905 - 1906 рр. про декларування свободи совісті, які сприяли активізації діяльності релігійних сект. Зазначено, що після революції 1905 - 1907 рр. відновлено спроби обмежити права сектантів. На Харківщині дані процеси набули особливого розвитку в 1909 - 1917 рр. Зроблено висновок про невпинне зростання численності сектантів Харківської губернії протягом досліджуваного періоду (1861 - 1917 рр.) та розвиток тенденції щодо появи нових форм релігійного дисидентства.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено генезу прямого та непрямого оподаткування та розглянуто розвиток податкової адміністрації протягом IV - IX ст. у Візантійській імперії. Відзначено, що вже у IV ст. існувала система податкових інститутів, які розвивались відповідно за єдиними принципами та тенденціями державного життя. Доведено, що після реформ імператора Юстиніана I у процесі подальшої трансформації податкова система стала у VII - VIII ст. одним з провідних інструментів розв'язання загальних соціально-економічних проблем візантійської держави. Відзначено, що одним з наслідків використання імператорами нових принципів оподаткування стали зміни в характері внутрішньої та зовнішньої торговлі Візанії в VII - IX ст. Установлено, що торговельна діяльність у цей час здійснювалась під наглядом держави. Зроблено припущення, що зміни податкової системи і, як наслідок, лібералізація торговельної діяльності відбуваються в Імперії в кінці VIII - на початку IX ст. Взагалі візантійська система оподаткування пройшла досить складний шлях розвитку та змін, розв'язуючи завдання фінансового забезпечення держави та регулювання соціально-економічних процесів. Зазначено, що протягом досліджуваного періоду інститут оподаткування був єдиною успішно функціонуючою системою податків і податкових практик, за допомогою яких візантійський уряд реалізовував власну політику, спираючись на ефективні дії чиновницького апарату.

  Скачати повний текст

Наведено теоретико-методологічні засади інвестиційної політики. Висвітлено сутність інвестицій та їх види, основні цілі здійснення зарубіжних інвестицій. Обгрунтовано економічні передумови реалізації інвестиційної політики в Україні. Розглянуто залежність ступеня зрілості національної економіки від рівня її інтегрованості у світове господарство. Доведено, що лібералізація умов інвестування поряд із змінами в стратегіях транснаціональних компаній сприяє ефективнішому освоєнню економічних ресурсів, що призводить до сучасних зрушень у сфері прямого зарубіжного інвестування. Розкрито проблеми функціонування зарубіжних інвестицій в Україні, основні чинники мотивації іноземного інвестування, внесено пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів залучення зарубіжних інвестицій. Визначено, що повноцінна інтеграція України у світове товариство неможлива без розширення виробничої діяльності національних компаній за кордоном. Обгрунтовано об'єктивну необхідність застосування правових та економічних важелів щодо регулювання фінансових потоків в економіку України. Розроблено та обгрунтовано концепцію державного управління інвестиційною політикою.

  Скачати повний текст

Дисертація є кримінологічним дослідженням злочинів, що вчиняються у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв, особи злочинця, детермінуючого комплексу злочинної поведінки. За результатами емпіричного дослідження тенденцій вчинення зазначених злочинів, механізму функціонування ринку збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв та узагальнення міжнародного досвіду протидії цьому явищу, розроблено комплекс заходів загальносоціального і спеціально-кримінологічного запобігання цим злочинам. На практиці незаконне виробництво та обіг алкогольних напоїв відбувається переважно у формі незаконного підприємництва (злочинного бізнесу). Одноразові злочини в цій сфері трапляються рідко. Метою нелегального підприємництва є отримання максимального доходу від продажу алкогольних напоїв незаконного походження. Було встановлено, що підпільна галузь незаконного виробництва алкогольних напоїв в Україні в основному працює на задоволення попиту на дешеві та неякісні алкогольні напої на внутрішньому споживчому ринку. Основними каналами збуту алкогольних напоїв нелегального походження на споживчому ринку України є оптовий та роздрібний продаж через Інтернет; продаж через мережу торгових точок; продаж на розлив через заклади громадського харчування.Основну роль у визначенні злочинів, що розглядаються, відіграють економічні чинники. Серед них - зростання споживання алкоголю в Україні та світі; низька купівельна спроможність населення; значна різниця в цінах на алкогольні напої легального та нелегального походження; високі ставки акцизного податку тощо.Запропоновано системний підхід до вирішення проблеми незаконного виробництва та обігу алкогольних напоїв, який охоплює такі сфери: продумане реформування спиртової та алкогольної промисловості; виконання рекомендацій міжнародних програмних документів ВООЗ, ООН, ЄС щодо запобігання та зменшення шкідливого споживання алкоголю; перенесення пріоритетів профілактичної діяльності з виробництва алкогольних напоїв на ринок та незаконної торговельної діяльності; запровадження в Україні міжнародної системи виявлення та відстеження підакцизних товарів під час їх руху вздовж ланцюга поставок (Track & Trace); лібералізація цінової політики на алкогольні напої; удосконалення механізму державного контролю за якістю та безпекою алкогольних напоїв; виявлення та припинення злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв.^UThe dissertation is a criminological research of crimes committed in the field of production and circulation of alcoholic beverages, the identity of the offender, determining the complex of criminal behavior. Based on the results of an empirical study of trends in these crimes, the mechanism of the market for illicit alcohol and the generalization of international experience in combating this phenomenon developed a set of measures for general social and special criminological prevention of these crimes. In practice, the illicit production and trafficking of alcoholic beverages is mainly in the form of illegal entrepreneurship (criminal business). One-time crimes in this area are rare. The purpose of illegal entrepreneurship is to obtain maximum income from the sale of alcoholic beverages of illegal origin. It was found that the underground industry of illegal production of alcoholic beverages in Ukraine mainly works to meet the demand for cheap and low-quality alcoholic beverages in the domestic consumer market. The main sales channels of alcoholic beverages of illegal origin in the consumer market of Ukraine are wholesale and retail sales via the Internet; sales through a network of retail outlets; sale for bottling through catering establishments. The main role in determining the crimes under investigation is played by economic factors. Among them is the growth of alcohol consumption in Ukraine and the world; low purchasing power of the population; significant difference in prices for alcoholic beverages of legal and illegal origin; high rates of excise tax, etc. A systematic approach to solving the problem of illegal production and circulation of alcoholic beverages is proposed, which covers the following areas: thoughtful reform of the alcohol and alcoholic beverages industry; implementation of recommendations of international program documents of the WHO, UN, EU on prevention and reduction of harmful alcohol consumption; shifting the priorities of preventive activities for the production of alcoholic beverages to the market and illegal trade activities; introduction in Ukraine of an international system for detection and tracking of excisable goods during their movement along the supply chain (Track & Trace); liberalization of pricing policy for alcoholic beverages; improving the mechanism of state control over the quality and safety of alcoholic beverages; detection and cessation of criminal activity related to the illegal production and circulation of alcoholic beverages.

У дисертації запропоновано вирішення проблеми якісних інституційних перетворень економічних систем емерджентного типу на основі неоіндустріалізації та інноваційного спрямування соціогосподарського розвитку, підвищення інформаційної спроможності держави в регулюванні емерджентної економіки. Запропоновано визначення емерджентності як характерної інституційної ознаки трансформаційних економічних систем. Розроблено матрицю неоіндустріалізації в якості ядра інклюзивного розвитку у кореляційних взаємозв'язках, взаємовпливах основних чинників й складових такого розвитку, як то соціалізація, екологізація, інноваційність, інформатизація, лібералізація, інституціоналізація. Виокремлено функціональний та інституціональний підходи в сучасних дослідженнях емерджентних економічних систем. Удосконалено сучасні наукові уявлення про природу перехідних станів і процесів економічного і суспільного розвитку. Запропоновано класифікацію трансформаційних економічних систем з включенням до неї емерджентних утворень. Удосконалено стадіювання трансформаційних процесів, які охоплюють в сучасних умовах поряд з традиційними і фазу емерджентного розвитку.^UThesis proposes a solution to the problem of qualitative institutional transformations of emergent economic systems on the basis of neo-industrialisation and innovative direction of socio-economic development, increasing the information capacity of the state in regulating the emergent economy of Ukraine.Offered a definition of emergence as a distinctive institutional feature of transformational economic systems, which goes beyond the traditional notions of identifying emergencies only with the dynamics of markets and market structures. Instead, emergency covers relationship between economic entities in conditions of occurence and accumulation of quantitative and qualitative innovations in economic system elements, which create a variety of economic situations development and make it difficult for businesses and regulators to optimise their target function. Term "emergence" emphasises the sign of changes, namely the fact that in emergent economy, focus on progressive changes and innovations dominates over the functional signs of variability and creates the need for appropriate institutional transformations of markets. Emergence as an object of political-economic research is a relationship between economic entities in conditions of accumulation of quantitative and qualitative innovations in elements of the system, which generate diversity of economic situation developmentand make difficult for businesses and regulators optimisation of their target function. From a general methodological point of view, term "emergence" emphasises the sign of change, namely that in the emergent economy focus on progressive changes and innovations dominates over the functional signs of variability and necessitates appropriate institutional changes.

Об'єкт: Публічне регулювання ринку залізничних перевезень. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних засад і розроблення практичних рекомендацій щодо удосконалення публічного регулювання ринку залізничних перевезень. Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання: метод теоретичного узагальнення та порівняння, історичний та логічний методи, системно-структурний і порівняльного аналізу, статистичний метод, групування та графічний методи – для відображення пріоритетних напрямів реформування ринку залізничних перевезень в Україні. Результати вирішується завдання комплексного дослідження механізму та інструментів публічного регулювання ринку залізничних перевезень України. Новизна: обґрунтовано комплексно-синергетичний підхід до дослідження сутності системи публічного регулювання ринку залізничних перевезень. Удосконалено теоретичні засади управління трансформацією ринку залізничних перевезень із стану природної монополії в конкурентних інфраструктурний сегмент, теоретико-методичні підходи до розроблення моделі лібералізація ринку залізничних перевезень в Україні, інституційне забезпечення стратегічних напрямів реформування залізничного транспорту України у системі завдань виконання угод із ЄС.Дістали подальшого розвитку: характеристика напрямів реалізації державної політики зниження бар'єрів входження на ринок залізничних перевезень, застосування критеріїв незалежності, транспарентності, обґрунтованості рішень, захисту національних інтересів, запобігання та протидії корупції при створенні і функціонуванні незалежного національного регулятора (Національної комісії у сфері транспорту) на ринку залізничних перевезень в Україні, аналітичне обґрунтування механізму впровадження публічно-приватного партнерства на ринку залізничних перевезень з метою змішаного фінансування розвитку інфраструктури залізниць на основі інтеграції концесійної, інституційної та комунікаційної платформ для диверсифікації джерел інвестування залізничних проектів. Впроваджено в діяльність Директоратом залізничного транспорту Міністерства інфраструктури України, Київським національним торговельно-економічним університетом. Галузі використання: державні органи управління, заклади вищої освіти, органи місцевого самоврядування, АТ “Укрзалізниця”.^UObject: Public regulation of the railway market. The purpose of the dissertation is to develop theoretical foundations and develop practical recommendations for improving public regulation of the railway market. Research methods. The dissertation uses both general and special methods of scientific knowledge: the method of theoretical generalization and comparison, historical and logical methods, system-structural and comparative analysis, statistical method, grouping and graphical methods - to reflect the priority areas of reforming the railway market in Ukraine . The results solve the problem of a comprehensive study of the mechanism and tools of public regulation of the railway market of Ukraine. Novelty: the complex-synergetic approach to research of essence of system of public regulation of the market of railway transportations is proved. Theoretical principles of managing the transformation of the railway market from a state of natural monopoly to a competitive infrastructure segment, theoretical and methodological approaches to developing a model of liberalization of the railway market in Ukraine, institutional support for strategic directions of reforming Ukraine's railway transport in the system of implementing agreements with the EU.Received further development: characteristics of the implementation of state policy to reduce barriers to entry in the railway market, application of criteria of independence, transparency, soundness of decisions, protection of national interests, prevention and combating corruption in the establishment and operation of an independent national regulator (National Transport Commission). in the railway transport market in Ukraine, analytical substantiation of the mechanism of public-private partnership implementation in the railway transport market for the purpose of mixed financing of railway infrastructure development based on integration of concession, institutional and communication platforms for diversification of investment sources of railway projects. Implemented by the Directorate of Railway Transport of the Ministry of Infrastructure of Ukraine, Kyiv National University of Trade and Economics. Areas of use: government agencies, higher education institutions, local governments, JSC "Ukrzaliznytsia".

Дисертація присвячена історії становлення нової системи мистецьких інституцій в Україні в період політичних трансформацій наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років, що ілюструє появу мистецької системи західного типу на руїнах соціалістичної. Дослідження охоплює період трьох десятиліть незалежності країни, а саме 1990-ті – 2020 роки. Автор умовно поділяє цей період на три етапи розвитку інституційної діяльності, які супроводжувалися значними соціальними змінами і сприяли інтеграції української артсистеми у міжнародну.Для аналізу обрано чотири українські міста – Київ, Одесу, Львів та Харків. Акцент саме на них не означає, що в інших містах України не існувало галерей, центрів сучасного мистецтва та музеїв, проте у межах цього дослідження, задля виявлення найважливіших аспектів становлення мистецької системи, було обрано міста з найчисленнішими і найбільш активними осередками.Наприкінці 1980-х років в Україні відбулися докорінні соціокультурні зміни: послаблення тотального державного контролю, а далі розпад СРСР, демократизація суспільно-політичного життя, трансформація ціннісних орієнтирів, лібералізація економіки, формування ринкових відносин та приватного сектора. Всі ці процеси призвели до значних інституційних змін в українській культурі. Це був час формування принципово нової системи, коли мистецтво позбулося не тільки тотального державного впливу, але й фінансової підтримки держави. Тому інституційна активність 1990-х років була викликана також необхідністю створити нову інфраструктуру задля функціонування і розвитку мистецтва.Перше десятиліття незалежності продемонструвало певну недієздатність існуючої моделі державної політики щодо культури, яка тривалий час була пов’язана з ідеологією. Це пояснювалося тим, що підтримка й фінансування з боку держави були спрямовані лише на окремі складові мистецької системи – зокрема, й надалі підтримувалась діяльність Спілки художників України, державних музеїв, державних мистецьких навчальних закладів тощо. Водночас сучасне мистецтво, разом з новоутвореною інституційною інфраструктурою, розвивалися самостійно і не мали розвинутого механізму співпраці з державними інституціями.Мистецькі трансформації, з одного боку, збіглися в часі з періодом стагнації глобального артринку, а з іншого – з інституційним бумом, що дістав свій прояв у появі великої кількості галерей, центрів сучасного мистецтва та бієнале у всьому світі. Артінституції, як інструмент розвитку економіки, почали відігравати ще більшу роль. Зростало їхнє значення як у суспільному, так і в політичному житті країни, зокрема вони часто брали на себе відповідальність за культурну дипломатію і сприяли розвиткові туризму. Процес інституалізації мистецтва, що відбувався на заході поступово, на теренах України, як і в інших пострадянських країнах, проходив дуже стрімко. Він мав свої етапи й особливості.Більшість ініціатив початку 1990-х, зокрема, художніх об’єднань та перших галерей, зникли протягом першого ж десятиліття свого існування, і це спричинило певний спад на початку 2000-х років. Водночас, вже друга половина нульових років стала свідком появи інфраструктури нового типу – великих приватних і державних установ, що суттєво вплинули на загальноукраїнський мистецький контекст. На сцену вийшло нове покоління художників та галеристів. Були засновані інституції, що продовжували активно працювати і в наступному десятилітті. З’явилися такі великі «гравці», як PinchukArtCentre, а дещо пізніше – Мистецький Арсенал. Завдяки їхній діяльності сучасне мистецтво наприкінці 2000-х – першій половині 2010-х стало більш затребуваним, свідченнями чого стали розширення аудиторії та збільшення масштабів державної підтримки.Паралельно відбувалась централізація всіх художніх і ринкових процесів. Якщо в 1990-х роках у Львові, Харкові та Одесі насичене художнє життя створює мало пов’язану між собою поліфонію, то вже на початку ХХІ століття погляди багатьох митців спрямовані на ті можливості, які пропонувала столиця.При певному узагальненні, можна стверджувати, що українська артсистема з її інституціями розвивалася автономно, спираючись на приватний сектор, паралельно до державних процесів, аж до середини 2010-х, коли держава вже почала системно будувати культурну політику. Це позначилося на змінах у законодавстві, зокрема в появі нової системи призначення на керівні посади у сфері культури, у заснуванні Українського культурного фонду тощо. Подібні зрушення дали діячам культури і мистецтва змогу покладатися не лише на приватні інституції та ініціативи, але й на державну допомогу. Це суттєво збільшило кількість державних проєктів у сфері культури.^UThe dissertation is devoted to the history of the formation of new art institutions in Ukraine during a period of significant political changes in the late 1980s and early 1990s, which illustrates the emergence of a capitalist art system from the ruins of a socialist one. The study covers the period of three decades of independence, namely the 1990s – 2020, which are conventionally divided among themselves, marking three stages of the development of institutional activity that were accompanied by significant social changes and contributed to the integration of Ukrainian art scene into the international system.Four Ukrainian cities – Kyiv, Odesa, Lviv and Kharkiv, are the focus of this analysis. Emphasis on them does not mean that there were no galleries, centers for contemporary art and museums in other cities, but within the scope of this study, in order to identify the most important aspects of the formation of the contemporary art scene, only the most active and concentrated centers are selected.At the end of the 20th century, fundamental socio-cultural changes took place in Ukraine: the weakening of total state control in the late 1980s and the subsequent collapse of the USSR, the democratization of social and political life, the liberalization of the economy, the transformation of societal values, the formation of market relations and the emergence of the private sector. All these processes influenced significant institutional changes in Ukrainian culture. It was the time of the formation of a fundamentally new system, in which art found itself in free conditions, including from state funding. Therefore, the incredible activities of the 1990s were also caused by the need to create a new infrastructure for the function and development of art.The first decade of independence demonstrated the absence of a dominant model of state policy on culture, which for a long time was associated with ideology. This was illustrated by the fact that support and funding from the state were directed only to certain components of the art system. In particular, the activities of the Union of Artists, state museums, state art educational institutions, etc., continued to receive state support. At the same time, contemporary art, together with the newly created institutional infrastructure, developed independently and did not have a developed mechanism of cooperation with state institutions.These cultural transformations coincided on one hand with the stagnation of the global art market, and on the other with an institutional boom, which was indicated by the emergence of a large number of galleries, contemporary art centers and biennials around the world. Art institutions, as a tool of economic development, began to play a greater role. Their importance was growing both in the social and political life of the country. In particular, they often played a major part in cultural diplomacy and the promotion of tourism development. The process of art institutionalization, which continued gradually in the West, took place rapidly in the territory of Ukraine, as well as in other post-Soviet countries. It had its stages and particular features.Most of the initiatives of the early 1990s, particularly art associations and early galleries, disappeared within the first decade, causing a certain decline in the early 2000s. At the same time, already the second half of the 2000s witnessed the appearance of a new type of infrastructure – large private and state institutions that significantly influenced the all-Ukrainian artistic culture. A new generation of artists and gallerists appeared on the scene. Institutions that continued to work actively in the next decade were founded. Big “players” such as PinchukArtCentre and later Mystetskyi Arsenal appeared. Thanks to their actions, contemporary art in the late 2000s to the first half of the 2010s became “fashionable”, which was illustrated by the expansion of the audience and the scale of state support.In parallel, there was the centralization of all artistic and market processes. If in the 1990s in Lviv, Kharkiv and Odesa, the rich artistic life created a loosely connected polyphony, then by the beginning of the 21st century, the eyes of many artists were directed to the opportunities offered by the capital Kyiv.In general terms, it can be stated that the Ukrainian art system and its institutions developed autonomously, parallel to the state processes, until the mid-2010s, when the state began to build a cultural policy systematically. This affected the changes in legislation, and in particular, the emergence of a new system of appointment to management positions in the field of culture, and the establishment of the Ukrainian Cultural Fund, etc. Such shifts have enabled cultural and artistic figures to rely not only on private institutions and initiatives, but also on state aid. This significantly increased the number of state projects in the field of culture.