Дисертацію присвячено питанням музично-сценічної творчості М.В.Лисенка, яка розглядається у повному обсязі. Розроблено новий теоретичний напрямок, який грунтується на категорії "картина світу". Встановлено, що "Наталка-Полтавка" - твір культури усного типу в межах авторської творчості, інваріант жанру співогр, який є національним жанром професійної музично-театральної культури України. Твір "Сапфо" вперше розглядається як нова художня концепція "відкритої картини світу". Аналізується клавір "Тараса Бульби" як самодостатній твір М.Лисенка. Пропонується загальна періодизація творчості композитора, вказується на її залежність від процесу національної самоідентифікації ХІХ ст. та історико-культурної ситуації ХХ ст.

  Скачати повний текст

Вперше з наратологічної точки зору комплексно вивчено творчість письменників сучасної української прози. Запропоновано чотири моделі побудови художнього наративу, що практикують С. Андрухович, Л. Дереш, Т. Малярчук, С. Пиркало, Н. Сняданко, М. Соколян, які стануть у нагоді під час вивчення сучасної української прози. Охарактеризовано оповідні стратегії в сучасній українській прозі. Здійснено спробу окреслення автобіографічних елементів і досліджено їх функціонування у творах С. Андрухович, Т. Малярчук, С. Пиркало, Н. Сняданко. Виокремлено елементи "чикліт"-прози в романах С. Пиркало та Н. Сняданко. Зроблено спробу дати жанрове визначення тих наративів Т. Малярчук, які по-різному прочитуються літературознавцями. Дістало подальшого розвитку вивчення інтертекстуальних зв'язків художніх творів Л. Дереша, М. Соколян із зарубіжним літературним контекстом і міфологією. Окреслено тематику та проблематику сучасної української прози.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу літературних джерел, архівних документів, теле-, кіно- та відеоматеріалів розглянуто режисерську діяльність народного артиста України В.М.Скляренка, учня Л.Курбаса, вихованця режисерського штабу "Березоля", творчість якого протягом півстоліття сприяла оновленню естетики та художньої палітри національного драматичного та музичного театру, насамперед розвитку оперних колективів Львова, Харкова та Києва. Досліджено режисерські пошуки та здобутки митця, розглянуто становлення режисури як складову української театральної культури 1920 - 1970-х рр., специфічні особливості національного оперно-режисерського мистецтва, лідером якого був В.М.Скляренко, втілюючи в опері ідеї та принципи Л.Курбаса. Значну увагу приділено аспектам творчої діяльності В.М.Скляренка в Національній опері України та Київському національному драматичному театрі ім.І.Франка у контексті історії української театральної культури зазначеного періоду, що сприяли багатоаспектному розвиткові інноваційних тенденцій у драмі, опері й опереті, формуванню національних традицій у режисурі й акторській творчості, цілісного зв'язку складових синтетичної музично-специфічної дії на засадах яскравої театральності та створення нової, насиченої експресією і драматизмом сценічно-пластичної мови. На підставі мистецтвознавчого компаративістського аналізу вистав доведено, що найвизначнішим мистецьким досягненням В.М.Скляренка були здійснені на київській сцені постановки опер М.Лисенка "Тарас Бульба", "Наталка Полтавка", "Різдвяна ніч" та "Енеїда", К.Данькевича "Назар Стодоля", Г.Майбороди "Милана" і "Тарас Шевченко", С.Прокоф'єва "Війна і мир", Р.Вагнера "Лоенгрін". Досліджено режисерсько-постановчі та режисерсько-педагогічні принципи роботи В.М.Скляренка з акторами, диригентами, сценографами, драматургами та композиторами, а також методи втілення сучасних і класичних творів.

  Скачати повний текст

Об′єкт дослідження: закономірності формування пластичності, стабільності, ступеню домінування, комбінаційної здатності та успадковуваності кількісних ознак і визначення на основі цього селекційної цінності створеного вихідного матеріалу для селекції горошку посівного (ярого). Мета: виявлення закономірностей прояву рівня цінних господарських ознак насіннєвої продуктивності у зразків колекції та гібридних популяцій горошку посівного (ярого) шляхом визначення адаптивності, характеру успадкування, комбінаційної здатності та успадковуваності кількісних ознак, виділення і створення на цій основі цінного вихідного матеріалу для селекції. Методи: польові, селекційний, біометричний та вимірювально-ваговий, спеціальні для відповідних галузей – генетичний, статистичні. Новизна. Встановлено високу екологічну пластичність і стабільність прояву цінних господарських ознак насіннєвої продуктивності зразків горошку посівного (ярого). У системі повних діалельних схрещувань виявлено генетично-селекційні особливості прояву кількісних ознак насіннєвої продуктивності за загальною та специфічною комбінаційною здатністю і успадковуваністю гібридів F1, які полягають у встановленні відносної частоти розподілу домінантних і рецесивних алелей досліджуваних ознак колекційних зразків горошку посівного (ярого) та ефективності їх використання в якості донорів. Доведено ефективність створення ліній горошку посівного (ярого) з підвищеною насіннєвою продуктивністю. Результати. Удосконалено селекційний процес горошку посівного (ярого), який передбачає застосування одноразового добору в пізніх поколіннях для підвищення рівня прояву ознак кількості бобів, кількості насіння, маси насіння з рослини та маси 1000 насінин. За необхідності збільшення величини ознак довжини стебла та висоти кріплення нижнього бобу ефективний добір розпочинати з другого покоління. Найбільш цінними для селекції зразками, що мають високу комбінаційну здатність за комплексом цінних господарських ознак, визначено Дробинка, Білоцерківська 7, Мутант широколистий, добір 332/2 та к-789. Виділено перспективні селекційні номери з підвищеним рівнем насіннєвої продуктивності (3,8–4,3 т/га) та комплексом інших цінних господарських ознак: (23379, 23380, 23381, 23382, 23383, Полінарія і Галинка). В НЦГРРУ зареєстровано ознакову і навчальну колекції та цінні за комплексом ознак зразки Наталі, Ворскла, Мутант широколистий, Білоквіткова, Полінарія і Галинка. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено сорт горошку посівного (ярого) Наталка. Ступінь впровадження. Створений сорт Наталка впроваджено в сільськогосподарське виробництво України. Отримано авторське свідоцтво. Сфера впровадження: Наукові установи НААН, вищі навчальні заклади.^UObject: Regularities in formation of plasticity, stability, prevailing degree, combining ability and heritableness of quantitative signs and determination on the basis of it of plant-breeding value of the created breeding stock for the selection of spring vetch. Objective: Determination of conformities to law of display of level of valuable economic signs of the seed productivity at the samples of collection and hybrid populyaciy of spring vetch by determination adaptiveness, character of inheritance, combining ability and heritableness of quantitative signs, selection and creation on the basis of this valuable breeding stock for a selection. Methods: Field, breeding, biometrical and measuring-weighing; specific for corresponding purposes (genetical, statistical). Novelty: High ecological plasticity and stability of display of valuable economic signs of the seed productivity of sample of spring vetch is set. In the system of the complete diallel'nikh crossings the plant-breedings features of display of quantitative signs of the seed productivity are certain after general and specific combining ability and heritableness of hybrids of F1, which consist in establishment of relative frequency of distributing of dominant and recession alleley of the probed signs of samples of collection of spring vetch and efficiency of their use as donors. Efficiency of creation of lines of vetch is well-proven spring with the enhanceable seed productivity. Results: The plant-breeding process of spring vetch , which foresees application of non-permanent selection in late generations for the increase of level of display of signs of amount of bobs, amount of seed, the masses of seed from a plant and mass 1000 seed. At a necessity the increase of size of signs of length of stem and height of fastening of lower bob to begin an effective selection with the second generation. By the most valuable for a selection samples which have high combining ability after the complex of valuable economic signs, certainly Drobynka, Bilocerkivska 7, Mutant shyrokolystiy , selection of 332/2 and k-789. Perspective plant-breedings numbers are selected with the enhanceable level of the seed productivity (3,8–4,3 t/h) and complex of other valuable economic signs: (23379, 23380, 23381, 23382, 23383, Polinarium and Galinka). In NCGRРU collection for signs is registered and educational collection, and also valuable after the complex of signs standards of Natali, Vorskla, Mutant shyrokolystiy, Bilokvitkova, Polinarium and Galinka. In the State register of sorts of plants, suitable for distribution in Ukraine, the sort of spring vetch Natalka is brought in. Degree of Implementation: The created sort of Natalka is applied in agricultural industry of Ukraine. A copyright certificate is got. Scope of Implementation: Scientific institutions of NAAS and higher educational establishments.

Об'єкт досліджень – удосконалення системи захисту пшениці озимої від шкідників колосу. Мета досліджень – удосконалити систему захисту пшениці озимої від шкідників колосу з урахуванням особливостей їх біології, агротехніки вирощування та стійкості сортів у Правобережному Лісостепу України. Методи дослідження – загально прийняті та спеціальні методи в сільськогосподарській ентомології та захисті рослин: польові, лабораторні, розрахункові, статистичні. У результаті реалізації основних наукових положень дисертації виділено сорти пшениці озимої з високою стійкістю проти шкідників колосу: трипса пшеничного і злакових попелиць – Миронівська ранньостигла, Смуглянка, Монотип, Оберіг Миронівський; трипса пшеничного – Ремеслівна, Наталка, Легенда Миронівська; попелиць – Богдана, Достаток, Світанок Миронівський, Мирлєна. Дані сорти є базовими елементами для розробки інтегрованої системи захисту пшениці озимої, а також цінними генетичними джерелами для створення нового вихідного селекційного матеріалу із стійкістю проти шкідників колосу в умовах Правобережного Лісостепу України. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо захисту посівів пшениці озимої проти шкідників колосу. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розв'язанні актуальної наукової проблеми щодо встановлення особливостей поширення і шкідливості фітофагів колосу на посівах пшениці озимої та удосконалення заходів контролю їх чисельності з урахуванням генетичної стійкості сортів, елементів технології вирощування і застосування засобів захисту рослин. Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України: уточнено видовий склад ентомокомплексу шкідників пшениці озимої; виявлено особливості сезонної динаміки чисельності, заселеності та шкідливості шкідників колосу залежно від стійкості сортів пшениці озимої та окремих елементів технології вирощування; визначено вплив пошкодження шкідниками колосу на врожайність, посівні та основні показники якості зерна сортів пшениці озимої; диференційовано сорти пшениці озимої за стійкістю проти злакових попелиць та трипса пшеничного; встановлено технічну ефективність інсектицидів проти шкідників колосу при застосуванні на різних сортах пшениці озимої. Удосконалено елементи системи захисту пшениці озимої від шкідників колосу в умовах Правобережного Лісостепу України. Ключові слова: пшениця озима, шкілники колосу, видовий склад, стійкість, сорти, інсектициди, ефективність^UThe object of research is the improvement of the system of protection of winter wheat from spike pests. The purpose of the research is to improve the system of protection of winter wheat from ears pests, taking into account the peculiarities of their biology, cultivation agricultural technology and the resistance of varieties in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Research methods are generally accepted and special methods in agricultural entomology and plant protection: field, laboratory, calculation, statistical. As a result of the implementation of the main scientific provisions of the dissertation, winter wheat varieties with high resistance to ears pests were identified: wheat thrips and cereal aphids - Mironivska ranniostyhla, Smuglyanka, Monotyp, Oberih Mironivskiy; wheat thrips - Remeslivna, Natalka, Legenda Mironivska; aphids - Bogdana, Dostatok, Svitanok Mironoivsky, Mirlena. These varieties are the basic elements for the development of an integrated system of protection of winter wheat, as well as valuable genetic sources for the creation of a new initial breeding material with resistance against ears pests in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific and methodological recommendations for the protection of winter wheat crops against ears pests have been developed. The scientific novelty of the study lies in solving an urgent scientific problem of establishing the features of the distribution and harmfulness of ears pests on winter wheat crops and improving measures to control their numbers, taking into account the genetic resistance of varieties, elements of cultivation technology and the use of plant protection products. For the first time in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine: the species composition of the entomocomplex of winter wheat pests has been clarified; the features of the seasonal dynamics of the number, population and harmfulness of ears pests were revealed, depending on the resistance of winter wheat varieties and individual elements of the cultivation technology; the influence of damage to the ear by pests on yield, sowing and main indicators of grain quality of winter wheat varieties has been determined; differentiated varieties of winter wheat for resistance to cereal aphids and wheat thrips; the technical effectiveness of insecticides against ears pests was established when used on various varieties of winter wheat. The elements of the system for protecting winter wheat from spike pests have been improved in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Key words: winter wheat, ear pests, species composition, resistance, varieties, insecticides, efficiency.

Лахнеко О.Р. Розробка біотехнологічних підходів оцінки пшениці за показниками якості та адаптивності. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії в галузі знань 16 Хімічна та біоінженерія за спеціальністю 162 Біотехнології та біоінженерія. – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, 2021. Розробка біотехнологічних способів оцінки пшениці за показниками якості білків зерна та адаптивності до дефіциту води є перспективним завданням біотехнології при сучасних реаліях змін клімату та наростаючих питаннях зниження алергенності/токсичності пшениці. Метою роботи є розробка біотехнологічних підходів оцінки пшениці за показниками якості запасних білків зерна та поліморфізму генів адаптивності до посухи. Об'єктом досліджень є біотехнологічні підходи оцінки пшениці за показниками якості запасних білків зерна та адаптивності рослин до посухи. Предметом досліджень є раціональні параметри оцінки пшениці за показниками якості запасних білків зерна та адаптивності до посухи.В дисертаційній роботі встановлено, що за умов ґрунтової посухи толерантними були сорти озимої пшениці Астарта, Одеська 267 та Подолянка, бо відрізнялися здатністю адаптуватися до несприятливих умов. Виявлено, що зернова продуктивність за дії ґрунтової посухи залежить від регуляції апертури продихів на абаксіальній стороні листка.Встановлено, що нуклеотидні послідовності гомологічних генів TaWRKY2 з шести контрастних сортів пшениці характеризуються різним рівнем поліморфності: 7 SNP для TaWRKY2-A1, 12 SNP і 1 інсерція для TaWRKY2-B1, 1 делеція для TaWRKY2-D1 з яких 11 призводять до змін в амінокислотному складі поліпептидів; та 3 інсерції, 3 делеції та 20 SNP для промоторного регіону TaWRKY2-D1, з яких 3 SNP потенційно впливають на регуляторні елементи експресії. Виявлено функціональну залежність зміни рівня експресії TaWRKY2 генів від водного режиму вирощування рослин. Два посухочутливі сорти Поліська 90 і Наталка показали швидке і сильне підвищення експресії TaWRKY2 генів у прапорцевому листку – у 5,0 та 4,1 разів відповідно. Серед посухотолерантних сортів лише сорт Одеська 267 показав підвищену експресію TaWRKY2 генів у 1,9 разів, а у колосі серед посухотолерантних сортів лише сорт Подолянка виявив ріст експресії у 1,9 разів. Виявлено та охарактеризовано 36 SNP, 3 інсерції та 1 делецію в нуклеотидній послідовності гомологічних генів біогенезу продихів пшениці EPF1, EPF2 та MUTE шести контрастних сортів. Проте, лише 15 відмінностей спричиняють зміни в поліпептидному ланцюзі. Досліджено, що гени EPF1, EPF2 та MUTE експресуються на високому рівні лише у молодих листках, які формуються. Розроблено біотехнологічний підхід оцінки пшениці на основі модифікованого методу ПЛР за використанням 9 розроблених відтворюваних систем ДНК-маркерів до генів посухо-опосередкованого транскрипційного фактору TaWRKY2-A1 (PA1), TaWRKY2-B1 (PB1, PB2 та PB3) та TaWRKY2-D1 (PD1, PD2, PD3, PD4 та PD5) та 7 систем до генів біогенезу продихів EPF1-A1 (E1A1), EPF1-B1 (E1B1 та E1B2), EPF1-D1 (E1D1 та E1D2), EPF2-A1 (E2A1) та MUTE-D1 (MD1). Для кожної із систем було підібрано раціональні хімічні умови, температурні та часові режими ПЛР для отримання максимальної кількості бажаних продуктів. Показано на вибірці сортів, диких пшениць та гібридів, що розроблений підхід результативно застосовувати для генотипування, підбору донорів зародкової плазми для схрещувань, дискримінації генетичного матеріалу, що має походження з субгеному D пшениці. Розроблено біотехнологічний підхід оцінки протеомного складу зерна пшениці на основі одноступінчастої екстракції білків і взаємодоповнюючих 2DE-LC/MS та GF-LC/MS, що в комплексі продукували на 20,4% більше білкових ідентифікацій ніж застосування 2DE-LC/MS. Раціоналізоване ферментативне розщеплення диференційно-експресованих білків трьома ферментами при 2DE-LC/MS підході, що дозволило збільшити кількість ідентифікацій з 57,6% до 74,2%. Показано, що більшість диференційно-експресованих білків зерна належать до групи метаболічних протеїнів – 27 білків, 44%; далі гліадини – 20 білків, 33%; а найменше глютенінів – 14 білків, 23%. Найбільше алергенних/токсичних епітопів продемонстрували глютеніни (14 білків, 48%) і гліадини (13 білків, 45%) у порівнянні з неглютеновою групою (2 білки, 7%). Найвищий коефіцієнт накопичення алергенних/токсичних білків був у традиційному сорті Українка (48,7% виявлених білків), що пояснюється генетичною неоднорідністю. На противагу, сучасний сорт Сотниця характеризувався лише 4 з 39 алергенних/токсичних білків (10,3%) і вирізнявся як найбільш підходящий донор зародкової плазми для нових сортів харчового напрямку. Розроблено процесуальні схеми проведення оцінки пшениці за показниками якості білків зерна та адаптивності до посухи. Біотехнологічні підходи проведення оцінки пшениці за показниками якості та адаптивності передбачають одержання фрагментів ДНК та білкових ідентифікацій.^ULakhneko O.R. Development of biotechnological approaches for wheat evaluation in terms of quality and adaptability. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 16 Chemical and bioengineering in the specialty 162 Biotechnology and bioengineering. - National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv, 2021. The development of biotechnological approaches for wheat assessment in terms of grain protein quality and adaptability to water scarcity is a promising task of modern biotechnology in the current realities of climate change and the growing issues of reducing allergenicity/toxicity of wheat. The purpose of the work is to develop biotechnological approaches for wheat assesment in terms of grain storage protein quality and polymorphism of genes of drought adaptability. The object of research is biotechnological approaches for wheat assessment in terms of grain storage protein quality and plants drought adaptability.The subject of research is the rational parameters of biotechnological approaches of wheat assessment in terms of grain storage protein quality and drought adaptability.It was established that under the conditions of soil drought the varieties of winter wheat Astarta, Odeska 267 and Podolianka were tolerant. It was found that grain productivity under the action of soil drought depends on the regulation of the aperture of the stomata on the abaxial side of the leaf.It was found that the nucleotide sequences of homologous TaWRKY2 genes from six contrasting wheat varieties are characterized by different levels of polymorphism: 7 SNP for TaWRKY2-A1, 12 SNP and 1 insertion for TaWRKY2-B1, 1 deletion for TaWRKY2-D1 of which 11 polypeptides; and 3 insertions, 3 deletions, and 20 SNPs for the TaWRKY2-D1 promoter region, of which 3 SNPs potentially affect regulatory elements of expression. The functional dependence of the change in the level of expression of TaWRKY2 genes on the water regime of plant cultivation was revealed. Two drought-resistant varieties Poliska 90 and Natalka showed a rapid and strong increase in the expression of TaWRKY2 genes during the simulation of drought conditions in the flag leaf. Among drought-resistant varieties, only the Odeska 267 variety showed increased expression of TaWRKY2 genes and only the variety Podolianka showed an increase in relative expression in the ear among drought-resistant varieties.36 SNPs, 3 insertions and 1 deletion in the sequences of wheat stomatal biogenesis genes EPF1, EPF2 and MUTE from three subgenomes of six contrasting varieties were characterized. However, only 15 polymorphisms cause changes in the polypeptide chain. It has been studied that the genes EPF1, EPF2 and MUTE are expressed at a high level only in the young leaves.The biotechnological approach for wheat evaluation based on a modified PCR method using 9 reproducible primer systems for TaWRKY2-A1 (PA1), TaWRKY2-B1 (PB1, PB2 and PB3) and TaWRKY2-D1 (PD1, PD2, PD5, PD4) and 7 systems to EPF1-A1 (E1A1), EPF1-B1 (E1B1 and E1B2), EPF1-D1 (E1D1 and E1D2), EPF2-A1 (E2A1) and MUTE-D1 (MD1). For each of the systems, rational chemical conditions, temperature and PCR modes for enzymatic replication were selected in order to obtain products in the form of amplified DNA. It is shown for the samples of varieties, wild wheat and hybrids that the developed technology can be effectively used for genotyping of varieties, for phylogenetic studies of wheat, characteristics of germplasm donors for crossings, discrimination of genetic material derived from wheat subgenome D. The biotechnological approach for estimatimation the proteomic composition of wheat grain based on single-stage protein extraction and complementary 2DE-LC/MS and GF-LC/MS was developed, which in the complex produced 20.4% more protein identifications than the use of 2DE-LC/MS. Rationalized enzymatic cleavage of differentially expressed proteins by three enzymes in the 2DE-LC/MS approach increased the number of identifications from 57.6% to 74.2%. The majority of differentially expressed grain proteins belong to the group of metabolic proteins – 27, 44%; then gliadins - 20 proteins, 33%; and the least glutenins – 14 proteins, 23%. In contrast, among allergenic/toxic proteins, glutenins with 14 proteins showed the greatest diversity, 48%; gliadins included 13 proteins, 45%; and the non-gluten group consisted of only two proteins, 7%. The highest coefficient of accumulation of allergenic/toxic proteins in Ukrainka (48.7% of detected proteins) was revealed, which is explained by genetic heterogeneity. Sotnytsia was characterized by 4 of 39 allergenic/toxic proteins (10.3%). The procedural schemes for wheat assessment of grain protein quality and drought adaptability have been developed. Biotechnological approaches for wheat assesment in terms of quality and adaptability involve obtaining DNA fragments and protein identifications.

У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення специфіки втілення жіночих образів в оперному мистецтві ХІХ ст. в аспекті образної парності. Головним факторам актуальності постає потреба відкрити й дослідити характер взаємодії парних жіночих образів в опері, що сприяє більш цілісному осягненню їх семантики, драматургічного задуму, а також розумінню значення контрастів та паралелей між ними на рівні музичної мови. Мета роботи – визначити характер взаємодії парних жіночих образів та парних образів за участю жіночих персонажів в оперному мистецтві ХІХ ст. на семантичному і драматургічному рівнях. Об’єктом дослідження є оперне мистецтво ХІХ століття, предметом – художнє втілення парних жіночих образів в західно-європейській і українській опері ХІХ ст. Матеріалом дослідження є опери Р. Вагнера («Лоенгрін», «Тангейзер»), «Аїда» Дж. Верді, опера «Кармен» Ж. Бізе, твори українських композиторів – «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, опери М. Лисенка («Наталка-Полтавка», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Різдвяна ніч», «Енеїда», оперета «Чорноморці»). Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що у дисертації вперше в українському музикознавстві запропоновано новий погляд на інтерпретацію жіночих образів оперного мистецтва в аспекті парного зіставлення; досліджено взаємодію парних жіночих образів як музикознавчу проблему; виокремлено семантичні елементи музичної мови та драматургію жіночих образів в аспекті парності на прикладі опер ХІХ ст.; суттєво оновлено 3 та поглиблено вивчення драматургічної ролі парних жіночих образів в оперному творі та досліджено специфіку їх композиторського втілення на прикладі західноєвропейських і українських опер ХІХ ст.; розроблено класифікацію типів взаємодії парних жіночих образів в оперному мистецтві; за допомогою компаративного аналізу досліджено семантику парних жіночих образів на рівні музичної мови та на образно-емоційному рівні в контексті загальної драматургії опери; уточнено поняття «музична драматургія» в аспекті парної взаємодії образів; отримало подальший розвиток категорія «парні образи в мистецтві» та поняття «семантика музичної мови».Висновки узгоджують усі основні положення дослідження, сумують провідні визначення та формують цілісну теоретичну модель роботи відповідно до її мети та завдань. Запропоновано для аналізу парних образів в опері наступні критерії класифікації: гендерна належність, зміст компаративного зіставлення, ступінь контрастності поєднання «позитивненегативне», тип музичної взаємодії. Так, за гендерною належністю усі парні образи-персонажі розподіляються на однорідні (чоловічі або жіночі) та мішані (чоловік–жінка). При цьому, мішані пари образів, як правило, утворюються між головними героями опери, оскільки більша частина оперних сюжетів пов’язана з відтворенням історій кохання (з трагічним або щасливим фіналом). У свою чергу, однорідні пари образів в більшості випадків виникають між головним і більш другорядним персонажами. Підкреслено, що зміст компаративного зіставлення пов’язаний з тим, що лежить в основі порівняння. Так, у вищезазначених парах жіночих персонажів з опер західноєвропейських композиторів спостерігаються наступні компаративні зіставлення: щирість–підступність (Ельза–Ортруда), святість– гріховність (Єлизавета–Венера), влада–рабство (Аїда–Амнеріс), цнотливість–розгнузданість (Мікаела–Кармен). Тип музичної взаємодії обумовлений композиційною драматургією опери: якщо наявна безпосередня музична комунікація героїв (спільні дуети, розмовні діалоги), то тип взаємодії так само є безпосереднім, близьким, якщо ж вона відсутня – то більш віддаленим, опосередкованим. Так, безпосередній тип музичної взаємодії спостерігається між персонажами Ельза–Ортруда, Аїда–Амнеріс, Наталка– Терпелиха. Відповідно, опосередкований тип музичної взаємодії притаманний парним образам Єлизавета–Венера, Кармен–Мікаела, Оксана–Одарка, Оксана–Солоха, Настя–Марильця. Особливим різновидом зв’язку є такий тип взаємодії, коли два парних жіночих персонажі приймають у любовному 8 трикутнику й кожний з них по-різному впливає на третього, чоловічого персонажа. Залучення такого прийому характерне як для образів з безпосередньою, так і для образів з опосередкованою музичною взаємодією. Зокрема, Кармен та Мікаела протягом розгортання дії протилежним чином впливають на долю дона Хозе; аналогічно задіяні у любовному трикутнику разом з Тангейзером Єлизавета та Венера. Втілення парних жіночих образів в українській опері ХІХ ст., як правило, висвітлює проблематику «батьки–діти», при цьому переважає принцип поєднання двох позитивних персонажів. Парні жіночі образи в оперному мистецтві – це такі образи, що співвідносяться за одним з принципів: контрастне зіставлення, взаємодоповнення, контрастне сполучення в контексті структурного, поетичного та метафізичного видів аналізу. Отже, висновки свідчать про важливість розуміння драматургічної ролі парних жіночих образів та дослідження їх не відокремлено один від одного, а разом.^UThe dissertation presents the results of a theoretical generalization of the specifics of the embodiment of female images in the operatic art of the 19th century. in the aspect of figurative parity. The main factors of relevance are the need to discover and explore the nature of the interaction of paired female characters in the opera, which contributes to a more holistic understanding of their semantics, dramaturgical design, as well as understanding the meaning of contrasts and parallels between them at the level of musical language. The purpose of the work is to determine the nature of the interaction of paired female images and paired images with the participation of female characters in the opera art of the 19th century on the semantic and dramatic levels. The object of research is the opera art of the 19th century, the subject is the artistic embodiment of paired female images in Western European and Ukrainian opera of the 19th century. The material of the study is the operas of R. Wagner (“Lohengrin”, “Tannhäuser”), “Aida” by G. Verdi, the opera “Carmen” by G. Bizet, the works of Ukrainian composers – “Zaporozhets za Dunayem” by S. Gulak-Artemovsky, operas by M. Lysenko (“Natalka-Poltavka”, “Taras Bulba”, “Drowned”, “Christmas Night”, “Aeneid”, operetta “Chornomortsi”). Scientific novelty of the obtained results is that the dissertation offers a new perspective for the first time in Ukrainian musicology on the interpretation of female images of opera art in the aspect of paired juxtaposition; the interaction of paired 10 female images was investigated as a musicological problem; the semantic elements of the musical language and the dramaturgy of female images in the aspect of parity are singled out on the example of operas of the 19th century; significantly updated and deepened the study of the dramaturgical role of paired female characters in an opera work and explored the specifics of their compositional embodiment on the example of Western European and Ukrainian operas of the 19th century; a classification of the types of interaction of paired female images in opera art has been developed; with the help of a comparative analysis, the semantics of paired female images at the level of musical language and at the image-emotional level in the context of the general dramaturgy of the opera were investigated; in specified the concept of “musical drama” in the aspect of paired interaction of images; the category "paired images in art" and the concept of “semantics of musical language” kept further development .Conclusions harmonize all the main provisions of the study, summarize the leading definitions and form a coherent theoretical model of the work in accordance with its purpose and tasks. In particular, for the analysis of paired images in the opera, we proposed the following classification criteria: gender belonging, the content of the comparative juxtaposition, the degree of contrast of the “positive-negative” combination, the type of musical interaction. So, according to gender, all paired images-characters are divided into homogeneous (male or female) and mixed (male-female). At the same time, mixed pairs of images, as a rule, are formed between the main characters of the opera, since most of the opera plots are related to the reproduction of love stories (with a tragic or happy ending). In turn, homogeneous pairs of images in most cases arise between the main and more secondary characters. It is emphasized that the content of the comparative comparison is related to what is the basis of the comparison. Artistic embodiment of paired female images in the Ukrainian opera of the 19th century has its own specificity, which is rooted in the national mentality and people’s worldview. Thus, according to the content of the comparative comparison, paired female images, as a rule, highlight the problem of “parents and children”, while the principle of combining two positive characters prevails. Paired female images in opera art are such images that are correlated according to one of the principles: contrasting juxtaposition, complementarity, contrasting combination in the context of structural, poetic and metaphysical types of analysis. Therefore, the conclusions indicate the importance of understanding the dramatic role of paired female images and studying them not separately from each other, but together.