Об'єкт дослідження – різножанрові твори сучасної прози для дітей З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка, котрі презентують літературне покоління, сформоване в 1990-х, що продовжило свій розвиток на початку нового століття, коли в українському літературознавстві поширилися ідеї екокритики. Творча лабораторія З. Мензатюк, О. Ільченка та І. Андрусяка як вихідців із різних регіонів України засвідчує інший геосоціальний досвід і художню реалізацію.Мета дослідження – на матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка дослідити специфіку реалізації екологічних аспектів сучасної літератури для дітей з урахуванням проблемно-тематичних і жанрових особливостей творів.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському літературознавстві здійснено комплексне дослідження сучасної прози для дітей в аспекті екокритики. Окреслено специфіку екокритичних студій у контексті інтердисциплінарних досліджень.Дисертація є першим ґрунтовним дослідженням екологічних аспектів сучасної літератури для дітей. На матеріалі прози З. Мензатюк, О. Ільченка, І. Андрусяка доведено ефективність екокритики.Відтворено роль інтердисциплінарних досліджень у сучасному літературознавстві. Зокрема досліджено становлення та розвиток екокритики («зелених студій») як аналізу літератури та культури в аспекті екологічних взаємодій. Простежено чотири хвилі екокритики: від в англомовного природничого письма до розвитку прикладних студій на сучасному міжнародному етапі (B. Lawrence, Jan Marshall, S. Slovic та ін.).Виокремлено спорадичну увагу до екокритики в сучасному українському літературознавстві.Простежено, що тема взаємодії людини і природи – одна з провідних у літературі для дітей ХХ ст. У творчості Олени Пчілки екологічні аспекти є складником патріотичного виховання. Проблемно-тематичний спектр прози О. Іваненко презентує багатство природничих тем, які об'єднані морально-етичними чинниками. Повісті-казки В. Нестайка сповнені багатством природничої інформації про взаємодію видів між собою та з довкіллям. Природа у прозі В. Близнеця опоетизована, сповнена ліризму, делікатного одкровення, дитячого зачудування світом усього живого, здатності побачити неймовірне у звичних речах. Досліджено, що сюжет «Арніки» З. Мензатюк розгортається як варіант казки про живу воду за допомогою мотиву подорожі. Простежено також у творі жанрові елементи казки-легенди, в якій пояснено історію лікарської рослини. Ідеї світової гармонії підпорядкована думка про єдність людини та природи, про ідеальні екологічні взаємодії.Проаналізовано, що для проблематики міських казок збірки З. Мензатюк «Тисяча парасольок» характерно поєднання морально-етичних, пізнавально-екологічних і міфологічних аспектів. Зокрема малий читач дізнається про живу й неживу природу українських Карпат, про взаємопов'язаність усього на Землі, а також відомості з астрономії і т. ін.Зауважено, що збірка есе З. Мензатюк «Український квітник» присвячена культурним рослинам українського саду. Наскрізний авторський задум полягає в думці про необхідність збереження природи, зокрема червонокнижних видів рослин. Спостережено, що екологічний аспект збірки есе З. Мензатюк «Зелені чари» пов'язаний також із усвідомленням проблем, про які сигналізує Червона Книга України. Досліджено, що в оповіданні О. Ільченка «Де живуть тварини» в художній формі презентовано етологію та екологію українського світу. Лейтмотивом історії є думка про важливість кожної живої істоти. Пізнавальні завдання оповідання О. Ільченка «Мандрівка Дощинки» проаналізовано на перетині літератури та природознавства. Презентуючи художній опис процесу колообігу води в природі, автор сприяє формуванню екологічної компетентності дітей.Спостережено, що в оповіданнях «У кого ріжки кращі» та «Як коник співати навчився» О. Ільченко демонструє вплив літератури для дітей на формування принципів екологічної взаємодії. Екологічний аспект презентовано відтвореними ланцюгами екологічних взаємодій. Доведено, що екологічні аспекти віршоказок І. Андрусяка «Зайчикова книжечка» зреалізовано в соціальному вимірі. Мета такого зображення – утвердження думки про повагу до кожного життя, його самодостатність, а також про гармонійну взаємодію у природі. Актуальним є мотив екологічної безпеки, втілений, зокрема, в проблемі антропогенного впливу на природу.Підкреслено, що в повісті-казці І. Андрусяка «Третій сніг» екологічна тема переплітається з антиколоніальною. Визначальними є мотиви екологічної поведінки людини, формування емпатії до живого й поваги до довкілля. Антиколоніальний характер повісті-казки визначає думка про мову як основу національної ідентичності. Екологічні аспекти у творі І. Андрусяка «Морськосвинський детектив» розглянуто в контексті жанрово-стильових особливостей. Три історії твору є самостійними пригодами, інтертекстуальні зв'язки яких покликані зацікавити дітей класичною літературою. Подіям та явищам природи письменник намагається дати наукове чи просто логічне пояснення.^UScientific novelty of the research is that first time in Ukrainian study of literature complex investigation of modern prose for children in the aspect of ecocriticism was carried out.The dissertation is the first thorough study of ecological aspects in modern literature for children. Effectiveness of ecocriticism is proven with the help of prose written by Z. Menzatiuk, O. Ilchenko, I. Andrusiak.Role of inderdisciplinary research in modern study of literature is shown. In particular the formation and development of ecocriticism (“green studies”) as analysis of literature and culture in the aspect of ecological interactions is investigated. Four waves of ecocriticism are traced: from English writings about nature to development of modern international applied studies (B. Lawrence, Jan Marshall, S. Slovic and others).Sporadic attention to ecocriticism in modern Ukrainian literary studies is singled out.It is traced that man-nature interaction is one of the leading themes in the children literature in 20th century. In works of Olena Pchilka ecological aspects are part of patriotic education. Problems raised in prose of O.Ivanenko deal with multiple nature subjects that are united by moral and ethical factors. Novel fairy tales of V.Nestaiko have plenty of natural information about cooperation of species with each other and with environment. Nature in prose of V.Blyznets is poetical, lyrical, full of delicate insights, childish wondering at the world of living, ability to see the incredible in common things.It is investigated that the plot of Z.Menzatiuk's “Arnika” uses a theme of voyage to unfold as a version of a fairy tale about living water. In this literary work the genre elements of legendary tale, that explains the history of the medicinal plant, are traced. Idea of the world harmony is delivered through the thought of man-nature unity, ideal ecological cooperation.It is analyzed that range of problems in city tales (collected edition of Z. Menzatiuk “Thousand of umbrellas”) is characterized by combining moral and ethical, research and ecological, as well as mythological aspects. For example, young reader learns about animate and inanimate nature of Ukrainian Carpathians, about interconnection of everything on the Earth, as well as some notions of astronomy etc.It is noted, that Z. Menzatiuk's collected edition “Ukrainian flowerbed” is dedicated to cultivated plants of the Ukrainian garden. Cross-cutting intention of the author is the necessity of saving nature, especially the plants from Red List. Ecological aspect of Z.Menzatiuk's collected edition of essays “Green magic” is also related to understanding of the problems that are raised in the Ukrainian Red List.It is investigated that in O.Ilchenko's story “Where animals live” ethology and ecology of Ukrainian world are described in a fiction form. Keynote of the story is the idea of importance of every living creature.Cognitive tasks of O.Ilchenko's story “Voyage of the Raindrop” are analyzed on the intersection of literature and natural studies. With his artistic description of the water circuit in nature the author facilitates the development of children's ecological competence.It is observed that in the stories “Who has better horns” and “How grasshopper learned to sing” O. Ilchenko demonstrates influence of literature for children on formation of principles of ecological interaction.It is proven that ecological aspects of I. Andrusiak's rhymed tales “The Hair's Book” are described in social dimension. Goal of this is to highlight the idea of respect to every life, its self-sufficiency, well-balanced interactions in nature. Trending theme of ecological safety is represented, among other things, with a problem of human influence on nature.It is stressed that in I. Andrusiak's novel fairy tale “The third snow” ecology is intertwined with anticolonialism. Determinative motives are: ecological behavior of humans, developing empathy to all living and respect to environment. Anticolonial character of the novel fairy tale is defined by the thought that language is the basis for national identity.Ecological aspects in I. Andrusiak's work “Guinea pig detective” are described in context of genre and style specifics. Three stories in this work are separate adventures, intertextual relations of which should raise interest to classical literature in children. The writer attempts to provide scientific or logical explanation for natural events and phenomena.

У дисертації вперше комплексно і системно проаналізовано специфічні риси зображення єврейського світу в українській малій прозі кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. До дослідження залучено більше 130 текстів, з-поміж яких мала проза Івана Андрієнка, Івана Багряного, Володимира Винниченка, Віктора Домонтовича, Мирослава Ірчана, Наталії Кобринської, Олекси Копиленка, Григорія Косинки, Михайла Коцюбинського, Агатангела Кримського, Івана Нечуя-Левицького, Леоніда Пахаревського, Клима Поліщука, Юрія Смолича, Івана Франка та ін. Вони представляють велику палітру жанрів, стилів, композиційних рішень, авторських географій та ідеологій, що об’єднані тематично. У різноманітті вони розкривають специфіку літературного процесу і трансформації способів репрезентації Інших, зокрема єврейської культури, в українській малій прозі, а також фіксують літературне бачення єврейської культури й українсько-єврейського сусідства, враження, рефлексії й відгуки на плинну історичну реальність. Попри помітну дослідницьку увагу до єврейських тем в українській літературі та більшості, хоча не всіх згаданих літературних імен, корпус малої прози цього періоду ще не був об’єктом цілісного наукового аналізу per se в контексті єврейської тематики. Відповідно, дисертація сфокусована на комплексному дослідженні репрезентації «єврейського світу» в малій прозі.Обраний теоретико-методологічний підхід спирається на засади літературної імагології та геопоетичних студій та інкорпорує елементи міфоархетипної критики, гендерних студій, геопоетичних студій і літературної антропології. Авторська концепція передбачає акцент на понятті «єврейського світу» як цілого і мультишаровість репрезентації єврейського світу в українській малій прозі. Тож структура дисертації відповідає цьому баченню: в ній розглянуто «міфоархетипний рівень» зображення, що ґрунтується на рецепції Біблії як специфічного, але фундаментального джерела українських знань про єврейське Інше, літературну репрезентацію суспільно-політичних обставин і соціальних відносин доби через призму єврейського світу і vice versa («соціальний рівень»), «антропологічний рівень» – зображення єврейської культури через людські постаті й антропологічні феномени, а також «геопоетичний рівень», який охарактеризовано через різні аспекти взаємодії єврейського героя з простором, українського героя з єврейським простором і, власне, «єврейські» простори. Цій меті підпорядковане вживання як основного терміна «єврейський світ», що мотивований потребою комплексно окреслити міфологічні й архетипні, соціокультурні, антропологічні і просторові виміри зображення євреїв і їхнього життєвого світу в українській короткій прозі.Практична цінність дисертації в тому, що її результати й матеріали можна використовувати для розробки лекцій і практикумів, навчальних курсів в університетах і системі неформальної освіти з розглянутої тематики (передовсім імагології, єврейської тематики в українській літературі, художньої специфіки малої прози періоду кінця ХІХ і перших десятиріч ХХ століть, а також історії української літератури і літературознавчої теорії), для нових досліджень і поглиблення знань про парадигму образотворення Інших в українській літературі, створення навчальної літератури і просвітницьких матеріалів. Дисертація буде корисною для написання студентських наукових робіт із відповідних тематик. Одним із її практичних результатів є укладена антологія текстів малої прози на єврейську тематику, яка представить цю сторінку української літератури й культури для широкої читацької авдиторії.^USince the second half and particularly the end of the nineteenth century, modern Ukrainian literature enters the new genre and thematic horizons and demonstrates a focused interest to “our Others,” in particular the Jews and their life. Particularly, the short fiction and fragmentary genres are actively developing. The historically intense period of the rise of national culture is associated with changes in the literary portrayal of Jews, in particular reducing the role of ethnic stereotypes and focusing on empathy and the psychological exploration of the Jewish characters. With many short stories little-researched and less known, this literary research is on the agenda. The spectrum of the intra-textual and extra-textual drivers of the literary portrayal involves aesthetic, gender, social and political, myth-archetypal, spatial and others. The territory of Ukraine in the period in question is referred to as the borderlands in its understanding of “the crucible of cultures” where the cultural exchanges, mobility, and the cultural, ethnic, religious, and gender diversity have been constantly manifested. The study of the ethnic representation expands the knowledge on diversity of Ukrainian literary heritage, its rich imagery, openness, and responsiveness while provides sources to supplement the inclusive narrative of Ukrainian culture and memory. It paves the way for a reassessment of the old patterns and offers an opportunity to reflect on Ukraine’s cultural and ethnic diversity. Finally, the research on Jews in Ukrainian literature and Ukrainian-Jewish literary contacts serves an important purpose by contributing to the creation of the inclusive and dynamic vision of Ukraine. The literature sampling makes up 132 short fiction pieces written by a variety of Ukrainian writers from 1881 to 1930s. Ivan Andriienko, Ivan Bahrianyi, Volodymyr Vynnychenko, Myroslav Irchan, Nataliia Kobrynska, Oleksa Kopylenko, Hryhorii Kosynka, Mykhailo Kotsiubynskyi, Ahatanhel Krymskyi, Ivan Nechui-Levytskyi, Leonid Pakharevskyi, Klym Polishchuk, Ivan Franko are involved among others. The only exception is a 1948 story by Viktor Domontovych that aesthetically closes the interwar period. Based on a combined methodology that is dominated by methods of imagology and literary spatial studies, gender studies and myth studies, the study provides an in-depth literary analysis of the texts selected. It incorporates gender critical analysis to study female images, body representation, and women’s issues, myth analysis to explore the biblical influence on the representation, intertextual analysis and the elements of other scientific approaches. The outcomes of the dissertation include a number of research publications, numerous non-academic texts and invited talks for foreign audiences, and a forthcoming anthology of Ukrainian short fiction on Jewish themes in 1880s–1930s with commentaries.The main findings posit that the Jewish heteroimage is ambigious in Ukrainian short fiction as typologically related images might be positive and negative in various texts. The biblical myths and archetypes inform short fiction about the Jews and those portrayals are either rich and stereotyped or philosophically and ethically interpreted, to be the source for exploration of the 20th-century human. It is emphasized, however, that those stories virtually do not discuss the perception of contemporary Jews. The Jewish body representation is stereotyped, presented through the strength / weakness dichotomy, emotionally evaluated in many cases and the female body is portrayed on the intersection of the ethnic and gender conventions. An extensive typology of the Jewish characters in short fiction is provided based on three main types of the rich Jew, the poor Jew, and the Jew communist, and the gender issues are explored in details. The Jewish pogroms are represented using a wide range of means at different levels including metaphors of fire and blood, eschatological and apocalyptic metaphors, the images of the poor, the opposite images of strong-willed Jewish women and passive men, the motives of the massacre of an elderly Jew, raping during the pogrom, and the generational gap between the loyal elderly and active militant Jewish youth, among many others. Literary topography is examined from various angles including the emphasis on the conncetion of the city and village and the important chance for learning the Jewish culture during the travel, usually on train. It is noted that the aesthetic evaluation underpinning by the beauty / ugliness dichotomy is part of the literary Jewish image and apart a formative component of the literary discourses of pogrom and gender-based violence, where Jewish women are portrayed in fluid categories of “beauty.”

У роботі розкрито економічний зміст поняття “інноваційна сила” для суб’єктів глобального господарства (країни та міжнародного інтеграційного угруповання), ідентифіковано маркери формування та нарощення інноваційної сили в умовах сучасної індустріальної революції, досліджено асинхронну диспозицію інноваційної сили країнчленів Європейського Союзу, оцінено інноваційну силу Європейського Союзу в контексті глобалізації, проаналізовано вплив інтеграційних та дезінтеграційних процесів в Європейському Союзі на співвідношення інноваційної сили країн-членів, охарактеризовано інноваційний статус української економіки в контексті європейських інтеграційних процесів, визначено детермінанти розвитку інноваційної сили України як країникандидата на вступ до ЄС.^UThe work reveals the economic meaning of the concept of “innovative power” for entities of the global economy (countries and international integration groups), identifies the markers of the formation and growth of innovative power in the conditions of the modern industrial revolution, and investigates the asynchronous disposition of the innovative power of the EU member states. It evaluates the innovative power of the European Union in the context of globalisation, analyses the influence of integration anddisintegration processes in the European Union on the ratio of the innovative power of member states, characterises the innovative status of the Ukrainianeconomy in the context of European integration processes, outlines the determinants of the development of the innovative power of Ukraine as a candidate country for accession to the EU.

Визначено основні напрямки удосконалення зовнішньоекономічної діяльності України з урахуванням її інституціональної складової. Досліджено теоретико-методологічні засади інституціональних змін і розвитку регіональної економічної інтеграції, стратегії та напрями трансформування регіональних економічних відносин, аспекти інституціональної трансформації світової економіки й участь у ній України. Надано характеристику зовнішньоекономічної діяльності України. Проаналізовано трансформування економічних відносин України з регіональними економічними угрупованнями, особливості співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями. Визначено напрямки та перспективи включення України до світогосподарської системи. З метою вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності України за умов трансформації регіональних економічних відносин визначено організаційні передумови її активізації, пріоритетні напрямки та перспективи міжнародної економічної інтеграції за участі України.

  Скачати повний текст

Досліджено інтеграційні процеси в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст. На основі комплексного аналізу стану образотворчого мистецтва виявлено, що основними чинниками, які впливали на його розвиток були художня критика, літературно-мистецькі видання та мистецька освіта, яку львівські художники здобували в західноєвропейських мистецьких центрах. Досліджено характер формування та діяльність численних мистецьких товариств, гуртків, спілок, які діяли у Львові протягом першої третини ХХ ст. Встановлено, що найвиразніше процеси інтеграції з західноєвропейськими художніми течіями виявилися у творчості художників, які входили до складу групи львівських формістів, угруповання "Артес" та Асоціації незалежних українських митців.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль автобіографічного елементу в літературній і критичній спадщині А.О.Григор'єва. Показано визначальну роль даного чинника у відображенні своєрідності творчої особистості поета і критика. На підставі порівняльного аналізу біографічних фактів А.О.Григор'єва зі змістом та образною структурою його віршів і поем досліджено шляхи їх перевтілення в поетичні образи, своєрідність ліричного "я" та особливості літературної майстерності митця. Висвітлено історико-літературне значення та своєрідність мемуарної творчості А.О.Григор'єва, зокрема, його книги "Мои литературные и нравственные скитальчества" у контексті вивчення російської автобіографічної прози середини XIX ст. Проаналізовано автобіографічний елемент у літературно-критичних і театрознавчих статтях, рецензіях і нарисах А.О.Григор'єва, з'ясовано функцію відступів мемуарного характеру, вплив реальних подій його життя на визначення змісту та формування літературного стилю критика. Простежено характерне для творчості митця злиття жанрів статті, присвяченої дослідженню певного літературного, театрального або соціального явища з мемуарним нарисом. Розглянуто листи А.О.Григор'єва, що містять автобіографічний матеріал, спогади про події та осіб, які відіграли важливу роль у його житті. Доведено визначальну роль порівняльного аналізу у формуванні достовірного уявлення про автобіографічний елемент в різних видах творчої діяльності А.О.Григор'єва.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню різноманіття агарикоїдних та болетоїдних грибів, їх субстратних та фенологічних особливостей, фітоценотичної приуроченості, практичного використання, а також раритетності у Галицькому національному природному парку. Встановлено видовий склад, еколого-трофічну структуру, досліджено закономірності сезонної динаміки, практичне значення та розподіл видового складу грибів за основними рослинними угрупованнями парку.В результаті проведених протягом 2010–2019 років досліджень мікобіоти агарикоїдних та болетоїдних грибів у Галицькому НПП було виявлено та визначено 503 види, що належать до 140 родів, 37 родин і шести порядків класу Аgaricomycetes (відділ Basidiomycota). Усі виявлені види є новими для території дослідження, з них 50 видів – нові для території України.За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що найбагатшим серед лісових екосистем парку є видовий склад грибів грабово-дубових лісів, де зареєстровано найбільше видів агарикоїдних та болетоїдних грибів (313 видів), а також мішаних лісів (192).Найбільша кількість видів є мікоризними грибами, які тісно пов'язані з лісовими масивами. Їх частка становить майже половину від загальної кількості зареєстрованих видів (45,2%).Найвище різноманіття видового складу грибів, яке пов'язане зі сприятливими погодними умовами для макроміцетів, спостерігалося восени, а саме, у вересні (майже 300 видів).На території Галицького НПП протягом 2011 – 2013 років на постійних пробних площах було виявлено 147 видів агарикоїдних та болетоїдних грибів. Найбільше видове різноманіття зареєстровано на постійних пробних ділянках у мішаних лісах, а найменше – у вербових угрупованнях.За період досліджень на території Галицького НПП зареєстровано сім видів агарикоїдних та болетоїдних агарикоміцетів, що включені до Червоної книги України.^UThe dissertation presents the results of the study on diversity, ecology, phenology and conservation of agaricoid and boletoid fungi in Halych National Nature Park. The species composition, ecological-trophic structure are defined, regularities of seasonal dynamics, practical significance and distribution of the fungial species composition in the main plant communities of the park are investigated.During the study it was recorded 503 species of Agaricomycetes were recorded, which belong to 6 orders, 37 families and 140 genera. All listed species of fungi have been recorded for the first time for Halych National Nature Park, of them 50 species were newly reported for Ukraine.According to our observations the highest diversity of fungi is typical for oak-hornbeam forests. Mixed deciduous and coniferous forests also provide important habitats for agaricoid and boletoid fungi.Over 45% of fungial species on the territory of Halych National Nature Park are associated with forest ecosystems and form mycorrhiza.Fructification of the fungi was recorded all year round except winter. However, the highest diversity of fruit bodies of agaricoid and boletoid Fungi (over 300 species) was recorded in September.The study of fungial diversity within 18 permanent sample plots introduced in different types of forests ecosystems demonstrated that the most diverse species composition is typical for mixed deciduous and coniferous forests. Willow forests support the lowest fungial diversity.Seven species of the found fungi are listed in the Red Data Book of Ukraine.

Наведено результати дослідження впливу мікробних препаратів азотфіксуючої, фосформобілізуючої, біопротекторної дії та фізіологічно активної речовини на біологічну активність і родючість грунту, посівні якості насіння, динаміку формування загальної фітомаси та вміст суми флавоноїдів - основної діючої речовини, яка визначає господарську якість нагідок лікарських. Встановлено, що інтродуковані у кореневу зону рослин азотфіксуючі та фосформобілізуючі мікроорганізми сприяють покращенню поживного режиму грунту та нагромадженню екологічно безпечних форм макроелементів, необхідних для росту та розвитку нагідок лікарських. Відзначено активний вплив мікроорганізмів у складі біопрепаратів на природне мікробне угруповання ризосфери та суттєве підвищення загальної біологічної активності грунту. Встановлено залежність між зміною поглинальної здатності кореневої системи нагідок лікарських і наявністю в ризосфері певних мікробних угруповань. Доведено опосередкований вплив інтродукованих мікроорганізмів через кореневу систему на біохімічні зміни в рослинному організмі у фази стеблування - цвітіння, зокрема вмісту зелених пігментів - хлорофілів A і B. Відзначено позитивну дію біопрепаратів на покращення росту, загального розвитку рослини та збільшення урожайності на 24,50 - 25,95 %, а якості сировини (суцвіть) на 32,43 - 40,54 %. Обгрунтовано доцільність використання в технології мікробного впливу таких бактеріальних препаратів, як "Діазофіт" і "Поліміксобактерин", встановлено оптимальні дози їх застосування та ефективні методи обробки насіння.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено оцінці екологічних ризиків, зумовлених переходом господарств лісостепової зони від традиційного до органічного виробництва рослинницької продукції. Встановлено трансформацію фітоценозу бур'янів унаслідок зміни способу землекористування. Відмічено експансію бур'янів родини Злакових (Gramіneae) унаслідок впливу кліматичних, ґрунтових та антропогенних чинників. Виявлено ефективність сортодобору та відтермінування строків посіву у боротьбі з бур'яновими угрупованнями. Встановлено ефективність біопрепаратів з огляду на збереження стабільної продуктивності агроекосистеми. Виявлено ризик втрати гумусу за конверсійного періоду внаслідок зміни сівозміни. Встановлено, що для забезпечення позитивного балансу гумусу в умовах періоду конверсії необхідним є повернення в ґрунт органічних решток неменше ніж 20–25 т/га шляхом внесення побічної продукції та посіву сидеральних культур. Висвітлено, що позитивний баланс фосфору та калію в умовах органічного землекористування є не можливим без додаткового внесення поживних речовин з добривами. Розроблено та впроваджено концептуальну модель переходу господарств до органічного виробництва рослинницької продукції. Запропоновано превентивні заходи з нівелювання екологічних загроз.^UThe thesis is devoted to the assessment of environmental risks of transition of the farms from the Forest-Steppe zone from traditional to organic crop production. The transformation of phytocenosis of weeds is established, as a result of changing the way of land use. The expansion of the weed of the Grass family (Gramineae) has been noted as a result of interaction of the influence of climatic, soil and anthropogenic factors. The anti-weeds efficiency of variety selection and delayed sowing dates was revealed. The effectiveness of bio substunces has been established in view of maintaining the stable agroecosystem productivity. The risk of loss of humus in the conversion period as a result of changing crop rotation has been identified. It has been established, that in order to ensure a positive balance of humus in the conditions of the conversion period, the return of organic residues to the soil should be at least 20–25 t/ha through the introduction of by-products and sowing of herbs. It is shown, that a positive balance between phosphorus and potassium in the conditions of organic land use is impossible without the addition of nutrients with fertilizers. The conceptual model of the transition of farms to the organic production of crop production is developed and implemented. Preventive measures for leveling environmental threats are proposed.

Наведено агроекологічне обгрунтування застосування нового біологічного препарату "Мікрогумін", розробленого у ході досліджень взаємодії азотфіксувальних бактерій з рослинами за участю екзогенних фізіологічно активних речовин, у технології вирощування ячменю ярого. Встановлено, що використання мікрогуміну сприяє інтенсивному росту та розвитку рослин, зростанню урожайності на 13 - 23 % залежно від агрофону, додатковому синтезу амінокислот. Із використанням методу ізотопного розбавлення та лізиметричних досліджень встановлено, що застосування мікрогуміну сприяє збільшенню надходження атмосферного азоту та зростанню коефіцієнта засвоєння рослинами цього елемента з добрив, а також запобігає вимиванню поживних речовин по грунтовому профілю за межі кореневмісного шару. Досліджено динаміку формування мікробного угруповання ризосфери рослин ячменю ярого та процеси біологічної трансформації азоту у кореневій зоні інокульованих рослин за умов вирощування культури на дерново-підзолистому грунті залежно від рівня мінерального удобрення. Доведено, що застосування мікрогуміну сприяє зростанню активності процесу асоціативної азотфіксації та зменшенню втрат сполук азоту внаслідок обмеження біологічної денітрифікації за умови оптимізації удобрення.

  Скачати повний текст

1. Об'єкт досліджень - агроекологічний стан земель Полісся Житомирщини, виведених із сільськогосподарського використання.Предмет дослідження – типи ґрунтів, синтаксономічна різноманітність рослинності на виведених з обігу угідь, способи обробітку ґрунту, гербіциди.Мета - комплексне дослідження агроекологічного стану угідь, що вийшли з практичного сільськогосподарського використання на Поліссі Житомирщини, та розробка заходів з оптимізації їх використання в умовах інтенсивного антропогенного навантаження.Проведені агроекологічні дослідження стану необроблювальних земель, встановлено агрохімічний та водно-фізичний стан ґрунтів цих земель. Визначено й описано різновид рослинного покриву земель, виведених з сільськогосподарського використання Полісся Житомирщини, та визначені рівні їх забур'яненості. Рослинний покрив земель, виведених із сільськогосподарського використання, включає угруповання бур'янів 23 видів із 21 родів, 13 родин. Встановлено, що після аварії на ЧАЕС в Житомирській області за радіологічним фактором та економічною недоцільністю вилучено з господарського обігу 71,9 тис. га земель. Станом на початок 2016 р. їх загальна площа зменшилася в 2,4 раза і складає 29722,2 га, в т. ч. радіоактивно забруднених – в 1,6 раза до 18691,5 га. Ці землі знаходяться переважно у північних районах області у зоні Полісся України. Значна площа необроблювальних земель залишаться в зоні радіоактивного забруднення. Результати досліджень впроваджені на території Полісся Житомирщини в П(ПО)СП «Іскра» та в ТОВ «Олевськ Агро» Олевського району. Ключові слова: виведені з обороту сільськогосподарські угіддя, ґрунти, радіоактивне забруднення, 137Cs, рослинність, бур'яни, способи обробки ґрунту,гербіциди.^UObject of research - agro-ecological state of Polesie of Zhytomyr region withdrawn from agricultural use The purpose is a comprehensive study of the agro-ecological state of the lands that have come out of practical agricultural use in the Polissya of Zhytomyr region, and the development of measures to optimize their use in the conditions of intensive anthropogenic loading. Agrienvironmental studies of the land of arable land have been carried out, the agrochemical and water-physical condition of the soils of these lands was established. Variety of land cover derived from agricultural land has been identified and described the use of the Polesie of Zhytomyr region and the levels of their turbulence have been determined. Vegetable cover of land withdrawn from agricultural use, includes weed groups of 23 species from 21 genera, 13 families. It is established that after the Chernobyl accident in Zhytomyr region, radiological factor and economic impracticality removed from economic circulation 71.9 thousand hectares of land. As of the beginning of 2016, their total area has decreased by 2.4 times and equals 29722.2 ha, including radioactively contaminated ones - 1.6 times up to 18691.5 ha. These lands located mainly in the northern regions of the region in the Polesie region of Ukraine. Considerable the area of arable land will remain in the area of radioactive contamination. The effectiveness of various agrotechnical and chemical methods of destruction has been established weeds in the coenoses of agricultural landscapes of agricultural land use in the Polesie of Zhytomyr region in the Iskra JV (PA) and Olevsk Agro LLC in the Olevsky district.. Keywords: agricultural lands, soils, radioactive contamination, 137Cs, vegetation, weeds, soil cultivation methods, herbicides

Розроблено технології синтезу амідів каліксаренкарбонових кислот, здатних впливати на біохімічні процеси у живих організмах, одержано нові оптично чисті внутрішньохіральні каліксарени з використанням alpha-фенілетиламідного угруповання як хірального індуктора. Обгрунтовано підходи щодо синтезу каліксаренів з N-халконамідними групами на вузькому вінці. Розроблено препаративні методи одержання моноалкілованих і моноацильованих похідних трет-бутилтетрагідроксикалікс[4]арену. Створено метод синтезу енантіомерно чистих внутрішньохіральних каліксаренкарбонових кислот, який включає реакцію бензоїлування 25-пропілокси-27-(R)-(+)-alpha-фенілетиламінокарлонілметиленокси-26,28-дигідроксикалікс[4]арену з подальшим розділенням діастереомерів, що утворюються, селективне їх монобромування та відщеплення бензоїльної та alpha-фенілетиламіно груп за умов лужного гідролізу. Запропоновано ефективний спосіб одержання оптично чистих внутрішньохіральних первинних амідів каліксаренкарбонових кислот, який полягає у відщепленні хіральної допоміжної alpha-фенілетильної групи дією трифтороцтової кислоти. Показано, що внутрішньохіральні каліксаренкарбонові кислоти здатні розпізнавати енантіомери хіральних амінів. Досліджено каталітичну активність внутрішньо-хірального амінокаліксарену в асиметричних реакціях Міхаеля та Пудовика.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена антропогенним сукцесіям лісових рослинних угруповань карпатської частини басейну річки Дністер. На прикладі модельного регіону на окремих стадіях досліджувались структурно-флористичні перебудови угруповань демутаційних та дигресивних сукцесій лісової рослинності. Виявлено флористичне різноманіття ценопопуляцій рослин, що беруть участь у перебудовних процесах. Розроблено рекомендації стосовно діагностики стану, прогнозу змін і необхідності вживання заходів щодо збереження та відновлення видового різноманіття в сукцесійних угрупованнях.^UThe thesis is devoted to anthropogenic successions of forest plant communities of the Carpathian part of the Dniester River basin. The structural and floral rearrangements of the stage communities of demutation and digressive changes of forest vegetation were revealed in the model region. The floristic diversity of the coenopopulations of vascular plants involved in restructuring processes was identified. The thesis develops the recommendations on a condition diagnostics, the changes prognosis and the projection of necessary measures for preservation and restoration of the successional groups' species diversity.

Об'єкт досліджень - угруповання мікробіоти агроценозу плодових культур. Мета - з'ясувати вплив сучасних пестицидів різного призначення на асоційовану з рослинами мікробіоту як структурно-функціональну складову агроценозу плодових культур та розкрити участь бактерій-асоціантів рослин у мікробіологічній деструкції пестицидів. Встановлено, що загальна чисельність угруповань епіфітної мікробіоти яблуні та груші знаходиться в межах 104-106 кл/г бруньок, квітів, листків. Найбільша чисельність епіфітів спостерігається у фенофазу набухання бруньок та цвітіння (106 кл/г бруньок та суцвіть), найменша чисельність – у період формування плодів (104 кл/г листків), у періоди росту та дозрівання плодів чисельність мікроорганізмів зростає (105 кл/г листків). За сукупністю властивостей ізоляти бактерій віднесено до родів Pseudomonas, Bacillus, Xanthomonas, Panthoea, ізоляти грибів – до родів Fusarium, Pennicilium, Mucor, Alternaria. Видовий склад епіфітної мікробіоти плодових культур у період формування і росту плодів представлено мікроорганізмами: Рs. fluorescens (45,5 %) > Р. agglomerans (27,5 %) > Bacillus sрр. (10,5 %) > Pseudomonas sрр. (7,5 %) > міцеліальні гриби та дріжджі (3,5 %) > Xanthomonas spр. (до 3,0 % ) ≥ інші (2,5 %). Частка бактерій, резистрентних до дії пестицидів, знаходиться в межах 48,4-90,5 %. Найвищу стійкість до пестицидів проявляє епіфітна мікробіота (55,6-90,5 %); середню – ризосферна (50,0-87,5 %), найменшу – ґрунтова (48,4-75,0 %). Досліджувані мікроорганізми більш стійкі до фунгіциду Хорус (д.р. ципродиніл) та інсектициду Карате (д.р. лямбда-цигалотрин), більш чутливі – до фунгіциду Скор (д.р. дифеноконазол) та гербіциду Раундап (д.р. сіль гліфосату). Частка мікроорганізмів, здатних розкладати пестициди та використовувати їх в якості джерела біогенних елементів, знаходиться у межах 12,5-53,9 % і є високою. Деструкторами пестицидів є 16,9-53,9 % епіфітних бактерій, 14,1-31,3 % – ризосферних та 12,5-20,3 % ґрунтових. Тобто, найбільша частка біодестрокторів – серед епіфітів. Проаналізовано характер впливу пестицидів на бактерії, з них: 22,0 % виявляють бактерицидну дію, 12,9 % – інгібуючу, 65,0 % – не впливають на ріст бактерій за рекомендованих норм. В порядку зменшення дії на бактерії родів Pseudomonas, Klebsiella та Erwinia пестициди розподіляються: фунгіциди > гербіциди та десиканти > акарициди та інсектициди. Встановлено, що фунгіциди Ридоміл Голд, Хорус, Курзат на 10,0-30,0 % знижують прояв фітопатогенних властивостей бактерій – збудників бактеріозів рослин (P. syringae pv. syringae, P.syringae pv. аtrophaciens, R.(P.) solanacearum, Er. amylovora) та патологічні процеси, які вони спричиняють. Вперше встановлено збереження високого рівня фітостимулюючого біопотенціалу позаклітинних метаболітів сапрофітних бактерій роду Klebsiellа за культивування в умовах пестицидного навантаження. Сапрофітні штами Kl. terrigena 8008, Kl. рlanticola 33531 є перспективними для використання в практиці екологічного землеробства і створення на їх основі біопрепаратів. Встановлено, що пестициди впливають на активність ферментативної системи бактерій, яка бере участь у процесах деструкції та самовідновлення агроценозів, що корелює з рекомендованою нормою витрат пестицидів. За 24-годинної експозиції фунгіциди Ридоміл Голд, Акробат знижують загальну каталазну активність сапрофітних бактерій родів Klebsiella та Pseudomonas на 23,8-34,0 % та активність ферментатів фтопатогенів на 100,0 %; Хорус знижує каталазну активність сапрофітів на 4,0-7,3 %, фітопатогенів – на 38,8-49,1 %.Розкрито екологічні особливості та механізми деструкції пестицидів за участі бактерій-асоціантів рослин. Доведено, що один із способів біодеградації пестицидів та зниження пестицидного навантаження здійснюється за опосередкованої участі позаклітинних метаболітів бактерій, що має відношення до процесів життєдіяльності мікроорганізмів. За участі екзаметаболітів сапрофітних бактерій родів Pseudomonas та Klebsiellа фунгіцидна активність препаратів Хорус, Акробат, Ридоміл після 48-годинної експозиції з бактеріями знижується на 9,33-46,11 %. Інший спосіб деградації пестицидів відбувається завдяки здатності бактерій-асоціантів рослин використовувати пестициди в якості джерела біогенних елементів, за рахунок чого відбувається їх ріст і розмноження. Встановлено високий рівень залежності між резистентністю бактерій- асоціантів рослин до дії пестицидів, активністю їх ферментативної системи, швидкістю біодеструкції та рекомендованих норм витрат пестицидів. Запропоновано удосконалену систему захисту яблуні, яку адаптовано до умов низинної агрокліматичної зони Закарпатської провінції Карпатської гірської зони України, що включає екологічно безпечне застосування пестицидів сучасного асортименту. Ключові слова: бактерії-асоціанти рослин, угруповання, мікробіота, біодеструкція, пестициди, агроценоз, яблуня, груша, захист рослин^UObject of research - grouping of microbiota of agrocenosis of fruit crops. Purpose - to find out the influence of modern pesticides for various purposes on plant-associated microbiota as a structural and functional component of agrocenosis of fruit crops and to reveal the participation of plant-associated bacteria in microbiological destruction of pesticides.It has been found that the total number of groups of epiphytic microbiota of apple and pear is in the range of 104-106 cells/g of buds, flowers, leaves. The largest number of epiphytic microorganisms is observed in the phenophase of bud swelling and flowering (106 cells/g of buds and inflorescences), much smaller number – during fruit formation (104 cells/g of leaves), during periods of fruit growth and ripening the number of microorganisms increases (105 cells/g leaves). According to the set of properties, bacterial isolates are assigned to the genera Pseudomonas, Bacillus, Xanthomonas, Panthoea, fungal isolates – to the genera Fusarium, Pennicilium, Mucor, Alternaria. The species composition of the epiphytic microbiota the period of fruit formation and growth active shoot growth is represented by microorganisms: Ps. fluorescens (45,5 %) >P.agglomerans (27,5 %) > Bacillus spp. (10,5 %) > Pseudomonas spp. (7,5 %) > mycelial fungi and yeast (3,5 %) > Xanthomonas sp. (up to 3,0 %) ≥ others (2,5 %). The proportion of bacteria resistant to pesticides is in the range of 48,4-90,5 %. The highest pesticide-resistant to is shown by the epiphytic microbiota (55,6-90,5 %); the middle is the rhizosphere (50,0-87,5 %), the smallest is the soil (48,4-75,0 %). The studied microorganisms are more resistant to the fungicide Horus and the insecticide Karate, more sensitive to the fungicide Scor and the herbicide Roundup. The share of microorganisms capable of decomposing pesticides and using them as a source of nutrients is in the range of 12,5-53,9 % and is high. Destructors of pesticides are 16,9-53,9 % of epiphytic bacteria, 14,1-31,3 % – rhizosphere and 12,5-20,3 % of soil. That is, the largest share of biodestructors – among epiphytes. The nature of the effect of pesticides on bacteria was analyzed, of which: 22,0 % have a bactericidal effect, 12,9 % - inhibitory, 65,0 % – do not affect the growth of bacteria at the recommended rates. According to the action on bacteria of the genera Pseudomonas, Klebsiella and Erwinia, pesticides are divided into: fungicides > herbicides and desiccants > acaricides and insecticides. It has been found that fungicides Rydomil Gold, Gorus, Kurzat suppress by 10,0-30,0 % the manifestation of phytopathogenic properties of bacteria-pathogens of plant bacteriosis (P. syringae pv. Syringae, P. syringae pv. аtrophaciens, R. ( P.) solanacearum, Er. аmylovora) and pathological processes they cause. For the first time, a high level of phytostimulating biopotential of extracellular metabolites of saprophytic bacteria of the genus Klebsiella during cultivation under pesticide loading has been established. Saprophytic strains Kl. terrigen 8008, Кl. planticola 33531 are promising for use in the practice of organic farming and the creation of biological products based on them. It has been found that pesticides affect the activity of the enzymatic system of bacteria, which participates in the processes of biodegradation and self-restoration of agroecosystems, which correlates with the recommended rate of pesticide consumption. At 24-hour exposure, the fungicides Rydomil Gold, Acrobat reduce the total catalase activity of saprophytic bacteria of the genera Klebsiella and Pseudomonas by 23,8-34,0 %; and the activity of phytopathogenic enzymes by 100,0 %; Horus reduces the catalase activity of saprophytes by 4,0-7,3 %, phytopathogens - by 38,8-49,1 %. The ecological features and ways of microbiological destruction of pesticides with the participation of bacteria-plant associates are revealed. It has been proven that one of the ways of biodegradation of pesticides and reduction of pesticide load is carried out with the indirect participation of extracellular metabolites of bacteria. With the participation of exametabolites of saprophytic bacteria of the genera Pseudomonas and Klebsiella, the fungicidal activity of Horus, Acrobat, Ridomil is reduced by 9,33-46,11 % after 48 hours of exposure to bacteria. Another way of degradation of pesticides is due to the ability of bacteria-associates of plants to use pesticides as a source of nutrients, due to which they grow and reproduction. Saprophytic strains are characterized by the highest destructive activity. Key words: plants associated bacteria, community, grouping of microorganisms, destruction, pesticides, agrocenosis, apple-tree, pear-tree, plant protection

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування структурно-функціональної організації нематодних угруповань у корінних і похідних біогеоценозах різних рослинних поясів Карпат. Конкретизовано визначення поняття "комплекс нематод" і наведено класифікацію даних комплексів за функціональними ознаками. Розроблено методику оцінки змін функціональної організації грунтових нематод у похідних екосистемах, у порівнянні з корінними, а також оцінки санітарного стану екосистем на базі біоіндикаційних властивостей нематодних угруповань. Показано принципові відмінності у споживанні енергії нематодними угрупованнями в корінних і похідних біогеоценозах. Визначено основні шляхи формування нефітопатогенних комплексів нематод у похідних лісових біогеоценозах. Запропоновано нові способи збереження природного структурного та функціонального різноманіття фітонематод, а також підвищення стійкості та продуктивності лісових екосистем.

  Скачати повний текст

Об'єктом дослідження роботи є перетворюючий вплив штучних лісових насаджень на флористичне різноманіття, продуктивність травостою та ґрунтовий покрив степових угруповань Південного Криворіжжя. Метою роботи є з'ясування біогеоценотичних особливостей штучних лісових насаджень Південного Криворіжжя порівняно з степовими угрупованнями для визначення перетворюючого впливу лісів. Методи дослідження – геоботанічні (флористичний, екологічний, таксономічний, географічний, біоморфологічний, ценотичний аналіз), польові (маршрутні та напівстаціонарні), хімічні методи вивчення ґрунтів, статистичні методи обробки та аналізу даних. Встановлено, що для штучних лісових насаджень характерне низьке флористичне різноманіття (2–90 видів) у порівнянні із степовими угрупованнями (128–251 видів). З'ясовано, що в трав'яному покриві насаджень найбільша кількість видів має невисоку частоту трапляння із значною участю рудеральних видів. Виявлено, що найбільші запаси біомаси деревини встановлені для 40-річних насаджень Gleditsia triacanthos, порівняно з насадженнями Quercus robur такого ж віку. Встановлено, що особливості трав'яного ярусу та підстилки в штучних лісових біогеоценозах обумовлені їх середовищеперетворюючим впливом та динамікою кліматичних умов. Визначено, що надземна маса трав'яної рослинності в насадженнях відіграє незначну роль, змінюється з роками, а підземна маса – коливається в межах від 32,5 до 94,8 г/м2 і суттєво залежить від видових та вікових особливостей дерев. Надземна і підземна фітомаса степових угруповань залежить від їх видового складу, біологічних особливостей домінанту, погодних умов та кам'янистості субстрату. Найбільші показники надземної і підземної фітомаси мають рослинні угруповання заказника «Урочище Степок» порівняно із степовими ділянками на схилах. Встановлено ряд за ступенем збільшення вмісту органічного вуглецю в підстилці насаджень у різних підгоризонтах: насадження Pinus pallasiana (9,7%) → P. pallasiana і P. sylvestris (10,3%) → Q. robur на схилах (17,0%) → Robinia pseudoacacia (18,1%) → G. triacanthos (38,0%) → Q. robur (47,2%). Визначено, що вміст гумусу в шарі ґрунту 0–10 см штучних лісових угруповань знаходиться в межах від 1,1 до 3,1% (аренні піски) та від 6,2 до 8,7% (чорноземи південні лісопокращені). Для степових угруповань на схилах вміст гумусу в шарі ґрунту 0–10 см знаходиться в межах від 4,5% до 6,3%, а в заказнику – 7,9%. Матеріали роботи з оцінки продуктивності штучних лісових угруповань та їх енергетичних показників передані до Криворізького Держлісгоспу та Державного підприємства «Володимирівське лісове господарство»; степових угруповань – до управління Криворізького сільського господарства, де використовуються для прогнозу розвитку лісових насаджень в умовах степу і раціонального планування пасовищного навантаження на степові екосистеми, виділення заповідних територій тощо. Результати досліджень можуть бути корисними при проектуванні захисних штучних лісонасаджень степової зони.^UThe object of our research is the transforming effect of artificial forest plantations on floristic diversity, grass productivity and soil cover of steppe communities of Southern Kryvyi Rih Area. The aim of the work is to find out the biogeocoenic peculiarities of artificial forest plantations of the Southern Kryvyi Rih Area in comparison with steppe communities to determine the transforming influence of forests. Methods of research: geobotanical (floristic, ecological, taxonomic, geographic, biomorphological, coenotic analysis), field (route and semi-stationary), chemical methods of soil study, statistical methods of processing and analysis of data. For artificial forest plantations, it was revealed that low floristic diversity (2-90 species) is characteristic in comparison with steppe communities (128-251 species). It was found out that the largest number of species in the grass cover of plantations has low occurence rates with significant participation of ruderal species. We found that the largest biomass reserves of wood are set for 40-year-old plantations of Gleditsia triacanthos, compared with Quercus robur of the same age. It is ascertained that the peculiarities of the grass storey and litter in artificial forest biogeocoenoses are due to their environment-transforming influence and the dynamics of climatic conditions. We defined that the overweight of herbaceous vegetation within plantations plays an insignificant role, changes over the years, and underground mass - ranges from 32.5 to 94.8 g/m2 and significantly depends on the species and age characteristics of trees. The underground and underground phytomass of steppe communities depends on their species composition, biological peculiarities of the dominant, weather conditions and stony substrate. The largest indices of above-ground and underground phytomasses are noted for the vegetation community of the “Natural Landmark Stepok” reserve, compared with the steppe areas on the slopes. We ascertained the sequence for degrees of increasing content of organic carbon in the litter of plantations in different sub-horizons: Pinus pallasiana (9.7%) → P. pallasiana and P. sylvestris (10.3%) → Q. robur on the slopes (17.0%) → Robinia pseudoacacia (18.1%) → G. triacanthos (38.0%) → Q. robur (47.2%). It was revealed that the content of humus in the soil layer of 0-10 cm of artificial forest communities is in the range from 1.1 to 3.1% (stony sands) and from 6.2 to 8.7% (southern forest black soils). For steppe communities on the slopes, the content of humus in the soil layer 0–10 cm is in the range of 4.5%–6.3%, and in the reserve – 7.9%. Materials of work on estimation of productivity of artificial forest communities and their energy indices were transferred to Kryvyi Rih State Forestry Enterprise and State Enterprise "Volodymyrivka Forestry"; materials on steppe communities – to Kryvyi Rih Department of Agriculture, where they are used for forecasting the development of forest plantations in the conditions of the steppe and rational planning of grazing pressure on steppe ecosystems, the allocation of protected areas, etc. The results of research can be useful for the design of protective artificial forest plantations of the steppe zone.

  Скачати повний текст

Робота присвячена вирішенню біостратиграфічних задач на основі вивчення форамініфер з розрізів верхньої юри та нижньої крейди з різних структурно-фаціальних зон Гірського Криму, відтворенню умов їх існування, а також вивченню примежових відкладів юрської і крейдової систем.На основі аналізу систематичного складу форамініфер з верхньоюрських та нижньокрейдових відкладів встановлені етапи розвитку мікрофауни форамініфер, визначені особливості форамініферових угруповань.За результатами мікрофауністичних досліджень верхньоюрських та нижньокрейдових відкладів встановлено біостратиграфічні підрозділи за форамініферами та доповнено палеонтологічну характеристику Стратиграфічних схем мезозойських відкладів Гірського Криму .Співставлено одновікові угруповання форамініфер з відкладів верхньої юри та нижньої крейди різних структурно-фаціальних зон Гірського Криму. Проведено біозональну кореляцію місцевих стратиграфічних підрозділів: зон Lenticulina quenstedti Globuligerina oxfordiana (ранній оксфорд), Lenticulina russiensis Epistomina uhligi (пізній оксфорд), Anchispirocyclina lusitanica Melathrokerion spirialis (пізній титон), Protopeneroplis ultragranulatus Siphoninella antique (ранній беріас) та верств з Epistomina praetatariensis Globu1igerina parva (ранній кімеридж)з зонами Передкарпатського та Переддобрудзького прогинів, Північного Кавказу та Східно-Європейської платформи. В результаті скорельовано верхньоюрські та нижньокрейдові відклади Гірського Криму та суміжних регіонів: Передкарпатського та Переддобрудзького прогинів, Північного Кавказу та Східно-Європейської платформи.^UThe dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of geological sciences (doctor of philosophy) on a specialty 04.00.09 "Paleontology and stratigraphy" (103 Earth sciences).– Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2021.The dissertation is devoted to solving biostratigraphic problems based on the study of foraminifera from sections of the Upper Jurassic and Lower Cretaceous from different structural and facies zones of the Mountain Crimea, reproduction of their living conditions, as well as the study of boundary deposits of the Jurassic and Cretaceous systems.Based on the analysis of the systematic composition of foraminifera from the Upper Jurassic and Lower Cretaceous sediments, the stages of development of the microfauna of foraminifera have been established, and the features of foraminiferal groups have been determined.According to the results of microfaunistic studies of Upper Jurassic and Lower Cretaceous sediments, biostratigraphic subdivisions by foraminifera have been established and the paleontological characteristics of the Stratigraphic schemes of Mesozoic sediments of the Mountain Crimea have been supplemented.The similar age groups of foraminifera from the Upper Jurassic and Lower Cretaceous deposits of different structural-facies zones of the Mountain Crimea are compared. The biozonal correlation of local stratigraphic subdivisions was carried out:zones Lenticulina quenstedti Globuligerina oxfordiana (early Oxfordian), Lenticulina russiensis Epistomina uhligi (late Oxfordian), Anchispirocyclina lusitanica Melathrokerion spirialis (late Tithonian), Protopeneroplis ultragranulatus Siphoninella antique (early Berriasian) and layers of Epistomina praetatariensis Globu1igerina parva (early Kimmeridgrian) with the zones of the Pre-Carpathian and Pre-Dobrudzha depressions, the North Caucasus and the Eastern European platform.As a result, the Upper Jurassic and Lower Cretaceous deposits of the Mountain Crimea and adjacent regions were correlated: the Pre-Carpathian and Pre-Dobrudzha Depressions, the North Caucasus and the Eastern European Platform.

З метою створення нових очисних біотехнологій розроблено концепцію термодинамічного прогнозування взаємодії мікроорганізмів з металами періодичної системи елементів Д.І.Менделєєва, згідно з якою кожний метал є окисно-відновним та (або) стереохімічним аналогом певного "макроелементу", що сприяє неспецифічній взаємодії з металами неадаптованих до них мікроорганізмів. Концепцію підтверджено на підставі експериментальних досліджень стосовно 16-ти музейних культур, синтрофних асоціацій і змішаних мікробних угруповань, що складаються з декількох асоціацій з використанням різних металів і радіонуклідів. Уперше показано, що неспецифічне відновлення металів мікроорганізмами є розповсюдженим явищем, зумовленим термодинамічними властивостями бінарної редокс-системи: донорної (метаболічно активних мікроорганізмів) й акцепторної (окисленої форми металу). Розроблено теоретично та експериментально підтверджено узагальнену модель інтегральних механізмів акумуляції металів мікробними синтрофними асоціаціями та змішаними мікробними угрупованнями. Установлено можливість регуляції мікробного метаболізму, що дозволяє реалізувати будь-який з теоретично обгрунтованих оптимальних технологічних процесів очищення стічних вод металів і радіонуклідів. На базі теоретичних положень розроблено наукові засади універсальних мікробних природоохоронних технологій та створено два нових мікробних препарати: "Мікробний біокаталізатор" та "Змішані мікробні угруповання", призначені для очистки промислових стоків від токсичних металів, радіонуклідів і органічних забруднень.

  Скачати повний текст