Скачати повний текст

Висвітлено різні аспекти театральної діяльності Г.М. Хоткевича як цілісного явища. Уперше подано загальну характеристику драматургічного доробку митця, проаналізовано його друковані та рукописні твори. Відтворено історію написання, видання та сценічного втілення драматичних творів Г.М. Хоткевича. Установлено факти звернення різноманітних театрів і аматорських гуртків до творчості драматурга. З'ясовано творчі контакти та співпрацю митця з різноманітними театральними колективами та визначними діячами театру. Розглянуто діяльність театральних колективів під керівництвом Г.М. Хоткевича як відображення ідеї окремого покоління митців щодо створення "народного театру". Оцінено критичну діяльність митця, досліджено його наукові роботи з історії театру. Розкрито засади та принципи театральної діяльності Г.М. Хоткевича, його погляди на театральне мистецтво, на яких базується концепція та модель театру.

  Скачати повний текст

Уперше в українському театрознавстві здійснено системне дослідення Гуцульського театру, створеного Г.Хоткевичем у 1910 р. у Галичині в гірському селі Красноїллі, виявлено феномен цього самобутнього мистецького та етносоціокультурного явища. З використанням нового концептуального підходу та залученням нових джерельних матеріалів здійснено детальну реконструкцію гастрольної діяльності Гуцульського театру, окремих сцен з його вистав, досліджено історію театру. Гастролі даного театру по Галичині та Буковині відбувалися у період з 1910 до 1912 рр., а концертної групи по деяких містах Наддніпрянської України та у Москві - березень - липень 1914 р. До репертуру театру належали оригінальні п'єси Г.Хоткевича, написано гуцульської говіркою, - "Довбуш", "Гуцульский рік", "Непросте" та перероблену ним п'єсу "Верховинці" Ю.Коженьовського, що відображали життя гуцулів у всіх його проявах. Відзначено, що феномен Гуцульського театру полягає у його генетичному зв'язку з традиційною культурою гуцулів, жертовній праці учасників театру, доланні протидії австрійсько-польської влади, унікальному поєднанні в своєму репертуарі гуцульської тематики та говірки, формуванні трупи з місцевих народних професіоналів, які були носіями фольклорних знань, чудово володіли мистецтвом слова, співу, танцю, гри на музичних інструментах, імпровізації. Зроблено висновок, що Гуцульський театр став мистецьким та етносоціальним феноменом не лише українського, а й світового театру.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію просторово-сценографічних систем українського театру в аспектах архітектоніки сцени, сценографії, предметних комплексів вистави, театральної проксеміки. Розроблено новий напрямок дослідження української сценографії, що грунтується на аналізі стратегій театрального простору в контексті театральної семіотики, теорії художнього тексту з використанням підходів театральної герменевтики та антропології. Проаналізовано просторові та сценографічні системи українського драматичного театру доби модернізму. Визначено принципи побудови простору та сценічного оформлення у виставах театру корифеїв та театру Л.Курбаса. Розглянуто творчі технології, які використовувались для реалізації концепцій прострової організації у драматичному театрі. Вперше виявлено специфіку простороутворення в українському театрі в контексті соціокультурного дискурсу доби. Проведено порівняльне вивчення особливостей розвитку української сценографії з загальносвітовими мистецькими процесами.

  Скачати повний текст

Проаналізовано творчість видатної актриси українського театру кінця XIX - першої третини XX ст. Є.Зарницької. Досліджено своєрідність сценічного мистецтва України того часу, у якому національний колорит розкривався через високопрофесійну гру. Проаналізовано успіх акторів театру корифеїв у 1980 - 1990-х рр., 1900-х та 1920-х рр., що свідчить про існування мистецької школи, яка виховувала акторів на єдиних творчих засадах.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено місце та роль українського драматичного театру другої половини XIX - початку XX ст. у національно-культурному відродженні. Розглянуто особливості етапів розвитку українського професіонального театру, соціальний склад професіонального й аматорського сценічних рухів. З'ясовано роль українських культурно-просвітницьких організацій громад і "Просвіт" у виникненні та діяльності аматорських сценічних гуртків. Виявлено та проаналізовано форми творчих зв'язків між професіональним театром і аматорськими гуртками, їх значення для національно-культурного відродження. Досліджено масштаби театральних зв'язків між Наддніпрянською Україною та Галичиною, їх форми, значення у процесі формування єдиної української нації.

  Скачати повний текст

Досліджено акторську творчість Й. Гірняка 1932 - 1933 рр. та особливості образу-маски й гротескні засоби виразності у практиці митця. Визначено етапи професійного становлення актора, висвітлено його сценічний доробок на сцені Мистецького об'єднання і театру "Березіль". Обгрунтовано репрезентативність творчості Й. Гірняка для театральної естетики Л. Курбаса. Проаналізовано особливості сценічної маски та засоби гротеску в акторському мистецтві 1920 - 1930 рр. на основі праць зарубіжних і вітчизняних учених, а також універсальну виконавську манеру Й. Гірняка в контексті досліджень акторського мистецтва початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Визначено особливості театральної ігрової дії як семіотичного ансамблю, заснованого на системі різнорідних засобів художньої виразності. Розглянуто складність комунікативних процесів в області театрального мистецтва. Висвітлено особливості розвитку китайського театру, що пройшов шлях від "театру вистави" до "театру переживання". Проаналізовано спектаклі російських і радянських драматургів, які були поставлені на китайських підмостках у період кінця ХХ - початку ХХІ ст. Встановлено зближення традиційних форм китайського театру з європейськими канонами, що призвело до народження нових тенденцій.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблематику, художню стилістику та приклади сценічного втілення таких п'єс А.Б.Вальєхо соціально-політичної спрямованості, як "Історія одних сходів", "У палаючій темряві", "Сьогодні свято", "Підвальне вікно", "Сон розуму". Проаналізовано структуру конфліктів, моделі драматичної дії, образи персонажів, проблеми драматичного характеру та засоби театрально-драматургічної виразності у названих п'єсах. Відзначено, що дослідження творчості А.Б.Вальєхо проведено у контексті театрального життя Іспанії XX ст. Наведено характеристику переглянутих вистав і проаналізовано театрознавчі матеріали іспанської преси, зібрані в архівах Мадрида, Барселони, Гранади.

  Скачати повний текст

Дисертація є першою спробою комплексно осмислити, проаналізувати і систематизувати творчий набуток С.Черкасенка (1876-1940), ім'я якого впродовж тривалого часу було вилучено із мистецького і наукового обігу. Основна увага приділена дослідженню таких аспектів: визначенню естетичних засад драматургії С.Черкасенка, аналізові сценічних втілень його п'єс і розгляду здобутків Черкасенка-критика. Крім того, принагідно наводиться уточнена і узагальнена хроніка життєпису С.Черкасенка. Таким чином, це дослідження, заповнюючи одну з численних "прогалин" в історії національної культури, зможе прислужитись при написанні якісно нової історії українського мистецтва, потреба у якій сьогодні надзвичайно висока.

  Скачати повний текст

Реконструйовано хронологію сценічних постановок "Гамлета" на сценах австрійського, польського й українського театрів Львова. Створено схему географічного та хронологічного поширення постанов "Гамлета" наприкінці XVIII - у першій чверті XIX ст. на території сучасної України. Розглянуто сценічні постановки "Гамлета" В.Шекспіра в іншомовних театрах Львова. Показано значний вплив українського театру, його нагальних потреб і проблем розвитку на появу, мовну та сценічну якість перекладів "Гамлета". Розкрито динаміку ідейно-мистецьких концепцій та історії створення чотирьох постановок "Гамлета" (1943 р., 1957 р., 1981 р., 1997 р.) на українській сцені Львова. Запропоновано авторську актантну модель трагедії "Гамлет" та її застосування у процесі аналізу драматичного твору та його сценічного прочитання. Показано особливе місце Львова в інтеграційних загально-європейських культурно-мистецьких процесах. Уперше в українському театрознавстві здійснено системне дослідження сценічної історії "Гамлета" В.Шекспіра у контексті історії професіональної театральної культури Львова з застосуванням сучасних теоретичних методів аналізу п'єси та вистави.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукових джерел визначено історичні та соціально-культурні умови та шляхи становлення і розвитку театру імені І.Франка у 20-х рр. XX ст. Простежено еволюцію театральної культури в Україні зазначеного періоду. Досліджено інтеграцією національної та світової культури, репрезентовану розквітом української драматургії, пошуком нових сценічних форм, тяжінням до стилістики авангарду, що загалом відповідає світоглядно-гуманістичним ідеалам епохи "українського Відродження". Проаналізовано передумови становлення театру ім. І.Франка, позначені синтезом традицій українського класичного театру та мистецтва корифеїв з новаторською діяльністю театральних труп початку XX ст., передусім "Молодого театру". Визначено основні тенденції розвитку театру ім.І.Франка 20-х рр. XX ст, втілені в ідейній боротьбі театральних течій, взаємозв'язку традицій та новаторства, жанровому та стильовому оновленні.

  Скачати повний текст

Розглянуто функціонування драматичних театрів в Україні з погляду на соціально-художні та економічні реалії сьогодення. Узагальнено методологію дослідження проблем, пов'язаних з діяльністю театру як соціально-культурного інституту. Визначено фактори, що впливають на його формування як цілісного утворення та показники, в яких театральна діяльність репрезентує свої соціальні функції у взаємовідношеннях з владою, публікою, критикою, громадськістю. Розкрито специфічно-професіональні якості цієї діяльності, від яких залежить її соціальна ефективність (репертуар, творчий потенціал театральних працівників, їх професійна компетенція та включеність у соціальні взаємини). Виявлено соціально-культурні закономірності, зокрема, на Дніпропетровщині, особливості професійної діяльності українських драматичних театрів, визначено напрямки її оптимізації в контексті сучасних суспільних трансформацій.

  Скачати повний текст

Удосконалено інформаційний, емоційний та експресивний зміст денотатів театральної культури, пов'язаний з процесами реформації акторського мистецтва останньої чветрі XIX ст. Набуло подальшого розвитку трактування соціальних, естетичних і психологічних проблем, що виникали у сценічному мистецтві за умов конкуренції театральної монополії й антреприз. Виявлено фактори креативного впливу актриси-співачки на суспільну свідомість і творчість послідовників, що вимокремило її у "тип нової сценічної епохи" (М.С. Лєсков). Введено до наукового обігу близько 90 нових джерел, які збагачують уявлення про культуротворчі процеси кінця XIX ст.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історико-філософській думці розглянуто творчу спадщину трьох провідних діячів української післяреволюційної культури М.Г.Хвильового, М.Г.Куліша, О.С.Курбаса як об'єкт комплексного дослідження, здійснюваного в межах синтезу історико-філософського, історико-культурного та літературознавчого аспектів наукового пошуку. На підставі встановлення основних складових розбудови й елементів вперше досліджуваних систем світоглядно-філософських настанов згаданих персоналій, а також розгорнутої характеристики наведених у зазначених системах масивів проблематики філосософських дисциплін, висвітлено опрацьовані М.Г.Хвильовим, М.Г.Кулішем, О.С.Курбасом світоглядно-філософські засади оригінальної ідейно-теоретичної програми розбудови українського післяреволюційного професійного культуроутворення.

  Скачати повний текст