Скачати повний текст

Досліджено нотні колекції та фрагменти бібліотек, музичних інституцій та окремих збирачів, що діяли у Львові в кінці XVI - на початку XX ст.. Розглянуто нотодруки давніх львівських книгарень, висвітлено особливості відображення в нотних колекціях музичного життя міста та галицького регіону в даний історичний період. Проаналізовано діяльність окремих колекціонерів, зокрема, В.Вшелячинського, А.Хибінського, М.Щупачкевич, К.Тарнавської, Г.Оттавої, А.Нєментовської. Визначено індивідуальні особливості основних колекцій і розкрито їх роль в історії розвитку галицької музичної культури. До наукового обігу введено невідомі раніше матеріали, зокрема, архівні документи бібліотеки Львівської національної музичної академії (ЛНМА) ім. М.В.Лисенка, спростовано окремі помилкові твердження учених (наприклад, про відсутність нот з бібліотеки Товариства Св. Цецилії 1826 - 1829 рр. і повну загибель бібліотеки ГМТ 1838 - 1848 рр.), викладено нові факти з музичного життя Галичини, вперше висвітлено діяльність М.Щупачкевич як педагога консерваторії Польського Музичного Товариства та колекціонерки. Визначено особливості комплектування бібліотек львівських музичних інституцій та окремих колекціонерів. Вперше на базі фонду бібліотеки ЛНМА ім. М.В.Лисенка досліджено атрибуції нотних видань: штампи, зафіксовані писемні історичні пам'ятки, сліди перебування нот у різних колекціях. Проаналізовано діяльність перших бібліотекарів ЛДК - З.Попеля, А.Струтинської, Я.Колодій. Знайдено невідомі раніше частки львівських колекцій XVIII ст. - Вавельської королівської капели, колекції Сапєгів з Красічина. Зібрано й описано невідомі автографи, зокрема, Я.Рукгабера, Ф.Ліста, Й.Бароні-Кавалькабо, Ж.Мазаса, Б.Кудрика. Систематизовано 78 нотних колекцій бібліотеки ЛНМА ім. М.В.Лисенка. Перекладено з польської та опубліковано матеріали невідомих листів Н.Бернацького, О.Полінського, С.Невядомського, А.Хибінського до ГМТ. Наведено відомості про першу гастрольну подорож львівського "Бояна" до Праги у 1898 р. Описано понад 5 700 прижиттєвих видань композиторів XVIII - XIX ст., які зберігаються у бібліотеці ЛНМА ім. М.В.Лисенка.

  Скачати повний текст

Узагальнено попередні дослідження застосування архітектурного ордера. На підставі традиційних і запропонованих методик визначено принципи застосування ордера у забудові Львова XVI - XVII ст.: функціональної, об'ємно-просторової, композиційної, часової та стилістичної залежності; суперпозиції, поєднання ордера з іншими тектонічними системами; варіабельності ордерів та пропорцій; поєднання ордера з декором; декоративної та семантичної функцій. На підставі результатів структурного аналізу (рівневого, метричного, модульного) визначено особливості ордера. Виявлено історичні прототипи (у трактаті С.Серліо) та аналоги у забудові міст Західної України. Виконано теоретичні реконструкції фрагментів ордера музеїв Львова. На підставі реставраційних методів аналогів, анастилозу, сигнацій, музеєфікації визначено принципи сучасного збереження та розроблено спеціальний алгоритм і рекомендації для реєстрації ордера.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати досліджень науковців щодо застосування художнього металу в архітектурі палаців. З використанням розробленої методики визначено загальноєвропейські та регіональні передумови, виконано періодизацію, з'ясовано діапазон, способи та закономірності розвитку застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIII - XIX ст. м. Львова. Виявлено внутрішні та зовнішні чинники впливу, внутрішні взаємовпливи з художнім металом інших типів споруд міста наприкінці XVIII - XIX ст. Визначено особливості застосування художнього металу у порівнянні з палацами цього часу Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави. Установлено хронологію та масштаби реконструкцій такого металу впродовж XX ст. Розроблено методику його проектування в історично сформованому середовищі.

  Скачати повний текст

З використанням розробленої методики, яка передбачає застосування загальнонаукових (історичного та структурного аналізу) і спеціальних (статистичного, методу натурних обстежень і методу роботи з першоджерелами) методів наукових досліджень висвітлено напрямки розвитку стильових і об'ємно-прсторових вирішень в архітектурі садибного житла Львова у першій третині XX ст. Визначено розміщення районів садибного будівництва цього періоду. Установлено значення розвитку архітектури садибного житла дослідженого періоду для подальших процесів архітектурного розвитку Львова.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено діяльність театру товариства "Українська Бесіда" у 1918 - 1924 рр. як своєрідного, самодостатнього явища українського сценічного мистецтва, невід'ємного від загальноукраїнського театрального процесу в контексті європейської культури. Проведено диференціацію та естетико-театрознавчий аналіз діяльності різних сценічних колективів театру даного товариства, хронологічно визначено відмінні етапи його діяльності. Залучено до наукового обігу значної кількості знайдених, невідомих раніше джерел.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен ментальності та смислове поле галицького художнього менталітету, реалізовано в концептуально-семантичній і лексичній площинах жанру інструментального концерту у творчій практиці представників трьох композиторських поколінь львівської школи останньої третини XX - початку XXI ст.: старшого (Д.Задора, Г.Ляшенка, М.Скорика, А.Нікодемовича), середнього (В.Камінського, Ю.Ланюка, О.Козаренка, О.Криволапа, Б.Фроляка), молодшого (Л.Сидоренка). Розглянуто механізм впливу маргінальної свідомості на смисловотвірні процеси в інструментальній музиці, висвітлено сучасні дефініції багатоскладової категорії "ментальність" та її визначальний компонент "художня ментальність". Ментальна парадигма західноукраїнського культурного ареалу зумовила формування нового концептуального простору та принципів його реалізації у концертних і камерно-ансамблевих жанрах. На рівні смислоутворення - це ідеї національної самоідентифікації, відродження духовних універсалій, оновлення ліричної сфери, іронічної смислогри. Відзначено утворення полінаціонального, асимілятивного типу культури, передусім, музичної, в якому взаємодія самозануреності та відкритості реалізувалась через естетичну категорію "концертність". Унікальні за лексичною та смисловою структурою концерти представників львівської композиорської школи останньої третини XX ст. виявили органічне поєднання раціоналізму та межово суб'єктивних рефлексій, утворення нового, яскраво самобутнього пласту у парадигмі українського інструментального концерту.

  Скачати повний текст

Реконструйовано хронологію сценічних постановок "Гамлета" на сценах австрійського, польського й українського театрів Львова. Створено схему географічного та хронологічного поширення постанов "Гамлета" наприкінці XVIII - у першій чверті XIX ст. на території сучасної України. Розглянуто сценічні постановки "Гамлета" В.Шекспіра в іншомовних театрах Львова. Показано значний вплив українського театру, його нагальних потреб і проблем розвитку на появу, мовну та сценічну якість перекладів "Гамлета". Розкрито динаміку ідейно-мистецьких концепцій та історії створення чотирьох постановок "Гамлета" (1943 р., 1957 р., 1981 р., 1997 р.) на українській сцені Львова. Запропоновано авторську актантну модель трагедії "Гамлет" та її застосування у процесі аналізу драматичного твору та його сценічного прочитання. Показано особливе місце Львова в інтеграційних загально-європейських культурно-мистецьких процесах. Уперше в українському театрознавстві здійснено системне дослідження сценічної історії "Гамлета" В.Шекспіра у контексті історії професіональної театральної культури Львова з застосуванням сучасних теоретичних методів аналізу п'єси та вистави.

  Скачати повний текст

Вперше в україському музикознавстві проаналізовано навчально-організаційну та наукову діяльність кафедри музикології Львівського університету у контексті європейської академічної освіти, сформованої на філософських та морально етичних принципах Гумбольтівського університету. З'ясовано роль А.Хибінського в організації кафедри історії музики Львівської консерваторії у довоєнні роки. Висвітлено вплив науково-публіцистичної діяльності А.Хибінського на розвиток галицького музичного шкільництва. Наведено характеристику львівської музикологічної школи як цілісного науково-дослідницького напряму, що вивчає традиційну музикознавчу проблематику та розробляє методологію нових міждисциплінарних пошуків. Розглянуто персоналії українських учнів А.Хибінського, показано суттєвий вплив музикологічної освіти європейського зразка на їх подальшу повоєнну наукову діяльність.

  Скачати повний текст

Виявлено основні тенденції сучасного музично-виконавського мистецтва. Охарактеризовано осередки, етапи становлення та розвитку професійної музично-виконавської діяльності Львова. Проаналізовано творчість колективів та окремих виконавців і визначено домінуючі процеси сучасного камерно-ансамблевого музикування. Обгрунтовано науково-теоретичний підхід щодо осмислення актуальних тенденцій розвитку музично-виконавського мистецтва окремо взятого культурного центру України - Львова у контексті жанрової специфічності - камерності як традиційно домінуючої, історично-тривалої сфери реалізації професійно-виконавського потенціалу. Висвітлено роль сучасних досягнень львівського камерного виконавства у подальшому розвитку українського музичного мистецтва.

  Скачати повний текст

З'ясовано передумови становлення інститутів самоврядуування вірменської громади на території Львова у XIV - XVIII ст. Відзначено безпосередній вплив привілею Каземира III від 17 червня 1356 р. про надання Львову магдебурзького права на становлення інститутів самоврядування вірменської громади. Виявлено особливості застосування актів королівського законодавства Польщі, яке визначало правове становище львівських вірмен. Визначено інститути самоврядування вірменської громади та визначено їх правовий статус, охарактеризовано основні джерела вірменського права у Львові. Досліджено порядок здійснення судочинства у вірменському суді, юридичну природу судових рішень та актів, які мають юридичне значення.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування інституту львівського міського громадянства у XV - XVIII ст. З використанням реєстрів новоприйнятих громадян та інших джерел встановлено, що львівське міське громадянство поділялося на ремісниче та купецьке, міське та передміське. З'ясовано, що існували також етно-конфесійні (некатолицькі) модифікації львівського громадянства - українське та вірменське. Зазначено, що механізм одержання громадянства у Львові був простіший для корінних львів'ян та складніший для прибулого населення. Вивчено питання інтенсивності прийняття міського громадянства та показано, що поповнення львівської громади відбувалося високими темпами. За цього установлено перевагу прибулого населення у порівнянні з місцевим, однак спостережено тенденцію до поступового зменшення між ними різниці у кількості. Відзначено, що серед прибулих домінували вихідці з південної частини Речі Посполитої, українці та вірмени становили незначну частку новоприйнятих громадян. Показано, що професійний слад львівських міщан був досить розмаїтим - міське громадянство приймали як купці, так і широкі ремісничі кола.

  Скачати повний текст

Проведено наукове узагальнення попередніх досліджень застосування типів фактур в архітектурі. На основі традиційних методів і розроблених методик визначено типи, прийоми та принципи застосування фактур тиньку та каменю в архітектурі Львова 1870 - 1930-х рр. Проведено аналіз факторів впливу, що дало змогу створити цілісну картину застосування типів фактур в європейській архітектурі та визначити історичні прототипи львівських фактур. Встановлено принципи сучасного збереження фактур, складено рекомендації з реставрації та відновлено технології виготовлення типів фактур тиньку в архітектурі Львова 1870 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

Проаналізовано джерела львівської флейтової школи, її зв'язки з іншими регіональними та національними флейтовими школами. Досліджено розвиток флейтового виконавства Львова у всіх формах його вияву (оркестровому, ансамблевому, сольно-концертному). Охарактеризовано зв'язок львівської флейтової школи з творчістю композиторів (зроблено теоретичний та виконавський аналіз творів, розглянуто концертний репертуар флейтистів). Визначено характерні риси львівської флейтової школи. Висвітлено виконавську та педагогічну діяльність найвидатніших флейтистів Львова. Детально розглянуто історію Львівської державної музичної академії на фоні широкої палітри музичного життя міста протягом XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Уперше проаналізовано архітектурно-містобудівні та історико-культурні чинники, що вплинули на формування архітектури Львова кінця XVIII - першої половини XIX ст., виявлено її закономірності та особливості, а також етапи розвитку. Уперше введено до наукового обігу матеріали стосовно 16-ти об'єктів, установлено типологічні групи споруд, характерні для архітектури Львова зазначеного періоду. З'ясовано характерні стилістичні риси громадських, житлових споруд і скульптури кінця XVIII - першої половини XIX ст. у Львові.

  Скачати повний текст

Досліджено виконавську, методичну та організаторську діяльність польських піаністів у Львові, висвітлено її міжнародне значення і показано вплив на формування сучасної львівської піаністичної школи. Проаналізовано особливості та здійснено періодизацію фортепіанної концертної практики Львова 1880 - 1940 рр. Розглянуто питання організації гастрольних виступів піаністів-поляків у Львові та за рубежем. Досліджено взаємодію та з'ясовано методичні, педагогічні та виконавські відмінності провідних музичних шкіл Ф.Шопена - К.Мікулі, Т.Лешетицького, В.Курца, О.Міхаловського, досліджено вплив на їх розвиток інших шкіл фортепіанної педагогіки. Сформовано персоналії провідних польських піаністів, окреслено основні етапи формування професійної фортепіанної педагогіки у Львові на прикладі діяльності найважливіших вищих освітніх закладів і мережі музичних шкіл. Узагальнено здобутки польських піаністів у складі львівської фортепіанної школи, показано їх внесок у розвиток галицької музичної культури і вплив на формування сучасного фортепіанного виконавства.

  Скачати повний текст

Проведене наукове узагальнення результатів попередніх досліджень з історії архітектури Львова даного періоду. На основі розробленої методики стилістичного і архітектурно-композиційного аналізу визначені закономірності у розвитку стильових і архітектурно-композиційних вирішень в архітектурі споруд Львова доби історизму. Проведений порівняльний аналіз процесів розвитку архітектури даного періоду з передовими загальноєвропейськими і визначені особливості львівського шляху розвитку. Виявлене значення архітектури доби історизму для подальших процесів архітектурного розвитку Львова.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми інтерпретації стилів і напрямків західноєвропейського мистецтва кінця XVIII - першої половини XIX ст. у портретному малярстві Львова. На підставі комплексного аналізу широкого кола творів визначено провідні тенденції розвитку портретного жанру у львівському малярстві кінця XVIII - середини XIX ст. Окреслено основні етапи еволюції трактування людського образу залежно від стилістичного забарвлення епохи. Прослідковано взаємовпливи місцевих традицій та новітніх європейських тенденцій, що творчо інтерпретувалися малярами-портретистами. Виявлено ряд невідомих до цього часу творів, встановлено авторство окремих художників. Проаналізовано типологічні та художньо-стильові особливості львівського портрета у контексті тогочасних естетико-художніх концепцій.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування, розбудови та подальшого розвитку мистецького осередку Львова у 1730 - 1770-х рр. На підставі архівних і опублікованих у науковій літературі матеріалах зібрано та систематизовано значну кількість відомих та нових відомостей про представників середовища архітекторів, скульпторів і малярів даного періоду. На прикладі окремих особистостей розкрито діяльність "фабрик-майстерень" у місті та поза його межами. Детальніше розглянуто й показано середовище львівських майстрів і визначено їх контакти з іншими мистецькими центрами західноукраїнських земель.

  Скачати повний текст

Вперше внутрішні громадські простори у структурі історичної житлової забудови Львова на межі XIX - XX ст. стали об'єктом наукового дослідження, в результаті якого визначено особливості формування даної архітектури. До наукового обігу введено значний обсяг фактичних матеріалів (описано понад 500 об'єктів, досліджено близько 1 000 будинків Львова, зроблено більше ніж 3 000 фотофіксацій). Встановлено планувальні, об'ємно-конструктивні, стилістичні та композиційні принципи формування архітектури громадських просторів у структурі житлових будинків Львова, з'ясовано причини їх руйнування та розроблено рекомендації щодо збереження, використання та реконструкції. Проведено порівняльний аналіз архітектурних рішень громадських просторів житлових будинків Львова та інших міст (Відня, Вроцлава, Варшави, Кракова), виявлено основні закономірності, відмінності й особливості їх розвитку. Сформульовано базові принципи збереження громадських просторів, встановлено критерії визначення їх цінності. Наведено рекомендації щодо реставрації та модернізації архітектури громадських просторів в історичній житловій забудові Львова за сучасних умов.

  Скачати повний текст