Узагальнено попередні дослідження застосування архітектурного ордера. На підставі традиційних і запропонованих методик визначено принципи застосування ордера у забудові Львова XVI - XVII ст.: функціональної, об'ємно-просторової, композиційної, часової та стилістичної залежності; суперпозиції, поєднання ордера з іншими тектонічними системами; варіабельності ордерів та пропорцій; поєднання ордера з декором; декоративної та семантичної функцій. На підставі результатів структурного аналізу (рівневого, метричного, модульного) визначено особливості ордера. Виявлено історичні прототипи (у трактаті С.Серліо) та аналоги у забудові міст Західної України. Виконано теоретичні реконструкції фрагментів ордера музеїв Львова. На підставі реставраційних методів аналогів, анастилозу, сигнацій, музеєфікації визначено принципи сучасного збереження та розроблено спеціальний алгоритм і рекомендації для реєстрації ордера.

  Скачати повний текст

Вперше в українському музикознавстві досліджено особливості становлення та розвитку фортепіанної виконавсько-педагогічної школи як комплексного явища, що охоплює діяльність піаністів різних країн. Виділено найвидатніші здобутки та показано перспективи розвитку школи. Визначено сутність фортепіанної педагогіки В.Курца на підставі вивчення його методичних праць. Проаналізовано виконавсько-педагогічні засади одного з найвидатніших учнів В.Курца - Е.Штоєрмана. Досліджено розвиток базових принципів фортепіанної педагогіки В.Курца у діяльності Е.Штоєрмана та його учнів. Визначено основні тенденції розвитку методики В.Курца у різних національних школах, зокрема, у чеській фортепіанній педагогіці 1960-х років. На підставі вивчення звукозаписів досліджено особливості втілення принципів школи В.Курца у виконавській творчості видатних концертуючих піаністів. Вперше в українському музикознавсті проаналізовано та введено до наукового обігу всі методичні праці В.Курца, музичні редакції Е.Штоєрмана та ключові методичні праці чеських піаністів З.Бьомової, А.Грюнфельдової, І.Штепанової-Курцової, українських педагогів Р.Савицького, Д.Герасимович. Висвітлено внесок В.Курца у розвиток піаністики XX ст., показано його вплив на формування польської, чеської та західно-української фортепіанних шкіл.

  Скачати повний текст

Вперше в україському музикознавстві проаналізовано навчально-організаційну та наукову діяльність кафедри музикології Львівського університету у контексті європейської академічної освіти, сформованої на філософських та морально етичних принципах Гумбольтівського університету. З'ясовано роль А.Хибінського в організації кафедри історії музики Львівської консерваторії у довоєнні роки. Висвітлено вплив науково-публіцистичної діяльності А.Хибінського на розвиток галицького музичного шкільництва. Наведено характеристику львівської музикологічної школи як цілісного науково-дослідницького напряму, що вивчає традиційну музикознавчу проблематику та розробляє методологію нових міждисциплінарних пошуків. Розглянуто персоналії українських учнів А.Хибінського, показано суттєвий вплив музикологічної освіти європейського зразка на їх подальшу повоєнну наукову діяльність.

  Скачати повний текст

Розглянуто фортепіанну творчість представників львівської композиторської школи як цілісного явища. Стильовий аспект розкрито через зіставлення трьох рівнів: стиль епох, школи або напрямків та самого автора. Визначено поняття жанрово-стильової моделі та запропоновано методику моделювання жанрово-стильової основи музичних творів. Проаналізовано сольні п'єси для фортепіано львівських композиторів, що охоплюють мініатюри, складні одночастинні та циклічні композиції, зокрема, варіаційні, сюїтні, партитні, сонатні. Представлено повну панораму жанрово-стилістичних особливостей фортепіанних творів львівських композиторів. Введено поняття самодостатності музичного твору, розроблено детальну систему співвідношень і взаємозв'язків між сюїтами, партитами та сонатами.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ментальності та смислове поле галицького художнього менталітету, реалізовано в концептуально-семантичній і лексичній площинах жанру інструментального концерту у творчій практиці представників трьох композиторських поколінь львівської школи останньої третини XX - початку XXI ст.: старшого (Д.Задора, Г.Ляшенка, М.Скорика, А.Нікодемовича), середнього (В.Камінського, Ю.Ланюка, О.Козаренка, О.Криволапа, Б.Фроляка), молодшого (Л.Сидоренка). Розглянуто механізм впливу маргінальної свідомості на смисловотвірні процеси в інструментальній музиці, висвітлено сучасні дефініції багатоскладової категорії "ментальність" та її визначальний компонент "художня ментальність". Ментальна парадигма західноукраїнського культурного ареалу зумовила формування нового концептуального простору та принципів його реалізації у концертних і камерно-ансамблевих жанрах. На рівні смислоутворення - це ідеї національної самоідентифікації, відродження духовних універсалій, оновлення ліричної сфери, іронічної смислогри. Відзначено утворення полінаціонального, асимілятивного типу культури, передусім, музичної, в якому взаємодія самозануреності та відкритості реалізувалась через естетичну категорію "концертність". Унікальні за лексичною та смисловою структурою концерти представників львівської композиорської школи останньої третини XX ст. виявили органічне поєднання раціоналізму та межово суб'єктивних рефлексій, утворення нового, яскраво самобутнього пласту у парадигмі українського інструментального концерту.

  Скачати повний текст

Досліджено інтеграційні процеси в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст. На основі комплексного аналізу стану образотворчого мистецтва виявлено, що основними чинниками, які впливали на його розвиток були художня критика, літературно-мистецькі видання та мистецька освіта, яку львівські художники здобували в західноєвропейських мистецьких центрах. Досліджено характер формування та діяльність численних мистецьких товариств, гуртків, спілок, які діяли у Львові протягом першої третини ХХ ст. Встановлено, що найвиразніше процеси інтеграції з західноєвропейськими художніми течіями виявилися у творчості художників, які входили до складу групи львівських формістів, угруповання "Артес" та Асоціації незалежних українських митців.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми інтерпретації стилів і напрямків західноєвропейського мистецтва кінця XVIII - першої половини XIX ст. у портретному малярстві Львова. На підставі комплексного аналізу широкого кола творів визначено провідні тенденції розвитку портретного жанру у львівському малярстві кінця XVIII - середини XIX ст. Окреслено основні етапи еволюції трактування людського образу залежно від стилістичного забарвлення епохи. Прослідковано взаємовпливи місцевих традицій та новітніх європейських тенденцій, що творчо інтерпретувалися малярами-портретистами. Виявлено ряд невідомих до цього часу творів, встановлено авторство окремих художників. Проаналізовано типологічні та художньо-стильові особливості львівського портрета у контексті тогочасних естетико-художніх концепцій.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування, розбудови та подальшого розвитку мистецького осередку Львова у 1730 - 1770-х рр. На підставі архівних і опублікованих у науковій літературі матеріалах зібрано та систематизовано значну кількість відомих та нових відомостей про представників середовища архітекторів, скульпторів і малярів даного періоду. На прикладі окремих особистостей розкрито діяльність "фабрик-майстерень" у місті та поза його межами. Детальніше розглянуто й показано середовище львівських майстрів і визначено їх контакти з іншими мистецькими центрами західноукраїнських земель.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування інституту львівського міського громадянства у XV - XVIII ст. З використанням реєстрів новоприйнятих громадян та інших джерел встановлено, що львівське міське громадянство поділялося на ремісниче та купецьке, міське та передміське. З'ясовано, що існували також етно-конфесійні (некатолицькі) модифікації львівського громадянства - українське та вірменське. Зазначено, що механізм одержання громадянства у Львові був простіший для корінних львів'ян та складніший для прибулого населення. Вивчено питання інтенсивності прийняття міського громадянства та показано, що поповнення львівської громади відбувалося високими темпами. За цього установлено перевагу прибулого населення у порівнянні з місцевим, однак спостережено тенденцію до поступового зменшення між ними різниці у кількості. Відзначено, що серед прибулих домінували вихідці з південної частини Речі Посполитої, українці та вірмени становили незначну частку новоприйнятих громадян. Показано, що професійний слад львівських міщан був досить розмаїтим - міське громадянство приймали як купці, так і широкі ремісничі кола.

  Скачати повний текст

Запропоновано стильові дефініції феномену модерністичних тенденцій українських композиторів Львова 1920-х - 1930-х рр., простежено тенденції музичних напрямків експресіонізму, урбанізму, неокласицизму та необароко, неофольклоризму у творчості Львівських композиторів. Розглянуто естетичні та суто музично-технологічні характеристики цих тенденцій в європейському контексті, з залученням контексту інших видів мистецтва - загальноукраїнського та галицького зокрема. Введено до обігу маловідомі твори українських композиторів Галичини зазначеного періоду (творчість А.Рудницького, З.Лиська, С.Туркевич).

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено діяльність театру товариства "Українська Бесіда" у 1918 - 1924 рр. як своєрідного, самодостатнього явища українського сценічного мистецтва, невід'ємного від загальноукраїнського театрального процесу в контексті європейської культури. Проведено диференціацію та естетико-театрознавчий аналіз діяльності різних сценічних колективів театру даного товариства, хронологічно визначено відмінні етапи його діяльності. Залучено до наукового обігу значної кількості знайдених, невідомих раніше джерел.

  Скачати повний текст

Досліджено нотні колекції та фрагменти бібліотек, музичних інституцій та окремих збирачів, що діяли у Львові в кінці XVI - на початку XX ст.. Розглянуто нотодруки давніх львівських книгарень, висвітлено особливості відображення в нотних колекціях музичного життя міста та галицького регіону в даний історичний період. Проаналізовано діяльність окремих колекціонерів, зокрема, В.Вшелячинського, А.Хибінського, М.Щупачкевич, К.Тарнавської, Г.Оттавої, А.Нєментовської. Визначено індивідуальні особливості основних колекцій і розкрито їх роль в історії розвитку галицької музичної культури. До наукового обігу введено невідомі раніше матеріали, зокрема, архівні документи бібліотеки Львівської національної музичної академії (ЛНМА) ім. М.В.Лисенка, спростовано окремі помилкові твердження учених (наприклад, про відсутність нот з бібліотеки Товариства Св. Цецилії 1826 - 1829 рр. і повну загибель бібліотеки ГМТ 1838 - 1848 рр.), викладено нові факти з музичного життя Галичини, вперше висвітлено діяльність М.Щупачкевич як педагога консерваторії Польського Музичного Товариства та колекціонерки. Визначено особливості комплектування бібліотек львівських музичних інституцій та окремих колекціонерів. Вперше на базі фонду бібліотеки ЛНМА ім. М.В.Лисенка досліджено атрибуції нотних видань: штампи, зафіксовані писемні історичні пам'ятки, сліди перебування нот у різних колекціях. Проаналізовано діяльність перших бібліотекарів ЛДК - З.Попеля, А.Струтинської, Я.Колодій. Знайдено невідомі раніше частки львівських колекцій XVIII ст. - Вавельської королівської капели, колекції Сапєгів з Красічина. Зібрано й описано невідомі автографи, зокрема, Я.Рукгабера, Ф.Ліста, Й.Бароні-Кавалькабо, Ж.Мазаса, Б.Кудрика. Систематизовано 78 нотних колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В.Лисенка. Перекладено з польської та опубліковано матеріали невідомих листів Н.Бернацького, О.Полінського, С.Невядомського, А.Хибінського до ГМТ. Наведено відомості про першу гастрольну подорож львівського "Бояна" до Праги у 1898 р. Описано понад 5 700 прижиттєвих видань композиторів XVIII - XIX ст., які зберігаються у бібліотеці ЛНМА ім. М.В.Лисенка.

  Скачати повний текст

Уперше проаналізовано архітектурно-містобудівні та історико-культурні чинники, що вплинули на формування архітектури Львова кінця XVIII - першої половини XIX ст., виявлено її закономірності та особливості, а також етапи розвитку. Уперше введено до наукового обігу матеріали стосовно 16-ти об'єктів, установлено типологічні групи споруд, характерні для архітектури Львова зазначеного періоду. З'ясовано характерні стилістичні риси громадських, житлових споруд і скульптури кінця XVIII - першої половини XIX ст. у Львові.

  Скачати повний текст

Досліджено виконавську, методичну та організаторську діяльність польських піаністів у Львові, висвітлено її міжнародне значення і показано вплив на формування сучасної львівської піаністичної школи. Проаналізовано особливості та здійснено періодизацію фортепіанної концертної практики Львова 1880 - 1940 рр. Розглянуто питання організації гастрольних виступів піаністів-поляків у Львові та за рубежем. Досліджено взаємодію та з'ясовано методичні, педагогічні та виконавські відмінності провідних музичних шкіл Ф.Шопена - К.Мікулі, Т.Лешетицького, В.Курца, О.Міхаловського, досліджено вплив на їх розвиток інших шкіл фортепіанної педагогіки. Сформовано персоналії провідних польських піаністів, окреслено основні етапи формування професійної фортепіанної педагогіки у Львові на прикладі діяльності найважливіших вищих освітніх закладів і мережі музичних шкіл. Узагальнено здобутки польських піаністів у складі львівської фортепіанної школи, показано їх внесок у розвиток галицької музичної культури і вплив на формування сучасного фортепіанного виконавства.

  Скачати повний текст

Визначено засади формування та напрямки розвитку планувальних і стильових вирішень прибуткових будинків Львова, споруджених у 1772 - 1918 рр. Виявлено фактори, які визначали розвиток архітектури прибуткового житла у даний період. Розглянуто локалізацію прибуткових будинків у містобудівній структурі Львова та проаналізовано принципи їх розташування. Досліджено архітектурно-типологічні характеристики прибуткових будинків Львова 1772 - 1918 рр., описано особливості їх архітектурно-планувальних вирішень та визначено основні напрямки розвитку. На підставі аналізу стильових ознак прибуткових будинків Львова зазначеного періоду. Розроблено класифікацію композиційних вирішень і стильових спрямувань, охарактеризовано основні етапи їх розвитку. Зроблено порівняльний аналіз розвитку львівських прибуткових будинків у загальноукраїнському та загальноєвропейському контекстах. Розкрито значення цієї архітектури для архітектурних процесів сьогодення.

  Скачати повний текст

З використанням розробленої методики, яка передбачає застосування загальнонаукових (історичного та структурного аналізу) і спеціальних (статистичного, методу натурних обстежень і методу роботи з першоджерелами) методів наукових досліджень висвітлено напрямки розвитку стильових і об'ємно-прсторових вирішень в архітектурі садибного житла Львова у першій третині XX ст. Визначено розміщення районів садибного будівництва цього періоду. Установлено значення розвитку архітектури садибного житла дослідженого періоду для подальших процесів архітектурного розвитку Львова.

  Скачати повний текст

Висвітлено розвиток урбаністичного середовища львівського Середмістя - найціннішої частини історичного ценру міста в другій половині ХIII - на початку ХХ ст. Проведено критичний аналіз друкованих історичних та історико-архітектурних праць, найдавніших книг львівського магістрату; використано та опрацьвано ряд методик стосовно містобудування. На підставі даних матеріалів встановлено послідовність розвитку містобудівної структури, виявлено закономірності розвитку парцеляції міських кварталів та планувально-просторового розвитку міських кам'яниць.

  Скачати повний текст

З'ясовано передумови становлення інститутів самоврядуування вірменської громади на території Львова у XIV - XVIII ст. Відзначено безпосередній вплив привілею Каземира III від 17 червня 1356 р. про надання Львову магдебурзького права на становлення інститутів самоврядування вірменської громади. Виявлено особливості застосування актів королівського законодавства Польщі, яке визначало правове становище львівських вірмен. Визначено інститути самоврядування вірменської громади та визначено їх правовий статус, охарактеризовано основні джерела вірменського права у Львові. Досліджено порядок здійснення судочинства у вірменському суді, юридичну природу судових рішень та актів, які мають юридичне значення.

  Скачати повний текст

Проведене наукове узагальнення результатів попередніх досліджень з історії архітектури Львова даного періоду. На основі розробленої методики стилістичного і архітектурно-композиційного аналізу визначені закономірності у розвитку стильових і архітектурно-композиційних вирішень в архітектурі споруд Львова доби історизму. Проведений порівняльний аналіз процесів розвитку архітектури даного періоду з передовими загальноєвропейськими і визначені особливості львівського шляху розвитку. Виявлене значення архітектури доби історизму для подальших процесів архітектурного розвитку Львова.

  Скачати повний текст