Розроблено теоретико-методологічні засади формування інноваційної політики бібліотек України за умов їх функціонування на документно-інформаційному й інформаційно-когнітивному рівнях соціальних комунікацій. Удосконалено теорію парадигмальних змін у бібліотечній сфері за умов розгортання виробничої функції бібліотек. Зроблено висновок, що бібліотека як контрагент інформаційного ринку позиціонує себе виробником інформаційних продуктів і послуг, споживачем і посередником, який, на відміну від інших установ, нейтральних щодо моралі і соціальних цінностей, є гарантом гуманістичних традицій суспільного розвитку та засобом підтримки стабільності суспільства. Науково обгрунтовано рекомендації щодо управління інноваційним розвитком бібліотек, сформовано стратегії їх розвитку. До наукового обігу введено поняття "бібліотечне виробництво" та "індустріальне бібліотечне виробництво", визначено ознаки бібліотеки як ринково-виробничого комплексу. Розроблено системну й багаторівневу моделі інноваційної політики та запропоновано визначення бібліотеки як виробничої системи та складової інформаційної інфраструктури суспільства. Досліджено техніко-технологічні, організаційні, функціональні й управлінські трансформації бібліотек України як об'єктів інноваційної політики, подальший розвиток яких потребує системного управління. З'ясовано напрями та характер взаємодії бібліотек як суб'єктів інноваційної політики в системі інформаційного ринку, визначено їх статус як виробників інформації, постачальників, споживачів і посередників, а також як культурної та освітньої установи, що виконує функції ресурсної бази гуманізації суспільного життя.

  Скачати повний текст

Висвітлено еволюцію наукових уявлень стосовно краєзнавчого фонду бібліотеки. Уточнено обсяг і зміст базових понять "краєзнавчий документ" і "краєзнавчий фонд". Виявлено специфіку краєзнавчих інформаційних потреб користувачів та краєзнавчих фондів бібліотек України. Обгрунтовано теоретичні, організаційні та методичні засади інтеграції краєзнавчих фондів бібліотек за умов інформатизації та розроблено концептуальні засади єдиного розподіленого краєзнавчого фонду бібліотек регіону. Запропоновано методику селекції краєзнавчих документів за умов інтеграції даних фондів. Визначено стратегічні напрями збереження краєзнавчих фондів у бібліотеках регіону, а також розглянуто основні складові інформаційної структури їх єдиного розподіленого краєзнавчого фонду.

  Скачати повний текст

Проаналізовано основні тенденції впровадження телекомунікаційних технологій у практику обслуговування вітчизняних бібліотек. Вперше досліджено закономірності динаміки підключення бібліотек України до мережі Інтернет і створення ними власних веб-проектів. Виділено 47 статистичних показників, які є істотно важливими для оцінки стану української бібліотечної інтернетизації на певному етапі: 21 показник для оцінки бібліотечної інтернетизації в цілому, 15 деталізованих показників у бібліотечних мережах та 11 деталізованих показників у регіонах України. Розроблено методологію кількісної й якісної оцінки бібліотечного веб-сегмента українського сегмента мережі Інтернет (УСМІ) на базі паспортизації бібліотечних веб-сайтів. Вперше проведено системне моніторингове дослідження динаміки змін у вітчизняному бібліотечному веб-сегменті. Розроблено цілісну технологію бібліотечного Інтернет-сервісу (БІС) з урахуванням норм стандарту ISO 13407-1999 "Людино-центричні процеси проектування інтерактивних систем" і бібліотекознавчих вимог до системи інтерактивного обслуговування користувачів. Визначено напрями розширення можливостей впровадження Інтернет/Екстранет/Інтранет-технолоій для надання бібліотечного сервісу, розглянуто фактори, що впливають на темпи розвитку БІС у бібліотеках України.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні розглянуто питання розроблення теоретичних та науково-організаційних засад застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування з метою задоволення інформаційних потреб користувачів в умовах зміни системи наукової комунікації, становлення нової парадигми у національно-культурному розвитку України та в контексті електронної комунікації. Розглядається роль бібліотеки як елемента, що зумовлює організаційно-функціональну перебудову сфери наукових комунікацій і зазнає змін під її впливом. Визначено та обґрунтовано основні фактори, що визначають розвиток інформаційних потреб. Вплив електронних комунікацій на розвиток інформаційних потреб та організацію бібліотечно-інформаційного обслуговування зумовив необхідність дослідження та узагальнення характеристик технологічних платформ Інтернету, які стали основою для розробки концепцій Бібліотеки 1.0-4.0. Запропоновано модель оптимального забезпечення інформаційних потреб користувачів з урахуванням сучасної електронної наукової комунікації. Модель була апробовано на інтегрованих науково-інформаційних проектах та електронних бібліотеках: електронній бібліотеці "Українка", інформаційному порталі "Наука України: доступ до знань", основною метою яких є забезпечення комплексного доступу до бази знань наукових досягнень України через наукові та інформаційні ресурси бібліотек.^UIn the dissertation research the questions of development of theoretical and scientific-organizational principles of the use of information and communication technologies in the process of library and informational services are considered in order to meet the information needs of users in the conditions of changing the system of scientific communication, the formation of a new paradigm in the national-cultural development of Ukraine and in the context of electronic communication. The role of the library as an element is examined, which causes organizational-functional reorganization of the sphere of scientific communications and undergoes changes under its influence. The main factors determining the development of information needs are identified and substantiated. The impact of electronic communication on the development of information needs and the organization of library and information services led to the need for research and synthesis of the characteristics of Internet technology platforms, which became the basis for developing the concepts of the Library 1.0-4.0. The model of optimal providing of information needs of users with the account of modern scientific electronic communication is offered. The model has been tested on integrated science and information projects and electronic libraries: the electronic library "Ukrainka", the information portal "Science of Ukraine: Access to Knowledge", the main purpose of which is to provide integrated access to the knowledge base of the scientific achievements of Ukraine through the scientific and information resources of libraries.

У дисертації комплексно досліджено проблему інформаційно-документаційного забезпечення розвитку сучасного соціокомунікаційного простору культури України в епоху цифрового суспільства та окреслено перспективи розвитку документальних цифрових систем культурної спадщини в соціокомунікаційному просторі культури. Введено до наукового обігу визначення поняття «соціокомунікаційний простір культури» в контексті теорії соціальних комунікацій та обґрунтовано основні його складові – інфраструктурну, змістову та суб'єктну. Висвітлено діяльність міжнародних організацій у сфері створення цифрового фонду документації культурної спадщини для формування інтегрованих ресурсів у глобальній мережі Інтернет. Досліджено формування суспільного інформаційного образу закладів культури, бібліотек, архівів, музеїв у спільнотах соціальних мереж. Проаналізовано інформаційні ресурси мережі Інтернет для документування історичних та історико-культурних процесів в Україні та світі. Установлено й узагальнено критерії та пріоритети, відбору об'єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування. Обґрунтовано основні засади збереження цифрової культурної спадщини. Представлено документальні цифрові системи культурної спадщини в соціальних комунікаціях України. Визначено концептуальні підходи до висвітлення стану документальних цифрових систем культурної спадщини та засоби їх включення в систему документаційного регулювання. Окреслено перспективи розвитку документальних цифрових систем і ресурсів культурної спадщини в соціокомунікаційному просторі культури України.^UThe dissertation comprehensively investigates the problem of information and documentation support of the modern socio-communicative space of Ukraine's culture in the digital society times and outlines the prospects for the development of documentary digital systems of cultural heritage in the socio - communicative space of culture which corresponds to the urgent tasks of modern development of science. A review of scientific publications on documentation support of cultural management, theory of social communications and documentation support of culture as a communication system that connects governing bodies, institutions and organizations, creative individuals and groups that implement cultural activities, the results of which have become a theoretical basis in study of the socio-communicative space of Ukraine's culture. The definition of the term "socio-communicative space of culture" has been introduced into scientific circulation, which is interpreted as a complex dynamic system that carries out not only the accumulation and distribution but also the production of a cultural product. The essence and content of the concept of "socio-communicative space of culture" are defined and the main components – infrastructural, semantic and subjective – are substantiated. Theoretical and methodological bases of research of socio-communicative space of culture with application of general scientific and concrete scientific approaches (of communication, analytical-summation, system, structure, model), and also integrated approaches are substantiated such as communication-systemic, communication-structural, communication-functional and system-functional. The state policy in the field of culture, the structure of the field of culture in Ukraine and its institutions are considered, the information and documentation support of the governing bodies in the field of culture is analyzed. The international experience of cultural policy regulation and creation of digital fund for cultural heritage documentation is covered. The formation of the public information image of cultural institutions, libraries, archives, museums in the social environments of the Internet is studied, the factor of social networks in the tasks of protection of the public information image of cultural institutions is characterized. The information resources of the Internet for documenting cultural processes in Ukraine and the world are analyzed. It was found that Wikipedia currently plays a key role among documentation services. The principles of formation of Ukraine's digital cultural space are covered and the basic principles of digital cultural heritage preservation are substantiated. Criteria and priorities of selection of historical and cultural documentary heritage objects for digitization are established and generalized. The state of historical and cultural digital resource in Ukraine and means of its inclusion in the system of documentary regulation are characterized; the prospects of development of documentary digital systems and resources of cultural heritage in the socio-communicative space of Ukraine's culture are outlined.

У дисертації комплексно досліджено й узагальнено процеси розвитку та вдосконалення системи інформаційно-правової діяльності бібліотек як сучасного соціально-комунікаційного центру. Визначено форми використання та поширення бібліотеками правової інформації. Встановлено, що роль сучасної бібліотеки в процесі правового інформування обумовлена розвитком інформатизації та актуальними завданнями демократичних процесів в Україні. Охарактеризовано основні напрями здійснення інформаційно-правового обслуговування користувачів бібліотек. Проаналізовано і узагальнено практику інформаційно-правового обслуговування користувачів вітчизняних бібліотек. Досліджено зарубіжний досвід інформаційно-правового обслуговування користувачів університетських та публічних бібліотек США та з'ясовано основні напрями роботи. Виявлено форми та обґрунтовано роль корпоративної взаємодії бібліотек для налагодження й підвищення ефективності інформаційно-правового обслуговування користувачів. Визначено перспективи організації інформаційно-правового обслуговування в діяльності бібліотек в умовах зростаючої затребуваності правової інформації в процесі розвитку системи соціальних інформаційних комунікацій та необхідності розв'язання суспільно важливої проблеми ефективного використання інформаційних ресурсів.^UIn the dissertation process of development and improvement of the system of information and legal activity of libraries as a modern social and communication center are comprehensively researched and generalized. The forms of use and distribution of legal information by libraries have been determined. It is established that the role of modern library in the process of legal information is determined by development of informatization and urgent tasks of democratic processes in Ukraine. The basic directions of providing information and legal services for library users have been described. Practice of information and legal services of users of national libraries is analyzed and summarized. Foreign experience of information and legal services for users of US public libraries has been researched and the main directions of work found out. The forms and the role of corporate interaction of libraries for establishing and improving the effectiveness of information and legal services to users have been revealed and substantiated. The prospects of organizing information and legal services in the activities of libraries in the context of growing demand for legal information in the process of development of system of social information communications and the need to solve socially important problem of the efficient use of information resources have been determined.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності за умов формування інформаційного суспільства. Визначено специфіку комунікаційних технологій, що висвітлюють певні етапи розвитку системи соціальних комунікацій: документальний, інформаційний, когнітивний. Досліджено використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності України, визначено місце даних технологій у структурі технологій інформаційного суспільства. Проведено порівняльний аналіз комунікаційних технологій. Виявлено напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері. Запропоновано концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

  Скачати повний текст

Проаналізовано аксіологічні та практичні аспекти особистісного становлення суспільно-відповідального суб'єкта культурно-освітньої діяльності. Розглянуто потребу інформаційного суспільства у аспекті головної ролі соціокультурного процесу як універсальної форми самоусвідомлення суспільства та формування ціннісно-орієнтованої особистості. Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості відповідно до етапів трансформації свідомості, а саме: індивід - індивідуальність - особистість. Розвинуто антропологічну концепцію (аксіологічний вимір), визначено спеціалізовану галузеву концепцію культурної діяльності (праксеологічний вимір). Узагальнено процесуальний характер функціонування даної концепції з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури до єдиної метапрофесійної діяльності, зміст якої характеризується поняттям "культуртрегерська діяльність та культуртрегер". Запропоновано будувати сучасну культурно-мистецьку освіту на засадах філософського осмислення співпраці суб'єктів освітнього процесу з використанням розробленої концепції, яка дозволяє розкрити суть діяльності культуртрегера (бібліотекаря, редактора, журналіста, перекладача, екскурсовода), який виконує професійне завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого надзавдання на моральнісних засадах.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження архівного та бібліотечного сегментів Празького архіву (ПА). Проаналізовано обставини переміщень ПА, які хоча і відбувалися з порушенням правових норм, але сприяли акумуляції більшої частини ПА в Україні. Встановлено хронологічні межі переміщень ПА в УРСР у 1945, 1958, 1983 рр. Документальних свідчень переміщення еміграційних матеріалів у 1948 р., про які згадують окремі дослідники, не виявлено. Простежено передачу документальних сегментів ПА в Україну в 1993 - 2008 рр. Визначено місця перебування частин даного комплексу у Чеській Республіці та Словаччині. Встановлено кількісні та змістові параметри матеріалів ПА, складено перелік фондів ПА в архівах і бібліотеках України. Вперше проведено детальну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття. Досліджено історію науково-технічного опрацювання та "оперативної розробки" (ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, визначено її види, темпи, періодизацію. Висвітлено архівознавчий аспект політики радянського режиму щодо "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів". Виявлено картотеку на "к/р елемент" обсягом близько 300 тис. карток у ЦДАВО України. Шляхом поодиничного перегляду видань колишнього спецфонду ДНАБ ідентифіковано бібліотечний сегмен ПА обсягом близько 20 тис. друкованих одиниць. Проведено атрибуцію та встановлено сучасне місценаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак. Окреслено шляхи подальшої наукової реконструкції архівного та бібліотечного сегментів ПА на пофондовому та поодиничному рівнях.

  Скачати повний текст

Розглянувши міжнародні наукометричні платформи було встановлено, що жодна з них не є вичерпним джерелом бібліометричних даних. Для забезпечення розвитку вітчизняних наукових закладів, зокрема і бібліотек, необхідно розширювати кордони розповсюдження вітчизняних робіт у світі, використовуючи не лише загальновідомі платформи для здійснення бібліометричної діяльності. Визначено основні засади взаємодії бібліотек закладів вищої освіти і наукових установ України з інформаційно-аналітичними системами наукових бібліотек, що передбачає залучення науковців до створення своїх бібліометричних профілів, передавання їх до згаданих систем для аналітичного опрацювання і використання одержаних при цьому даних як джерельної бази для прийняття керівництвом інституції управлінських рішень щодо вдосконалення дослідницької діяльності в університеті чи науковій установі. Уточнено основні аспекти підтримки ефективності моніторингу розвитку науки у вітчизняних наукових бібліотеках, що полягає в опрацьовуванні джерел наукової інформації та здійсненні бібліометричних досліджень шляхом управління дослідницькими даними (Research data management). Порівнюючи різні метричні платформи, а саме їх позитивні і негативні аспекти, запропоновано створення на базі наукових бібліотек спеціалізованого додатку, яким буде надано доступ до наукових профілів вчених у вітчизняних і міжнародних базах даних для оперативного здійснення бібліометричних досліджень, який міг би функціонувати на основі різних наукометричних платформ, поєднуючи їх результати в одному місці (аналогічного PlumX Metrics).^UExamining international scientometrics platforms, it was found that none of them is an exhaustive source of bibliometric data. To ensure the development of domestic research institutions, including libraries, it is necessary to expand the boundaries of the spread of domestic works in the world, using not only well-known platforms for bibliometric activities. The main principles of interaction of libraries of higher education institutions and research institutions of Ukraine with information-analytical systems of scientific libraries are determined, which involves scientists in creating their bibliometric profiles, transferring them to the mentioned systems for analytical processing and using the data as a source base for management institutions of management decisions to improve research activities at a university or research institution The main aspects of supporting the effectiveness of monitoring the development of science in domestic scientific libraries, which consists in the development of sources of scientific information and the implementation of bibliometric research through research data management (Research data management). Comparing different metric platforms, namely their positive and negative aspects, it is proposed to create a specialized application based on scientific libraries, which will provide access to scientific profiles of scientists in domestic and international databases for operational bibliometric research, which could operate on the basis of different scientometrics platforms, combining their results in one place (similar to PlumX Metrics).

У дисертації комплексно розкрито значення і потенціал бібліотеки як соціального інституту в системі ідентичнісних процесів, що реалізуються через мережеві практики, визначено основні напрями її функціонування як активного елемента цієї системи. Дослідження національної ідентичності як переживання і усвідомлення своєї приналежності до тих чи інших соціальних груп і спільнот, підтверджує значну роль бібліотек як суб'єктів такого процесу. Для дослідження участі бібліотеки у ідентичнісних процесах запропоновано концепцію національного наративу як сукупності ідентичнісних текстів, що формує уявлення нації про себе, твориться і переосмислюється в різноманітних практиках. Виявлено основні ідентичнісні практики у інтерактивному медіа-просторі. Такий підхід дозволяє розглядати бібліотеки у єдності діалектичного взаємозв'язку: як складову національного наративу та як суб'єкт його творення і трансляції. Обґрунтований у дисертації суб'єкт-об'єктний діалектичний зв'язок бібліотеки та національного наративу реалізується у меморіальній, кумулятивній, соціалізуючій, комунікативній та аксіологічній функціях бібліотек. Визначено пріоритетні стратегії кумуляції бібліотеками національного наративу інтерактивного інформаційно-комунікаційного простору.^UThe thesis deals with the importance and potential of the library as a social institution in the system of identity processes implemented through online practices.The study of national identity as an experience and awareness of self-belonging to certain social groups and communities confirm the significant role of libraries as subjects of this process. The basic features of the interactive information and communication space in the context of the research and analytical activities of libraries have been established.The study demonstrated the basic identity practices in interactive media space. This thesis proposes the concept «national narrative» which is considered as a set of identity texts that shape the nation's idea of itself is created and redefined in various practices as an approach to research the participation of the library in identity processes. Priority strategies for cumulation of the national narrative of the interactive information and communication space by libraries are defined. Based on the analysis of approaches to the cumulation of information of the interactive Internet space, a new approach is suggested by the author

Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні й організаційно-методичні засади функціонування бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування здорового способу життя (ЗСЖ). Доведено залежність діяльності бібліотеки як соціально-комунікаційного центру формування ЗСЖ від рівня організації соціально-комунікаційного простору, специфіки інформаційних потреб користувачів, ступеня правового регулювання інформаційно-комунікаційної підтримки бібліотекою формування ЗСЖ. Обгрунтовано принципові засади формування цілісної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення ЗСЖ в соціально-комунікаційній практиці. З'ясовано особливості внутрішньо- та міжбібліотечної комунікаційної взаємодії. Соціальне партнерство розглянуто як інноваційний напрям взаємодії бібліотеки в соціально-комунікаційному просторі ЗСЖ. Виявлено напрями інтеграції бібліотечного сервісу до єдиної інформаційно-комунікаційної системи формування ЗСЖ.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження історично сформованих та штучно створених ретроспективних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як об'єкта опису археографії та джерелознавства. Особливу увагу приділено реконструйованим колекційним книгозбірням приватних, юридичних осіб та ряду колекцій/зібрань, сформованих за предметно-тематичною, хронологічною, культурологічною ознакою. Здійснено їх історико-культурологічну класифікацію за станово-професійною ознакою для приватних колекційних фондів, за тематичною - для ретроспективних зібрань юридичних осіб, наведено бібліотекознавчу класифікацію. Встановлено терміносистему колекційних фондів (визначено зміст понять "колекція", "зібрання", "бібліотека") для проведення державної реєстрації. Запропоновано ідентифікаційні індекси відповідно до класифікацій ретроспективних книжкових колекційних фондів та систему обов'язкових облікових документів (паспортів) як різновиду науково-довідкового апарату на історико-культурні фонди з метою забезпечення збереження колекцій/зібрань, введення їх до наукового обігу та ефективного використання. Науково обгрунтовано методику складання найменшого елемента археографічного опису колекційного фонду - заголовка.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми організації бібліотечно-інформаційних мереж Китаю: їх кадрового та користувацько-технологічного забезпечення, перспективних напрямів розвитку даних мереж у Китаї (на прикладі університетських бібліотек). Комплексно проаналізовано міжнародний досвід бібліотечного співтовариства у сфері комп'ютеризації зазначених бібліотек і використання у їх діяльності Інтернет-технологій для об'єднання бібліотечних ресурсів у комп'ютерній мережі. Вивчено сучасний стан організації інформаційно-бібліотечної діяльності у Китаї. Визначено національні особливості бібліотечних комп'ютерних мереж, а також міжнародні, зумовлені впливом мережі Інтернет. Виявлено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в університетських бібліотеках Китаю. Сформульовано основні умови та вимоги до створення WEB-сайтів у китайських університетських бібліотеках стосовно їх організації та функціонально-змістовного призначення. Розроблено та науково обгрунтовано перспективні напрями розвитку єдиної бібліотечної мережі університетів Китаю.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано реалізацію багаторівневої консолідації через посилення системних зв'язків між правовими бібліотеками на засадах професійних бібліотечних об'єднань та координації й кооперації діяльності бібліотек з іншими інформаційними установами й організаціями. Розвинуто уявлення про комунікаційний простір правової науки через грунтовне вивчення особливостей діяльності суб'єктів, що генерують наукову інформацію, документопотоки в їх структурно-семантичній, цільовій визначеності, аналіз стану інфопотоків та інфопотреб користувачів за умов поширення технології комунікаційної взаємодії.

  Скачати повний текст

Дисертаційна праця є комплексним дослідженням організаційно-функціональних аспектів формування та розвитку бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону. Доповнено наукові уявлення щодо сутності, змісту, структури, особливостей формування та підвищення ефективності використання бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону. Визначено стратегічні напрями підвищення його рівня. Запропоновано інноваційну модель бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону за умов цифровізації інформаційного простору України. Наголошено, що сьогодні за умов переходу від традиційного до цифрового соціо-комунікативного простору, необхідності розвитку високотехнологічного виробництва, формування цифрової економіки регіону, проблема формування, зберігання, розвитку та ефективного використання бібліотечно-інформаційного потенціалу, особливо на місцевому та регіональному рівнях, є надзвичайно актуальною. Відзначено, що від стану розвитку бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону значною мірою залежать ефективність реалізації регіональної та національної інформаційної політики. Оскільки завдяки організації чітко структурованих документно-інформаційних ресурсів окремих регіонів України не лише забезпечується право користувачів на вільний доступ до інформації, регламентованої чинним національним та міжнародним законодавством, а й стимулюється розвиток інтелектуального потенціалу регіону, і отже, й цифрової економіки та суспільства знань. Обгрунтовано введення поняття бібліотечно-інформаційного потенціалу, що визначається як комплекс задіяних бібліотечно-інформаційних ресурсів в єдності з управлінськими, техніко-технологічними і соціальними засобами, методами, структурами й умовами, які дозволяють бібліотекам сприяти відтворенню і розвитку інфосфери, підвищенню інформаційної культури суспільства, його інтелектуального потенціалу. В умовах цифровізації суспільства бібліотечно-іформаційний потенціал потрібно розглядати як частину загального інформаційного потенціалу суспільства в цілому та регіону зокрема. Визначено такі різновиди бібліотечно-інформаційного потенціалу як стартовий (внутрішній) та інтеграційний (зовнішній). Стартовий бібліотечноінформаційний потенціал – це всі види інформаційних ресурсів бібліотеки, які є результатом інтелектуальної праці її фахівців, її матеріально-технічні і кадрові можливості. Інтеграційний бібліотечно-інформаційний потенціал визначається як всі види інформаційних ресурсів, які знаходяться поза фізичними межами визначеної бібліотеки, не є власністю даної бібліотечної установи, але можуть бути представлені в необмеженому доступі в традиційному або цифровому середовищі. Структурно стартовий та інтеграційний бібліотечно-інформаційний потенціали мають дві складові: традиційну та електронну. Уточнено склад та структуру бібліотечно-інформаційного потенціалу як невід'ємної складової інтелектуального капіталу та цифрової економіки регіону. Системними складовими бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону є матеріальні (інформаційні та технологічні ресурси, матеріально-технічна база,) та нематеріальні (кваліфікований персонал; організаційно-управлінські заходи, спрямовані на посилення міжбібліотечної взаємодії, співпраці бібліотечних установ регіону з іншими документно-інформаційними структурами) активи інформаційної інфраструктури.^UThe thesis is a comprehensive study of organizational and functional aspects of forming and developing library and information potential of the region. Scientific ideas about the essence, content, structure, peculiarities of forming and increasing the efficiency of using library and information potential of the region are supplemented. Strategic directions for improving its level are defined. An innovative model of the library and information potential of the region under the conditions of digitalizing the information space of Ukraine is suggested. It is emphasized that today in situations of transition from traditional to digital socio-communicative space, as well as the need of developing high-tech production, shaping the digital economy of the region, the problem of forming, storing, developing and effective using library and information potential, especially at local and regional levels, is extremely pressing. It is noted that the effectiveness of the regional and national information implementation policy largely depends on the state of developing the library and information potential of the region. Since through orginizing clearly structured documentary and information resources of certain regions of Ukraine not only the right of users to free access to information regulated by current national and international legislation are ensured, but also the development of intellectual potential of the region and, consequently, the digital economy and knowledge society is stimulated. It has been substantiated the introduction of the concept of library and information potential as a set of involved library and information resources in conjunction with management, technical, technological and social means, methods, structures and conditions that allow libraries to promote the reproduction and development of the infosphere, the increasing of information culture, its intellectual potential. In the context of digitalizing the society, the library and information potential should be considered as a part of the overall information capacity of society in general and the region in particular. Such types of library and information potential as starting (internal) and integration (external) are determined. The starting library and information potential is all types of information resources of the library, which are the result of intellectual work of its specialists, its material and technical and personnel capabilities. Integration library and information potential is defined as all types of information resources that are outside the physical boundaries of a particular library, are not owned by the library, but can be presented in unrestricted access in a traditional or digital environment. Structurally, the starting and integration library and information potentials have two components including traditional and electronic ones. The composition and structure of the library and information potential as an integral part of the intellectual capital and digital economy of the region have been clarified. The system components of the library and information potential of the region are tangible (information and technological resources, material and technical base,) and intangible (qualified staff; organizational and managerial measures aimed at strengthening interlibrary cooperation, cooperation of library institutions in the region with other document and information structures) assets of information infrastructure.

Досліджено основні етапи розвитку та напрями бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності видатного вітчизняного ученого-історика, книгознавця, бібліографа, публіциста, редактора, директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові І.Кревецького. Запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності ученого. Проаналізовано процес становлення І.Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Досліджено діяльність І.Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві у контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини ученого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів - "Записок НТШ", "ЛНВ" та "Нової зорі". Створено бібліографічний покажчик наукових праць І.Кревецького. Висвітлено суттєвий внесок ученого у розвиток національно-культурного життя західноукраїнських земель першої половини XX ст. Проаналізовано теоретико-методологічні дослідження, здійснені І.Кревецьким у ВБУ у Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки. Розкрито актуальність наукових ідей і поглядів І.Кревецького, показано їх вплив на розвиток сучасного бібліотеко- та бібліографознавства.

  Скачати повний текст