Розглядається сукупність архаїчних елементів в культурному комплексі українського козацтва, як складової і невід'ємної частини індоєвропейської мілітарної традиції. Для цього залучається велика міждисциплінарна джерельна база; проводиться комплексне дослідження глибоких коренів визначальних елементів козацького культурного комплексу (культи коня та шаблі, козаки-характерники, кобзарі - співці лицарської слави, червоний колір, джури-молодики, зв'язок битви з бенкетом, особливе ставлення козака до жінки тощо); виділяються тюркські впливи в традиційній козацькій культурі; вивчаються паралелі між культурою козацтва та пізнього середньовічного лицарства Західної Європи; аналізуються етапи формування індоєвропейської військової традиції і українського козацтва як її складової частини. Робиться висновок, що досліджуючи культуру українського козацтва, ми виявляємо значну кількість архаїчних елементів загальноіндоєвропейської культурної традиції. Вони мають численні паралелі з культурою середньовічного європейського лицарства і сягають прадавньої глибини індоєвропейської мілітарної традиції.

  Скачати повний текст

Визначено семантико-поетологічні особливості окремих романів письменниці. Простежено динаміку творчості А. Мердок, виокремлено її константи.Досліджено своєрідність жанру романістики письменниці, а саме визначено не лише роман психологічний і філософський, але й роман-фантазія, квест, травелог, сучасний лицарський роман, неоміфологічний роман, роман-виховання.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні етапи даної кризи та зміни у способі формування королівського війська, що настали внаслідок цього. Доведено, що переведення феодального війська на постійну професійно-найману основу, як і початки домінування піхотних з'єднань, були незворотнім процесом. Наголошено, що посилення ролі піхоти відбулося завдяки військово-технічному вдосконаленню (поширеному застосуванню лука й арбалета, еволюції ручної вогнепальної зброї та артилерії), морально-етичній кризі лицарства та відходу від традиційних лицарських правил ведення війни. Акцентовано увагу на тому, що становище лицарства як військової елітної касти було врятоване завдяки виникненню нового найманого професійного війська, створенню "ордонансних" рот. Це, в свою чергу, призвело до появи надійної опори королівської влади, ліквідації феодальної роздробленості та початку централізаційних процесів у державі, а відтак до поглиблення національної консолідації та самоідентифікації. Ці процеси широко відображено в західноєвропейській історіографії, здебільшого у сучасній, яка стосовно означеної проблеми виявляє схильність і до визнання кризи та занепаду лицарства, так і до часткового чи цілковитого заперечення цих явищ.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні та прагматичні особливості питального речення в англійській мові XII - XVII ст., яке представлено простим, складним (складнопідрядним і складносурядним), еліптичним реченнями. Виявлено, що порядок слів у питальному реченні може бути інверсованим [VP] [NP]; з неповною інверсією [AUX] [NP] [VP]; прямим [NP] [VP]. З'ясовано, що прагматика питального речення відзначається прямою залежністю від жанру твору. Встановлено, що кількість реалізацій непрямих мовленнєвих актів (МА) у порівнянні з прямими перебуває у співвідношенні 2 : 3. У текстах теологічного спрямування, лементаційних віршах і дебатах виявлено тенденцію до вживання непрямих МА, реалізованих питальним реченням, тоді як у фабліо, лицарських романах, у драматургічних творах більш поширеним було використання квеситивів. Доведено, що метакомунікативні фрази How are you та Farewell історично мали у своєму складі спільнокореневе слово "fare" ("подорожувати, їхати, харчуватися").

  Скачати повний текст

Проаналізовано поетику та жанрові особливості малої прози М.С. Гумільова 1907 - 1909 рр. Показано важливу роль у цих творах символів, інтертексту, автоінтертексту та міфопоетики. Доведено, що новели М.С. Гумільова стилізовані під новелістику італійського Ренесансу, лицарські романи, романтичну новелу XIX ст. Виявлено їх подібність за структурою, а також єдність на рівнях поетики та концептуалізації, що пояснює задум письменника об'єднати новели у книгу "Тень от пальмы". Новелістику М.С.Гумільова 1907 - 1909 рр. розглянуто в широкому контексті творчого доробку письменника періоду межі століть: літератури символізму та постсимволізму. Виявлено тісний зв'язок малої прози даного періоду з релігійно-філософськими та художньо-естетичними концепціями М.С.Гумільова, з його прагненням створити нову естетику акмеїзму. Доведено, що дані твори є важливою частиною єдиного "тексту" автора. Зроблено висновок, що новелістика М.С.Гумільова своєрідно відображає загальні тенденції розвитку літератури "срібного століття": процес оновлення історично сформованих жанрів новели за допомогою стилізації, інтертексту, автоінтертексту, міфопоетики та широкого використання символіки. Висвітлено суттєвий внесок М.С.Гумільова у розвиток модерністської літератури.

  Скачати повний текст

Розглянуто окремі теоретичні питання історичного та пригодницького романів. Визначено вплив міфопоетичної свідомості, неусвідомленого відтворення міфологічних структур у романі. На основі дослідження жанрових, композиційних та хронотопних особливостей роману "Пригоди молодого лицаря" зроблено спробу осягнути внутрішню організацію його художньої структури, для якої характерні ознаки словесної та сюжетної гнучкості. За допомогою портрета - одного з найважливіших засобів художнього вислову - досліджено й проаналізовано образну систему роману "Пригоди молодого лицаря". Розкрито майстерність психологічного аналізу в ньому, визначено художню своєрідність авторського письма. Досліджено взаємозв'язок та особливості жанрового різновиду та поетичності мови роману. Встановлено, що "Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів" - історико-пригодницький роман з гармонійним поєднанням різних стильових ознак художнього письма, всебічним розкриттям характерів і психологічних станів.

  Скачати повний текст

Висвітлено бачення українськими філософами духовно-культурних засад елітарної особистості в світі та диференціації її визначальних рис. Досліджено ідеал соборноправності як визначальний для національної духовної та буттєвої семіосфери, лицарсько-батальний дискурс у літературі XVII ст., його наріжні філософські концепти. Проаналізовано християнський дискурс згоди в ідеях А.-І.Потія та його актуальність для культурно-філософського дискурсу сьогодення. Розглянуто постать П. Могили як християнський культурний феномен XVII ст. та його присутність в українській трансценденції. Досліджено домінанти сатиричного барокового дискурсу, його стратегію консервативного захисту особистості та громади від духовної руйнації.

  Скачати повний текст

З'ясовано інтертекстуальні зв'язки та типологічні подібності у творчості Т.Шевченка та трьох визначних представників польського романтизму - А.Міцкевича, Ю.Словацького та З.Красінського, визначено самобутні риси їх літературної спадщини. Розглянуто новаторський аспект дослідження - топіко-риторичний аналіз романтичної поезії. Вказано на розширення міждисциплінарних зв'язків шляхом встановлення нових меж риторики та етики, семантики, історіографії, ідеології, поетики. Застосовано метод комплексного зіставлення до тих творів польської та української літератури, що раніше не були предметом порівняльного дослідження. Обгрунтовано доцільність під час типологічного аналізу українського та польського романтизму в окремих випадках орієнтуватися не на ідентичні, а на аналогічні явища (історичні культи, топоси). Розкрито нові аспекти в романтичній історіософії, зокрема культ історії підпорядковано культові профетизму. Уточнено розуміння малодосліджених та невиправдано ігнорованих романтичних дискурсів (профетизму, "християнського прометеїзму", релігійної неортодоксальності, антиурбанізму, "літератури заслання").

  Скачати повний текст

Проаналізовано закономірності розвитку фольклорної та літературної Довбушіани другої половини XVIII ст. початку 90-х рр. XX ст. крізь призму історичної та художньої правди. Розкрито соціально-політичне та соціально-економічне життя селян-кріпаків Західної України в епоху феодалізму у першій половині XVIII ст., їх уярмлення та протест у вигляді опришківської боротьби за соціальне та національне визволення. З'ясовано питання про походження та значення терміну "опришок". Стисло висвітлено історію опришківського руху, а також названо його відомих ватажків. Значну увагу приділено відважному лицарю гір Олексі Довбушу, його життю та боротьбі проти визискувачів.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено соціально-філософський аналіз ґенези спортивноїдіяльності від часів стародавнього світу до сьогодення. Аргументовано, що самеметодологічний інструментарій соціальної філософії дозволяє глибоко тапослідовно обґрунтувати не лише амбівалентну природу, а й людиновимірнусутність спорту як соціокультурного феномену, визначати шляхи подальшогорозвитку спортивної діяльності крізь призму усвідомлення її аксіологічного змісту.Доведено, що спортивна діяльність володіє значним потенціалом уплощині вироблення та засвоєння суб'єктом гуманістичних цінностей та ідеалів,і, як соціальна практика, є ключовим засобом формування успішної, цілісної тагармонійної особистості.У дисертаційній роботі розглянуто спорт і спортивну діяльність у їхнерозривному зв'язку з домінуючою в соціумі системою цінностей та цінніснихорієнтацій; встановлено, що в процесі еволюції спорту як соціального інститутувідбувається формування універсалій його аксіологічних засад, позаосмисленням яких ускладнюється дослідження сутності ціннісного потенціалуспортивної діяльності. З'ясовано, що всебічному усвідомленню спорту якформалізованої змагальності і макромоделі розвитку особистості сприяє те, щона відміну від чуттєво-предметної діяльності, спортивна діяльність орієнтованане лише на удосконалення спортсмена, а й на формування та збереження йогоіманентної тілесно-духовної єдності.Встановлено, що успішне функціонування спортивної діяльності можливеза наявності повноцінного як фізичного, так і психічного здоров'я спортсмена,показником якого є здатність його тіла виконувати професійні рухи та вправи,що шліфуються й відточуються у процесі регулярних, тривалих тренувань.Констатовано, що в умовах нелінійності і транзитивності розвитку сучасногоглобалізованого світу, спорту належить виняткова роль у виробленні засадздорового способу життя, у вихованні та самовихованні особистості, в їїорієнтації на реалізацію соціальної активності, на засвоєння та дотримання"правил чесної гри". Регулярні заняття спортом всебічно сприяють формуваннюособистісної культури – рис лицарства та шляхетності, толерантності,самотренування та самоконтролю. Значну увагу приділено освітньомупотенціалу спортивної діяльності у системі суспільних цінностей сучасності.^UThe thesis provides a socio-philosophical analysis of thegenesis of sportsactivity from the times of ancient society to the present. It is proven that it is preciselythe methodological tools of social philosophy that allow deeply and consistently tosubstantiate not only the ambivalent nature, but also the human-dimensional nature ofsport as a sociocultural phenomenon, to determine the ways of further developmentof sports activity through the prism of awareness of its axiological content.The author considers sports as a historically determined activity of people, oneof the forms of social manifestation of physical culture, which is based on thecompetitive activity of individuals, as well as individual and socially significantresults of such activity. It has been proved that sports activity has a significantpotential in the sphere of development and assimilation by the social subject ofhumanistic values and ideals, and as a social practice it is a key means of forming asuccessful, coherent and harmonious person.The thesis studies sports and sports activity from the perspective of the ironextricable connection with the dominating system of values and values orientation; itis established that in the process of sport evolution as a social institution, theformation of universals of its axiological principle stakes place beyond thecomprehension of which the study of the essence of the value potential of sport inactivity is complicated. It is found out that the comprehensive comprehension of sportas a formalized adversity and the macro model of personality development isencouraged by the fact that, unlike sensuously substantive activity, sports activity isfocused not only on the perfection of the physicality of the athlete, but also on theformation and preservation of his immanent bodily-spiritual unity.It is established that the successful functioning of sports activity is possibleonly in the presence of a full-fledged physical as well as mental health of an athlete,whose indicator is the ability of his body to perform professional movements andtrench exercises, sharpened in the process of regular, long-term training. It is statedthat in the conditions of nonlinearity and transitivity of the development of a modernglobalized world, sport has an exceptional role in developing the principles of ahealthy lifestyle, in the upbringing and self-education of the individual, in itsorientation towards the realization of social activity, in assimilating and adhering to it"rules of fair play". Regular sports contribute to the formation of a personal culture –the features of chivalry and nobility, tolerance, self-examination and self-control.Particular emphasis is placed on the educational potential of sports activities inthe system of social values of the present. Transforming the essence of education ismanifested in the fact that it forms and guarantees the organic and integrity of theindividual. It is also emphasized that the educational potential of sports activityvalues as a physical and spiritual personality mastering by an athlete of theenvironment is a significant factor in the successful social arrangement of manyspheres of life both of society in general and of the individual in particular. Asignificant role in shaping the harmonious unity of the physical and spiritual in aperson as a social being belongs to physical education.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню політико-правової доктрини Хрестоносного руху доби Середньовіччя в контексті аналізу її теоретико-методологічних та історико-правових детермінантів становлення та розвитку на основі розробленої авторської концепції її доктринальних засад.Автором проаналізовано місце та роль Хрестоносного руху в системі державно-правових регуляторів суспільно-політичного життя християнського світу в добу Середньовіччя, досліджено ідейні засади та доктринальні особливості Хрестоносного руху в теологічній та політико-правовій думці Середньовіччя та значення Хрестоносного руху для суспільно-політичного та державно-правового розвитку Європи.Виокремлено концептуальні засади формування політико-правової доктрини Хрестоносного руху доби Середньовіччя в контексті яких досліджено вплив Хрестоносного руху на розвиток канонічного права та юридичної науки, головні чинники Папської реформації в добу Середньовіччя та історико-правові засади становлення духовно-лицарських орденів.В роботі відображено значення політико-правової доктрини Хрестоносного руху для розвитку етнічних українських земель. З'ясовано роль християнства та вплив католицизму на державотворчі процеси Київської Русі та Галицько-Волинської держави, а також політико-правові аспекти європейської інтеграції Київської Русі та Галицько-Волинської держави в період Хрестоносного руху.^UThe dissertation is devoted to the complex research of the political and legal doctrine of the Crusades of the Middle Ages in the context of the analysis of its theoretical-methodological and historical-legal determinants of formation and development on the basis of the developed author's concept of its doctrinal principles.The author analyzes the place and role of the Crusades in the system of state and legal regulators of socio-political life of Christendom in the Middle Ages, explores the ideological principles and doctrinal features of the Crusades in theological and political thought of the Middle Ages and the importance of the Crusades for socio-political legal development of Europe.The conceptual bases of formation of political and legal doctrine of the Crusades of the Middle Ages in the context of which the influence of the Crusades on the development of canon law and jurisprudence, the main factors of the Papal Reformation in the Middle Ages and historical and legal bases of formation of spiritual and knightly orders are singled out.The paper reflects the importance of the political and legal doctrine of the Crusades for the development of ethnic Ukrainian lands. The role of Christianity and the influence of Catholicism on the state-building processes of Kievan Rus and Galicia-Volyn state, as well as political and legal aspects of European integration of Kievan Rus and Galicia-Volyn state during the Crusades are clarified.

Визначено провідні види існування протоформ спортивно-художніх дійств (навмахії, гладіаторські бої, лицарські турніри, турніри з фехтування та гри в м'яча, марші, проходження військ, стрільба, їзда верхи)у полі видовищньої культури.Доведено, що окремі ознаки спортивно-мистецької колаборації простежуються в культурі, починаючи від доби Античності й до початку ХХ ст. Основуючись на фактологічному матеріалі воєнно-фізкультурних парадів, Всесоюзних парадів фізкультурників, Спартакіади народів СРСР, Всесвітніх фестивалів молоді та студентів і церемоній відкриття й закриття Олімпійських ігор, показано, що спортивно-художні дійства виокремлюються як морфологічне ціле в соціокультурному просторі протягом ХХ ст. у СРСР. Установлено, що спортивно-художні дійства як елемент святкової культури, залежно від масовості та регіонального спрямування,розкривають пошану спортивним традиціям та ідеалам, а також у знаково-символічній формі презентують історико-культурну складову міста й країни.З'ясовано, що візуально-звукове оформлення в спортивно-художніх дійствах здійснюється через символічні знакові системи (кольорову драматургію, побудову художнього фону, світлове оформлення та музичну експлікацію). Такі елементи семантичної складової спортивно-художніх дійств стають інструментом транслювання ідейних засад авторів-постановників у міжнародний глядацький простір.Охарактеризовано спортивно-художні дійства як цілісну культуротворчу систему, формами передачі культурного коду якої стає репрезентація спортивних ритуалів, обрядів та культурних цінностей міста або країни. Так, культуровмісна цінність ритуально-обрядової частини залежить від масштабу дійствта їх локального рівня, в яких репрезентуються спортивні традиції та міфологічні сюжети як ретроспекція культурного минулого країни й еталонного зразка. У процесі дослідження було виявлено, що домінуюча складова в дійстві ритуально-обрядової частини наявна вцеремоніях відкриття й закриття Олімпійських, Європейських, Азіатських ігор, Універсіади, а другорядна – у масових музично-гімнастичних виставах «Аріран», у відкритті стадіонів «Донбас Арена», «Арена Львів», НСК «Олімпійський», 75-річчі ФК «Шахтар» та передматчевих церемоній EURO 2012. Визначено, що художня частина в дійстві через міфологічне, історичне світосприйняття та культурне надбання, залежно від регіональних та етнічних особливостей, сценічно репрезентує історико-культурне минуле та сучасне території проведення спортивно-художніх дійств.Визначено специфіку складових суб'єкта спортивно-художніх дійств, які реалізуються в трьох культурно-мистецьких модусах: сценічної експлікації ідейними модератором інститутів влади; задіяні учасників дійства як персонажів та глядача як інструменту впровадження спортивно-художніх дійств у світову культуру. Ідейний модератор (художньо-постановча група) виступає розробником художнього задуму і спрямовує комунікативне повідомлення на споживання глядачем. Образ влади в спортивно-художніх дійствах тоталітарних країн презентується персоніфіковано та маніпулятивно, у демократичних країнах – імпліцитно, де відбувається апелювання до національної гідності й формування позитивного іміджу на міжнародній арені.Доведено, що суб'єктом-персонажем у соціокультурних вимірах є історичні, міфологічні й алегоричні герої, які стають учасниками сценічного дійства. Художня інтерпретація історичної постаті залежить від побудови самого образу (ознака певного історичного часу, життєвий шлях та результат діяльності), а також від його репрезентації на сценічній площині (людина-минулого, людина-сьогодення; герой як продукт діяльності митця). Сценічний показ міфологічних персонажів (хтонічних істот, першопредків, богів та культурних героїв) дає підстави говорити про актуалізацію міфу та його втілення в сучасному полі культури в різних символічних і змістовних модифікаціях.^UThe leading types of proto-forms of sports and artistic events (navmakhii, gladiatorial fights, knightly tournaments, fencing and ball-playing tournaments, marches, passing troops, shooting, horseback riding) in the field of visual culture have been identified.It is proved that some signs of sports and art collaboration can be traced in the culture from the time of Antiquity to the beginning of the XX century. Based on the actual material of military sports parades, All-Union parades of sportsmen, the Spartakiad of the peoples of the USSR, World festivals of youth and students and the opening and closing ceremonies of the Olympic Games, it is shown that sports and artistic events stand out as a morphological unit in the twentieth century in the USSR.It is defined that sports and artistic events as an element of festive culture, depending on the mass and regional direction, reveal respect for sports traditions and ideals, as well as in a symbolic form present the historical and cultural component of the city and country.It was found that the visual and sound design in sports and artistic events is carried out through symbolic sign systems (color drama, construction of artistic background, lighting design and musical explication). Such elements of the semantic component of sports and artistic events become a tool for translating the ideological foundations of authors-producers into the international audience.Sports and artistic events are characterized as a holistic cultural system, the forms of transmission of the cultural code of which is the representation of sports rituals, ceremonies and cultural values of the city or country. Thus, the cultural value of the ritual part depends on the scale of actions and their local level, which represent sports traditions and mythological stories as a retrospective of the cultural past of the country and the reference model.In the course of the research it was found that the dominant component in the ritual part is present in the opening and closing ceremonies of the Olympic, European, Asian Games, Universiade, and secondary - in mass musical and gymnastic performances "Ariran", in the opening of stadiums "Donbass Arena", Arena Lviv, NSC Olimpiysky, 75th anniversary of FC Shakhtar and EURO 2012 pre-match ceremonies.It is determined that the artistic part in action through the mythological, historical worldview and cultural heritage, depending on regional and ethnic features, stage represents the historical and cultural past and present of sports and artistic events.The specifics of the components of the subject of sports and artistic events are determined.They are realized in three cultural and artistic modes: stage explication by the ideological moderator of the institutions of power; involved participants of the action as characters and the spectator as a tool for introducing sports and artistic events into world culture.The ideological moderator (artistic and production group) acts as the developer of the artistic idea and directs the communicative message to the viewer's consumption. The image of power in the sports and artistic events of totalitarian countries is presented in personified and manipulative way, in democratic countries - implicitly, where there is an appeal to national dignity and the formation of a positive image in the international arena.It is proved that the subject-character in the socio-cultural dimensions are historical, mythological and allegorical heroes who become participants in the stage action. Artistic interpretation of a historical figure depends on the construction of the image itself (a sign of a certain historical time, life path and result of activity), as well as on its representation on the stage (man-past, man-present; hero as a product of the artist).The stage show of mythological characters (chthonic creatures, ancestors, gods and cultural heroes) provides a basis to talk about the actualization of the myth and its embodiment in the modern field of culture in various symbolic and meaningful modifications.