Розглянуто історію походження, формування та розвиток діяльності науково-дослідної бібліотеки Волинського краєзнавчого музею (ВКМ) у Житомирі у 1900 - 1932 рр. Встановлено головні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині у 1920-х рр., а також висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження. Зазначено, що у 1920-х рр. у бібліотеці музею зібрано понад 150 тис. колекційних рукописно-книжкових фондів XVII - XVIII ст. Вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів і просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ. Досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки. Визначено сучасне місце зберігання, коло книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у XVII - XX ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань. Окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургійні унікуми, що зберігаються у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського та Центральному державному історичному архіві України у Києві. Визначено роль деяких культурних діячів і вчених Волині у формуванні колекції.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність бібліотек різного підпорядкування, визначено їх роль у культурно-духовних процесах Катеринославщини, розглянуто форми та напрями діяльності, простежено динаміку розвитку статистичних бібліотечних даних. Висвітлено процес формування та розвитку земських бібліотек і народних безкоштовних читалень, міських громадських бібліотек, мережі навчальних бібліотек, що зберігали значні за обсягом і цінні за змістом книжкові та періодичні зібрання за галузевими та мовними ознаками. Відтворено картину становлення та розвитку бібліотек наукових товариств, музейного закладу та нелегальних гуртків. Проаналізовано кількісний і тематичний зміст приватної колекції Г.П. Алексєєва, виявлено джерела комплектування та стан розвитку особових бібліотек катеринославських культурно-освітніх діячів.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто бібліотечну, книговидавничу та культурно-просвітницьку діяльність М.П.Балліна як комплексне історико-культурологічне явище, здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію його архівної та творчої спадщини, починаючи з середини XIX - до початку XX ст. За допомогою методів архівної евристики встановлено місця зберігання окремих джерел. На підставі досліджень рукописних та опублікованих документів висвітлено життєвий шлях М.П.Балліна в найбільш повному на сучасний період обсязі. Визначено основні напрямки його громадської діяльності. На підставі вивчення ахівних джерел з історії кооперації, записних книжок, творчих матеріалів та епістолярної спадщини визначено внесок М.П.Балліна у розвиток українського та російського просвітництва, бібліотечну та книговидавничу справу. До наукового обігу залучено нові імена та відомості про важливі історичні події, уточнено деякі факти з історії розвитку бібліотечної та книговидавничої справи в Україні, встановлено наукові, культурні та видавничі зв'язки діячів кооперативного просвітництва. Досліджено розвиток ідейних поглядів, що визначали змістовий характер діяльності М.П.Балліна. Розглянуто теоретичні концепції ученого у сфері бібліотечного будівництва, зокрема щодо формування фондів і каталогів бібліотек і видавничої політики у галузі народної книжки. Показано значний внесок М.П.Балліна у розвиток вітчизняного бібліотеко- та книгознавства.

  Скачати повний текст

Досліджено бібліотечно-археографічну діяльність філолога, історика, археографа, книгознавця, професора Київської духовної академії (КДА), завідуючого Церковно-археологічним музеєм (ЦАМ) М.І.Петрова. Висвітлено основні напрями наукової діяльності вченого в галузі вивчення духовної культури, зокрема, історії писемної та книжкової спадщини. Розглянуто внесок до розвитку польової, камеральної та едиційної археографії. Вивчено формування рукописно-книжкових колекцій і зібрань ЦАМ, бібліотеки КДА. Досліджено організацію М.І.Петрова книжкового зібрання, установлено його творче професійне середовище, наукові контакти в галузі бібліотечно-археографічної діяльності. Висвітлено науково-організаційну роботу вченого у Церковно-архівно-археографічних комісіях. Проаналізовано сучасний стан рукописного зібрання ЦАМ в ІР Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розвитку та напрями бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності видатного вітчизняного ученого-історика, книгознавця, бібліографа, публіциста, редактора, директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові І.Кревецького. Запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності ученого. Проаналізовано процес становлення І.Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Досліджено діяльність І.Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві у контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини ученого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів - "Записок НТШ", "ЛНВ" та "Нової зорі". Створено бібліографічний покажчик наукових праць І.Кревецького. Висвітлено суттєвий внесок ученого у розвиток національно-культурного життя західноукраїнських земель першої половини XX ст. Проаналізовано теоретико-методологічні дослідження, здійснені І.Кревецьким у ВБУ у Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки. Розкрито актуальність наукових ідей і поглядів І.Кревецького, показано їх вплив на розвиток сучасного бібліотеко- та бібліографознавства.

  Скачати повний текст

Визначено критерії, що вплинули на діяльність видавництв та бібліотек, наведено структурну, тематичну та типологічну специфіку книжкового репертуару українських видавництв ЧСР. Встановлено залежність функціонування видавничо-бібліотечної інфраструктури українців від державно-політичних орієнтирів ЧСР. Висвітлено діяльність еміграційних українських громадських організацій у галузі книжкової справи. Проаналізовано внесок окремих особистостей (науковців, письменників, політиків, культурно-освітніх і громадських діячів) у становлення та розвиток видавничо-бібліотечної інфраструктури еміграції у ЧСР.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз історії розвитку бібліотек Української РСР і впливу на нього ідеологічного фактора на прикладі конкретних бібліотек, які мають свою специфічну історію та бібліотечну традицію. Встановлено, що бібліотеки в досліджуваний період були, в першу чергу, ідеологічними установами та виконували всі функції відповідно до даного типу установ. Проаналізовано основні напрямки та зміст роботи передусім бібліотек Міністерства культури УРСР, а також особливості розвитку бібліотек на селі. Доведено, що, незважаючи на декларації директивних органів про збільшення кількості бібліотек, відбувалося їх постійне скорочення за одночасного розширення книжкових фондів. Критично осмислено форми роботи бібліотек, показано, яким чином громадськість за умов тоталітарного суспільства могла брати участь у громадському житті бібліотек. Уперше введено до наукового обігу архівні матеріали, що дозволили висвітлити маловивчені аспекти роботи бібліотек. Показано роль централізації в удосконаленні роботи бібліотек та їх прогресивного розвитку.

  Скачати повний текст

На базі архівних джерел зроблено спробу виявити основні тенденції та напрями розвитку бібліотечної справи регіону України в територіально-адміністративних межах сучасних Миколаївської, Одеської та Херсонської областей протягом XIX - початку XX ст. Встановлено наявність мережі бібліотек того часу, розподілених за типами: публічні (міські, губернські, громадські), народні (як різновид публічних бібліотек), спеціальні (навчальних закладів - вищих, середніх і галузевих), а також власні книжкові зібрання. Показано активність процесу формування мережі публічних бібліотек на півдні України. Документально доведено, що ці процеси значною мірою впливали на формування мережі бібліотек у Російській імперії. Виявлено, що саме в цьому регіоні відбувалося становлення бібліотек морського та технічного профілю (спеціальних морських бібліотек): бібліотеки штурманського училища, бібліотеки при гідрографічному депо, Севастопольської морської офіцерської бібліотеки; вищих навчальних закладів. Охарактеризовано внесок українських учених, громадських і політичних діячів (М. Аркаса, Г. Ге, С. Русової, М. Пирогова, С. Сільванського, А. Скальковського), бібліотечних фахівців (М. Беккера, М. Попруженка, В. Шенфінкель), а також книговидавців (М. Клочкова, К. Тотті, В. Картамишева) у розвиток бібліотечної мережі регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми історії трьох шляхетських родових бібліотек XVIII ст. - Вишневецьких-Мнішків з Вишневецького замку, Потоцьких з Тульчинського маєтку, Міхошевських із Трусилівки на Волині в контексті їх походження, формування та розвитку. Об'єктом дослідження є книжкові зібранння Вишневецького замку, Тульчинського маєтку та колекцій Ф.Мікошевського, що зберігаються у НБУВ, а також окремі видання з фондів досліджених бібліотек, які перебувають у книгосховищах Польщі, Литви, Росії, Великобританії. Проведено бібліографічну, історико-книгознавчу реконструкцію складу фондів, окреслено шляхи їх комплектування, роль та функції родової бібліотеки та книжкових зібрань, сформованих на базі їх фондів як історико-культурних пам'яток.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес формування особистості талановитого вченого, його інтересів під впливом родинного оточення та наукової школи В.М. Перетца. Конкретизовано основні напрями наукових творів вченого, з'ясовано їх цінність й актуальність. Висвітлено внесок ученого у розвиток архівної освіти, описано результати творів зі спеціальних історичних дисциплін. Розглянуто книгознавчі та бібліографічні праці С.І. Маслова, етапи формування його бібліотеки.

  Скачати повний текст